Концепція розвитку Львова

На днях відбулось засідання Міської Ради, на якому розглядалась Концепція Розвитку Львову (чит. у Львівській Газеті). Після тривалих пошуків на сторінках міської влади, знайти цю Концепцію так і не вдалось. Більше того, пошук Інституту Аналітики Містопроект так само не дав результатів, - цікаво, яким чином цей інститут працює, якщо немає сторінки? Аналізують книжки 80-тих років з бібліотек міста?

Натомість вдалось знайти цікаву дискусію 2003 року на тему цієї концепції. Особливо щось додавати не потрібно.

Справжня концепція повинна містити:
- Визначення пріоритетних галузей економіки (визначальних для економіки) та обгрунтування такого визначення
- Чітки галузеві стратегічні програми для подальшої реалізації органами влади (з метою уникнення зміни приоритетів під час ротацій політичних органів влади, особливо актуально для довгострокових програм розвитку)
- Окреслення ролі Львова в регіональному, національному та міжнародному вимірі, тобто яким саме чином Львів відіграватиме роль центру Східної Європи
- Чітке посилання на національні, Європейські та міжнародні пріоритети розвитку, - яким чином Львів як місто сприятиме досягненню визначених цілей, наприклад боротьби із бідністю, забезпечення ефективного зростання ВВП, розвязання важливих економічних питань регіону.

Таке враження, що розробники документу скопіювали стандартні фрази, які підійдуть до будь-якого міста. Немає бажання бачити Львів багатим процвітаючим містом, яке не лише є центром значної частини України, але докладається до вирішення східноєвропейських проблем. Така собі містечковість.

Перелік можна продовжувати до незкінченності. Проте можна зробити висновок - концепція у даному форматі не відповідає потребам міста. Радше нагадує збірник рішень начальників департаментів міської ради, аніж концептуальний документ, яким матиме вагу і значення за 5 років.

Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори

Нове приміщення Українського Музею в Нью-Йорку

Зважаючи на чисельність української діаспори за кордоном та ту кількість українських кредитних спілок, банківських установ та просто культурних організацій (наприклад, дивіться перелік на сторінці Брами http://www.brama.com/diaspora/), українська діаспора має величезний потенціал для розвитку та використання. Поступово стара генерація українців, яка ментально та психологічно найбільш завязана на ностальгії за Україною, більше культурною та родинною ностальгією, старіє. Водночас нове покоління української діаспори, насамперед діти вихідців з України, стають більш мешканцями своїх відповідних країн, аніж українцями. Водоночас ментальний звязок і надалі лишається, як й інтерес до свого коріння. Досі цей звязок використовувався насамперед у культурній сфері, проте економічний аспект - саме те, що потрібно зараз.

Фактори для залучення інвестицій:

• Українська економіка зростає, умови провадження бізнесу покращуються, кредитні рейтинги України як суверенного позичальника, зростають
  
• Нестача капіталів, особливо у довгострокові проекти, наприклад покращення інфраструктури
• Відсотки за кредитами на міжнародних ринках і надалі лишаються високими

Потрібно створити інститут, який би займався залученням фінансових ресурсів української діаспори у проекти на Україні. Оскільки це повязано із багатьма ризиками, така установа має в першу чергу віідінрвати роль каталізатора, просвітника про можливості цього ресурсного потенціалу як в Україні, так і за кордоном.

Приблизні аспекти роботи можливого Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори:

• Організація промоції інвестиційного потенціалу України серед фінансових організацій діаспори
• Промоція муніціпальних бондів на ринках діаспори
• Створення та підтримка віртуального інвестиційного центру для малого бізнесу, коли приватні інвестиції із діаспори можуть бути залучені у малий бізнес в Україні
• Потенційно створення центру для розгляду суперечок стосовно інвестиційних проектів, етичних конфліктів та фактів корупції
  

Чому Львів?

1. Оскільки переважна більшість українців за кордоном - вихідці із Західної України
2. Українські церковні організації мають найбільшу мережу, яку центр може використовувати, а Львів є центром релігійного життя (УГКЦ, УАПЦ)
3. Львів як економічний центр Західної України, можливість позиціюнувати місто як економічний центр та нарешті випередити Київ
4. Львів має емоційну значимість в Польщі, яка може стати одним із пріоритетів діяльності Центру із залучення ресурсів діаспори
   

Потенційні родзинки для туристичного Львова

Львів повинен створювати мережу туристичних маршрутів у регіоні, які б включали Львів як неодмінний елемент туру. Якщо дирекція з розвитку туризму не розпочне цей процес сама, інші міста розпочнуть створення таких програм самостійно і пізніше буде надзвичайно тяжко інтегрувати ці програми.
Давайте подивимось на приблизний перелік цікавих місць з точки зору туриста на Заході України (окрім Львова) і навколо:

• Карпати
• Трипільська культура
• Печери в Тернопільській області
• Почаївська Лавра, Унів, Зарваниці (місця прощ) (легенди)
• Винні місця на Закарпатті
• Розточчя
• Ставка Гітлера на Винничині
• Перемишль

Це лише маленький перелік, такі точки на мапі можна легко поєднати у маршрути, неодмінним елементом яких маж стати відвідання Львова. Зрозуміло, що подібні маршрути вже існують, проте вони більше сфокусовані на історико-культурному аспекті, а не так званому “вау”-факторі (факторі захоплення, коли туристи їдуть подивитися на легенду, історію, щось цікаве з того, що вони чули). Потрібно думати над тим, як створити “вау”-фактор, як створити образи і легенди, які б притякували б людей їздити по маршрутам знову і знову.

Ідеї з того, що може стати “вау”-фактором для Львова з точки зору іноземного туриста:

• Історії Помаранчевої Революції, багато візуальних матеріалів
• Польська історія та культура
• Історії львівських підземель (від княжих часів до схованок євреїв під час Другої Світової)
• Нетрадиційні, цікаві фестивалі, події
• Історія кави
• Індустріальний туризм часів СРСР, можливо навіть із відео-матеріалами тих часів, перетворення одного із старих закинутих заводів на індустріально-туристичний парк, який можна використовувати для великих вечірок на вихідні

А що може бути дійсно цікавим для українців:

• Народні традиції, особливо на визначні релігійні свята
• Історія УПА, але подана на рівні “я можу цього торкнутися” або візуально (кіно, відео матеріали)
• Перетворення Шевченського Гаю з мертвого музея на приклад сільського життя, в якому можна взяти участь
• Зважаючи на історію та архтектуру Львова, навчальні тури з культури, мистецтва, класичної музики
• Аристократичний дух Львова, культура кави ...

Міська адміністрація може розробити довгосторову програму відбудови/розбудови необхідних елементів подібних проектів/маршрутів. Проблема може полягати у браку коштів для фінансування розробки наприклад відео матеріалів. Проте міська влада може заоохотити інвестиції приватних фірм з Заходу за принципом поділу прибутку від користування кіцевим продуктом (% з продажу квитків). Навіть туристичні бюджети західних міст можуть допомогти за тиким принципом. Фінансування з інших джерел, наприклад дослідницбких бюджетів теж може бути варіантом.