Як перетворити проблему заробітчан на можливість росту?

Проблеми, повязані із явищем заробітчанства:
• Відтік людей працездатного віку
• Розбиті сімї, нестворені сімї
• Розбещені діти, які звикли отримувати гроші від батьків і не мати батьківського нагляду
• Притік грошей у непродуктивну економіку - інфляційний фактор (більше грошей намагаються купити ту саму кількість товарів)
• Проблеми соціального та юридичного захисту

Як можна перетворити проблеми на можливості:
• Залучити інвесторів з тих країн, де працюють заробітчане - знання мови, розуміння ментальності з боку інвестора. Деякі робочі місця на рівні 1000 євро/місяць неможливо заповнити в країнах ЄС. За ті самі гроші, що вони (навіть не заробляють) заробляють за кордоном, ті самі заробітчане повертатимуться.
• Замість проїдання грошей - інвестувати їх. Міська влада повинна віднайти ті приклади, коли гроші заробітчан пішли на створення малих підприємств в Україні (такі є). Провести промоційні заходи, залучити церкву, НУО, розповсюдити інфо там, де треба (автобуси і т.д,)
• Створити канали пошуку робітників серед заробітчан українськими працедавцями (агенції, газети - потребує вивчення)
• Почати роботи із міською владою тих міст, де є скупчення українців, н-д Мілану, Лісабону, Афін. Це дасть можливості для промоції Львова у цих країнах (безкоштовної).
• Створити неформальне обєднання голів облдержадміністрацій та мерів міст, які є постачальниками заробітчан - зробити це постійно діючим форумом, з центром у Львові. Навколо такого форуму може створитись ціла під-галузь, кластер з досліджень, тренінгів, баз даних, культурних відносин тощо.

Відповідальність львів'ян

Ми дихаємо отруйними газами, ми пємо іржаву воду та хемікалії, наша земля просочена непотрібом, - з цього треба починати розмову про якість життя. Пріоритети змішались, - нам хочеться більше і швидшого транспорту, цілодобового водопостачання, кращих доріг. Проте давайте відступимо на крок назад і подумаємо до чого призведе більше транспорту, більше води, більше машин на більших і кращих дорогах, - газів буде ще більше, буде ще більше іржавої води, ще більше сміття.

Якщо ми хочемо води, доріг, товарів, будинків, - з цим має прийти відповідальність за наслідки. І відповідальність не риторична. Часи безладу, бардаку, безкоштовної даремщини пройшли – все має свою ціну. Хтось має заплатити за програми очищення повітря, за розборку завалів сміття, створених нами самими, за заміну труб і водовідтворення. Вартість газу, води, електрики, бензину буде зростати, - це плата за відповідальність.

Але на кожну погану новину завжди є добра – є способи зменшити наші витрати – зменшуючі споживання, не знижуючи якість життя. Чи завжди нам потрібно їздити машиною, чи завжди нам потрібно використовувати стільки води, чи завжди нам треба додавати у хату нові електроприлади? І якщо хтось придумує нові способи зменшити використання природніх ресурсів, що ми їх вважаємо завжди наявними, якщо хтось витрачається на ті наявні технології, що допомагають у використанні відновлюваної енергії – ці люди повинні заохочуватись, - матеріально. Добра поведінка має ставати прикладом і захочуватись, погана – каратись. Скільки можна жити в системі спотворених цінностей, обдурюючих самих себе?

