Тиск на університети

Яким чином університети на інші вищі навчальні заклади допомагають розвинути економіку міста? Міська влада не має права втручатися у процеси розвитку, адміністрування вишів, але опосередковано може створити громадський тиск на університети задля підвищення їхньої ефективності.

Наприклад, раз на рік можна провести конференцію з ректорами та їх заступниками з усіх львівських вишів. Провести розмову про:

• Скільки нових підприємств було засновано дослідниками вишів (відпочкувалось), скільки патентів та технологій реально продано? 
  
• У скількох проектах (міжнародних) беруть участь виші? 
  
• Скільки міжнародних конференцій було організовано, скільки людей їх відвідало? 
  
• Скільки наукових статей львівських авторів з'явилось у міжнародних наукових рейтингових журналах? 

Для чого:

• Показати динаміку, порівняти з іншими країнами, створити дискомфорт для ректорів, нагадати що хтось дивиться за їхньою ефективністю
  
• Дати сигнал, що без конкретних результатів для міста університети не матимуть жодного права очікувати преференцій від міської влади
  
• Вивести тематику на громадський рівень – запросити пресу, провести роботу для того, щоб ректорам довелось відповідати на непрості запитання в прямому ефірі – тиснути на них громадською увагою 

Іновайційні компанії у Львові

Де ті львівські компанії, якими можна пишатися? Які спромоглись так поєднати людський, фінансовий та матеріальні капітали, що створили унікальну продукцію, яка покращує життя людей багатьох міст та країн. Компанії, які утворили додану вартість у Львові, створили сотні робочих місць для амбітних працівників? Не ті компанії, що купили землю та збудувати жахіття на ній, не компанії групи купи-продай, які так наполегливо покращують свій імідж ПіаР-ом для наступного виходу на фондовий ринок без зміни суті бізнес-моделі купи-продай, а машинобудівельні компанії, підприємства із складніим виробничим процесом? Яке львівське підприємство випускає продукцію із 1000+ складників, продукція яких підприємств базується на технологіях, захищених патентами, яка компанія має понад 1000 бізнес-процесів чи кроків у виробничому процесі чи процесі надання послуг? Яке львівське підприємство має мережу продажу продукції у більше ніж 20 країнах? Які львівські підприємства чи компанії фінансують наукові розробки та заохочують раціоналізаторські впровадження? Які компанії (навіть ІТ) створили продукти чи надають послуги, які є унікальними в світі?
Потрібно мати перелік підприємств, які базуються у Львові, і які здатні перейти до випуску іноваційної, технологічно- чи процесо- складної, продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Цей перелік складатиметься з різних груп, залежно від економічного стану компанії та рівня іноваційності. Кожна група вимагатиме окремого стимулювання, - від зустрічей до фінансування виїздів, навчання і т.д. Мета міської влади - створити середовище потреби в іноваційному розвитку серед промисловців Львова та технологічно-інтенсивних компаній (вкл. сектор послуг), поєднати науковий, соціальний потенціали міста м'якими методами. Міська влада не зможе самотужки допомогти у відлагодженні фінансових механізмів іноваційного розвитку, - до цього мають бути запрощені зовнішні експерти.
Окремо має проводить політика із активного залучення зовнішнього капіталу (українського, польського та іноземного) для створення іноваційно-просунутих виробництв та компаній. Зокрема, потрібно визначити ті елементи інституційного ландшафту (НДІ, кафедри з розробками та справді фаховим персоналом, незадіяні або недозадіяні людські ресурси), які здатні привабити таких інвесторів. Уявіть Політех, якійсь дослідницький інститут та певний завод, які разом із представниками мерії пропонують Львів як розташування виробнитцва на спеціалізованих високотехнологічних заходах в Європі та далі у світі? І коли представник мерії здатний обслужити потенційного інвестора від першої зустрічі до відкриття заводу? У мерії мають бути фахівці, які здатні привести до Львова заводи Intel і т.п. Львову потрібні такі компанії, які б замовляли розробки нової продукції у львівських вчених та думати над розбудовою мережі продажів в Азії із львівського офісу. І починати треба із інвентаризаціх тих підприємств та компаній, які мають потенціал, які найбільш придатні до переходу у категорію іноваційних.

