Стандарти ремонтів

Добре, що ремонти у Львові відбуваються - ремонти доріг, ремонти освітлення, ремонти будинків тощо. Але як відбуваються ремонти? Рівна дорога - роздерті розкопані узбіччя, нова лампочка - а вулиці все одно не видно, нова фарба на фасаді - а знизу грибок і т.п. Наявність інформаційного табло про об'єкт ремонту пересічному львів'янину не дозволить зробити висновок - чи достатньо цих грошей для повноцінного ремонту, і взагалі, що таке повноцінний ремонт дороги чи будинку. Можливо місто просто закопує гроші - а наступного року прорве трубу під новою дорогою, про яку забули, або лампочка знову перегорить. Відсутність інформації про рівень ремонту та стандартів, які визначають цей рівень, спотворюють думку львів'ян (або дезінформують) про ремонти, що відбуваються у місті.

Що можна зробити:

1. Визначити ти прописати комплексні стандарти ремонтів різних об'єктів міської інфраструктури - різних рівнів. Наприклад, "найкращий ремонт дороги" - це заміна інженерних комунікацій під дорогою, оздоблення узбіч велодоріжками, повне оновлення стовпів освітлення, озеленення газонів, закладена бетонна подушка та шар нового асфальту не менше 10 см. "Належний ремонт дороги", "косметичний ремонт дороги" і т.д. До визначення стандартів залучити не лише дорожників, а комплексно - усіх, хто користується даним об'єктом (ті самі громадські організації). Розглядати ремонт комплексно - з територією навколо, над і під об'єктом, його станом вчора (історія), сьогодні (факт) та у майбутньому (довготривалість). Фахові організації будуть казати, що такі стандарти існують на рівні держави і нормативних актів - безперечно, але ніхто не заперечує можливість ці стандарти змінювати і працювати над їх вдосконаленням, особливо коли діючі норми приймались часто за іншої держави, за непрозорих умов і певно одними інженерами (без дизайнерів та урбаністів).
   
2. Зробити гео-мапу таких об'єктів у Львові (накладену на ту саму Google Map), із вказанням рівня необхідних робіт та приблизною кошторисною вартістю цих робіт. Населення міста повинно звикати до думки, що інфраструктура коштує, і коштує багато, якщо робити її належним чином. На мапі кожен об'єкт позничити фактичним рівнем його стану, і які елементи робіт виконані чи коли планується виконання. Така собі мапа амортизації інфраструктури та інфраструктурних потреб міста.
   
3. Під час виконання фактичних робіт вказувати (на інформаційних табло поруч з об'єктом, на ґео-мапі та в інформ повідомленнях) який рівень ремонту виконується - "найкращий", "належний" чи "косметичний".

Маючи таку систему, визнаємо, що за відносно невеликі кошти не можна розраховувати на справді якісний ремонт, побачимо чи відповідають витрачені кошти рівню якості робіт, і довідаємось скільки насправді містові потрібно коштів щоб довести інфраструктуру до ідеального стану і що значить ідеальний стан (розширити уявлення, які мають лівів'яни про якість).

Соціальний фонд прямого інвестування у потреби інфраструктури галузі культури

У Львові бракує певних елементів інфраструктури у галузі культури, наприклад немає кінотеатрів, які б показували українське (і не лише) авторське кіно (причому у найзручніший час для відвідувачів), немає сучасного виставкого центру неподалік центру із зручним доїздом, мистецьких центрів із врахуванням потреб розвитку молодого львівського мистецтва, немає продакшн-студій для митців і т.д.

Проблема у тім, що з точку зору бізнесу подібні проекти є неприбутковими, точніше збитковими, а ще точніше, вони не мають тої рентабельності, яку можуть забезпечити інші сфери вкладення коштів (насправді такі проекти є рентабельними але не приносять над прибутків, до яких звикли у Львові місцеві бізнесмени). Відповідно страждає місто, не з'являються нові робочі міста, не виникають нові галузі, потенційно високорентабельні, через брак інфраструктури у галузі культури.

