Табло СЕЛ ("Стан Економіки Львова")

Політики, чиновники, журналісти, науковці, домогосподарки у Львові судять про стан економіки Львова базуючись на власних заробітках, колу знайомих або уявленнях. Так народжуються міфи, хибні думки, перебільшення, недомовки та відверта брехня.

Що можна зробити?

Табло "Стан Економіки Львова" - встановлене прямо коло ратуші або також і в інших громадських місцях (наприклад вокзал, а також на сайті поруч або замість лічильників відвідуваності). Табло має показувати наступні показники:

• Скільки є підприємств усіх форм власності у Львові
  
• Скільки підприємств створилось/закрилось за останні 6 місяців?
  
• Який середній оборот підприємств за останній квартал? Які зміни за останні 6 місяців?
  
• Скільки підприємців зареєстровано у Львові? Які зміни за останні 6 місяців?
  
• Скільки робочих місць (формальних) є у Львові?
  
• Яка середня зарплата та яка її динаміка за останні 6 місяців?
• Скільки штрафів наклала і перевірок провела податкова? Який перевірочний тягар на одне підприємство?
• Скільки податків сплачено у Львові?
  

Ці дані можна отримати в управлінні статистики, податковій, управлінні зайнятості - власне тут вони і стануть у нагоді. Саме так можна опосередковано спонукати економіку до тенізації, пояснити людям, чому важливо не затискати підприємців, чому компанії мають зростати. Потрібно краще і більше лікбезу та наочної агітації. Так львів'яни почнуть звикати судити на основі даних, не уявлень.

Споживання культурного продукту - ваучери на культуру

Місто зацікавлене у зростанні економіки, обсягу економіки міста, яке впершу чергу залежить від споживання продуктів та послуг. Закони ринкової економіки диктують, що саме споживання тягне за собою робочі місця, податки, проплати постачальникам і т.д. Натомість споживання вимагає рітейлу (цивілізованої торгівлі) - якого обмаль у Львові (King's Cross Leopolis, Opera Passage, Магнус), а будівництво нових площ - значні інвестиції. Також пам'ятаймо, що продутки і товари переважно не львівські і навіть не українські - тобто робочі місця не у нас. Якщо додати питання екології, надмірної меркантилізації, - виникає питання, що може стимулювати економіку?

Культурний продукт - екологічно чистий, місцевого виробництва, який не вимагає капітальних чи іноземних інвестицій. Опера, виставка, шоу, фестиваль, вистава, клуб, вечірка, дискусія, слухання, виступ, книга, мистецтво, скульптура, подія, артефакт, - грошо-тура - культура в грошах - за яку беруть гроші, - це і є культурний продукт. Ідея, народжена творчістю, висловлена у формі, представлена споживачу, - і продана.

Саме збільшуючи споживання культурного продукту, можна швидко стимулювати створення нових робочих місць, піднесення туризму, приплив свіжіх ідей та людей до міста. Львів, маючи великий потенціал, має всі підстави для збільшення культурного продукту в економіці міста. Але є певні завади:

• Небажання продавати і невміння ставити справедливу ціну - львівські культурні інституції не навчились брати гроші за свою роботу - частково радянський менталітет коли музей чомусь має бути безкоштовним, частково відсутність досвіду - звичайна обивательська логіка говорить, що чим дешевше - тим більше людей піде - а вони не йдуть ... натомість підніміть ціну вдесятеро - і буде аншлаг - есклюзів - і кошти для розвитку.
• Непрозорі господарські процеси - для того, щоб культурний продукт справді приносив користь економіці міста, мають бути квітки і офіційна прозора бухгалтерія, не нал на вході до приміщення, де відбувається фестиваль чи продаж квитків з рук. Мають бути обороти по рахунках, офіційні зарплати з виплатами в соц фонди, мають бути договора з постачальниками.
  
• Низький місцевий попит - за самовозвеличення Львова, насправді зали театрів часто полупусті, галереї відвідуються мало, а ще менше заплатять за те, щоб послухати відомого артиста у великій залі. У вихідні допомагають туристи, але саме місцеве населення становить основу попиту на культурний продукт, туризм - лише допомагає отримати добру маржу на обсягу продажів - економічний закон. А місцевий попит малий - мізерна частка населення стабільно споживає (платить за) культурний продукт.
  

Що можна зробити?

Стимулювати споживання культурного продукту - ввести міську схему ваучерів на культуру.

• Ваучер - це субсидія місцевого бюджету львів'янину на споживання культурного продукту - ваучером можна оплатити % вартості продукту за вибором, але не більше наприклад 20 грн. за ваучер.
• Ваучери можна придбати за 50 коп. у місцях продажів квитків, у ратуші, замовити через інтеренет, але за умови львівської прописки та реєстрації у відповідній базі даних (яка піклується туристичними/культурними сайтами/службами міста). Відповідальна служба маж експериментувати і надавати ваучери групам мешканців, які зазвичай не споживають культурні продукти.
  
• Ваучери приймаються у закладах, які беруть участь у міській схемі, як приватні так і муніціпальні чи державні. Можливо надати сканери касирам закладів із схеми, для того щоб знати хто і де розрахувався ваучером.
• Інституції, які беруть участь, повинні надавати результати фінансового аудиту своїх закладів щороку та дотримуватись кодексу добровільних правил, які мають бути розміщені на всіх сайтах міста та інституцій.
• Інституції передають ваучери, які відповідно оплачуються ЛМР або відповідним ЛКП, ще краще якщо транзакції реєструються і передаються до оплати електронно, лише перодично звіряються.
  
• Можливо також, що скориставшись ваучером, споживач може отримати додатковий бонус - % знижку на наступний візит до цього закладу - вже без прив'язки до схеми.
  
• Надати тренінги інституціям, які беруть участь, про ціноутворення та якість культурного продукту.
• Проводити щорічну оцінку ефективності програми.
  

