Марафон у Львові

Чому у Львові немає марафону або навіть декілька марафонів протягом року (весінній, літній, осінній)? Марафони (або пів-марафони) притягують тисячі учасників, з міста та поза, місцевих та туристів, створюють доброзичливу атмосферу в місті, є нагодою для сімейного відпочинку (батьки та діти беруть участь пліч-о-пліч), нагодою допомогти добрій справі (учасники часто збирають кошти для громадських організацій, на вирішення соціальних проблем перед марафоном) і зрештою слугують пропаганді здорового образу життя.

Організація марафону вимагає кропіткої роботи оргкомітету (часто окремої НУО) протягом цілого року. Місто має долучитись фінансово, орг комітет - знайти спонсорів (банки, виробники води, енергетичних напоїв, спортивні бренди люблять спонсорувати марафони) та волонтерів, організувати запис та оплату (участь у марафонах зазвичай платна і завжди є більше бажаючих ніж місць). ДАІ має перекрити вулиці, міліція, швидка і т.д. - скоординувати зусилля. Цим не тренування перед Євро-2012?

Львів хоче розвивати туризм? Чому забули про спорт? Що є більш видовищним та масовим за спорт?

Освітлення багатоповерхових будинків

Центр Львова відвойовує свою красу, а що робити спальним районах, в яких самі багатоповерхові будинки? Чому більшість львів'ян не заслуговує на красу навколо них?

Ідея - масовий проект освітлення періметрів багатоповерхових будинків енергоощадними лампами які наприклад використали для освітлення колишнього монастиря бернардинців (церкви Андрія). Раптом у чорному нічному небі Львова з'являться фантомні коробки, - несподівані, інакші, футуристичні. Панельні будинки повстануть по-новому. Львів перетвориться на Мекку фотографів, які зніматимуть це (уявіть Сихів, в якому периметр (контури будинку) кожного будинку освітлюється) явише. З літака місто виглядатиме інопланетно, з освітленими контурами дахів, розкиданими навколо чорної плями Високого Замку.

Кожна така система освітлення має мати лічильник, закріплену обслуговуючу організацію. Для зменшення витрат міська адміністрація може заінсталювати декілька сонячних панелей на дахах, які б виробляли енергію достатню для проекту, - електроенергія передавалась би Львівобленерго в рахунок оплати за лампи підсвітки.

Цікаво, що студенти Вроцлавського Технологічного Університету запропонували ідею як LED освітлення може покращити пост-радянські коробки.

Тюрма на Городоцькій

Для чого у центрі Львові стоїть тюрма (Бриґітка) - можливо наприкінці 19-століття це і справді були передмістя, але зараз, у 21 сторіччі, це є сам центр. Величезна сіра будова, обгороджена колючим дротом, не задіяна у жодний спосіб у життя міста, в самому центрі метрополіса.

В Словенії, Любляні, з тюрми зробили хостел і арт-центр. У хостелі кожна кімната продумана і спланована відомим місцевим дизайнером. Відвідувачі мають можливість вибору, якій камері вони хочуть зупинитись. В арт-центрі постійно відбуваються виставки, події та заходи.

Так, Бриґітка має сумну історію, яку треба поважати, - знаком пошани до минулого повинен стати поступ, життя, рух, в жодному разі не консервація минулого нараз із теперішнім.

Що можна було б зробити:

• Продумати план - що зробити замісць Бриґітки, - як поєднати вшанування історії та поступ у майбутнє
• Знайти місця/ділянку за містом та продумати план новітньої сучасної в'язниці, вибити кошти з держбюджету на її побудову (також на відновлення теперішньої)
• Зробити процес якомога прозорим для того, щоб депутати не встигли оживитись при слові "земля" та не мали можливості закритих розподілів
• Залучити міжнародні організації - це створило б з центру заклад міжнародного значення, - при всій повазі до місцевих артистів та діячів сфери культури - у них обмаль ваги на міжнародному рівні
  

Найцікавіше, що можемо - Цитадель-Інн тому добрий приклад.

