Використовувати вартість нерухомості

За декілька років вартість нерухомості зросла, криза або не криза, квартири, земля, нерухомість у Львові коштують сотні та тисячі євро за квадратний метр. Іпотека нарешті допомогла багатьом отримати власні квартири. Водночас за відсотком іпотеки Україна значно відстає від інших країн - тобто більшість квартир знаходяться у власності, без іпотечних зобов'язань.

Більшість таких квартир - це спадщина Радянського Союзу, - квартири, отримані від держави і приватизовані. Значна частка людей, які живуть у таких квартирах, або нарікають на малі зарплати та рівень життя, заважають створенню асоціацій співвласників багатоквартирних будинків або ставлять ще якісь вимоги до влади, громади, сусідів тощо. Проте такі люди - заможні, маючи нерухомість, в якій закрита значна вартість, і якою вони не хочуть або не можуть правильно розпоряджатися.

Квартири стали священною коровою, на які не можна зазіхати. Чому? Чому будинки мають ремонтуватися за копійки жеків, коли власники мають квартири вартістю у декілька десятків тисяч і не гривень? Чому є борги за тепло і воду? Чому молодь не може знайти грошей для початку власної справи, коли їхні діди і батьки мають квартири, будинки, дачі?

Що можна зробити
- Розробити фінансові механізми, за яким мешканці можуть отримувати фінансування для власних потреб, потреб утримання будинків тощо, за рахунок часткового і мінімального використання іпотечних механізмів, з покриттям ризиків страховими компаніями та за мінімальними відсотками
- Створити пул (групу) банків та фінансових установ, які матимуть доступ до страхування своїх ризиків містом за умови надання кращих умов для мешканців міста (дешевих кредитів для певних потреб - наприклад тих самих ремонтів будинків)
- Встановити жорсткий контроль над використанням інформації про можливості схеми, з метою уникнення шахрайства, особливо із людьми похилого віку; залучити соціальну службу до донесення інформації про можливості до цільової групи
- Створити механізм підтримки молодих підприємців - які отримували б кошти за рахунок застави часткової застави нерухомості родичами та допомогу від професійних організацій підтримки бізнесу (для супроводу ідей)

Для чого
- Дати можливість людям старшого віку мати кращий достаток, передавши частину виплат за іпотечним кредитом своїх спадкоємцям (дозволити людям старшого віку розкрити та використати частину вартості своєї нерухомості)
- Дати можливість мешканцям будинків провести капітальні ремонти, із внесками від всіх - і тих, хто має кошти, і тих, хто немає грошей але має нерухомість у такому будинку (за рахунок нової схеми)
- Дати можливість батькам та родичам підтримати підприємливі ідеї своїх дітей та родичів - за рахунок часткової застави нерухомості

Клуби для людей похилого віку

Чим займаються люди похилого віку у Львові? Заховані у квартирах, дачах, зіслані на села, доглядають за онуками - у кращому випадку. Чому не можна активізувати цей прихований потенціал, для покращення їхнього життя та для пожвавлення життя у Львові загалом?

Що можна зробити:
- Підтримати ініціативи на низовому рівні, спрямовані на людей похилого віку, наприклад клуби за інтересами, субсидіювати походи та поїздки, творчі колективи, культурні заходи, зустрічі, самоорганізовані людьми, яким за 65 або де використовується їхній потенціал або знання (наприклад збір історичних даних неурядовими організаціями - зустрічі свідків певних епох або знакових подій). Часткового надавати субсидії на запропоновані проекти. Надавати допомогу у пошуку приміщень для проведення заходів та проектів.
- Підтримати промоцію найкращих проектів як приклади активності на лайт-боксах, в ЗМІ, на біг-бордах, за рахунок соціальної реклами та/або за рахунок коштів соціальної служби - найголовніше, щоб влане люди похилого віку почули про мождивості, про приклади активності та можливості залучення
- Залучити церкви, шпиталі, власне соціальні служби до поширення інформації
- Передати функції та бюджети підтримки на районні адміністрації - вони значно ближче до людей - надати більші бюджети в тих районах, де проблема особлива гостра - наприклад у Сихівському районі (людям старшого віку там просто немає де подітись і що робити)

