Львівські бренди і підвищення компетенцій

Львів як місто має добротний туристичний бренд і поступово підвищує його значення. А що з брендом Львова економічним, промисловим та товарним? Львівська Торгово-промислова Палата проводить не один рік конкурс Обличчя Міста, але якщо судити за більшістю переможців, бо обличчя у Львова - криве і застаріле. Сайти промислових підприємств не надихають, за умови зо вони взагалі є, бренди виглядають мляво. І це у місті, яке є експортером ІТ рішень за кордон та креативщиків до найбільших українських креативних та маркетингових агенств. У центральних кнайпах можна побачити достатньо молоді за лептопами, а деякі львівські дизайнери роблять справді добротні та унікальні сайти.

Причиною значною мірою є відсутність компетенцій працівників, менеджерів та власників промислових підприємств та компаній "реальної" (не віртуальної) економіки. Звідки пересічний промиловець має знати про бренди, візуальні стилі, маркетингові кампанії тощо? Великі українські компанії, що базуються в Києві, мали достатньо кваліфікованих кадрів для розуміння цього. Середні та малі львівські цього не осягли. А курсів, де керівник промислового підприємства, якому за 50, міг би спокійно і без сорому дізнатись про ці речі - немає як факту. Зверхність молодих креативщиків часто вражає і відштовхує. Місто від цього втрачає - львівські бренди не створюються або не стають сильнішими на укр або міжнародних ринках, не створюжться додана вартість.

Чому не спробувати таке рішення:

• Програма "Львівський Бренд", яка включає розробку (або відродження) тавра "Львівський Бренд" - можливість таврування продукції спеціальним знаком
• Підприємства, які залучатимуться до програми, отримують субсидію на програму просування власного бренду (невелику, 20-30 тис.) але за певних умов
• Умова 1 - проходження усіма ключовими менеджерами програми вивчення маркетингу (що ключатиме брендінг, нові медія, Інтернет присутність і т.д.). Програма має вестись незалежною організацією (бажано не львівською), бажано спільно європейськими та українськими фахівцями та передбачати тестування та іспити наприкінці програми.
• Умова 2 - кожне підприємство повинна користатись послугами закріпленого косультанта безкоштовного для підприємства) - можливість закріпити за керівниками власного вчителя, якого можна не сором'ячись питати про речі, пов'язані з брендінгом та просуванням.
  
• Умова 3 - підприємства зобов'язані підтримувати програму брендінгу протягом 3 років, інакше - повернення судсидії та відшкодування повної вартості курсів.
  
• Умова 4 - підприємства повинні виробляти продукцію та сплачувати податки у Львові та мати належний юридичний статус (не-ФОП).
  
• Програма має бути розрахована на 5 років з цільовими показниками та системою оцінки ефективності (зокрема зростання частки на ринку учасників програми, додаткові податкові надходження до бюджету, нові робочі місця і т.д.)
  

Тиск на університети

Яким чином університети на інші вищі навчальні заклади допомагають розвинути економіку міста? Міська влада не має права втручатися у процеси розвитку, адміністрування вишів, але опосередковано може створити громадський тиск на університети задля підвищення їхньої ефективності.

Наприклад, раз на рік можна провести конференцію з ректорами та їх заступниками з усіх львівських вишів. Провести розмову про:

• Скільки нових підприємств було засновано дослідниками вишів (відпочкувалось), скільки патентів та технологій реально продано? 
  
• У скількох проектах (міжнародних) беруть участь виші? 
  
• Скільки міжнародних конференцій було організовано, скільки людей їх відвідало? 
  
• Скільки наукових статей львівських авторів з'явилось у міжнародних наукових рейтингових журналах? 

