Використовувати вартість нерухомості

За декілька років вартість нерухомості зросла, криза або не криза, квартири, земля, нерухомість у Львові коштують сотні та тисячі євро за квадратний метр. Іпотека нарешті допомогла багатьом отримати власні квартири. Водночас за відсотком іпотеки Україна значно відстає від інших країн - тобто більшість квартир знаходяться у власності, без іпотечних зобов'язань.

Більшість таких квартир - це спадщина Радянського Союзу, - квартири, отримані від держави і приватизовані. Значна частка людей, які живуть у таких квартирах, або нарікають на малі зарплати та рівень життя, заважають створенню асоціацій співвласників багатоквартирних будинків або ставлять ще якісь вимоги до влади, громади, сусідів тощо. Проте такі люди - заможні, маючи нерухомість, в якій закрита значна вартість, і якою вони не хочуть або не можуть правильно розпоряджатися.

Квартири стали священною коровою, на які не можна зазіхати. Чому? Чому будинки мають ремонтуватися за копійки жеків, коли власники мають квартири вартістю у декілька десятків тисяч і не гривень? Чому є борги за тепло і воду? Чому молодь не може знайти грошей для початку власної справи, коли їхні діди і батьки мають квартири, будинки, дачі?

Що можна зробити
- Розробити фінансові механізми, за яким мешканці можуть отримувати фінансування для власних потреб, потреб утримання будинків тощо, за рахунок часткового і мінімального використання іпотечних механізмів, з покриттям ризиків страховими компаніями та за мінімальними відсотками
- Створити пул (групу) банків та фінансових установ, які матимуть доступ до страхування своїх ризиків містом за умови надання кращих умов для мешканців міста (дешевих кредитів для певних потреб - наприклад тих самих ремонтів будинків)
- Встановити жорсткий контроль над використанням інформації про можливості схеми, з метою уникнення шахрайства, особливо із людьми похилого віку; залучити соціальну службу до донесення інформації про можливості до цільової групи
- Створити механізм підтримки молодих підприємців - які отримували б кошти за рахунок застави часткової застави нерухомості родичами та допомогу від професійних організацій підтримки бізнесу (для супроводу ідей)

Для чого
- Дати можливість людям старшого віку мати кращий достаток, передавши частину виплат за іпотечним кредитом своїх спадкоємцям (дозволити людям старшого віку розкрити та використати частину вартості своєї нерухомості)
- Дати можливість мешканцям будинків провести капітальні ремонти, із внесками від всіх - і тих, хто має кошти, і тих, хто немає грошей але має нерухомість у такому будинку (за рахунок нової схеми)
- Дати можливість батькам та родичам підтримати підприємливі ідеї своїх дітей та родичів - за рахунок часткової застави нерухомості

Програма та фонд сприяння крамарству

Центр міста має багато вуличок, будинків та перших поверхів, де можна було б відкрити цікаві магазини, бутіки, авторські майстерні, крамнички (авторський одяг, промисли, майстерні виробів з місцевих матеріалів, оригінальні аксесуари тощо – умовно назвемо це крамарство). Маючи можливість пробігтись по таких магазинах, люди частіше їздитимуть до центра на закупи, а після лишатимуться на каву чи вечерю. Сотні маленьких авторських крамничок притягуватимуть туристів та створюватимуть власні середовища, з яких народжуватимуться нові ідеї. З'являтимуться нові ресторани та кнайпи, створюючи позитивну спіраль розвитку для міста.

