БТІ у Львові

Бюро технічної інвентаризації - установа, через яку проходить будь-хто, хто колись реєструватиме свої майнові права у Львові. Ті, хто вже проходив через це капище капіталізму на Липинського, знає у якому жалюгідному стані знаходиться ця установа. Радянська будова з працівниками пост-радянської ментальності і абсолютною відсутністю поваги до людей, які тлумляться по коридорах. Так, криза зменшила наплив людей, але буде економічне пожвавлення і ситуація знову повторюватиметься.

Як можна змінити ситуацію? У короткостроковому періоді:
- Розмістити на вході БТІ інформаційний пост (не дошку, а людину/прицівника), щоб люди не бігали по кабінетах і не питали людей в чергах, щоб дізнатись про процедури
- Інфомаційний пост має видавати номерки в чергу до відповідного працівника. Така система дозводить певної мірою навести порядок в чергах, дати можливість людям поїхати по інших справах якщо в них номер 20-тий в черзі, а керівництву слідкувати за продуктівністю роботи персоналу.
- Ввести можливість реєстрації через Інтернет на прийом - щоб люди могли спокійно прийти у призначений час без черги. Зрештою зробити сайт БТІ.

У середньостроковому періоді:
- Прописати проект будівництва нового, сучасного будинку для БТІ, для зручності львів'ян
- Для фінансування проекту подати заявку ЄБРР на умовах залучення довгострокового кредиту
- Виплата відсотків та кредиту та тіла кредиту здійснюватиметься за рахунок надбавки до ціни послуг БТІ. Вони суттєво зростуть, але зважаючи на те, що БТІ реєструє права власності на нерухомість, яка коштує не копійки, відповдіно навіть декілька тисяч гривень - це справедлива плата за реєстрацію права власності, в нормальних умовах.
- Продумати процедури попередньої реєстрації справи онлайн, для пришвидшення розгляду, навіть оплати послуг онлайн
- Продумати процедуру обслуговування іноземців, зокрема росіян, поляків та англомовних мешканців Львова, які хочуть придбати квартири або продати свою нерухомість. Відсутність таких послуг (обслуговування іноземними мовами) стримує попит на нерухомість з боку іноземців.

Будівельна галузь встала - відповідно такі проекти здатні пожвавити будівництво, і виключити корупцію та славнозвісні відкати, зважаючи на стандарти ЄБРР. А львів'яни не будуть з жахом думати про БТІ і всі ті процедури, коли вони захочуть продати або купити квартиру.

Знакові проекти у Львові

Яка знакова будова з'явилась у Львові за 90-ті та 2000-ні? Знакова - це велика, значна, особлива, яка визначає місто, яка є частиною його душі? Така, яка стає частиною путівників, яка визначає місто, яка є свідченням епохи? Такі знакові будови мають значні бюджети, їхнє планування та будівництво триває роками, якщо не десятиліттями і навколо яких ведуться запальні дискусії. Знакові будови є результатом візії патрона - індустріаліста, мера, заможної родини або громадської організації, яка організовує збір коштів.

Існуючі знакові будови у Львові - Вірменьска церква, Успенська Церква, Катедра, Ратуша, Опера, Сейм (головний корпус Університету), певною мірою скансен на Кайзервальді (Шевченківський Гай). Колись були споруди Виставки Народовей у Стрийському парку.

Класичним прикладом знакової будови є musée du quai Branly в Парижі - музей народного мистецтва Азії, Африки, Океанії та Америки. Музей збудований з використанням "живого фасаду", є пам'яткою архітектури, є найбільшим в Європі музеєм зі своєї тематики та швидко став туристичним центром. Музей Бранлі - дітище Президента та (перед тим) мером Парижа Жака Ширака. Він коштував значних зусиль, великого бюджету, неодноразово ставав предметом парламентських розслідувань та громадських суперечок. Але для Ширака він став його спадщиною - культурною, історичною, - як пам'ятник "епохи Ширака", на кшталт як музей Помпіду став символом епохи Франсуа Міттерана.

Що могло би стати знаковою будовою Львова?