Спів-фінансування соціальних проектів

Як місто може отримати більше від використання бюджетних коштів? Один із способів, який наразі не використовується, - це заохочення фінансування важливих соціальних проектів мешканцями міста та компаніями. У випадку, якщо міська влада надаватиме суму, рівнозначну тій, яку назбирають мешканці або компанії, - це спонукатиме приватну ініціативу. Неурядові організації можуть стати флагманом процесу, - власне для цього за статутом вони й існують. Від дверей до дверей, переконуючи, збираючи, рекламуючи, можна назбирати достатньо коштів для вирішення тих питань, які давно турбують громаду. Наприклад, якщо мешканці багатоповерхового будинку готові вкласти десятки тисяч з власної кішені на відновлення бічної дороги, до якої у міської влади певно що роками не дійдуть руки, - чому місто не може дофінансувати цей проект, тим самим зекономівши кошти міста на той самий ремонт. Ремонт або розбудова дитячих майданчиків, покращення освітлення, покращення матеріальної бази шкіл або лікарень, фінансування вистав та нових проектів культурних устано, нові пам'ятники та сукльптури, і т.д.

Переумови:

• Прозора схема, доступна для всіх
• Гарантування наявності грошей на рахунку для здіснення проекту
• Єдиний простий механізм розподілу, адміністрування, контролю та звітування, максимальне відсторонення міських службовців від реалізації проекту, і максильне їхне залучення у контроль над результатами
• Кожен проект повинен мати наглядову раду із впровадження, члени якої особисто гарантують та відповідають за достовірність реалізації проекту
• Залучення преси як ефективного каналу громадського контролю над виконанням проектів

Відсторонення міських чиновників та комунальних підприємств дозволить значно покращити ефективність освоєння коштів громади, створити передумови для появи нової категорії соціальних підприємців, які зможуть розширювати набутий досвід на інші регіони України.

Вміти вибачатись

Міська влада не вміє вибачатись за незручності:

• Стовпотворіння в аеропорті - замість незграбної реклами на колонах в аеропорті можна було б десь повз стіну поставити невеликі але гарні дошки із вибаченням за спричинені незручності та інформацією про те, коли і як буде готовий новий аеропорт
• Корки в місті - у маршрутках можна було б вивести перепрошення на радіо замість (часом) беззмістовної реклами на маршрутко-телебаченні
  
• Ремонт дороги - дошка-оголошення із вибаченням за спричинені незручноті та інформацією про те, коли це тортури закінчаться
  

І справа не лише у владі - будівельні контори-підрядники, забудовники, управлінські структури - не мають культури вибачатись. Незручноті сприймаються як належне. Подібний підхід потрібно змінювати, потрібно вибудовувати правильну логіку ведення бізнесу - для споживачів, для людей, для самих себе. І якщо щось є незручим, за це прийнято вибачатись.

Торгово-розважальні центри

Львів починає жити у темпі інших великих міст - з торгово-розважальними центрами. Місто перетворюватиметься на громаду споживачів - які заробляють для того, щоб тратити. Останнє надходження - ТРЦ Леополіс. Львові подібні центри вкрай необхідні, проте девелопери не повідомляють про ті проблеми, які створюватимуть подібні ТРЦ. Що можна було б зробити:

• Чи перероблятиметься сміття, яке продукуватиме ТРЦ?
• Як ТРЦ вплітатиметься у соціально-культурну текстуру міста - чи будуть місця для культурних презентацій, чи зарезервовані субсідійовані місця для авторських крамниць львівських дизайнерів, площі для виставок картин і т.д.
  
• Потрібно рахувати викиди парнікових газів, які спричинить будівництво цього ТРЦ, - він споживатиме величезну кількість енергії - чи використано принципи зеленого дизайну, чи власники задумуються над альтернативними джерелами енергопостачання - площа даху вимірюватиметься десятками кв.м.
• Як ТРЦ працюватиме із мешканцями міста, які можуть лише спостерігати за карнавалом конзюмеризму? Чи викидатимуть продукти чи передаватимуть у притулки?
  
• Чому до розробки не залучені жодні із львівських архитекторів - як ТРЦ використовуватиме елементи сусто галицької архітектури? Чи він стане звичайним стандартним ТРЦ, яких тисячі по світі - точна копія з трохи іншим логотипом? Що виділятиме ТРЦ по-між інших?
  

Простіше задуватись над цими питаннями зараз, коли можна використати найкращий світовий (не лише польський) досвід та навчитись із помилок іншим, відслідкувати тенденції та наслідувати тренди. Крім того, на суспільно-корисні цілі можна залучити дердфінансування (з місцевого бюджету або проектів, які фінансуватиме ЄС в рамках програми добросусідства).

Чому Сихів зникне

• Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
• Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
• Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району
  

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).