У Львові не бракує талантів, які хотіли б мати кращий доступ до своїх клієнтів. Але є брак капіталу, знань про ведення власної справи, захисту від зарегульованості та свавілля чиновників. Цьому можна зарадити:

Програма розвитку крамарства

• Курси бізнес планування – допомогти дизайнерам, майстрам, виробникам отримати необхідні знання як вести власну справу
  
• Допомога у підготовці бізнес плану та заявки у фонд розвитку крамарства (та/або інші джерела фінансування) 
  
• Доступ до персонального радника, який супроводжуватиме бізнес у перший рік його становлення. Якщо у програми буде 2-3 таких радника, між ними буде здорова конкуренція за те, щоб їхні опікуни таки встали на ноги 
  
• База даних приміщень для розміщення крамниць, із розв'язаними питаннями власності, вартості тощо – проведення роботи з власниками відповідних приміщень, гаряча лінія для тих, хто хотів би продати свої квартири на перших поверхах під крамниці
  
• Прописи вирішення питань (як перевести приміщення в центрі з житлового в нежитловий фонд, які інспенкції мають право перевірок, тощо)
  
• Спільна програма реклами бізнесів-учасників програми – рекламні кампанії за рахунок міста, безкоштовне розміщення реклами у брошурах, виданих коштом міста
  
• База даних з інформацією про ремонтні бригади, матеріали, архітекторів – можливість поділу знаннями учасниками програми 
  
• Гаряча лінія підтримки – якщо вимагають хабарі або затягують рішення, якщо якійсь чиновник чинить безпідставний опір тощо – учасник повинен знати що хтось переймається його проблемами і через цей номер зможе вийти на мера, начальство служб якщо треба 
  
• Створити неформальний клуб - зустрічі, навіть безпосередньо в крамницях, створених випускниками програми 

Фонд сприяння крамарству

• Фонд, в який місто щороку виділятиме кошти, з якого фінансуватимуться нові крамниці (з відповідною часткою в бізнесі та низькими відсотками) або нерухомість в центрі, яка здаватиметься в оренду власникам крамниць
  
• Партнерство з місцевими банками та бізнес-янголами – також вкладатимуть кошти у фонд – викрутити руки так, щоб були змушені вкладати дешеві кошти у цей фонд
  
• Залучення професійної компанії – менеджера фонду, на третій рік вимагати від менеджера поповнення фонду за рахунок дешевих ресурсів з інших країн, поставити дуже жорсткі умови роботи менеджера, персональні радники підприємців та менеджер фонду повинні вести жорсткі переговори (найменший ризик для міста з найменшими відстотками для позичальника) 
  
• Фінансування виділятиметься тим підприємцям, які є учасниками програми розвитку крамарства, працюють у рамках законодавства (зокрема біла зарплата проавцям тощо), за умови подальшого залучення радника з програми
  

Іновайційні компанії у Львові

Де ті львівські компанії, якими можна пишатися? Які спромоглись так поєднати людський, фінансовий та матеріальні капітали, що створили унікальну продукцію, яка покращує життя людей багатьох міст та країн. Компанії, які утворили додану вартість у Львові, створили сотні робочих місць для амбітних працівників? Не ті компанії, що купили землю та збудувати жахіття на ній, не компанії групи купи-продай, які так наполегливо покращують свій імідж ПіаР-ом для наступного виходу на фондовий ринок без зміни суті бізнес-моделі купи-продай, а машинобудівельні компанії, підприємства із складніим виробничим процесом? Яке львівське підприємство випускає продукцію із 1000+ складників, продукція яких підприємств базується на технологіях, захищених патентами, яка компанія має понад 1000 бізнес-процесів чи кроків у виробничому процесі чи процесі надання послуг? Яке львівське підприємство має мережу продажу продукції у більше ніж 20 країнах? Які львівські підприємства чи компанії фінансують наукові розробки та заохочують раціоналізаторські впровадження? Які компанії (навіть ІТ) створили продукти чи надають послуги, які є унікальними в світі?
Потрібно мати перелік підприємств, які базуються у Львові, і які здатні перейти до випуску іноваційної, технологічно- чи процесо- складної, продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Цей перелік складатиметься з різних груп, залежно від економічного стану компанії та рівня іноваційності. Кожна група вимагатиме окремого стимулювання, - від зустрічей до фінансування виїздів, навчання і т.д. Мета міської влади - створити середовище потреби в іноваційному розвитку серед промисловців Львова та технологічно-інтенсивних компаній (вкл. сектор послуг), поєднати науковий, соціальний потенціали міста м'якими методами. Міська влада не зможе самотужки допомогти у відлагодженні фінансових механізмів іноваційного розвитку, - до цього мають бути запрощені зовнішні експерти.
Окремо має проводить політика із активного залучення зовнішнього капіталу (українського, польського та іноземного) для створення іноваційно-просунутих виробництв та компаній. Зокрема, потрібно визначити ті елементи інституційного ландшафту (НДІ, кафедри з розробками та справді фаховим персоналом, незадіяні або недозадіяні людські ресурси), які здатні привабити таких інвесторів. Уявіть Політех, якійсь дослідницький інститут та певний завод, які разом із представниками мерії пропонують Львів як розташування виробнитцва на спеціалізованих високотехнологічних заходах в Європі та далі у світі? І коли представник мерії здатний обслужити потенційного інвестора від першої зустрічі до відкриття заводу? У мерії мають бути фахівці, які здатні привести до Львова заводи Intel і т.п. Львову потрібні такі компанії, які б замовляли розробки нової продукції у львівських вчених та думати над розбудовою мережі продажів в Азії із львівського офісу. І починати треба із інвентаризаціх тих підприємств та компаній, які мають потенціал, які найбільш придатні до переходу у категорію іноваційних.