Рішення - створити соціальний фонд прямого інвестування (СФПІ), де місто накриклад вкладає 250 млн грн у статутний фонд (наприклад позичивши під невеликі відсотки у Європейського Інвестиційного Банку, заохочує (або вимагає) від комерційних банків увійти до складу інвесторів на паритетних засадах (5 банків по 50 млн грн). На конкурсній основі відбірається компанія з управління фондом, а ще краща - консорціум української та іноземної компанії з досвідом управління СФПІ (наприклад французькі). Фонд надаватиме фінансування комерційним проектам у галузі культурної інфраструктури за умови забезпечення соціальних потреб міста та за умови спів-фінансування приватним капіталом (не менше 50%). Фонд не надаватиме позики, а входитиме як співвласник до статутних фондів новостворених компаній на довготривалий строк. Управлінська компанія має забезпечити виконання бізнес плану, забезпечити цільовий прибуток місту та банкам-пайовим учасникам фонду тощо. СФПІ може наприклад продати певну частку у проекті іншому комерційному фонду за 2-3 роки після виходу на планову рентабельність (стратенія виходу).

У чому вигода для міста - можливість стимулювати розвиток інфраструктури галузі культури, створити нові робочі місця / платників податків, підвищити туристичинй потенціал Львова і т.д. Для банків - менше ризиків, оскільки СФПІ дозволить зменшити ризики за рахунок участі інших учасників. Для позичальників (бізнесменів) - можливість доступу до суттєво дешевшого капіталу, наявність партнера та гарантований інтерес міста у створенні попиту на таку культурну інфраструктуру. Вигода для українського фонду - накопичення досвіду роботи з СФПІ та можливість розширити бізнес на інші міста України.

У Львові і поза Львовом достатньо приватних компаній, які готові вкладати у цікаві інфраструктурні проекти, але не готові робити це самостійно, нести увесь ризик. СФПІ дозволить за рахунок початкової інвестиції міста підняти ще два рази стільки на потреби культури. Зважаючи на розголос, якого набуде така структура, знаковість проектів для міста, імовірність розпорошення фондів є малою - преса та населення помітять. І лише місто, як структура публічного права, має право подати такий проект на розгляд ЄІБ для отримання початкового фінансування. Зрозуміло, що ані місцеві бізнесмени, ані комерційні банки, не почнуть процес створення СФПІ. Ініціатива має бути за містом.

Освітлення багатоповерхових будинків

Центр Львова відвойовує свою красу, а що робити спальним районах, в яких самі багатоповерхові будинки? Чому більшість львів'ян не заслуговує на красу навколо них?

Ідея - масовий проект освітлення періметрів багатоповерхових будинків енергоощадними лампами які наприклад використали для освітлення колишнього монастиря бернардинців (церкви Андрія). Раптом у чорному нічному небі Львова з'являться фантомні коробки, - несподівані, інакші, футуристичні. Панельні будинки повстануть по-новому. Львів перетвориться на Мекку фотографів, які зніматимуть це (уявіть Сихів, в якому периметр (контури будинку) кожного будинку освітлюється) явише. З літака місто виглядатиме інопланетно, з освітленими контурами дахів, розкиданими навколо чорної плями Високого Замку.

Кожна така система освітлення має мати лічильник, закріплену обслуговуючу організацію. Для зменшення витрат міська адміністрація може заінсталювати декілька сонячних панелей на дахах, які б виробляли енергію достатню для проекту, - електроенергія передавалась би Львівобленерго в рахунок оплати за лампи підсвітки.

Цікаво, що студенти Вроцлавського Технологічного Університету запропонували ідею як LED освітлення може покращити пост-радянські коробки.

Лобіювання транспортних рішень

Створення ефективної транспортної системи, замкненої на Львові, дозволить містові зростати, набувати ваги у регіональних процесах. Транспортна система - це одна із тих сфер, де часова лакуна від рішення до впровадження є найбільшою. Ефективне лобіювання віповідних рішень є дуже важливим з боку керівництва міста для позитивних рішень на користь міста у наступний період.