• "Музей Народів Європи" - колекція, музей, просвітницький та дослідницький центр історії давніх і нових народів Європи - об'єднуючий центр Європейського значення
• "Простір Болі і Страждань" - нести пам'ять про злочини проти людства 20 сторіччя. На місці в'язниці на Бандери. Щось відмінне від музею Терору в Будапешті.
  
• "Центр ООН у Львові" - створити містечко ООН та міжнародних організацій у Львові (про що вже писав).
• "Фестивальний центр" - зважаючи на 82 фестивалі у Львові та регіоні, місту бракує "серця" мистецтва, простору для митців, творців, - не окремий театр, а власне простір, де фестивалі і виставки можуть проводитись, народжуватись і трансформуватись. Де з простором можна експериментувати.
  

Чому за це варто боротись? Бо суперечки забудуться історією, але знакова пам'ятка лишатиметься не та одне сторіччя. Знакові споруди визначаються метрополійність міста, дозволяють ствердити "ми - можемо", підіймають мораль і врешті повністю окуплюють себе.

Дахи на Сихові

В номері National Geographic за травеь 2009р. надрукована стаття про озелення дахів. Якби у Львові зробити щось подібне на Сихові - там квадратні кілометри бітуму і асфальту на дахах. А можна було б мати парки і кнайпи - на сихівських дахах. Відворення атмосфери Львові у новому вимірі. Подарувати людям можливість бачити природу, і куполи сихівських церков.

Тюрма на Городоцькій

Для чого у центрі Львові стоїть тюрма (Бриґітка) - можливо наприкінці 19-століття це і справді були передмістя, але зараз, у 21 сторіччі, це є сам центр. Величезна сіра будова, обгороджена колючим дротом, не задіяна у жодний спосіб у життя міста, в самому центрі метрополіса.

В Словенії, Любляні, з тюрми зробили хостел і арт-центр. У хостелі кожна кімната продумана і спланована відомим місцевим дизайнером. Відвідувачі мають можливість вибору, якій камері вони хочуть зупинитись. В арт-центрі постійно відбуваються виставки, події та заходи.

Так, Бриґітка має сумну історію, яку треба поважати, - знаком пошани до минулого повинен стати поступ, життя, рух, в жодному разі не консервація минулого нараз із теперішнім.

Що можна було б зробити:

• Продумати план - що зробити замісць Бриґітки, - як поєднати вшанування історії та поступ у майбутнє
• Знайти місця/ділянку за містом та продумати план новітньої сучасної в'язниці, вибити кошти з держбюджету на її побудову (також на відновлення теперішньої)
• Зробити процес якомога прозорим для того, щоб депутати не встигли оживитись при слові "земля" та не мали можливості закритих розподілів
• Залучити міжнародні організації - це створило б з центру заклад міжнародного значення, - при всій повазі до місцевих артистів та діячів сфери культури - у них обмаль ваги на міжнародному рівні
  

Найцікавіше, що можемо - Цитадель-Інн тому добрий приклад.

Львову потрібні кращі забудовники

Мільйонне місто забудовують цегляними копіями панельних будинків часів розвиненого соціалізму, при чому подають це як квартали мрії, еко-будинки, європейські стандарти і т.д. Єдине європейського у всіх без виключення новозбудованих будинках - це ціна на квадратні метри. Чого бракує:

• думки про людей - новобуди не забезпечують зручності ані мешканцям, ані перехожим, не-функціональні глиби цегли, бетону або шкла, навалені на дорогоцінні квадрати міської землі, намішані на людській роботі і пропитані кредитними коштами - ось і все від думки про зручність
  
• стилю - архітектурні рішення не витримують жодної критики. Хто із людей здорового глузду навіть за 10 років дивитиметься на ці псевдо-творіння? Слогани на кшталт "наше місто - найкраще" давно є популізмом. Львів 1910 р. дійсно є найкращим.
  
• нових технологій будівництва - за аргументами про відсутність навичок і технологій стоїть лише небажання вийти за рамки Львова, щоб знайти ці технології та небажання вкладати кошти у розвиток власне людей - будівельників, мулярів, робочих - щоб навчити їх цих технологій.
  
