Ідеї для Львова

Глинянська Брама

2010-12-11T22:22:00.002+02:00

Безводний рів, задріпаний підземний перехід, роздовбані сходи, арматура замість плит і групи молоді з пляшками пива, - саме так виглядає колишній в'їзд у місто - Глинянська Брама на пл. Митній, на початку вул. Личаківської.

Що можна зробити?

Це місце - ідеальне для проведення оперних та театральних вистав, кіносеансів, коли сама Брама стає декораціями, коли виконавці виходять з Брами як зза лаштунків сцени. Вода в ровах віддзеркалюватиме вогні вистави. Дерев'янні тимчасові лави для глядачів можуть бути розміщені ярусно на пагорбах якраз навпроти Брами.
Вода та підсвітка Брами могли би стати чудовим фоном для літнього кафе та/або інсталяцій сучасного мистецтва
Квітники вздовж ровів, а також пору з пагорбом
Замість магазинів у переході мали би бути мозаїки або інші мистецькі об'єкти на оновлених стінах розширеного переходу, легка фонова музика епохи бароко створювала б атмосферу у переході від середньовічного центру до музею Пінзеля навпроти на Митній.
Сама перебудова привабила б більш культурну аудиторію до Глинянської Брами

Табло СЕЛ ("Стан Економіки Львова")

2010-12-09T16:35:00.003+02:00

Політики, чиновники, журналісти, науковці, домогосподарки у Львові судять про стан економіки Львова базуючись на власних заробітках, колу знайомих або уявленнях. Так народжуються міфи, хибні думки, перебільшення, недомовки та відверта брехня.

Що можна зробити?

Табло "Стан Економіки Львова" - встановлене прямо коло ратуші або також і в інших громадських місцях (наприклад вокзал, а також на сайті поруч або замість лічильників відвідуваності). Табло має показувати наступні показники:

Скільки є підприємств усіх форм власності у Львові
Скільки підприємств створилось/закрилось за останні 6 місяців?
Який середній оборот підприємств за останній квартал? Які зміни за останні 6 місяців?
Скільки підприємців зареєстровано у Львові? Які зміни за останні 6 місяців?
Скільки робочих місць (формальних) є у Львові?
Яка середня зарплата та яка її динаміка за останні 6 місяців?
Скільки штрафів наклала і перевірок провела податкова? Який перевірочний тягар на одне підприємство?
Скільки податків сплачено у Львові?

Ці дані можна отримати в управлінні статистики, податковій, управлінні зайнятості - власне тут вони і стануть у нагоді. Саме так можна опосередковано спонукати економіку до тенізації, пояснити людям, чому важливо не затискати підприємців, чому компанії мають зростати. Потрібно краще і більше лікбезу та наочної агітації. Так львів'яни почнуть звикати судити на основі даних, не уявлень.

Споживання культурного продукту - ваучери на культуру

2010-11-13T21:33:00.004+02:00

Місто зацікавлене у зростанні економіки, обсягу економіки міста, яке впершу чергу залежить від споживання продуктів та послуг. Закони ринкової економіки диктують, що саме споживання тягне за собою робочі місця, податки, проплати постачальникам і т.д. Натомість споживання вимагає рітейлу (цивілізованої торгівлі) - якого обмаль у Львові (King's Cross Leopolis, Opera Passage, Магнус), а будівництво нових площ - значні інвестиції. Також пам'ятаймо, що продутки і товари переважно не львівські і навіть не українські - тобто робочі місця не у нас. Якщо додати питання екології, надмірної меркантилізації, - виникає питання, що може стимулювати економіку?

Культурний продукт - екологічно чистий, місцевого виробництва, який не вимагає капітальних чи іноземних інвестицій. Опера, виставка, шоу, фестиваль, вистава, клуб, вечірка, дискусія, слухання, виступ, книга, мистецтво, скульптура, подія, артефакт, - грошо-тура - культура в грошах - за яку беруть гроші, - це і є культурний продукт. Ідея, народжена творчістю, висловлена у формі, представлена споживачу, - і продана.

Саме збільшуючи споживання культурного продукту, можна швидко стимулювати створення нових робочих місць, піднесення туризму, приплив свіжіх ідей та людей до міста. Львів, маючи великий потенціал, має всі підстави для збільшення культурного продукту в економіці міста. Але є певні завади:

Небажання продавати і невміння ставити справедливу ціну - львівські культурні інституції не навчились брати гроші за свою роботу - частково радянський менталітет коли музей чомусь має бути безкоштовним, частково відсутність досвіду - звичайна обивательська логіка говорить, що чим дешевше - тим більше людей піде - а вони не йдуть ... натомість підніміть ціну вдесятеро - і буде аншлаг - есклюзів - і кошти для розвитку.
Непрозорі господарські процеси - для того, щоб культурний продукт справді приносив користь економіці міста, мають бути квітки і офіційна прозора бухгалтерія, не нал на вході до приміщення, де відбувається фестиваль чи продаж квитків з рук. Мають бути обороти по рахунках, офіційні зарплати з виплатами в соц фонди, мають бути договора з постачальниками.
Низький місцевий попит - за самовозвеличення Львова, насправді зали театрів часто полупусті, галереї відвідуються мало, а ще менше заплатять за те, щоб послухати відомого артиста у великій залі. У вихідні допомагають туристи, але саме місцеве населення становить основу попиту на культурний продукт, туризм - лише допомагає отримати добру маржу на обсягу продажів - економічний закон. А місцевий попит малий - мізерна частка населення стабільно споживає (платить за) культурний продукт.

Що можна зробити?

Стимулювати споживання культурного продукту - ввести міську схему ваучерів на культуру.

Ваучер - це субсидія місцевого бюджету львів'янину на споживання культурного продукту - ваучером можна оплатити % вартості продукту за вибором, але не більше наприклад 20 грн. за ваучер.
Ваучери можна придбати за 50 коп. у місцях продажів квитків, у ратуші, замовити через інтеренет, але за умови львівської прописки та реєстрації у відповідній базі даних (яка піклується туристичними/культурними сайтами/службами міста). Відповідальна служба маж експериментувати і надавати ваучери групам мешканців, які зазвичай не споживають культурні продукти.
Ваучери приймаються у закладах, які беруть участь у міській схемі, як приватні так і муніціпальні чи державні. Можливо надати сканери касирам закладів із схеми, для того щоб знати хто і де розрахувався ваучером.
Інституції, які беруть участь, повинні надавати результати фінансового аудиту своїх закладів щороку та дотримуватись кодексу добровільних правил, які мають бути розміщені на всіх сайтах міста та інституцій.
Інституції передають ваучери, які відповідно оплачуються ЛМР або відповідним ЛКП, ще краще якщо транзакції реєструються і передаються до оплати електронно, лише перодично звіряються.
Можливо також, що скориставшись ваучером, споживач може отримати додатковий бонус - % знижку на наступний візит до цього закладу - вже без прив'язки до схеми.
Надати тренінги інституціям, які беруть участь, про ціноутворення та якість культурного продукту.
Проводити щорічну оцінку ефективності програми.

Прозорість громадських організацій, які фінансуються з міського бюджету

2010-06-05T11:16:00.000+03:00

Якщо місто підтримує фестиваль, захід громадської організації - це чудово. Львівська міська рада надає у цьому приклад іншим в Україні - і відповідно маємо постійно зростаюче коло туристичних заходів, культурних ініціатив, проектів, груп і таке інше. Підтримка містом надається на конкретні цілі - і це добре, і звітуються за витрачені кошти певно нормально. Але є одне "але" - хто стоїть за цими організаціями, особливо громадськими? Чи можна вступити до лав цих організацій пересічному львів'янину? Чи мають такі організації надходження окрім фінансування міської ради - чи все іде чорним налом? Чи мають такі громадські організації публічну звітність - можна зайти на їхній сайт і завантажити фінансовий звіт за 2009р, наприклад? Якщо ви неприбуткові та громадські - чому не звітуєтесь, чого приховувати?

А проблема власне у тому, що багатьма соціально значущими ініціативами криється звичайна управлінська безпорадність - самодурство керівників, які вважають всіх винними їм бо вони такі мудрі або вважають що їм всі винні бо вони такі генії, междусобойчики груп, наближених до фінансування, без жодного бажання ставати комусь підзвітними, відсутність розуміння що таке прозорість.

Що можна зробити?

Провести аудит всіх громадських організацій та загалом неприбуткових організацій, які фінансувались з бюджету міста на предмет наступного
1) Чи відомо яка система членства в цій організації - хто веде членство, які умови вступу, скільки членів має організація?
2) Чи відомі структури управління - як обирається керівництво, чи є наглядова рада?
3) Чи є сайт організації де можна побачити чим вона займалась попередні роки? Звіт про діяльність?
4) Чи існує прозора фінансова звітність організацій? Можна завантажити фінансовий звіт?
5) Яка структура фінансування організації - чи є внески членів, скільки різних донорів підтримали цю організацію?
6) Чи є штатні працівники в організації які отримуть білу зарплату?
7) Чи є конфлікт інтересів між людьми в правлінні ГО та людьми в міській раді?

Такий аудит може відкрити багато цікавих речей. Потрібно ввести вимоги про прозорість ведення діяльності до громадських організацій, які претендують на фінансування з міського бюджету - потрібно призвичаювати ГО буду справді громадськими.

Інший варіант - ставайте компаніями, але тоді отримуєте зовсім інакші умови роботи з містом - тендери, правила, програми і т. ін.

Штрафи за поганий стан будинків

2010-05-05T11:13:00.001+03:00

Чому місто має ремонтувати чийсь дах? Чому ефемерний ЖЕК за копійки, які йому платять, повинен утримувати чиїсь під'їзд? І чому місто має турбуватись капітальними ремонтами будинків, які місту не належать (а належать мешканцям цих квартир)? Чому мешканець будинку не встане о 6 ранку і не піде відкидати сніг коло свого будинку, а чекає на працівника ЖЕКу, який це має зробити за 50 грн на день (в кращому разі) коло 20+ будинків?

Львів'яни живуть у гіпертрофованій реальності - хтось має робити щось за них стосовно того, що належить їм, - бо мусить. ОСББ та інші вправи - це добре, але робиться на добровільних засадах. Законодавство незворушне останні 20 років. Половина персоналу міської ради займається ЖКГ, яке давно вже місту не належить. Якщо хтось має щось за мене зробити - звичайно це не додає мені стимулів вкладати власні кошти, а якщо їх немає - думати про те, де їх знайти. Порушена мотивація, система підсилює розтліваючи мотиватори - пасивність, інертність, безініціативність, безвідповідальність, звичайну лінь.

Що можна зробити?

Вжити радікальних заходів - визнати, що ЖЕКів не буде, що мешканці будинків мають домовлятись між собою і шукати хто буде утримувати і ремонтувати будинки. Як це зробити - ввести штрафи за поганий зовнішній або внутрішній вигляд будинків - за дахи, що протікають, за нечиті під'їзди, за будинки в аварійному стані. Штрафи з власників квартир у цьому будинку, з усіх разом. Звільнити персонал ЛМР, який займається ремонтами і додати персоналу в юридичний відділ. Судитись і відсуджувати, - якщо немає коштів - для чого жити в такій квартирі - продавайте і шукайте таку, яку можете дозволити або вимагайте підвищення зарплати (бо будуть аргументи - немає грошей) - ваші проблеми - це не проблеми міста, це ВАШІ проблеми. Львів'яни повинні навчитись нести відповідальність і сприймати нерухомість як те, що воно є - актив, який можна купити і який можна продати - а не те, що їх належить і належить лише те, що всередині і ніяк не те, що ззовні. І стандарти мають підвищюватись - якщо сихівські будинки мають термін експлуатації 30 років - то нехай мешканці і переймаються де вони будуть жити у 2020р. - будинок має бути або капітально відремонтований, або мешканці - виселені. Це стане революцією мислення.

Лобіювати в Раді зміну закону про ЖКГ, - перекласти відповідальність на власників, а не на територіальні громади.

Якщо суди програються, закони - не міняються, ввести комунальний податок - зробити всі ті обґрунтування скільки потрібно на утримання, ремонти і все решта - і окласти кожний квадратний метр у Львові величезним податком на відновлення та утримання житлового господарства. Виключення - ви є член ОСББ і територіальна громада міста не несе відповідальність за ваш будинок. Лишити штрафи в силі - ОСББ теж може забути чистити під'їзди або капітально ремонтувати будівлі.

P.S. жоден мер не пройде з такою програмою - пасивність непереможна - активність - політично не продається

Іноземні мови для львів'ян

2010-04-05T10:53:00.001+03:00

Без підвищення знання англійської мови ключового персоналу (та і просто персоналу) промисловість та послуги приречені на перебування у стані зомбі - ніби і є зростання, ніби щось робиться, але це все не можна назвати успішним розвитком. Керівники відділів з продажу, менеджери, власники - у більшості підприємств, особливо малих та середніх промислових англійська або відсутня або на рудіментарному рівні. Як можна сподіватись на розвиток екпорту або залучення інвестицій за таких умов?

Мовні школи - пересічний директор не піде вчитись до групи, де половина людей мріє про виїзд за кордон і з якими йому немає про що говорити. Репетитори - немає мотивації вчитись самому, і розмовляти англійською з іншим українцем ще не сприймається як спосіб навчання.

Що можна зробити?

Програму спів-фінансування навчаняя англійської для керівництва підприємств, коли 30% покривається студентом (керівником/менеджером), 30% - його підприємством, а 40% - містом (про пропоції можна дебатувати). Мовні школи, асоціації/кластери швидко створять відповідні програми та знайдуть відповідних слухачів.

Так, є ризик що результата може не бути - керівники або не будуть навчатись або закриють компанії. За 3 роки після початку такої програми провести незалежне оцінювання - як вплинула програма на розвиток бізнеса у Львові, - чи зріс експорт, чи було залучено інвесторів, чи загалом стан підприємства покращився?

PMO - Project Management Office

2010-03-05T10:46:00.000+02:00

Наївно очікувати що працівники міської ради будуть управляти багатомілйонними проектами фінансованими Єврорпейським Банком Реконструкціх та Розвитку (ЄБРР) або іншими великими проектами за 1500 грн зарплати (і навіть додатковою премією), - не важливо як - погано чи добре - але такі проекти за такі зарплати не впроваджуються. Львів'яни мають звикнути, що за відповідну роботу потрібно відповідно платити, - все решта - популізм і відверта брехня.

Наразі згідно законодавства підвищення зарплат є неможливим, окрім того, є відвертий брак компетентних людей у місті - виїхали, зайняті у власному бізнесі, можуть управляти - не розуміють особливостей державного сектору. Ось і маємо ситуацію, коли проекти освоюються на ентузіазмі, не зважаючи на, - більше випадково і на диво, ніж через наявність відповідних структур. Така ситуація є загрозою для міста - достатньо щоб 3-4 людям в міській раді набридло впроваджувати великі інфраструктурні проекти за просто так з купою менінгітів і звинувачень, - і з мінімальною можливістю для відкатів (ЄБРР краще контролює власні кошти ніж місто чи КРУ).

Що можна зробити?

Вжити вибробувану технологію - створити Project Management Office (PMO). РМО - це зовнішня компанія, яка надає послуги з впровадження великих проектів. Компанія фактично надає людей - менеджерів проектів, які реалізовують проекти - обирають виконавців, перевіряють якість та терміни, звітують тощо - класичне управління проектами. Саме компанія-управлінець РМО відповідає за дотриманн термінів, несе відповідальність за непорушення умов проектної угоди (наприклад у випадку кредитної угоди з ЄБРР), або умов програми (у випадку коштів міського бюджету).

Компанія, що надає послуги РМО, отримує бюджет на рік - місто підписує контракт і передає відповідальність та ризики на цю компанію. Це коштує, і коштує дорого. Водночас пошук людей-менеджерів проектів стає головним болем виконавця, місто не несе ризиків за невиконання проектів чи програм, і місто не зв'язано проблемою неможливості залучити таланти до управління проектами. Переважно за РМО б'ються великі консалтінгові компанії - PWC, KPMG, Ernst&Young, Deloitte. Саме вони можуть вишколити виконавців, мають досвід в інших країнах. І ось вам додаткові кваліфіковані високооплачувані (якщо і такі, що витягують всі соки з людини) робочі місця у Львові.

РМО обирається на певний тривалий термін - 3-5 років, для того щоб забезпечити інтерес компанії-оператора (не можливо знайти добротного менеджера проекту на 3 місяці). Така компанія вже не може претендувати на будь-яку роль у безпосередньо проектах (конфлікт інтересів) - що відповідно стримує компанії - примушує їх подумати пару разів перед тим як брати цей проект на себе. Кожного циклу проводиться зовнішній незалежний аудит роботи компанії.

Переваги - окрім вищезгаданих, це дозволяє працівникам міської ради більше часу проводити над продуманням новим проектів, розробкою нових програм, проговоренням інфраструктурних змін з громадскістю. Міська рада починає працювати як орган управління, а не орган затикання дірок.

Марафон у Львові

2010-02-02T22:21:00.002+02:00

Чому у Львові немає марафону або навіть декілька марафонів протягом року (весінній, літній, осінній)? Марафони (або пів-марафони) притягують тисячі учасників, з міста та поза, місцевих та туристів, створюють доброзичливу атмосферу в місті, є нагодою для сімейного відпочинку (батьки та діти беруть участь пліч-о-пліч), нагодою допомогти добрій справі (учасники часто збирають кошти для громадських організацій, на вирішення соціальних проблем перед марафоном) і зрештою слугують пропаганді здорового образу життя.

Організація марафону вимагає кропіткої роботи оргкомітету (часто окремої НУО) протягом цілого року. Місто має долучитись фінансово, орг комітет - знайти спонсорів (банки, виробники води, енергетичних напоїв, спортивні бренди люблять спонсорувати марафони) та волонтерів, організувати запис та оплату (участь у марафонах зазвичай платна і завжди є більше бажаючих ніж місць). ДАІ має перекрити вулиці, міліція, швидка і т.д. - скоординувати зусилля. Цим не тренування перед Євро-2012?

Львів хоче розвивати туризм? Чому забули про спорт? Що є більш видовищним та масовим за спорт?

Львівські бренди і підвищення компетенцій

2010-01-24T13:10:00.003+02:00

Львів як місто має добротний туристичний бренд і поступово підвищує його значення. А що з брендом Львова економічним, промисловим та товарним? Львівська Торгово-промислова Палата проводить не один рік конкурс Обличчя Міста, але якщо судити за більшістю переможців, бо обличчя у Львова - криве і застаріле. Сайти промислових підприємств не надихають, за умови зо вони взагалі є, бренди виглядають мляво. І це у місті, яке є експортером ІТ рішень за кордон та креативщиків до найбільших українських креативних та маркетингових агенств. У центральних кнайпах можна побачити достатньо молоді за лептопами, а деякі львівські дизайнери роблять справді добротні та унікальні сайти.

Причиною значною мірою є відсутність компетенцій працівників, менеджерів та власників промислових підприємств та компаній "реальної" (не віртуальної) економіки. Звідки пересічний промиловець має знати про бренди, візуальні стилі, маркетингові кампанії тощо? Великі українські компанії, що базуються в Києві, мали достатньо кваліфікованих кадрів для розуміння цього. Середні та малі львівські цього не осягли. А курсів, де керівник промислового підприємства, якому за 50, міг би спокійно і без сорому дізнатись про ці речі - немає як факту. Зверхність молодих креативщиків часто вражає і відштовхує. Місто від цього втрачає - львівські бренди не створюються або не стають сильнішими на укр або міжнародних ринках, не створюжться додана вартість.

Чому не спробувати таке рішення:

Програма "Львівський Бренд", яка включає розробку (або відродження) тавра "Львівський Бренд" - можливість таврування продукції спеціальним знаком
Підприємства, які залучатимуться до програми, отримують субсидію на програму просування власного бренду (невелику, 20-30 тис.) але за певних умов
Умова 1 - проходження усіма ключовими менеджерами програми вивчення маркетингу (що ключатиме брендінг, нові медія, Інтернет присутність і т.д.). Програма має вестись незалежною організацією (бажано не львівською), бажано спільно європейськими та українськими фахівцями та передбачати тестування та іспити наприкінці програми.
Умова 2 - кожне підприємство повинна користатись послугами закріпленого косультанта безкоштовного для підприємства) - можливість закріпити за керівниками власного вчителя, якого можна не сором'ячись питати про речі, пов'язані з брендінгом та просуванням.
Умова 3 - підприємства зобов'язані підтримувати програму брендінгу протягом 3 років, інакше - повернення судсидії та відшкодування повної вартості курсів.
Умова 4 - підприємства повинні виробляти продукцію та сплачувати податки у Львові та мати належний юридичний статус (не-ФОП).
Програма має бути розрахована на 5 років з цільовими показниками та системою оцінки ефективності (зокрема зростання частки на ринку учасників програми, додаткові податкові надходження до бюджету, нові робочі місця і т.д.)

Стандарти ремонтів

2010-01-18T02:31:00.002+02:00

Добре, що ремонти у Львові відбуваються - ремонти доріг, ремонти освітлення, ремонти будинків тощо. Але як відбуваються ремонти? Рівна дорога - роздерті розкопані узбіччя, нова лампочка - а вулиці все одно не видно, нова фарба на фасаді - а знизу грибок і т.п. Наявність інформаційного табло про об'єкт ремонту пересічному львів'янину не дозволить зробити висновок - чи достатньо цих грошей для повноцінного ремонту, і взагалі, що таке повноцінний ремонт дороги чи будинку. Можливо місто просто закопує гроші - а наступного року прорве трубу під новою дорогою, про яку забули, або лампочка знову перегорить. Відсутність інформації про рівень ремонту та стандартів, які визначають цей рівень, спотворюють думку львів'ян (або дезінформують) про ремонти, що відбуваються у місті.

Що можна зробити:

Визначити ти прописати комплексні стандарти ремонтів різних об'єктів міської інфраструктури - різних рівнів. Наприклад, "найкращий ремонт дороги" - це заміна інженерних комунікацій під дорогою, оздоблення узбіч велодоріжками, повне оновлення стовпів освітлення, озеленення газонів, закладена бетонна подушка та шар нового асфальту не менше 10 см. "Належний ремонт дороги", "косметичний ремонт дороги" і т.д. До визначення стандартів залучити не лише дорожників, а комплексно - усіх, хто користується даним об'єктом (ті самі громадські організації). Розглядати ремонт комплексно - з територією навколо, над і під об'єктом, його станом вчора (історія), сьогодні (факт) та у майбутньому (довготривалість). Фахові організації будуть казати, що такі стандарти існують на рівні держави і нормативних актів - безперечно, але ніхто не заперечує можливість ці стандарти змінювати і працювати над їх вдосконаленням, особливо коли діючі норми приймались часто за іншої держави, за непрозорих умов і певно одними інженерами (без дизайнерів та урбаністів).
Зробити гео-мапу таких об'єктів у Львові (накладену на ту саму Google Map), із вказанням рівня необхідних робіт та приблизною кошторисною вартістю цих робіт. Населення міста повинно звикати до думки, що інфраструктура коштує, і коштує багато, якщо робити її належним чином. На мапі кожен об'єкт позничити фактичним рівнем його стану, і які елементи робіт виконані чи коли планується виконання. Така собі мапа амортизації інфраструктури та інфраструктурних потреб міста.
Під час виконання фактичних робіт вказувати (на інформаційних табло поруч з об'єктом, на ґео-мапі та в інформ повідомленнях) який рівень ремонту виконується - "найкращий", "належний" чи "косметичний".

