Оновлення трамваїв у Львові

Якісні сучасні трамваї коштують дорого - неякісні напів-трамваї викликають сумніви щодо доцільності їхнього придбання, значно підняти розцінки за проїзд неможливо без політичного буревію, підняти трохи - нічого зрештою не вирішити. Парадокс львівського транспорту.

Можливий вихід - незначне підняття вартості проїзду із якісним оновленням лише певної трамвайної лінії. Мета такого оновлення - продемонструвати можливість гідного якісного громадського транспорту у Львові. Що таке якісний трамвай:

• Сучасні трамваї із кондиціонером, опаленням, із гарним дизайном, зручні для різних категорій пасажирів, безшумні як з зовні так із середини, елктронна система передачи сигналу зупинки від пасажирів до водія, із тривалим терміном експлуатації і т.д.
• Добротний ремонт колії
• Привітні кондуктори та водії у порядній уніформі (на жаль про автоматизовану систему оплати проїзду думати наразі зарано)
• Наявність фахівців із ремонту у депо

Як фінансувати такий проект:

• За рахунок незначної цільової надбавки до вартості проїзду, узгодженої із усіма інстанціями (включити план оновлення до складу собівартості послуг), чітке інформування пасажирів про те, що 50коп. з вартості іде на ремонт певного маршруту, цільова надбавка має діяти 1 рік до початку проекту і років 5-15 після початку (з метою залучення "довгих" коштів), надбавка діятиме на всі маршрути, не лише той, який оновлюватимуть
  
• Коштів міського бюджету, які й так передбачені на ремонт
• Муніціпальної цільової позики на зовнішніх ринках

Який маршрут обрати - наприклад від головного вокзалу до центру - яким пересувається значна кількість як львів'ян так і туристів. Якщо львів'ян переконати у тому, що за додаткові 30коп вони можуть їздити дійсно гідно громадським транспортом, але на жаль лише за одним маршрутом, переконати про необхідність підняття вартості на 3грн., але з новими трамваями на усіх маршрутах, буде значно легше. Проблема львівського трамваю - у недовірі населення до комунальних служб та міської ради добре розпоряджатися коштами. Якщо довести протилежне - продати підвищення вартості проїзду буде значно легше.

Ресторани та кнайпи у Львові - більше та краще

У Львові є чимало кав'ярень, забігайлівок, кнайп. Проте їх є мало, а ще менше - дійсно цікавих, неординарних. Що можна зробити:

1. Визначити відповідального за надання допомоги підприємцям, які хотіли б відкрити ресторан (кнайпу, ін. заклад харчування). Це навіть могла б бути приватна компанія, визначена на відкритому конкурсі. Подібний відповідальний підготував б допоміжні матеріали стосовно стандартів, процедур, отримання дозволів, супровідних документів, приміщень і т.д. Можливий варіант - часткова субсидія на вироблення всіх цих матеріалів (якщо підприємець відмовиться від відкриття закладу - матеріали та дозволи можуть передатись комусь іншому)
2. Створити фахову розсилку (спільноту) для власників та менеджерів закладів харчування у Львові - спонукати до розвитку ідей, організовувати зустрічі із спеціалістами із оформлення інтер'єрів, естетики, обслуговування персоналу і т.д. Заохотити створення у Львові інформаційних порталів стосовно закладів харчування (з повним переліком, рейтингами, відгуками і т.д.) - наприклад провести конкурс на створення подібних комерційних порталів
   
3. Провести кампанію із заохочення львів'ян до відвідин ресторанів, кнайп - відновити культуру зустрічей у ресторанах (створення, пожвавлення ринку). Інша тематики публічної кампанії - підвищення культури поведінки у закладах харчування, зокрема поваги до роботи офіціантів
   
4. Провести порівняльний аналіз наявності концепцій різних закладів харчування - визначити, які типи ресторанів, кафе існують де-інде і знайти відповідники у Львові. Це може бути окремим порталом - з одного боку, дозволить туристам знайти ті заклади у Львові, які їм подобаються вдома, а також може слугувати вказівником підприємцям, що можна відкрити у Львові, або визначити дійсно суто львівські роздинки серед ресторанів. Середньовічні ресторани, ультра-сучасні, з індійською чи бразилійською кухнею, чи лише з варениками, самообслуговування і тд - типів закладів є безліч.
   
