Як помітити багато вільного місця, яке не помічають

Радянський стиль забудови спотворив уявляння мас про те, скільки місця потрібно для створення комплексів. Будинки можуть бути компактними, елегантними, функціональними і вписуватись у навколишнє середовище.
Львову бракує бізнес-центрів , особливо для МСП, розцінки на кв. метри вищі за Гамбург, Берлін і Тулузу. Поясненням переважно є те, що у Львові бракує землі, майданчиків для забудови. Проте майданчиків є безліч, треба лише вийти за рамки радянської уяви про спосіб забудови.
1. Район навколо Залізничного вокзалу
- Безліч вільного місця, особливо якщо прибрати непотрібні жалюгідні допотопні корпуси УкрЗалізниці технічного призначення. Оптимізація виробничих процесів Укрзалізницею вирішує проблему
- Розташування вигідне з точки зору доїзду, особливо для приїзду колег з інших міст України для одноденних зустрічей.
- Бізнес комплекс допоможе, якщо буде оригінальне архітектурне рішення, створити композицію вкупі із куполами (і загалом гарної) споруди Залізничного вокзалу
- Потрібна тісна співпраця із Залізницею, що може забезпечити лише міська влада.
2. Район коло Податкової
крім податкової там нічого немає, я скільки там місця = за податковою особливо. Поруч взагалі якісь незрозуміли хати (поруч з заводами і залізницею - хтось сам себе вбиває цим повітрям). Люди потрохи наймають і ремонтують якісь кімнатки у навколишніх будинках, але це поодиноко і не створює ані інфраструктури, ані комплексного підходу до планування цього району. Навколо буяють дикі ліси (особливо на закинутій будові театру).
3. Гаражі за стадіоном СКА
для чого це поле іржавих самобудов у місті, яке задихається від браку нормального житла й офісів? Побудувати оригінальну багатоповерхову стоянку, надати безкоштовно в оредну місця для гаражників, повідомити їх заздалегідь, що договір оренди землі з гаражним кооперативом продовжуватись не буде, мати 5-10 років у запасі для переговорів із власниками, для пошуку інвестора, для розробки проекту.На пагорбі можна облаштувати якійсь меморіал або побудувати церкву чи театр - додати культури у загалом сільський пейзаж місцевості. Непогано б було побудувати тонель - вихід майже до самого центру. Багато місця для роверів, і продумати як працівники можуть доїжджати із спальних районів на роверах.

Поэтапнaя программа реформирования ЖКХ

Це саме для Львова?

http://www.dn.kiev.ua/events/ukraine/gkhkiev_17.html

Депутат Киевского городского совета Владимир Бондаренко презентовал поэтапную программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства столицы.

• изменение юридических отношений внутри самой системы
• установление стандартов на услуги, чтобы потребитель мог обратиться в суд в случае предоставления некачественной услуги и не платить по счету
• налаживание общественного контроля
• переход на прокладку новых сетей по новым инновационным технологиям и техническое переоснащение ЖКХ и тому подобное
• провести децентрализацию и демонополизацию системы ЖКХ на базе единых стандартов обслуживания

Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт

Перші поверхи - пофарбовані, решта - ні. Знизу - бутік, згори - катастрофа. Гарна ліпка 19 сторіччя - неонова пластикова вивіска яскравого кольору. Праворуч - зеленуватий, ліворуч - тілесного кольору, посередині - бурно синій. Це Львів.

Проблема - відсутність координації оновлювальних робіт фасадів, брак коштів у місті, непрофесійність комунальних служб, нетерплячість орендарів, потреби бізнесу у кращій презентації продукції, брак коштів компаній на оновлення цілого фасаду.

Пропоноване рішення - співфінансування і заохочення такого співфінансування:
- Торгівельні точки, які хочуть оновити свій зовнішній виглдя, шукають додаткове фінансування від мешканців будинку на оновлення цілого фасаду (початкову готовність долучитись фінансово), а також визначають власні максимальні ресурси, які вони готові вкласти
- Міська рада долучається фінансово до тих проектів, де мешканці і бізнесмени спільно готові взяти на себе найбільшу долю фінансування (пріоритет - проекти, де треба менше грошей від ратуші), щокварталу 4-5 проектів.
- Міська ратуша розробляє матеріали, які можуть допомогти - опис якісного ремонту, на що звертати увагу, найкращі прикладі у місті, зведена нормативна база, естетичні і стилістичні рекомендації. За кожним проектом закріпляється спеціаліст, визначений мерією, який всіляко допомагає у проекту ремонту - порадами, контактами, попереджає про підрядників, надає естетичні та мистецькі рекомендації і т.д. Міська рада також створює каталог підрядників і публікує відгуки від їхніх замовників, також каталог митців, які можуть прикрасити фасади. Робота закріплених спеціалістів має також оцінюватись, львівянами, мешканцями і т.д. Така мяка підтримка допоможе пришвидшити процес ремонтів.

Так можна швидко й якісно вирішити питання ремонту будинків, також створити культуру співпраці мешканців і бізнесменів, культуру добросусідства і взаємодопомоги. Напрацьований досвід можна буде перенести на забудовників, на ремонт Сихівського гетто і т.д.

Нові готелі такі будуть

Польській Орбіс озвучив плани із побудови двох готелів у Львові (див. тут). Міська адміністрація сприяє у пошуку ділянки, що є дуже добре. Проте зважаючи на гостру потребу у готелях б-якого рівня, ратуша могла б створити фонд потенційних ділянок, описати це на сторінці і активно шукати інвесторів, як в Україні так і за кордоном. Управління земельними ресурсами або промисловості (бо багато ділянок для готелів можна отримати якщо вивести землю з під неефективних промислових обєктів) могли б допомогти у наповненні подібного цільового потенційного земельного банку. Натомість зараз немає навіть хоч якоїсь інформації для потенційних інвесторів та сторінці http://www.city-adm.lviv.ua/turizm_u_lvovi.html . Для стрибка у розвитку, Львову потрібна кампанія із залучення інвесторів у цю сферу. Інакше будемо мати 1 готель на 5 років, як маємо зараз.