• Наполягати на включення Львова у маршрутні сітки авіакомпаній
• Продумати стратегію перетворенння львівського аеропорта на базовий для якоїсь авіакомпанії
• Залучати рейси у дивні міста - зокрема по СНД та малих містах цетральної та східної європи, чорноморського басейн - разом із зростанням економіки зростатиме і важливість цих рейсів
• Продумати можливості розширення сполучень з іншими континентами - Пн Америкою, Китаєм
• Лобіювати приватний капітал на розбудову концесійних доріг навколо Львова у регіональних напрямках (на Волинь, Тернопіль і тд)
• Впроваджувати спільні проекти із Залізницею із запровадження якісного швидкісного руху на певних напрямках, зокрема на регіональних (Львів-Трускавець). Метою має стати можливість дістатися зручно і яксіно у будь-який регіональний центр навколо Львова за 2 години - найближчі обсасні та районнні центри.
• Лобіювати інтереси Львова в європейських проектах, зокрема транспортних коридорах
• Започаткувати програму планування транспортної системи на наступні 50 років, врахувати проекти та прогнози щодо технічного поступу, обєктивних змін (менше бензину) та неминучих аспектів мобільності (більше потреб для подорожей)

Чому Сихів зникне

• Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
• Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
• Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району
  

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).

Критерії оцінки нових споруд під Євро-2012

Під час авралу підготовку до Євро-2012 і владі, і мешканцям, і підприємцям легко забути, що вибудовані споруди під чемпіонат визначатимуть обрис міста на десятиріччя. Стадіон, готелі, аеропорт, вокзали, дороги, зали та навіть кнайпи залишатимуться у місті на роки. Що збудується зараз – з тим і житимемо.
Побіжно переглянувши сторінки міської адміністрації (http://www.city-adm.lviv.ua,http://www.e2012.org/)та (трохи дивного) інвестиційного форуму Євро-2012, так і не вдалось знайти, за якими критеріями відбиратимуть проекти. Можливо, вони в процесі розробки. Спробуємо запропонувати власні критерії оцінки проектів під Євро-2012:

Естетика – що являтиме собою споруда з точки зору естетики, визначальність споруди, її архітектурна цінність, довгостроковий туристичний потенціал, здатність стати обличчям міста, гордістю міста, відповідність духу міста
Раціональність - економне використання землі, вирішення інших проблемних питань разом із даною спорудою (наприклад стоянки),
Економічність – прорахований бізнес-план використання споруди після чемпіонату, зокрема утримання у належному стані, відповідність інженерного рішення вартості енергоносіїв та інших ресурсів, необхідних для утримання (або найжорстокішим стандартам якості)
Екологічність – використання енергії, землі, води, природнє освітлення, використання відповідних матеріалів при будівництві, ураховання потенціалу енергогенерації, замкненого цикла використання води і т.д.
Внесок у поступ людства (далекоглядність) / унікальність / відповідність часу – як споруда здатна продемонструвати останні надбання людських знань у сфері інженерії, архітектури, дизайну (не останні «технологічні здобудки» львівських забудовників а-ля «євроремонт», а справді бути рішенням світового ґатунку)? Як ця споруда може поставити Львів на мапу Європи?
Надійність та гарантії – які гарантії дає забудовник щодо тривалості споруди? Страхування, проробка рииків, як можна буде використати/утилізувати матеріали споруди, якщо за 30 років її треба буде розібрати?
Інтеграція в місто – будь-яка споруда, навіть архітектурне диво, не повинна зважати людям, працюючим там має працюватись добре, чи сусідам не стало темно чи з'вились інші незручностоі, чи споруда використовується різними категоріями мешканців (чи «елітна») – як споруда вписується в соціальну текстуру міста, регіону, України, єврорегіону? Чи споруду чекають, про неї говорять, про нею вже йдуть позитивні суперечки? Як створити соціальну енергію навколо спорудження чогось нового і великого?