Іноземні мови для львів'ян

Без підвищення знання англійської мови ключового персоналу (та і просто персоналу) промисловість та послуги приречені на перебування у стані зомбі - ніби і є зростання, ніби щось робиться, але це все не можна назвати успішним розвитком. Керівники відділів з продажу, менеджери, власники - у більшості підприємств, особливо малих та середніх промислових англійська або відсутня або на рудіментарному рівні. Як можна сподіватись на розвиток екпорту або залучення інвестицій за таких умов?

Мовні школи - пересічний директор не піде вчитись до групи, де половина людей мріє про виїзд за кордон і з якими йому немає про що говорити. Репетитори - немає мотивації вчитись самому, і розмовляти англійською з іншим українцем ще не сприймається як спосіб навчання.

Що можна зробити?

Програму спів-фінансування навчаняя англійської для керівництва підприємств, коли 30% покривається студентом (керівником/менеджером), 30% - його підприємством, а 40% - містом (про пропоції можна дебатувати). Мовні школи, асоціації/кластери швидко створять відповідні програми та знайдуть відповідних слухачів.

Так, є ризик що результата може не бути - керівники або не будуть навчатись або закриють компанії. За 3 роки після початку такої програми провести незалежне оцінювання - як вплинула програма на розвиток бізнеса у Львові, - чи зріс експорт, чи було залучено інвесторів, чи загалом стан підприємства покращився?

Знакові проекти у Львові

Яка знакова будова з'явилась у Львові за 90-ті та 2000-ні? Знакова - це велика, значна, особлива, яка визначає місто, яка є частиною його душі? Така, яка стає частиною путівників, яка визначає місто, яка є свідченням епохи? Такі знакові будови мають значні бюджети, їхнє планування та будівництво триває роками, якщо не десятиліттями і навколо яких ведуться запальні дискусії. Знакові будови є результатом візії патрона - індустріаліста, мера, заможної родини або громадської організації, яка організовує збір коштів.

Існуючі знакові будови у Львові - Вірменьска церква, Успенська Церква, Катедра, Ратуша, Опера, Сейм (головний корпус Університету), певною мірою скансен на Кайзервальді (Шевченківський Гай). Колись були споруди Виставки Народовей у Стрийському парку.

Класичним прикладом знакової будови є musée du quai Branly в Парижі - музей народного мистецтва Азії, Африки, Океанії та Америки. Музей збудований з використанням "живого фасаду", є пам'яткою архітектури, є найбільшим в Європі музеєм зі своєї тематики та швидко став туристичним центром. Музей Бранлі - дітище Президента та (перед тим) мером Парижа Жака Ширака. Він коштував значних зусиль, великого бюджету, неодноразово ставав предметом парламентських розслідувань та громадських суперечок. Але для Ширака він став його спадщиною - культурною, історичною, - як пам'ятник "епохи Ширака", на кшталт як музей Помпіду став символом епохи Франсуа Міттерана.

Що могло би стати знаковою будовою Львова?

• "Музей Народів Європи" - колекція, музей, просвітницький та дослідницький центр історії давніх і нових народів Європи - об'єднуючий центр Європейського значення
• "Простір Болі і Страждань" - нести пам'ять про злочини проти людства 20 сторіччя. На місці в'язниці на Бандери. Щось відмінне від музею Терору в Будапешті.
  
• "Центр ООН у Львові" - створити містечко ООН та міжнародних організацій у Львові (про що вже писав).
• "Фестивальний центр" - зважаючи на 82 фестивалі у Львові та регіоні, місту бракує "серця" мистецтва, простору для митців, творців, - не окремий театр, а власне простір, де фестивалі і виставки можуть проводитись, народжуватись і трансформуватись. Де з простором можна експериментувати.
  

Чому за це варто боротись? Бо суперечки забудуться історією, але знакова пам'ятка лишатиметься не та одне сторіччя. Знакові споруди визначаються метрополійність міста, дозволяють ствердити "ми - можемо", підіймають мораль і врешті повністю окуплюють себе.

Програма та фонд сприяння крамарству

Центр міста має багато вуличок, будинків та перших поверхів, де можна було б відкрити цікаві магазини, бутіки, авторські майстерні, крамнички (авторський одяг, промисли, майстерні виробів з місцевих матеріалів, оригінальні аксесуари тощо – умовно назвемо це крамарство). Маючи можливість пробігтись по таких магазинах, люди частіше їздитимуть до центра на закупи, а після лишатимуться на каву чи вечерю. Сотні маленьких авторських крамничок притягуватимуть туристів та створюватимуть власні середовища, з яких народжуватимуться нові ідеї. З'являтимуться нові ресторани та кнайпи, створюючи позитивну спіраль розвитку для міста.

У Львові не бракує талантів, які хотіли б мати кращий доступ до своїх клієнтів. Але є брак капіталу, знань про ведення власної справи, захисту від зарегульованості та свавілля чиновників. Цьому можна зарадити:

Програма розвитку крамарства

• Курси бізнес планування – допомогти дизайнерам, майстрам, виробникам отримати необхідні знання як вести власну справу
  
• Допомога у підготовці бізнес плану та заявки у фонд розвитку крамарства (та/або інші джерела фінансування) 
  
• Доступ до персонального радника, який супроводжуватиме бізнес у перший рік його становлення. Якщо у програми буде 2-3 таких радника, між ними буде здорова конкуренція за те, щоб їхні опікуни таки встали на ноги 
  
• База даних приміщень для розміщення крамниць, із розв'язаними питаннями власності, вартості тощо – проведення роботи з власниками відповідних приміщень, гаряча лінія для тих, хто хотів би продати свої квартири на перших поверхах під крамниці
  
• Прописи вирішення питань (як перевести приміщення в центрі з житлового в нежитловий фонд, які інспенкції мають право перевірок, тощо)
  
• Спільна програма реклами бізнесів-учасників програми – рекламні кампанії за рахунок міста, безкоштовне розміщення реклами у брошурах, виданих коштом міста
  
