Як можна дивитися на цю проблему? Так, як роблять завжди - шукати варіанти, що робити із сміттям. А чому не почати розмови з іншого боку?
Погляд 1. Зменшити продукування сміття
- Зібрати у міській раді представників торгівельних мереж та базарів і провести діалог, що можна зробити спільно 1) щоб заохотити споживачів задумуватись над кількістю речей, що йдуть в сміття, 2) зменшити використання пластику в торгівельній мережі (кульочки - геть)
- Провести толкову, яскраву, вдумливу інформаційну кампанію про сміття
- Сміття намагаються не зауважувати - ящики переважно заховані добре і десь у дворі. Як привернути увагу? Наприклад, можна поруч із смітниками поставити таблички із вагою сміття, вивезеного із даного смітника і графік зростання/зменшення + якісь порівняльні факти (1кг сміття - 3 дерева). Провести конкурс серед НУО та шкіл - ідей буде безліч.
- Організувати ярмарки-продажі. Що для когось сміття - для іншого мрія року. А де і як такі люди та їхні речі мають знайти один одного? У Львові є десятки компактних спальних районів, де люди можуть перенести речі з будинку в будинок. А скільки радості для дітлахів - побавитись у торговців? Й скільки сміття буде врятовано! і громада почуватиметься громадою, а не випадковими сусідами на дворі.
Якщо ми знаємо, що сміття може принести гроші, ми зважимо на те, чи викидати чи ні. Часом це смішні гроші - але якщо ми знаємо когось, для кого це зовсім не смішні гроші - це змінює ставлення.
- Десь там під Львовом є целюлозно-паперовий завод. Йому потрібна вторинна сировина - містові потрібно позбутись вторсировини-потенційного сміття. Потрібно знайти формулу співпраці.
- Залучити дослідників для вивчення складу сміття - що власне викидаємо? Потім створити табличку, де в одній колонці - тип сміття, у другій - кому це сміття може стати вхідною сировиною.
- Подивитись , які ферми готові брати біо-сміття на корм худобі чи на добрива - і дешевше, і біо, і зіпсуті продукти підуть не в сміття
- Найгірше забруднення - від пластику (упаковки) - але точно є хімічні заводи, здатні переробляти цю сировину на щось корисне.
Традиційний підхід - розставити ящики для збору сміття і чекати поки вони не наповняться. Розбудувати систему сортування сміття і дорого, і потребує часу, а також адаптації до ментальності.
- Бабці-екологи: у кожному будинку є бабці, які сидять без роботи, які животіють на пенсію але які готові щось робити - ці бабці є потенційними неоціненними помічниками міста. Вони можуть збирати розсортоване сміття від мешканців будинку (наприклад, у мішках різного кольору) і виносити у певний час дня на двір, коли відповідна машина приїде зібрати. Оплата на ставку і за кількість. ЗМІ мають допомогти у промоції цієї роботи. Мешканцям менше головного болю із виносом сміття.
- Будівельне сміття - сервіс за викликом. Такі послуги вже є. Зважаючи на те, шо наступні 50 років місто буде систематично покращувати житлові умови, а потім почнеться перебудова Сихова - будівельного сміття буде більше і більше. Як скласти ланцюг постачання - від свідомого споживача, який знає як і де викликати такий сервіс з вивозу, до компаній-вивізників, які знають де його утилізувати, до переробників, які мають чіткий технологічний процес. Тобто будівельне сміття вже збирають - але його не переробляють.
- Двірники - якщо кожен двірник чітко знає, де завезти певний тип сміття, за який йому заплатять - він домовиться із магазинчиками, мешканцями - і таким чином менше піде на сміттєзвалище.
Скоро у сміття підуть старі компютери, мишки та клавіатури, мобільні телефони і т.д. (т зв сміттєтроніка).
- Повчитись від країн ЄС, які механізми вони впроваджували - 25 країн мають різні національні системи - тобто це 25 способів! Зібрати торговців електронікою та технікою та обговорити план дій. Рано чи пізно їм це доведеться робити - вчитися що робити із повернутими колись проданими товарами. Краще вчитись вже.
- Масові заходи - це десятки тон сміття нарано. Якщо продумати план дій із організаторами - принаймні половина піде назад у переробку, не на звалище.
Гидко, бридко, сморід, противно - асоціативний ряд із роботами, повязаними із цією сферою.
- Провести аналіз умов роботи - що можна зробити із мінімальними витратами. щоб максимально покращити умови роботи - запитати самих людей. Не здивуюсь, якщо начальство за ці роки ніколи не питало безпосередніх виконавців.
- Познайомити людей - часто ці професії не є надто соціальними - провести якійсь зустрічі для того, щоб зробити життя людей більш цікавим, щоб були якійсь моменти спілкування. Зустрітись із компаніями-переробниками вторсировини, або навіть виробниками упакування і т.ін. - щоб люди відчули себе поміченими суспільством.
