Динамічне управління

Ми часто забуваємо про те, що світ розширився, пришвидшився і ускладнився. Темп змін несамовито зріс. Порівняння розвитку міста з тим, що було пару років тому чи тим, що є в малозначущих провінціях, як би голосно не звучали назви цих міст, - це закривати очі на реалії. Міста жорстоко конкурують між собою – міста в Європі, міста у світі, сьогодні і у наступні десятиріччя. Ті, що здатні перешвидшити поступ інших – вийдуть переможцями.

Як пришвидшити динаміку управління у Львові

• Прискорити управлінській поток – подання концепцій, програм, заперечень тощо має відбуватись онлайн, мало не в реальному часі
• Мінімізувати плюндрування часу – кардинально зачистити завдання управлінців, забрати непотрібні наради, підготовку глупих документів, дріб'язкову політику та превдо-лобіювання (зустрічі щодо вибивання коштів) – прозорі програми, на які всі можуть подаватися, тобі як управлінці думають, вдосконалюють, пробують, дебатують, екпериментують, вивчають тощо
• Розширити доступ до знань управлінців – озадачити науковців в державних науково-дослідних установах та просто установах, які пишуть непотріб в стіл, збором, узагальненням іа аналізом потрібної вхідної інформації, яка подаватиметься на стіл тим, кому вона потрібна для прийняття рішень
• Розширити світогляд – більше поїздок за кордон для участі у конференціях, більше гостей в Ратуші, більше знання мов, більше володіння навичками (ІТ, дебатів, комунікацій, концептуального мислення тощо)
• Заставити говорити – роки забивання голов лишили травму свідомості управлінців – вони не можуть і не хочуть публічності, не вміють довести свою думку до громадскості, висловлюються напів жаргонно, хоча таки мають думку, зрештою компетенції і добрі наміри, - примусити виступати, писати, дебатувати з опозицією. Коли і керівники управлінь (не лише вище керівництво) здатні будуть виступати на теледебатах, - динамика управління значно підвищиться
• Не боятись нового – думати про те, що можливо через 50 років, 100 років, проводити мозгові штурми, не боятись приймати кардинальні рішення, які можуть змінити життя у місті
• Дати знати конкурентам, що місто вийшло на тропу війни – представники Львові на міжнародних форумах, подання ідей та лідерство у певних напрямках на міжнародному рівні (питання місцевого управління)

Транспортне питання

Поки німецький проект триває (фінансований KfW проект щодо транспортної стратегії Львові), не завадить генерувати ідеї про те, як можна розв'язати транспортну трагедію цього міста.

Вихідні положення

1. Сучасний зручний транспорт не може бути дешевим
2. Питання не в кількості і ціні, а в якості – якість життя у місті в першу чергу визначається якістю громадського транспорту
3. Повинні існувати альтернативи – від доїзду ровером до супер швидкого метро
4. Транспорт – це перш за все люди – водії, ремонтники, монтери, диспетчери, контролери тощо

Ідеї

• Думати стратегічно – якщо підходити до питання з точки зору 5 років перебування команди в Ратуші – це короткозорість. Програма має бути розрахована на 10 років мінімум. Думати про власників маршруток – бети чесними перед ними – в певний момент робота водія маршрутки не існуватиме - потрібно попередити про те, що ліцензія в певний момент просто не буде поновлена. Люди мусять знати.
• Гроші є – багато, причому у самих львів'ян. Якщо люди не довіряють, що їхніми грошима розумно розпоряджатимуться, якщо люди не бачать, куди підуть їхні гроші – вони їх не вкладатимуть. Водночас акумуляція фонду на програму зміни транспортної системи Львова є необхідною складовою – коли кожен львів'янин докладеться бодай по 500 грн. - це мільйони. Має бути прозора продумана програма створення та роботи такого фонду – прозора, зрозуміла тощо.
• Треба думати широко – дозволити собі нарешті розвиватись, а не виживати. Думати про метро, планувати швидкісні трамваї, суцільне місто з доріжками для роверів, стоянки автобусів, зпроектовані найкращими молодими дизайнерами та архітекторами, які отримуватимуть нагороди, автобуси з кондиціонерами, електронні квитки, які можна придбати через мобільний телефон, розумні стоянки, які показуватимуть в реальному часі положення автобусів та транспорту загалом, високоінтелигентні ремонтники, водії із знанням мов та вишколом з обслуговування.
• Думати про те, як зменшити пасажиропотоки за необхідністю – часто абсолютно ненормальною – наприклад отримати якусь довідку. Продумати, як транспорт має стати засобом приємного пересування (ЗПП), яким їздять до парку, на фестиваль, на концерт, сім'єю на прогулянку. Зелений транпорт, який не дошкуляє вихлопами, громиханням або розмірами.

Каталог комунальної власності міста

Мешканці міста є співвласниками комунальної власності – чи ми знаємо де ця власність і як ефективно нею управляють? В Україні до права власності відносяться як до сімейної таємниці, доступ до якої всіляко обмежують (закритий земельний кадастр) і навколо якої відбуваються неябиякі спекуляції. А чому співвласники не мають права знати про свою власність?

