Штрафи за поганий стан будинків

Чому місто має ремонтувати чийсь дах? Чому ефемерний ЖЕК за копійки, які йому платять, повинен утримувати чиїсь під'їзд? І чому місто має турбуватись капітальними ремонтами будинків, які місту не належать (а належать мешканцям цих квартир)? Чому мешканець будинку не встане о 6 ранку і не піде відкидати сніг коло свого будинку, а чекає на працівника ЖЕКу, який це має зробити за 50 грн на день (в кращому разі) коло 20+ будинків?

Львів'яни живуть у гіпертрофованій реальності - хтось має робити щось за них стосовно того, що належить їм, - бо мусить. ОСББ та інші вправи - це добре, але робиться на добровільних засадах. Законодавство незворушне останні 20 років. Половина персоналу міської ради займається ЖКГ, яке давно вже місту не належить. Якщо хтось має щось за мене зробити - звичайно це не додає мені стимулів вкладати власні кошти, а якщо їх немає - думати про те, де їх знайти. Порушена мотивація, система підсилює розтліваючи мотиватори - пасивність, інертність, безініціативність, безвідповідальність, звичайну лінь.

Що можна зробити?

Вжити радікальних заходів - визнати, що ЖЕКів не буде, що мешканці будинків мають домовлятись між собою і шукати хто буде утримувати і ремонтувати будинки. Як це зробити - ввести штрафи за поганий зовнішній або внутрішній вигляд будинків - за дахи, що протікають, за нечиті під'їзди, за будинки в аварійному стані. Штрафи з власників квартир у цьому будинку, з усіх разом. Звільнити персонал ЛМР, який займається ремонтами і додати персоналу в юридичний відділ. Судитись і відсуджувати, - якщо немає коштів - для чого жити в такій квартирі - продавайте і шукайте таку, яку можете дозволити або вимагайте підвищення зарплати (бо будуть аргументи - немає грошей) - ваші проблеми - це не проблеми міста, це ВАШІ проблеми. Львів'яни повинні навчитись нести відповідальність і сприймати нерухомість як те, що воно є - актив, який можна купити і який можна продати - а не те, що їх належить і належить лише те, що всередині і ніяк не те, що ззовні. І стандарти мають підвищюватись - якщо сихівські будинки мають термін експлуатації 30 років - то нехай мешканці і переймаються де вони будуть жити у 2020р. - будинок має бути або капітально відремонтований, або мешканці - виселені. Це стане революцією мислення.

Лобіювати в Раді зміну закону про ЖКГ, - перекласти відповідальність на власників, а не на територіальні громади.

Якщо суди програються, закони - не міняються, ввести комунальний податок - зробити всі ті обґрунтування скільки потрібно на утримання, ремонти і все решта - і окласти кожний квадратний метр у Львові величезним податком на відновлення та утримання житлового господарства. Виключення - ви є член ОСББ і територіальна громада міста не несе відповідальність за ваш будинок. Лишити штрафи в силі - ОСББ теж може забути чистити під'їзди або капітально ремонтувати будівлі.

P.S. жоден мер не пройде з такою програмою - пасивність непереможна - активність - політично не продається

Стандарти ремонтів

Добре, що ремонти у Львові відбуваються - ремонти доріг, ремонти освітлення, ремонти будинків тощо. Але як відбуваються ремонти? Рівна дорога - роздерті розкопані узбіччя, нова лампочка - а вулиці все одно не видно, нова фарба на фасаді - а знизу грибок і т.п. Наявність інформаційного табло про об'єкт ремонту пересічному львів'янину не дозволить зробити висновок - чи достатньо цих грошей для повноцінного ремонту, і взагалі, що таке повноцінний ремонт дороги чи будинку. Можливо місто просто закопує гроші - а наступного року прорве трубу під новою дорогою, про яку забули, або лампочка знову перегорить. Відсутність інформації про рівень ремонту та стандартів, які визначають цей рівень, спотворюють думку львів'ян (або дезінформують) про ремонти, що відбуваються у місті.

