Спів-фінансування соціальних проектів

Як місто може отримати більше від використання бюджетних коштів? Один із способів, який наразі не використовується, - це заохочення фінансування важливих соціальних проектів мешканцями міста та компаніями. У випадку, якщо міська влада надаватиме суму, рівнозначну тій, яку назбирають мешканці або компанії, - це спонукатиме приватну ініціативу. Неурядові організації можуть стати флагманом процесу, - власне для цього за статутом вони й існують. Від дверей до дверей, переконуючи, збираючи, рекламуючи, можна назбирати достатньо коштів для вирішення тих питань, які давно турбують громаду. Наприклад, якщо мешканці багатоповерхового будинку готові вкласти десятки тисяч з власної кішені на відновлення бічної дороги, до якої у міської влади певно що роками не дійдуть руки, - чому місто не може дофінансувати цей проект, тим самим зекономівши кошти міста на той самий ремонт. Ремонт або розбудова дитячих майданчиків, покращення освітлення, покращення матеріальної бази шкіл або лікарень, фінансування вистав та нових проектів культурних устано, нові пам'ятники та сукльптури, і т.д.

Переумови:

• Прозора схема, доступна для всіх
• Гарантування наявності грошей на рахунку для здіснення проекту
• Єдиний простий механізм розподілу, адміністрування, контролю та звітування, максимальне відсторонення міських службовців від реалізації проекту, і максильне їхне залучення у контроль над результатами
• Кожен проект повинен мати наглядову раду із впровадження, члени якої особисто гарантують та відповідають за достовірність реалізації проекту
• Залучення преси як ефективного каналу громадського контролю над виконанням проектів

Відсторонення міських чиновників та комунальних підприємств дозволить значно покращити ефективність освоєння коштів громади, створити передумови для появи нової категорії соціальних підприємців, які зможуть розширювати набутий досвід на інші регіони України.

Ботанічній сад

У Львові є чудовий ботанічний сад Університету на Погулянці. Як і будь-які інші наукові заклади, ця установа страждає від відсутності фінансування, - розвитку території не відчувається, водночас добре, що сад взагалі зберігся, певно зусиллями колективу. Сад міг би сам на себе заробляти, - це чудове місце, де панує чисте повітря і недалеко від центру міста
Збудувати, у партнерстві із професійною компанією, ресторан та/або кав'ярню. Ботанічний сад (або Університет) міг би стати співвласником, надавши право еклюзивного використання ділянки для цього закладу. Однозначно має бути гарне архітектурне рішення, можливо із залучення міжнародних архітектурних бюро. Відвідувачі ресторану зможуть додати відсоток до рахунку, який піде на потреби розвитку Ботанічного Саду.
Відновити відкритий сад, розбудувати гарний кутий паркан, продумати скульптури в саду - залучити ландшафтних дизайнерів. Територія повинна врахувати майданчик для відкритих заходів. Пам'ятати про першочергове завдання саду - ботаніка як наука
Ботанічному саду бракує освітлення - величезна оранжерея вимагає підсвітки, аналогічно відкриті плоші навколо, також у парку Погулянка
Штатний роклад персоналу повинен включити PR менеджера, у чиї обов'язки входила б промоція Ботанічного Саду як місця проведення прийомів, заходів, конференцій та зустрічей. Наукові працівники саду можуть проводити науково-пізнавальні екскурсії львів'янам, зокрема для сімей.
Додаткове фінансуння можна скерувати на модернізацію системи опалення, розширення та покращеня матеріально-технічної бази, а також на підвищення навичок та етики роботи персоналу саду із відвідувачами. Ресторан високого рівня не може розташовуватись поруч із садом, де працівники вбрані у поношений одяг багалітньої давності, і рівень спілкування не відповідає інтелиґентності університетського рівня. У це потрібно інвестувати теж.
Система енергозабезпечення сама по собі може стати атракцією - якщо забезпечити сонячне електроенергію, а також енергію з біо-палива. В ідеальному випадку, Ботанічний Сад мав би забезпечувати 100% енергії з віновлюваний джерел і стати навчальних майданчиком для відвідувачів.

Аналітика про Львів

Аналітична інформація про Львів фактично відсутня в Інтернеті, а найімовірніше й взагалі. Комунальні підприємства, сайти міської та обласної ради, статуправління, Інститут Міста - неможливо знайти нормальні толкові аналітичні матеріали про економіку, стратегію розвитку, плануваня, культуру і т.ін. Існують напів-журналістські, напів-анекдотичні статті, є суб'єктивні погляди на ту чи іншу проблематику, інформацію про Львів в контексті національного звіту - і нічого суто про це мільйонне місто. А де результати тих проектів, в яких помічається участь міської адміністрації? Що бере за основу апарат Ратуші під час підготовки стратегічних дркументів для міста? Чому результати цих проектів не оприлюднюються у легкодоступному і логічному місці?

