Лідерство міст - лідерство Львова

Великі міста завжди мають профіль лідерства - у певній сфері, у певному питанні, важливому чи для регіону чи для людства. Столиці зрозуміло мають лідерство адміністративно значимих міст. Крім того, великі міста пробують всіляко зацементувати світове, регіональне та міжнародне лідерство у певному питанні. Зокрема, Варшава всіляко намагається стати економічним центром центральної та східної європи, заохочуючи регіональні штаб-квартири та підтримуючи Варшавську Фондову Біржу у регіональних амбіціях (напряму конкуруючи з Віднем, який завжди позиціонувався як брама до Східної Європи). Берлін став цетром креативної галузі, на пару з Амстердамом приваблюючи новомедальні компанії, заходи та виставки. Гановер має CEBIT, Франкфурт - фінансовий центр контінентальної Європи та книжковий ярмарок. Вроцлав в Польщі позиціонує себе як центр торгівлі, з новими виставковими площами та активним проведенням регіональних форумів.

Де може Львів стати лідером? Пропозиції та міркування:

• Центр книжкової індустрії Центральної та Східної Європи - місто має масово інвестувати в розширення щорічного книжкового форуму, користуючись нагодою, що ані громадяни СНГ ані громадяни ЄС не потребують візи в Україну - унікальна можливість створити захід регіонального масштабу (йдеться про розширення у десятки раз, не на 10-50% шороку, перехід на якісно інший рівень)
• Розмістити агенцію ООН з Карпатського Регіону - чому Відень має мати у себе декілька агенцій ООН, а Львів - жодної? Виділити фінансування на побудову Центру Агенцій ООН у Львові та пролобіювати необхідне рішеня в структурі ООН.
  
• Центр світового українства - Львів може і повинен грати на своїй славі центру націоналізму, створення різноманітних центрів (наприклад української мови, про що вже писав тут, вивчення історії україни, або певних її етапів, створення центру дослідження іміграції - зважаючи на факт масового виїзду львів'ян на заробітки), музеїв, конференцій на конгресів
  
• ІТ та суміжні креативні галузі - Львів має потрібну атмосферу для людей креативного типу, зважаючи на чисельність компаній-розробників ПЗ у місті та необхідні навчальні заклади - можна спонукати проведення міжнародних нішових семінарів, зустрічей, мати з пару сотень МСП у цій сфері, фінансувати приїзд студентв та молодих спеціалістів на львівські компанії даного профілю - створити жваве середовище, яке саме себе просуватиме
• Лідерство в архитектурних іноваціях - Львів має унікальну архітектуру старого центру, тоді, коли це все будувалось, це було іновативним, новим словом в архітектурі. Львів може віднайти здатність експериментувати в архітектурі, будувати або перебудовувати масиви, райони, будови так, щоб до Львова хотілось приїхати. Не потрібна гігантоманія Москви та Шанхаю, потрібна іновативність, креативність, нестандартність, новизна
• Екологічне лідерство - Львів має усі передумови для жорсткої політики стосовно забруднення середовища та охорони довкілля, - старе місто не здатне витримати навалу машин, поруч Карпати, поліські озера та заповідні ліси Розточчя. Запровадження системи механізмів переходу до способу життя в місті, яке найбільше поважає стан екології, без створення незручностей для мешканців може поставити Львів на мапу Європи як передове місто. Місто може активно щукати та всіляко заохочювати найкращі світові технології.
  

Звісно, що питання лідерства одразу потягнуть за собою необхідність створення цілої стратегії досягення цього лідерства, вимагатимуть від керівництва міста розуміння та знань про питання, які важливі в європейському та міжнародному вимірі.

Професіоналізація та легалізація надання послуг

Як вивести з тіні діючих гравців, активізувати конкуренцію та створити нові ринки послуг у Львові? Йдеться про дуже прозаїчні нагайні послуги, попит на які постійно зростає, тоді як якість та вартість послуг є не найкращими, якщо взагалі такі послуги надають. Приклади:

* Отримання дозволів на добудови, перебудови і т.д. (кожен має займатись своєю справою, мешканці не повинні бігати по кабінетах чиновників, якщо в них є робота)
* Ремонтні роботи в квартирах (електрики, муляри, монтажники, столяри, будівельники і т.д.)
* Озеленення території (наприклад внутрішні подвір'я)
* Проектні організації (зокрема для дрібних проектів як наприклад перебудова під'їзду чи оновлення брами)
* Ремонтні майстерні (гаражі, ремонт побутової техніки і т.д.)

Будь-хто, хто хоч раз стикався з потребою у подібних фахівцях, згадає брак інформації, відсутність можливості перевірити, хто стоїть за конкретним ТзОВ чи СПД, знайти інформацію про попередню роботу. Це забирає час у мешканців міста, робить дійсно добрих майстрів закладниками поганої репутації галузі загалом, - зменшує якість життя у Львові.

Як влада міста може посприяти у вирішенні цієї ситуації без втручання у ринкові механізми?

• Фінансувати розробку, створення та розповсюдження інформації про знаки якості певних послуг (наприклад, груп з ремонту квартир) на засадах самоорганізації учасників ринку. Наприклад, асоціація підприємців, які надають послуги з ремонту квартир може розробити показники, за якими надаватимуть відповідний знак якості послуг. Місто має визначити обов'язкові критерії, наприклад легальність ведення бізнесу, страхування відповідальності, наявність інформації в Інтернет, відповідність оплати вказаним розцінкам. Інші, зокрема технічні критерії, - це справа асоціації. Так само контролюючий орган знаку якості має нести відповідальність за акредитацію підприємств та підприємців , обробку відгуків споживачів та промоцію відмічених підприємств. Таким чином можна опосередковано спонувати створення прозорих ринків послуг, зменшити "чорні" роботи, провести освіту мешканців, зробити прозорою систему ціноутворення на послуги. Місто має бути власником побіних галузевих знаків якості (на рівні торгівельної марки), та визначити керуючу/управлінську організацію по веденню та просуванню знаків на ринку. Участь має бути добровільною та не суперечити законодавству.
• Провести акредитацію та визначити чіткі умови роботи для проектних компаній та тих, що займаються збиранням дозволів. Не є таємницею існування подібної групи людей, деякі з яких мають дружні відносини в ратуші та швидко залагоджують справи. Проте люди без зв'язків не мають можливості найняти когось для вирішення власних питань. Виведення компаній, які мають справу із дозвільною системою, у цивілізоване русло шляхом акредитації лише дозволить легалізувати існуючий ринок та встановити цивілізовані умови роботи. Зважаючи на факт активної перебудови та подальшої розбудови Львова, попит на такі послуги лише зростатиме і в інтересах міста професіоналізувати та легалізувати цей ринок.
• Створити партнерство з зацікавленими компаніями для вирішення даного питання. Виробники будівельних матеріалів, власники магазинів, виробники деталей і т.ін. так само зацікавлені в легалізації та подальшому зростанню ринку послуг, як і міська влада. Створення постійнодіючого форуму, об'єднання, де влада та бізнес можуть обговорювати механізми впливу на ринок, де бізнес може ділитись напрацьованими механізмами (виробники побутової техніки за останні 5 років налагодили добру систему післягарантійного обслуговування продукції, - з цього можна повчитись чиновникам та іншим підприємствам). Існування побідного об'єднання дозволить також віднайти механізми спільного фінансування необхідних заходів, коли місто не дублює фінансування на те, що можуть проплатити компанії (з маркетингових бюджетів чи як частину програм соціальної відповідальності). Зустрічі дозволять узгодити пріоритети, - бізнес відчюватиме підтримку з боку влади міста.

Енергія молоді та оживлення міста

Тиша, спокій, непоквапливий плин життя, місто, що вимирає опісля 10 вечора - для міста, яке пишається кількістю студентів, це неприйнятно. Маючи стільки молоді, потрібно втілити її енергію, потрібно дати можливість молодим людям із ідеями, запалом, енергією, спробувати себе. Проте як?