Професіоналізація та легалізація надання послуг

Як вивести з тіні діючих гравців, активізувати конкуренцію та створити нові ринки послуг у Львові? Йдеться про дуже прозаїчні нагайні послуги, попит на які постійно зростає, тоді як якість та вартість послуг є не найкращими, якщо взагалі такі послуги надають. Приклади:

* Отримання дозволів на добудови, перебудови і т.д. (кожен має займатись своєю справою, мешканці не повинні бігати по кабінетах чиновників, якщо в них є робота)
* Ремонтні роботи в квартирах (електрики, муляри, монтажники, столяри, будівельники і т.д.)
* Озеленення території (наприклад внутрішні подвір'я)
* Проектні організації (зокрема для дрібних проектів як наприклад перебудова під'їзду чи оновлення брами)
* Ремонтні майстерні (гаражі, ремонт побутової техніки і т.д.)

Будь-хто, хто хоч раз стикався з потребою у подібних фахівцях, згадає брак інформації, відсутність можливості перевірити, хто стоїть за конкретним ТзОВ чи СПД, знайти інформацію про попередню роботу. Це забирає час у мешканців міста, робить дійсно добрих майстрів закладниками поганої репутації галузі загалом, - зменшує якість життя у Львові.

Як влада міста може посприяти у вирішенні цієї ситуації без втручання у ринкові механізми?

• Фінансувати розробку, створення та розповсюдження інформації про знаки якості певних послуг (наприклад, груп з ремонту квартир) на засадах самоорганізації учасників ринку. Наприклад, асоціація підприємців, які надають послуги з ремонту квартир може розробити показники, за якими надаватимуть відповідний знак якості послуг. Місто має визначити обов'язкові критерії, наприклад легальність ведення бізнесу, страхування відповідальності, наявність інформації в Інтернет, відповідність оплати вказаним розцінкам. Інші, зокрема технічні критерії, - це справа асоціації. Так само контролюючий орган знаку якості має нести відповідальність за акредитацію підприємств та підприємців , обробку відгуків споживачів та промоцію відмічених підприємств. Таким чином можна опосередковано спонувати створення прозорих ринків послуг, зменшити "чорні" роботи, провести освіту мешканців, зробити прозорою систему ціноутворення на послуги. Місто має бути власником побіних галузевих знаків якості (на рівні торгівельної марки), та визначити керуючу/управлінську організацію по веденню та просуванню знаків на ринку. Участь має бути добровільною та не суперечити законодавству.
• Провести акредитацію та визначити чіткі умови роботи для проектних компаній та тих, що займаються збиранням дозволів. Не є таємницею існування подібної групи людей, деякі з яких мають дружні відносини в ратуші та швидко залагоджують справи. Проте люди без зв'язків не мають можливості найняти когось для вирішення власних питань. Виведення компаній, які мають справу із дозвільною системою, у цивілізоване русло шляхом акредитації лише дозволить легалізувати існуючий ринок та встановити цивілізовані умови роботи. Зважаючи на факт активної перебудови та подальшої розбудови Львова, попит на такі послуги лише зростатиме і в інтересах міста професіоналізувати та легалізувати цей ринок.
• Створити партнерство з зацікавленими компаніями для вирішення даного питання. Виробники будівельних матеріалів, власники магазинів, виробники деталей і т.ін. так само зацікавлені в легалізації та подальшому зростанню ринку послуг, як і міська влада. Створення постійнодіючого форуму, об'єднання, де влада та бізнес можуть обговорювати механізми впливу на ринок, де бізнес може ділитись напрацьованими механізмами (виробники побутової техніки за останні 5 років налагодили добру систему післягарантійного обслуговування продукції, - з цього можна повчитись чиновникам та іншим підприємствам). Існування побідного об'єднання дозволить також віднайти механізми спільного фінансування необхідних заходів, коли місто не дублює фінансування на те, що можуть проплатити компанії (з маркетингових бюджетів чи як частину програм соціальної відповідальності). Зустрічі дозволять узгодити пріоритети, - бізнес відчюватиме підтримку з боку влади міста.

