Чим займаються львів'яни?

Успішне місто має пропонувати мешканцям гідну цікаву працю - робочих місць має бути багато, зокрема таких, що потребують високої кваліфікації. Чим більше категорій робочих місць, які може запропонувати місто пошукачеві праці - тим більш привабливим і динамічним є місто. Чи хтось проводив обстеження ринку праці у Львові, ґрунтовне, змістовне і аналітичне? Хто достеменно знає, де саме працюють молоді люди - дійсно працюють, не рахуються? Чи люди мусять підробляти чи вони задоволені основним місцем роботи? Хто знає, які найекзотичніші або найфутуристичніші фахи запропоновані на ринку Львова? Скільки робочих місць вимагають щоденного використання різних мов, скільки - відряджень, яка тривалість роботи працівників на одному місті? Скільки іноземних громадян працює у Львові? Як люди підтримують рівень своїх фахових знань або навчаються новим? Звідки мігрують люди до Львова - з області, регіону, зза кордону? З яких причин?

Маючи ці дані, можна співставити із тим, що пропонують ринки праці у розвинених країнах або з тим, що пропонують львівські університети та навчальні заклади. Можна думати про стратегію та дбати про розвиток.

Лище побіжний перегляд сторінки львівського регіонального центру зайнятості засвідчив повну відсталість цієї інституції від сучаного життя. Можливо, з підбором швачок та будівельників вони можуть допомогти, але коли у базі даних резюме подають новини з напів-оголеними телеведучими та сам сайт виглядає наше першотравнений транспарант - це сумно. Це не поступ - це деградація. Краще дозволити компаніям зайняти цей ринок і ліквідувати і подібні центри, і податки на їхнє утримання.

Торгово-розважальні центри

Львів починає жити у темпі інших великих міст - з торгово-розважальними центрами. Місто перетворюватиметься на громаду споживачів - які заробляють для того, щоб тратити. Останнє надходження - ТРЦ Леополіс. Львові подібні центри вкрай необхідні, проте девелопери не повідомляють про ті проблеми, які створюватимуть подібні ТРЦ. Що можна було б зробити:

• Чи перероблятиметься сміття, яке продукуватиме ТРЦ?
• Як ТРЦ вплітатиметься у соціально-культурну текстуру міста - чи будуть місця для культурних презентацій, чи зарезервовані субсідійовані місця для авторських крамниць львівських дизайнерів, площі для виставок картин і т.д.
  
• Потрібно рахувати викиди парнікових газів, які спричинить будівництво цього ТРЦ, - він споживатиме величезну кількість енергії - чи використано принципи зеленого дизайну, чи власники задумуються над альтернативними джерелами енергопостачання - площа даху вимірюватиметься десятками кв.м.
• Як ТРЦ працюватиме із мешканцями міста, які можуть лише спостерігати за карнавалом конзюмеризму? Чи викидатимуть продукти чи передаватимуть у притулки?
  
• Чому до розробки не залучені жодні із львівських архитекторів - як ТРЦ використовуватиме елементи сусто галицької архітектури? Чи він стане звичайним стандартним ТРЦ, яких тисячі по світі - точна копія з трохи іншим логотипом? Що виділятиме ТРЦ по-між інших?
  

Простіше задуватись над цими питаннями зараз, коли можна використати найкращий світовий (не лише польський) досвід та навчитись із помилок іншим, відслідкувати тенденції та наслідувати тренди. Крім того, на суспільно-корисні цілі можна залучити дердфінансування (з місцевого бюджету або проектів, які фінансуватиме ЄС в рамках програми добросусідства).

Студентські практики у Львові

Студенти зобов'язані проходити виробничі практики. У багатьох випадках це робиться заради галочки та купи нікому не потрібних звітів. Водночас практика - це унікальна можливість проявити свої таланти для молоді, яка шукає можливостей найкращого працевлаштування. Розбудова гнучкої, корисної та розвиненою системи виробничих практик зможе дозволити Львову значно покращити якість людських ресурсів. Що можна зробити

• Виділяти додаткове фінансування практикантам на підприємстах та компаніях за умови, що такі підприємства подадуть опис завдань (1 сторінка максимально) та після закінчення практики - опис виконаної роботи або фото- чи відео матеріали (текст - макс 1 сторінка). Зобов'язання оприлюднити цю інформацію дозволить відсіяти непотріб
• Провести семінари, наради та роз'янювальні групові телеконференції для відділів кадрів та спеціалістів із персоналу з промоцією схеми
• Приз за найкращу практику для підприєства/компанії та практиканта
• Виділити спів-фінансування для декількох проектів із створення системи пошуку місц для проходження практики (віртуальні та фізичні), з метоб створення здорової конкуренції
• Створити посібник із зразками схем проведення, планування стажувань, мотивації практиканта, підказками стосовно ттого, що можна поручити практикантам (зважаючи на їхні певні навички, якими навіть менеджери певно не володіють) і т.д.
• Проводити зустрічі із практикантам Львова - зокрема на виробничих підприємствах, з метою промоції певних фахів та спеціальностей, які отримують напрочуд мало уваги з боку заанґажованих ЗМІ