Глинянська Брама

Безводний рів, задріпаний підземний перехід, роздовбані сходи, арматура замість плит і групи молоді з пляшками пива, - саме так виглядає колишній в'їзд у місто - Глинянська Брама на пл. Митній, на початку вул. Личаківської.

Що можна зробити?

Це місце - ідеальне для проведення оперних та театральних вистав, кіносеансів, коли сама Брама стає декораціями, коли виконавці виходять з Брами як зза лаштунків сцени. Вода в ровах віддзеркалюватиме вогні вистави. Дерев'янні тимчасові лави для глядачів можуть бути розміщені ярусно на пагорбах якраз навпроти Брами.
Вода та підсвітка Брами могли би стати чудовим фоном для літнього кафе та/або інсталяцій сучасного мистецтва
Квітники вздовж ровів, а також пору з пагорбом
Замість магазинів у переході мали би бути мозаїки або інші мистецькі об'єкти на оновлених стінах розширеного переходу, легка фонова музика епохи бароко створювала б атмосферу у переході від середньовічного центру до музею Пінзеля навпроти на Митній.
Сама перебудова привабила б більш культурну аудиторію до Глинянської Брами

Табло СЕЛ ("Стан Економіки Львова")

Політики, чиновники, журналісти, науковці, домогосподарки у Львові судять про стан економіки Львова базуючись на власних заробітках, колу знайомих або уявленнях. Так народжуються міфи, хибні думки, перебільшення, недомовки та відверта брехня.

Що можна зробити?

Табло "Стан Економіки Львова" - встановлене прямо коло ратуші або також і в інших громадських місцях (наприклад вокзал, а також на сайті поруч або замість лічильників відвідуваності). Табло має показувати наступні показники:

• Скільки є підприємств усіх форм власності у Львові
  
• Скільки підприємств створилось/закрилось за останні 6 місяців?
  
• Який середній оборот підприємств за останній квартал? Які зміни за останні 6 місяців?
  
• Скільки підприємців зареєстровано у Львові? Які зміни за останні 6 місяців?
  
• Скільки робочих місць (формальних) є у Львові?
  
• Яка середня зарплата та яка її динаміка за останні 6 місяців?
• Скільки штрафів наклала і перевірок провела податкова? Який перевірочний тягар на одне підприємство?
• Скільки податків сплачено у Львові?
  

Ці дані можна отримати в управлінні статистики, податковій, управлінні зайнятості - власне тут вони і стануть у нагоді. Саме так можна опосередковано спонукати економіку до тенізації, пояснити людям, чому важливо не затискати підприємців, чому компанії мають зростати. Потрібно краще і більше лікбезу та наочної агітації. Так львів'яни почнуть звикати судити на основі даних, не уявлень.

Місце для ковзанки

За Ветеритарною Академією, на вул. Тершаківців, є водойма, яка колись була штучним озером для потреб Ветеритарної. Чому не віддавати на зиму цю водойму для створення ще однією ковзанки у Львові? Це дозволило б покращити освітлення, створити пару робочих місць, і подарувати купу задоволення дітлахам району. Я гості міста, які відпочивають у готелі Європейський, бачили б з вікон дещо краще, ніж темряву чорної діри навпроти. Зрозуміло, що керівництво Ветеритарної Академії знайде тисячу причин, чому сказати "ні", або тисячі перепон, але і їх можна добити. Для здорового ґлузду завжди є місце, навіть серед українського законодавства.

Шлях до Цитаделі

Площа коло бібліотеки Стефаника (Оссолінських) - занедбана, хоча знаходиться прямо у центрі міста. За нею - найпряміший вихід на Цитадель, який на жаль наразі являє собою захаращену стежку вгору в темряві. Що можна зробити:

• Спроектувати гарні, освітлені сходи на Цитадель, з майданчиком для зупинок, з мінімальним втручанням в екологію (вирубка дерев). Сходи можуть мати статуї чи то князів чи то богів чи щось сучасне - самі по собі мають стати окрасою міста.
  