Енергія молоді та оживлення міста

Тиша, спокій, непоквапливий плин життя, місто, що вимирає опісля 10 вечора - для міста, яке пишається кількістю студентів, це неприйнятно. Маючи стільки молоді, потрібно втілити її енергію, потрібно дати можливість молодим людям із ідеями, запалом, енергією, спробувати себе. Проте як?

1. Позбутись звичної ментальності - молодь має радикальні ідеї, треба мати сміливість визнати право молоді на незвичні проекти та ідеї. Не ставити перепони, не встановлювати рамок для проектів. Не засуджувати ще до початку ідеї. Не давати старому поколінню оцінювати ідеї - ті, кому за 25, вже не здатні думати вільно (для прозорості - автору значно більше).
2. Мати кінцеву мету - розбурхати місто, зробити життя у Львові динамічним, залучити більше людей до участі у суспільному житті (у будь-яких проявах - економічному, соціальному, політичному і т.д.)
3. Створити фонд підтримки ідей молоді - великий, вільний, доступний
4. Лишити вибір самій молоді - залучити молодь до вибору кращих проектів. Голосуванням, дебатами, через спільноти в Інтернет ....
5. Підтримати - залучити досвідчених менеджерів для радництва проектам під ча їхньої реалізації, без впливу на самі проекти
6. Скерувати - визначити, що частина коштів має йти на поїздки організаторів за кордон для вивчення аналогічного досвіду

Від перетворення підвалів на центри альтернативної культури, до фестивалів, від епатажних мистецьких акцій, до архітектурних екпериментів - молодь здатна розбурзати місто, достукатись до меценатів, привезти молодь з інших міст та країн. Радикальний план фінансування ініціативи здатний спонувати до появи цієї ініціативи!

Ресторани та кнайпи у Львові - більше та краще

У Львові є чимало кав'ярень, забігайлівок, кнайп. Проте їх є мало, а ще менше - дійсно цікавих, неординарних. Що можна зробити:

1. Визначити відповідального за надання допомоги підприємцям, які хотіли б відкрити ресторан (кнайпу, ін. заклад харчування). Це навіть могла б бути приватна компанія, визначена на відкритому конкурсі. Подібний відповідальний підготував б допоміжні матеріали стосовно стандартів, процедур, отримання дозволів, супровідних документів, приміщень і т.д. Можливий варіант - часткова субсидія на вироблення всіх цих матеріалів (якщо підприємець відмовиться від відкриття закладу - матеріали та дозволи можуть передатись комусь іншому)
2. Створити фахову розсилку (спільноту) для власників та менеджерів закладів харчування у Львові - спонукати до розвитку ідей, організовувати зустрічі із спеціалістами із оформлення інтер'єрів, естетики, обслуговування персоналу і т.д. Заохотити створення у Львові інформаційних порталів стосовно закладів харчування (з повним переліком, рейтингами, відгуками і т.д.) - наприклад провести конкурс на створення подібних комерційних порталів
   