Маючи таку систему, визнаємо, що за відносно невеликі кошти не можна розраховувати на справді якісний ремонт, побачимо чи відповідають витрачені кошти рівню якості робіт, і довідаємось скільки насправді містові потрібно коштів щоб довести інфраструктуру до ідеального стану і що значить ідеальний стан (розширити уявлення, які мають лівів'яни про якість).

Соціальний фонд прямого інвестування у потреби інфраструктури галузі культури

2009-12-28T03:13:00.001+02:00

У Львові бракує певних елементів інфраструктури у галузі культури, наприклад немає кінотеатрів, які б показували українське (і не лише) авторське кіно (причому у найзручніший час для відвідувачів), немає сучасного виставкого центру неподалік центру із зручним доїздом, мистецьких центрів із врахуванням потреб розвитку молодого львівського мистецтва, немає продакшн-студій для митців і т.д.

Проблема у тім, що з точку зору бізнесу подібні проекти є неприбутковими, точніше збитковими, а ще точніше, вони не мають тої рентабельності, яку можуть забезпечити інші сфери вкладення коштів (насправді такі проекти є рентабельними але не приносять над прибутків, до яких звикли у Львові місцеві бізнесмени). Відповідно страждає місто, не з'являються нові робочі міста, не виникають нові галузі, потенційно високорентабельні, через брак інфраструктури у галузі культури.

Рішення - створити соціальний фонд прямого інвестування (СФПІ), де місто накриклад вкладає 250 млн грн у статутний фонд (наприклад позичивши під невеликі відсотки у Європейського Інвестиційного Банку, заохочує (або вимагає) від комерційних банків увійти до складу інвесторів на паритетних засадах (5 банків по 50 млн грн). На конкурсній основі відбірається компанія з управління фондом, а ще краща - консорціум української та іноземної компанії з досвідом управління СФПІ (наприклад французькі). Фонд надаватиме фінансування комерційним проектам у галузі культурної інфраструктури за умови забезпечення соціальних потреб міста та за умови спів-фінансування приватним капіталом (не менше 50%). Фонд не надаватиме позики, а входитиме як співвласник до статутних фондів новостворених компаній на довготривалий строк. Управлінська компанія має забезпечити виконання бізнес плану, забезпечити цільовий прибуток місту та банкам-пайовим учасникам фонду тощо. СФПІ може наприклад продати певну частку у проекті іншому комерційному фонду за 2-3 роки після виходу на планову рентабельність (стратенія виходу).

У чому вигода для міста - можливість стимулювати розвиток інфраструктури галузі культури, створити нові робочі місця / платників податків, підвищити туристичинй потенціал Львова і т.д. Для банків - менше ризиків, оскільки СФПІ дозволить зменшити ризики за рахунок участі інших учасників. Для позичальників (бізнесменів) - можливість доступу до суттєво дешевшого капіталу, наявність партнера та гарантований інтерес міста у створенні попиту на таку культурну інфраструктуру. Вигода для українського фонду - накопичення досвіду роботи з СФПІ та можливість розширити бізнес на інші міста України.

У Львові і поза Львовом достатньо приватних компаній, які готові вкладати у цікаві інфраструктурні проекти, але не готові робити це самостійно, нести увесь ризик. СФПІ дозволить за рахунок початкової інвестиції міста підняти ще два рази стільки на потреби культури. Зважаючи на розголос, якого набуде така структура, знаковість проектів для міста, імовірність розпорошення фондів є малою - преса та населення помітять. І лише місто, як структура публічного права, має право подати такий проект на розгляд ЄІБ для отримання початкового фінансування. Зрозуміло, що ані місцеві бізнесмени, ані комерційні банки, не почнуть процес створення СФПІ. Ініціатива має бути за містом.

Місце для ковзанки

2009-12-20T23:40:00.000+02:00

За Ветеритарною Академією, на вул. Тершаківців, є водойма, яка колись була штучним озером для потреб Ветеритарної. Чому не віддавати на зиму цю водойму для створення ще однією ковзанки у Львові? Це дозволило б покращити освітлення, створити пару робочих місць, і подарувати купу задоволення дітлахам району. Я гості міста, які відпочивають у готелі Європейський, бачили б з вікон дещо краще, ніж темряву чорної діри навпроти. Зрозуміло, що керівництво Ветеритарної Академії знайде тисячу причин, чому сказати "ні", або тисячі перепон, але і їх можна добити. Для здорового ґлузду завжди є місце, навіть серед українського законодавства.

Використовувати вартість нерухомості

2009-09-16T09:54:00.002+03:00

За декілька років вартість нерухомості зросла, криза або не криза, квартири, земля, нерухомість у Львові коштують сотні та тисячі євро за квадратний метр. Іпотека нарешті допомогла багатьом отримати власні квартири. Водночас за відсотком іпотеки Україна значно відстає від інших країн - тобто більшість квартир знаходяться у власності, без іпотечних зобов'язань.

Більшість таких квартир - це спадщина Радянського Союзу, - квартири, отримані від держави і приватизовані. Значна частка людей, які живуть у таких квартирах, або нарікають на малі зарплати та рівень життя, заважають створенню асоціацій співвласників багатоквартирних будинків або ставлять ще якісь вимоги до влади, громади, сусідів тощо. Проте такі люди - заможні, маючи нерухомість, в якій закрита значна вартість, і якою вони не хочуть або не можуть правильно розпоряджатися.

Квартири стали священною коровою, на які не можна зазіхати. Чому? Чому будинки мають ремонтуватися за копійки жеків, коли власники мають квартири вартістю у декілька десятків тисяч і не гривень? Чому є борги за тепло і воду? Чому молодь не може знайти грошей для початку власної справи, коли їхні діди і батьки мають квартири, будинки, дачі?

Що можна зробити
- Розробити фінансові механізми, за яким мешканці можуть отримувати фінансування для власних потреб, потреб утримання будинків тощо, за рахунок часткового і мінімального використання іпотечних механізмів, з покриттям ризиків страховими компаніями та за мінімальними відсотками
- Створити пул (групу) банків та фінансових установ, які матимуть доступ до страхування своїх ризиків містом за умови надання кращих умов для мешканців міста (дешевих кредитів для певних потреб - наприклад тих самих ремонтів будинків)
- Встановити жорсткий контроль над використанням інформації про можливості схеми, з метою уникнення шахрайства, особливо із людьми похилого віку; залучити соціальну службу до донесення інформації про можливості до цільової групи
- Створити механізм підтримки молодих підприємців - які отримували б кошти за рахунок застави часткової застави нерухомості родичами та допомогу від професійних організацій підтримки бізнесу (для супроводу ідей)

Для чого
- Дати можливість людям старшого віку мати кращий достаток, передавши частину виплат за іпотечним кредитом своїх спадкоємцям (дозволити людям старшого віку розкрити та використати частину вартості своєї нерухомості)
- Дати можливість мешканцям будинків провести капітальні ремонти, із внесками від всіх - і тих, хто має кошти, і тих, хто немає грошей але має нерухомість у такому будинку (за рахунок нової схеми)
- Дати можливість батькам та родичам підтримати підприємливі ідеї своїх дітей та родичів - за рахунок часткової застави нерухомості

Клуби для людей похилого віку

2009-09-15T00:23:00.001+03:00

Чим займаються люди похилого віку у Львові? Заховані у квартирах, дачах, зіслані на села, доглядають за онуками - у кращому випадку. Чому не можна активізувати цей прихований потенціал, для покращення їхнього життя та для пожвавлення життя у Львові загалом?

Що можна зробити:
- Підтримати ініціативи на низовому рівні, спрямовані на людей похилого віку, наприклад клуби за інтересами, субсидіювати походи та поїздки, творчі колективи, культурні заходи, зустрічі, самоорганізовані людьми, яким за 65 або де використовується їхній потенціал або знання (наприклад збір історичних даних неурядовими організаціями - зустрічі свідків певних епох або знакових подій). Часткового надавати субсидії на запропоновані проекти. Надавати допомогу у пошуку приміщень для проведення заходів та проектів.
- Підтримати промоцію найкращих проектів як приклади активності на лайт-боксах, в ЗМІ, на біг-бордах, за рахунок соціальної реклами та/або за рахунок коштів соціальної служби - найголовніше, щоб влане люди похилого віку почули про мождивості, про приклади активності та можливості залучення
- Залучити церкви, шпиталі, власне соціальні служби до поширення інформації
- Передати функції та бюджети підтримки на районні адміністрації - вони значно ближче до людей - надати більші бюджети в тих районах, де проблема особлива гостра - наприклад у Сихівському районі (людям старшого віку там просто немає де подітись і що робити)

БТІ у Львові

2009-09-14T10:47:00.002+03:00

Бюро технічної інвентаризації - установа, через яку проходить будь-хто, хто колись реєструватиме свої майнові права у Львові. Ті, хто вже проходив через це капище капіталізму на Липинського, знає у якому жалюгідному стані знаходиться ця установа. Радянська будова з працівниками пост-радянської ментальності і абсолютною відсутністю поваги до людей, які тлумляться по коридорах. Так, криза зменшила наплив людей, але буде економічне пожвавлення і ситуація знову повторюватиметься.

Як можна змінити ситуацію? У короткостроковому періоді:
- Розмістити на вході БТІ інформаційний пост (не дошку, а людину/прицівника), щоб люди не бігали по кабінетах і не питали людей в чергах, щоб дізнатись про процедури
- Інфомаційний пост має видавати номерки в чергу до відповідного працівника. Така система дозводить певної мірою навести порядок в чергах, дати можливість людям поїхати по інших справах якщо в них номер 20-тий в черзі, а керівництву слідкувати за продуктівністю роботи персоналу.
- Ввести можливість реєстрації через Інтернет на прийом - щоб люди могли спокійно прийти у призначений час без черги. Зрештою зробити сайт БТІ.

У середньостроковому періоді:
- Прописати проект будівництва нового, сучасного будинку для БТІ, для зручності львів'ян
- Для фінансування проекту подати заявку ЄБРР на умовах залучення довгострокового кредиту
- Виплата відсотків та кредиту та тіла кредиту здійснюватиметься за рахунок надбавки до ціни послуг БТІ. Вони суттєво зростуть, але зважаючи на те, що БТІ реєструє права власності на нерухомість, яка коштує не копійки, відповдіно навіть декілька тисяч гривень - це справедлива плата за реєстрацію права власності, в нормальних умовах.
- Продумати процедури попередньої реєстрації справи онлайн, для пришвидшення розгляду, навіть оплати послуг онлайн
- Продумати процедуру обслуговування іноземців, зокрема росіян, поляків та англомовних мешканців Львова, які хочуть придбати квартири або продати свою нерухомість. Відсутність таких послуг (обслуговування іноземними мовами) стримує попит на нерухомість з боку іноземців.

Будівельна галузь встала - відповідно такі проекти здатні пожвавити будівництво, і виключити корупцію та славнозвісні відкати, зважаючи на стандарти ЄБРР. А львів'яни не будуть з жахом думати про БТІ і всі ті процедури, коли вони захочуть продати або купити квартиру.

Шлях до Цитаделі

2009-09-03T22:43:00.003+03:00

Площа коло бібліотеки Стефаника (Оссолінських) - занедбана, хоча знаходиться прямо у центрі міста. За нею - найпряміший вихід на Цитадель, який на жаль наразі являє собою захаращену стежку вгору в темряві. Що можна зробити:

Спроектувати гарні, освітлені сходи на Цитадель, з майданчиком для зупинок, з мінімальним втручанням в екологію (вирубка дерев). Сходи можуть мати статуї чи то князів чи то богів чи щось сучасне - самі по собі мають стати окрасою міста.

Відкрити нормальні стильні літні та зимові кафе, які пасують атмосфері міста
Зважаючи на те, що поруч - бібліотека, облагородити місця для читання, - на траві, на ліжаках, на підвищеннях, навіть встановити книжки, виліті у формах - як пам'ятники - з реальними текстами

Знакові проекти у Львові

2009-08-29T10:00:00.000+03:00

Яка знакова будова з'явилась у Львові за 90-ті та 2000-ні? Знакова - це велика, значна, особлива, яка визначає місто, яка є частиною його душі? Така, яка стає частиною путівників, яка визначає місто, яка є свідченням епохи? Такі знакові будови мають значні бюджети, їхнє планування та будівництво триває роками, якщо не десятиліттями і навколо яких ведуться запальні дискусії. Знакові будови є результатом візії патрона - індустріаліста, мера, заможної родини або громадської організації, яка організовує збір коштів.

Існуючі знакові будови у Львові - Вірменьска церква, Успенська Церква, Катедра, Ратуша, Опера, Сейм (головний корпус Університету), певною мірою скансен на Кайзервальді (Шевченківський Гай). Колись були споруди Виставки Народовей у Стрийському парку.

Класичним прикладом знакової будови є musée du quai Branly в Парижі - музей народного мистецтва Азії, Африки, Океанії та Америки. Музей збудований з використанням "живого фасаду", є пам'яткою архітектури, є найбільшим в Європі музеєм зі своєї тематики та швидко став туристичним центром. Музей Бранлі - дітище Президента та (перед тим) мером Парижа Жака Ширака. Він коштував значних зусиль, великого бюджету, неодноразово ставав предметом парламентських розслідувань та громадських суперечок. Але для Ширака він став його спадщиною - культурною, історичною, - як пам'ятник "епохи Ширака", на кшталт як музей Помпіду став символом епохи Франсуа Міттерана.

Що могло би стати знаковою будовою Львова?

"Музей Народів Європи" - колекція, музей, просвітницький та дослідницький центр історії давніх і нових народів Європи - об'єднуючий центр Європейського значення
"Простір Болі і Страждань" - нести пам'ять про злочини проти людства 20 сторіччя. На місці в'язниці на Бандери. Щось відмінне від музею Терору в Будапешті.
"Центр ООН у Львові" - створити містечко ООН та міжнародних організацій у Львові (про що вже писав).
"Фестивальний центр" - зважаючи на 82 фестивалі у Львові та регіоні, місту бракує "серця" мистецтва, простору для митців, творців, - не окремий театр, а власне простір, де фестивалі і виставки можуть проводитись, народжуватись і трансформуватись. Де з простором можна експериментувати.

Чому за це варто боротись? Бо суперечки забудуться історією, але знакова пам'ятка лишатиметься не та одне сторіччя. Знакові споруди визначаються метрополійність міста, дозволяють ствердити "ми - можемо", підіймають мораль і врешті повністю окуплюють себе.

Освітлення багатоповерхових будинків

2009-08-27T02:49:00.000+03:00

Центр Львова відвойовує свою красу, а що робити спальним районах, в яких самі багатоповерхові будинки? Чому більшість львів'ян не заслуговує на красу навколо них?

Ідея - масовий проект освітлення періметрів багатоповерхових будинків енергоощадними лампами які наприклад використали для освітлення колишнього монастиря бернардинців (церкви Андрія). Раптом у чорному нічному небі Львова з'являться фантомні коробки, - несподівані, інакші, футуристичні. Панельні будинки повстануть по-новому. Львів перетвориться на Мекку фотографів, які зніматимуть це (уявіть Сихів, в якому периметр (контури будинку) кожного будинку освітлюється) явише. З літака місто виглядатиме інопланетно, з освітленими контурами дахів, розкиданими навколо чорної плями Високого Замку.

Кожна така система освітлення має мати лічильник, закріплену обслуговуючу організацію. Для зменшення витрат міська адміністрація може заінсталювати декілька сонячних панелей на дахах, які б виробляли енергію достатню для проекту, - електроенергія передавалась би Львівобленерго в рахунок оплати за лампи підсвітки.

Цікаво, що студенти Вроцлавського Технологічного Університету запропонували ідею як LED освітлення може покращити пост-радянські коробки.

Дахи на Сихові

2009-07-08T01:05:00.004+03:00

В номері National Geographic за травеь 2009р. надрукована стаття про озелення дахів. Якби у Львові зробити щось подібне на Сихові - там квадратні кілометри бітуму і асфальту на дахах. А можна було б мати парки і кнайпи - на сихівських дахах. Відворення атмосфери Львові у новому вимірі. Подарувати людям можливість бачити природу, і куполи сихівських церков.

Тюрма на Городоцькій

2009-07-06T19:35:00.001+03:00

Для чого у центрі Львові стоїть тюрма (Бриґітка) - можливо наприкінці 19-століття це і справді були передмістя, але зараз, у 21 сторіччі, це є сам центр. Величезна сіра будова, обгороджена колючим дротом, не задіяна у жодний спосіб у життя міста, в самому центрі метрополіса.

В Словенії, Любляні, з тюрми зробили хостел і арт-центр. У хостелі кожна кімната продумана і спланована відомим місцевим дизайнером. Відвідувачі мають можливість вибору, якій камері вони хочуть зупинитись. В арт-центрі постійно відбуваються виставки, події та заходи.

Так, Бриґітка має сумну історію, яку треба поважати, - знаком пошани до минулого повинен стати поступ, життя, рух, в жодному разі не консервація минулого нараз із теперішнім.

Що можна було б зробити:

Продумати план - що зробити замісць Бриґітки, - як поєднати вшанування історії та поступ у майбутнє
Знайти місця/ділянку за містом та продумати план новітньої сучасної в'язниці, вибити кошти з держбюджету на її побудову (також на відновлення теперішньої)
Зробити процес якомога прозорим для того, щоб депутати не встигли оживитись при слові "земля" та не мали можливості закритих розподілів
Залучити міжнародні організації - це створило б з центру заклад міжнародного значення, - при всій повазі до місцевих артистів та діячів сфери культури - у них обмаль ваги на міжнародному рівні

Найцікавіше, що можемо - Цитадель-Інн тому добрий приклад.

Динамічне управління

2009-06-29T14:59:00.000+03:00

Ми часто забуваємо про те, що світ розширився, пришвидшився і ускладнився. Темп змін несамовито зріс. Порівняння розвитку міста з тим, що було пару років тому чи тим, що є в малозначущих провінціях, як би голосно не звучали назви цих міст, - це закривати очі на реалії. Міста жорстоко конкурують між собою – міста в Європі, міста у світі, сьогодні і у наступні десятиріччя. Ті, що здатні перешвидшити поступ інших – вийдуть переможцями.

Як пришвидшити динаміку управління у Львові

Прискорити управлінській поток – подання концепцій, програм, заперечень тощо має відбуватись онлайн, мало не в реальному часі
Мінімізувати плюндрування часу – кардинально зачистити завдання управлінців, забрати непотрібні наради, підготовку глупих документів, дріб'язкову політику та превдо-лобіювання (зустрічі щодо вибивання коштів) – прозорі програми, на які всі можуть подаватися, тобі як управлінці думають, вдосконалюють, пробують, дебатують, екпериментують, вивчають тощо
Розширити доступ до знань управлінців – озадачити науковців в державних науково-дослідних установах та просто установах, які пишуть непотріб в стіл, збором, узагальненням іа аналізом потрібної вхідної інформації, яка подаватиметься на стіл тим, кому вона потрібна для прийняття рішень
Розширити світогляд – більше поїздок за кордон для участі у конференціях, більше гостей в Ратуші, більше знання мов, більше володіння навичками (ІТ, дебатів, комунікацій, концептуального мислення тощо)
Заставити говорити – роки забивання голов лишили травму свідомості управлінців – вони не можуть і не хочуть публічності, не вміють довести свою думку до громадскості, висловлюються напів жаргонно, хоча таки мають думку, зрештою компетенції і добрі наміри, - примусити виступати, писати, дебатувати з опозицією. Коли і керівники управлінь (не лише вище керівництво) здатні будуть виступати на теледебатах, - динамика управління значно підвищиться
Не боятись нового – думати про те, що можливо через 50 років, 100 років, проводити мозгові штурми, не боятись приймати кардинальні рішення, які можуть змінити життя у місті
Дати знати конкурентам, що місто вийшло на тропу війни – представники Львові на міжнародних форумах, подання ідей та лідерство у певних напрямках на міжнародному рівні (питання місцевого управління)

Транспортне питання

2009-06-29T14:54:00.001+03:00

Поки німецький проект триває (фінансований KfW проект щодо транспортної стратегії Львові), не завадить генерувати ідеї про те, як можна розв'язати транспортну трагедію цього міста.

Вихідні положення

Сучасний зручний транспорт не може бути дешевим
Питання не в кількості і ціні, а в якості – якість життя у місті в першу чергу визначається якістю громадського транспорту
Повинні існувати альтернативи – від доїзду ровером до супер швидкого метро
Транспорт – це перш за все люди – водії, ремонтники, монтери, диспетчери, контролери тощо

Ідеї

Думати стратегічно – якщо підходити до питання з точки зору 5 років перебування команди в Ратуші – це короткозорість. Програма має бути розрахована на 10 років мінімум. Думати про власників маршруток – бети чесними перед ними – в певний момент робота водія маршрутки не існуватиме - потрібно попередити про те, що ліцензія в певний момент просто не буде поновлена. Люди мусять знати.
Гроші є – багато, причому у самих львів'ян. Якщо люди не довіряють, що їхніми грошима розумно розпоряджатимуться, якщо люди не бачать, куди підуть їхні гроші – вони їх не вкладатимуть. Водночас акумуляція фонду на програму зміни транспортної системи Львова є необхідною складовою – коли кожен львів'янин докладеться бодай по 500 грн. - це мільйони. Має бути прозора продумана програма створення та роботи такого фонду – прозора, зрозуміла тощо.
Треба думати широко – дозволити собі нарешті розвиватись, а не виживати. Думати про метро, планувати швидкісні трамваї, суцільне місто з доріжками для роверів, стоянки автобусів, зпроектовані найкращими молодими дизайнерами та архітекторами, які отримуватимуть нагороди, автобуси з кондиціонерами, електронні квитки, які можна придбати через мобільний телефон, розумні стоянки, які показуватимуть в реальному часі положення автобусів та транспорту загалом, високоінтелигентні ремонтники, водії із знанням мов та вишколом з обслуговування.
Думати про те, як зменшити пасажиропотоки за необхідністю – часто абсолютно ненормальною – наприклад отримати якусь довідку. Продумати, як транспорт має стати засобом приємного пересування (ЗПП), яким їздять до парку, на фестиваль, на концерт, сім'єю на прогулянку. Зелений транпорт, який не дошкуляє вихлопами, громиханням або розмірами.

Каталог комунальної власності міста

2009-06-29T14:43:00.001+03:00

Мешканці міста є співвласниками комунальної власності – чи ми знаємо де ця власність і як ефективно нею управляють? В Україні до права власності відносяться як до сімейної таємниці, доступ до якої всіляко обмежують (закритий земельний кадастр) і навколо якої відбуваються неябиякі спекуляції. А чому співвласники не мають права знати про свою власність?

