Дахи на Сихові

В номері National Geographic за травеь 2009р. надрукована стаття про озелення дахів. Якби у Львові зробити щось подібне на Сихові - там квадратні кілометри бітуму і асфальту на дахах. А можна було б мати парки і кнайпи - на сихівських дахах. Відворення атмосфери Львові у новому вимірі. Подарувати людям можливість бачити природу, і куполи сихівських церков.

Ботанічній сад

У Львові є чудовий ботанічний сад Університету на Погулянці. Як і будь-які інші наукові заклади, ця установа страждає від відсутності фінансування, - розвитку території не відчувається, водночас добре, що сад взагалі зберігся, певно зусиллями колективу. Сад міг би сам на себе заробляти, - це чудове місце, де панує чисте повітря і недалеко від центру міста
Збудувати, у партнерстві із професійною компанією, ресторан та/або кав'ярню. Ботанічний сад (або Університет) міг би стати співвласником, надавши право еклюзивного використання ділянки для цього закладу. Однозначно має бути гарне архітектурне рішення, можливо із залучення міжнародних архітектурних бюро. Відвідувачі ресторану зможуть додати відсоток до рахунку, який піде на потреби розвитку Ботанічного Саду.
Відновити відкритий сад, розбудувати гарний кутий паркан, продумати скульптури в саду - залучити ландшафтних дизайнерів. Територія повинна врахувати майданчик для відкритих заходів. Пам'ятати про першочергове завдання саду - ботаніка як наука
Ботанічному саду бракує освітлення - величезна оранжерея вимагає підсвітки, аналогічно відкриті плоші навколо, також у парку Погулянка
Штатний роклад персоналу повинен включити PR менеджера, у чиї обов'язки входила б промоція Ботанічного Саду як місця проведення прийомів, заходів, конференцій та зустрічей. Наукові працівники саду можуть проводити науково-пізнавальні екскурсії львів'янам, зокрема для сімей.
Додаткове фінансуння можна скерувати на модернізацію системи опалення, розширення та покращеня матеріально-технічної бази, а також на підвищення навичок та етики роботи персоналу саду із відвідувачами. Ресторан високого рівня не може розташовуватись поруч із садом, де працівники вбрані у поношений одяг багалітньої давності, і рівень спілкування не відповідає інтелиґентності університетського рівня. У це потрібно інвестувати теж.
Система енергозабезпечення сама по собі може стати атракцією - якщо забезпечити сонячне електроенергію, а також енергію з біо-палива. В ідеальному випадку, Ботанічний Сад мав би забезпечувати 100% енергії з віновлюваний джерел і стати навчальних майданчиком для відвідувачів.

Розумне освітлення

Вартість електроенергії зростає, міська влада робить певні кроки для зменшення енергоспоживання, зокрема в бюджетних установах. Водночас мешканці і далі нарікають про неосвітлені під'їзди, проходи та вулиці. Водночас достатньо пройтись спальними районами Львова ввечорі, щоб побачити десятки, сотні під'їздів, освітлені тобі, коли ніхто ними не ходить.

Чому у місті не встановлюють системи автоматичного освітлення, які реагують на рух або які автоматично вимикають освітлення через визначений, короткий період? Подібні системи освітлення є нормою в розвинених країнах, навіть у наших сусідів. Що можна зробити:

1. Прорахувати економію коштів від встановлення таких систем (методології є кому розраховувати, див тут)
2. Визначити необхідний обсяг коштів
3. Підготувати програму для бюджетних установ та для приватного сектору (зокрема для кондомініумів та ЖЕКів), яка б включала доступ до пре-кваліфікованих виконавців та постачальників, методологію оновлення систем освітлення, рамкові угоди з банками на фінансування, опис проекту та ресурси на промоцію програми та навчання відповідальних осіб
4. Провести переговори з Львівобленерго про зміну тарифів, які б стимулювали населення переходити на прогресивні системи освітлення (вищий тариф для під'їздів, де даремно горить світло)
5. Отримати фінансування на програму (держ бюджет, міжнародні фінансові інституції або довгострокові кредитні ресурси)
   

Окрім безпосереднього зменшення енергоспоживання, кращого освітлення, програма здатна створити додаткові робочі місця (підрядники, виробники подібних систем), спонукати мешканців до активнішого переходу від ЖЕКів до об'єднань власників та сприяти підвищенню екологічної свідомості львів'ян.

Що можна зробити із смітттям

Чому не спробувати подати ідеї про те, що зовсім не тямиш? Парадокс? Може і так, але ще більший парадокс, що ті, хто начебто є еспертами, за 20 років нічого не зробили. Йтиметься про СМІТТЯ. Проблема - сміття є багато, сміттєзвалище є одне і переповнене, сміття стає все більше із зростанням заможності, грошей не було і немає і це не дуже приятна проблема, щоб про неї говорити.

