- Провести демонстрацію потенціалу ринку на міжнародних виставках та зустрічах девелоперських організацій - потрібно заохочувати інвесторів (можна разом із декількома іншими великими містами з України або разом із сусідніми районними центрами)
- Розробити детальні інформаційні матеріали про стан ринку, ризики та нормативну базу - це спростить роботу не лише початківців, але й дозволить вивести з тіні вади існуючого ринку
- Чітко визначити пріоритети розвитку ринку нерухомості, наприклад більше якісних та дешевших офісних приміщень для малого бізнесу або покращення візуальної якості та архітектурних рішень житлових будинків (створювати будинки, на які люди приїжджатимуть подивитись), комплексний ремонт старих будинків (якісний та у відповідності із культурно-архітектурними нормами)
- Провести економічний фаховий аналіз ринку - закласти гроші до бюджету на ці цілі - від білого до сірого та чорного ринків оренди, купівлі-продажу, оцінки та повернення із застави, розробки, архітектурного супроводу, будівельно-монтажних робіт, і т.д. Скільки гравців на ринку - з України, іноземних, яка динаміка зростання конкуренції. Визначити рекомендації, які ринки вже достаньо зрілі, щоб бути привабливими, а де потрібних поштовх, промоція, розяснення, допомога і т.д.
4 квітня 2007 р.
М'які методи розвитку ринку нерухомості
На ринку нерухомості потрібно більше гравців, щоб пожвавити конкуренцію, водночас потрібні нові ринки та нові ніші на існуючих ринках. Міська влада може застосувати мякі методи (на відміну від відвертого лобіювання або придушення):
Роль міста у комерціалізації досліджень
Таємниця успіху ринкової економіки полягає у налагодженому ланцюгу проблема-дослідження-рішення-гроші. Коли є якась проблема (від польоту на Місяць до іржавої води з крану), є фахівці/фанати/генії, які готові думати та шукати рішення. Де процес дослідження. Будь-яке рішення має бути оформлене у вигляді винаходу, приладу, концепції - чогось, що власне можна використати і ЧОГОСЬ, що власне і становить рішення. Таке ЩОСЬ має мати ціну і його треба продавати - тим, хто має подібну ж проблему.
До чого тут Львів? Бо у місті є купа проблем - і старих, і нових, і таких, про які ніхто не здогадується. Можна так побудувати способи рішення проблеми, щоб дозволити інкубацію місцевих успішних бізнесів/компаній/корпорацій.
Ідеї
- Профінансувати аналіз винаходів вже запатентованих місцевими (і не лише) дослідниками стосовно їхньої відповідності проблемам міста. Подивитись на комбінацію джерел фінансування для отримання рішення (від патенту до приладу) - бюджетне, дослідницьке, комерційне, з фінансових ринків. Подивитись яка вже існуюча компанія здатна запропонувати бізнес-план, щоб не лише реаліувати це ршення у Львові, але у продати де-інде.
- Скласти перелік категорій проблем. Створити певний фонд "диких ідей", поруч із ним створити клуб банків та фондів, готових аналізувати та брати ризики . Запросити компанії, як старі так і нові, запропонувати проекти, спільні із дослідниками. Головна мета - спонукати компанії комерціалізувати винаходи та привчити банки фінансувати ризиковані проекти.
До чого тут Львів? Бо у місті є купа проблем - і старих, і нових, і таких, про які ніхто не здогадується. Можна так побудувати способи рішення проблеми, щоб дозволити інкубацію місцевих успішних бізнесів/компаній/корпорацій.
Ідеї
- Профінансувати аналіз винаходів вже запатентованих місцевими (і не лише) дослідниками стосовно їхньої відповідності проблемам міста. Подивитись на комбінацію джерел фінансування для отримання рішення (від патенту до приладу) - бюджетне, дослідницьке, комерційне, з фінансових ринків. Подивитись яка вже існуюча компанія здатна запропонувати бізнес-план, щоб не лише реаліувати це ршення у Львові, але у продати де-інде.
- Скласти перелік категорій проблем. Створити певний фонд "диких ідей", поруч із ним створити клуб банків та фондів, готових аналізувати та брати ризики . Запросити компанії, як старі так і нові, запропонувати проекти, спільні із дослідниками. Головна мета - спонукати компанії комерціалізувати винаходи та привчити банки фінансувати ризиковані проекти.
3 квітня 2007 р.
Що можна зробити із смітттям
Чому не спробувати подати ідеї про те, що зовсім не тямиш? Парадокс? Може і так, але ще більший парадокс, що ті, хто начебто є еспертами, за 20 років нічого не зробили. Йтиметься про СМІТТЯ. Проблема - сміття є багато, сміттєзвалище є одне і переповнене, сміття стає все більше із зростанням заможності, грошей не було і немає і це не дуже приятна проблема, щоб про неї говорити.
Як можна дивитися на цю проблему? Так, як роблять завжди - шукати варіанти, що робити із сміттям. А чому не почати розмови з іншого боку?
Погляд 1. Зменшити продукування сміття
Якщо ми знаємо, що сміття може принести гроші, ми зважимо на те, чи викидати чи ні. Часом це смішні гроші - але якщо ми знаємо когось, для кого це зовсім не смішні гроші - це змінює ставлення.
