Знакові проекти у Львові

Яка знакова будова з'явилась у Львові за 90-ті та 2000-ні? Знакова - це велика, значна, особлива, яка визначає місто, яка є частиною його душі? Така, яка стає частиною путівників, яка визначає місто, яка є свідченням епохи? Такі знакові будови мають значні бюджети, їхнє планування та будівництво триває роками, якщо не десятиліттями і навколо яких ведуться запальні дискусії. Знакові будови є результатом візії патрона - індустріаліста, мера, заможної родини або громадської організації, яка організовує збір коштів.

Існуючі знакові будови у Львові - Вірменьска церква, Успенська Церква, Катедра, Ратуша, Опера, Сейм (головний корпус Університету), певною мірою скансен на Кайзервальді (Шевченківський Гай). Колись були споруди Виставки Народовей у Стрийському парку.

Класичним прикладом знакової будови є musée du quai Branly в Парижі - музей народного мистецтва Азії, Африки, Океанії та Америки. Музей збудований з використанням "живого фасаду", є пам'яткою архітектури, є найбільшим в Європі музеєм зі своєї тематики та швидко став туристичним центром. Музей Бранлі - дітище Президента та (перед тим) мером Парижа Жака Ширака. Він коштував значних зусиль, великого бюджету, неодноразово ставав предметом парламентських розслідувань та громадських суперечок. Але для Ширака він став його спадщиною - культурною, історичною, - як пам'ятник "епохи Ширака", на кшталт як музей Помпіду став символом епохи Франсуа Міттерана.

Що могло би стати знаковою будовою Львова?

• "Музей Народів Європи" - колекція, музей, просвітницький та дослідницький центр історії давніх і нових народів Європи - об'єднуючий центр Європейського значення
• "Простір Болі і Страждань" - нести пам'ять про злочини проти людства 20 сторіччя. На місці в'язниці на Бандери. Щось відмінне від музею Терору в Будапешті.
  
• "Центр ООН у Львові" - створити містечко ООН та міжнародних організацій у Львові (про що вже писав).
• "Фестивальний центр" - зважаючи на 82 фестивалі у Львові та регіоні, місту бракує "серця" мистецтва, простору для митців, творців, - не окремий театр, а власне простір, де фестивалі і виставки можуть проводитись, народжуватись і трансформуватись. Де з простором можна експериментувати.
  

Чому за це варто боротись? Бо суперечки забудуться історією, але знакова пам'ятка лишатиметься не та одне сторіччя. Знакові споруди визначаються метрополійність міста, дозволяють ствердити "ми - можемо", підіймають мораль і врешті повністю окуплюють себе.