Встановити пам'ятник, який пасує такому центральному місцю, з фонтаном, - у місті, де так бракує місць з водою

• Відкрити нормальні стильні літні та зимові кафе, які пасують атмосфері міста
  
• Зважаючи на те, що поруч - бібліотека, облагородити місця для читання, - на траві, на ліжаках, на підвищеннях, навіть встановити книжки, виліті у формах - як пам'ятники - з реальними текстами
  

Дахи на Сихові

В номері National Geographic за травеь 2009р. надрукована стаття про озелення дахів. Якби у Львові зробити щось подібне на Сихові - там квадратні кілометри бітуму і асфальту на дахах. А можна було б мати парки і кнайпи - на сихівських дахах. Відворення атмосфери Львові у новому вимірі. Подарувати людям можливість бачити природу, і куполи сихівських церков.

Тюрма на Городоцькій

Для чого у центрі Львові стоїть тюрма (Бриґітка) - можливо наприкінці 19-століття це і справді були передмістя, але зараз, у 21 сторіччі, це є сам центр. Величезна сіра будова, обгороджена колючим дротом, не задіяна у жодний спосіб у життя міста, в самому центрі метрополіса.

В Словенії, Любляні, з тюрми зробили хостел і арт-центр. У хостелі кожна кімната продумана і спланована відомим місцевим дизайнером. Відвідувачі мають можливість вибору, якій камері вони хочуть зупинитись. В арт-центрі постійно відбуваються виставки, події та заходи.

Так, Бриґітка має сумну історію, яку треба поважати, - знаком пошани до минулого повинен стати поступ, життя, рух, в жодному разі не консервація минулого нараз із теперішнім.

Що можна було б зробити:

• Продумати план - що зробити замісць Бриґітки, - як поєднати вшанування історії та поступ у майбутнє
• Знайти місця/ділянку за містом та продумати план новітньої сучасної в'язниці, вибити кошти з держбюджету на її побудову (також на відновлення теперішньої)
• Зробити процес якомога прозорим для того, щоб депутати не встигли оживитись при слові "земля" та не мали можливості закритих розподілів
• Залучити міжнародні організації - це створило б з центру заклад міжнародного значення, - при всій повазі до місцевих артистів та діячів сфери культури - у них обмаль ваги на міжнародному рівні
  

Найцікавіше, що можемо - Цитадель-Інн тому добрий приклад.

Ботанічній сад

У Львові є чудовий ботанічний сад Університету на Погулянці. Як і будь-які інші наукові заклади, ця установа страждає від відсутності фінансування, - розвитку території не відчувається, водночас добре, що сад взагалі зберігся, певно зусиллями колективу. Сад міг би сам на себе заробляти, - це чудове місце, де панує чисте повітря і недалеко від центру міста
Збудувати, у партнерстві із професійною компанією, ресторан та/або кав'ярню. Ботанічний сад (або Університет) міг би стати співвласником, надавши право еклюзивного використання ділянки для цього закладу. Однозначно має бути гарне архітектурне рішення, можливо із залучення міжнародних архітектурних бюро. Відвідувачі ресторану зможуть додати відсоток до рахунку, який піде на потреби розвитку Ботанічного Саду.
Відновити відкритий сад, розбудувати гарний кутий паркан, продумати скульптури в саду - залучити ландшафтних дизайнерів. Територія повинна врахувати майданчик для відкритих заходів. Пам'ятати про першочергове завдання саду - ботаніка як наука
Ботанічному саду бракує освітлення - величезна оранжерея вимагає підсвітки, аналогічно відкриті плоші навколо, також у парку Погулянка
Штатний роклад персоналу повинен включити PR менеджера, у чиї обов'язки входила б промоція Ботанічного Саду як місця проведення прийомів, заходів, конференцій та зустрічей. Наукові працівники саду можуть проводити науково-пізнавальні екскурсії львів'янам, зокрема для сімей.
Додаткове фінансуння можна скерувати на модернізацію системи опалення, розширення та покращеня матеріально-технічної бази, а також на підвищення навичок та етики роботи персоналу саду із відвідувачами. Ресторан високого рівня не може розташовуватись поруч із садом, де працівники вбрані у поношений одяг багалітньої давності, і рівень спілкування не відповідає інтелиґентності університетського рівня. У це потрібно інвестувати теж.
Система енергозабезпечення сама по собі може стати атракцією - якщо забезпечити сонячне електроенергію, а також енергію з біо-палива. В ідеальному випадку, Ботанічний Сад мав би забезпечувати 100% енергії з віновлюваний джерел і стати навчальних майданчиком для відвідувачів.