Створити відкритий кадастр комунальної власності та власності громади міста – мапу міста із зазначенням власників землі, орендаторів (включаючи на який термін), історії власності віж часів незалежності, власності підприємств, будинків, майнових комплексів тощо
Заохочувати мешканців цікавитись, зокрема чомусь щось було передано комусь і саме за такою ціною, заохочувати журналістів проводити розслідування, створити частину сторінки із інформацією про казуси українського законодаства у частині прав власності

Тиск на університети

2009-06-12T19:34:00.001+03:00

Яким чином університети на інші вищі навчальні заклади допомагають розвинути економіку міста? Міська влада не має права втручатися у процеси розвитку, адміністрування вишів, але опосередковано може створити громадський тиск на університети задля підвищення їхньої ефективності.

Наприклад, раз на рік можна провести конференцію з ректорами та їх заступниками з усіх львівських вишів. Провести розмову про:

Скільки нових підприємств було засновано дослідниками вишів (відпочкувалось), скільки патентів та технологій реально продано?
У скількох проектах (міжнародних) беруть участь виші?
Скільки міжнародних конференцій було організовано, скільки людей їх відвідало?
Скільки наукових статей львівських авторів з'явилось у міжнародних наукових рейтингових журналах?

Для чого:

Показати динаміку, порівняти з іншими країнами, створити дискомфорт для ректорів, нагадати що хтось дивиться за їхньою ефективністю
Дати сигнал, що без конкретних результатів для міста університети не матимуть жодного права очікувати преференцій від міської влади
Вивести тематику на громадський рівень – запросити пресу, провести роботу для того, щоб ректорам довелось відповідати на непрості запитання в прямому ефірі – тиснути на них громадською увагою

Програма та фонд сприяння крамарству

2009-06-12T19:05:00.001+03:00

Центр міста має багато вуличок, будинків та перших поверхів, де можна було б відкрити цікаві магазини, бутіки, авторські майстерні, крамнички (авторський одяг, промисли, майстерні виробів з місцевих матеріалів, оригінальні аксесуари тощо – умовно назвемо це крамарство). Маючи можливість пробігтись по таких магазинах, люди частіше їздитимуть до центра на закупи, а після лишатимуться на каву чи вечерю. Сотні маленьких авторських крамничок притягуватимуть туристів та створюватимуть власні середовища, з яких народжуватимуться нові ідеї. З'являтимуться нові ресторани та кнайпи, створюючи позитивну спіраль розвитку для міста.

У Львові не бракує талантів, які хотіли б мати кращий доступ до своїх клієнтів. Але є брак капіталу, знань про ведення власної справи, захисту від зарегульованості та свавілля чиновників. Цьому можна зарадити:

Програма розвитку крамарства

Курси бізнес планування – допомогти дизайнерам, майстрам, виробникам отримати необхідні знання як вести власну справу
Допомога у підготовці бізнес плану та заявки у фонд розвитку крамарства (та/або інші джерела фінансування)
Доступ до персонального радника, який супроводжуватиме бізнес у перший рік його становлення. Якщо у програми буде 2-3 таких радника, між ними буде здорова конкуренція за те, щоб їхні опікуни таки встали на ноги
База даних приміщень для розміщення крамниць, із розв'язаними питаннями власності, вартості тощо – проведення роботи з власниками відповідних приміщень, гаряча лінія для тих, хто хотів би продати свої квартири на перших поверхах під крамниці
Прописи вирішення питань (як перевести приміщення в центрі з житлового в нежитловий фонд, які інспенкції мають право перевірок, тощо)
Спільна програма реклами бізнесів-учасників програми – рекламні кампанії за рахунок міста, безкоштовне розміщення реклами у брошурах, виданих коштом міста
База даних з інформацією про ремонтні бригади, матеріали, архітекторів – можливість поділу знаннями учасниками програми
Гаряча лінія підтримки – якщо вимагають хабарі або затягують рішення, якщо якійсь чиновник чинить безпідставний опір тощо – учасник повинен знати що хтось переймається його проблемами і через цей номер зможе вийти на мера, начальство служб якщо треба
Створити неформальний клуб - зустрічі, навіть безпосередньо в крамницях, створених випускниками програми

Фонд сприяння крамарству

Фонд, в який місто щороку виділятиме кошти, з якого фінансуватимуться нові крамниці (з відповідною часткою в бізнесі та низькими відсотками) або нерухомість в центрі, яка здаватиметься в оренду власникам крамниць
Партнерство з місцевими банками та бізнес-янголами – також вкладатимуть кошти у фонд – викрутити руки так, щоб були змушені вкладати дешеві кошти у цей фонд
Залучення професійної компанії – менеджера фонду, на третій рік вимагати від менеджера поповнення фонду за рахунок дешевих ресурсів з інших країн, поставити дуже жорсткі умови роботи менеджера, персональні радники підприємців та менеджер фонду повинні вести жорсткі переговори (найменший ризик для міста з найменшими відстотками для позичальника)
Фінансування виділятиметься тим підприємцям, які є учасниками програми розвитку крамарства, працюють у рамках законодавства (зокрема біла зарплата проавцям тощо), за умови подальшого залучення радника з програми

Спів-фінансування соціальних проектів

2008-11-22T17:37:00.000+02:00

Як місто може отримати більше від використання бюджетних коштів? Один із способів, який наразі не використовується, - це заохочення фінансування важливих соціальних проектів мешканцями міста та компаніями. У випадку, якщо міська влада надаватиме суму, рівнозначну тій, яку назбирають мешканці або компанії, - це спонукатиме приватну ініціативу. Неурядові організації можуть стати флагманом процесу, - власне для цього за статутом вони й існують. Від дверей до дверей, переконуючи, збираючи, рекламуючи, можна назбирати достатньо коштів для вирішення тих питань, які давно турбують громаду. Наприклад, якщо мешканці багатоповерхового будинку готові вкласти десятки тисяч з власної кішені на відновлення бічної дороги, до якої у міської влади певно що роками не дійдуть руки, - чому місто не може дофінансувати цей проект, тим самим зекономівши кошти міста на той самий ремонт. Ремонт або розбудова дитячих майданчиків, покращення освітлення, покращення матеріальної бази шкіл або лікарень, фінансування вистав та нових проектів культурних устано, нові пам'ятники та сукльптури, і т.д.

Переумови:

Прозора схема, доступна для всіх
Гарантування наявності грошей на рахунку для здіснення проекту
Єдиний простий механізм розподілу, адміністрування, контролю та звітування, максимальне відсторонення міських службовців від реалізації проекту, і максильне їхне залучення у контроль над результатами
Кожен проект повинен мати наглядову раду із впровадження, члени якої особисто гарантують та відповідають за достовірність реалізації проекту
Залучення преси як ефективного каналу громадського контролю над виконанням проектів

Відсторонення міських чиновників та комунальних підприємств дозволить значно покращити ефективність освоєння коштів громади, створити передумови для появи нової категорії соціальних підприємців, які зможуть розширювати набутий досвід на інші регіони України.

Ботанічній сад

2008-11-22T17:33:00.001+02:00

У Львові є чудовий ботанічний сад Університету на Погулянці. Як і будь-які інші наукові заклади, ця установа страждає від відсутності фінансування, - розвитку території не відчувається, водночас добре, що сад взагалі зберігся, певно зусиллями колективу. Сад міг би сам на себе заробляти, - це чудове місце, де панує чисте повітря і недалеко від центру міста
Збудувати, у партнерстві із професійною компанією, ресторан та/або кав'ярню. Ботанічний сад (або Університет) міг би стати співвласником, надавши право еклюзивного використання ділянки для цього закладу. Однозначно має бути гарне архітектурне рішення, можливо із залучення міжнародних архітектурних бюро. Відвідувачі ресторану зможуть додати відсоток до рахунку, який піде на потреби розвитку Ботанічного Саду.
Відновити відкритий сад, розбудувати гарний кутий паркан, продумати скульптури в саду - залучити ландшафтних дизайнерів. Територія повинна врахувати майданчик для відкритих заходів. Пам'ятати про першочергове завдання саду - ботаніка як наука
Ботанічному саду бракує освітлення - величезна оранжерея вимагає підсвітки, аналогічно відкриті плоші навколо, також у парку Погулянка
Штатний роклад персоналу повинен включити PR менеджера, у чиї обов'язки входила б промоція Ботанічного Саду як місця проведення прийомів, заходів, конференцій та зустрічей. Наукові працівники саду можуть проводити науково-пізнавальні екскурсії львів'янам, зокрема для сімей.
Додаткове фінансуння можна скерувати на модернізацію системи опалення, розширення та покращеня матеріально-технічної бази, а також на підвищення навичок та етики роботи персоналу саду із відвідувачами. Ресторан високого рівня не може розташовуватись поруч із садом, де працівники вбрані у поношений одяг багалітньої давності, і рівень спілкування не відповідає інтелиґентності університетського рівня. У це потрібно інвестувати теж.
Система енергозабезпечення сама по собі може стати атракцією - якщо забезпечити сонячне електроенергію, а також енергію з біо-палива. В ідеальному випадку, Ботанічний Сад мав би забезпечувати 100% енергії з віновлюваний джерел і стати навчальних майданчиком для відвідувачів.

Аналітика про Львів

2008-11-22T17:32:00.000+02:00

Аналітична інформація про Львів фактично відсутня в Інтернеті, а найімовірніше й взагалі. Комунальні підприємства, сайти міської та обласної ради, статуправління, Інститут Міста - неможливо знайти нормальні толкові аналітичні матеріали про економіку, стратегію розвитку, плануваня, культуру і т.ін. Існують напів-журналістські, напів-анекдотичні статті, є суб'єктивні погляди на ту чи іншу проблематику, інформацію про Львів в контексті національного звіту - і нічого суто про це мільйонне місто. А де результати тих проектів, в яких помічається участь міської адміністрації? Що бере за основу апарат Ратуші під час підготовки стратегічних дркументів для міста? Чому результати цих проектів не оприлюднюються у легкодоступному і логічному місці?

Оподаткування бездіяльності

2008-07-27T21:25:00.000+03:00

Згідно законодавстсва міська влада має право запроваджувати місцеві податки. Фінансування для міського бюджета і так катастрофічно бракує. Яким чином податково стимулювати діяльність, яке спрямована на вирішення соціальних проблем?

Наприклад, багатоквартирні будинки руйнуються через брак фінансування утримання спільних територій, - фасадів, ліфтів, балконів і т.д. Це становить загрозу життя перехожих та псує обличчя міста. Чому не запровадити податок на власників/мешканців тих будинків, які нічого не роблять для їх утримання? Механізм:
1. Визначення проблеми та кошторис та її розв'язання
2. Пропозиція мешканцям багатоквартирного будинку - включаючи певну частину субсидії від міста
3. У випадку відмови - починаємо нараховувати податок
Логіка податку - створенння загрози та спотворення умов життя інших мешканців міста та накопичення витрат на майбутнє для служб міста (у випадку техногенних катастроф).

Впровадження подібних податків, принаймні спроба їх запровадження, здатні спонувати до активізації створення асоціацій власників.

Лобіювання транспортних рішень

2008-07-27T21:24:00.000+03:00

Створення ефективної транспортної системи, замкненої на Львові, дозволить містові зростати, набувати ваги у регіональних процесах. Транспортна система - це одна із тих сфер, де часова лакуна від рішення до впровадження є найбільшою. Ефективне лобіювання віповідних рішень є дуже важливим з боку керівництва міста для позитивних рішень на користь міста у наступний період.

• Наполягати на включення Львова у маршрутні сітки авіакомпаній
• Продумати стратегію перетворенння львівського аеропорта на базовий для якоїсь авіакомпанії
• Залучати рейси у дивні міста - зокрема по СНД та малих містах цетральної та східної європи, чорноморського басейн - разом із зростанням економіки зростатиме і важливість цих рейсів
• Продумати можливості розширення сполучень з іншими континентами - Пн Америкою, Китаєм
• Лобіювати приватний капітал на розбудову концесійних доріг навколо Львова у регіональних напрямках (на Волинь, Тернопіль і тд)
• Впроваджувати спільні проекти із Залізницею із запровадження якісного швидкісного руху на певних напрямках, зокрема на регіональних (Львів-Трускавець). Метою має стати можливість дістатися зручно і яксіно у будь-який регіональний центр навколо Львова за 2 години - найближчі обсасні та районнні центри.
• Лобіювати інтереси Львова в європейських проектах, зокрема транспортних коридорах
• Започаткувати програму планування транспортної системи на наступні 50 років, врахувати проекти та прогнози щодо технічного поступу, обєктивних змін (менше бензину) та неминучих аспектів мобільності (більше потреб для подорожей)

Створення технічних секретаріатів дорадчих рад

2008-07-27T21:23:00.000+03:00

Чи є у Львові дієвий механізм представлення інтересів різноманітних груп впливу, тобто представницькі можливості? Люди та організації, задіяні у сферу культури, промисловості, інвестори, споживачі, держслужбовці? Існують дорадчі ради, періодично звітуються про круглі столи, водночас можливості залучення та існування дієвих інструментів лишається примарним.

Будь-який дієвий механізм представлення інтересів певних груп впливу повинен мати технічний секретаріат, тобто декілька людей, які отримують зарплату за обслуговування представників цієї групи впливу, зведення думки та доведення цієї інформації до можновладців. Відсутність технічних секретаріатів призводить до підкилимної боротьби між поодинокими організаціями, асоціаціми за бюджетне/міське фінансування, за створення "своїх" та "інших" інституцій. Можновладці страждатимуть від відсутності різних думок з того чи іншого приводу. Лише коли незаангажований технічний секретаріат подаватиме інформацію, керівники міста матимуть більше опцій для вибору.

Розумне освітлення

2008-06-15T18:12:00.000+03:00

Вартість електроенергії зростає, міська влада робить певні кроки для зменшення енергоспоживання, зокрема в бюджетних установах. Водночас мешканці і далі нарікають про неосвітлені під'їзди, проходи та вулиці. Водночас достатньо пройтись спальними районами Львова ввечорі, щоб побачити десятки, сотні під'їздів, освітлені тобі, коли ніхто ними не ходить.

Чому у місті не встановлюють системи автоматичного освітлення, які реагують на рух або які автоматично вимикають освітлення через визначений, короткий період? Подібні системи освітлення є нормою в розвинених країнах, навіть у наших сусідів. Що можна зробити:

Прорахувати економію коштів від встановлення таких систем (методології є кому розраховувати, див тут)
Визначити необхідний обсяг коштів
Підготувати програму для бюджетних установ та для приватного сектору (зокрема для кондомініумів та ЖЕКів), яка б включала доступ до пре-кваліфікованих виконавців та постачальників, методологію оновлення систем освітлення, рамкові угоди з банками на фінансування, опис проекту та ресурси на промоцію програми та навчання відповідальних осіб
Провести переговори з Львівобленерго про зміну тарифів, які б стимулювали населення переходити на прогресивні системи освітлення (вищий тариф для під'їздів, де даремно горить світло)
Отримати фінансування на програму (держ бюджет, міжнародні фінансові інституції або довгострокові кредитні ресурси)

Окрім безпосереднього зменшення енергоспоживання, кращого освітлення, програма здатна створити додаткові робочі місця (підрядники, виробники подібних систем), спонукати мешканців до активнішого переходу від ЖЕКів до об'єднань власників та сприяти підвищенню екологічної свідомості львів'ян.

Львову потрібні кращі забудовники

2008-06-14T20:03:00.000+03:00

Мільйонне місто забудовують цегляними копіями панельних будинків часів розвиненого соціалізму, при чому подають це як квартали мрії, еко-будинки, європейські стандарти і т.д. Єдине європейського у всіх без виключення новозбудованих будинках - це ціна на квадратні метри. Чого бракує:

думки про людей - новобуди не забезпечують зручності ані мешканцям, ані перехожим, не-функціональні глиби цегли, бетону або шкла, навалені на дорогоцінні квадрати міської землі, намішані на людській роботі і пропитані кредитними коштами - ось і все від думки про зручність
стилю - архітектурні рішення не витримують жодної критики. Хто із людей здорового глузду навіть за 10 років дивитиметься на ці псевдо-творіння? Слогани на кшталт "наше місто - найкраще" давно є популізмом. Львів 1910 р. дійсно є найкращим.
нових технологій будівництва - за аргументами про відсутність навичок і технологій стоїть лише небажання вийти за рамки Львова, щоб знайти ці технології та небажання вкладати кошти у розвиток власне людей - будівельників, мулярів, робочих - щоб навчити їх цих технологій.
поваги до мешканців - і в першу чергу від міської влади, яка дозволяє будувати те, що будують зараз, яка не встановлює правил, негнучно ставиться до земельних питань, не заохочує будівництво, не стимулює креативність в архітектурних рішеннях та конкуренцію на скрізь без винятку дотичних ринків.

Що можна зробити

Привезти до Львова іноземних та навіть інших українських девелоперів, забудовників і т.д. Всіляко сприяти їхній появі, не порушуючи правила конкуренції. Надсилати інформаіцю англійською мовою, повідомляти про земельні аукціони за багато місяців наперід, допомогати розібратись з правилами (дозвільній системі), визначити уповноваженого міськадміністрації за контакт з іноземними девелоперами - при чому з депертаменту іншого, ніж безпосередньо відповідає за аукціони та земельну політику. Потрібно негайно створити якісну конкуренцію львівським забудовникам, які і самі не конкурентноспроможні на інших ринках, й усіма способами лоббіюють проти нових конкурентів. Потрібно зламати цей псевдо про-галицький зговір.
Під час будівництва громадських установ або закладів (університети, мед установи і т.д.) навадати субсідії на кращі архітектурні рішення - на проплату (прозору, на конкурсі) архітектурної документації. Без цього матимемо будови на кшталт нового кемпусу Українського Католицького Університету - вкладено багато - а дивитись немає на що (при чому це була хіба не єдина будова навчального закладу за останні 15 років).
Змінити правила затвердження архітектурних проектів - вимагати іновативності від архітекторів і заохочувати цю іновативність через дозвільну систему. Створити міжнародну дорадчу раду над управлінням архітектури, зменшити вплив "громадської думки" (якою легко маніпулювати як з точки зору соціології, ПРу так і розуміння, - більших львів'ян навряд чи бачили навіть 20 міст в Європі за своє життя і не можуть бути експертами). Водночас відповідальні працівники міськдержадміністрації мають особисто захищати рішення перез ЗМІ - регулярно виходити на громадські слухання.
Визначити далекоглядні вимоги до забудовників - визначити 5-10 пріоритетних / стратегічних районів забудови і встановити вимоги до забудовників, які мали б запропонувати рішення, які б стали б пам'яткою архітектури 21 сторіччя, були зручними, екологічними, покращили б життя навколишніх районів та спонукали б розвиток (або соціальне перетворення) цілих районів. Провести конкурс на розробку комплексного плану розвитку таких ділянок/проектів - запросити консорціуми місцевих закладів (на кшталт інституту містобудування) та передових міжнародних агенцій - для того, щоб наші вчились, а місто отримувало б найкраще в світі.
Вимагати від девелоперів, забудовників, підрядників, будівельно-монтажних компаній розкриття інформації про впровадження нових технологій, навчання, іновацій і т.д. Під час подання заявок, під час зустрічей, під час отримання дозволів та ліцензій. Зрештою, просто попередити, що міська влада не планує зважати на їхні балачки про проблеми (немаємо, дорого, не можемо і т.д.), - компанії існують для того, щоб їх вирішувати. Ті, які не можуть або не хочуть - мають зникнути з ринку.

Потрібно прокинутись, роздивитись навкруги, озирнутись навколо і визнати - нас дурять, - мешканців, місто, людей. Ми маємо право жити у кращих будинках, ходити по-між кращими будівлями та бачити гарну архітектуру. На дворі - 21 сторіччя.

Вміти вибачатись

2008-05-29T00:48:00.000+03:00

Міська влада не вміє вибачатись за незручності:

Стовпотворіння в аеропорті - замість незграбної реклами на колонах в аеропорті можна було б десь повз стіну поставити невеликі але гарні дошки із вибаченням за спричинені незручності та інформацією про те, коли і як буде готовий новий аеропорт
Корки в місті - у маршрутках можна було б вивести перепрошення на радіо замість (часом) беззмістовної реклами на маршрутко-телебаченні
Ремонт дороги - дошка-оголошення із вибаченням за спричинені незручноті та інформацією про те, коли це тортури закінчаться

І справа не лише у владі - будівельні контори-підрядники, забудовники, управлінські структури - не мають культури вибачатись. Незручноті сприймаються як належне. Подібний підхід потрібно змінювати, потрібно вибудовувати правильну логіку ведення бізнесу - для споживачів, для людей, для самих себе. І якщо щось є незручим, за це прийнято вибачатись.

Чим займаються львів'яни?

2008-04-17T01:44:00.000+03:00

Успішне місто має пропонувати мешканцям гідну цікаву працю - робочих місць має бути багато, зокрема таких, що потребують високої кваліфікації. Чим більше категорій робочих місць, які може запропонувати місто пошукачеві праці - тим більш привабливим і динамічним є місто. Чи хтось проводив обстеження ринку праці у Львові, ґрунтовне, змістовне і аналітичне? Хто достеменно знає, де саме працюють молоді люди - дійсно працюють, не рахуються? Чи люди мусять підробляти чи вони задоволені основним місцем роботи? Хто знає, які найекзотичніші або найфутуристичніші фахи запропоновані на ринку Львова? Скільки робочих місць вимагають щоденного використання різних мов, скільки - відряджень, яка тривалість роботи працівників на одному місті? Скільки іноземних громадян працює у Львові? Як люди підтримують рівень своїх фахових знань або навчаються новим? Звідки мігрують люди до Львова - з області, регіону, зза кордону? З яких причин?

Маючи ці дані, можна співставити із тим, що пропонують ринки праці у розвинених країнах або з тим, що пропонують львівські університети та навчальні заклади. Можна думати про стратегію та дбати про розвиток.

Лище побіжний перегляд сторінки львівського регіонального центру зайнятості засвідчив повну відсталість цієї інституції від сучаного життя. Можливо, з підбором швачок та будівельників вони можуть допомогти, але коли у базі даних резюме подають новини з напів-оголеними телеведучими та сам сайт виглядає наше першотравнений транспарант - це сумно. Це не поступ - це деградація. Краще дозволити компаніям зайняти цей ринок і ліквідувати і подібні центри, і податки на їхнє утримання.

