Промислові площі у Львові

Багато промислових площ у Львові та на Львівщині використовують неефективно, або вони просто простоюють. Водночас власники чи орендарі не надто поспішають змінити ситуацію, вичікуючи чи то зростання цін, чи просто їх не цікавлять питання ефективності і влаштовує напів-радянське господарювання. Як можна це змінити:

• Провести аудит промислових площ, які простоюють чи недовикористовуються
• Провести цикл робочих нарад із власниками / орендарями / директорами із залученням фахівців, прикладами з інших країн, потенційними інвесторами, які шукають площі у Львові чи під Львовом
  
• Подавати інформацію для преси - створити суспільний тиск на директорів, вивести їх на люди
• Проводити відверте лобіювання підвищення податку на землю та на ресурси - це дасть дуже добрий сигнал
  
• Напрацювати графіки ефективності використання площ - ВВП на кв.м. або оборот на м.кв. - дозволить графічно побачити які ділянки використовують ефективно, де приховують обороти і де поступово починають з'являтися кластери доданої вартості
  

Двома словами

Чисте повітря
Гідні зарплати
Цікава робота
Якісна освіта
Доступне житло
Можливості розвитку
Доступ до капіталу
Розвинена інфраструктура
Комфортний транспорт
Освітлені вулиці
Цивілізовані відносини
Можливості подорожувати
Захоплююча архітектура
Цікаве дозвілля
Рівні дороги
Доглянуті подвір'я
Міжнародне місто
Неординарні проекти
Постійна вода
Інтелигентна влада
Культурне життя
Бачення майбутнього
Охорона спадщини

Пробудження до важливих проблем

У Львові вже почали говорити про енергозбереження, про зменшення споживання води, про заміну старих неефективних методів та технологій. Але ментальність й далі заціклена на маленьких буденних проблемах, коли люди спроводять години, обговорюючи нікчемні питання, забуваючи про ширше бачення справді важливих проблем. Наговорюючи на розбиті дороги, бідкаючись на затори, які доводиться проводити у щойно купленій новій машині, якось забувається, що власне ця нова машина й додала проблем на дорогах, маленькі податки, заплачені за це авто, навряд чи зарадять розв'язанню проблеми заторів. Розуміння треба пробуджувати, розвивати та створювати ефект лавини, тиснучи на свідомість молоді, яка здатна зламати спротив старшого покоління. Навіть ті, кому лише 30, вже звиклись, обжились у власну розміренність містечкового життя, забуваючи про глобальні проблеми, займаючись накопиченням власних статків або долаючи життя через злидні. Лише підлітки та 20-річні можуть стати лідерами руху за сталий розвиток.

Людей треба шокувати, інформувати, втлумачувати, роз'яснювати:
• На головному вокзалі повісити велике інформаційне цифрове табло, де б показували інформацію про рівень споживання води у місті, про споживання електроенергії на душу населення. Прості факти, які здатні зламати ментальність
• У центрі міста, та у кожній маршрутці, оголошувати про вміст газів у повітрі сьогодні та впродовж певного терміну
• Мер міста може пересісти часом на ровер, пропагуючи здорові методи мобільності
• Ламати ментальність стосовно оплати роботи ЖЕКів – навести приклади, що догляд за будинком не може коштувати дешевше пляшки пива на місяць, - створювати розуміння необхідності інвестувати
• Зобо'язати ЖЕКи поширювати інформаційні матеріали про енергоефективність і що можна зробити у себе вдома
• Серія статей та передач на тему «до і після», - споживання ресурсів до і після продуманого ремонту

Іновайційні компанії у Львові

Де ті львівські компанії, якими можна пишатися? Які спромоглись так поєднати людський, фінансовий та матеріальні капітали, що створили унікальну продукцію, яка покращує життя людей багатьох міст та країн. Компанії, які утворили додану вартість у Львові, створили сотні робочих місць для амбітних працівників? Не ті компанії, що купили землю та збудувати жахіття на ній, не компанії групи купи-продай, які так наполегливо покращують свій імідж ПіаР-ом для наступного виходу на фондовий ринок без зміни суті бізнес-моделі купи-продай, а машинобудівельні компанії, підприємства із складніим виробничим процесом? Яке львівське підприємство випускає продукцію із 1000+ складників, продукція яких підприємств базується на технологіях, захищених патентами, яка компанія має понад 1000 бізнес-процесів чи кроків у виробничому процесі чи процесі надання послуг? Яке львівське підприємство має мережу продажу продукції у більше ніж 20 країнах? Які львівські підприємства чи компанії фінансують наукові розробки та заохочують раціоналізаторські впровадження? Які компанії (навіть ІТ) створили продукти чи надають послуги, які є унікальними в світі?
Потрібно мати перелік підприємств, які базуються у Львові, і які здатні перейти до випуску іноваційної, технологічно- чи процесо- складної, продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Цей перелік складатиметься з різних груп, залежно від економічного стану компанії та рівня іноваційності. Кожна група вимагатиме окремого стимулювання, - від зустрічей до фінансування виїздів, навчання і т.д. Мета міської влади - створити середовище потреби в іноваційному розвитку серед промисловців Львова та технологічно-інтенсивних компаній (вкл. сектор послуг), поєднати науковий, соціальний потенціали міста м'якими методами. Міська влада не зможе самотужки допомогти у відлагодженні фінансових механізмів іноваційного розвитку, - до цього мають бути запрощені зовнішні експерти.
Окремо має проводить політика із активного залучення зовнішнього капіталу (українського, польського та іноземного) для створення іноваційно-просунутих виробництв та компаній. Зокрема, потрібно визначити ті елементи інституційного ландшафту (НДІ, кафедри з розробками та справді фаховим персоналом, незадіяні або недозадіяні людські ресурси), які здатні привабити таких інвесторів. Уявіть Політех, якійсь дослідницький інститут та певний завод, які разом із представниками мерії пропонують Львів як розташування виробнитцва на спеціалізованих високотехнологічних заходах в Європі та далі у світі? І коли представник мерії здатний обслужити потенційного інвестора від першої зустрічі до відкриття заводу? У мерії мають бути фахівці, які здатні привести до Львова заводи Intel і т.п. Львову потрібні такі компанії, які б замовляли розробки нової продукції у львівських вчених та думати над розбудовою мережі продажів в Азії із львівського офісу. І починати треба із інвентаризаціх тих підприємств та компаній, які мають потенціал, які найбільш придатні до переходу у категорію іноваційних.

Чому Сихів зникне

• Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
• Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
• Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району
  

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).