Прозорість громадських організацій, які фінансуються з міського бюджету

Якщо місто підтримує фестиваль, захід громадської організації - це чудово. Львівська міська рада надає у цьому приклад іншим в Україні - і відповідно маємо постійно зростаюче коло туристичних заходів, культурних ініціатив, проектів, груп і таке інше. Підтримка містом надається на конкретні цілі - і це добре, і звітуються за витрачені кошти певно нормально. Але є одне "але" - хто стоїть за цими організаціями, особливо громадськими? Чи можна вступити до лав цих організацій пересічному львів'янину? Чи мають такі організації надходження окрім фінансування міської ради - чи все іде чорним налом? Чи мають такі громадські організації публічну звітність - можна зайти на їхній сайт і завантажити фінансовий звіт за 2009р, наприклад? Якщо ви неприбуткові та громадські - чому не звітуєтесь, чого приховувати?

А проблема власне у тому, що багатьма соціально значущими ініціативами криється звичайна управлінська безпорадність - самодурство керівників, які вважають всіх винними їм бо вони такі мудрі або вважають що їм всі винні бо вони такі генії, междусобойчики груп, наближених до фінансування, без жодного бажання ставати комусь підзвітними, відсутність розуміння що таке прозорість.

Що можна зробити?

Провести аудит всіх громадських організацій та загалом неприбуткових організацій, які фінансувались з бюджету міста на предмет наступного
1) Чи відомо яка система членства в цій організації - хто веде членство, які умови вступу, скільки членів має організація?
2) Чи відомі структури управління - як обирається керівництво, чи є наглядова рада?
3) Чи є сайт організації де можна побачити чим вона займалась попередні роки? Звіт про діяльність?
4) Чи існує прозора фінансова звітність організацій? Можна завантажити фінансовий звіт?
5) Яка структура фінансування організації - чи є внески членів, скільки різних донорів підтримали цю організацію?
6) Чи є штатні працівники в організації які отримуть білу зарплату?
7) Чи є конфлікт інтересів між людьми в правлінні ГО та людьми в міській раді?

Такий аудит може відкрити багато цікавих речей. Потрібно ввести вимоги про прозорість ведення діяльності до громадських організацій, які претендують на фінансування з міського бюджету - потрібно призвичаювати ГО буду справді громадськими.

Інший варіант - ставайте компаніями, але тоді отримуєте зовсім інакші умови роботи з містом - тендери, правила, програми і т. ін.

Іноземні мови для львів'ян

Без підвищення знання англійської мови ключового персоналу (та і просто персоналу) промисловість та послуги приречені на перебування у стані зомбі - ніби і є зростання, ніби щось робиться, але це все не можна назвати успішним розвитком. Керівники відділів з продажу, менеджери, власники - у більшості підприємств, особливо малих та середніх промислових англійська або відсутня або на рудіментарному рівні. Як можна сподіватись на розвиток екпорту або залучення інвестицій за таких умов?

Мовні школи - пересічний директор не піде вчитись до групи, де половина людей мріє про виїзд за кордон і з якими йому немає про що говорити. Репетитори - немає мотивації вчитись самому, і розмовляти англійською з іншим українцем ще не сприймається як спосіб навчання.

Що можна зробити?

Програму спів-фінансування навчаняя англійської для керівництва підприємств, коли 30% покривається студентом (керівником/менеджером), 30% - його підприємством, а 40% - містом (про пропоції можна дебатувати). Мовні школи, асоціації/кластери швидко створять відповідні програми та знайдуть відповідних слухачів.

Так, є ризик що результата може не бути - керівники або не будуть навчатись або закриють компанії. За 3 роки після початку такої програми провести незалежне оцінювання - як вплинула програма на розвиток бізнеса у Львові, - чи зріс експорт, чи було залучено інвесторів, чи загалом стан підприємства покращився?

Соціальний фонд прямого інвестування у потреби інфраструктури галузі культури

У Львові бракує певних елементів інфраструктури у галузі культури, наприклад немає кінотеатрів, які б показували українське (і не лише) авторське кіно (причому у найзручніший час для відвідувачів), немає сучасного виставкого центру неподалік центру із зручним доїздом, мистецьких центрів із врахуванням потреб розвитку молодого львівського мистецтва, немає продакшн-студій для митців і т.д.

Проблема у тім, що з точку зору бізнесу подібні проекти є неприбутковими, точніше збитковими, а ще точніше, вони не мають тої рентабельності, яку можуть забезпечити інші сфери вкладення коштів (насправді такі проекти є рентабельними але не приносять над прибутків, до яких звикли у Львові місцеві бізнесмени). Відповідно страждає місто, не з'являються нові робочі міста, не виникають нові галузі, потенційно високорентабельні, через брак інфраструктури у галузі культури.

Рішення - створити соціальний фонд прямого інвестування (СФПІ), де місто накриклад вкладає 250 млн грн у статутний фонд (наприклад позичивши під невеликі відсотки у Європейського Інвестиційного Банку, заохочує (або вимагає) від комерційних банків увійти до складу інвесторів на паритетних засадах (5 банків по 50 млн грн). На конкурсній основі відбірається компанія з управління фондом, а ще краща - консорціум української та іноземної компанії з досвідом управління СФПІ (наприклад французькі). Фонд надаватиме фінансування комерційним проектам у галузі культурної інфраструктури за умови забезпечення соціальних потреб міста та за умови спів-фінансування приватним капіталом (не менше 50%). Фонд не надаватиме позики, а входитиме як співвласник до статутних фондів новостворених компаній на довготривалий строк. Управлінська компанія має забезпечити виконання бізнес плану, забезпечити цільовий прибуток місту та банкам-пайовим учасникам фонду тощо. СФПІ може наприклад продати певну частку у проекті іншому комерційному фонду за 2-3 роки після виходу на планову рентабельність (стратенія виходу).

