Стандарти ремонтів

Добре, що ремонти у Львові відбуваються - ремонти доріг, ремонти освітлення, ремонти будинків тощо. Але як відбуваються ремонти? Рівна дорога - роздерті розкопані узбіччя, нова лампочка - а вулиці все одно не видно, нова фарба на фасаді - а знизу грибок і т.п. Наявність інформаційного табло про об'єкт ремонту пересічному львів'янину не дозволить зробити висновок - чи достатньо цих грошей для повноцінного ремонту, і взагалі, що таке повноцінний ремонт дороги чи будинку. Можливо місто просто закопує гроші - а наступного року прорве трубу під новою дорогою, про яку забули, або лампочка знову перегорить. Відсутність інформації про рівень ремонту та стандартів, які визначають цей рівень, спотворюють думку львів'ян (або дезінформують) про ремонти, що відбуваються у місті.

Що можна зробити:

1. Визначити ти прописати комплексні стандарти ремонтів різних об'єктів міської інфраструктури - різних рівнів. Наприклад, "найкращий ремонт дороги" - це заміна інженерних комунікацій під дорогою, оздоблення узбіч велодоріжками, повне оновлення стовпів освітлення, озеленення газонів, закладена бетонна подушка та шар нового асфальту не менше 10 см. "Належний ремонт дороги", "косметичний ремонт дороги" і т.д. До визначення стандартів залучити не лише дорожників, а комплексно - усіх, хто користується даним об'єктом (ті самі громадські організації). Розглядати ремонт комплексно - з територією навколо, над і під об'єктом, його станом вчора (історія), сьогодні (факт) та у майбутньому (довготривалість). Фахові організації будуть казати, що такі стандарти існують на рівні держави і нормативних актів - безперечно, але ніхто не заперечує можливість ці стандарти змінювати і працювати над їх вдосконаленням, особливо коли діючі норми приймались часто за іншої держави, за непрозорих умов і певно одними інженерами (без дизайнерів та урбаністів).
   
2. Зробити гео-мапу таких об'єктів у Львові (накладену на ту саму Google Map), із вказанням рівня необхідних робіт та приблизною кошторисною вартістю цих робіт. Населення міста повинно звикати до думки, що інфраструктура коштує, і коштує багато, якщо робити її належним чином. На мапі кожен об'єкт позничити фактичним рівнем його стану, і які елементи робіт виконані чи коли планується виконання. Така собі мапа амортизації інфраструктури та інфраструктурних потреб міста.
   
3. Під час виконання фактичних робіт вказувати (на інформаційних табло поруч з об'єктом, на ґео-мапі та в інформ повідомленнях) який рівень ремонту виконується - "найкращий", "належний" чи "косметичний".

Маючи таку систему, визнаємо, що за відносно невеликі кошти не можна розраховувати на справді якісний ремонт, побачимо чи відповідають витрачені кошти рівню якості робіт, і довідаємось скільки насправді містові потрібно коштів щоб довести інфраструктуру до ідеального стану і що значить ідеальний стан (розширити уявлення, які мають лівів'яни про якість).