Що можна зробити із смітттям

Чому не спробувати подати ідеї про те, що зовсім не тямиш? Парадокс? Може і так, але ще більший парадокс, що ті, хто начебто є еспертами, за 20 років нічого не зробили. Йтиметься про СМІТТЯ. Проблема - сміття є багато, сміттєзвалище є одне і переповнене, сміття стає все більше із зростанням заможності, грошей не було і немає і це не дуже приятна проблема, щоб про неї говорити.

Як можна дивитися на цю проблему? Так, як роблять завжди - шукати варіанти, що робити із сміттям. А чому не почати розмови з іншого боку?

Погляд 1. Зменшити продукування сміття

• Зібрати у міській раді представників торгівельних мереж та базарів і провести діалог, що можна зробити спільно 1) щоб заохотити споживачів задумуватись над кількістю речей, що йдуть в сміття, 2) зменшити використання пластику в торгівельній мережі (кульочки - геть)
  
• Провести толкову, яскраву, вдумливу інформаційну кампанію про сміття
• Сміття намагаються не зауважувати - ящики переважно заховані добре і десь у дворі. Як привернути увагу? Наприклад, можна поруч із смітниками поставити таблички із вагою сміття, вивезеного із даного смітника і графік зростання/зменшення + якісь порівняльні факти (1кг сміття - 3 дерева). Провести конкурс серед НУО та шкіл - ідей буде безліч.
• Організувати ярмарки-продажі. Що для когось сміття - для іншого мрія року. А де і як такі люди та їхні речі мають знайти один одного? У Львові є десятки компактних спальних районів, де люди можуть перенести речі з будинку в будинок. А скільки радості для дітлахів - побавитись у торговців? Й скільки сміття буде врятовано! і громада почуватиметься громадою, а не випадковими сусідами на дворі.
  

Погляд 2. Зробити сміття вигідним для продажу.
Якщо ми знаємо, що сміття може принести гроші, ми зважимо на те, чи викидати чи ні. Часом це смішні гроші - але якщо ми знаємо когось, для кого це зовсім не смішні гроші - це змінює ставлення.

• Десь там під Львовом є целюлозно-паперовий завод. Йому потрібна вторинна сировина - містові потрібно позбутись вторсировини-потенційного сміття. Потрібно знайти формулу співпраці.
• Залучити дослідників для вивчення складу сміття - що власне викидаємо? Потім створити табличку, де в одній колонці - тип сміття, у другій - кому це сміття може стати вхідною сировиною.
  
• Подивитись , які ферми готові брати біо-сміття на корм худобі чи на добрива - і дешевше, і біо, і зіпсуті продукти підуть не в сміття
• Найгірше забруднення - від пластику (упаковки) - але точно є хімічні заводи, здатні переробляти цю сировину на щось корисне.
  

Погляд 3. Іновативні підходи до збору сміття
Традиційний підхід - розставити ящики для збору сміття і чекати поки вони не наповняться. Розбудувати систему сортування сміття і дорого, і потребує часу, а також адаптації до ментальності.

• Бабці-екологи: у кожному будинку є бабці, які сидять без роботи, які животіють на пенсію але які готові щось робити - ці бабці є потенційними неоціненними помічниками міста. Вони можуть збирати розсортоване сміття від мешканців будинку (наприклад, у мішках різного кольору) і виносити у певний час дня на двір, коли відповідна машина приїде зібрати. Оплата на ставку і за кількість. ЗМІ мають допомогти у промоції цієї роботи. Мешканцям менше головного болю із виносом сміття.
• Будівельне сміття - сервіс за викликом. Такі послуги вже є. Зважаючи на те, шо наступні 50 років місто буде систематично покращувати житлові умови, а потім почнеться перебудова Сихова - будівельного сміття буде більше і більше. Як скласти ланцюг постачання - від свідомого споживача, який знає як і де викликати такий сервіс з вивозу, до компаній-вивізників, які знають де його утилізувати, до переробників, які мають чіткий технологічний процес. Тобто будівельне сміття вже збирають - але його не переробляють.
  
• Двірники - якщо кожен двірник чітко знає, де завезти певний тип сміття, за який йому заплатять - він домовиться із магазинчиками, мешканцями - і таким чином менше піде на сміттєзвалище.
  

Погляд 4. Попередити виникнення сміття
Скоро у сміття підуть старі компютери, мишки та клавіатури, мобільні телефони і т.д. (т зв сміттєтроніка).

• Повчитись від країн ЄС, які механізми вони впроваджували - 25 країн мають різні національні системи - тобто це 25 способів! Зібрати торговців електронікою та технікою та обговорити план дій. Рано чи пізно їм це доведеться робити - вчитися що робити із повернутими колись проданими товарами. Краще вчитись вже.
  