У чому вигода для міста - можливість стимулювати розвиток інфраструктури галузі культури, створити нові робочі місця / платників податків, підвищити туристичинй потенціал Львова і т.д. Для банків - менше ризиків, оскільки СФПІ дозволить зменшити ризики за рахунок участі інших учасників. Для позичальників (бізнесменів) - можливість доступу до суттєво дешевшого капіталу, наявність партнера та гарантований інтерес міста у створенні попиту на таку культурну інфраструктуру. Вигода для українського фонду - накопичення досвіду роботи з СФПІ та можливість розширити бізнес на інші міста України.

У Львові і поза Львовом достатньо приватних компаній, які готові вкладати у цікаві інфраструктурні проекти, але не готові робити це самостійно, нести увесь ризик. СФПІ дозволить за рахунок початкової інвестиції міста підняти ще два рази стільки на потреби культури. Зважаючи на розголос, якого набуде така структура, знаковість проектів для міста, імовірність розпорошення фондів є малою - преса та населення помітять. І лише місто, як структура публічного права, має право подати такий проект на розгляд ЄІБ для отримання початкового фінансування. Зрозуміло, що ані місцеві бізнесмени, ані комерційні банки, не почнуть процес створення СФПІ. Ініціатива має бути за містом.

Використовувати вартість нерухомості

За декілька років вартість нерухомості зросла, криза або не криза, квартири, земля, нерухомість у Львові коштують сотні та тисячі євро за квадратний метр. Іпотека нарешті допомогла багатьом отримати власні квартири. Водночас за відсотком іпотеки Україна значно відстає від інших країн - тобто більшість квартир знаходяться у власності, без іпотечних зобов'язань.

Більшість таких квартир - це спадщина Радянського Союзу, - квартири, отримані від держави і приватизовані. Значна частка людей, які живуть у таких квартирах, або нарікають на малі зарплати та рівень життя, заважають створенню асоціацій співвласників багатоквартирних будинків або ставлять ще якісь вимоги до влади, громади, сусідів тощо. Проте такі люди - заможні, маючи нерухомість, в якій закрита значна вартість, і якою вони не хочуть або не можуть правильно розпоряджатися.

Квартири стали священною коровою, на які не можна зазіхати. Чому? Чому будинки мають ремонтуватися за копійки жеків, коли власники мають квартири вартістю у декілька десятків тисяч і не гривень? Чому є борги за тепло і воду? Чому молодь не може знайти грошей для початку власної справи, коли їхні діди і батьки мають квартири, будинки, дачі?

Що можна зробити
- Розробити фінансові механізми, за яким мешканці можуть отримувати фінансування для власних потреб, потреб утримання будинків тощо, за рахунок часткового і мінімального використання іпотечних механізмів, з покриттям ризиків страховими компаніями та за мінімальними відсотками
- Створити пул (групу) банків та фінансових установ, які матимуть доступ до страхування своїх ризиків містом за умови надання кращих умов для мешканців міста (дешевих кредитів для певних потреб - наприклад тих самих ремонтів будинків)
- Встановити жорсткий контроль над використанням інформації про можливості схеми, з метою уникнення шахрайства, особливо із людьми похилого віку; залучити соціальну службу до донесення інформації про можливості до цільової групи
- Створити механізм підтримки молодих підприємців - які отримували б кошти за рахунок застави часткової застави нерухомості родичами та допомогу від професійних організацій підтримки бізнесу (для супроводу ідей)

Для чого
- Дати можливість людям старшого віку мати кращий достаток, передавши частину виплат за іпотечним кредитом своїх спадкоємцям (дозволити людям старшого віку розкрити та використати частину вартості своєї нерухомості)
- Дати можливість мешканцям будинків провести капітальні ремонти, із внесками від всіх - і тих, хто має кошти, і тих, хто немає грошей але має нерухомість у такому будинку (за рахунок нової схеми)
- Дати можливість батькам та родичам підтримати підприємливі ідеї своїх дітей та родичів - за рахунок часткової застави нерухомості

БТІ у Львові

Бюро технічної інвентаризації - установа, через яку проходить будь-хто, хто колись реєструватиме свої майнові права у Львові. Ті, хто вже проходив через це капище капіталізму на Липинського, знає у якому жалюгідному стані знаходиться ця установа. Радянська будова з працівниками пост-радянської ментальності і абсолютною відсутністю поваги до людей, які тлумляться по коридорах. Так, криза зменшила наплив людей, але буде економічне пожвавлення і ситуація знову повторюватиметься.

Як можна змінити ситуацію? У короткостроковому періоді:
- Розмістити на вході БТІ інформаційний пост (не дошку, а людину/прицівника), щоб люди не бігали по кабінетах і не питали людей в чергах, щоб дізнатись про процедури
- Інфомаційний пост має видавати номерки в чергу до відповідного працівника. Така система дозводить певної мірою навести порядок в чергах, дати можливість людям поїхати по інших справах якщо в них номер 20-тий в черзі, а керівництву слідкувати за продуктівністю роботи персоналу.
- Ввести можливість реєстрації через Інтернет на прийом - щоб люди могли спокійно прийти у призначений час без черги. Зрештою зробити сайт БТІ.

У середньостроковому періоді:
- Прописати проект будівництва нового, сучасного будинку для БТІ, для зручності львів'ян
- Для фінансування проекту подати заявку ЄБРР на умовах залучення довгострокового кредиту
- Виплата відсотків та кредиту та тіла кредиту здійснюватиметься за рахунок надбавки до ціни послуг БТІ. Вони суттєво зростуть, але зважаючи на те, що БТІ реєструє права власності на нерухомість, яка коштує не копійки, відповдіно навіть декілька тисяч гривень - це справедлива плата за реєстрацію права власності, в нормальних умовах.
- Продумати процедури попередньої реєстрації справи онлайн, для пришвидшення розгляду, навіть оплати послуг онлайн
- Продумати процедуру обслуговування іноземців, зокрема росіян, поляків та англомовних мешканців Львова, які хочуть придбати квартири або продати свою нерухомість. Відсутність таких послуг (обслуговування іноземними мовами) стримує попит на нерухомість з боку іноземців.

Будівельна галузь встала - відповідно такі проекти здатні пожвавити будівництво, і виключити корупцію та славнозвісні відкати, зважаючи на стандарти ЄБРР. А львів'яни не будуть з жахом думати про БТІ і всі ті процедури, коли вони захочуть продати або купити квартиру.