Роль міста у комерціалізації досліджень

Таємниця успіху ринкової економіки полягає у налагодженому ланцюгу проблема-дослідження-рішення-гроші. Коли є якась проблема (від польоту на Місяць до іржавої води з крану), є фахівці/фанати/генії, які готові думати та шукати рішення. Де процес дослідження. Будь-яке рішення має бути оформлене у вигляді винаходу, приладу, концепції - чогось, що власне можна використати і ЧОГОСЬ, що власне і становить рішення. Таке ЩОСЬ має мати ціну і його треба продавати - тим, хто має подібну ж проблему.

До чого тут Львів? Бо у місті є купа проблем - і старих, і нових, і таких, про які ніхто не здогадується. Можна так побудувати способи рішення проблеми, щоб дозволити інкубацію місцевих успішних бізнесів/компаній/корпорацій.

Ідеї
- Профінансувати аналіз винаходів вже запатентованих місцевими (і не лише) дослідниками стосовно їхньої відповідності проблемам міста. Подивитись на комбінацію джерел фінансування для отримання рішення (від патенту до приладу) - бюджетне, дослідницьке, комерційне, з фінансових ринків. Подивитись яка вже існуюча компанія здатна запропонувати бізнес-план, щоб не лише реаліувати це ршення у Львові, але у продати де-інде.
- Скласти перелік категорій проблем. Створити певний фонд "диких ідей", поруч із ним створити клуб банків та фондів, готових аналізувати та брати ризики . Запросити компанії, як старі так і нові, запропонувати проекти, спільні із дослідниками. Головна мета - спонукати компанії комерціалізувати винаходи та привчити банки фінансувати ризиковані проекти.

Для чого Університети у Львові

У Львові десятки університетів - а що від цього містові? Маємо так само десятки професорів, яки хизуються здобутками десятирічної давнини або посередніми статтями незрозумілої доцільності. Потрібно запитати університети:
- Де справді міжнародні конференції? Не такі де збирається двоє випадкових іноземних студентів, а вищого справді наукового рівня? Де національні конференції?
- Де співпраця із бізнесом? Скільки розробок впроваджене у виробництво або концепцій, за які сплачують роялті?
- Де іноземні студенти? Як не на навчання то хоч на курси, літні школи - чому університети не відкривають місто іноземцям?
- Де наукові/дослідницькі центри національного, регіонального, європейського та міжнародного значення?
- Де інтелектуальні дебати, дискурси, відкритий простір для студентів та всіх людей, які хочуть скористатися власним розумом? Яку участь беруть університети в інтелектуальному наповненні життя міста?

Наука на допомогу відновленню тротуарів

Вищерблена бруківка, різнокольорова плитка, незрозумілі плити, розбиті бордюри - це стан тротуарів у місті. Традиційним вже стало, що нова плитка тримається лише пару років, пару зим - і треба знову міняти. Так само традиційним стало, що магазини ремонтують частину тротуару навпроти власного магазину, створюючи строкату палітру на львівських вулицях. Міська влада не має змоги слідкувати за добрими кілометрами львівських тротуарів, - наразі фізично це нереально (слідкувати вручну надсилаючи когось подивитись і описати на папері).

Чому не скористатись останніми надбаннями науки:
- Створити програму на основі географічних систем інформації, яка б надавала можливість показати на компютері усі тротуари Львова, використовуючі або дані з українських супутників або навіть славнозвісні Гугл-мап
- Програма має накладати на мапу тротуарів інформацію про стан даної ділянки (зруйнована, відремонтована і т.д.), особливо інформацію про виконавців робіт
- Завдяки програмі можна пропонувати комплексне рішення ремонту тротуарів власникам магазинів, розташованих на цій вулиці (тобто уникати ремонту клаптиків), спільно із фінансуванням із міського бюджету
- Така база даних дозволить також утримувати інформацію про тих виробників плитки, хто не дотримався умов договору у частині післяпродажного обслуговування (не замінив зруйновану плитку до закінчення терміну гарантії)

Цікаво, що у Львові є достатньо організацій і спеціалістів, які здатні разом зробити такий програмний продукт. Потрібно їх звести разом і звичайно профінансувати. Крім того, таку програму можна комерціалізувати в інші міста України.

(П.С. можливо не слід мені оприлюднювати такі ідеї публічно, а комерціалізовувати їх самому?)