Ресторани та кнайпи у Львові - більше та краще

У Львові є чимало кав'ярень, забігайлівок, кнайп. Проте їх є мало, а ще менше - дійсно цікавих, неординарних. Що можна зробити:

1. Визначити відповідального за надання допомоги підприємцям, які хотіли б відкрити ресторан (кнайпу, ін. заклад харчування). Це навіть могла б бути приватна компанія, визначена на відкритому конкурсі. Подібний відповідальний підготував б допоміжні матеріали стосовно стандартів, процедур, отримання дозволів, супровідних документів, приміщень і т.д. Можливий варіант - часткова субсидія на вироблення всіх цих матеріалів (якщо підприємець відмовиться від відкриття закладу - матеріали та дозволи можуть передатись комусь іншому)
2. Створити фахову розсилку (спільноту) для власників та менеджерів закладів харчування у Львові - спонукати до розвитку ідей, організовувати зустрічі із спеціалістами із оформлення інтер'єрів, естетики, обслуговування персоналу і т.д. Заохотити створення у Львові інформаційних порталів стосовно закладів харчування (з повним переліком, рейтингами, відгуками і т.д.) - наприклад провести конкурс на створення подібних комерційних порталів
   
3. Провести кампанію із заохочення львів'ян до відвідин ресторанів, кнайп - відновити культуру зустрічей у ресторанах (створення, пожвавлення ринку). Інша тематики публічної кампанії - підвищення культури поведінки у закладах харчування, зокрема поваги до роботи офіціантів
   
4. Провести порівняльний аналіз наявності концепцій різних закладів харчування - визначити, які типи ресторанів, кафе існують де-інде і знайти відповідники у Львові. Це може бути окремим порталом - з одного боку, дозволить туристам знайти ті заклади у Львові, які їм подобаються вдома, а також може слугувати вказівником підприємцям, що можна відкрити у Львові, або визначити дійсно суто львівські роздинки серед ресторанів. Середньовічні ресторани, ультра-сучасні, з індійською чи бразилійською кухнею, чи лише з варениками, самообслуговування і тд - типів закладів є безліч.
   
5. Підтримка бази даних потенційних приміщень для відкриття ресторанів, кафе і т.д. Власники квартир чи приміщень зможуть звертатись для розміщення інформації у цій базі даних. Допомога у продажу діючих ресторанів, кафе і тд
   
6. Розробити роз'яснювальні матеріали для власників та менеджерів щодо легалізації оборотів, - як власники можуть підвищити вартість власного бізнесу, показуючи реальні доходи (опосередковано допоможе підвищити доходи міського бюджету)
7. Оцінити чи ринок відповідно реагує на потреби закладів стосовно пошуку персоналу, якщо немає компаній чи порталів, які б надавали послуги пошуку кухарів, офіціантів і тд - стимулювати появу подібних послуг
   

Поєднуючи силу ринкової економіки, поглиблюючи попит, підвищуючи вимоги до рівня обслуговування, допомагаючи підприємцям, міська влада допоможе зробити зі Львова жваве, цікаве місто - бо під час розмов у кнайпах народжуюються ідеї, ресторани заохочують туризм, і люди просто зустрічаються!