Спів-фінансування соціальних проектів

Як місто може отримати більше від використання бюджетних коштів? Один із способів, який наразі не використовується, - це заохочення фінансування важливих соціальних проектів мешканцями міста та компаніями. У випадку, якщо міська влада надаватиме суму, рівнозначну тій, яку назбирають мешканці або компанії, - це спонукатиме приватну ініціативу. Неурядові організації можуть стати флагманом процесу, - власне для цього за статутом вони й існують. Від дверей до дверей, переконуючи, збираючи, рекламуючи, можна назбирати достатньо коштів для вирішення тих питань, які давно турбують громаду. Наприклад, якщо мешканці багатоповерхового будинку готові вкласти десятки тисяч з власної кішені на відновлення бічної дороги, до якої у міської влади певно що роками не дійдуть руки, - чому місто не може дофінансувати цей проект, тим самим зекономівши кошти міста на той самий ремонт. Ремонт або розбудова дитячих майданчиків, покращення освітлення, покращення матеріальної бази шкіл або лікарень, фінансування вистав та нових проектів культурних устано, нові пам'ятники та сукльптури, і т.д.

Переумови:

• Прозора схема, доступна для всіх
• Гарантування наявності грошей на рахунку для здіснення проекту
• Єдиний простий механізм розподілу, адміністрування, контролю та звітування, максимальне відсторонення міських службовців від реалізації проекту, і максильне їхне залучення у контроль над результатами
• Кожен проект повинен мати наглядову раду із впровадження, члени якої особисто гарантують та відповідають за достовірність реалізації проекту
• Залучення преси як ефективного каналу громадського контролю над виконанням проектів

Відсторонення міських чиновників та комунальних підприємств дозволить значно покращити ефективність освоєння коштів громади, створити передумови для появи нової категорії соціальних підприємців, які зможуть розширювати набутий досвід на інші регіони України.

Ботанічній сад

У Львові є чудовий ботанічний сад Університету на Погулянці. Як і будь-які інші наукові заклади, ця установа страждає від відсутності фінансування, - розвитку території не відчувається, водночас добре, що сад взагалі зберігся, певно зусиллями колективу. Сад міг би сам на себе заробляти, - це чудове місце, де панує чисте повітря і недалеко від центру міста
Збудувати, у партнерстві із професійною компанією, ресторан та/або кав'ярню. Ботанічний сад (або Університет) міг би стати співвласником, надавши право еклюзивного використання ділянки для цього закладу. Однозначно має бути гарне архітектурне рішення, можливо із залучення міжнародних архітектурних бюро. Відвідувачі ресторану зможуть додати відсоток до рахунку, який піде на потреби розвитку Ботанічного Саду.
Відновити відкритий сад, розбудувати гарний кутий паркан, продумати скульптури в саду - залучити ландшафтних дизайнерів. Територія повинна врахувати майданчик для відкритих заходів. Пам'ятати про першочергове завдання саду - ботаніка як наука
Ботанічному саду бракує освітлення - величезна оранжерея вимагає підсвітки, аналогічно відкриті плоші навколо, також у парку Погулянка
Штатний роклад персоналу повинен включити PR менеджера, у чиї обов'язки входила б промоція Ботанічного Саду як місця проведення прийомів, заходів, конференцій та зустрічей. Наукові працівники саду можуть проводити науково-пізнавальні екскурсії львів'янам, зокрема для сімей.
Додаткове фінансуння можна скерувати на модернізацію системи опалення, розширення та покращеня матеріально-технічної бази, а також на підвищення навичок та етики роботи персоналу саду із відвідувачами. Ресторан високого рівня не може розташовуватись поруч із садом, де працівники вбрані у поношений одяг багалітньої давності, і рівень спілкування не відповідає інтелиґентності університетського рівня. У це потрібно інвестувати теж.
Система енергозабезпечення сама по собі може стати атракцією - якщо забезпечити сонячне електроенергію, а також енергію з біо-палива. В ідеальному випадку, Ботанічний Сад мав би забезпечувати 100% енергії з віновлюваний джерел і стати навчальних майданчиком для відвідувачів.

Оподаткування бездіяльності

Згідно законодавстсва міська влада має право запроваджувати місцеві податки. Фінансування для міського бюджета і так катастрофічно бракує. Яким чином податково стимулювати діяльність, яке спрямована на вирішення соціальних проблем?

Наприклад, багатоквартирні будинки руйнуються через брак фінансування утримання спільних територій, - фасадів, ліфтів, балконів і т.д. Це становить загрозу життя перехожих та псує обличчя міста. Чому не запровадити податок на власників/мешканців тих будинків, які нічого не роблять для їх утримання? Механізм:
1. Визначення проблеми та кошторис та її розв'язання
2. Пропозиція мешканцям багатоквартирного будинку - включаючи певну частину субсидії від міста
3. У випадку відмови - починаємо нараховувати податок
Логіка податку - створенння загрози та спотворення умов життя інших мешканців міста та накопичення витрат на майбутнє для служб міста (у випадку техногенних катастроф).

Впровадження подібних податків, принаймні спроба їх запровадження, здатні спонувати до активізації створення асоціацій власників.

Аналіз бюджету Львова за 2007р.