Оподаткування бездіяльності

Згідно законодавстсва міська влада має право запроваджувати місцеві податки. Фінансування для міського бюджета і так катастрофічно бракує. Яким чином податково стимулювати діяльність, яке спрямована на вирішення соціальних проблем?

Наприклад, багатоквартирні будинки руйнуються через брак фінансування утримання спільних територій, - фасадів, ліфтів, балконів і т.д. Це становить загрозу життя перехожих та псує обличчя міста. Чому не запровадити податок на власників/мешканців тих будинків, які нічого не роблять для їх утримання? Механізм:
1. Визначення проблеми та кошторис та її розв'язання
2. Пропозиція мешканцям багатоквартирного будинку - включаючи певну частину субсидії від міста
3. У випадку відмови - починаємо нараховувати податок
Логіка податку - створенння загрози та спотворення умов життя інших мешканців міста та накопичення витрат на майбутнє для служб міста (у випадку техногенних катастроф).

Впровадження подібних податків, принаймні спроба їх запровадження, здатні спонувати до активізації створення асоціацій власників.

Лобіювання транспортних рішень

Створення ефективної транспортної системи, замкненої на Львові, дозволить містові зростати, набувати ваги у регіональних процесах. Транспортна система - це одна із тих сфер, де часова лакуна від рішення до впровадження є найбільшою. Ефективне лобіювання віповідних рішень є дуже важливим з боку керівництва міста для позитивних рішень на користь міста у наступний період.

• Наполягати на включення Львова у маршрутні сітки авіакомпаній
• Продумати стратегію перетворенння львівського аеропорта на базовий для якоїсь авіакомпанії
• Залучати рейси у дивні міста - зокрема по СНД та малих містах цетральної та східної європи, чорноморського басейн - разом із зростанням економіки зростатиме і важливість цих рейсів
• Продумати можливості розширення сполучень з іншими континентами - Пн Америкою, Китаєм
• Лобіювати приватний капітал на розбудову концесійних доріг навколо Львова у регіональних напрямках (на Волинь, Тернопіль і тд)
• Впроваджувати спільні проекти із Залізницею із запровадження якісного швидкісного руху на певних напрямках, зокрема на регіональних (Львів-Трускавець). Метою має стати можливість дістатися зручно і яксіно у будь-який регіональний центр навколо Львова за 2 години - найближчі обсасні та районнні центри.
• Лобіювати інтереси Львова в європейських проектах, зокрема транспортних коридорах
• Започаткувати програму планування транспортної системи на наступні 50 років, врахувати проекти та прогнози щодо технічного поступу, обєктивних змін (менше бензину) та неминучих аспектів мобільності (більше потреб для подорожей)

Створення технічних секретаріатів дорадчих рад

Чи є у Львові дієвий механізм представлення інтересів різноманітних груп впливу, тобто представницькі можливості? Люди та організації, задіяні у сферу культури, промисловості, інвестори, споживачі, держслужбовці? Існують дорадчі ради, періодично звітуються про круглі столи, водночас можливості залучення та існування дієвих інструментів лишається примарним.

Будь-який дієвий механізм представлення інтересів певних груп впливу повинен мати технічний секретаріат, тобто декілька людей, які отримують зарплату за обслуговування представників цієї групи впливу, зведення думки та доведення цієї інформації до можновладців. Відсутність технічних секретаріатів призводить до підкилимної боротьби між поодинокими організаціями, асоціаціми за бюджетне/міське фінансування, за створення "своїх" та "інших" інституцій. Можновладці страждатимуть від відсутності різних думок з того чи іншого приводу. Лише коли незаангажований технічний секретаріат подаватиме інформацію, керівники міста матимуть більше опцій для вибору.

Розумне освітлення

Вартість електроенергії зростає, міська влада робить певні кроки для зменшення енергоспоживання, зокрема в бюджетних установах. Водночас мешканці і далі нарікають про неосвітлені під'їзди, проходи та вулиці. Водночас достатньо пройтись спальними районами Львова ввечорі, щоб побачити десятки, сотні під'їздів, освітлені тобі, коли ніхто ними не ходить.

Чому у місті не встановлюють системи автоматичного освітлення, які реагують на рух або які автоматично вимикають освітлення через визначений, короткий період? Подібні системи освітлення є нормою в розвинених країнах, навіть у наших сусідів. Що можна зробити:

1. Прорахувати економію коштів від встановлення таких систем (методології є кому розраховувати, див тут)
2. Визначити необхідний обсяг коштів
3. Підготувати програму для бюджетних установ та для приватного сектору (зокрема для кондомініумів та ЖЕКів), яка б включала доступ до пре-кваліфікованих виконавців та постачальників, методологію оновлення систем освітлення, рамкові угоди з банками на фінансування, опис проекту та ресурси на промоцію програми та навчання відповідальних осіб
4. Провести переговори з Львівобленерго про зміну тарифів, які б стимулювали населення переходити на прогресивні системи освітлення (вищий тариф для під'їздів, де даремно горить світло)
5. Отримати фінансування на програму (держ бюджет, міжнародні фінансові інституції або довгострокові кредитні ресурси)
   

Окрім безпосереднього зменшення енергоспоживання, кращого освітлення, програма здатна створити додаткові робочі місця (підрядники, виробники подібних систем), спонукати мешканців до активнішого переходу від ЖЕКів до об'єднань власників та сприяти підвищенню екологічної свідомості львів'ян.