Як можна дивитися на цю проблему? Так, як роблять завжди - шукати варіанти, що робити із сміттям. А чому не почати розмови з іншого боку?

Погляд 1. Зменшити продукування сміття

• Зібрати у міській раді представників торгівельних мереж та базарів і провести діалог, що можна зробити спільно 1) щоб заохотити споживачів задумуватись над кількістю речей, що йдуть в сміття, 2) зменшити використання пластику в торгівельній мережі (кульочки - геть)
  
• Провести толкову, яскраву, вдумливу інформаційну кампанію про сміття
• Сміття намагаються не зауважувати - ящики переважно заховані добре і десь у дворі. Як привернути увагу? Наприклад, можна поруч із смітниками поставити таблички із вагою сміття, вивезеного із даного смітника і графік зростання/зменшення + якісь порівняльні факти (1кг сміття - 3 дерева). Провести конкурс серед НУО та шкіл - ідей буде безліч.
• Організувати ярмарки-продажі. Що для когось сміття - для іншого мрія року. А де і як такі люди та їхні речі мають знайти один одного? У Львові є десятки компактних спальних районів, де люди можуть перенести речі з будинку в будинок. А скільки радості для дітлахів - побавитись у торговців? Й скільки сміття буде врятовано! і громада почуватиметься громадою, а не випадковими сусідами на дворі.
  

Погляд 2. Зробити сміття вигідним для продажу.
Якщо ми знаємо, що сміття може принести гроші, ми зважимо на те, чи викидати чи ні. Часом це смішні гроші - але якщо ми знаємо когось, для кого це зовсім не смішні гроші - це змінює ставлення.

• Десь там під Львовом є целюлозно-паперовий завод. Йому потрібна вторинна сировина - містові потрібно позбутись вторсировини-потенційного сміття. Потрібно знайти формулу співпраці.
• Залучити дослідників для вивчення складу сміття - що власне викидаємо? Потім створити табличку, де в одній колонці - тип сміття, у другій - кому це сміття може стати вхідною сировиною.
  
• Подивитись , які ферми готові брати біо-сміття на корм худобі чи на добрива - і дешевше, і біо, і зіпсуті продукти підуть не в сміття
• Найгірше забруднення - від пластику (упаковки) - але точно є хімічні заводи, здатні переробляти цю сировину на щось корисне.
  

Погляд 3. Іновативні підходи до збору сміття
Традиційний підхід - розставити ящики для збору сміття і чекати поки вони не наповняться. Розбудувати систему сортування сміття і дорого, і потребує часу, а також адаптації до ментальності.

• Бабці-екологи: у кожному будинку є бабці, які сидять без роботи, які животіють на пенсію але які готові щось робити - ці бабці є потенційними неоціненними помічниками міста. Вони можуть збирати розсортоване сміття від мешканців будинку (наприклад, у мішках різного кольору) і виносити у певний час дня на двір, коли відповідна машина приїде зібрати. Оплата на ставку і за кількість. ЗМІ мають допомогти у промоції цієї роботи. Мешканцям менше головного болю із виносом сміття.
• Будівельне сміття - сервіс за викликом. Такі послуги вже є. Зважаючи на те, шо наступні 50 років місто буде систематично покращувати житлові умови, а потім почнеться перебудова Сихова - будівельного сміття буде більше і більше. Як скласти ланцюг постачання - від свідомого споживача, який знає як і де викликати такий сервіс з вивозу, до компаній-вивізників, які знають де його утилізувати, до переробників, які мають чіткий технологічний процес. Тобто будівельне сміття вже збирають - але його не переробляють.
  
• Двірники - якщо кожен двірник чітко знає, де завезти певний тип сміття, за який йому заплатять - він домовиться із магазинчиками, мешканцями - і таким чином менше піде на сміттєзвалище.
  

Погляд 4. Попередити виникнення сміття
Скоро у сміття підуть старі компютери, мишки та клавіатури, мобільні телефони і т.д. (т зв сміттєтроніка).

• Повчитись від країн ЄС, які механізми вони впроваджували - 25 країн мають різні національні системи - тобто це 25 способів! Зібрати торговців електронікою та технікою та обговорити план дій. Рано чи пізно їм це доведеться робити - вчитися що робити із повернутими колись проданими товарами. Краще вчитись вже.
  
• Масові заходи - це десятки тон сміття нарано. Якщо продумати план дій із організаторами - принаймні половина піде назад у переробку, не на звалище.
  