Торгово-розважальні центри

2008-04-15T12:39:00.001+03:00

Львів починає жити у темпі інших великих міст - з торгово-розважальними центрами. Місто перетворюватиметься на громаду споживачів - які заробляють для того, щоб тратити. Останнє надходження - ТРЦ Леополіс. Львові подібні центри вкрай необхідні, проте девелопери не повідомляють про ті проблеми, які створюватимуть подібні ТРЦ. Що можна було б зробити:

Чи перероблятиметься сміття, яке продукуватиме ТРЦ?
Як ТРЦ вплітатиметься у соціально-культурну текстуру міста - чи будуть місця для культурних презентацій, чи зарезервовані субсідійовані місця для авторських крамниць львівських дизайнерів, площі для виставок картин і т.д.
Потрібно рахувати викиди парнікових газів, які спричинить будівництво цього ТРЦ, - він споживатиме величезну кількість енергії - чи використано принципи зеленого дизайну, чи власники задумуються над альтернативними джерелами енергопостачання - площа даху вимірюватиметься десятками кв.м.
Як ТРЦ працюватиме із мешканцями міста, які можуть лише спостерігати за карнавалом конзюмеризму? Чи викидатимуть продукти чи передаватимуть у притулки?
Чому до розробки не залучені жодні із львівських архитекторів - як ТРЦ використовуватиме елементи сусто галицької архітектури? Чи він стане звичайним стандартним ТРЦ, яких тисячі по світі - точна копія з трохи іншим логотипом? Що виділятиме ТРЦ по-між інших?

Простіше задуватись над цими питаннями зараз, коли можна використати найкращий світовий (не лише польський) досвід та навчитись із помилок іншим, відслідкувати тенденції та наслідувати тренди. Крім того, на суспільно-корисні цілі можна залучити дердфінансування (з місцевого бюджету або проектів, які фінансуватиме ЄС в рамках програми добросусідства).

Студентські практики у Львові

2008-04-15T02:19:00.000+03:00

Студенти зобов'язані проходити виробничі практики. У багатьох випадках це робиться заради галочки та купи нікому не потрібних звітів. Водночас практика - це унікальна можливість проявити свої таланти для молоді, яка шукає можливостей найкращого працевлаштування. Розбудова гнучкої, корисної та розвиненою системи виробничих практик зможе дозволити Львову значно покращити якість людських ресурсів. Що можна зробити

Виділяти додаткове фінансування практикантам на підприємстах та компаніях за умови, що такі підприємства подадуть опис завдань (1 сторінка максимально) та після закінчення практики - опис виконаної роботи або фото- чи відео матеріали (текст - макс 1 сторінка). Зобов'язання оприлюднити цю інформацію дозволить відсіяти непотріб
Провести семінари, наради та роз'янювальні групові телеконференції для відділів кадрів та спеціалістів із персоналу з промоцією схеми
Приз за найкращу практику для підприєства/компанії та практиканта
Виділити спів-фінансування для декількох проектів із створення системи пошуку місц для проходження практики (віртуальні та фізичні), з метоб створення здорової конкуренції
Створити посібник із зразками схем проведення, планування стажувань, мотивації практиканта, підказками стосовно ттого, що можна поручити практикантам (зважаючи на їхні певні навички, якими навіть менеджери певно не володіють) і т.д.
Проводити зустрічі із практикантам Львова - зокрема на виробничих підприємствах, з метою промоції певних фахів та спеціальностей, які отримують напрочуд мало уваги з боку заанґажованих ЗМІ

Робоча група мерів Великого Львова

2008-03-31T00:29:00.000+03:00

Так чи інакше, раніше чи пізніше, Львів розростеться поза географічні межі власне міста. Влада передмість, селищ та міст навряд чи погодиться на добровільне приєднання до Львова. Замість потенційної конфронтації, закладеної у самому факті економічного розвитку та зростанні заможності (львів'яни будуватимуть будинки навколо Львова), можна створити середовище спільної дії, - створити постійнодіючу робочу групу мерів поселень навколо Львова та власне мера Львова, яка зустрічатиметься раз на місяць для обговорення стратегічних питань, які торкатимуться усіх - наприклад, водозабезпечення, чи питання сміття (наразі це може бути не актуальним для певних сіл, але із навалою львів'ян діючі комунальні системи не витримуватимуть і чесно очікувати допомоги від Львова), доріг та громадського транспорту, розподілу податків і т.д. Координацію групи може виконувати обладміністрація. Подібний колегіальний орган може згодом стати мерією Великого Львова.
Чому думати про це зараз - бо саме зараз Львів починає багато проектів, які мають у собі неабиякий запас конфліктів (шум від аеропорта, збільшення сміття, забудова комерційною нерухумістю і т.д.) і краще заінвестувати час у це зараз, ніж витрачати значно більше часу та зусиль для розв'язання конфліктних ситуацій у майбутньому. Та й краще мати гармонійний край, з толковим планом розвитку а не хаос, коли маленькі села раптом перетворюються на "містечка крутеликів" без жодної якості життя, плану забудови та необхідної інфраструктури. Крім того, з наступного року почнуться проекти, фінансовані ЄС у рамках програми Добросусідства - робоча група може спільно визначити пріоритетні проекти для регіону.

Львівській Аеропорт

2008-03-30T23:37:00.000+03:00

Плани розбудови нового пасажирського терміналу у львівському аеропорті починають впроваджувати у життя (див заяву начальника управління та звіт того управління). Коментарі та ідеї

Брак концепції. Концепції розвитку “Міжнародного аеропорту “Львів” на 2007-27 рок, яку мали би затверджувати минулого року знайти не вдалось. Її також не представляли на форумі у жовтні 2007р. Яким чином вдалось розробити концепцію за 5 місяців, без громадського та фахового обговорення? Концепція представлятиме собою матеріали декількох консультаційних компаній, нашвидкоруч допасованих в єдиний документ. Ті моменти, про які писали у минулорічному дописі, навляд чи прийняті до уваги.
Власність та управління. Львівська влада намагається отримати у комунальну власність аеропорт - новини про вето Президента на це рішення обійшло ЗМІ. Якщо врешті аеропорт перейде у комунальну власність - яким чином влада планує нею розпоряжатись, зважаючи на потребу залучити інвесторів? Який варіант управління об'єктом надаватиметься потенційним інвесторам? Чи буде створено нову юридичну особу із часткою власності громади (внесеною майновим комплексом аеропорта) та інвестора, чи МКП Аеропорт матиме певну форму угоди концесії землі та інфраструктури? Чи МКП Аеропорт найматиме компанію-оператора аеропорту на умовах фінансування нею будівництва (отримуючи меншу плату за управління відповідно)? Міськрада може вийти на міжнародні ринкі капіталів для залучення коштів на поповнення статутного фонду МКП Аеропорт - зважаючи на жахливий стан аеропорту, без живих грошей міскадміністрація (і місто) може сильно програти у переговорах із потенційними інвесторами. Водночас вихід на ринки капіталів зробить проект більш привабливим для більшої кількості потенційних інвесторів.
З думкою про майбутнє. Розбудова аеропорту надає унікальні можливості створити підґрунтя для розвитку, деякі приклади: 1) створення підприємства із ремонту літаків на основі ремонтного заводу, який розташований буквально по іншу сторону смуги та наразі задіяний лише у військові проекти, 2) подбати про сталий розвиток, враховуючи потреби переробки стічних вод, створення замкнених циклів тепло та водопостачання, спів-генерацію (дах може стати чудовим майданчиком для розміщення сонячних батарей), 3) мати обґрунтовані вимоги та налаштовувати інвесторів на те, щоб місцеві (західноукраїнські) компанії мали можливість вчитись/отримувати досвід виконання робіт - вимагати участі українських компаній як партнерів під час виконання робіт або створювати львівські офіси, 4) запрошувати до Львова представників українських міст та міст із Карпатського регіону для поширення досвіду організації роботи аеропортів - тим самим позиціонуючи Львів як центр інформації та досвіду, 5) думати про можливість створення хабу для авіакомпанії власне у Львові - поцікавитись досвідом Братіслави, Кракова, Тімішоари - що їм довелось робити, включити це у концепцію
Прорахувати та оприлюднити ризики. Фаховий підхід до аналізу ризиків потенційних інвесторів привабить тих самих інвесторів. Деяки приклади ризиків - 1) незрозуміла власність на землю навколо аеропорта, що гальмуватиме можливість розширення 2) потреба узгодити доїзд із міськими транспортними службами - незрозумілий рівень залучення Укрзалізниці для ефективного поєднання із залізничним сполученням, рівень готовності прокласти нові лінії для тролейбусу, 3) із збільшенням пасажиропотоку зростатиме звукове забруднення - наявність плану дій на цей випадок, 4) використання смуги військовими
Використовувати те, що є. Незважаючи на те, що угоди про вільне небо між Україною та ЄС ще не ратифікована, потрібно залучати нові авіакомпанії для початку перельотів зі Львова вже - з тою інфраструктурою, що є. Допомагати розібратись із ліцензіями в Міністерстві, продумати план свого роду дотацій на рекламну компанію Львова у містах, звідки літає авіакомпанія. Скажімо, чому б не почати працювати із LOTом на розширення кількості перельотів зі Львова (фінансуючи рекламу Львова та нових маршрутів у польській пресі) чи знайти бюджетні авіакомпанії з тих країн, де може бути менше проблем із утриманням ліцензії в Міністерстві (скажімо Wizzair з Будапешту), попрацювати із нашими Аеросвітом та МАУ про розширення географії польотів власне зі Львова (чому жодна українська авіакомпанія не літає до Польщі). Продумати план промоції авіаперельотів серед населення - спонукати до туризму, більшої ділової активності і т.д. Така дільність допоможе міськадміністрації набути досвід у роботі у сфері авіації, створити необхідну команду фахівців.

Аналіз бюджету Львова за 2007р.

2008-03-30T22:00:00.000+03:00

Львівська міська рада оприлюднила звіт про виконання міського бюджету за 2007р. Прозорість влади - це безперечно запорука демократії. Наступний крок - це надання зауважень та рекомендацій владі, - реакція громадськості на надану інформацію. Не зазіхаючи на наукову обґрунтованість, деякі спостереження:

Незрозуміла логіка використання коштів бюджету розвитку - яке відношення до розвитку мають реконструкції котелень, колекторів, будівництво житлових будівель і т.д. - це звичайні нормальні витрати, які мають проходити по загальному фонду бюджету - видатковій частині. Лише статті з розробки проектної документації, будівництва певних соціальних об'єктів (наприклад соціально-реабілітаційних центрів) можна вважати справді такими, що сприятимуть розвитку міста. Якщо це вимоги законодавства - потрібно пояснити, водночас потрібно надати логічну схему бюджету (що вважаєтся статтею бюджету розвитку - які критерії вибору таких статей)
Звітність - це добре, але потрібно було б звітувати на основі проектів, - тобто скільки грошей було скеровано на вирішення конкретних соціальних питань, оскільки окрім бюджетних коштів є ще кошти компаній (скеровані на соціальні потреби), кошти міжнародних грантів, а також спів-фінансування проектів громадськими організаціями чи окремими громадянами. Лише у такий спосіб міська влада здатна показати, як міське фінансування сприяє виділенню фінансування з інших джерел. Подібна система звітності також створить середовище для зламу логіки управління та архаїчних систем (ЖКГ). Наприклад, у бюджеті чітко прописані витрати на ремонти доріг (і дійсно можна побачити прогрес), водночас частина цих витрат могла би бути скерована на спів-фінансування ремонтних доріг із безпосередньо мешканцями будинків чи підприємствами - гепотетично 500 тис. грн. могли би призвести до проведення ремонтних доріг на суму 2 000 тис. грн. Питання про те, чому не згадані внески забудовників, девелоперів на соціальний розвиток - як саме проходять ці кошти, обліковуються здійснені роботи (за кошти інвесторів), - чи системи обліку не існує? Водночас система витребування внесків на соц. інфраструктуру в наявності є.
Система подання інформації не продумана і застаріла - вивісити Ексел-файли не складає проблеми, а от чому не створити щось інтерактивне, - чому не можна перейти на сторінки комунальних підприємств, управлінь адміністрації чи окремих проектів? Чому не показати деяку інформацію графічно, зокрема як надходження від податку з власників транспортних засобів використовуються на власне фінансування доріг? Яким чином бюджет 2007р. сприяв виконанню певних стратегічних програм розвитку, якщо такі є - наприклад на який % профінансована програма програма збереження історичного середовища і т.д.
Не може не тішити збільшення фінансування енергозбереження, ремонт тих самих котелень і т.д. Водночас - на основі якої стратегії здійснюється фінансування. Що береться за основу під час підготовки ТЕО? Чи дійсно застосовуються новітні технології, чи йдеться просто про заміну старого обладнання на нове, без жодної зміни у технології та підході? Заміна котелень у школах може супроводжуватись переплануванням повного циклу водо-, тепло постачання шкіл - чи навіть комплескним підходом до вирішення питання життєзабезпечення школи - зрозуміло, що можна замінити котельню, а можна також замінити вікна, двері в каласах, встановити радіатори із регулюванням тепла, і тим самим радикально зменшити енерговтрати і частину тепла пустити на інші будинки чи потреби. Чи є синергія міє статтями бюджету на комунальне господарство та держ програмою з енергоефективності?
Чому немає звітів про ефективність виконання проектів - тобто чи дійсно було здійснене спів-фінансування проектів, де воно мало бути здіснене, яка частка робіт, профінансованих з бюджету, була прийнята, а яка - вимагала перероблення, на який термін надається гарантія із згаданих робіт? Чому надання звіту не супроводжується доповідною про можливі шляхи покращення функціонування бюджетної сфери? Безперечно працівники міськадміністрації можуть краще за інших вказати на можливі покращення
Доходна частина наводить на деякі запитання - за оренду комунального майна торік отримано 20млн. грн. - для майже мілйонного міста та зважаючи на кількість комунального майна - сума мала. Податків за забруднення, шкоди навколишнього середовищу майже немає, або вони несуттєві - зважаючи на екологічний стан міста, потрібно міняти підхід - той, що шкодить, має платити - підвищити плату за опалення, якщо воно виробляється старими неефективними котельнями, додаткові збори за забруднення підприємствами, підвищення плати за реєстрацію старих авто, суттєве підвищення штрафів і т.д. Можна подумати над платою за звукове забруднення - але це тема окремої розмови.
Зовсім непомітно витрат на захист інтересів міста - юридичних, рекламних і т.д. За умов демократії потрібно позиватись із порушниками - звідки на це йдуть кошти, наразі не відомо (а потенціал доходів може бути неабиякий), жодної аґенції із просування Львова (чи то як туристичного центру, чи як інвестиційного) не засновано і не профінансовано.

А тут можна ознайомитись із бюджетом Львова на 2008р.

Промислові площі у Львові

2008-01-29T18:46:00.001+02:00

Багато промислових площ у Львові та на Львівщині використовують неефективно, або вони просто простоюють. Водночас власники чи орендарі не надто поспішають змінити ситуацію, вичікуючи чи то зростання цін, чи просто їх не цікавлять питання ефективності і влаштовує напів-радянське господарювання. Як можна це змінити:

Провести аудит промислових площ, які простоюють чи недовикористовуються
Провести цикл робочих нарад із власниками / орендарями / директорами із залученням фахівців, прикладами з інших країн, потенційними інвесторами, які шукають площі у Львові чи під Львовом
Подавати інформацію для преси - створити суспільний тиск на директорів, вивести їх на люди
Проводити відверте лобіювання підвищення податку на землю та на ресурси - це дасть дуже добрий сигнал
Напрацювати графіки ефективності використання площ - ВВП на кв.м. або оборот на м.кв. - дозволить графічно побачити які ділянки використовують ефективно, де приховують обороти і де поступово починають з'являтися кластери доданої вартості

Двома словами

2008-01-20T18:25:00.000+02:00

Чисте повітря
Гідні зарплати
Цікава робота
Якісна освіта
Доступне житло
Можливості розвитку
Доступ до капіталу
Розвинена інфраструктура
Комфортний транспорт
Освітлені вулиці
Цивілізовані відносини
Можливості подорожувати
Захоплююча архітектура
Цікаве дозвілля
Рівні дороги
Доглянуті подвір'я
Міжнародне місто
Неординарні проекти
Постійна вода
Інтелигентна влада
Культурне життя
Бачення майбутнього
Охорона спадщини

Пробудження до важливих проблем

2008-01-20T18:24:00.000+02:00

У Львові вже почали говорити про енергозбереження, про зменшення споживання води, про заміну старих неефективних методів та технологій. Але ментальність й далі заціклена на маленьких буденних проблемах, коли люди спроводять години, обговорюючи нікчемні питання, забуваючи про ширше бачення справді важливих проблем. Наговорюючи на розбиті дороги, бідкаючись на затори, які доводиться проводити у щойно купленій новій машині, якось забувається, що власне ця нова машина й додала проблем на дорогах, маленькі податки, заплачені за це авто, навряд чи зарадять розв'язанню проблеми заторів. Розуміння треба пробуджувати, розвивати та створювати ефект лавини, тиснучи на свідомість молоді, яка здатна зламати спротив старшого покоління. Навіть ті, кому лише 30, вже звиклись, обжились у власну розміренність містечкового життя, забуваючи про глобальні проблеми, займаючись накопиченням власних статків або долаючи життя через злидні. Лише підлітки та 20-річні можуть стати лідерами руху за сталий розвиток.

Людей треба шокувати, інформувати, втлумачувати, роз'яснювати:
• На головному вокзалі повісити велике інформаційне цифрове табло, де б показували інформацію про рівень споживання води у місті, про споживання електроенергії на душу населення. Прості факти, які здатні зламати ментальність
• У центрі міста, та у кожній маршрутці, оголошувати про вміст газів у повітрі сьогодні та впродовж певного терміну
• Мер міста може пересісти часом на ровер, пропагуючи здорові методи мобільності
• Ламати ментальність стосовно оплати роботи ЖЕКів – навести приклади, що догляд за будинком не може коштувати дешевше пляшки пива на місяць, - створювати розуміння необхідності інвестувати
• Зобо'язати ЖЕКи поширювати інформаційні матеріали про енергоефективність і що можна зробити у себе вдома
• Серія статей та передач на тему «до і після», - споживання ресурсів до і після продуманого ремонту

Іновайційні компанії у Львові

2008-01-11T22:38:00.000+02:00

Де ті львівські компанії, якими можна пишатися? Які спромоглись так поєднати людський, фінансовий та матеріальні капітали, що створили унікальну продукцію, яка покращує життя людей багатьох міст та країн. Компанії, які утворили додану вартість у Львові, створили сотні робочих місць для амбітних працівників? Не ті компанії, що купили землю та збудувати жахіття на ній, не компанії групи купи-продай, які так наполегливо покращують свій імідж ПіаР-ом для наступного виходу на фондовий ринок без зміни суті бізнес-моделі купи-продай, а машинобудівельні компанії, підприємства із складніим виробничим процесом? Яке львівське підприємство випускає продукцію із 1000+ складників, продукція яких підприємств базується на технологіях, захищених патентами, яка компанія має понад 1000 бізнес-процесів чи кроків у виробничому процесі чи процесі надання послуг? Яке львівське підприємство має мережу продажу продукції у більше ніж 20 країнах? Які львівські підприємства чи компанії фінансують наукові розробки та заохочують раціоналізаторські впровадження? Які компанії (навіть ІТ) створили продукти чи надають послуги, які є унікальними в світі?
Потрібно мати перелік підприємств, які базуються у Львові, і які здатні перейти до випуску іноваційної, технологічно- чи процесо- складної, продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Цей перелік складатиметься з різних груп, залежно від економічного стану компанії та рівня іноваційності. Кожна група вимагатиме окремого стимулювання, - від зустрічей до фінансування виїздів, навчання і т.д. Мета міської влади - створити середовище потреби в іноваційному розвитку серед промисловців Львова та технологічно-інтенсивних компаній (вкл. сектор послуг), поєднати науковий, соціальний потенціали міста м'якими методами. Міська влада не зможе самотужки допомогти у відлагодженні фінансових механізмів іноваційного розвитку, - до цього мають бути запрощені зовнішні експерти.
Окремо має проводить політика із активного залучення зовнішнього капіталу (українського, польського та іноземного) для створення іноваційно-просунутих виробництв та компаній. Зокрема, потрібно визначити ті елементи інституційного ландшафту (НДІ, кафедри з розробками та справді фаховим персоналом, незадіяні або недозадіяні людські ресурси), які здатні привабити таких інвесторів. Уявіть Політех, якійсь дослідницький інститут та певний завод, які разом із представниками мерії пропонують Львів як розташування виробнитцва на спеціалізованих високотехнологічних заходах в Європі та далі у світі? І коли представник мерії здатний обслужити потенційного інвестора від першої зустрічі до відкриття заводу? У мерії мають бути фахівці, які здатні привести до Львова заводи Intel і т.п. Львову потрібні такі компанії, які б замовляли розробки нової продукції у львівських вчених та думати над розбудовою мережі продажів в Азії із львівського офісу. І починати треба із інвентаризаціх тих підприємств та компаній, які мають потенціал, які найбільш придатні до переходу у категорію іноваційних.

Чому Сихів зникне

2008-01-10T23:57:00.001+02:00

Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).

Лідерство міст - лідерство Львова

2007-11-10T21:49:00.000+02:00

Великі міста завжди мають профіль лідерства - у певній сфері, у певному питанні, важливому чи для регіону чи для людства. Столиці зрозуміло мають лідерство адміністративно значимих міст. Крім того, великі міста пробують всіляко зацементувати світове, регіональне та міжнародне лідерство у певному питанні. Зокрема, Варшава всіляко намагається стати економічним центром центральної та східної європи, заохочуючи регіональні штаб-квартири та підтримуючи Варшавську Фондову Біржу у регіональних амбіціях (напряму конкуруючи з Віднем, який завжди позиціонувався як брама до Східної Європи). Берлін став цетром креативної галузі, на пару з Амстердамом приваблюючи новомедальні компанії, заходи та виставки. Гановер має CEBIT, Франкфурт - фінансовий центр контінентальної Європи та книжковий ярмарок. Вроцлав в Польщі позиціонує себе як центр торгівлі, з новими виставковими площами та активним проведенням регіональних форумів.

Де може Львів стати лідером? Пропозиції та міркування:

Центр книжкової індустрії Центральної та Східної Європи - місто має масово інвестувати в розширення щорічного книжкового форуму, користуючись нагодою, що ані громадяни СНГ ані громадяни ЄС не потребують візи в Україну - унікальна можливість створити захід регіонального масштабу (йдеться про розширення у десятки раз, не на 10-50% шороку, перехід на якісно інший рівень)
Розмістити агенцію ООН з Карпатського Регіону - чому Відень має мати у себе декілька агенцій ООН, а Львів - жодної? Виділити фінансування на побудову Центру Агенцій ООН у Львові та пролобіювати необхідне рішеня в структурі ООН.
Центр світового українства - Львів може і повинен грати на своїй славі центру націоналізму, створення різноманітних центрів (наприклад української мови, про що вже писав тут, вивчення історії україни, або певних її етапів, створення центру дослідження іміграції - зважаючи на факт масового виїзду львів'ян на заробітки), музеїв, конференцій на конгресів
ІТ та суміжні креативні галузі - Львів має потрібну атмосферу для людей креативного типу, зважаючи на чисельність компаній-розробників ПЗ у місті та необхідні навчальні заклади - можна спонукати проведення міжнародних нішових семінарів, зустрічей, мати з пару сотень МСП у цій сфері, фінансувати приїзд студентв та молодих спеціалістів на львівські компанії даного профілю - створити жваве середовище, яке саме себе просуватиме
Лідерство в архитектурних іноваціях - Львів має унікальну архітектуру старого центру, тоді, коли це все будувалось, це було іновативним, новим словом в архітектурі. Львів може віднайти здатність експериментувати в архітектурі, будувати або перебудовувати масиви, райони, будови так, щоб до Львова хотілось приїхати. Не потрібна гігантоманія Москви та Шанхаю, потрібна іновативність, креативність, нестандартність, новизна
Екологічне лідерство - Львів має усі передумови для жорсткої політики стосовно забруднення середовища та охорони довкілля, - старе місто не здатне витримати навалу машин, поруч Карпати, поліські озера та заповідні ліси Розточчя. Запровадження системи механізмів переходу до способу життя в місті, яке найбільше поважає стан екології, без створення незручностей для мешканців може поставити Львів на мапу Європи як передове місто. Місто може активно щукати та всіляко заохочювати найкращі світові технології.