Промислові площі у Львові

Багато промислових площ у Львові та на Львівщині використовують неефективно, або вони просто простоюють. Водночас власники чи орендарі не надто поспішають змінити ситуацію, вичікуючи чи то зростання цін, чи просто їх не цікавлять питання ефективності і влаштовує напів-радянське господарювання. Як можна це змінити:

• Провести аудит промислових площ, які простоюють чи недовикористовуються
• Провести цикл робочих нарад із власниками / орендарями / директорами із залученням фахівців, прикладами з інших країн, потенційними інвесторами, які шукають площі у Львові чи під Львовом
  
• Подавати інформацію для преси - створити суспільний тиск на директорів, вивести їх на люди
• Проводити відверте лобіювання підвищення податку на землю та на ресурси - це дасть дуже добрий сигнал
  
• Напрацювати графіки ефективності використання площ - ВВП на кв.м. або оборот на м.кв. - дозволить графічно побачити які ділянки використовують ефективно, де приховують обороти і де поступово починають з'являтися кластери доданої вартості
  

Чому Сихів зникне

• Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
• Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
• Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району
  

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).

Ресторани та кнайпи у Львові - більше та краще

У Львові є чимало кав'ярень, забігайлівок, кнайп. Проте їх є мало, а ще менше - дійсно цікавих, неординарних. Що можна зробити:

1. Визначити відповідального за надання допомоги підприємцям, які хотіли б відкрити ресторан (кнайпу, ін. заклад харчування). Це навіть могла б бути приватна компанія, визначена на відкритому конкурсі. Подібний відповідальний підготував б допоміжні матеріали стосовно стандартів, процедур, отримання дозволів, супровідних документів, приміщень і т.д. Можливий варіант - часткова субсидія на вироблення всіх цих матеріалів (якщо підприємець відмовиться від відкриття закладу - матеріали та дозволи можуть передатись комусь іншому)
2. Створити фахову розсилку (спільноту) для власників та менеджерів закладів харчування у Львові - спонукати до розвитку ідей, організовувати зустрічі із спеціалістами із оформлення інтер'єрів, естетики, обслуговування персоналу і т.д. Заохотити створення у Львові інформаційних порталів стосовно закладів харчування (з повним переліком, рейтингами, відгуками і т.д.) - наприклад провести конкурс на створення подібних комерційних порталів
   
3. Провести кампанію із заохочення львів'ян до відвідин ресторанів, кнайп - відновити культуру зустрічей у ресторанах (створення, пожвавлення ринку). Інша тематики публічної кампанії - підвищення культури поведінки у закладах харчування, зокрема поваги до роботи офіціантів
   
4. Провести порівняльний аналіз наявності концепцій різних закладів харчування - визначити, які типи ресторанів, кафе існують де-інде і знайти відповідники у Львові. Це може бути окремим порталом - з одного боку, дозволить туристам знайти ті заклади у Львові, які їм подобаються вдома, а також може слугувати вказівником підприємцям, що можна відкрити у Львові, або визначити дійсно суто львівські роздинки серед ресторанів. Середньовічні ресторани, ультра-сучасні, з індійською чи бразилійською кухнею, чи лише з варениками, самообслуговування і тд - типів закладів є безліч.
   
5. Підтримка бази даних потенційних приміщень для відкриття ресторанів, кафе і т.д. Власники квартир чи приміщень зможуть звертатись для розміщення інформації у цій базі даних. Допомога у продажу діючих ресторанів, кафе і тд
   
6. Розробити роз'яснювальні матеріали для власників та менеджерів щодо легалізації оборотів, - як власники можуть підвищити вартість власного бізнесу, показуючи реальні доходи (опосередковано допоможе підвищити доходи міського бюджету)
7. Оцінити чи ринок відповідно реагує на потреби закладів стосовно пошуку персоналу, якщо немає компаній чи порталів, які б надавали послуги пошуку кухарів, офіціантів і тд - стимулювати появу подібних послуг
   

Поєднуючи силу ринкової економіки, поглиблюючи попит, підвищуючи вимоги до рівня обслуговування, допомагаючи підприємцям, міська влада допоможе зробити зі Львова жваве, цікаве місто - бо під час розмов у кнайпах народжуюються ідеї, ресторани заохочують туризм, і люди просто зустрічаються!