Аеропорт

У 2007 році набуває сили договір про віткрите небо між Україною та ЄС (якщо ратифікують). Авіакомпаніям не потрібно буде чекати на отримання ліцензій на право використовувати певний маршрут. Чи готується Львів до цього? Як можна:
- З'ясувати нарешті кому належить аеропорт (комунальний, приватний)
- Організувати встановлення автоматичної системи видачі багажу (не треба видавати багаж через дірку в стіні) - або в кредит, або за кошти інвестора
- Прибрати непотрібно ляповаті кіоски, або продумати стильну заміну - аеропорт має зберегти стиль соцреалізму - це теж історія.
- Мерія має починати переговори із найбільшими бюджетними авіакомпаніями вже - надіслати брошури, поїхати на ознайомчі зустрічі, встановити особисті контакти. Львів може стати перевалочним пунктом не лише для заробітчан, але й для туристів для цілої Східної Європи. Крім того, Львів може дієво покрити Східну Польшу, де не так вже і багато варіантів польоту
- Провести інвентаризацію системи пропускного конролю - дуже вже великі черги і купа митників, які безцільно динтяються аеропортом
- Масовий тренінг персоналу - аеропорт повинен обслуговувати зростаючу кількість перельотів з тої самою кількістю персоналу - штат у Львівському аеропорті неабияк роздутий. Звільнень непотрібно - потрібна зростаюча продуктивність і зростання зарплат.
- Провети розяснювальну роботу і втихомирити таксистів. Одна компанія має мати право на надання послуг таксі перед самим входом в аеропорт. Решта - за пару сотень метрів. І міліція має арештовувати порушників, або нести відповiдальність за бездіяльність. Компанія з ліцензією повинна мати прибуток.
- Мерія має почати планувати побудову аеропорту у Стрию, бізнес план кого був розроблений але так і не знайшлись інвестори. Цей план треба підрихтувати, і поступово підготовлювати підґруття для впровадження. Зрозуміло, що має бути відновлена дорога на Стрий, можливо навіть прокладена залізнична колія, або мають бути тверді плани з цього приводу. Відновлення пасажиропотоку у діючому аеропотрі допоможе показати інвесторам потребу в таких інвестиціях.

Нові готелі такі будуть

Польській Орбіс озвучив плани із побудови двох готелів у Львові (див. тут). Міська адміністрація сприяє у пошуку ділянки, що є дуже добре. Проте зважаючи на гостру потребу у готелях б-якого рівня, ратуша могла б створити фонд потенційних ділянок, описати це на сторінці і активно шукати інвесторів, як в Україні так і за кордоном. Управління земельними ресурсами або промисловості (бо багато ділянок для готелів можна отримати якщо вивести землю з під неефективних промислових обєктів) могли б допомогти у наповненні подібного цільового потенційного земельного банку. Натомість зараз немає навіть хоч якоїсь інформації для потенційних інвесторів та сторінці http://www.city-adm.lviv.ua/turizm_u_lvovi.html . Для стрибка у розвитку, Львову потрібна кампанія із залучення інвесторів у цю сферу. Інакше будемо мати 1 готель на 5 років, як маємо зараз.

Потенційні родзинки для туристичного Львова

Львів повинен створювати мережу туристичних маршрутів у регіоні, які б включали Львів як неодмінний елемент туру. Якщо дирекція з розвитку туризму не розпочне цей процес сама, інші міста розпочнуть створення таких програм самостійно і пізніше буде надзвичайно тяжко інтегрувати ці програми.
Давайте подивимось на приблизний перелік цікавих місць з точки зору туриста на Заході України (окрім Львова) і навколо:

• Карпати
• Трипільська культура
• Печери в Тернопільській області
• Почаївська Лавра, Унів, Зарваниці (місця прощ) (легенди)
• Винні місця на Закарпатті
• Розточчя
• Ставка Гітлера на Винничині
• Перемишль

Це лише маленький перелік, такі точки на мапі можна легко поєднати у маршрути, неодмінним елементом яких маж стати відвідання Львова. Зрозуміло, що подібні маршрути вже існують, проте вони більше сфокусовані на історико-культурному аспекті, а не так званому “вау”-факторі (факторі захоплення, коли туристи їдуть подивитися на легенду, історію, щось цікаве з того, що вони чули). Потрібно думати над тим, як створити “вау”-фактор, як створити образи і легенди, які б притякували б людей їздити по маршрутам знову і знову.