Львівська міська рада оприлюднила звіт про виконання міського бюджету за 2007р. Прозорість влади - це безперечно запорука демократії. Наступний крок - це надання зауважень та рекомендацій владі, - реакція громадськості на надану інформацію. Не зазіхаючи на наукову обґрунтованість, деякі спостереження:

• Незрозуміла логіка використання коштів бюджету розвитку - яке відношення до розвитку мають реконструкції котелень, колекторів, будівництво житлових будівель і т.д. - це звичайні нормальні витрати, які мають проходити по загальному фонду бюджету - видатковій частині. Лише статті з розробки проектної документації, будівництва певних соціальних об'єктів (наприклад соціально-реабілітаційних центрів) можна вважати справді такими, що сприятимуть розвитку міста. Якщо це вимоги законодавства - потрібно пояснити, водночас потрібно надати логічну схему бюджету (що вважаєтся статтею бюджету розвитку - які критерії вибору таких статей)
• Звітність - це добре, але потрібно було б звітувати на основі проектів, - тобто скільки грошей було скеровано на вирішення конкретних соціальних питань, оскільки окрім бюджетних коштів є ще кошти компаній (скеровані на соціальні потреби), кошти міжнародних грантів, а також спів-фінансування проектів громадськими організаціями чи окремими громадянами. Лише у такий спосіб міська влада здатна показати, як міське фінансування сприяє виділенню фінансування з інших джерел. Подібна система звітності також створить середовище для зламу логіки управління та архаїчних систем (ЖКГ). Наприклад, у бюджеті чітко прописані витрати на ремонти доріг (і дійсно можна побачити прогрес), водночас частина цих витрат могла би бути скерована на спів-фінансування ремонтних доріг із безпосередньо мешканцями будинків чи підприємствами - гепотетично 500 тис. грн. могли би призвести до проведення ремонтних доріг на суму 2 000 тис. грн. Питання про те, чому не згадані внески забудовників, девелоперів на соціальний розвиток - як саме проходять ці кошти, обліковуються здійснені роботи (за кошти інвесторів), - чи системи обліку не існує? Водночас система витребування внесків на соц. інфраструктуру в наявності є.
• Система подання інформації не продумана і застаріла - вивісити Ексел-файли не складає проблеми, а от чому не створити щось інтерактивне, - чому не можна перейти на сторінки комунальних підприємств, управлінь адміністрації чи окремих проектів? Чому не показати деяку інформацію графічно, зокрема як надходження від податку з власників транспортних засобів використовуються на власне фінансування доріг? Яким чином бюджет 2007р. сприяв виконанню певних стратегічних програм розвитку, якщо такі є - наприклад на який % профінансована програма програма збереження історичного середовища і т.д.
• Не може не тішити збільшення фінансування енергозбереження, ремонт тих самих котелень і т.д. Водночас - на основі якої стратегії здійснюється фінансування. Що береться за основу під час підготовки ТЕО? Чи дійсно застосовуються новітні технології, чи йдеться просто про заміну старого обладнання на нове, без жодної зміни у технології та підході? Заміна котелень у школах може супроводжуватись переплануванням повного циклу водо-, тепло постачання шкіл - чи навіть комплескним підходом до вирішення питання життєзабезпечення школи - зрозуміло, що можна замінити котельню, а можна також замінити вікна, двері в каласах, встановити радіатори із регулюванням тепла, і тим самим радикально зменшити енерговтрати і частину тепла пустити на інші будинки чи потреби. Чи є синергія міє статтями бюджету на комунальне господарство та держ програмою з енергоефективності?
• Чому немає звітів про ефективність виконання проектів - тобто чи дійсно було здійснене спів-фінансування проектів, де воно мало бути здіснене, яка частка робіт, профінансованих з бюджету, була прийнята, а яка - вимагала перероблення, на який термін надається гарантія із згаданих робіт? Чому надання звіту не супроводжується доповідною про можливі шляхи покращення функціонування бюджетної сфери? Безперечно працівники міськадміністрації можуть краще за інших вказати на можливі покращення
• Доходна частина наводить на деякі запитання - за оренду комунального майна торік отримано 20млн. грн. - для майже мілйонного міста та зважаючи на кількість комунального майна - сума мала. Податків за забруднення, шкоди навколишнього середовищу майже немає, або вони несуттєві - зважаючи на екологічний стан міста, потрібно міняти підхід - той, що шкодить, має платити - підвищити плату за опалення, якщо воно виробляється старими неефективними котельнями, додаткові збори за забруднення підприємствами, підвищення плати за реєстрацію старих авто, суттєве підвищення штрафів і т.д. Можна подумати над платою за звукове забруднення - але це тема окремої розмови.
• Зовсім непомітно витрат на захист інтересів міста - юридичних, рекламних і т.д. За умов демократії потрібно позиватись із порушниками - звідки на це йдуть кошти, наразі не відомо (а потенціал доходів може бути неабиякий), жодної аґенції із просування Львова (чи то як туристичного центру, чи як інвестиційного) не засновано і не профінансовано.

А тут можна ознайомитись із бюджетом Львова на 2008р.

Професіоналізація та легалізація надання послуг

Як вивести з тіні діючих гравців, активізувати конкуренцію та створити нові ринки послуг у Львові? Йдеться про дуже прозаїчні нагайні послуги, попит на які постійно зростає, тоді як якість та вартість послуг є не найкращими, якщо взагалі такі послуги надають. Приклади:

* Отримання дозволів на добудови, перебудови і т.д. (кожен має займатись своєю справою, мешканці не повинні бігати по кабінетах чиновників, якщо в них є робота)
* Ремонтні роботи в квартирах (електрики, муляри, монтажники, столяри, будівельники і т.д.)
* Озеленення території (наприклад внутрішні подвір'я)
* Проектні організації (зокрема для дрібних проектів як наприклад перебудова під'їзду чи оновлення брами)
* Ремонтні майстерні (гаражі, ремонт побутової техніки і т.д.)

Будь-хто, хто хоч раз стикався з потребою у подібних фахівцях, згадає брак інформації, відсутність можливості перевірити, хто стоїть за конкретним ТзОВ чи СПД, знайти інформацію про попередню роботу. Це забирає час у мешканців міста, робить дійсно добрих майстрів закладниками поганої репутації галузі загалом, - зменшує якість життя у Львові.

Як влада міста може посприяти у вирішенні цієї ситуації без втручання у ринкові механізми?

