Робоча група мерів Великого Львова

Так чи інакше, раніше чи пізніше, Львів розростеться поза географічні межі власне міста. Влада передмість, селищ та міст навряд чи погодиться на добровільне приєднання до Львова. Замість потенційної конфронтації, закладеної у самому факті економічного розвитку та зростанні заможності (львів'яни будуватимуть будинки навколо Львова), можна створити середовище спільної дії, - створити постійнодіючу робочу групу мерів поселень навколо Львова та власне мера Львова, яка зустрічатиметься раз на місяць для обговорення стратегічних питань, які торкатимуться усіх - наприклад, водозабезпечення, чи питання сміття (наразі це може бути не актуальним для певних сіл, але із навалою львів'ян діючі комунальні системи не витримуватимуть і чесно очікувати допомоги від Львова), доріг та громадського транспорту, розподілу податків і т.д. Координацію групи може виконувати обладміністрація. Подібний колегіальний орган може згодом стати мерією Великого Львова.
Чому думати про це зараз - бо саме зараз Львів починає багато проектів, які мають у собі неабиякий запас конфліктів (шум від аеропорта, збільшення сміття, забудова комерційною нерухумістю і т.д.) і краще заінвестувати час у це зараз, ніж витрачати значно більше часу та зусиль для розв'язання конфліктних ситуацій у майбутньому. Та й краще мати гармонійний край, з толковим планом розвитку а не хаос, коли маленькі села раптом перетворюються на "містечка крутеликів" без жодної якості життя, плану забудови та необхідної інфраструктури. Крім того, з наступного року почнуться проекти, фінансовані ЄС у рамках програми Добросусідства - робоча група може спільно визначити пріоритетні проекти для регіону.

Львівській Аеропорт

Плани розбудови нового пасажирського терміналу у львівському аеропорті починають впроваджувати у життя (див заяву начальника управління та звіт того управління). Коментарі та ідеї

1. Брак концепції. Концепції розвитку “Міжнародного аеропорту “Львів” на 2007-27 рок, яку мали би затверджувати минулого року знайти не вдалось. Її також не представляли на форумі у жовтні 2007р. Яким чином вдалось розробити концепцію за 5 місяців, без громадського та фахового обговорення? Концепція представлятиме собою матеріали декількох консультаційних компаній, нашвидкоруч допасованих в єдиний документ. Ті моменти, про які писали у минулорічному дописі, навляд чи прийняті до уваги.
   
2. Власність та управління. Львівська влада намагається отримати у комунальну власність аеропорт - новини про вето Президента на це рішення обійшло ЗМІ. Якщо врешті аеропорт перейде у комунальну власність - яким чином влада планує нею розпоряжатись, зважаючи на потребу залучити інвесторів? Який варіант управління об'єктом надаватиметься потенційним інвесторам? Чи буде створено нову юридичну особу із часткою власності громади (внесеною майновим комплексом аеропорта) та інвестора, чи МКП Аеропорт матиме певну форму угоди концесії землі та інфраструктури? Чи МКП Аеропорт найматиме компанію-оператора аеропорту на умовах фінансування нею будівництва (отримуючи меншу плату за управління відповідно)? Міськрада може вийти на міжнародні ринкі капіталів для залучення коштів на поповнення статутного фонду МКП Аеропорт - зважаючи на жахливий стан аеропорту, без живих грошей міскадміністрація (і місто) може сильно програти у переговорах із потенційними інвесторами. Водночас вихід на ринки капіталів зробить проект більш привабливим для більшої кількості потенційних інвесторів.
   