• База даних з інформацією про ремонтні бригади, матеріали, архітекторів – можливість поділу знаннями учасниками програми 
  
• Гаряча лінія підтримки – якщо вимагають хабарі або затягують рішення, якщо якійсь чиновник чинить безпідставний опір тощо – учасник повинен знати що хтось переймається його проблемами і через цей номер зможе вийти на мера, начальство служб якщо треба 
  
• Створити неформальний клуб - зустрічі, навіть безпосередньо в крамницях, створених випускниками програми 

Фонд сприяння крамарству

• Фонд, в який місто щороку виділятиме кошти, з якого фінансуватимуться нові крамниці (з відповідною часткою в бізнесі та низькими відсотками) або нерухомість в центрі, яка здаватиметься в оренду власникам крамниць
  
• Партнерство з місцевими банками та бізнес-янголами – також вкладатимуть кошти у фонд – викрутити руки так, щоб були змушені вкладати дешеві кошти у цей фонд
  
• Залучення професійної компанії – менеджера фонду, на третій рік вимагати від менеджера поповнення фонду за рахунок дешевих ресурсів з інших країн, поставити дуже жорсткі умови роботи менеджера, персональні радники підприємців та менеджер фонду повинні вести жорсткі переговори (найменший ризик для міста з найменшими відстотками для позичальника) 
  
• Фінансування виділятиметься тим підприємцям, які є учасниками програми розвитку крамарства, працюють у рамках законодавства (зокрема біла зарплата проавцям тощо), за умови подальшого залучення радника з програми
  

Чим займаються львів'яни?

Успішне місто має пропонувати мешканцям гідну цікаву працю - робочих місць має бути багато, зокрема таких, що потребують високої кваліфікації. Чим більше категорій робочих місць, які може запропонувати місто пошукачеві праці - тим більш привабливим і динамічним є місто. Чи хтось проводив обстеження ринку праці у Львові, ґрунтовне, змістовне і аналітичне? Хто достеменно знає, де саме працюють молоді люди - дійсно працюють, не рахуються? Чи люди мусять підробляти чи вони задоволені основним місцем роботи? Хто знає, які найекзотичніші або найфутуристичніші фахи запропоновані на ринку Львова? Скільки робочих місць вимагають щоденного використання різних мов, скільки - відряджень, яка тривалість роботи працівників на одному місті? Скільки іноземних громадян працює у Львові? Як люди підтримують рівень своїх фахових знань або навчаються новим? Звідки мігрують люди до Львова - з області, регіону, зза кордону? З яких причин?

Маючи ці дані, можна співставити із тим, що пропонують ринки праці у розвинених країнах або з тим, що пропонують львівські університети та навчальні заклади. Можна думати про стратегію та дбати про розвиток.

Лище побіжний перегляд сторінки львівського регіонального центру зайнятості засвідчив повну відсталість цієї інституції від сучаного життя. Можливо, з підбором швачок та будівельників вони можуть допомогти, але коли у базі даних резюме подають новини з напів-оголеними телеведучими та сам сайт виглядає наше першотравнений транспарант - це сумно. Це не поступ - це деградація. Краще дозволити компаніям зайняти цей ринок і ліквідувати і подібні центри, і податки на їхнє утримання.

Промислові площі у Львові

Багато промислових площ у Львові та на Львівщині використовують неефективно, або вони просто простоюють. Водночас власники чи орендарі не надто поспішають змінити ситуацію, вичікуючи чи то зростання цін, чи просто їх не цікавлять питання ефективності і влаштовує напів-радянське господарювання. Як можна це змінити:

• Провести аудит промислових площ, які простоюють чи недовикористовуються
• Провести цикл робочих нарад із власниками / орендарями / директорами із залученням фахівців, прикладами з інших країн, потенційними інвесторами, які шукають площі у Львові чи під Львовом
  
• Подавати інформацію для преси - створити суспільний тиск на директорів, вивести їх на люди
• Проводити відверте лобіювання підвищення податку на землю та на ресурси - це дасть дуже добрий сигнал
  
• Напрацювати графіки ефективності використання площ - ВВП на кв.м. або оборот на м.кв. - дозволить графічно побачити які ділянки використовують ефективно, де приховують обороти і де поступово починають з'являтися кластери доданої вартості
  

Іновайційні компанії у Львові

Де ті львівські компанії, якими можна пишатися? Які спромоглись так поєднати людський, фінансовий та матеріальні капітали, що створили унікальну продукцію, яка покращує життя людей багатьох міст та країн. Компанії, які утворили додану вартість у Львові, створили сотні робочих місць для амбітних працівників? Не ті компанії, що купили землю та збудувати жахіття на ній, не компанії групи купи-продай, які так наполегливо покращують свій імідж ПіаР-ом для наступного виходу на фондовий ринок без зміни суті бізнес-моделі купи-продай, а машинобудівельні компанії, підприємства із складніим виробничим процесом? Яке львівське підприємство випускає продукцію із 1000+ складників, продукція яких підприємств базується на технологіях, захищених патентами, яка компанія має понад 1000 бізнес-процесів чи кроків у виробничому процесі чи процесі надання послуг? Яке львівське підприємство має мережу продажу продукції у більше ніж 20 країнах? Які львівські підприємства чи компанії фінансують наукові розробки та заохочують раціоналізаторські впровадження? Які компанії (навіть ІТ) створили продукти чи надають послуги, які є унікальними в світі?
Потрібно мати перелік підприємств, які базуються у Львові, і які здатні перейти до випуску іноваційної, технологічно- чи процесо- складної, продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Цей перелік складатиметься з різних груп, залежно від економічного стану компанії та рівня іноваційності. Кожна група вимагатиме окремого стимулювання, - від зустрічей до фінансування виїздів, навчання і т.д. Мета міської влади - створити середовище потреби в іноваційному розвитку серед промисловців Львова та технологічно-інтенсивних компаній (вкл. сектор послуг), поєднати науковий, соціальний потенціали міста м'якими методами. Міська влада не зможе самотужки допомогти у відлагодженні фінансових механізмів іноваційного розвитку, - до цього мають бути запрощені зовнішні експерти.
Окремо має проводить політика із активного залучення зовнішнього капіталу (українського, польського та іноземного) для створення іноваційно-просунутих виробництв та компаній. Зокрема, потрібно визначити ті елементи інституційного ландшафту (НДІ, кафедри з розробками та справді фаховим персоналом, незадіяні або недозадіяні людські ресурси), які здатні привабити таких інвесторів. Уявіть Політех, якійсь дослідницький інститут та певний завод, які разом із представниками мерії пропонують Львів як розташування виробнитцва на спеціалізованих високотехнологічних заходах в Європі та далі у світі? І коли представник мерії здатний обслужити потенційного інвестора від першої зустрічі до відкриття заводу? У мерії мають бути фахівці, які здатні привести до Львова заводи Intel і т.п. Львову потрібні такі компанії, які б замовляли розробки нової продукції у львівських вчених та думати над розбудовою мережі продажів в Азії із львівського офісу. І починати треба із інвентаризаціх тих підприємств та компаній, які мають потенціал, які найбільш придатні до переходу у категорію іноваційних.