Львову потрібні кращі забудовники

Мільйонне місто забудовують цегляними копіями панельних будинків часів розвиненого соціалізму, при чому подають це як квартали мрії, еко-будинки, європейські стандарти і т.д. Єдине європейського у всіх без виключення новозбудованих будинках - це ціна на квадратні метри. Чого бракує:

• думки про людей - новобуди не забезпечують зручності ані мешканцям, ані перехожим, не-функціональні глиби цегли, бетону або шкла, навалені на дорогоцінні квадрати міської землі, намішані на людській роботі і пропитані кредитними коштами - ось і все від думки про зручність
  
• стилю - архітектурні рішення не витримують жодної критики. Хто із людей здорового глузду навіть за 10 років дивитиметься на ці псевдо-творіння? Слогани на кшталт "наше місто - найкраще" давно є популізмом. Львів 1910 р. дійсно є найкращим.
  
• нових технологій будівництва - за аргументами про відсутність навичок і технологій стоїть лише небажання вийти за рамки Львова, щоб знайти ці технології та небажання вкладати кошти у розвиток власне людей - будівельників, мулярів, робочих - щоб навчити їх цих технологій.
  
• поваги до мешканців - і в першу чергу від міської влади, яка дозволяє будувати те, що будують зараз, яка не встановлює правил, негнучно ставиться до земельних питань, не заохочує будівництво, не стимулює креативність в архітектурних рішеннях та конкуренцію на скрізь без винятку дотичних ринків.
  

Що можна зробити

• Привезти до Львова іноземних та навіть інших українських девелоперів, забудовників і т.д. Всіляко сприяти їхній появі, не порушуючи правила конкуренції. Надсилати інформаіцю англійською мовою, повідомляти про земельні аукціони за багато місяців наперід, допомогати розібратись з правилами (дозвільній системі), визначити уповноваженого міськадміністрації за контакт з іноземними девелоперами - при чому з депертаменту іншого, ніж безпосередньо відповідає за аукціони та земельну політику. Потрібно негайно створити якісну конкуренцію львівським забудовникам, які і самі не конкурентноспроможні на інших ринках, й усіма способами лоббіюють проти нових конкурентів. Потрібно зламати цей псевдо про-галицький зговір.
• Під час будівництва громадських установ або закладів (університети, мед установи і т.д.) навадати субсідії на кращі архітектурні рішення - на проплату (прозору, на конкурсі) архітектурної документації. Без цього матимемо будови на кшталт нового кемпусу Українського Католицького Університету - вкладено багато - а дивитись немає на що (при чому це була хіба не єдина будова навчального закладу за останні 15 років).
  
• Змінити правила затвердження архітектурних проектів - вимагати іновативності від архітекторів і заохочувати цю іновативність через дозвільну систему. Створити міжнародну дорадчу раду над управлінням архітектури, зменшити вплив "громадської думки" (якою легко маніпулювати як з точки зору соціології, ПРу так і розуміння, - більших львів'ян навряд чи бачили навіть 20 міст в Європі за своє життя і не можуть бути експертами). Водночас відповідальні працівники міськдержадміністрації мають особисто захищати рішення перез ЗМІ - регулярно виходити на громадські слухання.
  
• Визначити далекоглядні вимоги до забудовників - визначити 5-10 пріоритетних / стратегічних районів забудови і встановити вимоги до забудовників, які мали б запропонувати рішення, які б стали б пам'яткою архітектури 21 сторіччя, були зручними, екологічними, покращили б життя навколишніх районів та спонукали б розвиток (або соціальне перетворення) цілих районів. Провести конкурс на розробку комплексного плану розвитку таких ділянок/проектів - запросити консорціуми місцевих закладів (на кшталт інституту містобудування) та передових міжнародних агенцій - для того, щоб наші вчились, а місто отримувало б найкраще в світі.
  
• Вимагати від девелоперів, забудовників, підрядників, будівельно-монтажних компаній розкриття інформації про впровадження нових технологій, навчання, іновацій і т.д. Під час подання заявок, під час зустрічей, під час отримання дозволів та ліцензій. Зрештою, просто попередити, що міська влада не планує зважати на їхні балачки про проблеми (немаємо, дорого, не можемо і т.д.), - компанії існують для того, щоб їх вирішувати. Ті, які не можуть або не хочуть - мають зникнути з ринку.
  