1. Позбутись звичної ментальності - молодь має радикальні ідеї, треба мати сміливість визнати право молоді на незвичні проекти та ідеї. Не ставити перепони, не встановлювати рамок для проектів. Не засуджувати ще до початку ідеї. Не давати старому поколінню оцінювати ідеї - ті, кому за 25, вже не здатні думати вільно (для прозорості - автору значно більше).
2. Мати кінцеву мету - розбурхати місто, зробити життя у Львові динамічним, залучити більше людей до участі у суспільному житті (у будь-яких проявах - економічному, соціальному, політичному і т.д.)
3. Створити фонд підтримки ідей молоді - великий, вільний, доступний
4. Лишити вибір самій молоді - залучити молодь до вибору кращих проектів. Голосуванням, дебатами, через спільноти в Інтернет ....
5. Підтримати - залучити досвідчених менеджерів для радництва проектам під ча їхньої реалізації, без впливу на самі проекти
6. Скерувати - визначити, що частина коштів має йти на поїздки організаторів за кордон для вивчення аналогічного досвіду

Від перетворення підвалів на центри альтернативної культури, до фестивалів, від епатажних мистецьких акцій, до архітектурних екпериментів - молодь здатна розбурзати місто, достукатись до меценатів, привезти молодь з інших міст та країн. Радикальний план фінансування ініціативи здатний спонувати до появи цієї ініціативи!

Оновлення трамваїв у Львові

Якісні сучасні трамваї коштують дорого - неякісні напів-трамваї викликають сумніви щодо доцільності їхнього придбання, значно підняти розцінки за проїзд неможливо без політичного буревію, підняти трохи - нічого зрештою не вирішити. Парадокс львівського транспорту.

Можливий вихід - незначне підняття вартості проїзду із якісним оновленням лише певної трамвайної лінії. Мета такого оновлення - продемонструвати можливість гідного якісного громадського транспорту у Львові. Що таке якісний трамвай:

• Сучасні трамваї із кондиціонером, опаленням, із гарним дизайном, зручні для різних категорій пасажирів, безшумні як з зовні так із середини, елктронна система передачи сигналу зупинки від пасажирів до водія, із тривалим терміном експлуатації і т.д.
• Добротний ремонт колії
• Привітні кондуктори та водії у порядній уніформі (на жаль про автоматизовану систему оплати проїзду думати наразі зарано)
• Наявність фахівців із ремонту у депо

Як фінансувати такий проект:

• За рахунок незначної цільової надбавки до вартості проїзду, узгодженої із усіма інстанціями (включити план оновлення до складу собівартості послуг), чітке інформування пасажирів про те, що 50коп. з вартості іде на ремонт певного маршруту, цільова надбавка має діяти 1 рік до початку проекту і років 5-15 після початку (з метою залучення "довгих" коштів), надбавка діятиме на всі маршрути, не лише той, який оновлюватимуть
  
• Коштів міського бюджету, які й так передбачені на ремонт
• Муніціпальної цільової позики на зовнішніх ринках

Який маршрут обрати - наприклад від головного вокзалу до центру - яким пересувається значна кількість як львів'ян так і туристів. Якщо львів'ян переконати у тому, що за додаткові 30коп вони можуть їздити дійсно гідно громадським транспортом, але на жаль лише за одним маршрутом, переконати про необхідність підняття вартості на 3грн., але з новими трамваями на усіх маршрутах, буде значно легше. Проблема львівського трамваю - у недовірі населення до комунальних служб та міської ради добре розпоряджатися коштами. Якщо довести протилежне - продати підвищення вартості проїзду буде значно легше.

Ресторани та кнайпи у Львові - більше та краще

У Львові є чимало кав'ярень, забігайлівок, кнайп. Проте їх є мало, а ще менше - дійсно цікавих, неординарних. Що можна зробити:

1. Визначити відповідального за надання допомоги підприємцям, які хотіли б відкрити ресторан (кнайпу, ін. заклад харчування). Це навіть могла б бути приватна компанія, визначена на відкритому конкурсі. Подібний відповідальний підготував б допоміжні матеріали стосовно стандартів, процедур, отримання дозволів, супровідних документів, приміщень і т.д. Можливий варіант - часткова субсидія на вироблення всіх цих матеріалів (якщо підприємець відмовиться від відкриття закладу - матеріали та дозволи можуть передатись комусь іншому)
2. Створити фахову розсилку (спільноту) для власників та менеджерів закладів харчування у Львові - спонукати до розвитку ідей, організовувати зустрічі із спеціалістами із оформлення інтер'єрів, естетики, обслуговування персоналу і т.д. Заохотити створення у Львові інформаційних порталів стосовно закладів харчування (з повним переліком, рейтингами, відгуками і т.д.) - наприклад провести конкурс на створення подібних комерційних порталів
   
3. Провести кампанію із заохочення львів'ян до відвідин ресторанів, кнайп - відновити культуру зустрічей у ресторанах (створення, пожвавлення ринку). Інша тематики публічної кампанії - підвищення культури поведінки у закладах харчування, зокрема поваги до роботи офіціантів
   
4. Провести порівняльний аналіз наявності концепцій різних закладів харчування - визначити, які типи ресторанів, кафе існують де-інде і знайти відповідники у Львові. Це може бути окремим порталом - з одного боку, дозволить туристам знайти ті заклади у Львові, які їм подобаються вдома, а також може слугувати вказівником підприємцям, що можна відкрити у Львові, або визначити дійсно суто львівські роздинки серед ресторанів. Середньовічні ресторани, ультра-сучасні, з індійською чи бразилійською кухнею, чи лише з варениками, самообслуговування і тд - типів закладів є безліч.
   
5. Підтримка бази даних потенційних приміщень для відкриття ресторанів, кафе і т.д. Власники квартир чи приміщень зможуть звертатись для розміщення інформації у цій базі даних. Допомога у продажу діючих ресторанів, кафе і тд
   
6. Розробити роз'яснювальні матеріали для власників та менеджерів щодо легалізації оборотів, - як власники можуть підвищити вартість власного бізнесу, показуючи реальні доходи (опосередковано допоможе підвищити доходи міського бюджету)
7. Оцінити чи ринок відповідно реагує на потреби закладів стосовно пошуку персоналу, якщо немає компаній чи порталів, які б надавали послуги пошуку кухарів, офіціантів і тд - стимулювати появу подібних послуг
   

Поєднуючи силу ринкової економіки, поглиблюючи попит, підвищуючи вимоги до рівня обслуговування, допомагаючи підприємцям, міська влада допоможе зробити зі Львова жваве, цікаве місто - бо під час розмов у кнайпах народжуюються ідеї, ресторани заохочують туризм, і люди просто зустрічаються!

Аеропорт (у Львові та Стрию)

Аеропортові у Львові приділяється пильна увага, оскільки теперішній аеропорт - це ганьба для мільйонного міста (див. новини міністерства транспорту, ОДА та статтю у Львівській Газеті). Чого бракує у цих дискусіях:

• Єдиного джерела інформації - сторінка аеропорта невідомо чи є, документи із розвитку розкидані по невідомого скількох кабінетах, - громадськість повністю відключена від перебігу подій навколо аеропорта. Потрібно створити офіційну сторінку, де б всі задіяні міністерства та відомства оприлюднювали б потрібну інформацію постійно, - це б слугувало добрим сигналом для можливого інвестора
  
• Комплексного бачення розвитку авіації в регіоні - поки вирішують одну проблему, ніхто не говорить про більшу - за 10 років аеропорт на Любінській, за будь-яких умов та розширень, буде не в стані обслуговувати зростаючй пасажирооборот, зростатимуть потоки в Карпати, з Польщі і тд
  
• Розуміння досвіду споживача - приміщення аеропорта - це лише частина загального досвіду отримання послуги, у випадку з аеропортом це також включає привітність персоналу, інформаційну підтримку (згадаймо дошки оголошень а-ля 80-ті в аеропорті, де дрібним шрифтом юридичною мовою не для нормальних людей прописані процедури), доїзд (тролейбус 9 ... маршрутка ... атака таксистів, які не дають чеки за проїзд), освітлення, туалети, сучасні технології операцій з багажем, чи пасажирами, спосіб ведення розмови з пасажирами працівниками митниці чи міліції. Навіть побудова над-сучасного терміналу не вирішить проблему, якщо не думати про людський фактор. Працівники лишатимуться ті самі, у новому приміщенні, але зі старою ментальністю. І якщо доїзд до центру буде на напів-розваленому тролейбусі, тоді як джипи сучаної львівської т.зв. "еліти" будуть далі паркуватись де заманеться перед самими входом до аеропорта - толку не буде. Місто, як власник чи то землі, чи то власне КП Львівський Аеропорт, повинно наполягти на покращенні облуговування пасажирів за наяної інфраструктури. Керівництво аеропорту має працювати значно краще вже сьогодні.
  