• поваги до мешканців - і в першу чергу від міської влади, яка дозволяє будувати те, що будують зараз, яка не встановлює правил, негнучно ставиться до земельних питань, не заохочує будівництво, не стимулює креативність в архітектурних рішеннях та конкуренцію на скрізь без винятку дотичних ринків.
  

Що можна зробити

• Привезти до Львова іноземних та навіть інших українських девелоперів, забудовників і т.д. Всіляко сприяти їхній появі, не порушуючи правила конкуренції. Надсилати інформаіцю англійською мовою, повідомляти про земельні аукціони за багато місяців наперід, допомогати розібратись з правилами (дозвільній системі), визначити уповноваженого міськадміністрації за контакт з іноземними девелоперами - при чому з депертаменту іншого, ніж безпосередньо відповідає за аукціони та земельну політику. Потрібно негайно створити якісну конкуренцію львівським забудовникам, які і самі не конкурентноспроможні на інших ринках, й усіма способами лоббіюють проти нових конкурентів. Потрібно зламати цей псевдо про-галицький зговір.
• Під час будівництва громадських установ або закладів (університети, мед установи і т.д.) навадати субсідії на кращі архітектурні рішення - на проплату (прозору, на конкурсі) архітектурної документації. Без цього матимемо будови на кшталт нового кемпусу Українського Католицького Університету - вкладено багато - а дивитись немає на що (при чому це була хіба не єдина будова навчального закладу за останні 15 років).
  
• Змінити правила затвердження архітектурних проектів - вимагати іновативності від архітекторів і заохочувати цю іновативність через дозвільну систему. Створити міжнародну дорадчу раду над управлінням архітектури, зменшити вплив "громадської думки" (якою легко маніпулювати як з точки зору соціології, ПРу так і розуміння, - більших львів'ян навряд чи бачили навіть 20 міст в Європі за своє життя і не можуть бути експертами). Водночас відповідальні працівники міськдержадміністрації мають особисто захищати рішення перез ЗМІ - регулярно виходити на громадські слухання.
  
• Визначити далекоглядні вимоги до забудовників - визначити 5-10 пріоритетних / стратегічних районів забудови і встановити вимоги до забудовників, які мали б запропонувати рішення, які б стали б пам'яткою архітектури 21 сторіччя, були зручними, екологічними, покращили б життя навколишніх районів та спонукали б розвиток (або соціальне перетворення) цілих районів. Провести конкурс на розробку комплексного плану розвитку таких ділянок/проектів - запросити консорціуми місцевих закладів (на кшталт інституту містобудування) та передових міжнародних агенцій - для того, щоб наші вчились, а місто отримувало б найкраще в світі.
  
• Вимагати від девелоперів, забудовників, підрядників, будівельно-монтажних компаній розкриття інформації про впровадження нових технологій, навчання, іновацій і т.д. Під час подання заявок, під час зустрічей, під час отримання дозволів та ліцензій. Зрештою, просто попередити, що міська влада не планує зважати на їхні балачки про проблеми (немаємо, дорого, не можемо і т.д.), - компанії існують для того, щоб їх вирішувати. Ті, які не можуть або не хочуть - мають зникнути з ринку.
  

Потрібно прокинутись, роздивитись навкруги, озирнутись навколо і визнати - нас дурять, - мешканців, місто, людей. Ми маємо право жити у кращих будинках, ходити по-між кращими будівлями та бачити гарну архітектуру. На дворі - 21 сторіччя.

Торгово-розважальні центри

Львів починає жити у темпі інших великих міст - з торгово-розважальними центрами. Місто перетворюватиметься на громаду споживачів - які заробляють для того, щоб тратити. Останнє надходження - ТРЦ Леополіс. Львові подібні центри вкрай необхідні, проте девелопери не повідомляють про ті проблеми, які створюватимуть подібні ТРЦ. Що можна було б зробити:

• Чи перероблятиметься сміття, яке продукуватиме ТРЦ?
• Як ТРЦ вплітатиметься у соціально-культурну текстуру міста - чи будуть місця для культурних презентацій, чи зарезервовані субсідійовані місця для авторських крамниць львівських дизайнерів, площі для виставок картин і т.д.
  
