Оподаткування бездіяльності

Згідно законодавстсва міська влада має право запроваджувати місцеві податки. Фінансування для міського бюджета і так катастрофічно бракує. Яким чином податково стимулювати діяльність, яке спрямована на вирішення соціальних проблем?

Наприклад, багатоквартирні будинки руйнуються через брак фінансування утримання спільних територій, - фасадів, ліфтів, балконів і т.д. Це становить загрозу життя перехожих та псує обличчя міста. Чому не запровадити податок на власників/мешканців тих будинків, які нічого не роблять для їх утримання? Механізм:
1. Визначення проблеми та кошторис та її розв'язання
2. Пропозиція мешканцям багатоквартирного будинку - включаючи певну частину субсидії від міста
3. У випадку відмови - починаємо нараховувати податок
Логіка податку - створенння загрози та спотворення умов життя інших мешканців міста та накопичення витрат на майбутнє для служб міста (у випадку техногенних катастроф).

Впровадження подібних податків, принаймні спроба їх запровадження, здатні спонувати до активізації створення асоціацій власників.

Лобіювання транспортних рішень

Створення ефективної транспортної системи, замкненої на Львові, дозволить містові зростати, набувати ваги у регіональних процесах. Транспортна система - це одна із тих сфер, де часова лакуна від рішення до впровадження є найбільшою. Ефективне лобіювання віповідних рішень є дуже важливим з боку керівництва міста для позитивних рішень на користь міста у наступний період.

• Наполягати на включення Львова у маршрутні сітки авіакомпаній
• Продумати стратегію перетворенння львівського аеропорта на базовий для якоїсь авіакомпанії
• Залучати рейси у дивні міста - зокрема по СНД та малих містах цетральної та східної європи, чорноморського басейн - разом із зростанням економіки зростатиме і важливість цих рейсів
• Продумати можливості розширення сполучень з іншими континентами - Пн Америкою, Китаєм
• Лобіювати приватний капітал на розбудову концесійних доріг навколо Львова у регіональних напрямках (на Волинь, Тернопіль і тд)
• Впроваджувати спільні проекти із Залізницею із запровадження якісного швидкісного руху на певних напрямках, зокрема на регіональних (Львів-Трускавець). Метою має стати можливість дістатися зручно і яксіно у будь-який регіональний центр навколо Львова за 2 години - найближчі обсасні та районнні центри.
• Лобіювати інтереси Львова в європейських проектах, зокрема транспортних коридорах
• Започаткувати програму планування транспортної системи на наступні 50 років, врахувати проекти та прогнози щодо технічного поступу, обєктивних змін (менше бензину) та неминучих аспектів мобільності (більше потреб для подорожей)

Створення технічних секретаріатів дорадчих рад

Чи є у Львові дієвий механізм представлення інтересів різноманітних груп впливу, тобто представницькі можливості? Люди та організації, задіяні у сферу культури, промисловості, інвестори, споживачі, держслужбовці? Існують дорадчі ради, періодично звітуються про круглі столи, водночас можливості залучення та існування дієвих інструментів лишається примарним.

Будь-який дієвий механізм представлення інтересів певних груп впливу повинен мати технічний секретаріат, тобто декілька людей, які отримують зарплату за обслуговування представників цієї групи впливу, зведення думки та доведення цієї інформації до можновладців. Відсутність технічних секретаріатів призводить до підкилимної боротьби між поодинокими організаціями, асоціаціми за бюджетне/міське фінансування, за створення "своїх" та "інших" інституцій. Можновладці страждатимуть від відсутності різних думок з того чи іншого приводу. Лише коли незаангажований технічний секретаріат подаватиме інформацію, керівники міста матимуть більше опцій для вибору.