Новий аеропорт у Львові

• Смугу в Стрию (Черляни) давно розікрали, розібрали під фундаменти та знищили; водночас місце назвичайно добре для власне добротного аеропорта, який може обслуговувати пасажиропотоки на Львів, а також на Карпати та лікувальні заклади Прикарпаття
• Обласна адміністрація, міністерство транспорту, міська влада мають відновити план створення аеропорту середньої місткості, визначити кроки із реалізації проекту. План має передбачати стрімке зростання економіки регіону, здешевлення перельотів, передбачити роль аеропорта не лише в західноєвропейському масштабі, але й для польських воєводств поруч
  
• Потрібно визначити чи залізниця планує побудувати доїзд нормальних поїздів до можливого аеропорта, чи реально під'єднати аеропорт до європейських транспортних коридорів, які будують поруч, скільки коштуватиме побудова доїздів з Польщі (зокрема поїздів на європейській колії)
• Створити між-відомчу (ОДА, міська рада, міністерства, залізниця і т.д.) робочу групу із створення стрийського аеропорта, визначити мандат, встановити бюджет на роботу, провести тендер на надання комплексу консультаційних послуг із підготовки проекту відновлення аеропорта (лише для міжнародних компаній із репутацією та досвідом, можливо із обов'язковим залученням українського партнера для набуття досвіду власне українськими компаніями)
  
• Організувати виїзди відповідальної групи до 5-10 подібних аеропортів у ЦСЄ, із конкретним переліком питань стосовно діяльності.
  
• Проаналізувати стан ринку операторів аеропортів - хто залучений, хто інвестує в аеропорти, зав'язати прямі контакти
• Організувати низку семінарів з тематики управління аеропортами - запросити власне потенційних операторів, проектантів, будівельників, науковців, і т.д. Надати субсидії за участь
• Подати проекти на фінансування Світового Банку, МФК, програм урядів (тої самої Японії, яка фінансує 3тій термінал в Борисполі) стосовно впровадження наступних етапів підготовки проектної документації
  
• Аналізувати роботу групи щоквартально, визначити кінцеві терміни визначення концепції, вироблення спільного бачення, визначення стадій реалізацій проекту (планування, фінансування, пошуку оператора, будівництва і т.д.) і т.д.
  
• Створити юридичну особу для аеропорта в Стрию відповідно до розробленого плану
  

Ідеї для е-сервісів

Сторінка міської ради приємно розвивається, але є деякі прості, не особливо технлогічно складні сервіси, які б значно спростили б життя львів'ян:

• Можливість записатись на прийом до потрібного чиновника, онлайн календар робочого часу чиновників (спрощений, без конфіденційних деталей) - можливість переглянути чи можлива зустріч у певний час, хто є на місці
  
• Сервіс попередніх е-запитів із присвоєнням вхідного номера - підвищить продуктивність роботи, оскільки багато питань можна вирішити без присутності у Ратуші, можливість переправити запит у відповідні комунальні підприємства, можливість простежити, де були відписки, а хто дійсно допомагає людям
• Пошукач водопостачання - можливість ввести адресу і відстежити як подається вода, коли будуть ремонтні роботи і т.д.
• Сервіс "До кого звертатись з питань ..." - зараз на сторінці вивішена структура міської ради, але непосвяченому розібратись у бюрократії буде важко, має бути розумний сервіс, який на основі запиту зможе підібрати потрібного чиновника
  
• Розмістити сторінки ЖЕКів, з телефонами, прізвищами та фото працівників, сервіс пошуку потрібного ЖЕКу, перелік кондо
  
• Чітко, якісно, зрозуміло та правдиво прописані процедури, стосовно яких звертаються львів'яне до Ратуші, комунальних підприємств та інших служб, наприклад стосовно дозволів на перебудови, продовження договорів оренди, питань відселення з аварійних будинків і т.ін.
• Віртуальна книга скарг та пропозицій, - з відповідною перевіркою, відстеженням та розв'язанням запитів, може стосуватись широкого загалу питань , з наступною передачею запитів в інші державні органи
  
• План ремонтних робіт на вулицях Львова, з можливістю ввести вулицю і знайти відповідні плани та контакти відповідального
• Пошукач комунального майна та власності/оренди/стану - львів'яне мають швидко знаходити, хто і чим користується у місті, пошук за адресою, призначенням, індексом, типом майна, станом, терміном закінчення поточного договору оренди та ін. критеріями
• Лічильник стану нерухомості - скільки аварійних кв.м., новобудов, офісних приміщень, площ виробничого майна - добрий візуальний спосіб відстежувати розвиток міста
• Довідка про стан корків на дорогах, можливість передбачити корки за певним маршрутом (на основі статистики за останній період) - у кооперації з місцевою ДАІ
  

Критерії оцінки нових споруд під Євро-2012

Під час авралу підготовку до Євро-2012 і владі, і мешканцям, і підприємцям легко забути, що вибудовані споруди під чемпіонат визначатимуть обрис міста на десятиріччя. Стадіон, готелі, аеропорт, вокзали, дороги, зали та навіть кнайпи залишатимуться у місті на роки. Що збудується зараз – з тим і житимемо.
Побіжно переглянувши сторінки міської адміністрації (http://www.city-adm.lviv.ua,http://www.e2012.org/)та (трохи дивного) інвестиційного форуму Євро-2012, так і не вдалось знайти, за якими критеріями відбиратимуть проекти. Можливо, вони в процесі розробки. Спробуємо запропонувати власні критерії оцінки проектів під Євро-2012:

Естетика – що являтиме собою споруда з точки зору естетики, визначальність споруди, її архітектурна цінність, довгостроковий туристичний потенціал, здатність стати обличчям міста, гордістю міста, відповідність духу міста
Раціональність - економне використання землі, вирішення інших проблемних питань разом із даною спорудою (наприклад стоянки),
Економічність – прорахований бізнес-план використання споруди після чемпіонату, зокрема утримання у належному стані, відповідність інженерного рішення вартості енергоносіїв та інших ресурсів, необхідних для утримання (або найжорстокішим стандартам якості)
Екологічність – використання енергії, землі, води, природнє освітлення, використання відповідних матеріалів при будівництві, ураховання потенціалу енергогенерації, замкненого цикла використання води і т.д.
Внесок у поступ людства (далекоглядність) / унікальність / відповідність часу – як споруда здатна продемонструвати останні надбання людських знань у сфері інженерії, архітектури, дизайну (не останні «технологічні здобудки» львівських забудовників а-ля «євроремонт», а справді бути рішенням світового ґатунку)? Як ця споруда може поставити Львів на мапу Європи?
Надійність та гарантії – які гарантії дає забудовник щодо тривалості споруди? Страхування, проробка рииків, як можна буде використати/утилізувати матеріали споруди, якщо за 30 років її треба буде розібрати?
Інтеграція в місто – будь-яка споруда, навіть архітектурне диво, не повинна зважати людям, працюючим там має працюватись добре, чи сусідам не стало темно чи з'вились інші незручностоі, чи споруда використовується різними категоріями мешканців (чи «елітна») – як споруда вписується в соціальну текстуру міста, регіону, України, єврорегіону? Чи споруду чекають, про неї говорять, про нею вже йдуть позитивні суперечки? Як створити соціальну енергію навколо спорудження чогось нового і великого?

Якщо думати такими критеріями, місто може скористатись цим історичним моментом і подарувати собі 21 сторіччя, створити новий образ динамічної країни, відкрити місто до всієї Європи і твердо опинитись на мапі Ценральної Європи.

Пристрій для двірників та концепт-тротуари

Є речі які лишатимуться суто львівськими бо маємо специфічний клімат (сльота, мряка, месиво під ногами) і рішення потрібно шукати суто львівське, але копмлексне і таке, що триватиме.

Як прибирається сніг, вода, месиво з вулиць Львова? Вручну, двірниками, які колять лід, довбають лопатами, збивають кийками бурульки і т.д. і т.п. Чому не розшукати діючий або розробити власний прилад, який би збирав сніг, розтоплював лід, осушував тротуари або навпаки своложував щоб не розліталась пилюка? Пристрій, який би був переносний, потенційно працював би на енергій топленого снігу або на звичайній електроенергії? Або навіть який би виробляв електроенергію з того самого таючого снігу чи льоду?