Погляд 5. Підвищити гідність людей, які працюють із сміттям.
Гидко, бридко, сморід, противно - асоціативний ряд із роботами, повязаними із цією сферою.

• Провести аналіз умов роботи - що можна зробити із мінімальними витратами. щоб максимально покращити умови роботи - запитати самих людей. Не здивуюсь, якщо начальство за ці роки ніколи не питало безпосередніх виконавців.
• Познайомити людей - часто ці професії не є надто соціальними - провести якійсь зустрічі для того, щоб зробити життя людей більш цікавим, щоб були якійсь моменти спілкування. Зустрітись із компаніями-переробниками вторсировини, або навіть виробниками упакування і т.ін. - щоб люди відчули себе поміченими суспільством.

Звичайно, тема сміттєзвалища та переробки сміття - важлива, і потребує окремого аналізу.

Тонелі у Львові

Центр задихається від навантаження автобусів, вантажівок, машин і автомобільний потік збільшуватиметься. Зрозуміло, що якість життя у центрі від шуму і вихлопних газів знижується, а також пришвидшується псування памяток архітектури та будинків загалом. Колись існував проект побудови підземного транспортного тонелю під парком Знесіння, який би вивів транспортні потоки із Сихова на Хмельницького із центру. Проте той проект розробили непорядно, - від нього постраждав би парк, що неприпустимо. Ідея підземного тонелю і далі є - її обговорюють у рамках розробки генплану Львова. Тому у технічні деталі не заглиблюватимемось.

Де потрібні ідеї - це у підходах по проекту безпосередньої побудови тонелю. Ця споруда стоятиме сторіччя і залишиться у спадок новим поколінням. Кожна помилка або забутий чи не належно обговорений аспект може нашкодити багатьом людям. Деякі з таких аспектів і ідеї, як до них підходити:

1. Багато з будинків раптом опиняться по боках вулиць, що доводитимуть рух транспорту до тонелю. - Максимально скористатися існуючими вулицями, провести роботу із розяснення мешканцям ситуації, щоб вона не стала причиною протестів. Продумати нові виїзди, які б зробити такі будинки більш привабливими.
2. Тонель будуватимуть приїзжджі компанії та спеціалісти, це може призвести до соціальної напруги. - Продумати план не лише поселення прибулих робітників, але й їхньої соціальної адаптації, інтеграції та план посилення соціальної терпимості серед львівян.
   
3. Фінанси будуть питанням, яке запекло обговорюватиметься владою, і є великий ризик що проект буде скорочений з метою зекономити гроші. Це неприпустимо, оскільки проект має мати всі елементи, потрібні щоб бути корисним і за 200 років. - Фінансовий план проекту має включати стадії, розраховані на мало не на 50 років, і фінансування може бути частково здійснене за рахунок виходу на міжнародні фінансові ринки.
   
4. Будівництво потребуватиме технології, яких у Львові або немає або дуже застарілі. Будівельні компанії прийдуть і підуть. Потрібно забезпечити передачу технологій, розробку нових, залучення сфери освіти та досліджень навколо цього проекту на національному або міжнародному рівні. - Управління економіки має продумати програму заходів навколо процесу побудови тонелів, з метою створення спрятливих умов для поглибнення співпраці із іншими місцевими компаніями, створення нових компаній у Львові (вкл прихід іноземних) та залучення університетів/дослідницьких інститутів.
   

Відповідальність львів'ян

Ми дихаємо отруйними газами, ми пємо іржаву воду та хемікалії, наша земля просочена непотрібом, - з цього треба починати розмову про якість життя. Пріоритети змішались, - нам хочеться більше і швидшого транспорту, цілодобового водопостачання, кращих доріг. Проте давайте відступимо на крок назад і подумаємо до чого призведе більше транспорту, більше води, більше машин на більших і кращих дорогах, - газів буде ще більше, буде ще більше іржавої води, ще більше сміття.

Якщо ми хочемо води, доріг, товарів, будинків, - з цим має прийти відповідальність за наслідки. І відповідальність не риторична. Часи безладу, бардаку, безкоштовної даремщини пройшли – все має свою ціну. Хтось має заплатити за програми очищення повітря, за розборку завалів сміття, створених нами самими, за заміну труб і водовідтворення. Вартість газу, води, електрики, бензину буде зростати, - це плата за відповідальність.