• Фінансувати розробку, створення та розповсюдження інформації про знаки якості певних послуг (наприклад, груп з ремонту квартир) на засадах самоорганізації учасників ринку. Наприклад, асоціація підприємців, які надають послуги з ремонту квартир може розробити показники, за якими надаватимуть відповідний знак якості послуг. Місто має визначити обов'язкові критерії, наприклад легальність ведення бізнесу, страхування відповідальності, наявність інформації в Інтернет, відповідність оплати вказаним розцінкам. Інші, зокрема технічні критерії, - це справа асоціації. Так само контролюючий орган знаку якості має нести відповідальність за акредитацію підприємств та підприємців , обробку відгуків споживачів та промоцію відмічених підприємств. Таким чином можна опосередковано спонувати створення прозорих ринків послуг, зменшити "чорні" роботи, провести освіту мешканців, зробити прозорою систему ціноутворення на послуги. Місто має бути власником побіних галузевих знаків якості (на рівні торгівельної марки), та визначити керуючу/управлінську організацію по веденню та просуванню знаків на ринку. Участь має бути добровільною та не суперечити законодавству.
• Провести акредитацію та визначити чіткі умови роботи для проектних компаній та тих, що займаються збиранням дозволів. Не є таємницею існування подібної групи людей, деякі з яких мають дружні відносини в ратуші та швидко залагоджують справи. Проте люди без зв'язків не мають можливості найняти когось для вирішення власних питань. Виведення компаній, які мають справу із дозвільною системою, у цивілізоване русло шляхом акредитації лише дозволить легалізувати існуючий ринок та встановити цивілізовані умови роботи. Зважаючи на факт активної перебудови та подальшої розбудови Львова, попит на такі послуги лише зростатиме і в інтересах міста професіоналізувати та легалізувати цей ринок.
• Створити партнерство з зацікавленими компаніями для вирішення даного питання. Виробники будівельних матеріалів, власники магазинів, виробники деталей і т.ін. так само зацікавлені в легалізації та подальшому зростанню ринку послуг, як і міська влада. Створення постійнодіючого форуму, об'єднання, де влада та бізнес можуть обговорювати механізми впливу на ринок, де бізнес може ділитись напрацьованими механізмами (виробники побутової техніки за останні 5 років налагодили добру систему післягарантійного обслуговування продукції, - з цього можна повчитись чиновникам та іншим підприємствам). Існування побідного об'єднання дозволить також віднайти механізми спільного фінансування необхідних заходів, коли місто не дублює фінансування на те, що можуть проплатити компанії (з маркетингових бюджетів чи як частину програм соціальної відповідальності). Зустрічі дозволять узгодити пріоритети, - бізнес відчюватиме підтримку з боку влади міста.

Енергія молоді та оживлення міста

Тиша, спокій, непоквапливий плин життя, місто, що вимирає опісля 10 вечора - для міста, яке пишається кількістю студентів, це неприйнятно. Маючи стільки молоді, потрібно втілити її енергію, потрібно дати можливість молодим людям із ідеями, запалом, енергією, спробувати себе. Проте як?

1. Позбутись звичної ментальності - молодь має радикальні ідеї, треба мати сміливість визнати право молоді на незвичні проекти та ідеї. Не ставити перепони, не встановлювати рамок для проектів. Не засуджувати ще до початку ідеї. Не давати старому поколінню оцінювати ідеї - ті, кому за 25, вже не здатні думати вільно (для прозорості - автору значно більше).
2. Мати кінцеву мету - розбурхати місто, зробити життя у Львові динамічним, залучити більше людей до участі у суспільному житті (у будь-яких проявах - економічному, соціальному, політичному і т.д.)
3. Створити фонд підтримки ідей молоді - великий, вільний, доступний
4. Лишити вибір самій молоді - залучити молодь до вибору кращих проектів. Голосуванням, дебатами, через спільноти в Інтернет ....
5. Підтримати - залучити досвідчених менеджерів для радництва проектам під ча їхньої реалізації, без впливу на самі проекти
6. Скерувати - визначити, що частина коштів має йти на поїздки організаторів за кордон для вивчення аналогічного досвіду

Від перетворення підвалів на центри альтернативної культури, до фестивалів, від епатажних мистецьких акцій, до архітектурних екпериментів - молодь здатна розбурзати місто, достукатись до меценатів, привезти молодь з інших міст та країн. Радикальний план фінансування ініціативи здатний спонувати до появи цієї ініціативи!

Комунальний податок у Львові

Крамольна думка, - але чому не ввести новий податок з кожного зареєстрованого мешканця міста? Щорічний, достатньо великий та без пільгових категорій? Чим простіше - тим краще, наприклад 1000грн. на рік з кожного помешкання.

Обгрунтування:
- Більшість податків надходить в державний бюджет і щорічні трагікомедії із трансферами з держбюджету лише годують київську бюрократію
- Місто має право запроваджувати нові податки
- Нерухомість виросла у ціні до такого рівня, що пояснити чому будинок з вартістю кв.м. далеко за 1000 у.е. майже розвалюється, немає постійної води, а доїхати до нього можна лише у коробці з мотором (маршрутка) по уявній дорозі, - неможливо. Час нести відповідальність

Аргумент проти - гроші розтратять на нові машини та поїздки. Як цьому завадити? Використовувати швейцарській варіант - голосування. Кожний район може запропонувати 5 варіантів великих проектів для фінансування, мешканці - обирають на референдумі на що підуть гроші. Кожен проект є прозорим, відомо хто подавав заявки на виконання робіт і хто і скільки і за що отримав. Із щорічним запрошенням на референдум мешканці отримують звіт про використання коштів за попередній рік.

Ще один аргумент проти - платити не будуть. Звичайно треба напрацювати механізми позовів, стягнення коштів, оприлюднення боржників і т.д.

Роль міста у комерціалізації досліджень

Таємниця успіху ринкової економіки полягає у налагодженому ланцюгу проблема-дослідження-рішення-гроші. Коли є якась проблема (від польоту на Місяць до іржавої води з крану), є фахівці/фанати/генії, які готові думати та шукати рішення. Де процес дослідження. Будь-яке рішення має бути оформлене у вигляді винаходу, приладу, концепції - чогось, що власне можна використати і ЧОГОСЬ, що власне і становить рішення. Таке ЩОСЬ має мати ціну і його треба продавати - тим, хто має подібну ж проблему.

До чого тут Львів? Бо у місті є купа проблем - і старих, і нових, і таких, про які ніхто не здогадується. Можна так побудувати способи рішення проблеми, щоб дозволити інкубацію місцевих успішних бізнесів/компаній/корпорацій.