Так само потрібно кардинально замінити тротуари і концептуалізувати їх:
- Розробити дизайн для ергономного водостоку, щоб вода стікала і під час злив і під час затяжного моросіння і стікала туди, де потрібно
- “Розумний тротуар”, де плитки підігрівають себе у відповідний момент і забезпечують уникнення оледеніння, або зберігають тепло і зволожують себе у гарячий період, попереджаючи ворохи пилюки у місті
- І просто тротуари мають бути пласкі, без ям і вибоїн. Для цього потрібно розібратись із проблемою паркування, збільшити кількість машин, які вивозять невірно прикарковані машини на штрафмайданчик, визначити яким чином оновити та замінити каналізаційні та водопроводні труби, що часом розмивають тротуари зсередини, провести ревізію постачальників та виробників тротуарної плитки, збільшити кількість років гарантії, яку повинні надаватипостачальники плитки.
- Продумати систему з ремонту клаптиковим способом - коли певну ділянку вулиці капітально ремонтують, а головне після цього пильно стежать за якістю цього ремонту. Ділянка вибирається за певним системним підходом, підвищуючи шанси утримання відремонтованої ділянки у належному стані. Опісля розпочинається ремонт наступного клаптика. Використати сучасні програми спостереження через Інтернет, повязані із географічними інформаційними системами та базами даних, які б зберігали б дані про клаптик дороги і миттєво надавали б інформацію у момент потреби (коли ремонтували, хто, як і т.д.)
- Функціонуватиме відлагоджена система комунального оновлення у партнерстві із підприємствами, коли міський бюджет дофінансовуватиме те, що вважатимуть за потрібно вкласти підприємства або мешканці. Збільшення фінансування підприємством/городянами підвищюватимете шанси фінансування міським бюджетом - стимулювання приватних інвестицій.
- З метою запобігання паркування машин на тротуарах, встановити клумби, квітники і т.д. Які водночас не заважають пішоходам нормально ходити у місті.
- Проекспериментувати із розумним освітленням тротуарів - зокрема там, де освітлення вулиць дуже мало або взагалі не існує, - коли тротуари/бордюри світяться вночі, і дозволяють не оступитись в темряві. Естетично-мистецька ватртісь такого освітлення теж неабияка. Водночас зважати і не використовувати екологічно шкідливі хімікати.

Ось такі ідеї як подивитися на двірників та тротуари по-іншому.

Знайти й втілити енергію фанатів

У Львові знайдеться добра сотня фанатів певної справи, які поклали задля неї мало не ціле життя. Такі люди мають ідею-фікс, яку вони мало не власноруч готові робити. Можна жбурляти таких людей, віштовхувати як нетямучих, але це неправильно. Саме фанати здатні сворювати геніальні речі, саме на них тримається світ.

Потрібно мати банк фанатів (підібравши більш нейтральну назву, зрозуміло ж) - справу фанатів, де кожна секція присвячена якомусь одному фанатові, і де він/вона можуть дати волю своїй фантазії. На основі цієї справи потрібно проводити аналіз доцільності і завжди мати на поготові під час поїздок ща кордон, з метою віднаходження правильних партнерів саме для таких людей власної справи. Потрібно підвести реальну економічну основу, чийсь комерційний інтерес і водночас дозволити фанату втілити мрію свого життя.

Хто ж це може бути:
- Митці-організатори мистецьких проектів або акцій, які вже зробили щось за рахунок власного часу
- Люди, віддані певній справі, наприклад організатори Книжкового Форуму
- Дослідники-винахідники, які вже довели доцільність власного винаходу і шукають інвесторів
- Підприємці-іноватори, які розробили унікальні продукти і шукають партнерів/інвесторів
- Викладачі, професори, які хочуть надрукувати книгу, розробити віртуальний курс або інакше покращити викладання (викладачі, яких поважають та на яких тримаються університети)

Комунальний податок у Львові

Крамольна думка, - але чому не ввести новий податок з кожного зареєстрованого мешканця міста? Щорічний, достатньо великий та без пільгових категорій? Чим простіше - тим краще, наприклад 1000грн. на рік з кожного помешкання.

Обгрунтування:
- Більшість податків надходить в державний бюджет і щорічні трагікомедії із трансферами з держбюджету лише годують київську бюрократію
- Місто має право запроваджувати нові податки
- Нерухомість виросла у ціні до такого рівня, що пояснити чому будинок з вартістю кв.м. далеко за 1000 у.е. майже розвалюється, немає постійної води, а доїхати до нього можна лише у коробці з мотором (маршрутка) по уявній дорозі, - неможливо. Час нести відповідальність

Аргумент проти - гроші розтратять на нові машини та поїздки. Як цьому завадити? Використовувати швейцарській варіант - голосування. Кожний район може запропонувати 5 варіантів великих проектів для фінансування, мешканці - обирають на референдумі на що підуть гроші. Кожен проект є прозорим, відомо хто подавав заявки на виконання робіт і хто і скільки і за що отримав. Із щорічним запрошенням на референдум мешканці отримують звіт про використання коштів за попередній рік.

Ще один аргумент проти - платити не будуть. Звичайно треба напрацювати механізми позовів, стягнення коштів, оприлюднення боржників і т.д.

Підприємництво

Чому зі Львова виїжджають фахівці, а до Львова - не приїжджають? Факторів багато, але головний - відсутність робочих місць. Не з принизливою зарплатою, не директором з продажів, а із цікавим наповненням, цікавими колегами, з перспективою професійного розвитку та карєрного росту. Такі робочі місця реально створити лише коли компанії розвиваються, створюються нові, утворюються якійсь нові організації, - коли економіка вирує, постійно винаходить себе, реструктуризується і т.д. В основі - підприємливість та підприємництво. Причому не на рівні кіосків та продажу товарів, зроблених де-інде.

Хто і як займається розвитком підприємництва на Львівщині (а зрештою і в цілій країні)? Консультанти, які за своє життя не створили і не продали жодної компанії? чиновники, які в житті не працювали в приватному секторі? тренінгові компанії, які перекладають західні підручники? західні консультанти, які періодично навідуються прочитати пару лекцій на гроші міжнародних організацій? Місцеві підприємці, які заробили гроші на сумнівних приватизаціях та знайомствах у податковій?

А добрі, чесні, успішні підприємці у нас є. Є у Львові і далеко поза Львовом. Як можна було б використати їхній потенціал (власне які ж є ідеї):
1. Вибрати історії та позиціюнувати їх по різних каналах: замовити дослідження якихось львівських компаній, навіть дуже маленьких, які є лідерами у певній сфері, або спромоглись впровадити нові нові технології у нові продукти, - написати історії власника, засновника у легкодоступній формі, з наголосом на заможність людини, яка досягла успіху власним розумом.
2. Запропонувати проводити загальноукраїнські заходи із розвитку підприємництва у Львові - хитрий спосіб запросити до міста успішних підприємців. Можна також вийти на східноєвропейській рівень. Визначити 3-5 цільових галузей. Запросити бізнес-янголів (тема окремої розмови як і де їх знайти), фінансистів, дійсно успішних підприємців і тд. Можна навіть провести це в рамках Східно- та Центральноєвропейської ініціативи (зустрічі президентів).
3. Щомісяця проводити тематичні зустрічі у інтенсивно-діловому форматі (без столів, годинних доповідей) на певні проблеми (від соціальних, екологічних до суто людських, наприклад лікування хворіб, або використання космічних технологій), де влада та великі підприємства можуть знайти ідеї від фірм-початківців, де можна обговорити нові бізнес-моделі і т.д.
4. Вести моніторинг реєстрації та розвитку МСП - влада мусить відчувати куди рухається малий бізнес - чи він зростає, його стає більше, чи переростає славнозвісну межу 500тис. грн єдиного податку і т.д. (як кількісно так і якісно).
5. Активізувати роботу із тими установами, які мали би пильнувати комерціалізацію технологій, залучення інвестицій і тд на національному рівні, - нехай більше уваги приділяють саме Львову. Спеціалісти міськради з економічного розвитку мусять зустрічатись і знати ті інститути, де місцеві дослідники можуть почати продавати оригінальні складні науково-технічні подукти або послуги (і допомагати порадами де і як отримати навички управління та стартовий капітал), мусять говорити із університетати, де мають бути відповідальні за технологічний трансфер, треба відкрити постійний канал звязку із міжнародними центрами іновацій, де є багато львівян, - Ізраель, Каліфорнія, Кот дАзур, Лондон, Скандинавія. Потрібно створити відповідні посади (скоротивши інші непотрібні і застарілі).

Хто це має робити?
- Міськадміністрація
- Відповідальні за трансфер технологій у навчальних закладах та НДІ-тах
- Львівська Торгово-Промислова Палата
- Асоціації підприємців, причому не якась одна, а консорціум, і бажано вкупі з якимись іноземними партнерами (для передачі досвіду)

Як це треба робити?
- Краще ніж у Польщі чи інших країнах ЦСЄ, - треба цілитись вище, бо інакше ніколи не наздоженем. Вони поки зайняті субсидіями ЄС (бюрократією) - якраз час розвивати підприємництво.
- На нормальному бюджеті (аргумент, що грошей нема - це відмовка - бо вони є, і багато)
- Терміново, нагайно і з почуттям втраченого часу (треба бігати - не ходити, треба листуватись електронною - не гаяти час на мобільному, не сидіти в офісі - працювати на ноутбуці в аеропортах)

І тоді до Львова почнуть повертатись, як колись повернулись до Дубліна.