Аеропорт

У 2007 році набуває сили договір про віткрите небо між Україною та ЄС (якщо ратифікують). Авіакомпаніям не потрібно буде чекати на отримання ліцензій на право використовувати певний маршрут. Чи готується Львів до цього? Як можна:
- З'ясувати нарешті кому належить аеропорт (комунальний, приватний)
- Організувати встановлення автоматичної системи видачі багажу (не треба видавати багаж через дірку в стіні) - або в кредит, або за кошти інвестора
- Прибрати непотрібно ляповаті кіоски, або продумати стильну заміну - аеропорт має зберегти стиль соцреалізму - це теж історія.
- Мерія має починати переговори із найбільшими бюджетними авіакомпаніями вже - надіслати брошури, поїхати на ознайомчі зустрічі, встановити особисті контакти. Львів може стати перевалочним пунктом не лише для заробітчан, але й для туристів для цілої Східної Європи. Крім того, Львів може дієво покрити Східну Польшу, де не так вже і багато варіантів польоту
- Провести інвентаризацію системи пропускного конролю - дуже вже великі черги і купа митників, які безцільно динтяються аеропортом
- Масовий тренінг персоналу - аеропорт повинен обслуговувати зростаючу кількість перельотів з тої самою кількістю персоналу - штат у Львівському аеропорті неабияк роздутий. Звільнень непотрібно - потрібна зростаюча продуктивність і зростання зарплат.
- Провети розяснювальну роботу і втихомирити таксистів. Одна компанія має мати право на надання послуг таксі перед самим входом в аеропорт. Решта - за пару сотень метрів. І міліція має арештовувати порушників, або нести відповiдальність за бездіяльність. Компанія з ліцензією повинна мати прибуток.
- Мерія має почати планувати побудову аеропорту у Стрию, бізнес план кого був розроблений але так і не знайшлись інвестори. Цей план треба підрихтувати, і поступово підготовлювати підґруття для впровадження. Зрозуміло, що має бути відновлена дорога на Стрий, можливо навіть прокладена залізнична колія, або мають бути тверді плани з цього приводу. Відновлення пасажиропотоку у діючому аеропотрі допоможе показати інвесторам потребу в таких інвестиціях.

Програма підтримки головних офісів

Без присутності головних офісів компаній місто не матиме місця серед групи середньорозвинених центральноєвропейських міст. У головних офісах працюють найталановитіші, найдинамічніші, найамбітніші професіонали, наявні на ринку праці. Саме вони отримують найвищі зарплати, саме у них виникають ідею із створення власних компаній. Потрібно, з одного боку, зберегьи головні офіси, які ще не переїхали до Києва, а з іншого боку, плекати компанії, які здатні стати великими.
Субсидіювати офіси або надавати іншу пряму допомогу міській владі не дозволяє закон і здоровий ґлузд (принціп невтручання у ринкові відносини), проте можна вдатись до непрямих методів:
• Запрошувати на обговорення у вузькому колі ключових ініціатив міста
• Створювати бізнес-квартал, допомагати у створенні відповідних умов для зростання, у новітніх архітектурних формах
• Надавати ідеї та канали просування торгівельних марок (кампанія промоції міста, яка дає можливість промоції продукції львівских заводів)
• Лобіювати зменшення процедур, які потребують присутності у Києві
• Сприяти у використанні відомих будинків для потреб компаній (презентації для інвесторів, офіційні прийоми тощо)
• Визначити посадовця, який персонально нестиме відповідальність за роботу із великим бізнесом (більше 1000 працівників або певний оборот) за принципом один канал комунікації
• Розвивати інфраструктуру і радитись із великими (чи потенціально великими компаніями) з цього приводу
• Мер повинен відвідувати біржі у день початку котування львівських компаній
• Створити психологічне стимулювання темпів зростання львівських компаній, наприклад через порівняння репутації, клькості працівників, географічної експансії і т.д.
Львів може і повинен мати сотні компаній із мільярдними оборотами.