Звісно, що питання лідерства одразу потягнуть за собою необхідність створення цілої стратегії досягення цього лідерства, вимагатимуть від керівництва міста розуміння та знань про питання, які важливі в європейському та міжнародному вимірі.

Професіоналізація та легалізація надання послуг

2007-11-10T21:42:00.000+02:00

Як вивести з тіні діючих гравців, активізувати конкуренцію та створити нові ринки послуг у Львові? Йдеться про дуже прозаїчні нагайні послуги, попит на які постійно зростає, тоді як якість та вартість послуг є не найкращими, якщо взагалі такі послуги надають. Приклади:

* Отримання дозволів на добудови, перебудови і т.д. (кожен має займатись своєю справою, мешканці не повинні бігати по кабінетах чиновників, якщо в них є робота)
* Ремонтні роботи в квартирах (електрики, муляри, монтажники, столяри, будівельники і т.д.)
* Озеленення території (наприклад внутрішні подвір'я)
* Проектні організації (зокрема для дрібних проектів як наприклад перебудова під'їзду чи оновлення брами)
* Ремонтні майстерні (гаражі, ремонт побутової техніки і т.д.)

Будь-хто, хто хоч раз стикався з потребою у подібних фахівцях, згадає брак інформації, відсутність можливості перевірити, хто стоїть за конкретним ТзОВ чи СПД, знайти інформацію про попередню роботу. Це забирає час у мешканців міста, робить дійсно добрих майстрів закладниками поганої репутації галузі загалом, - зменшує якість життя у Львові.

Як влада міста може посприяти у вирішенні цієї ситуації без втручання у ринкові механізми?

Фінансувати розробку, створення та розповсюдження інформації про знаки якості певних послуг (наприклад, груп з ремонту квартир) на засадах самоорганізації учасників ринку. Наприклад, асоціація підприємців, які надають послуги з ремонту квартир може розробити показники, за якими надаватимуть відповідний знак якості послуг. Місто має визначити обов'язкові критерії, наприклад легальність ведення бізнесу, страхування відповідальності, наявність інформації в Інтернет, відповідність оплати вказаним розцінкам. Інші, зокрема технічні критерії, - це справа асоціації. Так само контролюючий орган знаку якості має нести відповідальність за акредитацію підприємств та підприємців , обробку відгуків споживачів та промоцію відмічених підприємств. Таким чином можна опосередковано спонувати створення прозорих ринків послуг, зменшити "чорні" роботи, провести освіту мешканців, зробити прозорою систему ціноутворення на послуги. Місто має бути власником побіних галузевих знаків якості (на рівні торгівельної марки), та визначити керуючу/управлінську організацію по веденню та просуванню знаків на ринку. Участь має бути добровільною та не суперечити законодавству.
Провести акредитацію та визначити чіткі умови роботи для проектних компаній та тих, що займаються збиранням дозволів. Не є таємницею існування подібної групи людей, деякі з яких мають дружні відносини в ратуші та швидко залагоджують справи. Проте люди без зв'язків не мають можливості найняти когось для вирішення власних питань. Виведення компаній, які мають справу із дозвільною системою, у цивілізоване русло шляхом акредитації лише дозволить легалізувати існуючий ринок та встановити цивілізовані умови роботи. Зважаючи на факт активної перебудови та подальшої розбудови Львова, попит на такі послуги лише зростатиме і в інтересах міста професіоналізувати та легалізувати цей ринок.
Створити партнерство з зацікавленими компаніями для вирішення даного питання. Виробники будівельних матеріалів, власники магазинів, виробники деталей і т.ін. так само зацікавлені в легалізації та подальшому зростанню ринку послуг, як і міська влада. Створення постійнодіючого форуму, об'єднання, де влада та бізнес можуть обговорювати механізми впливу на ринок, де бізнес може ділитись напрацьованими механізмами (виробники побутової техніки за останні 5 років налагодили добру систему післягарантійного обслуговування продукції, - з цього можна повчитись чиновникам та іншим підприємствам). Існування побідного об'єднання дозволить також віднайти механізми спільного фінансування необхідних заходів, коли місто не дублює фінансування на те, що можуть проплатити компанії (з маркетингових бюджетів чи як частину програм соціальної відповідальності). Зустрічі дозволять узгодити пріоритети, - бізнес відчюватиме підтримку з боку влади міста.

Енергія молоді та оживлення міста

2007-10-17T00:53:00.000+03:00

Тиша, спокій, непоквапливий плин життя, місто, що вимирає опісля 10 вечора - для міста, яке пишається кількістю студентів, це неприйнятно. Маючи стільки молоді, потрібно втілити її енергію, потрібно дати можливість молодим людям із ідеями, запалом, енергією, спробувати себе. Проте як?

1. Позбутись звичної ментальності - молодь має радикальні ідеї, треба мати сміливість визнати право молоді на незвичні проекти та ідеї. Не ставити перепони, не встановлювати рамок для проектів. Не засуджувати ще до початку ідеї. Не давати старому поколінню оцінювати ідеї - ті, кому за 25, вже не здатні думати вільно (для прозорості - автору значно більше).
2. Мати кінцеву мету - розбурхати місто, зробити життя у Львові динамічним, залучити більше людей до участі у суспільному житті (у будь-яких проявах - економічному, соціальному, політичному і т.д.)
3. Створити фонд підтримки ідей молоді - великий, вільний, доступний
4. Лишити вибір самій молоді - залучити молодь до вибору кращих проектів. Голосуванням, дебатами, через спільноти в Інтернет ....
5. Підтримати - залучити досвідчених менеджерів для радництва проектам під ча їхньої реалізації, без впливу на самі проекти
6. Скерувати - визначити, що частина коштів має йти на поїздки організаторів за кордон для вивчення аналогічного досвіду

Від перетворення підвалів на центри альтернативної культури, до фестивалів, від епатажних мистецьких акцій, до архітектурних екпериментів - молодь здатна розбурзати місто, достукатись до меценатів, привезти молодь з інших міст та країн. Радикальний план фінансування ініціативи здатний спонувати до появи цієї ініціативи!

Оновлення трамваїв у Львові

2007-09-06T00:51:00.000+03:00

Якісні сучасні трамваї коштують дорого - неякісні напів-трамваї викликають сумніви щодо доцільності їхнього придбання, значно підняти розцінки за проїзд неможливо без політичного буревію, підняти трохи - нічого зрештою не вирішити. Парадокс львівського транспорту.

Можливий вихід - незначне підняття вартості проїзду із якісним оновленням лише певної трамвайної лінії. Мета такого оновлення - продемонструвати можливість гідного якісного громадського транспорту у Львові. Що таке якісний трамвай:

Сучасні трамваї із кондиціонером, опаленням, із гарним дизайном, зручні для різних категорій пасажирів, безшумні як з зовні так із середини, елктронна система передачи сигналу зупинки від пасажирів до водія, із тривалим терміном експлуатації і т.д.
Добротний ремонт колії
Привітні кондуктори та водії у порядній уніформі (на жаль про автоматизовану систему оплати проїзду думати наразі зарано)
Наявність фахівців із ремонту у депо

Як фінансувати такий проект:

За рахунок незначної цільової надбавки до вартості проїзду, узгодженої із усіма інстанціями (включити план оновлення до складу собівартості послуг), чітке інформування пасажирів про те, що 50коп. з вартості іде на ремонт певного маршруту, цільова надбавка має діяти 1 рік до початку проекту і років 5-15 після початку (з метою залучення "довгих" коштів), надбавка діятиме на всі маршрути, не лише той, який оновлюватимуть
Коштів міського бюджету, які й так передбачені на ремонт
Муніціпальної цільової позики на зовнішніх ринках

Який маршрут обрати - наприклад від головного вокзалу до центру - яким пересувається значна кількість як львів'ян так і туристів. Якщо львів'ян переконати у тому, що за додаткові 30коп вони можуть їздити дійсно гідно громадським транспортом, але на жаль лише за одним маршрутом, переконати про необхідність підняття вартості на 3грн., але з новими трамваями на усіх маршрутах, буде значно легше. Проблема львівського трамваю - у недовірі населення до комунальних служб та міської ради добре розпоряджатися коштами. Якщо довести протилежне - продати підвищення вартості проїзду буде значно легше.

Ресторани та кнайпи у Львові - більше та краще

2007-09-03T01:28:00.001+03:00

У Львові є чимало кав'ярень, забігайлівок, кнайп. Проте їх є мало, а ще менше - дійсно цікавих, неординарних. Що можна зробити:

Визначити відповідального за надання допомоги підприємцям, які хотіли б відкрити ресторан (кнайпу, ін. заклад харчування). Це навіть могла б бути приватна компанія, визначена на відкритому конкурсі. Подібний відповідальний підготував б допоміжні матеріали стосовно стандартів, процедур, отримання дозволів, супровідних документів, приміщень і т.д. Можливий варіант - часткова субсидія на вироблення всіх цих матеріалів (якщо підприємець відмовиться від відкриття закладу - матеріали та дозволи можуть передатись комусь іншому)
Створити фахову розсилку (спільноту) для власників та менеджерів закладів харчування у Львові - спонукати до розвитку ідей, організовувати зустрічі із спеціалістами із оформлення інтер'єрів, естетики, обслуговування персоналу і т.д. Заохотити створення у Львові інформаційних порталів стосовно закладів харчування (з повним переліком, рейтингами, відгуками і т.д.) - наприклад провести конкурс на створення подібних комерційних порталів
Провести кампанію із заохочення львів'ян до відвідин ресторанів, кнайп - відновити культуру зустрічей у ресторанах (створення, пожвавлення ринку). Інша тематики публічної кампанії - підвищення культури поведінки у закладах харчування, зокрема поваги до роботи офіціантів
Провести порівняльний аналіз наявності концепцій різних закладів харчування - визначити, які типи ресторанів, кафе існують де-інде і знайти відповідники у Львові. Це може бути окремим порталом - з одного боку, дозволить туристам знайти ті заклади у Львові, які їм подобаються вдома, а також може слугувати вказівником підприємцям, що можна відкрити у Львові, або визначити дійсно суто львівські роздинки серед ресторанів. Середньовічні ресторани, ультра-сучасні, з індійською чи бразилійською кухнею, чи лише з варениками, самообслуговування і тд - типів закладів є безліч.
Підтримка бази даних потенційних приміщень для відкриття ресторанів, кафе і т.д. Власники квартир чи приміщень зможуть звертатись для розміщення інформації у цій базі даних. Допомога у продажу діючих ресторанів, кафе і тд
Розробити роз'яснювальні матеріали для власників та менеджерів щодо легалізації оборотів, - як власники можуть підвищити вартість власного бізнесу, показуючи реальні доходи (опосередковано допоможе підвищити доходи міського бюджету)
Оцінити чи ринок відповідно реагує на потреби закладів стосовно пошуку персоналу, якщо немає компаній чи порталів, які б надавали послуги пошуку кухарів, офіціантів і тд - стимулювати появу подібних послуг

Поєднуючи силу ринкової економіки, поглиблюючи попит, підвищуючи вимоги до рівня обслуговування, допомагаючи підприємцям, міська влада допоможе зробити зі Львова жваве, цікаве місто - бо під час розмов у кнайпах народжуюються ідеї, ресторани заохочують туризм, і люди просто зустрічаються!

Аеропорт (у Львові та Стрию)

2007-09-03T00:37:00.000+03:00

Аеропортові у Львові приділяється пильна увага, оскільки теперішній аеропорт - це ганьба для мільйонного міста (див. новини міністерства транспорту, ОДА та статтю у Львівській Газеті). Чого бракує у цих дискусіях:

Єдиного джерела інформації - сторінка аеропорта невідомо чи є, документи із розвитку розкидані по невідомого скількох кабінетах, - громадськість повністю відключена від перебігу подій навколо аеропорта. Потрібно створити офіційну сторінку, де б всі задіяні міністерства та відомства оприлюднювали б потрібну інформацію постійно, - це б слугувало добрим сигналом для можливого інвестора
Комплексного бачення розвитку авіації в регіоні - поки вирішують одну проблему, ніхто не говорить про більшу - за 10 років аеропорт на Любінській, за будь-яких умов та розширень, буде не в стані обслуговувати зростаючй пасажирооборот, зростатимуть потоки в Карпати, з Польщі і тд
Розуміння досвіду споживача - приміщення аеропорта - це лише частина загального досвіду отримання послуги, у випадку з аеропортом це також включає привітність персоналу, інформаційну підтримку (згадаймо дошки оголошень а-ля 80-ті в аеропорті, де дрібним шрифтом юридичною мовою не для нормальних людей прописані процедури), доїзд (тролейбус 9 ... маршрутка ... атака таксистів, які не дають чеки за проїзд), освітлення, туалети, сучасні технології операцій з багажем, чи пасажирами, спосіб ведення розмови з пасажирами працівниками митниці чи міліції. Навіть побудова над-сучасного терміналу не вирішить проблему, якщо не думати про людський фактор. Працівники лишатимуться ті самі, у новому приміщенні, але зі старою ментальністю. І якщо доїзд до центру буде на напів-розваленому тролейбусі, тоді як джипи сучаної львівської т.зв. "еліти" будуть далі паркуватись де заманеться перед самими входом до аеропорта - толку не буде. Місто, як власник чи то землі, чи то власне КП Львівський Аеропорт, повинно наполягти на покращенні облуговування пасажирів за наяної інфраструктури. Керівництво аеропорту має працювати значно краще вже сьогодні.

Новий аеропорт у Львові

Смугу в Стрию (Черляни) давно розікрали, розібрали під фундаменти та знищили; водночас місце назвичайно добре для власне добротного аеропорта, який може обслуговувати пасажиропотоки на Львів, а також на Карпати та лікувальні заклади Прикарпаття
Обласна адміністрація, міністерство транспорту, міська влада мають відновити план створення аеропорту середньої місткості, визначити кроки із реалізації проекту. План має передбачати стрімке зростання економіки регіону, здешевлення перельотів, передбачити роль аеропорта не лише в західноєвропейському масштабі, але й для польських воєводств поруч
Потрібно визначити чи залізниця планує побудувати доїзд нормальних поїздів до можливого аеропорта, чи реально під'єднати аеропорт до європейських транспортних коридорів, які будують поруч, скільки коштуватиме побудова доїздів з Польщі (зокрема поїздів на європейській колії)
Створити між-відомчу (ОДА, міська рада, міністерства, залізниця і т.д.) робочу групу із створення стрийського аеропорта, визначити мандат, встановити бюджет на роботу, провести тендер на надання комплексу консультаційних послуг із підготовки проекту відновлення аеропорта (лише для міжнародних компаній із репутацією та досвідом, можливо із обов'язковим залученням українського партнера для набуття досвіду власне українськими компаніями)
Організувати виїзди відповідальної групи до 5-10 подібних аеропортів у ЦСЄ, із конкретним переліком питань стосовно діяльності.
Проаналізувати стан ринку операторів аеропортів - хто залучений, хто інвестує в аеропорти, зав'язати прямі контакти
Організувати низку семінарів з тематики управління аеропортами - запросити власне потенційних операторів, проектантів, будівельників, науковців, і т.д. Надати субсидії за участь
Подати проекти на фінансування Світового Банку, МФК, програм урядів (тої самої Японії, яка фінансує 3тій термінал в Борисполі) стосовно впровадження наступних етапів підготовки проектної документації
Аналізувати роботу групи щоквартально, визначити кінцеві терміни визначення концепції, вироблення спільного бачення, визначення стадій реалізацій проекту (планування, фінансування, пошуку оператора, будівництва і т.д.) і т.д.
Створити юридичну особу для аеропорта в Стрию відповідно до розробленого плану

Ідеї для е-сервісів

2007-09-02T23:51:00.000+03:00

Сторінка міської ради приємно розвивається, але є деякі прості, не особливо технлогічно складні сервіси, які б значно спростили б життя львів'ян:

Можливість записатись на прийом до потрібного чиновника, онлайн календар робочого часу чиновників (спрощений, без конфіденційних деталей) - можливість переглянути чи можлива зустріч у певний час, хто є на місці
Сервіс попередніх е-запитів із присвоєнням вхідного номера - підвищить продуктивність роботи, оскільки багато питань можна вирішити без присутності у Ратуші, можливість переправити запит у відповідні комунальні підприємства, можливість простежити, де були відписки, а хто дійсно допомагає людям
Пошукач водопостачання - можливість ввести адресу і відстежити як подається вода, коли будуть ремонтні роботи і т.д.
Сервіс "До кого звертатись з питань ..." - зараз на сторінці вивішена структура міської ради, але непосвяченому розібратись у бюрократії буде важко, має бути розумний сервіс, який на основі запиту зможе підібрати потрібного чиновника
Розмістити сторінки ЖЕКів, з телефонами, прізвищами та фото працівників, сервіс пошуку потрібного ЖЕКу, перелік кондо
Чітко, якісно, зрозуміло та правдиво прописані процедури, стосовно яких звертаються львів'яне до Ратуші, комунальних підприємств та інших служб, наприклад стосовно дозволів на перебудови, продовження договорів оренди, питань відселення з аварійних будинків і т.ін.
Віртуальна книга скарг та пропозицій, - з відповідною перевіркою, відстеженням та розв'язанням запитів, може стосуватись широкого загалу питань , з наступною передачею запитів в інші державні органи
План ремонтних робіт на вулицях Львова, з можливістю ввести вулицю і знайти відповідні плани та контакти відповідального
Пошукач комунального майна та власності/оренди/стану - львів'яне мають швидко знаходити, хто і чим користується у місті, пошук за адресою, призначенням, індексом, типом майна, станом, терміном закінчення поточного договору оренди та ін. критеріями
Лічильник стану нерухомості - скільки аварійних кв.м., новобудов, офісних приміщень, площ виробничого майна - добрий візуальний спосіб відстежувати розвиток міста
Довідка про стан корків на дорогах, можливість передбачити корки за певним маршрутом (на основі статистики за останній період) - у кооперації з місцевою ДАІ

Критерії оцінки нових споруд під Євро-2012

2007-08-10T18:00:00.001+03:00

Під час авралу підготовку до Євро-2012 і владі, і мешканцям, і підприємцям легко забути, що вибудовані споруди під чемпіонат визначатимуть обрис міста на десятиріччя. Стадіон, готелі, аеропорт, вокзали, дороги, зали та навіть кнайпи залишатимуться у місті на роки. Що збудується зараз – з тим і житимемо.
Побіжно переглянувши сторінки міської адміністрації (http://www.city-adm.lviv.ua,http://www.e2012.org/)та (трохи дивного) інвестиційного форуму Євро-2012, так і не вдалось знайти, за якими критеріями відбиратимуть проекти. Можливо, вони в процесі розробки. Спробуємо запропонувати власні критерії оцінки проектів під Євро-2012:

Естетика – що являтиме собою споруда з точки зору естетики, визначальність споруди, її архітектурна цінність, довгостроковий туристичний потенціал, здатність стати обличчям міста, гордістю міста, відповідність духу міста
Раціональність - економне використання землі, вирішення інших проблемних питань разом із даною спорудою (наприклад стоянки),
Економічність – прорахований бізнес-план використання споруди після чемпіонату, зокрема утримання у належному стані, відповідність інженерного рішення вартості енергоносіїв та інших ресурсів, необхідних для утримання (або найжорстокішим стандартам якості)
Екологічність – використання енергії, землі, води, природнє освітлення, використання відповідних матеріалів при будівництві, ураховання потенціалу енергогенерації, замкненого цикла використання води і т.д.
Внесок у поступ людства (далекоглядність) / унікальність / відповідність часу – як споруда здатна продемонструвати останні надбання людських знань у сфері інженерії, архітектури, дизайну (не останні «технологічні здобудки» львівських забудовників а-ля «євроремонт», а справді бути рішенням світового ґатунку)? Як ця споруда може поставити Львів на мапу Європи?
Надійність та гарантії – які гарантії дає забудовник щодо тривалості споруди? Страхування, проробка рииків, як можна буде використати/утилізувати матеріали споруди, якщо за 30 років її треба буде розібрати?
Інтеграція в місто – будь-яка споруда, навіть архітектурне диво, не повинна зважати людям, працюючим там має працюватись добре, чи сусідам не стало темно чи з'вились інші незручностоі, чи споруда використовується різними категоріями мешканців (чи «елітна») – як споруда вписується в соціальну текстуру міста, регіону, України, єврорегіону? Чи споруду чекають, про неї говорять, про нею вже йдуть позитивні суперечки? Як створити соціальну енергію навколо спорудження чогось нового і великого?

Якщо думати такими критеріями, місто може скористатись цим історичним моментом і подарувати собі 21 сторіччя, створити новий образ динамічної країни, відкрити місто до всієї Європи і твердо опинитись на мапі Ценральної Європи.

Пристрій для двірників та концепт-тротуари

2007-05-20T15:49:00.000+03:00

Є речі які лишатимуться суто львівськими бо маємо специфічний клімат (сльота, мряка, месиво під ногами) і рішення потрібно шукати суто львівське, але копмлексне і таке, що триватиме.

Як прибирається сніг, вода, месиво з вулиць Львова? Вручну, двірниками, які колять лід, довбають лопатами, збивають кийками бурульки і т.д. і т.п. Чому не розшукати діючий або розробити власний прилад, який би збирав сніг, розтоплював лід, осушував тротуари або навпаки своложував щоб не розліталась пилюка? Пристрій, який би був переносний, потенційно працював би на енергій топленого снігу або на звичайній електроенергії? Або навіть який би виробляв електроенергію з того самого таючого снігу чи льоду?