Ідеї з того, що може стати “вау”-фактором для Львова з точки зору іноземного туриста:

• Історії Помаранчевої Революції, багато візуальних матеріалів
• Польська історія та культура
• Історії львівських підземель (від княжих часів до схованок євреїв під час Другої Світової)
• Нетрадиційні, цікаві фестивалі, події
• Історія кави
• Індустріальний туризм часів СРСР, можливо навіть із відео-матеріалами тих часів, перетворення одного із старих закинутих заводів на індустріально-туристичний парк, який можна використовувати для великих вечірок на вихідні

А що може бути дійсно цікавим для українців:

• Народні традиції, особливо на визначні релігійні свята
• Історія УПА, але подана на рівні “я можу цього торкнутися” або візуально (кіно, відео матеріали)
• Перетворення Шевченського Гаю з мертвого музея на приклад сільського життя, в якому можна взяти участь
• Зважаючи на історію та архтектуру Львова, навчальні тури з культури, мистецтва, класичної музики
• Аристократичний дух Львова, культура кави ...

Міська адміністрація може розробити довгосторову програму відбудови/розбудови необхідних елементів подібних проектів/маршрутів. Проблема може полягати у браку коштів для фінансування розробки наприклад відео матеріалів. Проте міська влада може заоохотити інвестиції приватних фірм з Заходу за принципом поділу прибутку від користування кіцевим продуктом (% з продажу квитків). Навіть туристичні бюджети західних міст можуть допомогти за тиким принципом. Фінансування з інших джерел, наприклад дослідницбких бюджетів теж може бути варіантом.

Сихів - відновлювана енергія, мистецтво і спроба покращити сірість

1. Відновлювана енергія для Сихова та міста
- Багато багатоповерхівок Сихова мають величезна площі, відкриті до прямого сонячного проміння. Можна замінити частину фасадів будинків і замість плитки запровадити сонячні панелі (наприклад такі).
- Проведення освітньої компанії серед дітей та підлітків, оскільки вони можуть руйнувати панелі. Залучити їх до встановлення панелей.
- Встанвити балансовимірювач – великий обліковий пристрій, який би показував, скільки енергії споживається районом і скільки відновлюваної енергії виробляється.
- Спробувати знайти панелі, які можна використувати як поверхню для артистів, - поєднання із зміною дизайну мікрорайону.

- "Сихівські Дахи" – створити програму із зведення спеціальних споруд на дахах мікрорайону для вбудови сонячних панелей або для вітряків. Дахи декількох будинків можуть використовуватись для цього, - створити футуристичні споруди сучасного дизайну. Кожен Сихівський Дах має стати атракцією для туристів. Можливо, панелі можуть зводити сонячне проміння з одну точку – запалення сонячного вогня на Сихові на Купала, наприклад – створити церемонію для цього.
- Залучити місцевих науковців для проведення програми.

2. Дизайн для мешканців
Надавати грошову програму відновлення та перебудови внутрішнього устрію підїздів сихівських будинків. Частину може покривати місто, другу частину – обовязково мешканці будинку. Можлива розстрочка за допомогою банківських кредитів. Відкриття конкурсу на дизайн підїздів. Мешканці зможуть самі обирати той, що їм сподобається найбільше.
Перевага для мешканців (чому вони/ми мають платити) із зміною дизайну зміниться ринкова вартість їхніх квартир. Проводити роботу зі агенціями нерухомості та асоціацією агентів.

Перетворення Вернісажу на центр промислів

Перетворити вернісаж на центр, де би можна було б придбати витворі народних умільців, митців, - і не лише зі Львова, а з усього регіону. Головне - це має бути прикольно, має бути великий вибір, має бути атмосфера старого доброго Львівського Вернісажу.

У Львові існує ціла Академія Мистецтв, наповнена невідомими талантами з обмеженими можливостями для просування своїх творчів задумів. Чому б не дати можливість студентам продавати те, що вони створюють. Так само і митцям, які професійно працюють з різними матеріалами. Наприклад, див. шапки львівського майстра на фото праворуч (світлина виведе вас на сторінку цього майстра)