5. Підтримка бази даних потенційних приміщень для відкриття ресторанів, кафе і т.д. Власники квартир чи приміщень зможуть звертатись для розміщення інформації у цій базі даних. Допомога у продажу діючих ресторанів, кафе і тд
   
6. Розробити роз'яснювальні матеріали для власників та менеджерів щодо легалізації оборотів, - як власники можуть підвищити вартість власного бізнесу, показуючи реальні доходи (опосередковано допоможе підвищити доходи міського бюджету)
7. Оцінити чи ринок відповідно реагує на потреби закладів стосовно пошуку персоналу, якщо немає компаній чи порталів, які б надавали послуги пошуку кухарів, офіціантів і тд - стимулювати появу подібних послуг
   

Поєднуючи силу ринкової економіки, поглиблюючи попит, підвищуючи вимоги до рівня обслуговування, допомагаючи підприємцям, міська влада допоможе зробити зі Львова жваве, цікаве місто - бо під час розмов у кнайпах народжуюються ідеї, ресторани заохочують туризм, і люди просто зустрічаються!

Аеропорт (у Львові та Стрию)

Аеропортові у Львові приділяється пильна увага, оскільки теперішній аеропорт - це ганьба для мільйонного міста (див. новини міністерства транспорту, ОДА та статтю у Львівській Газеті). Чого бракує у цих дискусіях:

• Єдиного джерела інформації - сторінка аеропорта невідомо чи є, документи із розвитку розкидані по невідомого скількох кабінетах, - громадськість повністю відключена від перебігу подій навколо аеропорта. Потрібно створити офіційну сторінку, де б всі задіяні міністерства та відомства оприлюднювали б потрібну інформацію постійно, - це б слугувало добрим сигналом для можливого інвестора
  
• Комплексного бачення розвитку авіації в регіоні - поки вирішують одну проблему, ніхто не говорить про більшу - за 10 років аеропорт на Любінській, за будь-яких умов та розширень, буде не в стані обслуговувати зростаючй пасажирооборот, зростатимуть потоки в Карпати, з Польщі і тд
  
• Розуміння досвіду споживача - приміщення аеропорта - це лише частина загального досвіду отримання послуги, у випадку з аеропортом це також включає привітність персоналу, інформаційну підтримку (згадаймо дошки оголошень а-ля 80-ті в аеропорті, де дрібним шрифтом юридичною мовою не для нормальних людей прописані процедури), доїзд (тролейбус 9 ... маршрутка ... атака таксистів, які не дають чеки за проїзд), освітлення, туалети, сучасні технології операцій з багажем, чи пасажирами, спосіб ведення розмови з пасажирами працівниками митниці чи міліції. Навіть побудова над-сучасного терміналу не вирішить проблему, якщо не думати про людський фактор. Працівники лишатимуться ті самі, у новому приміщенні, але зі старою ментальністю. І якщо доїзд до центру буде на напів-розваленому тролейбусі, тоді як джипи сучаної львівської т.зв. "еліти" будуть далі паркуватись де заманеться перед самими входом до аеропорта - толку не буде. Місто, як власник чи то землі, чи то власне КП Львівський Аеропорт, повинно наполягти на покращенні облуговування пасажирів за наяної інфраструктури. Керівництво аеропорту має працювати значно краще вже сьогодні.
  

Новий аеропорт у Львові

• Смугу в Стрию (Черляни) давно розікрали, розібрали під фундаменти та знищили; водночас місце назвичайно добре для власне добротного аеропорта, який може обслуговувати пасажиропотоки на Львів, а також на Карпати та лікувальні заклади Прикарпаття
• Обласна адміністрація, міністерство транспорту, міська влада мають відновити план створення аеропорту середньої місткості, визначити кроки із реалізації проекту. План має передбачати стрімке зростання економіки регіону, здешевлення перельотів, передбачити роль аеропорта не лише в західноєвропейському масштабі, але й для польських воєводств поруч
  