3. Провести кампанію із заохочення львів'ян до відвідин ресторанів, кнайп - відновити культуру зустрічей у ресторанах (створення, пожвавлення ринку). Інша тематики публічної кампанії - підвищення культури поведінки у закладах харчування, зокрема поваги до роботи офіціантів
   
4. Провести порівняльний аналіз наявності концепцій різних закладів харчування - визначити, які типи ресторанів, кафе існують де-інде і знайти відповідники у Львові. Це може бути окремим порталом - з одного боку, дозволить туристам знайти ті заклади у Львові, які їм подобаються вдома, а також може слугувати вказівником підприємцям, що можна відкрити у Львові, або визначити дійсно суто львівські роздинки серед ресторанів. Середньовічні ресторани, ультра-сучасні, з індійською чи бразилійською кухнею, чи лише з варениками, самообслуговування і тд - типів закладів є безліч.
   
5. Підтримка бази даних потенційних приміщень для відкриття ресторанів, кафе і т.д. Власники квартир чи приміщень зможуть звертатись для розміщення інформації у цій базі даних. Допомога у продажу діючих ресторанів, кафе і тд
   
6. Розробити роз'яснювальні матеріали для власників та менеджерів щодо легалізації оборотів, - як власники можуть підвищити вартість власного бізнесу, показуючи реальні доходи (опосередковано допоможе підвищити доходи міського бюджету)
7. Оцінити чи ринок відповідно реагує на потреби закладів стосовно пошуку персоналу, якщо немає компаній чи порталів, які б надавали послуги пошуку кухарів, офіціантів і тд - стимулювати появу подібних послуг
   

Поєднуючи силу ринкової економіки, поглиблюючи попит, підвищуючи вимоги до рівня обслуговування, допомагаючи підприємцям, міська влада допоможе зробити зі Львова жваве, цікаве місто - бо під час розмов у кнайпах народжуюються ідеї, ресторани заохочують туризм, і люди просто зустрічаються!

Підприємництво

Чому зі Львова виїжджають фахівці, а до Львова - не приїжджають? Факторів багато, але головний - відсутність робочих місць. Не з принизливою зарплатою, не директором з продажів, а із цікавим наповненням, цікавими колегами, з перспективою професійного розвитку та карєрного росту. Такі робочі місця реально створити лише коли компанії розвиваються, створюються нові, утворюються якійсь нові організації, - коли економіка вирує, постійно винаходить себе, реструктуризується і т.д. В основі - підприємливість та підприємництво. Причому не на рівні кіосків та продажу товарів, зроблених де-інде.

Хто і як займається розвитком підприємництва на Львівщині (а зрештою і в цілій країні)? Консультанти, які за своє життя не створили і не продали жодної компанії? чиновники, які в житті не працювали в приватному секторі? тренінгові компанії, які перекладають західні підручники? західні консультанти, які періодично навідуються прочитати пару лекцій на гроші міжнародних організацій? Місцеві підприємці, які заробили гроші на сумнівних приватизаціях та знайомствах у податковій?