М'які методи розвитку ринку нерухомості

На ринку нерухомості потрібно більше гравців, щоб пожвавити конкуренцію, водночас потрібні нові ринки та нові ніші на існуючих ринках. Міська влада може застосувати мякі методи (на відміну від відвертого лобіювання або придушення):

• Провести демонстрацію потенціалу ринку на міжнародних виставках та зустрічах девелоперських організацій - потрібно заохочувати інвесторів (можна разом із декількома іншими великими містами з України або разом із сусідніми районними центрами)
  
• Розробити детальні інформаційні матеріали про стан ринку, ризики та нормативну базу - це спростить роботу не лише початківців, але й дозволить вивести з тіні вади існуючого ринку
  
• Чітко визначити пріоритети розвитку ринку нерухомості, наприклад більше якісних та дешевших офісних приміщень для малого бізнесу або покращення візуальної якості та архітектурних рішень житлових будинків (створювати будинки, на які люди приїжджатимуть подивитись), комплексний ремонт старих будинків (якісний та у відповідності із культурно-архітектурними нормами)
  
• Провести економічний фаховий аналіз ринку - закласти гроші до бюджету на ці цілі - від білого до сірого та чорного ринків оренди, купівлі-продажу, оцінки та повернення із застави, розробки, архітектурного супроводу, будівельно-монтажних робіт, і т.д. Скільки гравців на ринку - з України, іноземних, яка динаміка зростання конкуренції. Визначити рекомендації, які ринки вже достаньо зрілі, щоб бути привабливими, а де потрібних поштовх, промоція, розяснення, допомога і т.д.
  

Роль міста у комерціалізації досліджень

Таємниця успіху ринкової економіки полягає у налагодженому ланцюгу проблема-дослідження-рішення-гроші. Коли є якась проблема (від польоту на Місяць до іржавої води з крану), є фахівці/фанати/генії, які готові думати та шукати рішення. Де процес дослідження. Будь-яке рішення має бути оформлене у вигляді винаходу, приладу, концепції - чогось, що власне можна використати і ЧОГОСЬ, що власне і становить рішення. Таке ЩОСЬ має мати ціну і його треба продавати - тим, хто має подібну ж проблему.

До чого тут Львів? Бо у місті є купа проблем - і старих, і нових, і таких, про які ніхто не здогадується. Можна так побудувати способи рішення проблеми, щоб дозволити інкубацію місцевих успішних бізнесів/компаній/корпорацій.

Ідеї
- Профінансувати аналіз винаходів вже запатентованих місцевими (і не лише) дослідниками стосовно їхньої відповідності проблемам міста. Подивитись на комбінацію джерел фінансування для отримання рішення (від патенту до приладу) - бюджетне, дослідницьке, комерційне, з фінансових ринків. Подивитись яка вже існуюча компанія здатна запропонувати бізнес-план, щоб не лише реаліувати це ршення у Львові, але у продати де-інде.
- Скласти перелік категорій проблем. Створити певний фонд "диких ідей", поруч із ним створити клуб банків та фондів, готових аналізувати та брати ризики . Запросити компанії, як старі так і нові, запропонувати проекти, спільні із дослідниками. Головна мета - спонукати компанії комерціалізувати винаходи та привчити банки фінансувати ризиковані проекти.

Що можна зробити із смітттям

Чому не спробувати подати ідеї про те, що зовсім не тямиш? Парадокс? Може і так, але ще більший парадокс, що ті, хто начебто є еспертами, за 20 років нічого не зробили. Йтиметься про СМІТТЯ. Проблема - сміття є багато, сміттєзвалище є одне і переповнене, сміття стає все більше із зростанням заможності, грошей не було і немає і це не дуже приятна проблема, щоб про неї говорити.

Як можна дивитися на цю проблему? Так, як роблять завжди - шукати варіанти, що робити із сміттям. А чому не почати розмови з іншого боку?

Погляд 1. Зменшити продукування сміття

• Зібрати у міській раді представників торгівельних мереж та базарів і провести діалог, що можна зробити спільно 1) щоб заохотити споживачів задумуватись над кількістю речей, що йдуть в сміття, 2) зменшити використання пластику в торгівельній мережі (кульочки - геть)
  
• Провести толкову, яскраву, вдумливу інформаційну кампанію про сміття
• Сміття намагаються не зауважувати - ящики переважно заховані добре і десь у дворі. Як привернути увагу? Наприклад, можна поруч із смітниками поставити таблички із вагою сміття, вивезеного із даного смітника і графік зростання/зменшення + якісь порівняльні факти (1кг сміття - 3 дерева). Провести конкурс серед НУО та шкіл - ідей буде безліч.
• Організувати ярмарки-продажі. Що для когось сміття - для іншого мрія року. А де і як такі люди та їхні речі мають знайти один одного? У Львові є десятки компактних спальних районів, де люди можуть перенести речі з будинку в будинок. А скільки радості для дітлахів - побавитись у торговців? Й скільки сміття буде врятовано! і громада почуватиметься громадою, а не випадковими сусідами на дворі.
  

Погляд 2. Зробити сміття вигідним для продажу.
Якщо ми знаємо, що сміття може принести гроші, ми зважимо на те, чи викидати чи ні. Часом це смішні гроші - але якщо ми знаємо когось, для кого це зовсім не смішні гроші - це змінює ставлення.

• Десь там під Львовом є целюлозно-паперовий завод. Йому потрібна вторинна сировина - містові потрібно позбутись вторсировини-потенційного сміття. Потрібно знайти формулу співпраці.
• Залучити дослідників для вивчення складу сміття - що власне викидаємо? Потім створити табличку, де в одній колонці - тип сміття, у другій - кому це сміття може стати вхідною сировиною.
  
• Подивитись , які ферми готові брати біо-сміття на корм худобі чи на добрива - і дешевше, і біо, і зіпсуті продукти підуть не в сміття
• Найгірше забруднення - від пластику (упаковки) - але точно є хімічні заводи, здатні переробляти цю сировину на щось корисне.
  

Погляд 3. Іновативні підходи до збору сміття
Традиційний підхід - розставити ящики для збору сміття і чекати поки вони не наповняться. Розбудувати систему сортування сміття і дорого, і потребує часу, а також адаптації до ментальності.

• Бабці-екологи: у кожному будинку є бабці, які сидять без роботи, які животіють на пенсію але які готові щось робити - ці бабці є потенційними неоціненними помічниками міста. Вони можуть збирати розсортоване сміття від мешканців будинку (наприклад, у мішках різного кольору) і виносити у певний час дня на двір, коли відповідна машина приїде зібрати. Оплата на ставку і за кількість. ЗМІ мають допомогти у промоції цієї роботи. Мешканцям менше головного болю із виносом сміття.
• Будівельне сміття - сервіс за викликом. Такі послуги вже є. Зважаючи на те, шо наступні 50 років місто буде систематично покращувати житлові умови, а потім почнеться перебудова Сихова - будівельного сміття буде більше і більше. Як скласти ланцюг постачання - від свідомого споживача, який знає як і де викликати такий сервіс з вивозу, до компаній-вивізників, які знають де його утилізувати, до переробників, які мають чіткий технологічний процес. Тобто будівельне сміття вже збирають - але його не переробляють.
  
• Двірники - якщо кожен двірник чітко знає, де завезти певний тип сміття, за який йому заплатять - він домовиться із магазинчиками, мешканцями - і таким чином менше піде на сміттєзвалище.
  

Погляд 4. Попередити виникнення сміття
Скоро у сміття підуть старі компютери, мишки та клавіатури, мобільні телефони і т.д. (т зв сміттєтроніка).

• Повчитись від країн ЄС, які механізми вони впроваджували - 25 країн мають різні національні системи - тобто це 25 способів! Зібрати торговців електронікою та технікою та обговорити план дій. Рано чи пізно їм це доведеться робити - вчитися що робити із повернутими колись проданими товарами. Краще вчитись вже.
  
• Масові заходи - це десятки тон сміття нарано. Якщо продумати план дій із організаторами - принаймні половина піде назад у переробку, не на звалище.
  