Потрібно прокинутись, роздивитись навкруги, озирнутись навколо і визнати - нас дурять, - мешканців, місто, людей. Ми маємо право жити у кращих будинках, ходити по-між кращими будівлями та бачити гарну архітектуру. На дворі - 21 сторіччя.

Вміти вибачатись

Міська влада не вміє вибачатись за незручності:

• Стовпотворіння в аеропорті - замість незграбної реклами на колонах в аеропорті можна було б десь повз стіну поставити невеликі але гарні дошки із вибаченням за спричинені незручності та інформацією про те, коли і як буде готовий новий аеропорт
• Корки в місті - у маршрутках можна було б вивести перепрошення на радіо замість (часом) беззмістовної реклами на маршрутко-телебаченні
  
• Ремонт дороги - дошка-оголошення із вибаченням за спричинені незручноті та інформацією про те, коли це тортури закінчаться
  

І справа не лише у владі - будівельні контори-підрядники, забудовники, управлінські структури - не мають культури вибачатись. Незручноті сприймаються як належне. Подібний підхід потрібно змінювати, потрібно вибудовувати правильну логіку ведення бізнесу - для споживачів, для людей, для самих себе. І якщо щось є незручим, за це прийнято вибачатись.

Чим займаються львів'яни?

Успішне місто має пропонувати мешканцям гідну цікаву працю - робочих місць має бути багато, зокрема таких, що потребують високої кваліфікації. Чим більше категорій робочих місць, які може запропонувати місто пошукачеві праці - тим більш привабливим і динамічним є місто. Чи хтось проводив обстеження ринку праці у Львові, ґрунтовне, змістовне і аналітичне? Хто достеменно знає, де саме працюють молоді люди - дійсно працюють, не рахуються? Чи люди мусять підробляти чи вони задоволені основним місцем роботи? Хто знає, які найекзотичніші або найфутуристичніші фахи запропоновані на ринку Львова? Скільки робочих місць вимагають щоденного використання різних мов, скільки - відряджень, яка тривалість роботи працівників на одному місті? Скільки іноземних громадян працює у Львові? Як люди підтримують рівень своїх фахових знань або навчаються новим? Звідки мігрують люди до Львова - з області, регіону, зза кордону? З яких причин?

Маючи ці дані, можна співставити із тим, що пропонують ринки праці у розвинених країнах або з тим, що пропонують львівські університети та навчальні заклади. Можна думати про стратегію та дбати про розвиток.

Лище побіжний перегляд сторінки львівського регіонального центру зайнятості засвідчив повну відсталість цієї інституції від сучаного життя. Можливо, з підбором швачок та будівельників вони можуть допомогти, але коли у базі даних резюме подають новини з напів-оголеними телеведучими та сам сайт виглядає наше першотравнений транспарант - це сумно. Це не поступ - це деградація. Краще дозволити компаніям зайняти цей ринок і ліквідувати і подібні центри, і податки на їхнє утримання.

Торгово-розважальні центри

Львів починає жити у темпі інших великих міст - з торгово-розважальними центрами. Місто перетворюватиметься на громаду споживачів - які заробляють для того, щоб тратити. Останнє надходження - ТРЦ Леополіс. Львові подібні центри вкрай необхідні, проте девелопери не повідомляють про ті проблеми, які створюватимуть подібні ТРЦ. Що можна було б зробити:

• Чи перероблятиметься сміття, яке продукуватиме ТРЦ?
• Як ТРЦ вплітатиметься у соціально-культурну текстуру міста - чи будуть місця для культурних презентацій, чи зарезервовані субсідійовані місця для авторських крамниць львівських дизайнерів, площі для виставок картин і т.д.
  
• Потрібно рахувати викиди парнікових газів, які спричинить будівництво цього ТРЦ, - він споживатиме величезну кількість енергії - чи використано принципи зеленого дизайну, чи власники задумуються над альтернативними джерелами енергопостачання - площа даху вимірюватиметься десятками кв.м.
• Як ТРЦ працюватиме із мешканцями міста, які можуть лише спостерігати за карнавалом конзюмеризму? Чи викидатимуть продукти чи передаватимуть у притулки?
  
• Чому до розробки не залучені жодні із львівських архитекторів - як ТРЦ використовуватиме елементи сусто галицької архітектури? Чи він стане звичайним стандартним ТРЦ, яких тисячі по світі - точна копія з трохи іншим логотипом? Що виділятиме ТРЦ по-між інших?
  

Простіше задуватись над цими питаннями зараз, коли можна використати найкращий світовий (не лише польський) досвід та навчитись із помилок іншим, відслідкувати тенденції та наслідувати тренди. Крім того, на суспільно-корисні цілі можна залучити дердфінансування (з місцевого бюджету або проектів, які фінансуватиме ЄС в рамках програми добросусідства).