Як помітити багато вільного місця, яке не помічають

Радянський стиль забудови спотворив уявляння мас про те, скільки місця потрібно для створення комплексів. Будинки можуть бути компактними, елегантними, функціональними і вписуватись у навколишнє середовище.
Львову бракує бізнес-центрів , особливо для МСП, розцінки на кв. метри вищі за Гамбург, Берлін і Тулузу. Поясненням переважно є те, що у Львові бракує землі, майданчиків для забудови. Проте майданчиків є безліч, треба лише вийти за рамки радянської уяви про спосіб забудови.
1. Район навколо Залізничного вокзалу
- Безліч вільного місця, особливо якщо прибрати непотрібні жалюгідні допотопні корпуси УкрЗалізниці технічного призначення. Оптимізація виробничих процесів Укрзалізницею вирішує проблему
- Розташування вигідне з точки зору доїзду, особливо для приїзду колег з інших міст України для одноденних зустрічей.
- Бізнес комплекс допоможе, якщо буде оригінальне архітектурне рішення, створити композицію вкупі із куполами (і загалом гарної) споруди Залізничного вокзалу
- Потрібна тісна співпраця із Залізницею, що може забезпечити лише міська влада.
2. Район коло Податкової
крім податкової там нічого немає, я скільки там місця = за податковою особливо. Поруч взагалі якісь незрозуміли хати (поруч з заводами і залізницею - хтось сам себе вбиває цим повітрям). Люди потрохи наймають і ремонтують якісь кімнатки у навколишніх будинках, але це поодиноко і не створює ані інфраструктури, ані комплексного підходу до планування цього району. Навколо буяють дикі ліси (особливо на закинутій будові театру).
3. Гаражі за стадіоном СКА
для чого це поле іржавих самобудов у місті, яке задихається від браку нормального житла й офісів? Побудувати оригінальну багатоповерхову стоянку, надати безкоштовно в оредну місця для гаражників, повідомити їх заздалегідь, що договір оренди землі з гаражним кооперативом продовжуватись не буде, мати 5-10 років у запасі для переговорів із власниками, для пошуку інвестора, для розробки проекту.На пагорбі можна облаштувати якійсь меморіал або побудувати церкву чи театр - додати культури у загалом сільський пейзаж місцевості. Непогано б було побудувати тонель - вихід майже до самого центру. Багато місця для роверів, і продумати як працівники можуть доїжджати із спальних районів на роверах.

Поэтапнaя программа реформирования ЖКХ

Це саме для Львова?

http://www.dn.kiev.ua/events/ukraine/gkhkiev_17.html

Депутат Киевского городского совета Владимир Бондаренко презентовал поэтапную программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства столицы.

• изменение юридических отношений внутри самой системы
• установление стандартов на услуги, чтобы потребитель мог обратиться в суд в случае предоставления некачественной услуги и не платить по счету
• налаживание общественного контроля
• переход на прокладку новых сетей по новым инновационным технологиям и техническое переоснащение ЖКХ и тому подобное
• провести децентрализацию и демонополизацию системы ЖКХ на базе единых стандартов обслуживания

Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт

Перші поверхи - пофарбовані, решта - ні. Знизу - бутік, згори - катастрофа. Гарна ліпка 19 сторіччя - неонова пластикова вивіска яскравого кольору. Праворуч - зеленуватий, ліворуч - тілесного кольору, посередині - бурно синій. Це Львів.

Проблема - відсутність координації оновлювальних робіт фасадів, брак коштів у місті, непрофесійність комунальних служб, нетерплячість орендарів, потреби бізнесу у кращій презентації продукції, брак коштів компаній на оновлення цілого фасаду.

Пропоноване рішення - співфінансування і заохочення такого співфінансування:
- Торгівельні точки, які хочуть оновити свій зовнішній виглдя, шукають додаткове фінансування від мешканців будинку на оновлення цілого фасаду (початкову готовність долучитись фінансово), а також визначають власні максимальні ресурси, які вони готові вкласти
- Міська рада долучається фінансово до тих проектів, де мешканці і бізнесмени спільно готові взяти на себе найбільшу долю фінансування (пріоритет - проекти, де треба менше грошей від ратуші), щокварталу 4-5 проектів.
- Міська ратуша розробляє матеріали, які можуть допомогти - опис якісного ремонту, на що звертати увагу, найкращі прикладі у місті, зведена нормативна база, естетичні і стилістичні рекомендації. За кожним проектом закріпляється спеціаліст, визначений мерією, який всіляко допомагає у проекту ремонту - порадами, контактами, попереджає про підрядників, надає естетичні та мистецькі рекомендації і т.д. Міська рада також створює каталог підрядників і публікує відгуки від їхніх замовників, також каталог митців, які можуть прикрасити фасади. Робота закріплених спеціалістів має також оцінюватись, львівянами, мешканцями і т.д. Така мяка підтримка допоможе пришвидшити процес ремонтів.