Якщо думати такими критеріями, місто може скористатись цим історичним моментом і подарувати собі 21 сторіччя, створити новий образ динамічної країни, відкрити місто до всієї Європи і твердо опинитись на мапі Ценральної Європи.

Фінансовий механізм ремонту інженерних споруд

Львів - місто давне. Так само давніми є вулиці, каналізації, колектори, та інші інженерні споруди. Вулиці завалюються, вода - іржава, будинки тріскають і мешканці псують собі нерви. Проблеми занедбаних інженерних споруд минулого сторіччя за останні 50 років майже не вирішуються. Максимально - засипаються піском.

На капітальний ремонт потрібні неабияки кошти. Дуже великі кошти. Міський бюджет таких коштів немає і мати у найближчі 15-20 років не буде (хіба раптом у місті зявляться величезні інвестори із бажанням платити податки). Довгі кошти можна позичати на фінансових ринках, проте віддавати їх так само доведеться довго, і значно більше ніж позичили.

Нерухомість у центрі міста коштує дорожче ніж деінде у місті. Проте занедбаність інженерних споруд знижує цю потенційну вартість - значно простіше жити у новому районі та будинку і не турбуватись про іржаву воду або про те, що вулиця навпроти будинку може завалитися у будь-який момент. Капітальний ремонт інженерних споруд є вигідним мешканцям, бо вартість їхнього житла зростатиме разом із підвищенням якості життя. За це варто заплатити на 10-20 гривень більше квартплати. Проте історя привчила львівян не довіряти обіцянкам. Спочатку потрібно зробити обіцяне - лише потім мешканці погодяться трохи за це доплатити. Замкнене коло.

Але можна знайти рішення, - складне але яке потенційно зможе вирішити столітню проблему:

1. На конкурсі обрати компанію, або консорціум, із репутацією та досвідом, на проведення аналізу економічних потреб ремонту інженерних споруд на певній ділянці у старому місті. Мета - визначити що саме потрібно зробити, щоб інженерна інфраструктура працювала справно пару століть, до дрібниць. (технічне обгрунтування). Цей етап оплачується міським бюджетом.

2. На конкурсі обрати компанію або консорціум для проведення фінансової оцінки проведення робіт та можливостей фінансування, враховуючи потенційні запозичення на внутрішніх/зовнішніх ринках, кошти міжнародних банків, а також внесок населення даної ділянки. Цей етап оплачується міським бюджетом.

3. Відібрати компанію або консорціум із компаній, які надають послуги юридичні та у сфері комунікацій, з метою визначення договору між міською владою та мешканцями даного району/ділянки. Організувати комунікаційну кампанію, розгорнути діалог з мешканцями з метою пояснення чому якісний та дорогий капітальний ремонт є їм вигідним і чому і коли за нього можна доплатити. Організувати референдум, де мешканці саме цього району мають погодитись із одним із запропонованих варіантів оплати ремонту ПІСЛЯ його завершення та за умови певної якості та гарантій.

4. Задіяти план зовнішніх запозичень, відбору генеральних підрядників, управлінцев проектів, їх виконавців та інше - за існуючою напрацьованою методологією.

У чому перевага такого плану? Бо якщо 500 квартир погодяться щомісяця доплачувати 15грн протягом скажімо 10 років, це вже як мінімум 750.000грн. під які можна взяти кредит під низькі відсотки містові. Продумати інші деталі (скажімо зменшення аварійних робіт) - і це вже реально прибутковий проект і для міста, і для мешканців, і для інвестора. Але має бути згода мешканців, партнерство між ратушею та мешканцями, бо інвестори не даватимуть кошти виключно під заставу поточних доходів міського бюджету, і зрештою є інші речі, для яких потрібно брати кредити. І на жаль у наступні 15-20 років до Львова не будуть надходити дотації з Євросоюзу або субвенції із держбюджету, принаймні не у тих обсягах, що потрібні. Без залучення творчих фінансових механізмів сторічні проблеми не вирішити.

