24 січня 2010 р.

Львівські бренди і підвищення компетенцій

Львів як місто має добротний туристичний бренд і поступово підвищує його значення. А що з брендом Львова економічним, промисловим та товарним? Львівська Торгово-промислова Палата проводить не один рік конкурс Обличчя Міста, але якщо судити за більшістю переможців, бо обличчя у Львова - криве і застаріле. Сайти промислових підприємств не надихають, за умови зо вони взагалі є, бренди виглядають мляво. І це у місті, яке є експортером ІТ рішень за кордон та креативщиків до найбільших українських креативних та маркетингових агенств. У центральних кнайпах можна побачити достатньо молоді за лептопами, а деякі львівські дизайнери роблять справді добротні та унікальні сайти.

Причиною значною мірою є відсутність компетенцій працівників, менеджерів та власників промислових підприємств та компаній "реальної" (не віртуальної) економіки. Звідки пересічний промиловець має знати про бренди, візуальні стилі, маркетингові кампанії тощо? Великі українські компанії, що базуються в Києві, мали достатньо кваліфікованих кадрів для розуміння цього. Середні та малі львівські цього не осягли. А курсів, де керівник промислового підприємства, якому за 50, міг би спокійно і без сорому дізнатись про ці речі - немає як факту. Зверхність молодих креативщиків часто вражає і відштовхує. Місто від цього втрачає - львівські бренди не створюються або не стають сильнішими на укр або міжнародних ринках, не створюжться додана вартість.

Чому не спробувати таке рішення:
  • Програма "Львівський Бренд", яка включає розробку (або відродження) тавра "Львівський Бренд" - можливість таврування продукції спеціальним знаком
  • Підприємства, які залучатимуться до програми, отримують субсидію на програму просування власного бренду (невелику, 20-30 тис.) але за певних умов
  • Умова 1 - проходження усіма ключовими менеджерами програми вивчення маркетингу (що ключатиме брендінг, нові медія, Інтернет присутність і т.д.). Програма має вестись незалежною організацією (бажано не львівською), бажано спільно європейськими та українськими фахівцями та передбачати тестування та іспити наприкінці програми.
  • Умова 2 - кожне підприємство повинна користатись послугами закріпленого косультанта безкоштовного для підприємства) - можливість закріпити за керівниками власного вчителя, якого можна не сором'ячись питати про речі, пов'язані з брендінгом та просуванням.
  • Умова 3 - підприємства зобов'язані підтримувати програму брендінгу протягом 3 років, інакше - повернення судсидії та відшкодування повної вартості курсів.
  • Умова 4 - підприємства повинні виробляти продукцію та сплачувати податки у Львові та мати належний юридичний статус (не-ФОП).
  • Програма має бути розрахована на 5 років з цільовими показниками та системою оцінки ефективності (зокрема зростання частки на ринку учасників програми, додаткові податкові надходження до бюджету, нові робочі місця і т.д.)

18 січня 2010 р.

Стандарти ремонтів

Добре, що ремонти у Львові відбуваються - ремонти доріг, ремонти освітлення, ремонти будинків тощо. Але як відбуваються ремонти? Рівна дорога - роздерті розкопані узбіччя, нова лампочка - а вулиці все одно не видно, нова фарба на фасаді - а знизу грибок і т.п. Наявність інформаційного табло про об'єкт ремонту пересічному львів'янину не дозволить зробити висновок - чи достатньо цих грошей для повноцінного ремонту, і взагалі, що таке повноцінний ремонт дороги чи будинку. Можливо місто просто закопує гроші - а наступного року прорве трубу під новою дорогою, про яку забули, або лампочка знову перегорить. Відсутність інформації про рівень ремонту та стандартів, які визначають цей рівень, спотворюють думку львів'ян (або дезінформують) про ремонти, що відбуваються у місті.

Що можна зробити:
  1. Визначити ти прописати комплексні стандарти ремонтів різних об'єктів міської інфраструктури - різних рівнів. Наприклад, "найкращий ремонт дороги" - це заміна інженерних комунікацій під дорогою, оздоблення узбіч велодоріжками, повне оновлення стовпів освітлення, озеленення газонів, закладена бетонна подушка та шар нового асфальту не менше 10 см. "Належний ремонт дороги", "косметичний ремонт дороги" і т.д. До визначення стандартів залучити не лише дорожників, а комплексно - усіх, хто користується даним об'єктом (ті самі громадські організації). Розглядати ремонт комплексно - з територією навколо, над і під об'єктом, його станом вчора (історія), сьогодні (факт) та у майбутньому (довготривалість). Фахові організації будуть казати, що такі стандарти існують на рівні держави і нормативних актів - безперечно, але ніхто не заперечує можливість ці стандарти змінювати і працювати над їх вдосконаленням, особливо коли діючі норми приймались часто за іншої держави, за непрозорих умов і певно одними інженерами (без дизайнерів та урбаністів).
  2. Зробити гео-мапу таких об'єктів у Львові (накладену на ту саму Google Map), із вказанням рівня необхідних робіт та приблизною кошторисною вартістю цих робіт. Населення міста повинно звикати до думки, що інфраструктура коштує, і коштує багато, якщо робити її належним чином. На мапі кожен об'єкт позничити фактичним рівнем його стану, і які елементи робіт виконані чи коли планується виконання. Така собі мапа амортизації інфраструктури та інфраструктурних потреб міста.
  3. Під час виконання фактичних робіт вказувати (на інформаційних табло поруч з об'єктом, на ґео-мапі та в інформ повідомленнях) який рівень ремонту виконується - "найкращий", "належний" чи "косметичний".
Маючи таку систему, визнаємо, що за відносно невеликі кошти не можна розраховувати на справді якісний ремонт, побачимо чи відповідають витрачені кошти рівню якості робіт, і довідаємось скільки насправді містові потрібно коштів щоб довести інфраструктуру до ідеального стану і що значить ідеальний стан (розширити уявлення, які мають лівів'яни про якість).