Професіоналізація та легалізація надання послуг

Як вивести з тіні діючих гравців, активізувати конкуренцію та створити нові ринки послуг у Львові? Йдеться про дуже прозаїчні нагайні послуги, попит на які постійно зростає, тоді як якість та вартість послуг є не найкращими, якщо взагалі такі послуги надають. Приклади:

* Отримання дозволів на добудови, перебудови і т.д. (кожен має займатись своєю справою, мешканці не повинні бігати по кабінетах чиновників, якщо в них є робота)
* Ремонтні роботи в квартирах (електрики, муляри, монтажники, столяри, будівельники і т.д.)
* Озеленення території (наприклад внутрішні подвір'я)
* Проектні організації (зокрема для дрібних проектів як наприклад перебудова під'їзду чи оновлення брами)
* Ремонтні майстерні (гаражі, ремонт побутової техніки і т.д.)

Будь-хто, хто хоч раз стикався з потребою у подібних фахівцях, згадає брак інформації, відсутність можливості перевірити, хто стоїть за конкретним ТзОВ чи СПД, знайти інформацію про попередню роботу. Це забирає час у мешканців міста, робить дійсно добрих майстрів закладниками поганої репутації галузі загалом, - зменшує якість життя у Львові.

Як влада міста може посприяти у вирішенні цієї ситуації без втручання у ринкові механізми?

• Фінансувати розробку, створення та розповсюдження інформації про знаки якості певних послуг (наприклад, груп з ремонту квартир) на засадах самоорганізації учасників ринку. Наприклад, асоціація підприємців, які надають послуги з ремонту квартир може розробити показники, за якими надаватимуть відповідний знак якості послуг. Місто має визначити обов'язкові критерії, наприклад легальність ведення бізнесу, страхування відповідальності, наявність інформації в Інтернет, відповідність оплати вказаним розцінкам. Інші, зокрема технічні критерії, - це справа асоціації. Так само контролюючий орган знаку якості має нести відповідальність за акредитацію підприємств та підприємців , обробку відгуків споживачів та промоцію відмічених підприємств. Таким чином можна опосередковано спонувати створення прозорих ринків послуг, зменшити "чорні" роботи, провести освіту мешканців, зробити прозорою систему ціноутворення на послуги. Місто має бути власником побіних галузевих знаків якості (на рівні торгівельної марки), та визначити керуючу/управлінську організацію по веденню та просуванню знаків на ринку. Участь має бути добровільною та не суперечити законодавству.
• Провести акредитацію та визначити чіткі умови роботи для проектних компаній та тих, що займаються збиранням дозволів. Не є таємницею існування подібної групи людей, деякі з яких мають дружні відносини в ратуші та швидко залагоджують справи. Проте люди без зв'язків не мають можливості найняти когось для вирішення власних питань. Виведення компаній, які мають справу із дозвільною системою, у цивілізоване русло шляхом акредитації лише дозволить легалізувати існуючий ринок та встановити цивілізовані умови роботи. Зважаючи на факт активної перебудови та подальшої розбудови Львова, попит на такі послуги лише зростатиме і в інтересах міста професіоналізувати та легалізувати цей ринок.
• Створити партнерство з зацікавленими компаніями для вирішення даного питання. Виробники будівельних матеріалів, власники магазинів, виробники деталей і т.ін. так само зацікавлені в легалізації та подальшому зростанню ринку послуг, як і міська влада. Створення постійнодіючого форуму, об'єднання, де влада та бізнес можуть обговорювати механізми впливу на ринок, де бізнес може ділитись напрацьованими механізмами (виробники побутової техніки за останні 5 років налагодили добру систему післягарантійного обслуговування продукції, - з цього можна повчитись чиновникам та іншим підприємствам). Існування побідного об'єднання дозволить також віднайти механізми спільного фінансування необхідних заходів, коли місто не дублює фінансування на те, що можуть проплатити компанії (з маркетингових бюджетів чи як частину програм соціальної відповідальності). Зустрічі дозволять узгодити пріоритети, - бізнес відчюватиме підтримку з боку влади міста.

Енергія молоді та оживлення міста

Тиша, спокій, непоквапливий плин життя, місто, що вимирає опісля 10 вечора - для міста, яке пишається кількістю студентів, це неприйнятно. Маючи стільки молоді, потрібно втілити її енергію, потрібно дати можливість молодим людям із ідеями, запалом, енергією, спробувати себе. Проте як?