• Потрібно рахувати викиди парнікових газів, які спричинить будівництво цього ТРЦ, - він споживатиме величезну кількість енергії - чи використано принципи зеленого дизайну, чи власники задумуються над альтернативними джерелами енергопостачання - площа даху вимірюватиметься десятками кв.м.
• Як ТРЦ працюватиме із мешканцями міста, які можуть лише спостерігати за карнавалом конзюмеризму? Чи викидатимуть продукти чи передаватимуть у притулки?
  
• Чому до розробки не залучені жодні із львівських архитекторів - як ТРЦ використовуватиме елементи сусто галицької архітектури? Чи він стане звичайним стандартним ТРЦ, яких тисячі по світі - точна копія з трохи іншим логотипом? Що виділятиме ТРЦ по-між інших?
  

Простіше задуватись над цими питаннями зараз, коли можна використати найкращий світовий (не лише польський) досвід та навчитись із помилок іншим, відслідкувати тенденції та наслідувати тренди. Крім того, на суспільно-корисні цілі можна залучити дердфінансування (з місцевого бюджету або проектів, які фінансуватиме ЄС в рамках програми добросусідства).

Чому Сихів зникне

• Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
• Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
• Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району
  

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).

Критерії оцінки нових споруд під Євро-2012

Під час авралу підготовку до Євро-2012 і владі, і мешканцям, і підприємцям легко забути, що вибудовані споруди під чемпіонат визначатимуть обрис міста на десятиріччя. Стадіон, готелі, аеропорт, вокзали, дороги, зали та навіть кнайпи залишатимуться у місті на роки. Що збудується зараз – з тим і житимемо.
Побіжно переглянувши сторінки міської адміністрації (http://www.city-adm.lviv.ua,http://www.e2012.org/)та (трохи дивного) інвестиційного форуму Євро-2012, так і не вдалось знайти, за якими критеріями відбиратимуть проекти. Можливо, вони в процесі розробки. Спробуємо запропонувати власні критерії оцінки проектів під Євро-2012:

Естетика – що являтиме собою споруда з точки зору естетики, визначальність споруди, її архітектурна цінність, довгостроковий туристичний потенціал, здатність стати обличчям міста, гордістю міста, відповідність духу міста
Раціональність - економне використання землі, вирішення інших проблемних питань разом із даною спорудою (наприклад стоянки),
Економічність – прорахований бізнес-план використання споруди після чемпіонату, зокрема утримання у належному стані, відповідність інженерного рішення вартості енергоносіїв та інших ресурсів, необхідних для утримання (або найжорстокішим стандартам якості)
Екологічність – використання енергії, землі, води, природнє освітлення, використання відповідних матеріалів при будівництві, ураховання потенціалу енергогенерації, замкненого цикла використання води і т.д.
Внесок у поступ людства (далекоглядність) / унікальність / відповідність часу – як споруда здатна продемонструвати останні надбання людських знань у сфері інженерії, архітектури, дизайну (не останні «технологічні здобудки» львівських забудовників а-ля «євроремонт», а справді бути рішенням світового ґатунку)? Як ця споруда може поставити Львів на мапу Європи?
Надійність та гарантії – які гарантії дає забудовник щодо тривалості споруди? Страхування, проробка рииків, як можна буде використати/утилізувати матеріали споруди, якщо за 30 років її треба буде розібрати?
Інтеграція в місто – будь-яка споруда, навіть архітектурне диво, не повинна зважати людям, працюючим там має працюватись добре, чи сусідам не стало темно чи з'вились інші незручностоі, чи споруда використовується різними категоріями мешканців (чи «елітна») – як споруда вписується в соціальну текстуру міста, регіону, України, єврорегіону? Чи споруду чекають, про неї говорять, про нею вже йдуть позитивні суперечки? Як створити соціальну енергію навколо спорудження чогось нового і великого?

Якщо думати такими критеріями, місто може скористатись цим історичним моментом і подарувати собі 21 сторіччя, створити новий образ динамічної країни, відкрити місто до всієї Європи і твердо опинитись на мапі Ценральної Європи.