Ідеї
- Профінансувати аналіз винаходів вже запатентованих місцевими (і не лише) дослідниками стосовно їхньої відповідності проблемам міста. Подивитись на комбінацію джерел фінансування для отримання рішення (від патенту до приладу) - бюджетне, дослідницьке, комерційне, з фінансових ринків. Подивитись яка вже існуюча компанія здатна запропонувати бізнес-план, щоб не лише реаліувати це ршення у Львові, але у продати де-інде.
- Скласти перелік категорій проблем. Створити певний фонд "диких ідей", поруч із ним створити клуб банків та фондів, готових аналізувати та брати ризики . Запросити компанії, як старі так і нові, запропонувати проекти, спільні із дослідниками. Головна мета - спонукати компанії комерціалізувати винаходи та привчити банки фінансувати ризиковані проекти.

Відповідальність львів'ян

Ми дихаємо отруйними газами, ми пємо іржаву воду та хемікалії, наша земля просочена непотрібом, - з цього треба починати розмову про якість життя. Пріоритети змішались, - нам хочеться більше і швидшого транспорту, цілодобового водопостачання, кращих доріг. Проте давайте відступимо на крок назад і подумаємо до чого призведе більше транспорту, більше води, більше машин на більших і кращих дорогах, - газів буде ще більше, буде ще більше іржавої води, ще більше сміття.

Якщо ми хочемо води, доріг, товарів, будинків, - з цим має прийти відповідальність за наслідки. І відповідальність не риторична. Часи безладу, бардаку, безкоштовної даремщини пройшли – все має свою ціну. Хтось має заплатити за програми очищення повітря, за розборку завалів сміття, створених нами самими, за заміну труб і водовідтворення. Вартість газу, води, електрики, бензину буде зростати, - це плата за відповідальність.

Але на кожну погану новину завжди є добра – є способи зменшити наші витрати – зменшуючі споживання, не знижуючи якість життя. Чи завжди нам потрібно їздити машиною, чи завжди нам потрібно використовувати стільки води, чи завжди нам треба додавати у хату нові електроприлади? І якщо хтось придумує нові способи зменшити використання природніх ресурсів, що ми їх вважаємо завжди наявними, якщо хтось витрачається на ті наявні технології, що допомагають у використанні відновлюваної енергії – ці люди повинні заохочуватись, - матеріально. Добра поведінка має ставати прикладом і захочуватись, погана – каратись. Скільки можна жити в системі спотворених цінностей, обдурюючих самих себе?

Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт

Перші поверхи - пофарбовані, решта - ні. Знизу - бутік, згори - катастрофа. Гарна ліпка 19 сторіччя - неонова пластикова вивіска яскравого кольору. Праворуч - зеленуватий, ліворуч - тілесного кольору, посередині - бурно синій. Це Львів.

Проблема - відсутність координації оновлювальних робіт фасадів, брак коштів у місті, непрофесійність комунальних служб, нетерплячість орендарів, потреби бізнесу у кращій презентації продукції, брак коштів компаній на оновлення цілого фасаду.

Пропоноване рішення - співфінансування і заохочення такого співфінансування:
- Торгівельні точки, які хочуть оновити свій зовнішній виглдя, шукають додаткове фінансування від мешканців будинку на оновлення цілого фасаду (початкову готовність долучитись фінансово), а також визначають власні максимальні ресурси, які вони готові вкласти
- Міська рада долучається фінансово до тих проектів, де мешканці і бізнесмени спільно готові взяти на себе найбільшу долю фінансування (пріоритет - проекти, де треба менше грошей від ратуші), щокварталу 4-5 проектів.
- Міська ратуша розробляє матеріали, які можуть допомогти - опис якісного ремонту, на що звертати увагу, найкращі прикладі у місті, зведена нормативна база, естетичні і стилістичні рекомендації. За кожним проектом закріпляється спеціаліст, визначений мерією, який всіляко допомагає у проекту ремонту - порадами, контактами, попереджає про підрядників, надає естетичні та мистецькі рекомендації і т.д. Міська рада також створює каталог підрядників і публікує відгуки від їхніх замовників, також каталог митців, які можуть прикрасити фасади. Робота закріплених спеціалістів має також оцінюватись, львівянами, мешканцями і т.д. Така мяка підтримка допоможе пришвидшити процес ремонтів.

Так можна швидко й якісно вирішити питання ремонту будинків, також створити культуру співпраці мешканців і бізнесменів, культуру добросусідства і взаємодопомоги. Напрацьований досвід можна буде перенести на забудовників, на ремонт Сихівського гетто і т.д.

Фінансування розвитку міста

Зважаючи на потреби фінансування міста, що не лише накоплюються, але й зростають з багатьох причин (зростаюча заможність спричинює підвищене споживання і відповідні наслідки для навколишнього середовища, непроплановані проекти, невідповідна реалізація затверджених проектів, міграція в місто і т.д.) , міська влада має шукати нові способи розвязання фінансових проблем. Якщо новий бюджет на 2006 цілої області складає лише 1млрд 240млн грн, но що можна сказати про міський бюджет Львова? Навіть для мілйонного міста з проблемами Львова це було б замало, а тут йдеться про цілу область.

Одним з варіантів пошуку сталого фінансування для міста міг би стати вихід міста на ринки запозичень (муніціпальні позики), як внутрішні так і зовнішні. Але не з простими позиками, як це стає модним серед українських міст, але з муніціпальними проектними позиками, тобто привязаними під конкретні проекти. У Львові є достатньо потенційно привабливих проектів, де необхідне велике повноцінне фінансування, де потрібна підтримка міста, але за наявних коштів ці проекти не є в пріоритетах міськради. Прикладами таких проектів можуть бути:

• Побудова виставкового центру у Львові
• Підготовка місць для розбудови готелів (підготовка майданчиків, відселення, археологічні питання і т.д.)
• Міські програми енергозбереження, наприклад вуличне опалення на фотовольтаниці
• Розширення і побудова спортивних комплексів
• Розширення спроможності каналів Інтернет, розвиток ІТ комплексів
  

Це приблизний перелік, складений без належної оцінки ризиків та бюджетів. Логіка проектного фінансування - гроші скеровуються під конкретні проекти, із визначеним фінансовим планом, з метою капіталізації майбутніх грошових потоків подібних проектів. Місто відіграватиме роль акціонера, можливо навіть в співпраці із приватними компаніями, де частка власності відіграватиме роль застави у випуску позики.