А добрі, чесні, успішні підприємці у нас є. Є у Львові і далеко поза Львовом. Як можна було б використати їхній потенціал (власне які ж є ідеї):
1. Вибрати історії та позиціюнувати їх по різних каналах: замовити дослідження якихось львівських компаній, навіть дуже маленьких, які є лідерами у певній сфері, або спромоглись впровадити нові нові технології у нові продукти, - написати історії власника, засновника у легкодоступній формі, з наголосом на заможність людини, яка досягла успіху власним розумом.
2. Запропонувати проводити загальноукраїнські заходи із розвитку підприємництва у Львові - хитрий спосіб запросити до міста успішних підприємців. Можна також вийти на східноєвропейській рівень. Визначити 3-5 цільових галузей. Запросити бізнес-янголів (тема окремої розмови як і де їх знайти), фінансистів, дійсно успішних підприємців і тд. Можна навіть провести це в рамках Східно- та Центральноєвропейської ініціативи (зустрічі президентів).
3. Щомісяця проводити тематичні зустрічі у інтенсивно-діловому форматі (без столів, годинних доповідей) на певні проблеми (від соціальних, екологічних до суто людських, наприклад лікування хворіб, або використання космічних технологій), де влада та великі підприємства можуть знайти ідеї від фірм-початківців, де можна обговорити нові бізнес-моделі і т.д.
4. Вести моніторинг реєстрації та розвитку МСП - влада мусить відчувати куди рухається малий бізнес - чи він зростає, його стає більше, чи переростає славнозвісну межу 500тис. грн єдиного податку і т.д. (як кількісно так і якісно).
5. Активізувати роботу із тими установами, які мали би пильнувати комерціалізацію технологій, залучення інвестицій і тд на національному рівні, - нехай більше уваги приділяють саме Львову. Спеціалісти міськради з економічного розвитку мусять зустрічатись і знати ті інститути, де місцеві дослідники можуть почати продавати оригінальні складні науково-технічні подукти або послуги (і допомагати порадами де і як отримати навички управління та стартовий капітал), мусять говорити із університетати, де мають бути відповідальні за технологічний трансфер, треба відкрити постійний канал звязку із міжнародними центрами іновацій, де є багато львівян, - Ізраель, Каліфорнія, Кот дАзур, Лондон, Скандинавія. Потрібно створити відповідні посади (скоротивши інші непотрібні і застарілі).

Хто це має робити?
- Міськадміністрація
- Відповідальні за трансфер технологій у навчальних закладах та НДІ-тах
- Львівська Торгово-Промислова Палата
- Асоціації підприємців, причому не якась одна, а консорціум, і бажано вкупі з якимись іноземними партнерами (для передачі досвіду)

Як це треба робити?
- Краще ніж у Польщі чи інших країнах ЦСЄ, - треба цілитись вище, бо інакше ніколи не наздоженем. Вони поки зайняті субсидіями ЄС (бюрократією) - якраз час розвивати підприємництво.
- На нормальному бюджеті (аргумент, що грошей нема - це відмовка - бо вони є, і багато)
- Терміново, нагайно і з почуттям втраченого часу (треба бігати - не ходити, треба листуватись електронною - не гаяти час на мобільному, не сидіти в офісі - працювати на ноутбуці в аеропортах)

І тоді до Львова почнуть повертатись, як колись повернулись до Дубліна.

Роль міста у комерціалізації досліджень

Таємниця успіху ринкової економіки полягає у налагодженому ланцюгу проблема-дослідження-рішення-гроші. Коли є якась проблема (від польоту на Місяць до іржавої води з крану), є фахівці/фанати/генії, які готові думати та шукати рішення. Де процес дослідження. Будь-яке рішення має бути оформлене у вигляді винаходу, приладу, концепції - чогось, що власне можна використати і ЧОГОСЬ, що власне і становить рішення. Таке ЩОСЬ має мати ціну і його треба продавати - тим, хто має подібну ж проблему.

До чого тут Львів? Бо у місті є купа проблем - і старих, і нових, і таких, про які ніхто не здогадується. Можна так побудувати способи рішення проблеми, щоб дозволити інкубацію місцевих успішних бізнесів/компаній/корпорацій.

Ідеї
- Профінансувати аналіз винаходів вже запатентованих місцевими (і не лише) дослідниками стосовно їхньої відповідності проблемам міста. Подивитись на комбінацію джерел фінансування для отримання рішення (від патенту до приладу) - бюджетне, дослідницьке, комерційне, з фінансових ринків. Подивитись яка вже існуюча компанія здатна запропонувати бізнес-план, щоб не лише реаліувати це ршення у Львові, але у продати де-інде.
- Скласти перелік категорій проблем. Створити певний фонд "диких ідей", поруч із ним створити клуб банків та фондів, готових аналізувати та брати ризики . Запросити компанії, як старі так і нові, запропонувати проекти, спільні із дослідниками. Головна мета - спонукати компанії комерціалізувати винаходи та привчити банки фінансувати ризиковані проекти.