Традиційний підхід - розставити ящики для збору сміття і чекати поки вони не наповняться. Розбудувати систему сортування сміття і дорого, і потребує часу, а також адаптації до ментальності.
Скоро у сміття підуть старі компютери, мишки та клавіатури, мобільні телефони і т.д. (т зв сміттєтроніка).
Гидко, бридко, сморід, противно - асоціативний ряд із роботами, повязаними із цією сферою.
Як можна дивитися на цю проблему? Так, як роблять завжди - шукати варіанти, що робити із сміттям. А чому не почати розмови з іншого боку?
Погляд 1. Зменшити продукування сміття
- Зібрати у міській раді представників торгівельних мереж та базарів і провести діалог, що можна зробити спільно 1) щоб заохотити споживачів задумуватись над кількістю речей, що йдуть в сміття, 2) зменшити використання пластику в торгівельній мережі (кульочки - геть)
- Провести толкову, яскраву, вдумливу інформаційну кампанію про сміття
- Сміття намагаються не зауважувати - ящики переважно заховані добре і десь у дворі. Як привернути увагу? Наприклад, можна поруч із смітниками поставити таблички із вагою сміття, вивезеного із даного смітника і графік зростання/зменшення + якісь порівняльні факти (1кг сміття - 3 дерева). Провести конкурс серед НУО та шкіл - ідей буде безліч.
- Організувати ярмарки-продажі. Що для когось сміття - для іншого мрія року. А де і як такі люди та їхні речі мають знайти один одного? У Львові є десятки компактних спальних районів, де люди можуть перенести речі з будинку в будинок. А скільки радості для дітлахів - побавитись у торговців? Й скільки сміття буде врятовано! і громада почуватиметься громадою, а не випадковими сусідами на дворі.
Якщо ми знаємо, що сміття може принести гроші, ми зважимо на те, чи викидати чи ні. Часом це смішні гроші - але якщо ми знаємо когось, для кого це зовсім не смішні гроші - це змінює ставлення.
- Десь там під Львовом є целюлозно-паперовий завод. Йому потрібна вторинна сировина - містові потрібно позбутись вторсировини-потенційного сміття. Потрібно знайти формулу співпраці.
- Залучити дослідників для вивчення складу сміття - що власне викидаємо? Потім створити табличку, де в одній колонці - тип сміття, у другій - кому це сміття може стати вхідною сировиною.
- Подивитись , які ферми готові брати біо-сміття на корм худобі чи на добрива - і дешевше, і біо, і зіпсуті продукти підуть не в сміття
- Найгірше забруднення - від пластику (упаковки) - але точно є хімічні заводи, здатні переробляти цю сировину на щось корисне.
Традиційний підхід - розставити ящики для збору сміття і чекати поки вони не наповняться. Розбудувати систему сортування сміття і дорого, і потребує часу, а також адаптації до ментальності.
- Бабці-екологи: у кожному будинку є бабці, які сидять без роботи, які животіють на пенсію але які готові щось робити - ці бабці є потенційними неоціненними помічниками міста. Вони можуть збирати розсортоване сміття від мешканців будинку (наприклад, у мішках різного кольору) і виносити у певний час дня на двір, коли відповідна машина приїде зібрати. Оплата на ставку і за кількість. ЗМІ мають допомогти у промоції цієї роботи. Мешканцям менше головного болю із виносом сміття.
- Будівельне сміття - сервіс за викликом. Такі послуги вже є. Зважаючи на те, шо наступні 50 років місто буде систематично покращувати житлові умови, а потім почнеться перебудова Сихова - будівельного сміття буде більше і більше. Як скласти ланцюг постачання - від свідомого споживача, який знає як і де викликати такий сервіс з вивозу, до компаній-вивізників, які знають де його утилізувати, до переробників, які мають чіткий технологічний процес. Тобто будівельне сміття вже збирають - але його не переробляють.
- Двірники - якщо кожен двірник чітко знає, де завезти певний тип сміття, за який йому заплатять - він домовиться із магазинчиками, мешканцями - і таким чином менше піде на сміттєзвалище.
Скоро у сміття підуть старі компютери, мишки та клавіатури, мобільні телефони і т.д. (т зв сміттєтроніка).
- Повчитись від країн ЄС, які механізми вони впроваджували - 25 країн мають різні національні системи - тобто це 25 способів! Зібрати торговців електронікою та технікою та обговорити план дій. Рано чи пізно їм це доведеться робити - вчитися що робити із повернутими колись проданими товарами. Краще вчитись вже.
- Масові заходи - це десятки тон сміття нарано. Якщо продумати план дій із організаторами - принаймні половина піде назад у переробку, не на звалище.
Гидко, бридко, сморід, противно - асоціативний ряд із роботами, повязаними із цією сферою.
- Провести аналіз умов роботи - що можна зробити із мінімальними витратами. щоб максимально покращити умови роботи - запитати самих людей. Не здивуюсь, якщо начальство за ці роки ніколи не питало безпосередніх виконавців.
- Познайомити людей - часто ці професії не є надто соціальними - провести якійсь зустрічі для того, щоб зробити життя людей більш цікавим, щоб були якійсь моменти спілкування. Зустрітись із компаніями-переробниками вторсировини, або навіть виробниками упакування і т.ін. - щоб люди відчули себе поміченими суспільством.
Підписатися на:
Дописи (Atom)