Місто може отримати додаткові бюджетні переваги від подібних проектів, оскільки кожен проект приносить додаткові інвестиції, нові робочі місця і відповідне зростання доходів місцевого бюджету. З іншого боку, лише такий підхід спроможний певною мірою убезпечити цільове використання коштів, - не проїдання їх у відповідності із мінливими політичними настроями. Це також дозволить міській раді спонукати організації думати в системі ринкових відносин - коли місто здатне допомогти, коли надходить добре розроблений проект від організації, які зацікавлені у подібних проектах (переважно асоціації, комунальні підприємства та НУО, оскільки комерційні організації можуть вийти на ринкі капіталу самотужки).

Звичайно проектні муніціпальні позики потребують відповідної підготовчої роботи, відповідних систем контролю, які, зрештою, вже розроблені принаймні на папері через різні КРУ і т.д. Особливо ретельно потрібно підготувати критерії відбору проектів для фінансування, оскільки багато з них може бути реалізовано компаніями на комерційній основі. Місто має відігравати роль важеля, .використовуючи фінансування для проектів, від якх виграє ціла міська громада.

Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори

Нове приміщення Українського Музею в Нью-Йорку

Зважаючи на чисельність української діаспори за кордоном та ту кількість українських кредитних спілок, банківських установ та просто культурних організацій (наприклад, дивіться перелік на сторінці Брами http://www.brama.com/diaspora/), українська діаспора має величезний потенціал для розвитку та використання. Поступово стара генерація українців, яка ментально та психологічно найбільш завязана на ностальгії за Україною, більше культурною та родинною ностальгією, старіє. Водночас нове покоління української діаспори, насамперед діти вихідців з України, стають більш мешканцями своїх відповідних країн, аніж українцями. Водоночас ментальний звязок і надалі лишається, як й інтерес до свого коріння. Досі цей звязок використовувався насамперед у культурній сфері, проте економічний аспект - саме те, що потрібно зараз.

Фактори для залучення інвестицій:

• Українська економіка зростає, умови провадження бізнесу покращуються, кредитні рейтинги України як суверенного позичальника, зростають
  
• Нестача капіталів, особливо у довгострокові проекти, наприклад покращення інфраструктури
• Відсотки за кредитами на міжнародних ринках і надалі лишаються високими

Потрібно створити інститут, який би займався залученням фінансових ресурсів української діаспори у проекти на Україні. Оскільки це повязано із багатьма ризиками, така установа має в першу чергу віідінрвати роль каталізатора, просвітника про можливості цього ресурсного потенціалу як в Україні, так і за кордоном.

Приблизні аспекти роботи можливого Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори:

• Організація промоції інвестиційного потенціалу України серед фінансових організацій діаспори
• Промоція муніціпальних бондів на ринках діаспори
• Створення та підтримка віртуального інвестиційного центру для малого бізнесу, коли приватні інвестиції із діаспори можуть бути залучені у малий бізнес в Україні
• Потенційно створення центру для розгляду суперечок стосовно інвестиційних проектів, етичних конфліктів та фактів корупції
  

Чому Львів?

1. Оскільки переважна більшість українців за кордоном - вихідці із Західної України
2. Українські церковні організації мають найбільшу мережу, яку центр може використовувати, а Львів є центром релігійного життя (УГКЦ, УАПЦ)
3. Львів як економічний центр Західної України, можливість позиціюнувати місто як економічний центр та нарешті випередити Київ
4. Львів має емоційну значимість в Польщі, яка може стати одним із пріоритетів діяльності Центру із залучення ресурсів діаспори
   

Потенційні родзинки для туристичного Львова

Львів повинен створювати мережу туристичних маршрутів у регіоні, які б включали Львів як неодмінний елемент туру. Якщо дирекція з розвитку туризму не розпочне цей процес сама, інші міста розпочнуть створення таких програм самостійно і пізніше буде надзвичайно тяжко інтегрувати ці програми.
Давайте подивимось на приблизний перелік цікавих місць з точки зору туриста на Заході України (окрім Львова) і навколо:

• Карпати
• Трипільська культура
• Печери в Тернопільській області
• Почаївська Лавра, Унів, Зарваниці (місця прощ) (легенди)
• Винні місця на Закарпатті
• Розточчя
• Ставка Гітлера на Винничині
• Перемишль

Це лише маленький перелік, такі точки на мапі можна легко поєднати у маршрути, неодмінним елементом яких маж стати відвідання Львова. Зрозуміло, що подібні маршрути вже існують, проте вони більше сфокусовані на історико-культурному аспекті, а не так званому “вау”-факторі (факторі захоплення, коли туристи їдуть подивитися на легенду, історію, щось цікаве з того, що вони чули). Потрібно думати над тим, як створити “вау”-фактор, як створити образи і легенди, які б притякували б людей їздити по маршрутам знову і знову.

Ідеї з того, що може стати “вау”-фактором для Львова з точки зору іноземного туриста:

• Історії Помаранчевої Революції, багато візуальних матеріалів
• Польська історія та культура
• Історії львівських підземель (від княжих часів до схованок євреїв під час Другої Світової)
• Нетрадиційні, цікаві фестивалі, події
• Історія кави
• Індустріальний туризм часів СРСР, можливо навіть із відео-матеріалами тих часів, перетворення одного із старих закинутих заводів на індустріально-туристичний парк, який можна використовувати для великих вечірок на вихідні

А що може бути дійсно цікавим для українців:

• Народні традиції, особливо на визначні релігійні свята
• Історія УПА, але подана на рівні “я можу цього торкнутися” або візуально (кіно, відео матеріали)
• Перетворення Шевченського Гаю з мертвого музея на приклад сільського життя, в якому можна взяти участь
• Зважаючи на історію та архтектуру Львова, навчальні тури з культури, мистецтва, класичної музики
• Аристократичний дух Львова, культура кави ...