Так само потрібно кардинально замінити тротуари і концептуалізувати їх:
- Розробити дизайн для ергономного водостоку, щоб вода стікала і під час злив і під час затяжного моросіння і стікала туди, де потрібно
- “Розумний тротуар”, де плитки підігрівають себе у відповідний момент і забезпечують уникнення оледеніння, або зберігають тепло і зволожують себе у гарячий період, попереджаючи ворохи пилюки у місті
- І просто тротуари мають бути пласкі, без ям і вибоїн. Для цього потрібно розібратись із проблемою паркування, збільшити кількість машин, які вивозять невірно прикарковані машини на штрафмайданчик, визначити яким чином оновити та замінити каналізаційні та водопроводні труби, що часом розмивають тротуари зсередини, провести ревізію постачальників та виробників тротуарної плитки, збільшити кількість років гарантії, яку повинні надаватипостачальники плитки.
- Продумати систему з ремонту клаптиковим способом - коли певну ділянку вулиці капітально ремонтують, а головне після цього пильно стежать за якістю цього ремонту. Ділянка вибирається за певним системним підходом, підвищуючи шанси утримання відремонтованої ділянки у належному стані. Опісля розпочинається ремонт наступного клаптика. Використати сучасні програми спостереження через Інтернет, повязані із географічними інформаційними системами та базами даних, які б зберігали б дані про клаптик дороги і миттєво надавали б інформацію у момент потреби (коли ремонтували, хто, як і т.д.)
- Функціонуватиме відлагоджена система комунального оновлення у партнерстві із підприємствами, коли міський бюджет дофінансовуватиме те, що вважатимуть за потрібно вкласти підприємства або мешканці. Збільшення фінансування підприємством/городянами підвищюватимете шанси фінансування міським бюджетом - стимулювання приватних інвестицій.
- З метою запобігання паркування машин на тротуарах, встановити клумби, квітники і т.д. Які водночас не заважають пішоходам нормально ходити у місті.
- Проекспериментувати із розумним освітленням тротуарів - зокрема там, де освітлення вулиць дуже мало або взагалі не існує, - коли тротуари/бордюри світяться вночі, і дозволяють не оступитись в темряві. Естетично-мистецька ватртісь такого освітлення теж неабияка. Водночас зважати і не використовувати екологічно шкідливі хімікати.

Ось такі ідеї як подивитися на двірників та тротуари по-іншому.

Знайти й втілити енергію фанатів

2007-05-20T15:36:00.000+03:00

У Львові знайдеться добра сотня фанатів певної справи, які поклали задля неї мало не ціле життя. Такі люди мають ідею-фікс, яку вони мало не власноруч готові робити. Можна жбурляти таких людей, віштовхувати як нетямучих, але це неправильно. Саме фанати здатні сворювати геніальні речі, саме на них тримається світ.

Потрібно мати банк фанатів (підібравши більш нейтральну назву, зрозуміло ж) - справу фанатів, де кожна секція присвячена якомусь одному фанатові, і де він/вона можуть дати волю своїй фантазії. На основі цієї справи потрібно проводити аналіз доцільності і завжди мати на поготові під час поїздок ща кордон, з метою віднаходження правильних партнерів саме для таких людей власної справи. Потрібно підвести реальну економічну основу, чийсь комерційний інтерес і водночас дозволити фанату втілити мрію свого життя.

Хто ж це може бути:
- Митці-організатори мистецьких проектів або акцій, які вже зробили щось за рахунок власного часу
- Люди, віддані певній справі, наприклад організатори Книжкового Форуму
- Дослідники-винахідники, які вже довели доцільність власного винаходу і шукають інвесторів
- Підприємці-іноватори, які розробили унікальні продукти і шукають партнерів/інвесторів
- Викладачі, професори, які хочуть надрукувати книгу, розробити віртуальний курс або інакше покращити викладання (викладачі, яких поважають та на яких тримаються університети)

Комунальний податок у Львові

2007-05-18T01:37:00.000+03:00

Крамольна думка, - але чому не ввести новий податок з кожного зареєстрованого мешканця міста? Щорічний, достатньо великий та без пільгових категорій? Чим простіше - тим краще, наприклад 1000грн. на рік з кожного помешкання.

Обгрунтування:
- Більшість податків надходить в державний бюджет і щорічні трагікомедії із трансферами з держбюджету лише годують київську бюрократію
- Місто має право запроваджувати нові податки
- Нерухомість виросла у ціні до такого рівня, що пояснити чому будинок з вартістю кв.м. далеко за 1000 у.е. майже розвалюється, немає постійної води, а доїхати до нього можна лише у коробці з мотором (маршрутка) по уявній дорозі, - неможливо. Час нести відповідальність

Аргумент проти - гроші розтратять на нові машини та поїздки. Як цьому завадити? Використовувати швейцарській варіант - голосування. Кожний район може запропонувати 5 варіантів великих проектів для фінансування, мешканці - обирають на референдумі на що підуть гроші. Кожен проект є прозорим, відомо хто подавав заявки на виконання робіт і хто і скільки і за що отримав. Із щорічним запрошенням на референдум мешканці отримують звіт про використання коштів за попередній рік.

Ще один аргумент проти - платити не будуть. Звичайно треба напрацювати механізми позовів, стягнення коштів, оприлюднення боржників і т.д.

Підприємництво

2007-05-18T00:40:00.000+03:00

Чому зі Львова виїжджають фахівці, а до Львова - не приїжджають? Факторів багато, але головний - відсутність робочих місць. Не з принизливою зарплатою, не директором з продажів, а із цікавим наповненням, цікавими колегами, з перспективою професійного розвитку та карєрного росту. Такі робочі місця реально створити лише коли компанії розвиваються, створюються нові, утворюються якійсь нові організації, - коли економіка вирує, постійно винаходить себе, реструктуризується і т.д. В основі - підприємливість та підприємництво. Причому не на рівні кіосків та продажу товарів, зроблених де-інде.

Хто і як займається розвитком підприємництва на Львівщині (а зрештою і в цілій країні)? Консультанти, які за своє життя не створили і не продали жодної компанії? чиновники, які в житті не працювали в приватному секторі? тренінгові компанії, які перекладають західні підручники? західні консультанти, які періодично навідуються прочитати пару лекцій на гроші міжнародних організацій? Місцеві підприємці, які заробили гроші на сумнівних приватизаціях та знайомствах у податковій?

А добрі, чесні, успішні підприємці у нас є. Є у Львові і далеко поза Львовом. Як можна було б використати їхній потенціал (власне які ж є ідеї):
1. Вибрати історії та позиціюнувати їх по різних каналах: замовити дослідження якихось львівських компаній, навіть дуже маленьких, які є лідерами у певній сфері, або спромоглись впровадити нові нові технології у нові продукти, - написати історії власника, засновника у легкодоступній формі, з наголосом на заможність людини, яка досягла успіху власним розумом.
2. Запропонувати проводити загальноукраїнські заходи із розвитку підприємництва у Львові - хитрий спосіб запросити до міста успішних підприємців. Можна також вийти на східноєвропейській рівень. Визначити 3-5 цільових галузей. Запросити бізнес-янголів (тема окремої розмови як і де їх знайти), фінансистів, дійсно успішних підприємців і тд. Можна навіть провести це в рамках Східно- та Центральноєвропейської ініціативи (зустрічі президентів).
3. Щомісяця проводити тематичні зустрічі у інтенсивно-діловому форматі (без столів, годинних доповідей) на певні проблеми (від соціальних, екологічних до суто людських, наприклад лікування хворіб, або використання космічних технологій), де влада та великі підприємства можуть знайти ідеї від фірм-початківців, де можна обговорити нові бізнес-моделі і т.д.
4. Вести моніторинг реєстрації та розвитку МСП - влада мусить відчувати куди рухається малий бізнес - чи він зростає, його стає більше, чи переростає славнозвісну межу 500тис. грн єдиного податку і т.д. (як кількісно так і якісно).
5. Активізувати роботу із тими установами, які мали би пильнувати комерціалізацію технологій, залучення інвестицій і тд на національному рівні, - нехай більше уваги приділяють саме Львову. Спеціалісти міськради з економічного розвитку мусять зустрічатись і знати ті інститути, де місцеві дослідники можуть почати продавати оригінальні складні науково-технічні подукти або послуги (і допомагати порадами де і як отримати навички управління та стартовий капітал), мусять говорити із університетати, де мають бути відповідальні за технологічний трансфер, треба відкрити постійний канал звязку із міжнародними центрами іновацій, де є багато львівян, - Ізраель, Каліфорнія, Кот дАзур, Лондон, Скандинавія. Потрібно створити відповідні посади (скоротивши інші непотрібні і застарілі).

Хто це має робити?
- Міськадміністрація
- Відповідальні за трансфер технологій у навчальних закладах та НДІ-тах
- Львівська Торгово-Промислова Палата
- Асоціації підприємців, причому не якась одна, а консорціум, і бажано вкупі з якимись іноземними партнерами (для передачі досвіду)

Як це треба робити?
- Краще ніж у Польщі чи інших країнах ЦСЄ, - треба цілитись вище, бо інакше ніколи не наздоженем. Вони поки зайняті субсидіями ЄС (бюрократією) - якраз час розвивати підприємництво.
- На нормальному бюджеті (аргумент, що грошей нема - це відмовка - бо вони є, і багато)
- Терміново, нагайно і з почуттям втраченого часу (треба бігати - не ходити, треба листуватись електронною - не гаяти час на мобільному, не сидіти в офісі - працювати на ноутбуці в аеропортах)

І тоді до Львова почнуть повертатись, як колись повернулись до Дубліна.

М'які методи розвитку ринку нерухомості

2007-04-04T00:58:00.000+03:00

На ринку нерухомості потрібно більше гравців, щоб пожвавити конкуренцію, водночас потрібні нові ринки та нові ніші на існуючих ринках. Міська влада може застосувати мякі методи (на відміну від відвертого лобіювання або придушення):

Провести демонстрацію потенціалу ринку на міжнародних виставках та зустрічах девелоперських організацій - потрібно заохочувати інвесторів (можна разом із декількома іншими великими містами з України або разом із сусідніми районними центрами)
Розробити детальні інформаційні матеріали про стан ринку, ризики та нормативну базу - це спростить роботу не лише початківців, але й дозволить вивести з тіні вади існуючого ринку
Чітко визначити пріоритети розвитку ринку нерухомості, наприклад більше якісних та дешевших офісних приміщень для малого бізнесу або покращення візуальної якості та архітектурних рішень житлових будинків (створювати будинки, на які люди приїжджатимуть подивитись), комплексний ремонт старих будинків (якісний та у відповідності із культурно-архітектурними нормами)
Провести економічний фаховий аналіз ринку - закласти гроші до бюджету на ці цілі - від білого до сірого та чорного ринків оренди, купівлі-продажу, оцінки та повернення із застави, розробки, архітектурного супроводу, будівельно-монтажних робіт, і т.д. Скільки гравців на ринку - з України, іноземних, яка динаміка зростання конкуренції. Визначити рекомендації, які ринки вже достаньо зрілі, щоб бути привабливими, а де потрібних поштовх, промоція, розяснення, допомога і т.д.

Роль міста у комерціалізації досліджень

2007-04-04T00:36:00.000+03:00

Таємниця успіху ринкової економіки полягає у налагодженому ланцюгу проблема-дослідження-рішення-гроші. Коли є якась проблема (від польоту на Місяць до іржавої води з крану), є фахівці/фанати/генії, які готові думати та шукати рішення. Де процес дослідження. Будь-яке рішення має бути оформлене у вигляді винаходу, приладу, концепції - чогось, що власне можна використати і ЧОГОСЬ, що власне і становить рішення. Таке ЩОСЬ має мати ціну і його треба продавати - тим, хто має подібну ж проблему.

До чого тут Львів? Бо у місті є купа проблем - і старих, і нових, і таких, про які ніхто не здогадується. Можна так побудувати способи рішення проблеми, щоб дозволити інкубацію місцевих успішних бізнесів/компаній/корпорацій.

Ідеї
- Профінансувати аналіз винаходів вже запатентованих місцевими (і не лише) дослідниками стосовно їхньої відповідності проблемам міста. Подивитись на комбінацію джерел фінансування для отримання рішення (від патенту до приладу) - бюджетне, дослідницьке, комерційне, з фінансових ринків. Подивитись яка вже існуюча компанія здатна запропонувати бізнес-план, щоб не лише реаліувати це ршення у Львові, але у продати де-інде.
- Скласти перелік категорій проблем. Створити певний фонд "диких ідей", поруч із ним створити клуб банків та фондів, готових аналізувати та брати ризики . Запросити компанії, як старі так і нові, запропонувати проекти, спільні із дослідниками. Головна мета - спонукати компанії комерціалізувати винаходи та привчити банки фінансувати ризиковані проекти.

Що можна зробити із смітттям

2007-04-03T23:23:00.000+03:00

Чому не спробувати подати ідеї про те, що зовсім не тямиш? Парадокс? Може і так, але ще більший парадокс, що ті, хто начебто є еспертами, за 20 років нічого не зробили. Йтиметься про СМІТТЯ. Проблема - сміття є багато, сміттєзвалище є одне і переповнене, сміття стає все більше із зростанням заможності, грошей не було і немає і це не дуже приятна проблема, щоб про неї говорити.

Як можна дивитися на цю проблему? Так, як роблять завжди - шукати варіанти, що робити із сміттям. А чому не почати розмови з іншого боку?

Погляд 1. Зменшити продукування сміття

Зібрати у міській раді представників торгівельних мереж та базарів і провести діалог, що можна зробити спільно 1) щоб заохотити споживачів задумуватись над кількістю речей, що йдуть в сміття, 2) зменшити використання пластику в торгівельній мережі (кульочки - геть)
Провести толкову, яскраву, вдумливу інформаційну кампанію про сміття
Сміття намагаються не зауважувати - ящики переважно заховані добре і десь у дворі. Як привернути увагу? Наприклад, можна поруч із смітниками поставити таблички із вагою сміття, вивезеного із даного смітника і графік зростання/зменшення + якісь порівняльні факти (1кг сміття - 3 дерева). Провести конкурс серед НУО та шкіл - ідей буде безліч.
Організувати ярмарки-продажі. Що для когось сміття - для іншого мрія року. А де і як такі люди та їхні речі мають знайти один одного? У Львові є десятки компактних спальних районів, де люди можуть перенести речі з будинку в будинок. А скільки радості для дітлахів - побавитись у торговців? Й скільки сміття буде врятовано! і громада почуватиметься громадою, а не випадковими сусідами на дворі.

Погляд 2. Зробити сміття вигідним для продажу.
Якщо ми знаємо, що сміття може принести гроші, ми зважимо на те, чи викидати чи ні. Часом це смішні гроші - але якщо ми знаємо когось, для кого це зовсім не смішні гроші - це змінює ставлення.

Десь там під Львовом є целюлозно-паперовий завод. Йому потрібна вторинна сировина - містові потрібно позбутись вторсировини-потенційного сміття. Потрібно знайти формулу співпраці.
Залучити дослідників для вивчення складу сміття - що власне викидаємо? Потім створити табличку, де в одній колонці - тип сміття, у другій - кому це сміття може стати вхідною сировиною.
Подивитись , які ферми готові брати біо-сміття на корм худобі чи на добрива - і дешевше, і біо, і зіпсуті продукти підуть не в сміття
Найгірше забруднення - від пластику (упаковки) - але точно є хімічні заводи, здатні переробляти цю сировину на щось корисне.

Погляд 3. Іновативні підходи до збору сміття
Традиційний підхід - розставити ящики для збору сміття і чекати поки вони не наповняться. Розбудувати систему сортування сміття і дорого, і потребує часу, а також адаптації до ментальності.

Бабці-екологи: у кожному будинку є бабці, які сидять без роботи, які животіють на пенсію але які готові щось робити - ці бабці є потенційними неоціненними помічниками міста. Вони можуть збирати розсортоване сміття від мешканців будинку (наприклад, у мішках різного кольору) і виносити у певний час дня на двір, коли відповідна машина приїде зібрати. Оплата на ставку і за кількість. ЗМІ мають допомогти у промоції цієї роботи. Мешканцям менше головного болю із виносом сміття.
Будівельне сміття - сервіс за викликом. Такі послуги вже є. Зважаючи на те, шо наступні 50 років місто буде систематично покращувати житлові умови, а потім почнеться перебудова Сихова - будівельного сміття буде більше і більше. Як скласти ланцюг постачання - від свідомого споживача, який знає як і де викликати такий сервіс з вивозу, до компаній-вивізників, які знають де його утилізувати, до переробників, які мають чіткий технологічний процес. Тобто будівельне сміття вже збирають - але його не переробляють.
Двірники - якщо кожен двірник чітко знає, де завезти певний тип сміття, за який йому заплатять - він домовиться із магазинчиками, мешканцями - і таким чином менше піде на сміттєзвалище.

Погляд 4. Попередити виникнення сміття
Скоро у сміття підуть старі компютери, мишки та клавіатури, мобільні телефони і т.д. (т зв сміттєтроніка).

Повчитись від країн ЄС, які механізми вони впроваджували - 25 країн мають різні національні системи - тобто це 25 способів! Зібрати торговців електронікою та технікою та обговорити план дій. Рано чи пізно їм це доведеться робити - вчитися що робити із повернутими колись проданими товарами. Краще вчитись вже.
Масові заходи - це десятки тон сміття нарано. Якщо продумати план дій із організаторами - принаймні половина піде назад у переробку, не на звалище.

Погляд 5. Підвищити гідність людей, які працюють із сміттям.
Гидко, бридко, сморід, противно - асоціативний ряд із роботами, повязаними із цією сферою.

Провести аналіз умов роботи - що можна зробити із мінімальними витратами. щоб максимально покращити умови роботи - запитати самих людей. Не здивуюсь, якщо начальство за ці роки ніколи не питало безпосередніх виконавців.
Познайомити людей - часто ці професії не є надто соціальними - провести якійсь зустрічі для того, щоб зробити життя людей більш цікавим, щоб були якійсь моменти спілкування. Зустрітись із компаніями-переробниками вторсировини, або навіть виробниками упакування і т.ін. - щоб люди відчули себе поміченими суспільством.

Звичайно, тема сміттєзвалища та переробки сміття - важлива, і потребує окремого аналізу.

Міжнародність міста

2007-03-10T18:26:00.000+02:00

Львів є дуже гомогенним - дуже українським, дуже словянським і абсолютно відстороненим від впливу іміграції. Так довго не буде. Із зростанням заможності, відкриттям економіки для інвесторів та старінням населення у Львові буде більше людей незвичної зовнішності. Як ми до цього готуємось?

Чому не залучити школи, університети та неурядові організації до покращення культурного розуміння? Чому місто не фінансує заходи спеціально для іноземних студентів (наприклад певні можливості для інтеграції в українське суспільство)? Згодом постануть питання дозволів на роботу для іноземних працівників - чому міській владі не зробити перший корок назустріч і не посприяти створенню чіткої і легкої системи отримання цих дозволів і мати інформаційні матеріали про процес для працівників та працедавців? Інфо-рекламна кампанія із заохочення відкритості та толерантності по відношенню до іноземців або новоприбулих українців. Провести іновативну кампанію, яка б зробила негативне ставлення до іноземців (особливо з Азії та Африки) "немодним", - це дуже актульно для молоді, особливо непрацюючої й схильної до агресії. Або яка б показала львівян десь у Китаї або Африці - щось люди задумались над глобалізацією. Залучити базари, будови, університети та інші місця, де реальна поява іноземців - або де вони вже працюють.

Краще попередити проблему, ніж воювати з наслідками.

Як оживити мертве місто

2007-03-10T15:43:00.000+02:00

Львів вимирає щовечора. На вихідні містом прогулюються хіба люди старшого віку після відвідання церкви або підлітки, яким немає де більше дітись. У Львові є хіба з десяток нічних клубів, половина з яких повторюють один одного за стилем музики і публікою. Для майже мілйонного міста це майже тавро - місто сумне, мертве, нецікаве, зачинене у квартирах і домах.

Ми можемо краще. Що можна зробити:

Збільшити бюджет на проведення заходів у місті - як міський, так і районний. Проводити прозорі конкурси на розподілення коштів. Обовязковою умовою має бути здатність організаторів знаходити кошти спонсорів або інше фінансування. Заохочувати міжнародні заходи, так само фінансувати заходи, подані на розгляд не-львівськими і не-українськими організаторами. Слідкувати за легальністю грошового обігу та податками від субпідрядників.
Створити організаційну групу із допомоги у логістично-адміністративному супроводі заходів - охорона громадського порядку, узгодження із законодавством, громадськістю, вивезення сміття після заходів і т.д. Саме така орггрупа здатна полегшити життя організаторів заходів.
Скласти річну програму заходів, особливо вже існуючих, провести переговори із організаторами, зясувати яким чином можна збільшити масштаб існуючих заходів; скласти теріторіальний план подій, акцій, заходів (не лише у центрі); план за типом заходів (концерти, фестивалі, гуляння, під вікритим небом - у закритих приміщенням, нове мистецтво - етно/фольк і тд); обговорити які заходи стануть центроутворюючими у річній програмі (чому вони унікальні, не лише для України але й для Європи). Мета - у Львові має щось відбуватися протягом цілого року - на вулицях, у залах, у різних місцях.
Створити каталог ідей нових мистецько-артистичних закладів і заходів - для потенційних інвесторів та партнерів (парування попиту і пропозиції), допомогти із пошуком приміщень (особливо придатні закинуті підвали чи законсервовані комунальні приміщення) та сприяти на рівні міської влади та дозвільної системи
Утворити дорадчу раду - не традиційну бюрократичну із технократами, а змішану, із представниками студентства, артистів, бізнсменів, політиків - мета ради - надавати рекомендації та ідеї як пожвавити громадське життя у Львові (не у плані залучення у політику а від слова "громада" - як вивести людей з квартир на вулиці). Створити віртуальний центр ідей , де будь-хто міг би подати свої ідеї
Провести аналіз інституційної інфраструктури культурно-мистецької сфери - тобто скільки компаній, організацій, асоціацій і тд залучені у цю сферу, який обіг, яка динаміка діяльності, наскільки ці структури залучені в європейські структури або міжнародні форуми та асоціації, - вималювати картину справжньої ситуації (можливо й робити немає кому). Віштовхнутись від результатів цього аналізу та скласти стратегію поступового розвитку культурно-мистецьких інституцій у Львові.
Провести кампанію із заохочення маленьких самоорганізованих мистецьких акцій - низових ініціатив, надавати малі гранти для груп студентів, мешканців або митців - саме такі акції здатні створити правильну динаміку у місті та дозволити людям навчитись, поексперементувати, абратися досвіду

Фінансування парків

2007-02-24T17:43:00.001+02:00

Парки не мають достатньо грошей для забезпечення професійного захисту власних інтересів (див тут статтю про судові позови деяких мешканцях до парку Знесіння) або для оновлення занедбаних хащ, - як для придбання необхідних матеріалів, оплати послуг третіх сторін чи для збільшення штату працівників.

