Міжнародність міста

Львів є дуже гомогенним - дуже українським, дуже словянським і абсолютно відстороненим від впливу іміграції. Так довго не буде. Із зростанням заможності, відкриттям економіки для інвесторів та старінням населення у Львові буде більше людей незвичної зовнішності. Як ми до цього готуємось?

Чому не залучити школи, університети та неурядові організації до покращення культурного розуміння? Чому місто не фінансує заходи спеціально для іноземних студентів (наприклад певні можливості для інтеграції в українське суспільство)? Згодом постануть питання дозволів на роботу для іноземних працівників - чому міській владі не зробити перший корок назустріч і не посприяти створенню чіткої і легкої системи отримання цих дозволів і мати інформаційні матеріали про процес для працівників та працедавців? Інфо-рекламна кампанія із заохочення відкритості та толерантності по відношенню до іноземців або новоприбулих українців. Провести іновативну кампанію, яка б зробила негативне ставлення до іноземців (особливо з Азії та Африки) "немодним", - це дуже актульно для молоді, особливо непрацюючої й схильної до агресії. Або яка б показала львівян десь у Китаї або Африці - щось люди задумались над глобалізацією. Залучити базари, будови, університети та інші місця, де реальна поява іноземців - або де вони вже працюють.

Краще попередити проблему, ніж воювати з наслідками.

Як оживити мертве місто

Львів вимирає щовечора. На вихідні містом прогулюються хіба люди старшого віку після відвідання церкви або підлітки, яким немає де більше дітись. У Львові є хіба з десяток нічних клубів, половина з яких повторюють один одного за стилем музики і публікою. Для майже мілйонного міста це майже тавро - місто сумне, мертве, нецікаве, зачинене у квартирах і домах.

Ми можемо краще. Що можна зробити:

1. Збільшити бюджет на проведення заходів у місті - як міський, так і районний. Проводити прозорі конкурси на розподілення коштів. Обовязковою умовою має бути здатність організаторів знаходити кошти спонсорів або інше фінансування. Заохочувати міжнародні заходи, так само фінансувати заходи, подані на розгляд не-львівськими і не-українськими організаторами. Слідкувати за легальністю грошового обігу та податками від субпідрядників.
   
2. Створити організаційну групу із допомоги у логістично-адміністративному супроводі заходів - охорона громадського порядку, узгодження із законодавством, громадськістю, вивезення сміття після заходів і т.д. Саме така орггрупа здатна полегшити життя організаторів заходів.
   
3. Скласти річну програму заходів, особливо вже існуючих, провести переговори із організаторами, зясувати яким чином можна збільшити масштаб існуючих заходів; скласти теріторіальний план подій, акцій, заходів (не лише у центрі); план за типом заходів (концерти, фестивалі, гуляння, під вікритим небом - у закритих приміщенням, нове мистецтво - етно/фольк і тд); обговорити які заходи стануть центроутворюючими у річній програмі (чому вони унікальні, не лише для України але й для Європи). Мета - у Львові має щось відбуватися протягом цілого року - на вулицях, у залах, у різних місцях.
   
4. Створити каталог ідей нових мистецько-артистичних закладів і заходів - для потенційних інвесторів та партнерів (парування попиту і пропозиції), допомогти із пошуком приміщень (особливо придатні закинуті підвали чи законсервовані комунальні приміщення) та сприяти на рівні міської влади та дозвільної системи
   
5. Утворити дорадчу раду - не традиційну бюрократичну із технократами, а змішану, із представниками студентства, артистів, бізнсменів, політиків - мета ради - надавати рекомендації та ідеї як пожвавити громадське життя у Львові (не у плані залучення у політику а від слова "громада" - як вивести людей з квартир на вулиці). Створити віртуальний центр ідей , де будь-хто міг би подати свої ідеї
   
6. Провести аналіз інституційної інфраструктури культурно-мистецької сфери - тобто скільки компаній, організацій, асоціацій і тд залучені у цю сферу, який обіг, яка динаміка діяльності, наскільки ці структури залучені в європейські структури або міжнародні форуми та асоціації, - вималювати картину справжньої ситуації (можливо й робити немає кому). Віштовхнутись від результатів цього аналізу та скласти стратегію поступового розвитку культурно-мистецьких інституцій у Львові.
   
7. Провести кампанію із заохочення маленьких самоорганізованих мистецьких акцій - низових ініціатив, надавати малі гранти для груп студентів, мешканців або митців - саме такі акції здатні створити правильну динаміку у місті та дозволити людям навчитись, поексперементувати, абратися досвіду