Студентські практики у Львові

Студенти зобов'язані проходити виробничі практики. У багатьох випадках це робиться заради галочки та купи нікому не потрібних звітів. Водночас практика - це унікальна можливість проявити свої таланти для молоді, яка шукає можливостей найкращого працевлаштування. Розбудова гнучкої, корисної та розвиненою системи виробничих практик зможе дозволити Львову значно покращити якість людських ресурсів. Що можна зробити

• Виділяти додаткове фінансування практикантам на підприємстах та компаніях за умови, що такі підприємства подадуть опис завдань (1 сторінка максимально) та після закінчення практики - опис виконаної роботи або фото- чи відео матеріали (текст - макс 1 сторінка). Зобов'язання оприлюднити цю інформацію дозволить відсіяти непотріб
• Провести семінари, наради та роз'янювальні групові телеконференції для відділів кадрів та спеціалістів із персоналу з промоцією схеми
• Приз за найкращу практику для підприєства/компанії та практиканта
• Виділити спів-фінансування для декількох проектів із створення системи пошуку місц для проходження практики (віртуальні та фізичні), з метоб створення здорової конкуренції
• Створити посібник із зразками схем проведення, планування стажувань, мотивації практиканта, підказками стосовно ттого, що можна поручити практикантам (зважаючи на їхні певні навички, якими навіть менеджери певно не володіють) і т.д.
• Проводити зустрічі із практикантам Львова - зокрема на виробничих підприємствах, з метою промоції певних фахів та спеціальностей, які отримують напрочуд мало уваги з боку заанґажованих ЗМІ
  

Робоча група мерів Великого Львова

Так чи інакше, раніше чи пізніше, Львів розростеться поза географічні межі власне міста. Влада передмість, селищ та міст навряд чи погодиться на добровільне приєднання до Львова. Замість потенційної конфронтації, закладеної у самому факті економічного розвитку та зростанні заможності (львів'яни будуватимуть будинки навколо Львова), можна створити середовище спільної дії, - створити постійнодіючу робочу групу мерів поселень навколо Львова та власне мера Львова, яка зустрічатиметься раз на місяць для обговорення стратегічних питань, які торкатимуться усіх - наприклад, водозабезпечення, чи питання сміття (наразі це може бути не актуальним для певних сіл, але із навалою львів'ян діючі комунальні системи не витримуватимуть і чесно очікувати допомоги від Львова), доріг та громадського транспорту, розподілу податків і т.д. Координацію групи може виконувати обладміністрація. Подібний колегіальний орган може згодом стати мерією Великого Львова.
Чому думати про це зараз - бо саме зараз Львів починає багато проектів, які мають у собі неабиякий запас конфліктів (шум від аеропорта, збільшення сміття, забудова комерційною нерухумістю і т.д.) і краще заінвестувати час у це зараз, ніж витрачати значно більше часу та зусиль для розв'язання конфліктних ситуацій у майбутньому. Та й краще мати гармонійний край, з толковим планом розвитку а не хаос, коли маленькі села раптом перетворюються на "містечка крутеликів" без жодної якості життя, плану забудови та необхідної інфраструктури. Крім того, з наступного року почнуться проекти, фінансовані ЄС у рамках програми Добросусідства - робоча група може спільно визначити пріоритетні проекти для регіону.

Львівській Аеропорт

Плани розбудови нового пасажирського терміналу у львівському аеропорті починають впроваджувати у життя (див заяву начальника управління та звіт того управління). Коментарі та ідеї

1. Брак концепції. Концепції розвитку “Міжнародного аеропорту “Львів” на 2007-27 рок, яку мали би затверджувати минулого року знайти не вдалось. Її також не представляли на форумі у жовтні 2007р. Яким чином вдалось розробити концепцію за 5 місяців, без громадського та фахового обговорення? Концепція представлятиме собою матеріали декількох консультаційних компаній, нашвидкоруч допасованих в єдиний документ. Ті моменти, про які писали у минулорічному дописі, навляд чи прийняті до уваги.
   
2. Власність та управління. Львівська влада намагається отримати у комунальну власність аеропорт - новини про вето Президента на це рішення обійшло ЗМІ. Якщо врешті аеропорт перейде у комунальну власність - яким чином влада планує нею розпоряжатись, зважаючи на потребу залучити інвесторів? Який варіант управління об'єктом надаватиметься потенційним інвесторам? Чи буде створено нову юридичну особу із часткою власності громади (внесеною майновим комплексом аеропорта) та інвестора, чи МКП Аеропорт матиме певну форму угоди концесії землі та інфраструктури? Чи МКП Аеропорт найматиме компанію-оператора аеропорту на умовах фінансування нею будівництва (отримуючи меншу плату за управління відповідно)? Міськрада може вийти на міжнародні ринкі капіталів для залучення коштів на поповнення статутного фонду МКП Аеропорт - зважаючи на жахливий стан аеропорту, без живих грошей міскадміністрація (і місто) може сильно програти у переговорах із потенційними інвесторами. Водночас вихід на ринки капіталів зробить проект більш привабливим для більшої кількості потенційних інвесторів.
   