1. Позбутись звичної ментальності - молодь має радикальні ідеї, треба мати сміливість визнати право молоді на незвичні проекти та ідеї. Не ставити перепони, не встановлювати рамок для проектів. Не засуджувати ще до початку ідеї. Не давати старому поколінню оцінювати ідеї - ті, кому за 25, вже не здатні думати вільно (для прозорості - автору значно більше).
2. Мати кінцеву мету - розбурхати місто, зробити життя у Львові динамічним, залучити більше людей до участі у суспільному житті (у будь-яких проявах - економічному, соціальному, політичному і т.д.)
3. Створити фонд підтримки ідей молоді - великий, вільний, доступний
4. Лишити вибір самій молоді - залучити молодь до вибору кращих проектів. Голосуванням, дебатами, через спільноти в Інтернет ....
5. Підтримати - залучити досвідчених менеджерів для радництва проектам під ча їхньої реалізації, без впливу на самі проекти
6. Скерувати - визначити, що частина коштів має йти на поїздки організаторів за кордон для вивчення аналогічного досвіду

Від перетворення підвалів на центри альтернативної культури, до фестивалів, від епатажних мистецьких акцій, до архітектурних екпериментів - молодь здатна розбурзати місто, достукатись до меценатів, привезти молодь з інших міст та країн. Радикальний план фінансування ініціативи здатний спонувати до появи цієї ініціативи!

Ресторани та кнайпи у Львові - більше та краще

У Львові є чимало кав'ярень, забігайлівок, кнайп. Проте їх є мало, а ще менше - дійсно цікавих, неординарних. Що можна зробити:

1. Визначити відповідального за надання допомоги підприємцям, які хотіли б відкрити ресторан (кнайпу, ін. заклад харчування). Це навіть могла б бути приватна компанія, визначена на відкритому конкурсі. Подібний відповідальний підготував б допоміжні матеріали стосовно стандартів, процедур, отримання дозволів, супровідних документів, приміщень і т.д. Можливий варіант - часткова субсидія на вироблення всіх цих матеріалів (якщо підприємець відмовиться від відкриття закладу - матеріали та дозволи можуть передатись комусь іншому)
2. Створити фахову розсилку (спільноту) для власників та менеджерів закладів харчування у Львові - спонукати до розвитку ідей, організовувати зустрічі із спеціалістами із оформлення інтер'єрів, естетики, обслуговування персоналу і т.д. Заохотити створення у Львові інформаційних порталів стосовно закладів харчування (з повним переліком, рейтингами, відгуками і т.д.) - наприклад провести конкурс на створення подібних комерційних порталів
   
3. Провести кампанію із заохочення львів'ян до відвідин ресторанів, кнайп - відновити культуру зустрічей у ресторанах (створення, пожвавлення ринку). Інша тематики публічної кампанії - підвищення культури поведінки у закладах харчування, зокрема поваги до роботи офіціантів
   
4. Провести порівняльний аналіз наявності концепцій різних закладів харчування - визначити, які типи ресторанів, кафе існують де-інде і знайти відповідники у Львові. Це може бути окремим порталом - з одного боку, дозволить туристам знайти ті заклади у Львові, які їм подобаються вдома, а також може слугувати вказівником підприємцям, що можна відкрити у Львові, або визначити дійсно суто львівські роздинки серед ресторанів. Середньовічні ресторани, ультра-сучасні, з індійською чи бразилійською кухнею, чи лише з варениками, самообслуговування і тд - типів закладів є безліч.
   
5. Підтримка бази даних потенційних приміщень для відкриття ресторанів, кафе і т.д. Власники квартир чи приміщень зможуть звертатись для розміщення інформації у цій базі даних. Допомога у продажу діючих ресторанів, кафе і тд
   
6. Розробити роз'яснювальні матеріали для власників та менеджерів щодо легалізації оборотів, - як власники можуть підвищити вартість власного бізнесу, показуючи реальні доходи (опосередковано допоможе підвищити доходи міського бюджету)
7. Оцінити чи ринок відповідно реагує на потреби закладів стосовно пошуку персоналу, якщо немає компаній чи порталів, які б надавали послуги пошуку кухарів, офіціантів і тд - стимулювати появу подібних послуг
   

Поєднуючи силу ринкової економіки, поглиблюючи попит, підвищуючи вимоги до рівня обслуговування, допомагаючи підприємцям, міська влада допоможе зробити зі Львова жваве, цікаве місто - бо під час розмов у кнайпах народжуюються ідеї, ресторани заохочують туризм, і люди просто зустрічаються!

Критерії оцінки нових споруд під Євро-2012

Під час авралу підготовку до Євро-2012 і владі, і мешканцям, і підприємцям легко забути, що вибудовані споруди під чемпіонат визначатимуть обрис міста на десятиріччя. Стадіон, готелі, аеропорт, вокзали, дороги, зали та навіть кнайпи залишатимуться у місті на роки. Що збудується зараз – з тим і житимемо.
Побіжно переглянувши сторінки міської адміністрації (http://www.city-adm.lviv.ua,http://www.e2012.org/)та (трохи дивного) інвестиційного форуму Євро-2012, так і не вдалось знайти, за якими критеріями відбиратимуть проекти. Можливо, вони в процесі розробки. Спробуємо запропонувати власні критерії оцінки проектів під Євро-2012:

Естетика – що являтиме собою споруда з точки зору естетики, визначальність споруди, її архітектурна цінність, довгостроковий туристичний потенціал, здатність стати обличчям міста, гордістю міста, відповідність духу міста
Раціональність - економне використання землі, вирішення інших проблемних питань разом із даною спорудою (наприклад стоянки),
Економічність – прорахований бізнес-план використання споруди після чемпіонату, зокрема утримання у належному стані, відповідність інженерного рішення вартості енергоносіїв та інших ресурсів, необхідних для утримання (або найжорстокішим стандартам якості)
Екологічність – використання енергії, землі, води, природнє освітлення, використання відповідних матеріалів при будівництві, ураховання потенціалу енергогенерації, замкненого цикла використання води і т.д.
Внесок у поступ людства (далекоглядність) / унікальність / відповідність часу – як споруда здатна продемонструвати останні надбання людських знань у сфері інженерії, архітектури, дизайну (не останні «технологічні здобудки» львівських забудовників а-ля «євроремонт», а справді бути рішенням світового ґатунку)? Як ця споруда може поставити Львів на мапу Європи?
Надійність та гарантії – які гарантії дає забудовник щодо тривалості споруди? Страхування, проробка рииків, як можна буде використати/утилізувати матеріали споруди, якщо за 30 років її треба буде розібрати?
Інтеграція в місто – будь-яка споруда, навіть архітектурне диво, не повинна зважати людям, працюючим там має працюватись добре, чи сусідам не стало темно чи з'вились інші незручностоі, чи споруда використовується різними категоріями мешканців (чи «елітна») – як споруда вписується в соціальну текстуру міста, регіону, України, єврорегіону? Чи споруду чекають, про неї говорять, про нею вже йдуть позитивні суперечки? Як створити соціальну енергію навколо спорудження чогось нового і великого?

Якщо думати такими критеріями, місто може скористатись цим історичним моментом і подарувати собі 21 сторіччя, створити новий образ динамічної країни, відкрити місто до всієї Європи і твердо опинитись на мапі Ценральної Європи.

Підприємництво

Чому зі Львова виїжджають фахівці, а до Львова - не приїжджають? Факторів багато, але головний - відсутність робочих місць. Не з принизливою зарплатою, не директором з продажів, а із цікавим наповненням, цікавими колегами, з перспективою професійного розвитку та карєрного росту. Такі робочі місця реально створити лише коли компанії розвиваються, створюються нові, утворюються якійсь нові організації, - коли економіка вирує, постійно винаходить себе, реструктуризується і т.д. В основі - підприємливість та підприємництво. Причому не на рівні кіосків та продажу товарів, зроблених де-інде.

Хто і як займається розвитком підприємництва на Львівщині (а зрештою і в цілій країні)? Консультанти, які за своє життя не створили і не продали жодної компанії? чиновники, які в житті не працювали в приватному секторі? тренінгові компанії, які перекладають західні підручники? західні консультанти, які періодично навідуються прочитати пару лекцій на гроші міжнародних організацій? Місцеві підприємці, які заробили гроші на сумнівних приватизаціях та знайомствах у податковій?

А добрі, чесні, успішні підприємці у нас є. Є у Львові і далеко поза Львовом. Як можна було б використати їхній потенціал (власне які ж є ідеї):
1. Вибрати історії та позиціюнувати їх по різних каналах: замовити дослідження якихось львівських компаній, навіть дуже маленьких, які є лідерами у певній сфері, або спромоглись впровадити нові нові технології у нові продукти, - написати історії власника, засновника у легкодоступній формі, з наголосом на заможність людини, яка досягла успіху власним розумом.
2. Запропонувати проводити загальноукраїнські заходи із розвитку підприємництва у Львові - хитрий спосіб запросити до міста успішних підприємців. Можна також вийти на східноєвропейській рівень. Визначити 3-5 цільових галузей. Запросити бізнес-янголів (тема окремої розмови як і де їх знайти), фінансистів, дійсно успішних підприємців і тд. Можна навіть провести це в рамках Східно- та Центральноєвропейської ініціативи (зустрічі президентів).
3. Щомісяця проводити тематичні зустрічі у інтенсивно-діловому форматі (без столів, годинних доповідей) на певні проблеми (від соціальних, екологічних до суто людських, наприклад лікування хворіб, або використання космічних технологій), де влада та великі підприємства можуть знайти ідеї від фірм-початківців, де можна обговорити нові бізнес-моделі і т.д.
4. Вести моніторинг реєстрації та розвитку МСП - влада мусить відчувати куди рухається малий бізнес - чи він зростає, його стає більше, чи переростає славнозвісну межу 500тис. грн єдиного податку і т.д. (як кількісно так і якісно).
5. Активізувати роботу із тими установами, які мали би пильнувати комерціалізацію технологій, залучення інвестицій і тд на національному рівні, - нехай більше уваги приділяють саме Львову. Спеціалісти міськради з економічного розвитку мусять зустрічатись і знати ті інститути, де місцеві дослідники можуть почати продавати оригінальні складні науково-технічні подукти або послуги (і допомагати порадами де і як отримати навички управління та стартовий капітал), мусять говорити із університетати, де мають бути відповідальні за технологічний трансфер, треба відкрити постійний канал звязку із міжнародними центрами іновацій, де є багато львівян, - Ізраель, Каліфорнія, Кот дАзур, Лондон, Скандинавія. Потрібно створити відповідні посади (скоротивши інші непотрібні і застарілі).

Хто це має робити?
- Міськадміністрація
- Відповідальні за трансфер технологій у навчальних закладах та НДІ-тах
- Львівська Торгово-Промислова Палата
- Асоціації підприємців, причому не якась одна, а консорціум, і бажано вкупі з якимись іноземними партнерами (для передачі досвіду)

Як це треба робити?
- Краще ніж у Польщі чи інших країнах ЦСЄ, - треба цілитись вище, бо інакше ніколи не наздоженем. Вони поки зайняті субсидіями ЄС (бюрократією) - якраз час розвивати підприємництво.
- На нормальному бюджеті (аргумент, що грошей нема - це відмовка - бо вони є, і багато)
- Терміново, нагайно і з почуттям втраченого часу (треба бігати - не ходити, треба листуватись електронною - не гаяти час на мобільному, не сидіти в офісі - працювати на ноутбуці в аеропортах)

І тоді до Львова почнуть повертатись, як колись повернулись до Дубліна.