Погляд 5. Підвищити гідність людей, які працюють із сміттям.
Гидко, бридко, сморід, противно - асоціативний ряд із роботами, повязаними із цією сферою.

• Провести аналіз умов роботи - що можна зробити із мінімальними витратами. щоб максимально покращити умови роботи - запитати самих людей. Не здивуюсь, якщо начальство за ці роки ніколи не питало безпосередніх виконавців.
• Познайомити людей - часто ці професії не є надто соціальними - провести якійсь зустрічі для того, щоб зробити життя людей більш цікавим, щоб були якійсь моменти спілкування. Зустрітись із компаніями-переробниками вторсировини, або навіть виробниками упакування і т.ін. - щоб люди відчули себе поміченими суспільством.

Звичайно, тема сміттєзвалища та переробки сміття - важлива, і потребує окремого аналізу.

Міжнародність міста

Львів є дуже гомогенним - дуже українським, дуже словянським і абсолютно відстороненим від впливу іміграції. Так довго не буде. Із зростанням заможності, відкриттям економіки для інвесторів та старінням населення у Львові буде більше людей незвичної зовнішності. Як ми до цього готуємось?

Чому не залучити школи, університети та неурядові організації до покращення культурного розуміння? Чому місто не фінансує заходи спеціально для іноземних студентів (наприклад певні можливості для інтеграції в українське суспільство)? Згодом постануть питання дозволів на роботу для іноземних працівників - чому міській владі не зробити перший корок назустріч і не посприяти створенню чіткої і легкої системи отримання цих дозволів і мати інформаційні матеріали про процес для працівників та працедавців? Інфо-рекламна кампанія із заохочення відкритості та толерантності по відношенню до іноземців або новоприбулих українців. Провести іновативну кампанію, яка б зробила негативне ставлення до іноземців (особливо з Азії та Африки) "немодним", - це дуже актульно для молоді, особливо непрацюючої й схильної до агресії. Або яка б показала львівян десь у Китаї або Африці - щось люди задумались над глобалізацією. Залучити базари, будови, університети та інші місця, де реальна поява іноземців - або де вони вже працюють.

Краще попередити проблему, ніж воювати з наслідками.

Як оживити мертве місто

Львів вимирає щовечора. На вихідні містом прогулюються хіба люди старшого віку після відвідання церкви або підлітки, яким немає де більше дітись. У Львові є хіба з десяток нічних клубів, половина з яких повторюють один одного за стилем музики і публікою. Для майже мілйонного міста це майже тавро - місто сумне, мертве, нецікаве, зачинене у квартирах і домах.

Ми можемо краще. Що можна зробити:

1. Збільшити бюджет на проведення заходів у місті - як міський, так і районний. Проводити прозорі конкурси на розподілення коштів. Обовязковою умовою має бути здатність організаторів знаходити кошти спонсорів або інше фінансування. Заохочувати міжнародні заходи, так само фінансувати заходи, подані на розгляд не-львівськими і не-українськими організаторами. Слідкувати за легальністю грошового обігу та податками від субпідрядників.
   
2. Створити організаційну групу із допомоги у логістично-адміністративному супроводі заходів - охорона громадського порядку, узгодження із законодавством, громадськістю, вивезення сміття після заходів і т.д. Саме така орггрупа здатна полегшити життя організаторів заходів.
   
3. Скласти річну програму заходів, особливо вже існуючих, провести переговори із організаторами, зясувати яким чином можна збільшити масштаб існуючих заходів; скласти теріторіальний план подій, акцій, заходів (не лише у центрі); план за типом заходів (концерти, фестивалі, гуляння, під вікритим небом - у закритих приміщенням, нове мистецтво - етно/фольк і тд); обговорити які заходи стануть центроутворюючими у річній програмі (чому вони унікальні, не лише для України але й для Європи). Мета - у Львові має щось відбуватися протягом цілого року - на вулицях, у залах, у різних місцях.
   
4. Створити каталог ідей нових мистецько-артистичних закладів і заходів - для потенційних інвесторів та партнерів (парування попиту і пропозиції), допомогти із пошуком приміщень (особливо придатні закинуті підвали чи законсервовані комунальні приміщення) та сприяти на рівні міської влади та дозвільної системи
   
5. Утворити дорадчу раду - не традиційну бюрократичну із технократами, а змішану, із представниками студентства, артистів, бізнсменів, політиків - мета ради - надавати рекомендації та ідеї як пожвавити громадське життя у Львові (не у плані залучення у політику а від слова "громада" - як вивести людей з квартир на вулиці). Створити віртуальний центр ідей , де будь-хто міг би подати свої ідеї
   
6. Провести аналіз інституційної інфраструктури культурно-мистецької сфери - тобто скільки компаній, організацій, асоціацій і тд залучені у цю сферу, який обіг, яка динаміка діяльності, наскільки ці структури залучені в європейські структури або міжнародні форуми та асоціації, - вималювати картину справжньої ситуації (можливо й робити немає кому). Віштовхнутись від результатів цього аналізу та скласти стратегію поступового розвитку культурно-мистецьких інституцій у Львові.
   
7. Провести кампанію із заохочення маленьких самоорганізованих мистецьких акцій - низових ініціатив, надавати малі гранти для груп студентів, мешканців або митців - саме такі акції здатні створити правильну динаміку у місті та дозволити людям навчитись, поексперементувати, абратися досвіду
   

Фінансування парків

Парки не мають достатньо грошей для забезпечення професійного захисту власних інтересів (див тут статтю про судові позови деяких мешканцях до парку Знесіння) або для оновлення занедбаних хащ, - як для придбання необхідних матеріалів, оплати послуг третіх сторін чи для збільшення штату працівників.

Способи збільшення фінансування:

1. Проведення культурно-мистецьких акцій на постійній основі із включенням до оплати вартості права на використання території. Якщо щовихідних бл. 500 львівян відвідають якійсь мистецькі акції у парку у кожен з них лишить 2 грн. для парку (або еквівалент надійде від спонсорів), це 1500 грн за одні вихідні. Міська рада може допомогти звести організаторів таких акцій та адміністрацію, визначити правила.
2. Випуск календарів та іншої друкуваної продукції із частиною коштів для парку.
3. Різке і навіть катастрофічне збільшення рівня штрафів за порушення порядку, чистоти або забруднення та залучення відповідного механізму (міліція - штраф - позов - оплата) з використанням ресурсів міськради - оплату штрафів має забезпечити відповідне міське управління а не адміністрація парку. Штраф не повинен бути меншим 250грн плюс ВСІ витрати на його стягнення (може дійти до 1000грн.). Це навчить багатьох і добряче поповнить бюджет парку.
4. Проведення екслюзивних подій високого рівня із значним бюджетом - від таких 2-3 подій на рік парк може отримати до 100 тис. на рік. Наприклад, - концерт під відкритим небом, святкування Купала із зірками театру або іншого високого мистецтва, виступ зірок світового рівня і т.д. Такі заходи спрямовані на заможну освічену еліту, не на підлітків. Організаторами мають бути відповідні агенції, компанії, або організації. Цілком можливе залучення іноземних організаторів.
   
5. Впровадження циклу екслюзивних екскурсійних турів про історію, флору, археологію і т.д. Співпраця із гідами, промоція турів, - включення певної частини вартості для потреб парку.
6. Створення групи фундаторів парку - пошук заможних львівян які готові щороку надавати скажімо 3000грн для потреб парку. Щорічна зустріч фундаторів. Групу має започаткувати яксь відома особистість, щоб приваблювати інших.
7. Акція - подаруй синові/доньці дерево - створити каталог дерев у парку та надати можливість батькам купляти право на опікування деревом та на маленьку табличку поруч із деревом. Це може бути зроблене у співпраці із екологічною організацією.

Міське управління може координувати всі ці механізми для всіх парків і забезпечити найбільшу віддачу для парків і відсутність повторення або зведення у часі заходів.

Тонелі у Львові

Центр задихається від навантаження автобусів, вантажівок, машин і автомобільний потік збільшуватиметься. Зрозуміло, що якість життя у центрі від шуму і вихлопних газів знижується, а також пришвидшується псування памяток архітектури та будинків загалом. Колись існував проект побудови підземного транспортного тонелю під парком Знесіння, який би вивів транспортні потоки із Сихова на Хмельницького із центру. Проте той проект розробили непорядно, - від нього постраждав би парк, що неприпустимо. Ідея підземного тонелю і далі є - її обговорюють у рамках розробки генплану Львова. Тому у технічні деталі не заглиблюватимемось.