Міська адміністрація може розробити довгосторову програму відбудови/розбудови необхідних елементів подібних проектів/маршрутів. Проблема може полягати у браку коштів для фінансування розробки наприклад відео матеріалів. Проте міська влада може заоохотити інвестиції приватних фірм з Заходу за принципом поділу прибутку від користування кіцевим продуктом (% з продажу квитків). Навіть туристичні бюджети західних міст можуть допомогти за тиким принципом. Фінансування з інших джерел, наприклад дослідницбких бюджетів теж може бути варіантом.

Збереження історичної забудови Львова

Про проблеми історичної частини міста пишуть давно і докладно, наприклад у цій статті http://portal.lviv.ua/article/2004/09/18/141941.html. Проте можна думати про альтернативні ідеї/підходи до збереження історичної забудови Львова, наприклад:

• Спеціальний податок на видачу дозволів на забудову в межах Львова. Оскільки в місті спостерігається бум на побудову житлових будинків, то чому не можна внести у вартість дозволу на забудову додатку на відновлення центральної частини. Навіть якщо вартість квартир у новобудовах зросте на додаткову 1000 грн., це не відлякає інвестора, проте значно додасть коштів на проведення ремонтів. Умова - прозоре та ефективне використання коштів, щоб переконати мешканців у доцільності використання їхніх коштів. Можливо, виникнуть запитання, чому у вартість дозволу наприклад на Сихові має бути включений подібний податок. Логіка відповіді проста - оскільки мешканці перебуватимуть не лише на Сихові, але в центрі міста.
• Введення додаткової плати на паркування або проїзд в центральній частині міста. Треба бути чесними з собою, - ми самі руйнуємо місто, оскільки отруюємо атмосферу викидами. Підняття плати за парковку на 1грн. за годину додасть автоматично тисячі гривень для вирішення проблеми. Так, проблематично, так, дорого, проте необхідно. Це спонукає людей використовувати технології і не робити зайві поїздки в центр. Одночасно потрібно вдосконалювати систему громадського транспорту.
  
• Розробка рекомендацій із ремонту кондомуніумами мешканців. Ситуація: в будинку живе декілька заможних сімей і декілька сімей, що перебувають за межею бідності. Всі хочуть жити у відремонтованому будинку. Проте заможні сімї не мають часу, всі мешканці не мають знань та необхідної компетенції для організації ремонту. Яким чином допомогти мешканцям, які мають фінансові можливості та бажання, відремонтувати будинок? Пропозиція - створити рекомендації, крок-за-кроком інструкцію, яким чином можна це зробити. Відвести для координації спеціальну посаду (правдоподібно, яка вже і так існує в міськраді), яка б мала допомагати об'єднанню мешканців в ремонті. Інструкція мала б висвітлити: 1) оцінку необхідного фінансування, 2) джерела фінансування, у т.ч. можлива допомога з бюджету, 3) перелік необхідної документації, 4) перелік професійних будівельних організацій, 4) умови тендеру. ......
  
• Створення Інтернет сторінки з профілями будинків, що потребують ремонту. Це можуть зробити студенти-стажери за одне літо (впевнений, рада має цифрові камери). Така сторінка має постійно оновлюватись із інформацією про те, які об'єкти планується відремонтовувати за кошти бюджету, які - за рахунок підприємств, які - за рахунок коштів мешканців. Водночас ця сторінка стане фокусом відновлення Львова, допоможе наприклад зконцентрувати допомогу спонсорів або інвесторів, які хочуть вкласти кошти в місто (наприклад дозволить називати будинки імена догорів та меценатів). Поляки, австрійці, колишні львів'яне зможуть вкладати кошти у відбудову своїх колишніх або теперішніх будинків.
  

Маєте інші ідеї - висловлюйтесь!

Освітлення міста вітром

Як вирішити проблему хронічної нестачі зовнішнього освітлення у Львові з нестачою коштів у міському бюджеті?

Створення на замовлення Львівської міськради спеціального вітроенергогенератора, який можна розмістити у міській зоні (переважно всередині львівських дворів).

Вимоги: повна звукоізоляція, вібростійкість, дизайн, енергогенерація та ін.

Використання генератора – генерованої енергії повинно вистачати для освітлення будов/будови, де розміщується генератор (зовнішнього освітлення).

Кожен генератор повинен містити спеціальну систему само-освітлення та “стовбовий” потік світла. Щороку у певний день (наприклад, день охорони довкілля) усі генератори, що є в місті, повинні бути запалені у певний момент, найкраще у пеаній послідовності, щоб створити певний ефект від спостереження для глядачів. Таке суцільне само-освітлення вітрогенераторів повинно відбуватись лише один раз на рік для підтримки туристичного ефекту (“щось таке, на що варто подивитись”).

Фінансування міськрадою, - початкові інвестиції в розробку генераторів та енергозберігаючих приладів освітлення. Зиск, - економія коштів на освітлення, - бюджет на технічну підтримку генераторів, але без необхідності платити за електрику. Більше світла в місті за такі самі бюджетні кошти. Можливість залучення коштів населення, - якщо мешканці будинку хочуть зробити щось подібне у своєму власному будинку, - можуть звернутись до когось конкретного. Особливо цікаво для будинків у старому місті на вуличках, що не дуже освітлюються.

Загроза - приватизація будинків, необхідність узгодження в усіма мешканцями.

Подивитись можливість залучення до цього Львівобленерго (чи є у них монополія на подібну практику). Якщо є – потрібно залучати обленерго до цього, але найкраще створення окремої організації, яка в довгострококому періоді може допомагати організувати щось подібне в інших містах (патентування?).

Залучення виробників ламп та засобів освітлення (наприклад, Іскра, можливо Тернопыльську Варту-Шредер або інші заклади, що займаються питаннями освітлення в Україні, - наприклад з цієї статті в Галиціких Контрактах або з цього переліку установ світлотехнічної галузі), - створити енергозберігаючи технології, що можна буде використати де-інде.

Участь консорціумів, бажано залучення іноземних партнерів, особливо таких, що можуть розповсюдити технологію (не лише технічне ноу-хау, але й повну програму сталого освітлення).