• Потрібно визначити чи залізниця планує побудувати доїзд нормальних поїздів до можливого аеропорта, чи реально під'єднати аеропорт до європейських транспортних коридорів, які будують поруч, скільки коштуватиме побудова доїздів з Польщі (зокрема поїздів на європейській колії)
• Створити між-відомчу (ОДА, міська рада, міністерства, залізниця і т.д.) робочу групу із створення стрийського аеропорта, визначити мандат, встановити бюджет на роботу, провести тендер на надання комплексу консультаційних послуг із підготовки проекту відновлення аеропорта (лише для міжнародних компаній із репутацією та досвідом, можливо із обов'язковим залученням українського партнера для набуття досвіду власне українськими компаніями)
  
• Організувати виїзди відповідальної групи до 5-10 подібних аеропортів у ЦСЄ, із конкретним переліком питань стосовно діяльності.
  
• Проаналізувати стан ринку операторів аеропортів - хто залучений, хто інвестує в аеропорти, зав'язати прямі контакти
• Організувати низку семінарів з тематики управління аеропортами - запросити власне потенційних операторів, проектантів, будівельників, науковців, і т.д. Надати субсидії за участь
• Подати проекти на фінансування Світового Банку, МФК, програм урядів (тої самої Японії, яка фінансує 3тій термінал в Борисполі) стосовно впровадження наступних етапів підготовки проектної документації
  
• Аналізувати роботу групи щоквартально, визначити кінцеві терміни визначення концепції, вироблення спільного бачення, визначення стадій реалізацій проекту (планування, фінансування, пошуку оператора, будівництва і т.д.) і т.д.
  
• Створити юридичну особу для аеропорта в Стрию відповідно до розробленого плану
  

Ідеї для е-сервісів

Сторінка міської ради приємно розвивається, але є деякі прості, не особливо технлогічно складні сервіси, які б значно спростили б життя львів'ян:

• Можливість записатись на прийом до потрібного чиновника, онлайн календар робочого часу чиновників (спрощений, без конфіденційних деталей) - можливість переглянути чи можлива зустріч у певний час, хто є на місці
  
• Сервіс попередніх е-запитів із присвоєнням вхідного номера - підвищить продуктивність роботи, оскільки багато питань можна вирішити без присутності у Ратуші, можливість переправити запит у відповідні комунальні підприємства, можливість простежити, де були відписки, а хто дійсно допомагає людям
• Пошукач водопостачання - можливість ввести адресу і відстежити як подається вода, коли будуть ремонтні роботи і т.д.
• Сервіс "До кого звертатись з питань ..." - зараз на сторінці вивішена структура міської ради, але непосвяченому розібратись у бюрократії буде важко, має бути розумний сервіс, який на основі запиту зможе підібрати потрібного чиновника
  
• Розмістити сторінки ЖЕКів, з телефонами, прізвищами та фото працівників, сервіс пошуку потрібного ЖЕКу, перелік кондо
  
• Чітко, якісно, зрозуміло та правдиво прописані процедури, стосовно яких звертаються львів'яне до Ратуші, комунальних підприємств та інших служб, наприклад стосовно дозволів на перебудови, продовження договорів оренди, питань відселення з аварійних будинків і т.ін.
• Віртуальна книга скарг та пропозицій, - з відповідною перевіркою, відстеженням та розв'язанням запитів, може стосуватись широкого загалу питань , з наступною передачею запитів в інші державні органи
  
• План ремонтних робіт на вулицях Львова, з можливістю ввести вулицю і знайти відповідні плани та контакти відповідального
• Пошукач комунального майна та власності/оренди/стану - львів'яне мають швидко знаходити, хто і чим користується у місті, пошук за адресою, призначенням, індексом, типом майна, станом, терміном закінчення поточного договору оренди та ін. критеріями
• Лічильник стану нерухомості - скільки аварійних кв.м., новобудов, офісних приміщень, площ виробничого майна - добрий візуальний спосіб відстежувати розвиток міста
• Довідка про стан корків на дорогах, можливість передбачити корки за певним маршрутом (на основі статистики за останній період) - у кооперації з місцевою ДАІ