• Створити відкритий кадастр комунальної власності та власності громади міста – мапу міста із зазначенням власників землі, орендаторів (включаючи на який термін), історії власності віж часів незалежності, власності підприємств, будинків, майнових комплексів тощо
• Заохочувати мешканців цікавитись, зокрема чомусь щось було передано комусь і саме за такою ціною, заохочувати журналістів проводити розслідування, створити частину сторінки із інформацією про казуси українського законодаства у частині прав власності

Тиск на університети

Яким чином університети на інші вищі навчальні заклади допомагають розвинути економіку міста? Міська влада не має права втручатися у процеси розвитку, адміністрування вишів, але опосередковано може створити громадський тиск на університети задля підвищення їхньої ефективності.

Наприклад, раз на рік можна провести конференцію з ректорами та їх заступниками з усіх львівських вишів. Провести розмову про:

• Скільки нових підприємств було засновано дослідниками вишів (відпочкувалось), скільки патентів та технологій реально продано? 
  
• У скількох проектах (міжнародних) беруть участь виші? 
  
• Скільки міжнародних конференцій було організовано, скільки людей їх відвідало? 
  
• Скільки наукових статей львівських авторів з'явилось у міжнародних наукових рейтингових журналах? 

Для чого:

• Показати динаміку, порівняти з іншими країнами, створити дискомфорт для ректорів, нагадати що хтось дивиться за їхньою ефективністю
  
• Дати сигнал, що без конкретних результатів для міста університети не матимуть жодного права очікувати преференцій від міської влади
  
• Вивести тематику на громадський рівень – запросити пресу, провести роботу для того, щоб ректорам довелось відповідати на непрості запитання в прямому ефірі – тиснути на них громадською увагою 

Програма та фонд сприяння крамарству

Центр міста має багато вуличок, будинків та перших поверхів, де можна було б відкрити цікаві магазини, бутіки, авторські майстерні, крамнички (авторський одяг, промисли, майстерні виробів з місцевих матеріалів, оригінальні аксесуари тощо – умовно назвемо це крамарство). Маючи можливість пробігтись по таких магазинах, люди частіше їздитимуть до центра на закупи, а після лишатимуться на каву чи вечерю. Сотні маленьких авторських крамничок притягуватимуть туристів та створюватимуть власні середовища, з яких народжуватимуться нові ідеї. З'являтимуться нові ресторани та кнайпи, створюючи позитивну спіраль розвитку для міста.

У Львові не бракує талантів, які хотіли б мати кращий доступ до своїх клієнтів. Але є брак капіталу, знань про ведення власної справи, захисту від зарегульованості та свавілля чиновників. Цьому можна зарадити:

Програма розвитку крамарства

• Курси бізнес планування – допомогти дизайнерам, майстрам, виробникам отримати необхідні знання як вести власну справу
  
• Допомога у підготовці бізнес плану та заявки у фонд розвитку крамарства (та/або інші джерела фінансування) 
  
• Доступ до персонального радника, який супроводжуватиме бізнес у перший рік його становлення. Якщо у програми буде 2-3 таких радника, між ними буде здорова конкуренція за те, щоб їхні опікуни таки встали на ноги 
  
• База даних приміщень для розміщення крамниць, із розв'язаними питаннями власності, вартості тощо – проведення роботи з власниками відповідних приміщень, гаряча лінія для тих, хто хотів би продати свої квартири на перших поверхах під крамниці
  
• Прописи вирішення питань (як перевести приміщення в центрі з житлового в нежитловий фонд, які інспенкції мають право перевірок, тощо)
  
• Спільна програма реклами бізнесів-учасників програми – рекламні кампанії за рахунок міста, безкоштовне розміщення реклами у брошурах, виданих коштом міста
  
• База даних з інформацією про ремонтні бригади, матеріали, архітекторів – можливість поділу знаннями учасниками програми 
  
• Гаряча лінія підтримки – якщо вимагають хабарі або затягують рішення, якщо якійсь чиновник чинить безпідставний опір тощо – учасник повинен знати що хтось переймається його проблемами і через цей номер зможе вийти на мера, начальство служб якщо треба 
  
• Створити неформальний клуб - зустрічі, навіть безпосередньо в крамницях, створених випускниками програми 

Фонд сприяння крамарству

• Фонд, в який місто щороку виділятиме кошти, з якого фінансуватимуться нові крамниці (з відповідною часткою в бізнесі та низькими відсотками) або нерухомість в центрі, яка здаватиметься в оренду власникам крамниць
  
• Партнерство з місцевими банками та бізнес-янголами – також вкладатимуть кошти у фонд – викрутити руки так, щоб були змушені вкладати дешеві кошти у цей фонд
  
• Залучення професійної компанії – менеджера фонду, на третій рік вимагати від менеджера поповнення фонду за рахунок дешевих ресурсів з інших країн, поставити дуже жорсткі умови роботи менеджера, персональні радники підприємців та менеджер фонду повинні вести жорсткі переговори (найменший ризик для міста з найменшими відстотками для позичальника) 
  
• Фінансування виділятиметься тим підприємцям, які є учасниками програми розвитку крамарства, працюють у рамках законодавства (зокрема біла зарплата проавцям тощо), за умови подальшого залучення радника з програми