М'які методи розвитку ринку нерухомості

На ринку нерухомості потрібно більше гравців, щоб пожвавити конкуренцію, водночас потрібні нові ринки та нові ніші на існуючих ринках. Міська влада може застосувати мякі методи (на відміну від відвертого лобіювання або придушення):

• Провести демонстрацію потенціалу ринку на міжнародних виставках та зустрічах девелоперських організацій - потрібно заохочувати інвесторів (можна разом із декількома іншими великими містами з України або разом із сусідніми районними центрами)
  
• Розробити детальні інформаційні матеріали про стан ринку, ризики та нормативну базу - це спростить роботу не лише початківців, але й дозволить вивести з тіні вади існуючого ринку
  
• Чітко визначити пріоритети розвитку ринку нерухомості, наприклад більше якісних та дешевших офісних приміщень для малого бізнесу або покращення візуальної якості та архітектурних рішень житлових будинків (створювати будинки, на які люди приїжджатимуть подивитись), комплексний ремонт старих будинків (якісний та у відповідності із культурно-архітектурними нормами)
  
• Провести економічний фаховий аналіз ринку - закласти гроші до бюджету на ці цілі - від білого до сірого та чорного ринків оренди, купівлі-продажу, оцінки та повернення із застави, розробки, архітектурного супроводу, будівельно-монтажних робіт, і т.д. Скільки гравців на ринку - з України, іноземних, яка динаміка зростання конкуренції. Визначити рекомендації, які ринки вже достаньо зрілі, щоб бути привабливими, а де потрібних поштовх, промоція, розяснення, допомога і т.д.
  

Роль міста у комерціалізації досліджень

Таємниця успіху ринкової економіки полягає у налагодженому ланцюгу проблема-дослідження-рішення-гроші. Коли є якась проблема (від польоту на Місяць до іржавої води з крану), є фахівці/фанати/генії, які готові думати та шукати рішення. Де процес дослідження. Будь-яке рішення має бути оформлене у вигляді винаходу, приладу, концепції - чогось, що власне можна використати і ЧОГОСЬ, що власне і становить рішення. Таке ЩОСЬ має мати ціну і його треба продавати - тим, хто має подібну ж проблему.

До чого тут Львів? Бо у місті є купа проблем - і старих, і нових, і таких, про які ніхто не здогадується. Можна так побудувати способи рішення проблеми, щоб дозволити інкубацію місцевих успішних бізнесів/компаній/корпорацій.

Ідеї
- Профінансувати аналіз винаходів вже запатентованих місцевими (і не лише) дослідниками стосовно їхньої відповідності проблемам міста. Подивитись на комбінацію джерел фінансування для отримання рішення (від патенту до приладу) - бюджетне, дослідницьке, комерційне, з фінансових ринків. Подивитись яка вже існуюча компанія здатна запропонувати бізнес-план, щоб не лише реаліувати це ршення у Львові, але у продати де-інде.
- Скласти перелік категорій проблем. Створити певний фонд "диких ідей", поруч із ним створити клуб банків та фондів, готових аналізувати та брати ризики . Запросити компанії, як старі так і нові, запропонувати проекти, спільні із дослідниками. Головна мета - спонукати компанії комерціалізувати винаходи та привчити банки фінансувати ризиковані проекти.

Фінансування парків

Парки не мають достатньо грошей для забезпечення професійного захисту власних інтересів (див тут статтю про судові позови деяких мешканцях до парку Знесіння) або для оновлення занедбаних хащ, - як для придбання необхідних матеріалів, оплати послуг третіх сторін чи для збільшення штату працівників.

Способи збільшення фінансування:

1. Проведення культурно-мистецьких акцій на постійній основі із включенням до оплати вартості права на використання території. Якщо щовихідних бл. 500 львівян відвідають якійсь мистецькі акції у парку у кожен з них лишить 2 грн. для парку (або еквівалент надійде від спонсорів), це 1500 грн за одні вихідні. Міська рада може допомогти звести організаторів таких акцій та адміністрацію, визначити правила.
2. Випуск календарів та іншої друкуваної продукції із частиною коштів для парку.
3. Різке і навіть катастрофічне збільшення рівня штрафів за порушення порядку, чистоти або забруднення та залучення відповідного механізму (міліція - штраф - позов - оплата) з використанням ресурсів міськради - оплату штрафів має забезпечити відповідне міське управління а не адміністрація парку. Штраф не повинен бути меншим 250грн плюс ВСІ витрати на його стягнення (може дійти до 1000грн.). Це навчить багатьох і добряче поповнить бюджет парку.
4. Проведення екслюзивних подій високого рівня із значним бюджетом - від таких 2-3 подій на рік парк може отримати до 100 тис. на рік. Наприклад, - концерт під відкритим небом, святкування Купала із зірками театру або іншого високого мистецтва, виступ зірок світового рівня і т.д. Такі заходи спрямовані на заможну освічену еліту, не на підлітків. Організаторами мають бути відповідні агенції, компанії, або організації. Цілком можливе залучення іноземних організаторів.
   
5. Впровадження циклу екслюзивних екскурсійних турів про історію, флору, археологію і т.д. Співпраця із гідами, промоція турів, - включення певної частини вартості для потреб парку.
6. Створення групи фундаторів парку - пошук заможних львівян які готові щороку надавати скажімо 3000грн для потреб парку. Щорічна зустріч фундаторів. Групу має започаткувати яксь відома особистість, щоб приваблювати інших.
7. Акція - подаруй синові/доньці дерево - створити каталог дерев у парку та надати можливість батькам купляти право на опікування деревом та на маленьку табличку поруч із деревом. Це може бути зроблене у співпраці із екологічною організацією.

Міське управління може координувати всі ці механізми для всіх парків і забезпечити найбільшу віддачу для парків і відсутність повторення або зведення у часі заходів.

Тонелі у Львові

Центр задихається від навантаження автобусів, вантажівок, машин і автомобільний потік збільшуватиметься. Зрозуміло, що якість життя у центрі від шуму і вихлопних газів знижується, а також пришвидшується псування памяток архітектури та будинків загалом. Колись існував проект побудови підземного транспортного тонелю під парком Знесіння, який би вивів транспортні потоки із Сихова на Хмельницького із центру. Проте той проект розробили непорядно, - від нього постраждав би парк, що неприпустимо. Ідея підземного тонелю і далі є - її обговорюють у рамках розробки генплану Львова. Тому у технічні деталі не заглиблюватимемось.