• Масові заходи - це десятки тон сміття нарано. Якщо продумати план дій із організаторами - принаймні половина піде назад у переробку, не на звалище.
  

Погляд 5. Підвищити гідність людей, які працюють із сміттям.
Гидко, бридко, сморід, противно - асоціативний ряд із роботами, повязаними із цією сферою.

• Провести аналіз умов роботи - що можна зробити із мінімальними витратами. щоб максимально покращити умови роботи - запитати самих людей. Не здивуюсь, якщо начальство за ці роки ніколи не питало безпосередніх виконавців.
• Познайомити людей - часто ці професії не є надто соціальними - провести якійсь зустрічі для того, щоб зробити життя людей більш цікавим, щоб були якійсь моменти спілкування. Зустрітись із компаніями-переробниками вторсировини, або навіть виробниками упакування і т.ін. - щоб люди відчули себе поміченими суспільством.

Звичайно, тема сміттєзвалища та переробки сміття - важлива, і потребує окремого аналізу.

Міжнародність міста

Львів є дуже гомогенним - дуже українським, дуже словянським і абсолютно відстороненим від впливу іміграції. Так довго не буде. Із зростанням заможності, відкриттям економіки для інвесторів та старінням населення у Львові буде більше людей незвичної зовнішності. Як ми до цього готуємось?

Чому не залучити школи, університети та неурядові організації до покращення культурного розуміння? Чому місто не фінансує заходи спеціально для іноземних студентів (наприклад певні можливості для інтеграції в українське суспільство)? Згодом постануть питання дозволів на роботу для іноземних працівників - чому міській владі не зробити перший корок назустріч і не посприяти створенню чіткої і легкої системи отримання цих дозволів і мати інформаційні матеріали про процес для працівників та працедавців? Інфо-рекламна кампанія із заохочення відкритості та толерантності по відношенню до іноземців або новоприбулих українців. Провести іновативну кампанію, яка б зробила негативне ставлення до іноземців (особливо з Азії та Африки) "немодним", - це дуже актульно для молоді, особливо непрацюючої й схильної до агресії. Або яка б показала львівян десь у Китаї або Африці - щось люди задумались над глобалізацією. Залучити базари, будови, університети та інші місця, де реальна поява іноземців - або де вони вже працюють.

Краще попередити проблему, ніж воювати з наслідками.

Бідність вчителів

Зарплати вчителям платять з місцевого бюжету (наскільки мені відомо), коштів на підвищення зарплати хронічно не вистачає і виділяються ці кошти мало не за залишковим принципом. І це тоді, коли школа - основа добробуту майбутнього. І блюзнірством є будь-які заяви про збільшення зарплати, допоки зарплата пересічного вчителя не буде принаймні 4000грн на місяць - коли вчитель може прогодувати родину і жити нормальним життям (відпочинок, квартира і т.д.).

Водночас усі чудово знають про ринок репетиторства - особливо розумні викладачі не мають іншого вибору для виживання. Це натуральний чорний ринок, який не регулюється, який часом переростає у корупцію (поступання у вузи), де готівка обмінює руки без жодних податкових зобовязань. Народ передає один одному про добрих і поганих репетиторів, рекомендуть і відговорюють і тд. Є проблема - і рішення полягає не у тому щоб закрити на неї очі (уникнути відповідальності), і не у тому щоб заборонити (підштовхнути викладачів за межу виживання).

Чому не спробувати:
- Створити офіційний ринок репетиторів, із їхньою реєстрацією як СПД або якимось іншим способом легалізувати практику. Надати розяснуючі матеріали для практикуючих викладачів.
- Обумовити рівень якості наданих послуг і створити сторінку, де учні, батьки можуть надавати свої відгуки, навіть оцінювати якість наданих послуг.
- Створити фонд, до якого можуть звернутись батьки та отримати безкоштовні або дуже дешеві ваучери, якими вони можуть оплачувати послуги репетиторів, але лише офіційно зареєстрованих. Це заохочуватиме перехід з тіньової у нормальну економіку репетиторів.
- Встановити методичні рекомендації стосовно балансування безкоштовної освіти та платного репетиторства - потрібно уникати ситуацій, коли викладач стає у першу чергу бізнесменом. Думка учнів, батьківських рад та методичних комітетів буде вирішальною.
- Всіляко пропагувати та заохочувати батьків користуватися лише офіційними репетиторами. - Допомагати викладачам у знаходженні правильного балансу між основною та побічною роботами, а також професійним розвитком. Потрібно створити банк додаткових робіт вчителів та пропагувати реальні випадки - хтось друкує книжки, хтось робить дослідження, хтось перекладає у вільний від школи час - вчителі теж мусять вчитися жити краще за умов, які склалися. Потрібно позбутися таврування тих, хто пробує заробляти більше. Але потрібно робити це виважено і поступово.