М'які методи розвитку ринку нерухомості

На ринку нерухомості потрібно більше гравців, щоб пожвавити конкуренцію, водночас потрібні нові ринки та нові ніші на існуючих ринках. Міська влада може застосувати мякі методи (на відміну від відвертого лобіювання або придушення):

• Провести демонстрацію потенціалу ринку на міжнародних виставках та зустрічах девелоперських організацій - потрібно заохочувати інвесторів (можна разом із декількома іншими великими містами з України або разом із сусідніми районними центрами)
  
• Розробити детальні інформаційні матеріали про стан ринку, ризики та нормативну базу - це спростить роботу не лише початківців, але й дозволить вивести з тіні вади існуючого ринку
  
• Чітко визначити пріоритети розвитку ринку нерухомості, наприклад більше якісних та дешевших офісних приміщень для малого бізнесу або покращення візуальної якості та архітектурних рішень житлових будинків (створювати будинки, на які люди приїжджатимуть подивитись), комплексний ремонт старих будинків (якісний та у відповідності із культурно-архітектурними нормами)
  
• Провести економічний фаховий аналіз ринку - закласти гроші до бюджету на ці цілі - від білого до сірого та чорного ринків оренди, купівлі-продажу, оцінки та повернення із застави, розробки, архітектурного супроводу, будівельно-монтажних робіт, і т.д. Скільки гравців на ринку - з України, іноземних, яка динаміка зростання конкуренції. Визначити рекомендації, які ринки вже достаньо зрілі, щоб бути привабливими, а де потрібних поштовх, промоція, розяснення, допомога і т.д.
  

Аеропорт

У 2007 році набуває сили договір про віткрите небо між Україною та ЄС (якщо ратифікують). Авіакомпаніям не потрібно буде чекати на отримання ліцензій на право використовувати певний маршрут. Чи готується Львів до цього? Як можна:
- З'ясувати нарешті кому належить аеропорт (комунальний, приватний)
- Організувати встановлення автоматичної системи видачі багажу (не треба видавати багаж через дірку в стіні) - або в кредит, або за кошти інвестора
- Прибрати непотрібно ляповаті кіоски, або продумати стильну заміну - аеропорт має зберегти стиль соцреалізму - це теж історія.
- Мерія має починати переговори із найбільшими бюджетними авіакомпаніями вже - надіслати брошури, поїхати на ознайомчі зустрічі, встановити особисті контакти. Львів може стати перевалочним пунктом не лише для заробітчан, але й для туристів для цілої Східної Європи. Крім того, Львів може дієво покрити Східну Польшу, де не так вже і багато варіантів польоту
- Провести інвентаризацію системи пропускного конролю - дуже вже великі черги і купа митників, які безцільно динтяються аеропортом
- Масовий тренінг персоналу - аеропорт повинен обслуговувати зростаючу кількість перельотів з тої самою кількістю персоналу - штат у Львівському аеропорті неабияк роздутий. Звільнень непотрібно - потрібна зростаюча продуктивність і зростання зарплат.
- Провети розяснювальну роботу і втихомирити таксистів. Одна компанія має мати право на надання послуг таксі перед самим входом в аеропорт. Решта - за пару сотень метрів. І міліція має арештовувати порушників, або нести відповiдальність за бездіяльність. Компанія з ліцензією повинна мати прибуток.
- Мерія має почати планувати побудову аеропорту у Стрию, бізнес план кого був розроблений але так і не знайшлись інвестори. Цей план треба підрихтувати, і поступово підготовлювати підґруття для впровадження. Зрозуміло, що має бути відновлена дорога на Стрий, можливо навіть прокладена залізнична колія, або мають бути тверді плани з цього приводу. Відновлення пасажиропотоку у діючому аеропотрі допоможе показати інвесторам потребу в таких інвестиціях.

