Як перетворити проблему заробітчан на можливість росту?

Проблеми, повязані із явищем заробітчанства:
• Відтік людей працездатного віку
• Розбиті сімї, нестворені сімї
• Розбещені діти, які звикли отримувати гроші від батьків і не мати батьківського нагляду
• Притік грошей у непродуктивну економіку - інфляційний фактор (більше грошей намагаються купити ту саму кількість товарів)
• Проблеми соціального та юридичного захисту

Як можна перетворити проблеми на можливості:
• Залучити інвесторів з тих країн, де працюють заробітчане - знання мови, розуміння ментальності з боку інвестора. Деякі робочі місця на рівні 1000 євро/місяць неможливо заповнити в країнах ЄС. За ті самі гроші, що вони (навіть не заробляють) заробляють за кордоном, ті самі заробітчане повертатимуться.
• Замість проїдання грошей - інвестувати їх. Міська влада повинна віднайти ті приклади, коли гроші заробітчан пішли на створення малих підприємств в Україні (такі є). Провести промоційні заходи, залучити церкву, НУО, розповсюдити інфо там, де треба (автобуси і т.д,)
• Створити канали пошуку робітників серед заробітчан українськими працедавцями (агенції, газети - потребує вивчення)
• Почати роботи із міською владою тих міст, де є скупчення українців, н-д Мілану, Лісабону, Афін. Це дасть можливості для промоції Львова у цих країнах (безкоштовної).
• Створити неформальне обєднання голів облдержадміністрацій та мерів міст, які є постачальниками заробітчан - зробити це постійно діючим форумом, з центром у Львові. Навколо такого форуму може створитись ціла під-галузь, кластер з досліджень, тренінгів, баз даних, культурних відносин тощо.

Відповідальність львів'ян

Ми дихаємо отруйними газами, ми пємо іржаву воду та хемікалії, наша земля просочена непотрібом, - з цього треба починати розмову про якість життя. Пріоритети змішались, - нам хочеться більше і швидшого транспорту, цілодобового водопостачання, кращих доріг. Проте давайте відступимо на крок назад і подумаємо до чого призведе більше транспорту, більше води, більше машин на більших і кращих дорогах, - газів буде ще більше, буде ще більше іржавої води, ще більше сміття.

Якщо ми хочемо води, доріг, товарів, будинків, - з цим має прийти відповідальність за наслідки. І відповідальність не риторична. Часи безладу, бардаку, безкоштовної даремщини пройшли – все має свою ціну. Хтось має заплатити за програми очищення повітря, за розборку завалів сміття, створених нами самими, за заміну труб і водовідтворення. Вартість газу, води, електрики, бензину буде зростати, - це плата за відповідальність.

Але на кожну погану новину завжди є добра – є способи зменшити наші витрати – зменшуючі споживання, не знижуючи якість життя. Чи завжди нам потрібно їздити машиною, чи завжди нам потрібно використовувати стільки води, чи завжди нам треба додавати у хату нові електроприлади? І якщо хтось придумує нові способи зменшити використання природніх ресурсів, що ми їх вважаємо завжди наявними, якщо хтось витрачається на ті наявні технології, що допомагають у використанні відновлюваної енергії – ці люди повинні заохочуватись, - матеріально. Добра поведінка має ставати прикладом і захочуватись, погана – каратись. Скільки можна жити в системі спотворених цінностей, обдурюючих самих себе?

Аеропорт

У 2007 році набуває сили договір про віткрите небо між Україною та ЄС (якщо ратифікують). Авіакомпаніям не потрібно буде чекати на отримання ліцензій на право використовувати певний маршрут. Чи готується Львів до цього? Як можна:
- З'ясувати нарешті кому належить аеропорт (комунальний, приватний)
- Організувати встановлення автоматичної системи видачі багажу (не треба видавати багаж через дірку в стіні) - або в кредит, або за кошти інвестора
- Прибрати непотрібно ляповаті кіоски, або продумати стильну заміну - аеропорт має зберегти стиль соцреалізму - це теж історія.
- Мерія має починати переговори із найбільшими бюджетними авіакомпаніями вже - надіслати брошури, поїхати на ознайомчі зустрічі, встановити особисті контакти. Львів може стати перевалочним пунктом не лише для заробітчан, але й для туристів для цілої Східної Європи. Крім того, Львів може дієво покрити Східну Польшу, де не так вже і багато варіантів польоту
- Провести інвентаризацію системи пропускного конролю - дуже вже великі черги і купа митників, які безцільно динтяються аеропортом
- Масовий тренінг персоналу - аеропорт повинен обслуговувати зростаючу кількість перельотів з тої самою кількістю персоналу - штат у Львівському аеропорті неабияк роздутий. Звільнень непотрібно - потрібна зростаюча продуктивність і зростання зарплат.
- Провети розяснювальну роботу і втихомирити таксистів. Одна компанія має мати право на надання послуг таксі перед самим входом в аеропорт. Решта - за пару сотень метрів. І міліція має арештовувати порушників, або нести відповiдальність за бездіяльність. Компанія з ліцензією повинна мати прибуток.
- Мерія має почати планувати побудову аеропорту у Стрию, бізнес план кого був розроблений але так і не знайшлись інвестори. Цей план треба підрихтувати, і поступово підготовлювати підґруття для впровадження. Зрозуміло, що має бути відновлена дорога на Стрий, можливо навіть прокладена залізнична колія, або мають бути тверді плани з цього приводу. Відновлення пасажиропотоку у діючому аеропотрі допоможе показати інвесторам потребу в таких інвестиціях.

Програма підтримки головних офісів

Без присутності головних офісів компаній місто не матиме місця серед групи середньорозвинених центральноєвропейських міст. У головних офісах працюють найталановитіші, найдинамічніші, найамбітніші професіонали, наявні на ринку праці. Саме вони отримують найвищі зарплати, саме у них виникають ідею із створення власних компаній. Потрібно, з одного боку, зберегьи головні офіси, які ще не переїхали до Києва, а з іншого боку, плекати компанії, які здатні стати великими.
Субсидіювати офіси або надавати іншу пряму допомогу міській владі не дозволяє закон і здоровий ґлузд (принціп невтручання у ринкові відносини), проте можна вдатись до непрямих методів:
• Запрошувати на обговорення у вузькому колі ключових ініціатив міста
• Створювати бізнес-квартал, допомагати у створенні відповідних умов для зростання, у новітніх архітектурних формах
• Надавати ідеї та канали просування торгівельних марок (кампанія промоції міста, яка дає можливість промоції продукції львівских заводів)
• Лобіювати зменшення процедур, які потребують присутності у Києві
• Сприяти у використанні відомих будинків для потреб компаній (презентації для інвесторів, офіційні прийоми тощо)
• Визначити посадовця, який персонально нестиме відповідальність за роботу із великим бізнесом (більше 1000 працівників або певний оборот) за принципом один канал комунікації
• Розвивати інфраструктуру і радитись із великими (чи потенціально великими компаніями) з цього приводу
• Мер повинен відвідувати біржі у день початку котування львівських компаній
• Створити психологічне стимулювання темпів зростання львівських компаній, наприклад через порівняння репутації, клькості працівників, географічної експансії і т.д.
Львів може і повинен мати сотні компаній із мільярдними оборотами.