Де потрібні ідеї - це у підходах по проекту безпосередньої побудови тонелю. Ця споруда стоятиме сторіччя і залишиться у спадок новим поколінням. Кожна помилка або забутий чи не належно обговорений аспект може нашкодити багатьом людям. Деякі з таких аспектів і ідеї, як до них підходити:

1. Багато з будинків раптом опиняться по боках вулиць, що доводитимуть рух транспорту до тонелю. - Максимально скористатися існуючими вулицями, провести роботу із розяснення мешканцям ситуації, щоб вона не стала причиною протестів. Продумати нові виїзди, які б зробити такі будинки більш привабливими.
2. Тонель будуватимуть приїзжджі компанії та спеціалісти, це може призвести до соціальної напруги. - Продумати план не лише поселення прибулих робітників, але й їхньої соціальної адаптації, інтеграції та план посилення соціальної терпимості серед львівян.
   
3. Фінанси будуть питанням, яке запекло обговорюватиметься владою, і є великий ризик що проект буде скорочений з метою зекономити гроші. Це неприпустимо, оскільки проект має мати всі елементи, потрібні щоб бути корисним і за 200 років. - Фінансовий план проекту має включати стадії, розраховані на мало не на 50 років, і фінансування може бути частково здійснене за рахунок виходу на міжнародні фінансові ринки.
   
4. Будівництво потребуватиме технології, яких у Львові або немає або дуже застарілі. Будівельні компанії прийдуть і підуть. Потрібно забезпечити передачу технологій, розробку нових, залучення сфери освіти та досліджень навколо цього проекту на національному або міжнародному рівні. - Управління економіки має продумати програму заходів навколо процесу побудови тонелів, з метою створення спрятливих умов для поглибнення співпраці із іншими місцевими компаніями, створення нових компаній у Львові (вкл прихід іноземних) та залучення університетів/дослідницьких інститутів.
   

Бідність вчителів

Зарплати вчителям платять з місцевого бюжету (наскільки мені відомо), коштів на підвищення зарплати хронічно не вистачає і виділяються ці кошти мало не за залишковим принципом. І це тоді, коли школа - основа добробуту майбутнього. І блюзнірством є будь-які заяви про збільшення зарплати, допоки зарплата пересічного вчителя не буде принаймні 4000грн на місяць - коли вчитель може прогодувати родину і жити нормальним життям (відпочинок, квартира і т.д.).

Водночас усі чудово знають про ринок репетиторства - особливо розумні викладачі не мають іншого вибору для виживання. Це натуральний чорний ринок, який не регулюється, який часом переростає у корупцію (поступання у вузи), де готівка обмінює руки без жодних податкових зобовязань. Народ передає один одному про добрих і поганих репетиторів, рекомендуть і відговорюють і тд. Є проблема - і рішення полягає не у тому щоб закрити на неї очі (уникнути відповідальності), і не у тому щоб заборонити (підштовхнути викладачів за межу виживання).

Чому не спробувати:
- Створити офіційний ринок репетиторів, із їхньою реєстрацією як СПД або якимось іншим способом легалізувати практику. Надати розяснуючі матеріали для практикуючих викладачів.
- Обумовити рівень якості наданих послуг і створити сторінку, де учні, батьки можуть надавати свої відгуки, навіть оцінювати якість наданих послуг.
- Створити фонд, до якого можуть звернутись батьки та отримати безкоштовні або дуже дешеві ваучери, якими вони можуть оплачувати послуги репетиторів, але лише офіційно зареєстрованих. Це заохочуватиме перехід з тіньової у нормальну економіку репетиторів.
- Встановити методичні рекомендації стосовно балансування безкоштовної освіти та платного репетиторства - потрібно уникати ситуацій, коли викладач стає у першу чергу бізнесменом. Думка учнів, батьківських рад та методичних комітетів буде вирішальною.
- Всіляко пропагувати та заохочувати батьків користуватися лише офіційними репетиторами. - Допомагати викладачам у знаходженні правильного балансу між основною та побічною роботами, а також професійним розвитком. Потрібно створити банк додаткових робіт вчителів та пропагувати реальні випадки - хтось друкує книжки, хтось робить дослідження, хтось перекладає у вільний від школи час - вчителі теж мусять вчитися жити краще за умов, які склалися. Потрібно позбутися таврування тих, хто пробує заробляти більше. Але потрібно робити це виважено і поступово.

Зрештою, зарплати мають зростати.

Вчитися на проектах міжнародних інституцій

Міжнародні фінансові інституції (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, Світовий Банк, Європейський Інвестиційний Банк) надають найдешевші кредитні кошти для країн з з перехідною економікою. Проте вимоги до проектів є складними і в умовах постійної зміни команди влади у місті забезпечити наступність у виконанні рішень є майже неможливим. Достатньо згадати проект СБ з водопостачання. Крім того, деяки з вимог інституцій є штучними, а робота персоналу - неефективною, зважаючи на часте незнання місцевих реалій та затягування процесів всередині інституцій. Вкупі із некомпетентністю персоналу міських влад - це майже рецепт для провалу проекту.

Проте ресурси - найдешевші, тому співпрацювати із цими інституціями треба постійно. Потрібен постійний перелік проектів, готовий для фінансування, про які треба вести постійний діалог. Крім того, і у цьому полягає власне ідея, потрібно вчитися від проектів, які фінансують ці установи в інших країнах. Наприклад, ЄБРР фінансує проект з реконструкції трамвайних шляхів у місті Яш у Румунії. Львів має аналогчні проблеми і простіше отримати знання від яшського проекту ніж винаходити велосипед та робити ті самі помилки. Для цього потрібен відповідний бюджет на подорожі. Створені, доопрацьовані проекти можна не лише подавати на фінансування у той самий ЄБРР, СБ або ЄІБ, але й шукати кошти на ринках капіталу або навіть фінансувати за бюджетні кошти чи на основі приватних-громадських партнерств.

Дещо до плану транспорту

Хаос з громадським транспортом треба міняти. Для цього потрібен генплан, який певно десь у когось є. Нотатки до плану:
- Звички важко міняти, на це треба буде багато часу - і говорити/говорити/говорити - потрібен план кампанії/пропаганди. Бо не можна щоб зупинки транпорту були скрізь і де завгодно - це бардак, але люди звикли
- Зрозуміло що проїзд рано чи пізно коштуватиме свої 5-6грн. Людям це буде не до вподоби, проте треба пояснити людям, що багато за чим їздити не треба - і потрібно провезти дослідження чому люди їздять у першу чергу. Потрібно позбуватися непотрібних поїздок до податкової, порівняльних поїздок по базарах і тд
- Не треба дивитись лише на ті методи оплати, які впровадили десь у Києві - треба думати ширше. В Україні люблять мобільні - то чому не можна оплатити за проїзд тестовим повідомленням як приклад? Можна порівняти з Японією, Кореєю, Китаєм.
- Тролейбуси та трамваї є екологічно чистим видом транспорту - як зробити наголос саме на ньому?
- Потрібно поширити поїздки на роверах - особливо серед студентів. Які основні маршрути (наприклад з гуртожитків), чи достатньо доріжок та місць для парковок?
- Як змінити структуру власності компаній-перевізників, які немінуче мають зникнути? Їх є доволі багато - як спланувати їхне закриття із одночасним розвитком комунального підприємства-перевізника? З працевлаштуванням водіїв, з їх перенавчанням та перевихованням?
- Чи реально при плануванні транспорту одразу думати про альтернативні види палива для автобусів, наприклад біодизель? Чи ще щось місцеве?
- Як забезпечити стиль, смак та дизайн у громадському транспорті?

Для чого Університети у Львові

У Львові десятки університетів - а що від цього містові? Маємо так само десятки професорів, яки хизуються здобутками десятирічної давнини або посередніми статтями незрозумілої доцільності. Потрібно запитати університети:
- Де справді міжнародні конференції? Не такі де збирається двоє випадкових іноземних студентів, а вищого справді наукового рівня? Де національні конференції?
- Де співпраця із бізнесом? Скільки розробок впроваджене у виробництво або концепцій, за які сплачують роялті?
- Де іноземні студенти? Як не на навчання то хоч на курси, літні школи - чому університети не відкривають місто іноземцям?
- Де наукові/дослідницькі центри національного, регіонального, європейського та міжнародного значення?
- Де інтелектуальні дебати, дискурси, відкритий простір для студентів та всіх людей, які хочуть скористатися власним розумом? Яку участь беруть університети в інтелектуальному наповненні життя міста?