Так можна швидко й якісно вирішити питання ремонту будинків, також створити культуру співпраці мешканців і бізнесменів, культуру добросусідства і взаємодопомоги. Напрацьований досвід можна буде перенести на забудовників, на ремонт Сихівського гетто і т.д.

Нові готелі такі будуть

Польській Орбіс озвучив плани із побудови двох готелів у Львові (див. тут). Міська адміністрація сприяє у пошуку ділянки, що є дуже добре. Проте зважаючи на гостру потребу у готелях б-якого рівня, ратуша могла б створити фонд потенційних ділянок, описати це на сторінці і активно шукати інвесторів, як в Україні так і за кордоном. Управління земельними ресурсами або промисловості (бо багато ділянок для готелів можна отримати якщо вивести землю з під неефективних промислових обєктів) могли б допомогти у наповненні подібного цільового потенційного земельного банку. Натомість зараз немає навіть хоч якоїсь інформації для потенційних інвесторів та сторінці http://www.city-adm.lviv.ua/turizm_u_lvovi.html . Для стрибка у розвитку, Львову потрібна кампанія із залучення інвесторів у цю сферу. Інакше будемо мати 1 готель на 5 років, як маємо зараз.

Потенціал ІТ у Львові

Кількість ІТ компаній у Львові стрімко зростає, надходять нові проекти, виникають нові компанії, компанії з більшими оборотами виступають із ініціативами національного масштабу (як створення асоціацій і т.д.). Водночас переважна більшість компаній лише надає роботу за непогану для регіону платню, не використовуючи креативну енергію і не сприяючи розвиткові працівників. Ряди боксів-кабінетиків, в яких сидять молоді люди навпроти моніторів і пишуть код, зранку до ночі.

А що можна змінити? Спробуємо подати ідеї:

1. Заохочувати участь працівників у розвиткові технологій, які вони використовують - тобто не лише використання технологій, але й їх подальше вдосконалення. Створення мереж контактів на рівні міста спеціалістів у певних технологіях, підтримка компаніями семінарів, конференцій, навчальних вишколів міжнародного рівня - "вирощування спеціалістів" та їхня промоція на мжн ринку. Активна підтримка поїздок талановитих працівників за кордон на міжнородні семінари. Лише підримка розвитку врятує компанії від втрати таланту. Лише якщо люди бачать, що їх розвиток й ініціатива підтримуються, вони лишатимуться.

2. Залучити працівників до допомоги науковцям, винахідникам, особливо в "упакуванні" продукції, проектів, дослідницьких ініціатив. І не лише технічних напрямків, також гуманітарних. Маркетингові відділи можуть допомогти у розробці планів комерціалізації, - доброчинність потрібна лише на початках, врешті треба розвитати внутрішній ринок. Така привязка працівників до сторонніх проектів може втілитися у неординарні цікаві проекти, наприклад у нові проекти придатні до продажу в США чи ін. регіонах-замовниках.

3. Створення "кластерного підходу" - створити мапу компетенцій ІТ компаній, вкл. дотичні галузі (дизайн, управління проектами, навчальні курси і т.д.) у Львові. Просування Львова як динамічного центра у сфері нових ІТ технологій. Підтримка постійних конференцій, семінарів, курсів, виставок - Політех та ін. вузи можуть грати ключову роль у цьому. Створення профілей розробників - індивідуальний підхід, відслідковування розробників, що виїхали до Києва чи за кордон - це сприятиме налагодженню контактів, відтермінувати повну втрату людьми контактів із містом (переведення ностальгічного звязку на кокретні комерційні проекти). Висвітлення починаючих компаній, просування міста для інвесторів. Співфінансування проекту Ратушею та компаніями принесе користь усім.