Де потрібні ідеї - це у підходах по проекту безпосередньої побудови тонелю. Ця споруда стоятиме сторіччя і залишиться у спадок новим поколінням. Кожна помилка або забутий чи не належно обговорений аспект може нашкодити багатьом людям. Деякі з таких аспектів і ідеї, як до них підходити:

1. Багато з будинків раптом опиняться по боках вулиць, що доводитимуть рух транспорту до тонелю. - Максимально скористатися існуючими вулицями, провести роботу із розяснення мешканцям ситуації, щоб вона не стала причиною протестів. Продумати нові виїзди, які б зробити такі будинки більш привабливими.
2. Тонель будуватимуть приїзжджі компанії та спеціалісти, це може призвести до соціальної напруги. - Продумати план не лише поселення прибулих робітників, але й їхньої соціальної адаптації, інтеграції та план посилення соціальної терпимості серед львівян.
   
3. Фінанси будуть питанням, яке запекло обговорюватиметься владою, і є великий ризик що проект буде скорочений з метою зекономити гроші. Це неприпустимо, оскільки проект має мати всі елементи, потрібні щоб бути корисним і за 200 років. - Фінансовий план проекту має включати стадії, розраховані на мало не на 50 років, і фінансування може бути частково здійснене за рахунок виходу на міжнародні фінансові ринки.
   
4. Будівництво потребуватиме технології, яких у Львові або немає або дуже застарілі. Будівельні компанії прийдуть і підуть. Потрібно забезпечити передачу технологій, розробку нових, залучення сфери освіти та досліджень навколо цього проекту на національному або міжнародному рівні. - Управління економіки має продумати програму заходів навколо процесу побудови тонелів, з метою створення спрятливих умов для поглибнення співпраці із іншими місцевими компаніями, створення нових компаній у Львові (вкл прихід іноземних) та залучення університетів/дослідницьких інститутів.
   

Вчитися на проектах міжнародних інституцій

Міжнародні фінансові інституції (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, Світовий Банк, Європейський Інвестиційний Банк) надають найдешевші кредитні кошти для країн з з перехідною економікою. Проте вимоги до проектів є складними і в умовах постійної зміни команди влади у місті забезпечити наступність у виконанні рішень є майже неможливим. Достатньо згадати проект СБ з водопостачання. Крім того, деяки з вимог інституцій є штучними, а робота персоналу - неефективною, зважаючи на часте незнання місцевих реалій та затягування процесів всередині інституцій. Вкупі із некомпетентністю персоналу міських влад - це майже рецепт для провалу проекту.

Проте ресурси - найдешевші, тому співпрацювати із цими інституціями треба постійно. Потрібен постійний перелік проектів, готовий для фінансування, про які треба вести постійний діалог. Крім того, і у цьому полягає власне ідея, потрібно вчитися від проектів, які фінансують ці установи в інших країнах. Наприклад, ЄБРР фінансує проект з реконструкції трамвайних шляхів у місті Яш у Румунії. Львів має аналогчні проблеми і простіше отримати знання від яшського проекту ніж винаходити велосипед та робити ті самі помилки. Для цього потрібен відповідний бюджет на подорожі. Створені, доопрацьовані проекти можна не лише подавати на фінансування у той самий ЄБРР, СБ або ЄІБ, але й шукати кошти на ринках капіталу або навіть фінансувати за бюджетні кошти чи на основі приватних-громадських партнерств.

Для чого Університети у Львові

У Львові десятки університетів - а що від цього містові? Маємо так само десятки професорів, яки хизуються здобутками десятирічної давнини або посередніми статтями незрозумілої доцільності. Потрібно запитати університети:
- Де справді міжнародні конференції? Не такі де збирається двоє випадкових іноземних студентів, а вищого справді наукового рівня? Де національні конференції?
- Де співпраця із бізнесом? Скільки розробок впроваджене у виробництво або концепцій, за які сплачують роялті?
- Де іноземні студенти? Як не на навчання то хоч на курси, літні школи - чому університети не відкривають місто іноземцям?
- Де наукові/дослідницькі центри національного, регіонального, європейського та міжнародного значення?
- Де інтелектуальні дебати, дискурси, відкритий простір для студентів та всіх людей, які хочуть скористатися власним розумом? Яку участь беруть університети в інтелектуальному наповненні життя міста?

Центр Української Мови

Львів має бути місцем пропагування української мови. У нас її мають вивчати, викладати та розвивати. Саме до Львова мають їздити вивчати мову люди з усіх частин України та світу. Тут мають проводитись наукові конференції, тут мають визначатись нові слова навзамін калькованим з інших мов. Саме у цьому центрі мають визначати та пропагувати мову серед молоді, мовою молоді. Саме у центрі мають розробляти віртуальні курси, навчальні посібники та методичні матеріали, складати програми та доводити до тями підручники. Саме такий центр має дбати про україномовне наповнення інтернету, заохочувати та сприяти, спонукати та уможливлювати.

Центр має бути добротним, багатим, міжнародним, престижним. Його будова має стати прикрасою міста, суто українською і ультра сучасною. Щоб її помічали, щоб на неї приїжджали дивитись, щоб сама будова стала символом майбутнього країни, та її мови.

Жвава, динамічна територія навчання, обміну знаннями, поступу - куди приємно зайти, яка відкрита до міста, гостей, туристів, світу та інших мов. Без шароварів, без "імені АБВ", без пафосу та зашорності. Просто Дім Української Мови. Великий, просторий, світлий. Найкращий.

Знайти людину - лідера. Виділити мільйони, зібрати мільйони у Львові та по світі, знайти початкове коло корпоративних спонсорів. І просто створити. Дати простір тим, хто має мрії.