Зрештою, зарплати мають зростати.

Як перетворити проблему заробітчан на можливість росту?

Проблеми, повязані із явищем заробітчанства:
• Відтік людей працездатного віку
• Розбиті сімї, нестворені сімї
• Розбещені діти, які звикли отримувати гроші від батьків і не мати батьківського нагляду
• Притік грошей у непродуктивну економіку - інфляційний фактор (більше грошей намагаються купити ту саму кількість товарів)
• Проблеми соціального та юридичного захисту

Як можна перетворити проблеми на можливості:
• Залучити інвесторів з тих країн, де працюють заробітчане - знання мови, розуміння ментальності з боку інвестора. Деякі робочі місця на рівні 1000 євро/місяць неможливо заповнити в країнах ЄС. За ті самі гроші, що вони (навіть не заробляють) заробляють за кордоном, ті самі заробітчане повертатимуться.
• Замість проїдання грошей - інвестувати їх. Міська влада повинна віднайти ті приклади, коли гроші заробітчан пішли на створення малих підприємств в Україні (такі є). Провести промоційні заходи, залучити церкву, НУО, розповсюдити інфо там, де треба (автобуси і т.д,)
• Створити канали пошуку робітників серед заробітчан українськими працедавцями (агенції, газети - потребує вивчення)
• Почати роботи із міською владою тих міст, де є скупчення українців, н-д Мілану, Лісабону, Афін. Це дасть можливості для промоції Львова у цих країнах (безкоштовної).
• Створити неформальне обєднання голів облдержадміністрацій та мерів міст, які є постачальниками заробітчан - зробити це постійно діючим форумом, з центром у Львові. Навколо такого форуму може створитись ціла під-галузь, кластер з досліджень, тренінгів, баз даних, культурних відносин тощо.

Поэтапнaя программа реформирования ЖКХ

Це саме для Львова?

http://www.dn.kiev.ua/events/ukraine/gkhkiev_17.html

Депутат Киевского городского совета Владимир Бондаренко презентовал поэтапную программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства столицы.

• изменение юридических отношений внутри самой системы
• установление стандартов на услуги, чтобы потребитель мог обратиться в суд в случае предоставления некачественной услуги и не платить по счету
• налаживание общественного контроля
• переход на прокладку новых сетей по новым инновационным технологиям и техническое переоснащение ЖКХ и тому подобное
• провести децентрализацию и демонополизацию системы ЖКХ на базе единых стандартов обслуживания

Сихів - відновлювана енергія, мистецтво і спроба покращити сірість

1. Відновлювана енергія для Сихова та міста
- Багато багатоповерхівок Сихова мають величезна площі, відкриті до прямого сонячного проміння. Можна замінити частину фасадів будинків і замість плитки запровадити сонячні панелі (наприклад такі).
- Проведення освітньої компанії серед дітей та підлітків, оскільки вони можуть руйнувати панелі. Залучити їх до встановлення панелей.
- Встанвити балансовимірювач – великий обліковий пристрій, який би показував, скільки енергії споживається районом і скільки відновлюваної енергії виробляється.
- Спробувати знайти панелі, які можна використувати як поверхню для артистів, - поєднання із зміною дизайну мікрорайону.

- "Сихівські Дахи" – створити програму із зведення спеціальних споруд на дахах мікрорайону для вбудови сонячних панелей або для вітряків. Дахи декількох будинків можуть використовуватись для цього, - створити футуристичні споруди сучасного дизайну. Кожен Сихівський Дах має стати атракцією для туристів. Можливо, панелі можуть зводити сонячне проміння з одну точку – запалення сонячного вогня на Сихові на Купала, наприклад – створити церемонію для цього.
- Залучити місцевих науковців для проведення програми.

2. Дизайн для мешканців
Надавати грошову програму відновлення та перебудови внутрішнього устрію підїздів сихівських будинків. Частину може покривати місто, другу частину – обовязково мешканці будинку. Можлива розстрочка за допомогою банківських кредитів. Відкриття конкурсу на дизайн підїздів. Мешканці зможуть самі обирати той, що їм сподобається найбільше.
Перевага для мешканців (чому вони/ми мають платити) із зміною дизайну зміниться ринкова вартість їхніх квартир. Проводити роботу зі агенціями нерухомості та асоціацією агентів.