Потенціал ІТ у Львові

Кількість ІТ компаній у Львові стрімко зростає, надходять нові проекти, виникають нові компанії, компанії з більшими оборотами виступають із ініціативами національного масштабу (як створення асоціацій і т.д.). Водночас переважна більшість компаній лише надає роботу за непогану для регіону платню, не використовуючи креативну енергію і не сприяючи розвиткові працівників. Ряди боксів-кабінетиків, в яких сидять молоді люди навпроти моніторів і пишуть код, зранку до ночі.

А що можна змінити? Спробуємо подати ідеї:

1. Заохочувати участь працівників у розвиткові технологій, які вони використовують - тобто не лише використання технологій, але й їх подальше вдосконалення. Створення мереж контактів на рівні міста спеціалістів у певних технологіях, підтримка компаніями семінарів, конференцій, навчальних вишколів міжнародного рівня - "вирощування спеціалістів" та їхня промоція на мжн ринку. Активна підтримка поїздок талановитих працівників за кордон на міжнородні семінари. Лише підримка розвитку врятує компанії від втрати таланту. Лише якщо люди бачать, що їх розвиток й ініціатива підтримуються, вони лишатимуться.

2. Залучити працівників до допомоги науковцям, винахідникам, особливо в "упакуванні" продукції, проектів, дослідницьких ініціатив. І не лише технічних напрямків, також гуманітарних. Маркетингові відділи можуть допомогти у розробці планів комерціалізації, - доброчинність потрібна лише на початках, врешті треба розвитати внутрішній ринок. Така привязка працівників до сторонніх проектів може втілитися у неординарні цікаві проекти, наприклад у нові проекти придатні до продажу в США чи ін. регіонах-замовниках.

3. Створення "кластерного підходу" - створити мапу компетенцій ІТ компаній, вкл. дотичні галузі (дизайн, управління проектами, навчальні курси і т.д.) у Львові. Просування Львова як динамічного центра у сфері нових ІТ технологій. Підтримка постійних конференцій, семінарів, курсів, виставок - Політех та ін. вузи можуть грати ключову роль у цьому. Створення профілей розробників - індивідуальний підхід, відслідковування розробників, що виїхали до Києва чи за кордон - це сприятиме налагодженню контактів, відтермінувати повну втрату людьми контактів із містом (переведення ностальгічного звязку на кокретні комерційні проекти). Висвітлення починаючих компаній, просування міста для інвесторів. Співфінансування проекту Ратушею та компаніями принесе користь усім.

4. Залучати працівників до інформаційного, корисного, фахового й передового наповнення уа-нету. Професійних ресурсів обмаль, непотрібних балачок - нескінченно. Працівники можуть взяти "шевство" над певними сторінками, надавати інформацію у портали, вести віртенники, творчо використовувати відео, аудіо і т.д. Ця громада має потенціал щоб струснути уа-нет. Компанії можуть позиціюнувати це як активну соціальну позицію на сторінках.

5. Створення міської програми залучення працівників ІТ компаній на добровільній основі і у поза робочий час (частково у робочий) до програми масової міграції населення у нові технології, - адаптація навичок, покращення кваліфікацій, надання базових знань користувачів, подолання технологічного страху, - лише молоді люди можуть допомогти іншим інтегрувати технологій у життя інших. Така програма може допомогти Львову обігнати інші міста стосовно розвитку населення.

Стратегічна мета таких починань:
1. Більше прибуткових проектів для львівських ІТ компаній та суміжних галузей - більше податків та інвестицій
2. Краща динаміка у місті - рух ідей, людей, розвиток навичок - створення певного іміджу
3. Більше грошей для людей - і не лише в ІТ (кращі шанси знайти роботу, додаткові заробітки для ІТ і т.д.)