Але на кожну погану новину завжди є добра – є способи зменшити наші витрати – зменшуючі споживання, не знижуючи якість життя. Чи завжди нам потрібно їздити машиною, чи завжди нам потрібно використовувати стільки води, чи завжди нам треба додавати у хату нові електроприлади? І якщо хтось придумує нові способи зменшити використання природніх ресурсів, що ми їх вважаємо завжди наявними, якщо хтось витрачається на ті наявні технології, що допомагають у використанні відновлюваної енергії – ці люди повинні заохочуватись, - матеріально. Добра поведінка має ставати прикладом і захочуватись, погана – каратись. Скільки можна жити в системі спотворених цінностей, обдурюючих самих себе?

Сихів - відновлювана енергія, мистецтво і спроба покращити сірість

1. Відновлювана енергія для Сихова та міста
- Багато багатоповерхівок Сихова мають величезна площі, відкриті до прямого сонячного проміння. Можна замінити частину фасадів будинків і замість плитки запровадити сонячні панелі (наприклад такі).
- Проведення освітньої компанії серед дітей та підлітків, оскільки вони можуть руйнувати панелі. Залучити їх до встановлення панелей.
- Встанвити балансовимірювач – великий обліковий пристрій, який би показував, скільки енергії споживається районом і скільки відновлюваної енергії виробляється.
- Спробувати знайти панелі, які можна використувати як поверхню для артистів, - поєднання із зміною дизайну мікрорайону.

- "Сихівські Дахи" – створити програму із зведення спеціальних споруд на дахах мікрорайону для вбудови сонячних панелей або для вітряків. Дахи декількох будинків можуть використовуватись для цього, - створити футуристичні споруди сучасного дизайну. Кожен Сихівський Дах має стати атракцією для туристів. Можливо, панелі можуть зводити сонячне проміння з одну точку – запалення сонячного вогня на Сихові на Купала, наприклад – створити церемонію для цього.
- Залучити місцевих науковців для проведення програми.

2. Дизайн для мешканців
Надавати грошову програму відновлення та перебудови внутрішнього устрію підїздів сихівських будинків. Частину може покривати місто, другу частину – обовязково мешканці будинку. Можлива розстрочка за допомогою банківських кредитів. Відкриття конкурсу на дизайн підїздів. Мешканці зможуть самі обирати той, що їм сподобається найбільше.
Перевага для мешканців (чому вони/ми мають платити) із зміною дизайну зміниться ринкова вартість їхніх квартир. Проводити роботу зі агенціями нерухомості та асоціацією агентів.

Освітлення міста вітром

Як вирішити проблему хронічної нестачі зовнішнього освітлення у Львові з нестачою коштів у міському бюджеті?

Створення на замовлення Львівської міськради спеціального вітроенергогенератора, який можна розмістити у міській зоні (переважно всередині львівських дворів).

Вимоги: повна звукоізоляція, вібростійкість, дизайн, енергогенерація та ін.

Використання генератора – генерованої енергії повинно вистачати для освітлення будов/будови, де розміщується генератор (зовнішнього освітлення).

Кожен генератор повинен містити спеціальну систему само-освітлення та “стовбовий” потік світла. Щороку у певний день (наприклад, день охорони довкілля) усі генератори, що є в місті, повинні бути запалені у певний момент, найкраще у пеаній послідовності, щоб створити певний ефект від спостереження для глядачів. Таке суцільне само-освітлення вітрогенераторів повинно відбуватись лише один раз на рік для підтримки туристичного ефекту (“щось таке, на що варто подивитись”).

Фінансування міськрадою, - початкові інвестиції в розробку генераторів та енергозберігаючих приладів освітлення. Зиск, - економія коштів на освітлення, - бюджет на технічну підтримку генераторів, але без необхідності платити за електрику. Більше світла в місті за такі самі бюджетні кошти. Можливість залучення коштів населення, - якщо мешканці будинку хочуть зробити щось подібне у своєму власному будинку, - можуть звернутись до когось конкретного. Особливо цікаво для будинків у старому місті на вуличках, що не дуже освітлюються.

Загроза - приватизація будинків, необхідність узгодження в усіма мешканцями.

Подивитись можливість залучення до цього Львівобленерго (чи є у них монополія на подібну практику). Якщо є – потрібно залучати обленерго до цього, але найкраще створення окремої організації, яка в довгострококому періоді може допомагати організувати щось подібне в інших містах (патентування?).

Залучення виробників ламп та засобів освітлення (наприклад, Іскра, можливо Тернопыльську Варту-Шредер або інші заклади, що займаються питаннями освітлення в Україні, - наприклад з цієї статті в Галиціких Контрактах або з цього переліку установ світлотехнічної галузі), - створити енергозберігаючи технології, що можна буде використати де-інде.

Участь консорціумів, бажано залучення іноземних партнерів, особливо таких, що можуть розповсюдити технологію (не лише технічне ноу-хау, але й повну програму сталого освітлення).