Наука на допомогу відновленню тротуарів

Вищерблена бруківка, різнокольорова плитка, незрозумілі плити, розбиті бордюри - це стан тротуарів у місті. Традиційним вже стало, що нова плитка тримається лише пару років, пару зим - і треба знову міняти. Так само традиційним стало, що магазини ремонтують частину тротуару навпроти власного магазину, створюючи строкату палітру на львівських вулицях. Міська влада не має змоги слідкувати за добрими кілометрами львівських тротуарів, - наразі фізично це нереально (слідкувати вручну надсилаючи когось подивитись і описати на папері).

Чому не скористатись останніми надбаннями науки:
- Створити програму на основі географічних систем інформації, яка б надавала можливість показати на компютері усі тротуари Львова, використовуючі або дані з українських супутників або навіть славнозвісні Гугл-мап
- Програма має накладати на мапу тротуарів інформацію про стан даної ділянки (зруйнована, відремонтована і т.д.), особливо інформацію про виконавців робіт
- Завдяки програмі можна пропонувати комплексне рішення ремонту тротуарів власникам магазинів, розташованих на цій вулиці (тобто уникати ремонту клаптиків), спільно із фінансуванням із міського бюджету
- Така база даних дозволить також утримувати інформацію про тих виробників плитки, хто не дотримався умов договору у частині післяпродажного обслуговування (не замінив зруйновану плитку до закінчення терміну гарантії)

Цікаво, що у Львові є достатньо організацій і спеціалістів, які здатні разом зробити такий програмний продукт. Потрібно їх звести разом і звичайно профінансувати. Крім того, таку програму можна комерціалізувати в інші міста України.

(П.С. можливо не слід мені оприлюднювати такі ідеї публічно, а комерціалізовувати їх самому?)

Аеропорт

У 2007 році набуває сили договір про віткрите небо між Україною та ЄС (якщо ратифікують). Авіакомпаніям не потрібно буде чекати на отримання ліцензій на право використовувати певний маршрут. Чи готується Львів до цього? Як можна:
- З'ясувати нарешті кому належить аеропорт (комунальний, приватний)
- Організувати встановлення автоматичної системи видачі багажу (не треба видавати багаж через дірку в стіні) - або в кредит, або за кошти інвестора
- Прибрати непотрібно ляповаті кіоски, або продумати стильну заміну - аеропорт має зберегти стиль соцреалізму - це теж історія.
- Мерія має починати переговори із найбільшими бюджетними авіакомпаніями вже - надіслати брошури, поїхати на ознайомчі зустрічі, встановити особисті контакти. Львів може стати перевалочним пунктом не лише для заробітчан, але й для туристів для цілої Східної Європи. Крім того, Львів може дієво покрити Східну Польшу, де не так вже і багато варіантів польоту
- Провести інвентаризацію системи пропускного конролю - дуже вже великі черги і купа митників, які безцільно динтяються аеропортом
- Масовий тренінг персоналу - аеропорт повинен обслуговувати зростаючу кількість перельотів з тої самою кількістю персоналу - штат у Львівському аеропорті неабияк роздутий. Звільнень непотрібно - потрібна зростаюча продуктивність і зростання зарплат.
- Провети розяснювальну роботу і втихомирити таксистів. Одна компанія має мати право на надання послуг таксі перед самим входом в аеропорт. Решта - за пару сотень метрів. І міліція має арештовувати порушників, або нести відповiдальність за бездіяльність. Компанія з ліцензією повинна мати прибуток.
- Мерія має почати планувати побудову аеропорту у Стрию, бізнес план кого був розроблений але так і не знайшлись інвестори. Цей план треба підрихтувати, і поступово підготовлювати підґруття для впровадження. Зрозуміло, що має бути відновлена дорога на Стрий, можливо навіть прокладена залізнична колія, або мають бути тверді плани з цього приводу. Відновлення пасажиропотоку у діючому аеропотрі допоможе показати інвесторам потребу в таких інвестиціях.