Пристрій для двірників та концепт-тротуари

Є речі які лишатимуться суто львівськими бо маємо специфічний клімат (сльота, мряка, месиво під ногами) і рішення потрібно шукати суто львівське, але копмлексне і таке, що триватиме.

Як прибирається сніг, вода, месиво з вулиць Львова? Вручну, двірниками, які колять лід, довбають лопатами, збивають кийками бурульки і т.д. і т.п. Чому не розшукати діючий або розробити власний прилад, який би збирав сніг, розтоплював лід, осушував тротуари або навпаки своложував щоб не розліталась пилюка? Пристрій, який би був переносний, потенційно працював би на енергій топленого снігу або на звичайній електроенергії? Або навіть який би виробляв електроенергію з того самого таючого снігу чи льоду?

Так само потрібно кардинально замінити тротуари і концептуалізувати їх:
- Розробити дизайн для ергономного водостоку, щоб вода стікала і під час злив і під час затяжного моросіння і стікала туди, де потрібно
- “Розумний тротуар”, де плитки підігрівають себе у відповідний момент і забезпечують уникнення оледеніння, або зберігають тепло і зволожують себе у гарячий період, попереджаючи ворохи пилюки у місті
- І просто тротуари мають бути пласкі, без ям і вибоїн. Для цього потрібно розібратись із проблемою паркування, збільшити кількість машин, які вивозять невірно прикарковані машини на штрафмайданчик, визначити яким чином оновити та замінити каналізаційні та водопроводні труби, що часом розмивають тротуари зсередини, провести ревізію постачальників та виробників тротуарної плитки, збільшити кількість років гарантії, яку повинні надаватипостачальники плитки.
- Продумати систему з ремонту клаптиковим способом - коли певну ділянку вулиці капітально ремонтують, а головне після цього пильно стежать за якістю цього ремонту. Ділянка вибирається за певним системним підходом, підвищуючи шанси утримання відремонтованої ділянки у належному стані. Опісля розпочинається ремонт наступного клаптика. Використати сучасні програми спостереження через Інтернет, повязані із географічними інформаційними системами та базами даних, які б зберігали б дані про клаптик дороги і миттєво надавали б інформацію у момент потреби (коли ремонтували, хто, як і т.д.)
- Функціонуватиме відлагоджена система комунального оновлення у партнерстві із підприємствами, коли міський бюджет дофінансовуватиме те, що вважатимуть за потрібно вкласти підприємства або мешканці. Збільшення фінансування підприємством/городянами підвищюватимете шанси фінансування міським бюджетом - стимулювання приватних інвестицій.
- З метою запобігання паркування машин на тротуарах, встановити клумби, квітники і т.д. Які водночас не заважають пішоходам нормально ходити у місті.
- Проекспериментувати із розумним освітленням тротуарів - зокрема там, де освітлення вулиць дуже мало або взагалі не існує, - коли тротуари/бордюри світяться вночі, і дозволяють не оступитись в темряві. Естетично-мистецька ватртісь такого освітлення теж неабияка. Водночас зважати і не використовувати екологічно шкідливі хімікати.

Ось такі ідеї як подивитися на двірників та тротуари по-іншому.

Знайти й втілити енергію фанатів

У Львові знайдеться добра сотня фанатів певної справи, які поклали задля неї мало не ціле життя. Такі люди мають ідею-фікс, яку вони мало не власноруч готові робити. Можна жбурляти таких людей, віштовхувати як нетямучих, але це неправильно. Саме фанати здатні сворювати геніальні речі, саме на них тримається світ.

Потрібно мати банк фанатів (підібравши більш нейтральну назву, зрозуміло ж) - справу фанатів, де кожна секція присвячена якомусь одному фанатові, і де він/вона можуть дати волю своїй фантазії. На основі цієї справи потрібно проводити аналіз доцільності і завжди мати на поготові під час поїздок ща кордон, з метою віднаходження правильних партнерів саме для таких людей власної справи. Потрібно підвести реальну економічну основу, чийсь комерційний інтерес і водночас дозволити фанату втілити мрію свого життя.

Хто ж це може бути:
- Митці-організатори мистецьких проектів або акцій, які вже зробили щось за рахунок власного часу
- Люди, віддані певній справі, наприклад організатори Книжкового Форуму
- Дослідники-винахідники, які вже довели доцільність власного винаходу і шукають інвесторів
- Підприємці-іноватори, які розробили унікальні продукти і шукають партнерів/інвесторів
- Викладачі, професори, які хочуть надрукувати книгу, розробити віртуальний курс або інакше покращити викладання (викладачі, яких поважають та на яких тримаються університети)

Комунальний податок у Львові

Крамольна думка, - але чому не ввести новий податок з кожного зареєстрованого мешканця міста? Щорічний, достатньо великий та без пільгових категорій? Чим простіше - тим краще, наприклад 1000грн. на рік з кожного помешкання.