Як помітити багато вільного місця, яке не помічають

Радянський стиль забудови спотворив уявляння мас про те, скільки місця потрібно для створення комплексів. Будинки можуть бути компактними, елегантними, функціональними і вписуватись у навколишнє середовище.
Львову бракує бізнес-центрів , особливо для МСП, розцінки на кв. метри вищі за Гамбург, Берлін і Тулузу. Поясненням переважно є те, що у Львові бракує землі, майданчиків для забудови. Проте майданчиків є безліч, треба лише вийти за рамки радянської уяви про спосіб забудови.
1. Район навколо Залізничного вокзалу
- Безліч вільного місця, особливо якщо прибрати непотрібні жалюгідні допотопні корпуси УкрЗалізниці технічного призначення. Оптимізація виробничих процесів Укрзалізницею вирішує проблему
- Розташування вигідне з точки зору доїзду, особливо для приїзду колег з інших міст України для одноденних зустрічей.
- Бізнес комплекс допоможе, якщо буде оригінальне архітектурне рішення, створити композицію вкупі із куполами (і загалом гарної) споруди Залізничного вокзалу
- Потрібна тісна співпраця із Залізницею, що може забезпечити лише міська влада.
2. Район коло Податкової
крім податкової там нічого немає, я скільки там місця = за податковою особливо. Поруч взагалі якісь незрозуміли хати (поруч з заводами і залізницею - хтось сам себе вбиває цим повітрям). Люди потрохи наймають і ремонтують якісь кімнатки у навколишніх будинках, але це поодиноко і не створює ані інфраструктури, ані комплексного підходу до планування цього району. Навколо буяють дикі ліси (особливо на закинутій будові театру).
3. Гаражі за стадіоном СКА
для чого це поле іржавих самобудов у місті, яке задихається від браку нормального житла й офісів? Побудувати оригінальну багатоповерхову стоянку, надати безкоштовно в оредну місця для гаражників, повідомити їх заздалегідь, що договір оренди землі з гаражним кооперативом продовжуватись не буде, мати 5-10 років у запасі для переговорів із власниками, для пошуку інвестора, для розробки проекту.На пагорбі можна облаштувати якійсь меморіал або побудувати церкву чи театр - додати культури у загалом сільський пейзаж місцевості. Непогано б було побудувати тонель - вихід майже до самого центру. Багато місця для роверів, і продумати як працівники можуть доїжджати із спальних районів на роверах.

Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт

Перші поверхи - пофарбовані, решта - ні. Знизу - бутік, згори - катастрофа. Гарна ліпка 19 сторіччя - неонова пластикова вивіска яскравого кольору. Праворуч - зеленуватий, ліворуч - тілесного кольору, посередині - бурно синій. Це Львів.

Проблема - відсутність координації оновлювальних робіт фасадів, брак коштів у місті, непрофесійність комунальних служб, нетерплячість орендарів, потреби бізнесу у кращій презентації продукції, брак коштів компаній на оновлення цілого фасаду.

Пропоноване рішення - співфінансування і заохочення такого співфінансування:
- Торгівельні точки, які хочуть оновити свій зовнішній виглдя, шукають додаткове фінансування від мешканців будинку на оновлення цілого фасаду (початкову готовність долучитись фінансово), а також визначають власні максимальні ресурси, які вони готові вкласти
- Міська рада долучається фінансово до тих проектів, де мешканці і бізнесмени спільно готові взяти на себе найбільшу долю фінансування (пріоритет - проекти, де треба менше грошей від ратуші), щокварталу 4-5 проектів.
- Міська ратуша розробляє матеріали, які можуть допомогти - опис якісного ремонту, на що звертати увагу, найкращі прикладі у місті, зведена нормативна база, естетичні і стилістичні рекомендації. За кожним проектом закріпляється спеціаліст, визначений мерією, який всіляко допомагає у проекту ремонту - порадами, контактами, попереджає про підрядників, надає естетичні та мистецькі рекомендації і т.д. Міська рада також створює каталог підрядників і публікує відгуки від їхніх замовників, також каталог митців, які можуть прикрасити фасади. Робота закріплених спеціалістів має також оцінюватись, львівянами, мешканцями і т.д. Така мяка підтримка допоможе пришвидшити процес ремонтів.

Так можна швидко й якісно вирішити питання ремонту будинків, також створити культуру співпраці мешканців і бізнесменів, культуру добросусідства і взаємодопомоги. Напрацьований досвід можна буде перенести на забудовників, на ремонт Сихівського гетто і т.д.

