Львівській Аеропорт

Плани розбудови нового пасажирського терміналу у львівському аеропорті починають впроваджувати у життя (див заяву начальника управління та звіт того управління). Коментарі та ідеї

1. Брак концепції. Концепції розвитку “Міжнародного аеропорту “Львів” на 2007-27 рок, яку мали би затверджувати минулого року знайти не вдалось. Її також не представляли на форумі у жовтні 2007р. Яким чином вдалось розробити концепцію за 5 місяців, без громадського та фахового обговорення? Концепція представлятиме собою матеріали декількох консультаційних компаній, нашвидкоруч допасованих в єдиний документ. Ті моменти, про які писали у минулорічному дописі, навляд чи прийняті до уваги.
   
2. Власність та управління. Львівська влада намагається отримати у комунальну власність аеропорт - новини про вето Президента на це рішення обійшло ЗМІ. Якщо врешті аеропорт перейде у комунальну власність - яким чином влада планує нею розпоряжатись, зважаючи на потребу залучити інвесторів? Який варіант управління об'єктом надаватиметься потенційним інвесторам? Чи буде створено нову юридичну особу із часткою власності громади (внесеною майновим комплексом аеропорта) та інвестора, чи МКП Аеропорт матиме певну форму угоди концесії землі та інфраструктури? Чи МКП Аеропорт найматиме компанію-оператора аеропорту на умовах фінансування нею будівництва (отримуючи меншу плату за управління відповідно)? Міськрада може вийти на міжнародні ринкі капіталів для залучення коштів на поповнення статутного фонду МКП Аеропорт - зважаючи на жахливий стан аеропорту, без живих грошей міскадміністрація (і місто) може сильно програти у переговорах із потенційними інвесторами. Водночас вихід на ринки капіталів зробить проект більш привабливим для більшої кількості потенційних інвесторів.
   
3. З думкою про майбутнє. Розбудова аеропорту надає унікальні можливості створити підґрунтя для розвитку, деякі приклади: 1) створення підприємства із ремонту літаків на основі ремонтного заводу, який розташований буквально по іншу сторону смуги та наразі задіяний лише у військові проекти, 2) подбати про сталий розвиток, враховуючи потреби переробки стічних вод, створення замкнених циклів тепло та водопостачання, спів-генерацію (дах може стати чудовим майданчиком для розміщення сонячних батарей), 3) мати обґрунтовані вимоги та налаштовувати інвесторів на те, щоб місцеві (західноукраїнські) компанії мали можливість вчитись/отримувати досвід виконання робіт - вимагати участі українських компаній як партнерів під час виконання робіт або створювати львівські офіси, 4) запрошувати до Львова представників українських міст та міст із Карпатського регіону для поширення досвіду організації роботи аеропортів - тим самим позиціонуючи Львів як центр інформації та досвіду, 5) думати про можливість створення хабу для авіакомпанії власне у Львові - поцікавитись досвідом Братіслави, Кракова, Тімішоари - що їм довелось робити, включити це у концепцію
   
4. Прорахувати та оприлюднити ризики. Фаховий підхід до аналізу ризиків потенційних інвесторів привабить тих самих інвесторів. Деяки приклади ризиків - 1) незрозуміла власність на землю навколо аеропорта, що гальмуватиме можливість розширення 2) потреба узгодити доїзд із міськими транспортними службами - незрозумілий рівень залучення Укрзалізниці для ефективного поєднання із залізничним сполученням, рівень готовності прокласти нові лінії для тролейбусу, 3) із збільшенням пасажиропотоку зростатиме звукове забруднення - наявність плану дій на цей випадок, 4) використання смуги військовими
   
5. Використовувати те, що є. Незважаючи на те, що угоди про вільне небо між Україною та ЄС ще не ратифікована, потрібно залучати нові авіакомпанії для початку перельотів зі Львова вже - з тою інфраструктурою, що є. Допомагати розібратись із ліцензіями в Міністерстві, продумати план свого роду дотацій на рекламну компанію Львова у містах, звідки літає авіакомпанія. Скажімо, чому б не почати працювати із LOTом на розширення кількості перельотів зі Львова (фінансуючи рекламу Львова та нових маршрутів у польській пресі) чи знайти бюджетні авіакомпанії з тих країн, де може бути менше проблем із утриманням ліцензії в Міністерстві (скажімо Wizzair з Будапешту), попрацювати із нашими Аеросвітом та МАУ про розширення географії польотів власне зі Львова (чому жодна українська авіакомпанія не літає до Польщі). Продумати план промоції авіаперельотів серед населення - спонукати до туризму, більшої ділової активності і т.д. Така дільність допоможе міськадміністрації набути досвід у роботі у сфері авіації, створити необхідну команду фахівців.