Фінансування парків

Парки не мають достатньо грошей для забезпечення професійного захисту власних інтересів (див тут статтю про судові позови деяких мешканцях до парку Знесіння) або для оновлення занедбаних хащ, - як для придбання необхідних матеріалів, оплати послуг третіх сторін чи для збільшення штату працівників.

Способи збільшення фінансування:

1. Проведення культурно-мистецьких акцій на постійній основі із включенням до оплати вартості права на використання території. Якщо щовихідних бл. 500 львівян відвідають якійсь мистецькі акції у парку у кожен з них лишить 2 грн. для парку (або еквівалент надійде від спонсорів), це 1500 грн за одні вихідні. Міська рада може допомогти звести організаторів таких акцій та адміністрацію, визначити правила.
2. Випуск календарів та іншої друкуваної продукції із частиною коштів для парку.
3. Різке і навіть катастрофічне збільшення рівня штрафів за порушення порядку, чистоти або забруднення та залучення відповідного механізму (міліція - штраф - позов - оплата) з використанням ресурсів міськради - оплату штрафів має забезпечити відповідне міське управління а не адміністрація парку. Штраф не повинен бути меншим 250грн плюс ВСІ витрати на його стягнення (може дійти до 1000грн.). Це навчить багатьох і добряче поповнить бюджет парку.
4. Проведення екслюзивних подій високого рівня із значним бюджетом - від таких 2-3 подій на рік парк може отримати до 100 тис. на рік. Наприклад, - концерт під відкритим небом, святкування Купала із зірками театру або іншого високого мистецтва, виступ зірок світового рівня і т.д. Такі заходи спрямовані на заможну освічену еліту, не на підлітків. Організаторами мають бути відповідні агенції, компанії, або організації. Цілком можливе залучення іноземних організаторів.
   
5. Впровадження циклу екслюзивних екскурсійних турів про історію, флору, археологію і т.д. Співпраця із гідами, промоція турів, - включення певної частини вартості для потреб парку.
6. Створення групи фундаторів парку - пошук заможних львівян які готові щороку надавати скажімо 3000грн для потреб парку. Щорічна зустріч фундаторів. Групу має започаткувати яксь відома особистість, щоб приваблювати інших.
7. Акція - подаруй синові/доньці дерево - створити каталог дерев у парку та надати можливість батькам купляти право на опікування деревом та на маленьку табличку поруч із деревом. Це може бути зроблене у співпраці із екологічною організацією.

Міське управління може координувати всі ці механізми для всіх парків і забезпечити найбільшу віддачу для парків і відсутність повторення або зведення у часі заходів.

Музей Закатованих Патріотів

В Угорщині є Музей Терору в самому центрі Будапешту, в Литві - музей памятників часів СРСР, у Львові наразі лише памятник загиблим від тортур навпроти колишнього приміщення НКВД. Чому не перетворити цей будинок, в якому зараз роташована міліція, на музей? Аргументи за:

• Якщо не Львів, то яке українське місто створить такий музей?
• Львів відомий патріотизмом і шаною до всіх загиблих за ідеї українського патріотизму. Існування такого музею гості міста очікуватимуть
• Будинок на вул. Бандери знаходиться в центрі, легкодоступний як пішки так і громадським транспортом
• Поки ще живі свідки тих подій, - сам процес створення музея здатний згуртувати навколо себе велику кількість людей

Зрозуміло, що до створення такого музею потрібно підійти зважено, оскільки у Львові так само було закатовані комуністи, активісти єврейського руху, руху польського національного визволення. Але рішення має бути, - його потрібно лише захотіти знайти.