3. З думкою про майбутнє. Розбудова аеропорту надає унікальні можливості створити підґрунтя для розвитку, деякі приклади: 1) створення підприємства із ремонту літаків на основі ремонтного заводу, який розташований буквально по іншу сторону смуги та наразі задіяний лише у військові проекти, 2) подбати про сталий розвиток, враховуючи потреби переробки стічних вод, створення замкнених циклів тепло та водопостачання, спів-генерацію (дах може стати чудовим майданчиком для розміщення сонячних батарей), 3) мати обґрунтовані вимоги та налаштовувати інвесторів на те, щоб місцеві (західноукраїнські) компанії мали можливість вчитись/отримувати досвід виконання робіт - вимагати участі українських компаній як партнерів під час виконання робіт або створювати львівські офіси, 4) запрошувати до Львова представників українських міст та міст із Карпатського регіону для поширення досвіду організації роботи аеропортів - тим самим позиціонуючи Львів як центр інформації та досвіду, 5) думати про можливість створення хабу для авіакомпанії власне у Львові - поцікавитись досвідом Братіслави, Кракова, Тімішоари - що їм довелось робити, включити це у концепцію
   
4. Прорахувати та оприлюднити ризики. Фаховий підхід до аналізу ризиків потенційних інвесторів привабить тих самих інвесторів. Деяки приклади ризиків - 1) незрозуміла власність на землю навколо аеропорта, що гальмуватиме можливість розширення 2) потреба узгодити доїзд із міськими транспортними службами - незрозумілий рівень залучення Укрзалізниці для ефективного поєднання із залізничним сполученням, рівень готовності прокласти нові лінії для тролейбусу, 3) із збільшенням пасажиропотоку зростатиме звукове забруднення - наявність плану дій на цей випадок, 4) використання смуги військовими
   
5. Використовувати те, що є. Незважаючи на те, що угоди про вільне небо між Україною та ЄС ще не ратифікована, потрібно залучати нові авіакомпанії для початку перельотів зі Львова вже - з тою інфраструктурою, що є. Допомагати розібратись із ліцензіями в Міністерстві, продумати план свого роду дотацій на рекламну компанію Львова у містах, звідки літає авіакомпанія. Скажімо, чому б не почати працювати із LOTом на розширення кількості перельотів зі Львова (фінансуючи рекламу Львова та нових маршрутів у польській пресі) чи знайти бюджетні авіакомпанії з тих країн, де може бути менше проблем із утриманням ліцензії в Міністерстві (скажімо Wizzair з Будапешту), попрацювати із нашими Аеросвітом та МАУ про розширення географії польотів власне зі Львова (чому жодна українська авіакомпанія не літає до Польщі). Продумати план промоції авіаперельотів серед населення - спонукати до туризму, більшої ділової активності і т.д. Така дільність допоможе міськадміністрації набути досвід у роботі у сфері авіації, створити необхідну команду фахівців.
   

Аналіз бюджету Львова за 2007р.

Львівська міська рада оприлюднила звіт про виконання міського бюджету за 2007р. Прозорість влади - це безперечно запорука демократії. Наступний крок - це надання зауважень та рекомендацій владі, - реакція громадськості на надану інформацію. Не зазіхаючи на наукову обґрунтованість, деякі спостереження:

• Незрозуміла логіка використання коштів бюджету розвитку - яке відношення до розвитку мають реконструкції котелень, колекторів, будівництво житлових будівель і т.д. - це звичайні нормальні витрати, які мають проходити по загальному фонду бюджету - видатковій частині. Лише статті з розробки проектної документації, будівництва певних соціальних об'єктів (наприклад соціально-реабілітаційних центрів) можна вважати справді такими, що сприятимуть розвитку міста. Якщо це вимоги законодавства - потрібно пояснити, водночас потрібно надати логічну схему бюджету (що вважаєтся статтею бюджету розвитку - які критерії вибору таких статей)
• Звітність - це добре, але потрібно було б звітувати на основі проектів, - тобто скільки грошей було скеровано на вирішення конкретних соціальних питань, оскільки окрім бюджетних коштів є ще кошти компаній (скеровані на соціальні потреби), кошти міжнародних грантів, а також спів-фінансування проектів громадськими організаціями чи окремими громадянами. Лише у такий спосіб міська влада здатна показати, як міське фінансування сприяє виділенню фінансування з інших джерел. Подібна система звітності також створить середовище для зламу логіки управління та архаїчних систем (ЖКГ). Наприклад, у бюджеті чітко прописані витрати на ремонти доріг (і дійсно можна побачити прогрес), водночас частина цих витрат могла би бути скерована на спів-фінансування ремонтних доріг із безпосередньо мешканцями будинків чи підприємствами - гепотетично 500 тис. грн. могли би призвести до проведення ремонтних доріг на суму 2 000 тис. грн. Питання про те, чому не згадані внески забудовників, девелоперів на соціальний розвиток - як саме проходять ці кошти, обліковуються здійснені роботи (за кошти інвесторів), - чи системи обліку не існує? Водночас система витребування внесків на соц. інфраструктуру в наявності є.
• Система подання інформації не продумана і застаріла - вивісити Ексел-файли не складає проблеми, а от чому не створити щось інтерактивне, - чому не можна перейти на сторінки комунальних підприємств, управлінь адміністрації чи окремих проектів? Чому не показати деяку інформацію графічно, зокрема як надходження від податку з власників транспортних засобів використовуються на власне фінансування доріг? Яким чином бюджет 2007р. сприяв виконанню певних стратегічних програм розвитку, якщо такі є - наприклад на який % профінансована програма програма збереження історичного середовища і т.д.
• Не може не тішити збільшення фінансування енергозбереження, ремонт тих самих котелень і т.д. Водночас - на основі якої стратегії здійснюється фінансування. Що береться за основу під час підготовки ТЕО? Чи дійсно застосовуються новітні технології, чи йдеться просто про заміну старого обладнання на нове, без жодної зміни у технології та підході? Заміна котелень у школах може супроводжуватись переплануванням повного циклу водо-, тепло постачання шкіл - чи навіть комплескним підходом до вирішення питання життєзабезпечення школи - зрозуміло, що можна замінити котельню, а можна також замінити вікна, двері в каласах, встановити радіатори із регулюванням тепла, і тим самим радикально зменшити енерговтрати і частину тепла пустити на інші будинки чи потреби. Чи є синергія міє статтями бюджету на комунальне господарство та держ програмою з енергоефективності?
• Чому немає звітів про ефективність виконання проектів - тобто чи дійсно було здійснене спів-фінансування проектів, де воно мало бути здіснене, яка частка робіт, профінансованих з бюджету, була прийнята, а яка - вимагала перероблення, на який термін надається гарантія із згаданих робіт? Чому надання звіту не супроводжується доповідною про можливі шляхи покращення функціонування бюджетної сфери? Безперечно працівники міськадміністрації можуть краще за інших вказати на можливі покращення
• Доходна частина наводить на деякі запитання - за оренду комунального майна торік отримано 20млн. грн. - для майже мілйонного міста та зважаючи на кількість комунального майна - сума мала. Податків за забруднення, шкоди навколишнього середовищу майже немає, або вони несуттєві - зважаючи на екологічний стан міста, потрібно міняти підхід - той, що шкодить, має платити - підвищити плату за опалення, якщо воно виробляється старими неефективними котельнями, додаткові збори за забруднення підприємствами, підвищення плати за реєстрацію старих авто, суттєве підвищення штрафів і т.д. Можна подумати над платою за звукове забруднення - але це тема окремої розмови.
• Зовсім непомітно витрат на захист інтересів міста - юридичних, рекламних і т.д. За умов демократії потрібно позиватись із порушниками - звідки на це йдуть кошти, наразі не відомо (а потенціал доходів може бути неабиякий), жодної аґенції із просування Львова (чи то як туристичного центру, чи як інвестиційного) не засновано і не профінансовано.

А тут можна ознайомитись із бюджетом Львова на 2008р.

Промислові площі у Львові

Багато промислових площ у Львові та на Львівщині використовують неефективно, або вони просто простоюють. Водночас власники чи орендарі не надто поспішають змінити ситуацію, вичікуючи чи то зростання цін, чи просто їх не цікавлять питання ефективності і влаштовує напів-радянське господарювання. Як можна це змінити:

• Провести аудит промислових площ, які простоюють чи недовикористовуються
• Провести цикл робочих нарад із власниками / орендарями / директорами із залученням фахівців, прикладами з інших країн, потенційними інвесторами, які шукають площі у Львові чи під Львовом
  
• Подавати інформацію для преси - створити суспільний тиск на директорів, вивести їх на люди
• Проводити відверте лобіювання підвищення податку на землю та на ресурси - це дасть дуже добрий сигнал
  
• Напрацювати графіки ефективності використання площ - ВВП на кв.м. або оборот на м.кв. - дозволить графічно побачити які ділянки використовують ефективно, де приховують обороти і де поступово починають з'являтися кластери доданої вартості
  

Двома словами

Чисте повітря
Гідні зарплати
Цікава робота
Якісна освіта
Доступне житло
Можливості розвитку
Доступ до капіталу
Розвинена інфраструктура
Комфортний транспорт
Освітлені вулиці
Цивілізовані відносини
Можливості подорожувати
Захоплююча архітектура
Цікаве дозвілля
Рівні дороги
Доглянуті подвір'я
Міжнародне місто
Неординарні проекти
Постійна вода
Інтелигентна влада
Культурне життя
Бачення майбутнього
Охорона спадщини