3. З думкою про майбутнє. Розбудова аеропорту надає унікальні можливості створити підґрунтя для розвитку, деякі приклади: 1) створення підприємства із ремонту літаків на основі ремонтного заводу, який розташований буквально по іншу сторону смуги та наразі задіяний лише у військові проекти, 2) подбати про сталий розвиток, враховуючи потреби переробки стічних вод, створення замкнених циклів тепло та водопостачання, спів-генерацію (дах може стати чудовим майданчиком для розміщення сонячних батарей), 3) мати обґрунтовані вимоги та налаштовувати інвесторів на те, щоб місцеві (західноукраїнські) компанії мали можливість вчитись/отримувати досвід виконання робіт - вимагати участі українських компаній як партнерів під час виконання робіт або створювати львівські офіси, 4) запрошувати до Львова представників українських міст та міст із Карпатського регіону для поширення досвіду організації роботи аеропортів - тим самим позиціонуючи Львів як центр інформації та досвіду, 5) думати про можливість створення хабу для авіакомпанії власне у Львові - поцікавитись досвідом Братіслави, Кракова, Тімішоари - що їм довелось робити, включити це у концепцію
   
4. Прорахувати та оприлюднити ризики. Фаховий підхід до аналізу ризиків потенційних інвесторів привабить тих самих інвесторів. Деяки приклади ризиків - 1) незрозуміла власність на землю навколо аеропорта, що гальмуватиме можливість розширення 2) потреба узгодити доїзд із міськими транспортними службами - незрозумілий рівень залучення Укрзалізниці для ефективного поєднання із залізничним сполученням, рівень готовності прокласти нові лінії для тролейбусу, 3) із збільшенням пасажиропотоку зростатиме звукове забруднення - наявність плану дій на цей випадок, 4) використання смуги військовими
   
5. Використовувати те, що є. Незважаючи на те, що угоди про вільне небо між Україною та ЄС ще не ратифікована, потрібно залучати нові авіакомпанії для початку перельотів зі Львова вже - з тою інфраструктурою, що є. Допомагати розібратись із ліцензіями в Міністерстві, продумати план свого роду дотацій на рекламну компанію Львова у містах, звідки літає авіакомпанія. Скажімо, чому б не почати працювати із LOTом на розширення кількості перельотів зі Львова (фінансуючи рекламу Львова та нових маршрутів у польській пресі) чи знайти бюджетні авіакомпанії з тих країн, де може бути менше проблем із утриманням ліцензії в Міністерстві (скажімо Wizzair з Будапешту), попрацювати із нашими Аеросвітом та МАУ про розширення географії польотів власне зі Львова (чому жодна українська авіакомпанія не літає до Польщі). Продумати план промоції авіаперельотів серед населення - спонукати до туризму, більшої ділової активності і т.д. Така дільність допоможе міськадміністрації набути досвід у роботі у сфері авіації, створити необхідну команду фахівців.
   

Аналіз бюджету Львова за 2007р.

Львівська міська рада оприлюднила звіт про виконання міського бюджету за 2007р. Прозорість влади - це безперечно запорука демократії. Наступний крок - це надання зауважень та рекомендацій владі, - реакція громадськості на надану інформацію. Не зазіхаючи на наукову обґрунтованість, деякі спостереження:

• Незрозуміла логіка використання коштів бюджету розвитку - яке відношення до розвитку мають реконструкції котелень, колекторів, будівництво житлових будівель і т.д. - це звичайні нормальні витрати, які мають проходити по загальному фонду бюджету - видатковій частині. Лише статті з розробки проектної документації, будівництва певних соціальних об'єктів (наприклад соціально-реабілітаційних центрів) можна вважати справді такими, що сприятимуть розвитку міста. Якщо це вимоги законодавства - потрібно пояснити, водночас потрібно надати логічну схему бюджету (що вважаєтся статтею бюджету розвитку - які критерії вибору таких статей)
• Звітність - це добре, але потрібно було б звітувати на основі проектів, - тобто скільки грошей було скеровано на вирішення конкретних соціальних питань, оскільки окрім бюджетних коштів є ще кошти компаній (скеровані на соціальні потреби), кошти міжнародних грантів, а також спів-фінансування проектів громадськими організаціями чи окремими громадянами. Лише у такий спосіб міська влада здатна показати, як міське фінансування сприяє виділенню фінансування з інших джерел. Подібна система звітності також створить середовище для зламу логіки управління та архаїчних систем (ЖКГ). Наприклад, у бюджеті чітко прописані витрати на ремонти доріг (і дійсно можна побачити прогрес), водночас частина цих витрат могла би бути скерована на спів-фінансування ремонтних доріг із безпосередньо мешканцями будинків чи підприємствами - гепотетично 500 тис. грн. могли би призвести до проведення ремонтних доріг на суму 2 000 тис. грн. Питання про те, чому не згадані внески забудовників, девелоперів на соціальний розвиток - як саме проходять ці кошти, обліковуються здійснені роботи (за кошти інвесторів), - чи системи обліку не існує? Водночас система витребування внесків на соц. інфраструктуру в наявності є.
• Система подання інформації не продумана і застаріла - вивісити Ексел-файли не складає проблеми, а от чому не створити щось інтерактивне, - чому не можна перейти на сторінки комунальних підприємств, управлінь адміністрації чи окремих проектів? Чому не показати деяку інформацію графічно, зокрема як надходження від податку з власників транспортних засобів використовуються на власне фінансування доріг? Яким чином бюджет 2007р. сприяв виконанню певних стратегічних програм розвитку, якщо такі є - наприклад на який % профінансована програма програма збереження історичного середовища і т.д.
• Не може не тішити збільшення фінансування енергозбереження, ремонт тих самих котелень і т.д. Водночас - на основі якої стратегії здійснюється фінансування. Що береться за основу під час підготовки ТЕО? Чи дійсно застосовуються новітні технології, чи йдеться просто про заміну старого обладнання на нове, без жодної зміни у технології та підході? Заміна котелень у школах може супроводжуватись переплануванням повного циклу водо-, тепло постачання шкіл - чи навіть комплескним підходом до вирішення питання життєзабезпечення школи - зрозуміло, що можна замінити котельню, а можна також замінити вікна, двері в каласах, встановити радіатори із регулюванням тепла, і тим самим радикально зменшити енерговтрати і частину тепла пустити на інші будинки чи потреби. Чи є синергія міє статтями бюджету на комунальне господарство та держ програмою з енергоефективності?
• Чому немає звітів про ефективність виконання проектів - тобто чи дійсно було здійснене спів-фінансування проектів, де воно мало бути здіснене, яка частка робіт, профінансованих з бюджету, була прийнята, а яка - вимагала перероблення, на який термін надається гарантія із згаданих робіт? Чому надання звіту не супроводжується доповідною про можливі шляхи покращення функціонування бюджетної сфери? Безперечно працівники міськадміністрації можуть краще за інших вказати на можливі покращення
• Доходна частина наводить на деякі запитання - за оренду комунального майна торік отримано 20млн. грн. - для майже мілйонного міста та зважаючи на кількість комунального майна - сума мала. Податків за забруднення, шкоди навколишнього середовищу майже немає, або вони несуттєві - зважаючи на екологічний стан міста, потрібно міняти підхід - той, що шкодить, має платити - підвищити плату за опалення, якщо воно виробляється старими неефективними котельнями, додаткові збори за забруднення підприємствами, підвищення плати за реєстрацію старих авто, суттєве підвищення штрафів і т.д. Можна подумати над платою за звукове забруднення - але це тема окремої розмови.
• Зовсім непомітно витрат на захист інтересів міста - юридичних, рекламних і т.д. За умов демократії потрібно позиватись із порушниками - звідки на це йдуть кошти, наразі не відомо (а потенціал доходів може бути неабиякий), жодної аґенції із просування Львова (чи то як туристичного центру, чи як інвестиційного) не засновано і не профінансовано.

А тут можна ознайомитись із бюджетом Львова на 2008р.