Обгрунтування:
- Більшість податків надходить в державний бюджет і щорічні трагікомедії із трансферами з держбюджету лише годують київську бюрократію
- Місто має право запроваджувати нові податки
- Нерухомість виросла у ціні до такого рівня, що пояснити чому будинок з вартістю кв.м. далеко за 1000 у.е. майже розвалюється, немає постійної води, а доїхати до нього можна лише у коробці з мотором (маршрутка) по уявній дорозі, - неможливо. Час нести відповідальність

Аргумент проти - гроші розтратять на нові машини та поїздки. Як цьому завадити? Використовувати швейцарській варіант - голосування. Кожний район може запропонувати 5 варіантів великих проектів для фінансування, мешканці - обирають на референдумі на що підуть гроші. Кожен проект є прозорим, відомо хто подавав заявки на виконання робіт і хто і скільки і за що отримав. Із щорічним запрошенням на референдум мешканці отримують звіт про використання коштів за попередній рік.

Ще один аргумент проти - платити не будуть. Звичайно треба напрацювати механізми позовів, стягнення коштів, оприлюднення боржників і т.д.

Підприємництво

Чому зі Львова виїжджають фахівці, а до Львова - не приїжджають? Факторів багато, але головний - відсутність робочих місць. Не з принизливою зарплатою, не директором з продажів, а із цікавим наповненням, цікавими колегами, з перспективою професійного розвитку та карєрного росту. Такі робочі місця реально створити лише коли компанії розвиваються, створюються нові, утворюються якійсь нові організації, - коли економіка вирує, постійно винаходить себе, реструктуризується і т.д. В основі - підприємливість та підприємництво. Причому не на рівні кіосків та продажу товарів, зроблених де-інде.

Хто і як займається розвитком підприємництва на Львівщині (а зрештою і в цілій країні)? Консультанти, які за своє життя не створили і не продали жодної компанії? чиновники, які в житті не працювали в приватному секторі? тренінгові компанії, які перекладають західні підручники? західні консультанти, які періодично навідуються прочитати пару лекцій на гроші міжнародних організацій? Місцеві підприємці, які заробили гроші на сумнівних приватизаціях та знайомствах у податковій?

А добрі, чесні, успішні підприємці у нас є. Є у Львові і далеко поза Львовом. Як можна було б використати їхній потенціал (власне які ж є ідеї):
1. Вибрати історії та позиціюнувати їх по різних каналах: замовити дослідження якихось львівських компаній, навіть дуже маленьких, які є лідерами у певній сфері, або спромоглись впровадити нові нові технології у нові продукти, - написати історії власника, засновника у легкодоступній формі, з наголосом на заможність людини, яка досягла успіху власним розумом.
2. Запропонувати проводити загальноукраїнські заходи із розвитку підприємництва у Львові - хитрий спосіб запросити до міста успішних підприємців. Можна також вийти на східноєвропейській рівень. Визначити 3-5 цільових галузей. Запросити бізнес-янголів (тема окремої розмови як і де їх знайти), фінансистів, дійсно успішних підприємців і тд. Можна навіть провести це в рамках Східно- та Центральноєвропейської ініціативи (зустрічі президентів).
3. Щомісяця проводити тематичні зустрічі у інтенсивно-діловому форматі (без столів, годинних доповідей) на певні проблеми (від соціальних, екологічних до суто людських, наприклад лікування хворіб, або використання космічних технологій), де влада та великі підприємства можуть знайти ідеї від фірм-початківців, де можна обговорити нові бізнес-моделі і т.д.
4. Вести моніторинг реєстрації та розвитку МСП - влада мусить відчувати куди рухається малий бізнес - чи він зростає, його стає більше, чи переростає славнозвісну межу 500тис. грн єдиного податку і т.д. (як кількісно так і якісно).
5. Активізувати роботу із тими установами, які мали би пильнувати комерціалізацію технологій, залучення інвестицій і тд на національному рівні, - нехай більше уваги приділяють саме Львову. Спеціалісти міськради з економічного розвитку мусять зустрічатись і знати ті інститути, де місцеві дослідники можуть почати продавати оригінальні складні науково-технічні подукти або послуги (і допомагати порадами де і як отримати навички управління та стартовий капітал), мусять говорити із університетати, де мають бути відповідальні за технологічний трансфер, треба відкрити постійний канал звязку із міжнародними центрами іновацій, де є багато львівян, - Ізраель, Каліфорнія, Кот дАзур, Лондон, Скандинавія. Потрібно створити відповідні посади (скоротивши інші непотрібні і застарілі).

Хто це має робити?
- Міськадміністрація
- Відповідальні за трансфер технологій у навчальних закладах та НДІ-тах
- Львівська Торгово-Промислова Палата
- Асоціації підприємців, причому не якась одна, а консорціум, і бажано вкупі з якимись іноземними партнерами (для передачі досвіду)

Як це треба робити?
- Краще ніж у Польщі чи інших країнах ЦСЄ, - треба цілитись вище, бо інакше ніколи не наздоженем. Вони поки зайняті субсидіями ЄС (бюрократією) - якраз час розвивати підприємництво.
- На нормальному бюджеті (аргумент, що грошей нема - це відмовка - бо вони є, і багато)
- Терміново, нагайно і з почуттям втраченого часу (треба бігати - не ходити, треба листуватись електронною - не гаяти час на мобільному, не сидіти в офісі - працювати на ноутбуці в аеропортах)

І тоді до Львова почнуть повертатись, як колись повернулись до Дубліна.