Як помітити багато вільного місця, яке не помічають

Радянський стиль забудови спотворив уявляння мас про те, скільки місця потрібно для створення комплексів. Будинки можуть бути компактними, елегантними, функціональними і вписуватись у навколишнє середовище.
Львову бракує бізнес-центрів , особливо для МСП, розцінки на кв. метри вищі за Гамбург, Берлін і Тулузу. Поясненням переважно є те, що у Львові бракує землі, майданчиків для забудови. Проте майданчиків є безліч, треба лише вийти за рамки радянської уяви про спосіб забудови.
1. Район навколо Залізничного вокзалу
- Безліч вільного місця, особливо якщо прибрати непотрібні жалюгідні допотопні корпуси УкрЗалізниці технічного призначення. Оптимізація виробничих процесів Укрзалізницею вирішує проблему
- Розташування вигідне з точки зору доїзду, особливо для приїзду колег з інших міст України для одноденних зустрічей.
- Бізнес комплекс допоможе, якщо буде оригінальне архітектурне рішення, створити композицію вкупі із куполами (і загалом гарної) споруди Залізничного вокзалу
- Потрібна тісна співпраця із Залізницею, що може забезпечити лише міська влада.
2. Район коло Податкової
крім податкової там нічого немає, я скільки там місця = за податковою особливо. Поруч взагалі якісь незрозуміли хати (поруч з заводами і залізницею - хтось сам себе вбиває цим повітрям). Люди потрохи наймають і ремонтують якісь кімнатки у навколишніх будинках, але це поодиноко і не створює ані інфраструктури, ані комплексного підходу до планування цього району. Навколо буяють дикі ліси (особливо на закинутій будові театру).
3. Гаражі за стадіоном СКА
для чого це поле іржавих самобудов у місті, яке задихається від браку нормального житла й офісів? Побудувати оригінальну багатоповерхову стоянку, надати безкоштовно в оредну місця для гаражників, повідомити їх заздалегідь, що договір оренди землі з гаражним кооперативом продовжуватись не буде, мати 5-10 років у запасі для переговорів із власниками, для пошуку інвестора, для розробки проекту.На пагорбі можна облаштувати якійсь меморіал або побудувати церкву чи театр - додати культури у загалом сільський пейзаж місцевості. Непогано б було побудувати тонель - вихід майже до самого центру. Багато місця для роверів, і продумати як працівники можуть доїжджати із спальних районів на роверах.

Сихів - відновлювана енергія, мистецтво і спроба покращити сірість

1. Відновлювана енергія для Сихова та міста
- Багато багатоповерхівок Сихова мають величезна площі, відкриті до прямого сонячного проміння. Можна замінити частину фасадів будинків і замість плитки запровадити сонячні панелі (наприклад такі).
- Проведення освітньої компанії серед дітей та підлітків, оскільки вони можуть руйнувати панелі. Залучити їх до встановлення панелей.
- Встанвити балансовимірювач – великий обліковий пристрій, який би показував, скільки енергії споживається районом і скільки відновлюваної енергії виробляється.
- Спробувати знайти панелі, які можна використувати як поверхню для артистів, - поєднання із зміною дизайну мікрорайону.

- "Сихівські Дахи" – створити програму із зведення спеціальних споруд на дахах мікрорайону для вбудови сонячних панелей або для вітряків. Дахи декількох будинків можуть використовуватись для цього, - створити футуристичні споруди сучасного дизайну. Кожен Сихівський Дах має стати атракцією для туристів. Можливо, панелі можуть зводити сонячне проміння з одну точку – запалення сонячного вогня на Сихові на Купала, наприклад – створити церемонію для цього.
- Залучити місцевих науковців для проведення програми.

2. Дизайн для мешканців
Надавати грошову програму відновлення та перебудови внутрішнього устрію підїздів сихівських будинків. Частину може покривати місто, другу частину – обовязково мешканці будинку. Можлива розстрочка за допомогою банківських кредитів. Відкриття конкурсу на дизайн підїздів. Мешканці зможуть самі обирати той, що їм сподобається найбільше.
Перевага для мешканців (чому вони/ми мають платити) із зміною дизайну зміниться ринкова вартість їхніх квартир. Проводити роботу зі агенціями нерухомості та асоціацією агентів.

Перетворення Вернісажу на центр промислів

Перетворити вернісаж на центр, де би можна було б придбати витворі народних умільців, митців, - і не лише зі Львова, а з усього регіону. Головне - це має бути прикольно, має бути великий вибір, має бути атмосфера старого доброго Львівського Вернісажу.

У Львові існує ціла Академія Мистецтв, наповнена невідомими талантами з обмеженими можливостями для просування своїх творчів задумів. Чому б не дати можливість студентам продавати те, що вони створюють. Так само і митцям, які професійно працюють з різними матеріалами. Наприклад, див. шапки львівського майстра на фото праворуч (світлина виведе вас на сторінку цього майстра)