Способи збільшення фінансування:

Проведення культурно-мистецьких акцій на постійній основі із включенням до оплати вартості права на використання території. Якщо щовихідних бл. 500 львівян відвідають якійсь мистецькі акції у парку у кожен з них лишить 2 грн. для парку (або еквівалент надійде від спонсорів), це 1500 грн за одні вихідні. Міська рада може допомогти звести організаторів таких акцій та адміністрацію, визначити правила.
Випуск календарів та іншої друкуваної продукції із частиною коштів для парку.
Різке і навіть катастрофічне збільшення рівня штрафів за порушення порядку, чистоти або забруднення та залучення відповідного механізму (міліція - штраф - позов - оплата) з використанням ресурсів міськради - оплату штрафів має забезпечити відповідне міське управління а не адміністрація парку. Штраф не повинен бути меншим 250грн плюс ВСІ витрати на його стягнення (може дійти до 1000грн.). Це навчить багатьох і добряче поповнить бюджет парку.
Проведення екслюзивних подій високого рівня із значним бюджетом - від таких 2-3 подій на рік парк може отримати до 100 тис. на рік. Наприклад, - концерт під відкритим небом, святкування Купала із зірками театру або іншого високого мистецтва, виступ зірок світового рівня і т.д. Такі заходи спрямовані на заможну освічену еліту, не на підлітків. Організаторами мають бути відповідні агенції, компанії, або організації. Цілком можливе залучення іноземних організаторів.
Впровадження циклу екслюзивних екскурсійних турів про історію, флору, археологію і т.д. Співпраця із гідами, промоція турів, - включення певної частини вартості для потреб парку.
Створення групи фундаторів парку - пошук заможних львівян які готові щороку надавати скажімо 3000грн для потреб парку. Щорічна зустріч фундаторів. Групу має започаткувати яксь відома особистість, щоб приваблювати інших.
Акція - подаруй синові/доньці дерево - створити каталог дерев у парку та надати можливість батькам купляти право на опікування деревом та на маленьку табличку поруч із деревом. Це може бути зроблене у співпраці із екологічною організацією.

Міське управління може координувати всі ці механізми для всіх парків і забезпечити найбільшу віддачу для парків і відсутність повторення або зведення у часі заходів.

Тонелі у Львові

2007-02-24T16:20:00.000+02:00

Центр задихається від навантаження автобусів, вантажівок, машин і автомобільний потік збільшуватиметься. Зрозуміло, що якість життя у центрі від шуму і вихлопних газів знижується, а також пришвидшується псування памяток архітектури та будинків загалом. Колись існував проект побудови підземного транспортного тонелю під парком Знесіння, який би вивів транспортні потоки із Сихова на Хмельницького із центру. Проте той проект розробили непорядно, - від нього постраждав би парк, що неприпустимо. Ідея підземного тонелю і далі є - її обговорюють у рамках розробки генплану Львова. Тому у технічні деталі не заглиблюватимемось.

Де потрібні ідеї - це у підходах по проекту безпосередньої побудови тонелю. Ця споруда стоятиме сторіччя і залишиться у спадок новим поколінням. Кожна помилка або забутий чи не належно обговорений аспект може нашкодити багатьом людям. Деякі з таких аспектів і ідеї, як до них підходити:

Багато з будинків раптом опиняться по боках вулиць, що доводитимуть рух транспорту до тонелю. - Максимально скористатися існуючими вулицями, провести роботу із розяснення мешканцям ситуації, щоб вона не стала причиною протестів. Продумати нові виїзди, які б зробити такі будинки більш привабливими.
Тонель будуватимуть приїзжджі компанії та спеціалісти, це може призвести до соціальної напруги. - Продумати план не лише поселення прибулих робітників, але й їхньої соціальної адаптації, інтеграції та план посилення соціальної терпимості серед львівян.
Фінанси будуть питанням, яке запекло обговорюватиметься владою, і є великий ризик що проект буде скорочений з метою зекономити гроші. Це неприпустимо, оскільки проект має мати всі елементи, потрібні щоб бути корисним і за 200 років. - Фінансовий план проекту має включати стадії, розраховані на мало не на 50 років, і фінансування може бути частково здійснене за рахунок виходу на міжнародні фінансові ринки.
Будівництво потребуватиме технології, яких у Львові або немає або дуже застарілі. Будівельні компанії прийдуть і підуть. Потрібно забезпечити передачу технологій, розробку нових, залучення сфери освіти та досліджень навколо цього проекту на національному або міжнародному рівні. - Управління економіки має продумати програму заходів навколо процесу побудови тонелів, з метою створення спрятливих умов для поглибнення співпраці із іншими місцевими компаніями, створення нових компаній у Львові (вкл прихід іноземних) та залучення університетів/дослідницьких інститутів.

Бідність вчителів

2007-02-22T01:27:00.000+02:00

Зарплати вчителям платять з місцевого бюжету (наскільки мені відомо), коштів на підвищення зарплати хронічно не вистачає і виділяються ці кошти мало не за залишковим принципом. І це тоді, коли школа - основа добробуту майбутнього. І блюзнірством є будь-які заяви про збільшення зарплати, допоки зарплата пересічного вчителя не буде принаймні 4000грн на місяць - коли вчитель може прогодувати родину і жити нормальним життям (відпочинок, квартира і т.д.).

Водночас усі чудово знають про ринок репетиторства - особливо розумні викладачі не мають іншого вибору для виживання. Це натуральний чорний ринок, який не регулюється, який часом переростає у корупцію (поступання у вузи), де готівка обмінює руки без жодних податкових зобовязань. Народ передає один одному про добрих і поганих репетиторів, рекомендуть і відговорюють і тд. Є проблема - і рішення полягає не у тому щоб закрити на неї очі (уникнути відповідальності), і не у тому щоб заборонити (підштовхнути викладачів за межу виживання).

Чому не спробувати:
- Створити офіційний ринок репетиторів, із їхньою реєстрацією як СПД або якимось іншим способом легалізувати практику. Надати розяснуючі матеріали для практикуючих викладачів.
- Обумовити рівень якості наданих послуг і створити сторінку, де учні, батьки можуть надавати свої відгуки, навіть оцінювати якість наданих послуг.
- Створити фонд, до якого можуть звернутись батьки та отримати безкоштовні або дуже дешеві ваучери, якими вони можуть оплачувати послуги репетиторів, але лише офіційно зареєстрованих. Це заохочуватиме перехід з тіньової у нормальну економіку репетиторів.
- Встановити методичні рекомендації стосовно балансування безкоштовної освіти та платного репетиторства - потрібно уникати ситуацій, коли викладач стає у першу чергу бізнесменом. Думка учнів, батьківських рад та методичних комітетів буде вирішальною.
- Всіляко пропагувати та заохочувати батьків користуватися лише офіційними репетиторами. - Допомагати викладачам у знаходженні правильного балансу між основною та побічною роботами, а також професійним розвитком. Потрібно створити банк додаткових робіт вчителів та пропагувати реальні випадки - хтось друкує книжки, хтось робить дослідження, хтось перекладає у вільний від школи час - вчителі теж мусять вчитися жити краще за умов, які склалися. Потрібно позбутися таврування тих, хто пробує заробляти більше. Але потрібно робити це виважено і поступово.

Зрештою, зарплати мають зростати.

Вчитися на проектах міжнародних інституцій

2007-02-22T01:09:00.000+02:00

Міжнародні фінансові інституції (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, Світовий Банк, Європейський Інвестиційний Банк) надають найдешевші кредитні кошти для країн з з перехідною економікою. Проте вимоги до проектів є складними і в умовах постійної зміни команди влади у місті забезпечити наступність у виконанні рішень є майже неможливим. Достатньо згадати проект СБ з водопостачання. Крім того, деяки з вимог інституцій є штучними, а робота персоналу - неефективною, зважаючи на часте незнання місцевих реалій та затягування процесів всередині інституцій. Вкупі із некомпетентністю персоналу міських влад - це майже рецепт для провалу проекту.

Проте ресурси - найдешевші, тому співпрацювати із цими інституціями треба постійно. Потрібен постійний перелік проектів, готовий для фінансування, про які треба вести постійний діалог. Крім того, і у цьому полягає власне ідея, потрібно вчитися від проектів, які фінансують ці установи в інших країнах. Наприклад, ЄБРР фінансує проект з реконструкції трамвайних шляхів у місті Яш у Румунії. Львів має аналогчні проблеми і простіше отримати знання від яшського проекту ніж винаходити велосипед та робити ті самі помилки. Для цього потрібен відповідний бюджет на подорожі. Створені, доопрацьовані проекти можна не лише подавати на фінансування у той самий ЄБРР, СБ або ЄІБ, але й шукати кошти на ринках капіталу або навіть фінансувати за бюджетні кошти чи на основі приватних-громадських партнерств.

Дещо до плану транспорту

2007-02-17T02:09:00.000+02:00

Хаос з громадським транспортом треба міняти. Для цього потрібен генплан, який певно десь у когось є. Нотатки до плану:
- Звички важко міняти, на це треба буде багато часу - і говорити/говорити/говорити - потрібен план кампанії/пропаганди. Бо не можна щоб зупинки транпорту були скрізь і де завгодно - це бардак, але люди звикли
- Зрозуміло що проїзд рано чи пізно коштуватиме свої 5-6грн. Людям це буде не до вподоби, проте треба пояснити людям, що багато за чим їздити не треба - і потрібно провезти дослідження чому люди їздять у першу чергу. Потрібно позбуватися непотрібних поїздок до податкової, порівняльних поїздок по базарах і тд
- Не треба дивитись лише на ті методи оплати, які впровадили десь у Києві - треба думати ширше. В Україні люблять мобільні - то чому не можна оплатити за проїзд тестовим повідомленням як приклад? Можна порівняти з Японією, Кореєю, Китаєм.
- Тролейбуси та трамваї є екологічно чистим видом транспорту - як зробити наголос саме на ньому?
- Потрібно поширити поїздки на роверах - особливо серед студентів. Які основні маршрути (наприклад з гуртожитків), чи достатньо доріжок та місць для парковок?
- Як змінити структуру власності компаній-перевізників, які немінуче мають зникнути? Їх є доволі багато - як спланувати їхне закриття із одночасним розвитком комунального підприємства-перевізника? З працевлаштуванням водіїв, з їх перенавчанням та перевихованням?
- Чи реально при плануванні транспорту одразу думати про альтернативні види палива для автобусів, наприклад біодизель? Чи ще щось місцеве?
- Як забезпечити стиль, смак та дизайн у громадському транспорті?

Для чого Університети у Львові

2007-02-17T01:41:00.000+02:00

У Львові десятки університетів - а що від цього містові? Маємо так само десятки професорів, яки хизуються здобутками десятирічної давнини або посередніми статтями незрозумілої доцільності. Потрібно запитати університети:
- Де справді міжнародні конференції? Не такі де збирається двоє випадкових іноземних студентів, а вищого справді наукового рівня? Де національні конференції?
- Де співпраця із бізнесом? Скільки розробок впроваджене у виробництво або концепцій, за які сплачують роялті?
- Де іноземні студенти? Як не на навчання то хоч на курси, літні школи - чому університети не відкривають місто іноземцям?
- Де наукові/дослідницькі центри національного, регіонального, європейського та міжнародного значення?
- Де інтелектуальні дебати, дискурси, відкритий простір для студентів та всіх людей, які хочуть скористатися власним розумом? Яку участь беруть університети в інтелектуальному наповненні життя міста?

Фінансовий механізм ремонту інженерних споруд

2007-02-17T01:08:00.000+02:00

Львів - місто давне. Так само давніми є вулиці, каналізації, колектори, та інші інженерні споруди. Вулиці завалюються, вода - іржава, будинки тріскають і мешканці псують собі нерви. Проблеми занедбаних інженерних споруд минулого сторіччя за останні 50 років майже не вирішуються. Максимально - засипаються піском.

На капітальний ремонт потрібні неабияки кошти. Дуже великі кошти. Міський бюджет таких коштів немає і мати у найближчі 15-20 років не буде (хіба раптом у місті зявляться величезні інвестори із бажанням платити податки). Довгі кошти можна позичати на фінансових ринках, проте віддавати їх так само доведеться довго, і значно більше ніж позичили.

Нерухомість у центрі міста коштує дорожче ніж деінде у місті. Проте занедбаність інженерних споруд знижує цю потенційну вартість - значно простіше жити у новому районі та будинку і не турбуватись про іржаву воду або про те, що вулиця навпроти будинку може завалитися у будь-який момент. Капітальний ремонт інженерних споруд є вигідним мешканцям, бо вартість їхнього житла зростатиме разом із підвищенням якості життя. За це варто заплатити на 10-20 гривень більше квартплати. Проте історя привчила львівян не довіряти обіцянкам. Спочатку потрібно зробити обіцяне - лише потім мешканці погодяться трохи за це доплатити. Замкнене коло.

Але можна знайти рішення, - складне але яке потенційно зможе вирішити столітню проблему:

1. На конкурсі обрати компанію, або консорціум, із репутацією та досвідом, на проведення аналізу економічних потреб ремонту інженерних споруд на певній ділянці у старому місті. Мета - визначити що саме потрібно зробити, щоб інженерна інфраструктура працювала справно пару століть, до дрібниць. (технічне обгрунтування). Цей етап оплачується міським бюджетом.

2. На конкурсі обрати компанію або консорціум для проведення фінансової оцінки проведення робіт та можливостей фінансування, враховуючи потенційні запозичення на внутрішніх/зовнішніх ринках, кошти міжнародних банків, а також внесок населення даної ділянки. Цей етап оплачується міським бюджетом.

3. Відібрати компанію або консорціум із компаній, які надають послуги юридичні та у сфері комунікацій, з метою визначення договору між міською владою та мешканцями даного району/ділянки. Організувати комунікаційну кампанію, розгорнути діалог з мешканцями з метою пояснення чому якісний та дорогий капітальний ремонт є їм вигідним і чому і коли за нього можна доплатити. Організувати референдум, де мешканці саме цього району мають погодитись із одним із запропонованих варіантів оплати ремонту ПІСЛЯ його завершення та за умови певної якості та гарантій.

4. Задіяти план зовнішніх запозичень, відбору генеральних підрядників, управлінцев проектів, їх виконавців та інше - за існуючою напрацьованою методологією.

У чому перевага такого плану? Бо якщо 500 квартир погодяться щомісяця доплачувати 15грн протягом скажімо 10 років, це вже як мінімум 750.000грн. під які можна взяти кредит під низькі відсотки містові. Продумати інші деталі (скажімо зменшення аварійних робіт) - і це вже реально прибутковий проект і для міста, і для мешканців, і для інвестора. Але має бути згода мешканців, партнерство між ратушею та мешканцями, бо інвестори не даватимуть кошти виключно під заставу поточних доходів міського бюджету, і зрештою є інші речі, для яких потрібно брати кредити. І на жаль у наступні 15-20 років до Львова не будуть надходити дотації з Євросоюзу або субвенції із держбюджету, принаймні не у тих обсягах, що потрібні. Без залучення творчих фінансових механізмів сторічні проблеми не вирішити.

Центр Української Мови

2007-02-16T02:21:00.000+02:00

Львів має бути місцем пропагування української мови. У нас її мають вивчати, викладати та розвивати. Саме до Львова мають їздити вивчати мову люди з усіх частин України та світу. Тут мають проводитись наукові конференції, тут мають визначатись нові слова навзамін калькованим з інших мов. Саме у цьому центрі мають визначати та пропагувати мову серед молоді, мовою молоді. Саме у центрі мають розробляти віртуальні курси, навчальні посібники та методичні матеріали, складати програми та доводити до тями підручники. Саме такий центр має дбати про україномовне наповнення інтернету, заохочувати та сприяти, спонукати та уможливлювати.

Центр має бути добротним, багатим, міжнародним, престижним. Його будова має стати прикрасою міста, суто українською і ультра сучасною. Щоб її помічали, щоб на неї приїжджали дивитись, щоб сама будова стала символом майбутнього країни, та її мови.

Жвава, динамічна територія навчання, обміну знаннями, поступу - куди приємно зайти, яка відкрита до міста, гостей, туристів, світу та інших мов. Без шароварів, без "імені АБВ", без пафосу та зашорності. Просто Дім Української Мови. Великий, просторий, світлий. Найкращий.

Знайти людину - лідера. Виділити мільйони, зібрати мільйони у Львові та по світі, знайти початкове коло корпоративних спонсорів. І просто створити. Дати простір тим, хто має мрії.

Як уникнути черг

2007-02-01T02:13:00.000+02:00

Здавалося б - така проста ідея - встановити машини, які видають номерки для очікування - і це розвязало б стільки питань у кабінетах - стояння у нескінченних чергах, штовханину, глузування установ над людьми. Просто номерок - і табло, де висвітлюється наступний номер і кабінет/віконце, куди треба заходити.

1. Складіть перелік установ, які цього потребують
2. Визначить скільки вони здатні заплатити з бюджету (одні - у комунальній власності, інші - у підпорядкуванні міністерств і т.д.). Залучіть навіть приватни установи - дешевше купляти гуртом.
3. Проведить тендер та оберіть компанію, яка займеться постачанням, встановленням та навчанням і надасть гарантії на 10 років

Наступний крок - уможливте реєстрацію/отримання номерка через Інтернет - багато хто радо скористається і зможе дійсно ефективно використовувати свій час. Багато посольств давно перейшли на такий спосіб.

Наука на допомогу відновленню тротуарів

2007-01-28T18:45:00.000+02:00

Вищерблена бруківка, різнокольорова плитка, незрозумілі плити, розбиті бордюри - це стан тротуарів у місті. Традиційним вже стало, що нова плитка тримається лише пару років, пару зим - і треба знову міняти. Так само традиційним стало, що магазини ремонтують частину тротуару навпроти власного магазину, створюючи строкату палітру на львівських вулицях. Міська влада не має змоги слідкувати за добрими кілометрами львівських тротуарів, - наразі фізично це нереально (слідкувати вручну надсилаючи когось подивитись і описати на папері).

Чому не скористатись останніми надбаннями науки:
- Створити програму на основі географічних систем інформації, яка б надавала можливість показати на компютері усі тротуари Львова, використовуючі або дані з українських супутників або навіть славнозвісні Гугл-мап
- Програма має накладати на мапу тротуарів інформацію про стан даної ділянки (зруйнована, відремонтована і т.д.), особливо інформацію про виконавців робіт
- Завдяки програмі можна пропонувати комплексне рішення ремонту тротуарів власникам магазинів, розташованих на цій вулиці (тобто уникати ремонту клаптиків), спільно із фінансуванням із міського бюджету
- Така база даних дозволить також утримувати інформацію про тих виробників плитки, хто не дотримався умов договору у частині післяпродажного обслуговування (не замінив зруйновану плитку до закінчення терміну гарантії)

Цікаво, що у Львові є достатньо організацій і спеціалістів, які здатні разом зробити такий програмний продукт. Потрібно їх звести разом і звичайно профінансувати. Крім того, таку програму можна комерціалізувати в інші міста України.

(П.С. можливо не слід мені оприлюднювати такі ідеї публічно, а комерціалізовувати їх самому?)

Музей Закатованих Патріотів

2007-01-28T18:22:00.001+02:00

В Угорщині є Музей Терору в самому центрі Будапешту, в Литві - музей памятників часів СРСР, у Львові наразі лише памятник загиблим від тортур навпроти колишнього приміщення НКВД. Чому не перетворити цей будинок, в якому зараз роташована міліція, на музей? Аргументи за:

Якщо не Львів, то яке українське місто створить такий музей?
Львів відомий патріотизмом і шаною до всіх загиблих за ідеї українського патріотизму. Існування такого музею гості міста очікуватимуть
Будинок на вул. Бандери знаходиться в центрі, легкодоступний як пішки так і громадським транспортом
Поки ще живі свідки тих подій, - сам процес створення музея здатний згуртувати навколо себе велику кількість людей

Зрозуміло, що до створення такого музею потрібно підійти зважено, оскільки у Львові так само було закатовані комуністи, активісти єврейського руху, руху польського національного визволення. Але рішення має бути, - його потрібно лише захотіти знайти.

Як перетворити проблему заробітчан на можливість росту?

2006-12-08T01:24:00.000+02:00

Проблеми, повязані із явищем заробітчанства:
• Відтік людей працездатного віку
• Розбиті сімї, нестворені сімї
• Розбещені діти, які звикли отримувати гроші від батьків і не мати батьківського нагляду
• Притік грошей у непродуктивну економіку - інфляційний фактор (більше грошей намагаються купити ту саму кількість товарів)
• Проблеми соціального та юридичного захисту

Як можна перетворити проблеми на можливості:
• Залучити інвесторів з тих країн, де працюють заробітчане - знання мови, розуміння ментальності з боку інвестора. Деякі робочі місця на рівні 1000 євро/місяць неможливо заповнити в країнах ЄС. За ті самі гроші, що вони (навіть не заробляють) заробляють за кордоном, ті самі заробітчане повертатимуться.
• Замість проїдання грошей - інвестувати їх. Міська влада повинна віднайти ті приклади, коли гроші заробітчан пішли на створення малих підприємств в Україні (такі є). Провести промоційні заходи, залучити церкву, НУО, розповсюдити інфо там, де треба (автобуси і т.д,)
• Створити канали пошуку робітників серед заробітчан українськими працедавцями (агенції, газети - потребує вивчення)
• Почати роботи із міською владою тих міст, де є скупчення українців, н-д Мілану, Лісабону, Афін. Це дасть можливості для промоції Львова у цих країнах (безкоштовної).
• Створити неформальне обєднання голів облдержадміністрацій та мерів міст, які є постачальниками заробітчан - зробити це постійно діючим форумом, з центром у Львові. Навколо такого форуму може створитись ціла під-галузь, кластер з досліджень, тренінгів, баз даних, культурних відносин тощо.

Відповідальність львів'ян

2006-12-08T01:21:00.000+02:00

Ми дихаємо отруйними газами, ми пємо іржаву воду та хемікалії, наша земля просочена непотрібом, - з цього треба починати розмову про якість життя. Пріоритети змішались, - нам хочеться більше і швидшого транспорту, цілодобового водопостачання, кращих доріг. Проте давайте відступимо на крок назад і подумаємо до чого призведе більше транспорту, більше води, більше машин на більших і кращих дорогах, - газів буде ще більше, буде ще більше іржавої води, ще більше сміття.

Якщо ми хочемо води, доріг, товарів, будинків, - з цим має прийти відповідальність за наслідки. І відповідальність не риторична. Часи безладу, бардаку, безкоштовної даремщини пройшли – все має свою ціну. Хтось має заплатити за програми очищення повітря, за розборку завалів сміття, створених нами самими, за заміну труб і водовідтворення. Вартість газу, води, електрики, бензину буде зростати, - це плата за відповідальність.

Але на кожну погану новину завжди є добра – є способи зменшити наші витрати – зменшуючі споживання, не знижуючи якість життя. Чи завжди нам потрібно їздити машиною, чи завжди нам потрібно використовувати стільки води, чи завжди нам треба додавати у хату нові електроприлади? І якщо хтось придумує нові способи зменшити використання природніх ресурсів, що ми їх вважаємо завжди наявними, якщо хтось витрачається на ті наявні технології, що допомагають у використанні відновлюваної енергії – ці люди повинні заохочуватись, - матеріально. Добра поведінка має ставати прикладом і захочуватись, погана – каратись. Скільки можна жити в системі спотворених цінностей, обдурюючих самих себе?