Фінансовий механізм ремонту інженерних споруд

Львів - місто давне. Так само давніми є вулиці, каналізації, колектори, та інші інженерні споруди. Вулиці завалюються, вода - іржава, будинки тріскають і мешканці псують собі нерви. Проблеми занедбаних інженерних споруд минулого сторіччя за останні 50 років майже не вирішуються. Максимально - засипаються піском.

На капітальний ремонт потрібні неабияки кошти. Дуже великі кошти. Міський бюджет таких коштів немає і мати у найближчі 15-20 років не буде (хіба раптом у місті зявляться величезні інвестори із бажанням платити податки). Довгі кошти можна позичати на фінансових ринках, проте віддавати їх так само доведеться довго, і значно більше ніж позичили.

Нерухомість у центрі міста коштує дорожче ніж деінде у місті. Проте занедбаність інженерних споруд знижує цю потенційну вартість - значно простіше жити у новому районі та будинку і не турбуватись про іржаву воду або про те, що вулиця навпроти будинку може завалитися у будь-який момент. Капітальний ремонт інженерних споруд є вигідним мешканцям, бо вартість їхнього житла зростатиме разом із підвищенням якості життя. За це варто заплатити на 10-20 гривень більше квартплати. Проте історя привчила львівян не довіряти обіцянкам. Спочатку потрібно зробити обіцяне - лише потім мешканці погодяться трохи за це доплатити. Замкнене коло.

Але можна знайти рішення, - складне але яке потенційно зможе вирішити столітню проблему:

1. На конкурсі обрати компанію, або консорціум, із репутацією та досвідом, на проведення аналізу економічних потреб ремонту інженерних споруд на певній ділянці у старому місті. Мета - визначити що саме потрібно зробити, щоб інженерна інфраструктура працювала справно пару століть, до дрібниць. (технічне обгрунтування). Цей етап оплачується міським бюджетом.

2. На конкурсі обрати компанію або консорціум для проведення фінансової оцінки проведення робіт та можливостей фінансування, враховуючи потенційні запозичення на внутрішніх/зовнішніх ринках, кошти міжнародних банків, а також внесок населення даної ділянки. Цей етап оплачується міським бюджетом.

3. Відібрати компанію або консорціум із компаній, які надають послуги юридичні та у сфері комунікацій, з метою визначення договору між міською владою та мешканцями даного району/ділянки. Організувати комунікаційну кампанію, розгорнути діалог з мешканцями з метою пояснення чому якісний та дорогий капітальний ремонт є їм вигідним і чому і коли за нього можна доплатити. Організувати референдум, де мешканці саме цього району мають погодитись із одним із запропонованих варіантів оплати ремонту ПІСЛЯ його завершення та за умови певної якості та гарантій.

4. Задіяти план зовнішніх запозичень, відбору генеральних підрядників, управлінцев проектів, їх виконавців та інше - за існуючою напрацьованою методологією.

У чому перевага такого плану? Бо якщо 500 квартир погодяться щомісяця доплачувати 15грн протягом скажімо 10 років, це вже як мінімум 750.000грн. під які можна взяти кредит під низькі відсотки містові. Продумати інші деталі (скажімо зменшення аварійних робіт) - і це вже реально прибутковий проект і для міста, і для мешканців, і для інвестора. Але має бути згода мешканців, партнерство між ратушею та мешканцями, бо інвестори не даватимуть кошти виключно під заставу поточних доходів міського бюджету, і зрештою є інші речі, для яких потрібно брати кредити. І на жаль у наступні 15-20 років до Львова не будуть надходити дотації з Євросоюзу або субвенції із держбюджету, принаймні не у тих обсягах, що потрібні. Без залучення творчих фінансових механізмів сторічні проблеми не вирішити.

Центр Української Мови

Львів має бути місцем пропагування української мови. У нас її мають вивчати, викладати та розвивати. Саме до Львова мають їздити вивчати мову люди з усіх частин України та світу. Тут мають проводитись наукові конференції, тут мають визначатись нові слова навзамін калькованим з інших мов. Саме у цьому центрі мають визначати та пропагувати мову серед молоді, мовою молоді. Саме у центрі мають розробляти віртуальні курси, навчальні посібники та методичні матеріали, складати програми та доводити до тями підручники. Саме такий центр має дбати про україномовне наповнення інтернету, заохочувати та сприяти, спонукати та уможливлювати.

Центр має бути добротним, багатим, міжнародним, престижним. Його будова має стати прикрасою міста, суто українською і ультра сучасною. Щоб її помічали, щоб на неї приїжджали дивитись, щоб сама будова стала символом майбутнього країни, та її мови.

Жвава, динамічна територія навчання, обміну знаннями, поступу - куди приємно зайти, яка відкрита до міста, гостей, туристів, світу та інших мов. Без шароварів, без "імені АБВ", без пафосу та зашорності. Просто Дім Української Мови. Великий, просторий, світлий. Найкращий.

Знайти людину - лідера. Виділити мільйони, зібрати мільйони у Львові та по світі, знайти початкове коло корпоративних спонсорів. І просто створити. Дати простір тим, хто має мрії.

Як уникнути черг

Здавалося б - така проста ідея - встановити машини, які видають номерки для очікування - і це розвязало б стільки питань у кабінетах - стояння у нескінченних чергах, штовханину, глузування установ над людьми. Просто номерок - і табло, де висвітлюється наступний номер і кабінет/віконце, куди треба заходити.

1. Складіть перелік установ, які цього потребують
2. Визначить скільки вони здатні заплатити з бюджету (одні - у комунальній власності, інші - у підпорядкуванні міністерств і т.д.). Залучіть навіть приватни установи - дешевше купляти гуртом.
3. Проведить тендер та оберіть компанію, яка займеться постачанням, встановленням та навчанням і надасть гарантії на 10 років

Наступний крок - уможливте реєстрацію/отримання номерка через Інтернет - багато хто радо скористається і зможе дійсно ефективно використовувати свій час. Багато посольств давно перейшли на такий спосіб.

Наука на допомогу відновленню тротуарів

Вищерблена бруківка, різнокольорова плитка, незрозумілі плити, розбиті бордюри - це стан тротуарів у місті. Традиційним вже стало, що нова плитка тримається лише пару років, пару зим - і треба знову міняти. Так само традиційним стало, що магазини ремонтують частину тротуару навпроти власного магазину, створюючи строкату палітру на львівських вулицях. Міська влада не має змоги слідкувати за добрими кілометрами львівських тротуарів, - наразі фізично це нереально (слідкувати вручну надсилаючи когось подивитись і описати на папері).

Чому не скористатись останніми надбаннями науки:
- Створити програму на основі географічних систем інформації, яка б надавала можливість показати на компютері усі тротуари Львова, використовуючі або дані з українських супутників або навіть славнозвісні Гугл-мап
- Програма має накладати на мапу тротуарів інформацію про стан даної ділянки (зруйнована, відремонтована і т.д.), особливо інформацію про виконавців робіт
- Завдяки програмі можна пропонувати комплексне рішення ремонту тротуарів власникам магазинів, розташованих на цій вулиці (тобто уникати ремонту клаптиків), спільно із фінансуванням із міського бюджету
- Така база даних дозволить також утримувати інформацію про тих виробників плитки, хто не дотримався умов договору у частині післяпродажного обслуговування (не замінив зруйновану плитку до закінчення терміну гарантії)

Цікаво, що у Львові є достатньо організацій і спеціалістів, які здатні разом зробити такий програмний продукт. Потрібно їх звести разом і звичайно профінансувати. Крім того, таку програму можна комерціалізувати в інші міста України.

(П.С. можливо не слід мені оприлюднювати такі ідеї публічно, а комерціалізовувати їх самому?)

Музей Закатованих Патріотів

В Угорщині є Музей Терору в самому центрі Будапешту, в Литві - музей памятників часів СРСР, у Львові наразі лише памятник загиблим від тортур навпроти колишнього приміщення НКВД. Чому не перетворити цей будинок, в якому зараз роташована міліція, на музей? Аргументи за:

• Якщо не Львів, то яке українське місто створить такий музей?
• Львів відомий патріотизмом і шаною до всіх загиблих за ідеї українського патріотизму. Існування такого музею гості міста очікуватимуть
• Будинок на вул. Бандери знаходиться в центрі, легкодоступний як пішки так і громадським транспортом
• Поки ще живі свідки тих подій, - сам процес створення музея здатний згуртувати навколо себе велику кількість людей

Зрозуміло, що до створення такого музею потрібно підійти зважено, оскільки у Львові так само було закатовані комуністи, активісти єврейського руху, руху польського національного визволення. Але рішення має бути, - його потрібно лише захотіти знайти.