Пробудження до важливих проблем

У Львові вже почали говорити про енергозбереження, про зменшення споживання води, про заміну старих неефективних методів та технологій. Але ментальність й далі заціклена на маленьких буденних проблемах, коли люди спроводять години, обговорюючи нікчемні питання, забуваючи про ширше бачення справді важливих проблем. Наговорюючи на розбиті дороги, бідкаючись на затори, які доводиться проводити у щойно купленій новій машині, якось забувається, що власне ця нова машина й додала проблем на дорогах, маленькі податки, заплачені за це авто, навряд чи зарадять розв'язанню проблеми заторів. Розуміння треба пробуджувати, розвивати та створювати ефект лавини, тиснучи на свідомість молоді, яка здатна зламати спротив старшого покоління. Навіть ті, кому лише 30, вже звиклись, обжились у власну розміренність містечкового життя, забуваючи про глобальні проблеми, займаючись накопиченням власних статків або долаючи життя через злидні. Лише підлітки та 20-річні можуть стати лідерами руху за сталий розвиток.

Людей треба шокувати, інформувати, втлумачувати, роз'яснювати:
• На головному вокзалі повісити велике інформаційне цифрове табло, де б показували інформацію про рівень споживання води у місті, про споживання електроенергії на душу населення. Прості факти, які здатні зламати ментальність
• У центрі міста, та у кожній маршрутці, оголошувати про вміст газів у повітрі сьогодні та впродовж певного терміну
• Мер міста може пересісти часом на ровер, пропагуючи здорові методи мобільності
• Ламати ментальність стосовно оплати роботи ЖЕКів – навести приклади, що догляд за будинком не може коштувати дешевше пляшки пива на місяць, - створювати розуміння необхідності інвестувати
• Зобо'язати ЖЕКи поширювати інформаційні матеріали про енергоефективність і що можна зробити у себе вдома
• Серія статей та передач на тему «до і після», - споживання ресурсів до і після продуманого ремонту

Іновайційні компанії у Львові

Де ті львівські компанії, якими можна пишатися? Які спромоглись так поєднати людський, фінансовий та матеріальні капітали, що створили унікальну продукцію, яка покращує життя людей багатьох міст та країн. Компанії, які утворили додану вартість у Львові, створили сотні робочих місць для амбітних працівників? Не ті компанії, що купили землю та збудувати жахіття на ній, не компанії групи купи-продай, які так наполегливо покращують свій імідж ПіаР-ом для наступного виходу на фондовий ринок без зміни суті бізнес-моделі купи-продай, а машинобудівельні компанії, підприємства із складніим виробничим процесом? Яке львівське підприємство випускає продукцію із 1000+ складників, продукція яких підприємств базується на технологіях, захищених патентами, яка компанія має понад 1000 бізнес-процесів чи кроків у виробничому процесі чи процесі надання послуг? Яке львівське підприємство має мережу продажу продукції у більше ніж 20 країнах? Які львівські підприємства чи компанії фінансують наукові розробки та заохочують раціоналізаторські впровадження? Які компанії (навіть ІТ) створили продукти чи надають послуги, які є унікальними в світі?
Потрібно мати перелік підприємств, які базуються у Львові, і які здатні перейти до випуску іноваційної, технологічно- чи процесо- складної, продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Цей перелік складатиметься з різних груп, залежно від економічного стану компанії та рівня іноваційності. Кожна група вимагатиме окремого стимулювання, - від зустрічей до фінансування виїздів, навчання і т.д. Мета міської влади - створити середовище потреби в іноваційному розвитку серед промисловців Львова та технологічно-інтенсивних компаній (вкл. сектор послуг), поєднати науковий, соціальний потенціали міста м'якими методами. Міська влада не зможе самотужки допомогти у відлагодженні фінансових механізмів іноваційного розвитку, - до цього мають бути запрощені зовнішні експерти.
Окремо має проводить політика із активного залучення зовнішнього капіталу (українського, польського та іноземного) для створення іноваційно-просунутих виробництв та компаній. Зокрема, потрібно визначити ті елементи інституційного ландшафту (НДІ, кафедри з розробками та справді фаховим персоналом, незадіяні або недозадіяні людські ресурси), які здатні привабити таких інвесторів. Уявіть Політех, якійсь дослідницький інститут та певний завод, які разом із представниками мерії пропонують Львів як розташування виробнитцва на спеціалізованих високотехнологічних заходах в Європі та далі у світі? І коли представник мерії здатний обслужити потенційного інвестора від першої зустрічі до відкриття заводу? У мерії мають бути фахівці, які здатні привести до Львова заводи Intel і т.п. Львову потрібні такі компанії, які б замовляли розробки нової продукції у львівських вчених та думати над розбудовою мережі продажів в Азії із львівського офісу. І починати треба із інвентаризаціх тих підприємств та компаній, які мають потенціал, які найбільш придатні до переходу у категорію іноваційних.

Чому Сихів зникне

• Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
• Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
• Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району
  

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).