Нові готелі такі будуть

Польській Орбіс озвучив плани із побудови двох готелів у Львові (див. тут). Міська адміністрація сприяє у пошуку ділянки, що є дуже добре. Проте зважаючи на гостру потребу у готелях б-якого рівня, ратуша могла б створити фонд потенційних ділянок, описати це на сторінці і активно шукати інвесторів, як в Україні так і за кордоном. Управління земельними ресурсами або промисловості (бо багато ділянок для готелів можна отримати якщо вивести землю з під неефективних промислових обєктів) могли б допомогти у наповненні подібного цільового потенційного земельного банку. Натомість зараз немає навіть хоч якоїсь інформації для потенційних інвесторів та сторінці http://www.city-adm.lviv.ua/turizm_u_lvovi.html . Для стрибка у розвитку, Львову потрібна кампанія із залучення інвесторів у цю сферу. Інакше будемо мати 1 готель на 5 років, як маємо зараз.

Збереження історичної забудови Львова

Про проблеми історичної частини міста пишуть давно і докладно, наприклад у цій статті http://portal.lviv.ua/article/2004/09/18/141941.html. Проте можна думати про альтернативні ідеї/підходи до збереження історичної забудови Львова, наприклад:

• Спеціальний податок на видачу дозволів на забудову в межах Львова. Оскільки в місті спостерігається бум на побудову житлових будинків, то чому не можна внести у вартість дозволу на забудову додатку на відновлення центральної частини. Навіть якщо вартість квартир у новобудовах зросте на додаткову 1000 грн., це не відлякає інвестора, проте значно додасть коштів на проведення ремонтів. Умова - прозоре та ефективне використання коштів, щоб переконати мешканців у доцільності використання їхніх коштів. Можливо, виникнуть запитання, чому у вартість дозволу наприклад на Сихові має бути включений подібний податок. Логіка відповіді проста - оскільки мешканці перебуватимуть не лише на Сихові, але в центрі міста.
• Введення додаткової плати на паркування або проїзд в центральній частині міста. Треба бути чесними з собою, - ми самі руйнуємо місто, оскільки отруюємо атмосферу викидами. Підняття плати за парковку на 1грн. за годину додасть автоматично тисячі гривень для вирішення проблеми. Так, проблематично, так, дорого, проте необхідно. Це спонукає людей використовувати технології і не робити зайві поїздки в центр. Одночасно потрібно вдосконалювати систему громадського транспорту.
  
• Розробка рекомендацій із ремонту кондомуніумами мешканців. Ситуація: в будинку живе декілька заможних сімей і декілька сімей, що перебувають за межею бідності. Всі хочуть жити у відремонтованому будинку. Проте заможні сімї не мають часу, всі мешканці не мають знань та необхідної компетенції для організації ремонту. Яким чином допомогти мешканцям, які мають фінансові можливості та бажання, відремонтувати будинок? Пропозиція - створити рекомендації, крок-за-кроком інструкцію, яким чином можна це зробити. Відвести для координації спеціальну посаду (правдоподібно, яка вже і так існує в міськраді), яка б мала допомагати об'єднанню мешканців в ремонті. Інструкція мала б висвітлити: 1) оцінку необхідного фінансування, 2) джерела фінансування, у т.ч. можлива допомога з бюджету, 3) перелік необхідної документації, 4) перелік професійних будівельних організацій, 4) умови тендеру. ......
  
• Створення Інтернет сторінки з профілями будинків, що потребують ремонту. Це можуть зробити студенти-стажери за одне літо (впевнений, рада має цифрові камери). Така сторінка має постійно оновлюватись із інформацією про те, які об'єкти планується відремонтовувати за кошти бюджету, які - за рахунок підприємств, які - за рахунок коштів мешканців. Водночас ця сторінка стане фокусом відновлення Львова, допоможе наприклад зконцентрувати допомогу спонсорів або інвесторів, які хочуть вкласти кошти в місто (наприклад дозволить називати будинки імена догорів та меценатів). Поляки, австрійці, колишні львів'яне зможуть вкладати кошти у відбудову своїх колишніх або теперішніх будинків.
  

Маєте інші ідеї - висловлюйтесь!