Аеропорт

2006-12-08T01:16:00.000+02:00

У 2007 році набуває сили договір про віткрите небо між Україною та ЄС (якщо ратифікують). Авіакомпаніям не потрібно буде чекати на отримання ліцензій на право використовувати певний маршрут. Чи готується Львів до цього? Як можна:
- З'ясувати нарешті кому належить аеропорт (комунальний, приватний)
- Організувати встановлення автоматичної системи видачі багажу (не треба видавати багаж через дірку в стіні) - або в кредит, або за кошти інвестора
- Прибрати непотрібно ляповаті кіоски, або продумати стильну заміну - аеропорт має зберегти стиль соцреалізму - це теж історія.
- Мерія має починати переговори із найбільшими бюджетними авіакомпаніями вже - надіслати брошури, поїхати на ознайомчі зустрічі, встановити особисті контакти. Львів може стати перевалочним пунктом не лише для заробітчан, але й для туристів для цілої Східної Європи. Крім того, Львів може дієво покрити Східну Польшу, де не так вже і багато варіантів польоту
- Провести інвентаризацію системи пропускного конролю - дуже вже великі черги і купа митників, які безцільно динтяються аеропортом
- Масовий тренінг персоналу - аеропорт повинен обслуговувати зростаючу кількість перельотів з тої самою кількістю персоналу - штат у Львівському аеропорті неабияк роздутий. Звільнень непотрібно - потрібна зростаюча продуктивність і зростання зарплат.
- Провети розяснювальну роботу і втихомирити таксистів. Одна компанія має мати право на надання послуг таксі перед самим входом в аеропорт. Решта - за пару сотень метрів. І міліція має арештовувати порушників, або нести відповiдальність за бездіяльність. Компанія з ліцензією повинна мати прибуток.
- Мерія має почати планувати побудову аеропорту у Стрию, бізнес план кого був розроблений але так і не знайшлись інвестори. Цей план треба підрихтувати, і поступово підготовлювати підґруття для впровадження. Зрозуміло, що має бути відновлена дорога на Стрий, можливо навіть прокладена залізнична колія, або мають бути тверді плани з цього приводу. Відновлення пасажиропотоку у діючому аеропотрі допоможе показати інвесторам потребу в таких інвестиціях.

Програма підтримки головних офісів

2006-12-05T18:43:00.000+02:00

Без присутності головних офісів компаній місто не матиме місця серед групи середньорозвинених центральноєвропейських міст. У головних офісах працюють найталановитіші, найдинамічніші, найамбітніші професіонали, наявні на ринку праці. Саме вони отримують найвищі зарплати, саме у них виникають ідею із створення власних компаній. Потрібно, з одного боку, зберегьи головні офіси, які ще не переїхали до Києва, а з іншого боку, плекати компанії, які здатні стати великими.
Субсидіювати офіси або надавати іншу пряму допомогу міській владі не дозволяє закон і здоровий ґлузд (принціп невтручання у ринкові відносини), проте можна вдатись до непрямих методів:
• Запрошувати на обговорення у вузькому колі ключових ініціатив міста
• Створювати бізнес-квартал, допомагати у створенні відповідних умов для зростання, у новітніх архітектурних формах
• Надавати ідеї та канали просування торгівельних марок (кампанія промоції міста, яка дає можливість промоції продукції львівских заводів)
• Лобіювати зменшення процедур, які потребують присутності у Києві
• Сприяти у використанні відомих будинків для потреб компаній (презентації для інвесторів, офіційні прийоми тощо)
• Визначити посадовця, який персонально нестиме відповідальність за роботу із великим бізнесом (більше 1000 працівників або певний оборот) за принципом один канал комунікації
• Розвивати інфраструктуру і радитись із великими (чи потенціально великими компаніями) з цього приводу
• Мер повинен відвідувати біржі у день початку котування львівських компаній
• Створити психологічне стимулювання темпів зростання львівських компаній, наприклад через порівняння репутації, клькості працівників, географічної експансії і т.д.
Львів може і повинен мати сотні компаній із мільярдними оборотами.

Як помітити багато вільного місця, яке не помічають

2006-11-30T18:29:00.001+02:00

Радянський стиль забудови спотворив уявляння мас про те, скільки місця потрібно для створення комплексів. Будинки можуть бути компактними, елегантними, функціональними і вписуватись у навколишнє середовище.
Львову бракує бізнес-центрів , особливо для МСП, розцінки на кв. метри вищі за Гамбург, Берлін і Тулузу. Поясненням переважно є те, що у Львові бракує землі, майданчиків для забудови. Проте майданчиків є безліч, треба лише вийти за рамки радянської уяви про спосіб забудови.
1. Район навколо Залізничного вокзалу
- Безліч вільного місця, особливо якщо прибрати непотрібні жалюгідні допотопні корпуси УкрЗалізниці технічного призначення. Оптимізація виробничих процесів Укрзалізницею вирішує проблему
- Розташування вигідне з точки зору доїзду, особливо для приїзду колег з інших міст України для одноденних зустрічей.
- Бізнес комплекс допоможе, якщо буде оригінальне архітектурне рішення, створити композицію вкупі із куполами (і загалом гарної) споруди Залізничного вокзалу
- Потрібна тісна співпраця із Залізницею, що може забезпечити лише міська влада.
2. Район коло Податкової
крім податкової там нічого немає, я скільки там місця = за податковою особливо. Поруч взагалі якісь незрозуміли хати (поруч з заводами і залізницею - хтось сам себе вбиває цим повітрям). Люди потрохи наймають і ремонтують якісь кімнатки у навколишніх будинках, але це поодиноко і не створює ані інфраструктури, ані комплексного підходу до планування цього району. Навколо буяють дикі ліси (особливо на закинутій будові театру).
3. Гаражі за стадіоном СКА
для чого це поле іржавих самобудов у місті, яке задихається від браку нормального житла й офісів? Побудувати оригінальну багатоповерхову стоянку, надати безкоштовно в оредну місця для гаражників, повідомити їх заздалегідь, що договір оренди землі з гаражним кооперативом продовжуватись не буде, мати 5-10 років у запасі для переговорів із власниками, для пошуку інвестора, для розробки проекту.На пагорбі можна облаштувати якійсь меморіал або побудувати церкву чи театр - додати культури у загалом сільський пейзаж місцевості. Непогано б було побудувати тонель - вихід майже до самого центру. Багато місця для роверів, і продумати як працівники можуть доїжджати із спальних районів на роверах.

Поэтапнaя программа реформирования ЖКХ

2006-11-17T11:27:00.000+02:00

Це саме для Львова?

http://www.dn.kiev.ua/events/ukraine/gkhkiev_17.html

Депутат Киевского городского совета Владимир Бондаренко презентовал поэтапную программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства столицы.

изменение юридических отношений внутри самой системы
установление стандартов на услуги, чтобы потребитель мог обратиться в суд в случае предоставления некачественной услуги и не платить по счету
налаживание общественного контроля
переход на прокладку новых сетей по новым инновационным технологиям и техническое переоснащение ЖКХ и тому подобное
провести децентрализацию и демонополизацию системы ЖКХ на базе единых стандартов обслуживания

Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт

2006-11-12T23:54:00.000+02:00

Перші поверхи - пофарбовані, решта - ні. Знизу - бутік, згори - катастрофа. Гарна ліпка 19 сторіччя - неонова пластикова вивіска яскравого кольору. Праворуч - зеленуватий, ліворуч - тілесного кольору, посередині - бурно синій. Це Львів.

Проблема - відсутність координації оновлювальних робіт фасадів, брак коштів у місті, непрофесійність комунальних служб, нетерплячість орендарів, потреби бізнесу у кращій презентації продукції, брак коштів компаній на оновлення цілого фасаду.

Пропоноване рішення - співфінансування і заохочення такого співфінансування:
- Торгівельні точки, які хочуть оновити свій зовнішній виглдя, шукають додаткове фінансування від мешканців будинку на оновлення цілого фасаду (початкову готовність долучитись фінансово), а також визначають власні максимальні ресурси, які вони готові вкласти
- Міська рада долучається фінансово до тих проектів, де мешканці і бізнесмени спільно готові взяти на себе найбільшу долю фінансування (пріоритет - проекти, де треба менше грошей від ратуші), щокварталу 4-5 проектів.
- Міська ратуша розробляє матеріали, які можуть допомогти - опис якісного ремонту, на що звертати увагу, найкращі прикладі у місті, зведена нормативна база, естетичні і стилістичні рекомендації. За кожним проектом закріпляється спеціаліст, визначений мерією, який всіляко допомагає у проекту ремонту - порадами, контактами, попереджає про підрядників, надає естетичні та мистецькі рекомендації і т.д. Міська рада також створює каталог підрядників і публікує відгуки від їхніх замовників, також каталог митців, які можуть прикрасити фасади. Робота закріплених спеціалістів має також оцінюватись, львівянами, мешканцями і т.д. Така мяка підтримка допоможе пришвидшити процес ремонтів.

Так можна швидко й якісно вирішити питання ремонту будинків, також створити культуру співпраці мешканців і бізнесменів, культуру добросусідства і взаємодопомоги. Напрацьований досвід можна буде перенести на забудовників, на ремонт Сихівського гетто і т.д.

Нові готелі такі будуть

2006-11-12T23:43:00.000+02:00

Польській Орбіс озвучив плани із побудови двох готелів у Львові (див. тут). Міська адміністрація сприяє у пошуку ділянки, що є дуже добре. Проте зважаючи на гостру потребу у готелях б-якого рівня, ратуша могла б створити фонд потенційних ділянок, описати це на сторінці і активно шукати інвесторів, як в Україні так і за кордоном. Управління земельними ресурсами або промисловості (бо багато ділянок для готелів можна отримати якщо вивести землю з під неефективних промислових обєктів) могли б допомогти у наповненні подібного цільового потенційного земельного банку. Натомість зараз немає навіть хоч якоїсь інформації для потенційних інвесторів та сторінці http://www.city-adm.lviv.ua/turizm_u_lvovi.html . Для стрибка у розвитку, Львову потрібна кампанія із залучення інвесторів у цю сферу. Інакше будемо мати 1 готель на 5 років, як маємо зараз.

Потенціал ІТ у Львові

2006-10-18T23:00:00.000+03:00

Кількість ІТ компаній у Львові стрімко зростає, надходять нові проекти, виникають нові компанії, компанії з більшими оборотами виступають із ініціативами національного масштабу (як створення асоціацій і т.д.). Водночас переважна більшість компаній лише надає роботу за непогану для регіону платню, не використовуючи креативну енергію і не сприяючи розвиткові працівників. Ряди боксів-кабінетиків, в яких сидять молоді люди навпроти моніторів і пишуть код, зранку до ночі.

А що можна змінити? Спробуємо подати ідеї:

1. Заохочувати участь працівників у розвиткові технологій, які вони використовують - тобто не лише використання технологій, але й їх подальше вдосконалення. Створення мереж контактів на рівні міста спеціалістів у певних технологіях, підтримка компаніями семінарів, конференцій, навчальних вишколів міжнародного рівня - "вирощування спеціалістів" та їхня промоція на мжн ринку. Активна підтримка поїздок талановитих працівників за кордон на міжнородні семінари. Лише підримка розвитку врятує компанії від втрати таланту. Лише якщо люди бачать, що їх розвиток й ініціатива підтримуються, вони лишатимуться.

2. Залучити працівників до допомоги науковцям, винахідникам, особливо в "упакуванні" продукції, проектів, дослідницьких ініціатив. І не лише технічних напрямків, також гуманітарних. Маркетингові відділи можуть допомогти у розробці планів комерціалізації, - доброчинність потрібна лише на початках, врешті треба розвитати внутрішній ринок. Така привязка працівників до сторонніх проектів може втілитися у неординарні цікаві проекти, наприклад у нові проекти придатні до продажу в США чи ін. регіонах-замовниках.

3. Створення "кластерного підходу" - створити мапу компетенцій ІТ компаній, вкл. дотичні галузі (дизайн, управління проектами, навчальні курси і т.д.) у Львові. Просування Львова як динамічного центра у сфері нових ІТ технологій. Підтримка постійних конференцій, семінарів, курсів, виставок - Політех та ін. вузи можуть грати ключову роль у цьому. Створення профілей розробників - індивідуальний підхід, відслідковування розробників, що виїхали до Києва чи за кордон - це сприятиме налагодженню контактів, відтермінувати повну втрату людьми контактів із містом (переведення ностальгічного звязку на кокретні комерційні проекти). Висвітлення починаючих компаній, просування міста для інвесторів. Співфінансування проекту Ратушею та компаніями принесе користь усім.

4. Залучати працівників до інформаційного, корисного, фахового й передового наповнення уа-нету. Професійних ресурсів обмаль, непотрібних балачок - нескінченно. Працівники можуть взяти "шевство" над певними сторінками, надавати інформацію у портали, вести віртенники, творчо використовувати відео, аудіо і т.д. Ця громада має потенціал щоб струснути уа-нет. Компанії можуть позиціюнувати це як активну соціальну позицію на сторінках.

5. Створення міської програми залучення працівників ІТ компаній на добровільній основі і у поза робочий час (частково у робочий) до програми масової міграції населення у нові технології, - адаптація навичок, покращення кваліфікацій, надання базових знань користувачів, подолання технологічного страху, - лише молоді люди можуть допомогти іншим інтегрувати технологій у життя інших. Така програма може допомогти Львову обігнати інші міста стосовно розвитку населення.

Стратегічна мета таких починань:
1. Більше прибуткових проектів для львівських ІТ компаній та суміжних галузей - більше податків та інвестицій
2. Краща динаміка у місті - рух ідей, людей, розвиток навичок - створення певного іміджу
3. Більше грошей для людей - і не лише в ІТ (кращі шанси знайти роботу, додаткові заробітки для ІТ і т.д.)

Фінансування розвитку міста

2006-01-29T18:38:00.000+02:00

Зважаючи на потреби фінансування міста, що не лише накоплюються, але й зростають з багатьох причин (зростаюча заможність спричинює підвищене споживання і відповідні наслідки для навколишнього середовища, непроплановані проекти, невідповідна реалізація затверджених проектів, міграція в місто і т.д.) , міська влада має шукати нові способи розвязання фінансових проблем. Якщо новий бюджет на 2006 цілої області складає лише 1млрд 240млн грн, но що можна сказати про міський бюджет Львова? Навіть для мілйонного міста з проблемами Львова це було б замало, а тут йдеться про цілу область.

Одним з варіантів пошуку сталого фінансування для міста міг би стати вихід міста на ринки запозичень (муніціпальні позики), як внутрішні так і зовнішні. Але не з простими позиками, як це стає модним серед українських міст, але з муніціпальними проектними позиками, тобто привязаними під конкретні проекти. У Львові є достатньо потенційно привабливих проектів, де необхідне велике повноцінне фінансування, де потрібна підтримка міста, але за наявних коштів ці проекти не є в пріоритетах міськради. Прикладами таких проектів можуть бути:

Побудова виставкового центру у Львові
Підготовка місць для розбудови готелів (підготовка майданчиків, відселення, археологічні питання і т.д.)
Міські програми енергозбереження, наприклад вуличне опалення на фотовольтаниці
Розширення і побудова спортивних комплексів
Розширення спроможності каналів Інтернет, розвиток ІТ комплексів

Це приблизний перелік, складений без належної оцінки ризиків та бюджетів. Логіка проектного фінансування - гроші скеровуються під конкретні проекти, із визначеним фінансовим планом, з метою капіталізації майбутніх грошових потоків подібних проектів. Місто відіграватиме роль акціонера, можливо навіть в співпраці із приватними компаніями, де частка власності відіграватиме роль застави у випуску позики.

Місто може отримати додаткові бюджетні переваги від подібних проектів, оскільки кожен проект приносить додаткові інвестиції, нові робочі місця і відповідне зростання доходів місцевого бюджету. З іншого боку, лише такий підхід спроможний певною мірою убезпечити цільове використання коштів, - не проїдання їх у відповідності із мінливими політичними настроями. Це також дозволить міській раді спонукати організації думати в системі ринкових відносин - коли місто здатне допомогти, коли надходить добре розроблений проект від організації, які зацікавлені у подібних проектах (переважно асоціації, комунальні підприємства та НУО, оскільки комерційні організації можуть вийти на ринкі капіталу самотужки).

Звичайно проектні муніціпальні позики потребують відповідної підготовчої роботи, відповідних систем контролю, які, зрештою, вже розроблені принаймні на папері через різні КРУ і т.д. Особливо ретельно потрібно підготувати критерії відбору проектів для фінансування, оскільки багато з них може бути реалізовано компаніями на комерційній основі. Місто має відігравати роль важеля, .використовуючи фінансування для проектів, від якх виграє ціла міська громада.

Концепція розвитку Львова

2005-03-12T15:26:00.000+02:00

На днях відбулось засідання Міської Ради, на якому розглядалась Концепція Розвитку Львову (чит. у Львівській Газеті). Після тривалих пошуків на сторінках міської влади, знайти цю Концепцію так і не вдалось. Більше того, пошук Інституту Аналітики Містопроект так само не дав результатів, - цікаво, яким чином цей інститут працює, якщо немає сторінки? Аналізують книжки 80-тих років з бібліотек міста?

Натомість вдалось знайти цікаву дискусію 2003 року на тему цієї концепції. Особливо щось додавати не потрібно.

Справжня концепція повинна містити:
- Визначення пріоритетних галузей економіки (визначальних для економіки) та обгрунтування такого визначення
- Чітки галузеві стратегічні програми для подальшої реалізації органами влади (з метою уникнення зміни приоритетів під час ротацій політичних органів влади, особливо актуально для довгострокових програм розвитку)
- Окреслення ролі Львова в регіональному, національному та міжнародному вимірі, тобто яким саме чином Львів відіграватиме роль центру Східної Європи
- Чітке посилання на національні, Європейські та міжнародні пріоритети розвитку, - яким чином Львів як місто сприятиме досягненню визначених цілей, наприклад боротьби із бідністю, забезпечення ефективного зростання ВВП, розвязання важливих економічних питань регіону.

Таке враження, що розробники документу скопіювали стандартні фрази, які підійдуть до будь-якого міста. Немає бажання бачити Львів багатим процвітаючим містом, яке не лише є центром значної частини України, але докладається до вирішення східноєвропейських проблем. Така собі містечковість.

Перелік можна продовжувати до незкінченності. Проте можна зробити висновок - концепція у даному форматі не відповідає потребам міста. Радше нагадує збірник рішень начальників департаментів міської ради, аніж концептуальний документ, яким матиме вагу і значення за 5 років.

Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори

2005-02-13T18:51:00.000+02:00

Нове приміщення Українського Музею в Нью-Йорку

Зважаючи на чисельність української діаспори за кордоном та ту кількість українських кредитних спілок, банківських установ та просто культурних організацій (наприклад, дивіться перелік на сторінці Брами http://www.brama.com/diaspora/), українська діаспора має величезний потенціал для розвитку та використання. Поступово стара генерація українців, яка ментально та психологічно найбільш завязана на ностальгії за Україною, більше культурною та родинною ностальгією, старіє. Водночас нове покоління української діаспори, насамперед діти вихідців з України, стають більш мешканцями своїх відповідних країн, аніж українцями. Водоночас ментальний звязок і надалі лишається, як й інтерес до свого коріння. Досі цей звязок використовувався насамперед у культурній сфері, проте економічний аспект - саме те, що потрібно зараз.

Фактори для залучення інвестицій:

Українська економіка зростає, умови провадження бізнесу покращуються, кредитні рейтинги України як суверенного позичальника, зростають
Нестача капіталів, особливо у довгострокові проекти, наприклад покращення інфраструктури
Відсотки за кредитами на міжнародних ринках і надалі лишаються високими

Потрібно створити інститут, який би займався залученням фінансових ресурсів української діаспори у проекти на Україні. Оскільки це повязано із багатьма ризиками, така установа має в першу чергу віідінрвати роль каталізатора, просвітника про можливості цього ресурсного потенціалу як в Україні, так і за кордоном.

Приблизні аспекти роботи можливого Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори:

Організація промоції інвестиційного потенціалу України серед фінансових організацій діаспори
Промоція муніціпальних бондів на ринках діаспори
Створення та підтримка віртуального інвестиційного центру для малого бізнесу, коли приватні інвестиції із діаспори можуть бути залучені у малий бізнес в Україні
Потенційно створення центру для розгляду суперечок стосовно інвестиційних проектів, етичних конфліктів та фактів корупції

Чому Львів?

Оскільки переважна більшість українців за кордоном - вихідці із Західної України
Українські церковні організації мають найбільшу мережу, яку центр може використовувати, а Львів є центром релігійного життя (УГКЦ, УАПЦ)
Львів як економічний центр Західної України, можливість позиціюнувати місто як економічний центр та нарешті випередити Київ
Львів має емоційну значимість в Польщі, яка може стати одним із пріоритетів діяльності Центру із залучення ресурсів діаспори

Потенційні родзинки для туристичного Львова

2005-01-23T01:06:00.000+02:00

Львів повинен створювати мережу туристичних маршрутів у регіоні, які б включали Львів як неодмінний елемент туру. Якщо дирекція з розвитку туризму не розпочне цей процес сама, інші міста розпочнуть створення таких програм самостійно і пізніше буде надзвичайно тяжко інтегрувати ці програми.
Давайте подивимось на приблизний перелік цікавих місць з точки зору туриста на Заході України (окрім Львова) і навколо:

Карпати
Трипільська культура
Печери в Тернопільській області
Почаївська Лавра, Унів, Зарваниці (місця прощ) (легенди)
Винні місця на Закарпатті
Розточчя
Ставка Гітлера на Винничині
Перемишль

Це лише маленький перелік, такі точки на мапі можна легко поєднати у маршрути, неодмінним елементом яких маж стати відвідання Львова. Зрозуміло, що подібні маршрути вже існують, проте вони більше сфокусовані на історико-культурному аспекті, а не так званому “вау”-факторі (факторі захоплення, коли туристи їдуть подивитися на легенду, історію, щось цікаве з того, що вони чули). Потрібно думати над тим, як створити “вау”-фактор, як створити образи і легенди, які б притякували б людей їздити по маршрутам знову і знову.

Ідеї з того, що може стати “вау”-фактором для Львова з точки зору іноземного туриста:

Історії Помаранчевої Революції, багато візуальних матеріалів
Польська історія та культура
Історії львівських підземель (від княжих часів до схованок євреїв під час Другої Світової)
Нетрадиційні, цікаві фестивалі, події
Історія кави
Індустріальний туризм часів СРСР, можливо навіть із відео-матеріалами тих часів, перетворення одного із старих закинутих заводів на індустріально-туристичний парк, який можна використовувати для великих вечірок на вихідні

А що може бути дійсно цікавим для українців:

Народні традиції, особливо на визначні релігійні свята
Історія УПА, але подана на рівні “я можу цього торкнутися” або візуально (кіно, відео матеріали)
Перетворення Шевченського Гаю з мертвого музея на приклад сільського життя, в якому можна взяти участь
Зважаючи на історію та архтектуру Львова, навчальні тури з культури, мистецтва, класичної музики
Аристократичний дух Львова, культура кави ...

Міська адміністрація може розробити довгосторову програму відбудови/розбудови необхідних елементів подібних проектів/маршрутів. Проблема може полягати у браку коштів для фінансування розробки наприклад відео матеріалів. Проте міська влада може заоохотити інвестиції приватних фірм з Заходу за принципом поділу прибутку від користування кіцевим продуктом (% з продажу квитків). Навіть туристичні бюджети західних міст можуть допомогти за тиким принципом. Фінансування з інших джерел, наприклад дослідницбких бюджетів теж може бути варіантом.