4. Залучати працівників до інформаційного, корисного, фахового й передового наповнення уа-нету. Професійних ресурсів обмаль, непотрібних балачок - нескінченно. Працівники можуть взяти "шевство" над певними сторінками, надавати інформацію у портали, вести віртенники, творчо використовувати відео, аудіо і т.д. Ця громада має потенціал щоб струснути уа-нет. Компанії можуть позиціюнувати це як активну соціальну позицію на сторінках.

5. Створення міської програми залучення працівників ІТ компаній на добровільній основі і у поза робочий час (частково у робочий) до програми масової міграції населення у нові технології, - адаптація навичок, покращення кваліфікацій, надання базових знань користувачів, подолання технологічного страху, - лише молоді люди можуть допомогти іншим інтегрувати технологій у життя інших. Така програма може допомогти Львову обігнати інші міста стосовно розвитку населення.

Стратегічна мета таких починань:
1. Більше прибуткових проектів для львівських ІТ компаній та суміжних галузей - більше податків та інвестицій
2. Краща динаміка у місті - рух ідей, людей, розвиток навичок - створення певного іміджу
3. Більше грошей для людей - і не лише в ІТ (кращі шанси знайти роботу, додаткові заробітки для ІТ і т.д.)

Фінансування розвитку міста

Зважаючи на потреби фінансування міста, що не лише накоплюються, але й зростають з багатьох причин (зростаюча заможність спричинює підвищене споживання і відповідні наслідки для навколишнього середовища, непроплановані проекти, невідповідна реалізація затверджених проектів, міграція в місто і т.д.) , міська влада має шукати нові способи розвязання фінансових проблем. Якщо новий бюджет на 2006 цілої області складає лише 1млрд 240млн грн, но що можна сказати про міський бюджет Львова? Навіть для мілйонного міста з проблемами Львова це було б замало, а тут йдеться про цілу область.

Одним з варіантів пошуку сталого фінансування для міста міг би стати вихід міста на ринки запозичень (муніціпальні позики), як внутрішні так і зовнішні. Але не з простими позиками, як це стає модним серед українських міст, але з муніціпальними проектними позиками, тобто привязаними під конкретні проекти. У Львові є достатньо потенційно привабливих проектів, де необхідне велике повноцінне фінансування, де потрібна підтримка міста, але за наявних коштів ці проекти не є в пріоритетах міськради. Прикладами таких проектів можуть бути:

• Побудова виставкового центру у Львові
• Підготовка місць для розбудови готелів (підготовка майданчиків, відселення, археологічні питання і т.д.)
• Міські програми енергозбереження, наприклад вуличне опалення на фотовольтаниці
• Розширення і побудова спортивних комплексів
• Розширення спроможності каналів Інтернет, розвиток ІТ комплексів
  

Це приблизний перелік, складений без належної оцінки ризиків та бюджетів. Логіка проектного фінансування - гроші скеровуються під конкретні проекти, із визначеним фінансовим планом, з метою капіталізації майбутніх грошових потоків подібних проектів. Місто відіграватиме роль акціонера, можливо навіть в співпраці із приватними компаніями, де частка власності відіграватиме роль застави у випуску позики.

Місто може отримати додаткові бюджетні переваги від подібних проектів, оскільки кожен проект приносить додаткові інвестиції, нові робочі місця і відповідне зростання доходів місцевого бюджету. З іншого боку, лише такий підхід спроможний певною мірою убезпечити цільове використання коштів, - не проїдання їх у відповідності із мінливими політичними настроями. Це також дозволить міській раді спонукати організації думати в системі ринкових відносин - коли місто здатне допомогти, коли надходить добре розроблений проект від організації, які зацікавлені у подібних проектах (переважно асоціації, комунальні підприємства та НУО, оскільки комерційні організації можуть вийти на ринкі капіталу самотужки).

Звичайно проектні муніціпальні позики потребують відповідної підготовчої роботи, відповідних систем контролю, які, зрештою, вже розроблені принаймні на папері через різні КРУ і т.д. Особливо ретельно потрібно підготувати критерії відбору проектів для фінансування, оскільки багато з них може бути реалізовано компаніями на комерційній основі. Місто має відігравати роль важеля, .використовуючи фінансування для проектів, від якх виграє ціла міська громада.