Для чого:

• Показати динаміку, порівняти з іншими країнами, створити дискомфорт для ректорів, нагадати що хтось дивиться за їхньою ефективністю
  
• Дати сигнал, що без конкретних результатів для міста університети не матимуть жодного права очікувати преференцій від міської влади
  
• Вивести тематику на громадський рівень – запросити пресу, провести роботу для того, щоб ректорам довелось відповідати на непрості запитання в прямому ефірі – тиснути на них громадською увагою 

Студентські практики у Львові

Студенти зобов'язані проходити виробничі практики. У багатьох випадках це робиться заради галочки та купи нікому не потрібних звітів. Водночас практика - це унікальна можливість проявити свої таланти для молоді, яка шукає можливостей найкращого працевлаштування. Розбудова гнучкої, корисної та розвиненою системи виробничих практик зможе дозволити Львову значно покращити якість людських ресурсів. Що можна зробити

• Виділяти додаткове фінансування практикантам на підприємстах та компаніях за умови, що такі підприємства подадуть опис завдань (1 сторінка максимально) та після закінчення практики - опис виконаної роботи або фото- чи відео матеріали (текст - макс 1 сторінка). Зобов'язання оприлюднити цю інформацію дозволить відсіяти непотріб
• Провести семінари, наради та роз'янювальні групові телеконференції для відділів кадрів та спеціалістів із персоналу з промоцією схеми
• Приз за найкращу практику для підприєства/компанії та практиканта
• Виділити спів-фінансування для декількох проектів із створення системи пошуку місц для проходження практики (віртуальні та фізичні), з метоб створення здорової конкуренції
• Створити посібник із зразками схем проведення, планування стажувань, мотивації практиканта, підказками стосовно ттого, що можна поручити практикантам (зважаючи на їхні певні навички, якими навіть менеджери певно не володіють) і т.д.
• Проводити зустрічі із практикантам Львова - зокрема на виробничих підприємствах, з метою промоції певних фахів та спеціальностей, які отримують напрочуд мало уваги з боку заанґажованих ЗМІ
  

Для чого Університети у Львові

У Львові десятки університетів - а що від цього містові? Маємо так само десятки професорів, яки хизуються здобутками десятирічної давнини або посередніми статтями незрозумілої доцільності. Потрібно запитати університети:
- Де справді міжнародні конференції? Не такі де збирається двоє випадкових іноземних студентів, а вищого справді наукового рівня? Де національні конференції?
- Де співпраця із бізнесом? Скільки розробок впроваджене у виробництво або концепцій, за які сплачують роялті?
- Де іноземні студенти? Як не на навчання то хоч на курси, літні школи - чому університети не відкривають місто іноземцям?
- Де наукові/дослідницькі центри національного, регіонального, європейського та міжнародного значення?
- Де інтелектуальні дебати, дискурси, відкритий простір для студентів та всіх людей, які хочуть скористатися власним розумом? Яку участь беруть університети в інтелектуальному наповненні життя міста?

Навчи своїх батьків – програма підвищення рівня знань

Міська адміністрація створює або орендує існуючі лабораторії, обладнані сучасними компютерами та Інтернетом. Такі класи використовуються студентами (особливо тими, що вивчають компютерні програми) для навчання людей старшого покоління.

Вивчення досвіду інших країн а також регіонів України.

Навчальний курс для майбутніх вчителів (педагогічні навички).

Компютерні фірми можуть спонсорувати подібні курси. Вигода – промоція своєї продукції серед учасників таких курсів, особливо можливо розміщення банерів всередині лабораторії.

Промоція курсів, - серед місцевих газет (соціальна реклама), можливо дуже дешево або тендер, або спонсорська допомога.

Обовязково, - друковані брошури (з вільними аркушами, - робочий зошит для учасників). Розміщення реклами в таких брошурах, - потенційні рекламодавці, - банки, що пропонують кредити в розстрочку, фірми та магазини, що продають компютери (але має бути вигідно основному спонсору, - більша віддача, більше і краще вісвітлення).

Має бути як програма на декілька років (3-5), відслідковування результатів (чи це призвело до кращих навичок, чи людина почала працювати з компютером чи на роботі або вдома).