Що можна зробити:

1. Визначити ти прописати комплексні стандарти ремонтів різних об'єктів міської інфраструктури - різних рівнів. Наприклад, "найкращий ремонт дороги" - це заміна інженерних комунікацій під дорогою, оздоблення узбіч велодоріжками, повне оновлення стовпів освітлення, озеленення газонів, закладена бетонна подушка та шар нового асфальту не менше 10 см. "Належний ремонт дороги", "косметичний ремонт дороги" і т.д. До визначення стандартів залучити не лише дорожників, а комплексно - усіх, хто користується даним об'єктом (ті самі громадські організації). Розглядати ремонт комплексно - з територією навколо, над і під об'єктом, його станом вчора (історія), сьогодні (факт) та у майбутньому (довготривалість). Фахові організації будуть казати, що такі стандарти існують на рівні держави і нормативних актів - безперечно, але ніхто не заперечує можливість ці стандарти змінювати і працювати над їх вдосконаленням, особливо коли діючі норми приймались часто за іншої держави, за непрозорих умов і певно одними інженерами (без дизайнерів та урбаністів).
   
2. Зробити гео-мапу таких об'єктів у Львові (накладену на ту саму Google Map), із вказанням рівня необхідних робіт та приблизною кошторисною вартістю цих робіт. Населення міста повинно звикати до думки, що інфраструктура коштує, і коштує багато, якщо робити її належним чином. На мапі кожен об'єкт позничити фактичним рівнем його стану, і які елементи робіт виконані чи коли планується виконання. Така собі мапа амортизації інфраструктури та інфраструктурних потреб міста.
   
3. Під час виконання фактичних робіт вказувати (на інформаційних табло поруч з об'єктом, на ґео-мапі та в інформ повідомленнях) який рівень ремонту виконується - "найкращий", "належний" чи "косметичний".

Маючи таку систему, визнаємо, що за відносно невеликі кошти не можна розраховувати на справді якісний ремонт, побачимо чи відповідають витрачені кошти рівню якості робіт, і довідаємось скільки насправді містові потрібно коштів щоб довести інфраструктуру до ідеального стану і що значить ідеальний стан (розширити уявлення, які мають лівів'яни про якість).

Використовувати вартість нерухомості

За декілька років вартість нерухомості зросла, криза або не криза, квартири, земля, нерухомість у Львові коштують сотні та тисячі євро за квадратний метр. Іпотека нарешті допомогла багатьом отримати власні квартири. Водночас за відсотком іпотеки Україна значно відстає від інших країн - тобто більшість квартир знаходяться у власності, без іпотечних зобов'язань.

Більшість таких квартир - це спадщина Радянського Союзу, - квартири, отримані від держави і приватизовані. Значна частка людей, які живуть у таких квартирах, або нарікають на малі зарплати та рівень життя, заважають створенню асоціацій співвласників багатоквартирних будинків або ставлять ще якісь вимоги до влади, громади, сусідів тощо. Проте такі люди - заможні, маючи нерухомість, в якій закрита значна вартість, і якою вони не хочуть або не можуть правильно розпоряджатися.

Квартири стали священною коровою, на які не можна зазіхати. Чому? Чому будинки мають ремонтуватися за копійки жеків, коли власники мають квартири вартістю у декілька десятків тисяч і не гривень? Чому є борги за тепло і воду? Чому молодь не може знайти грошей для початку власної справи, коли їхні діди і батьки мають квартири, будинки, дачі?

Що можна зробити
- Розробити фінансові механізми, за яким мешканці можуть отримувати фінансування для власних потреб, потреб утримання будинків тощо, за рахунок часткового і мінімального використання іпотечних механізмів, з покриттям ризиків страховими компаніями та за мінімальними відсотками
- Створити пул (групу) банків та фінансових установ, які матимуть доступ до страхування своїх ризиків містом за умови надання кращих умов для мешканців міста (дешевих кредитів для певних потреб - наприклад тих самих ремонтів будинків)
- Встановити жорсткий контроль над використанням інформації про можливості схеми, з метою уникнення шахрайства, особливо із людьми похилого віку; залучити соціальну службу до донесення інформації про можливості до цільової групи
- Створити механізм підтримки молодих підприємців - які отримували б кошти за рахунок застави часткової застави нерухомості родичами та допомогу від професійних організацій підтримки бізнесу (для супроводу ідей)

Для чого
- Дати можливість людям старшого віку мати кращий достаток, передавши частину виплат за іпотечним кредитом своїх спадкоємцям (дозволити людям старшого віку розкрити та використати частину вартості своєї нерухомості)
- Дати можливість мешканцям будинків провести капітальні ремонти, із внесками від всіх - і тих, хто має кошти, і тих, хто немає грошей але має нерухомість у такому будинку (за рахунок нової схеми)
- Дати можливість батькам та родичам підтримати підприємливі ідеї своїх дітей та родичів - за рахунок часткової застави нерухомості

Освітлення багатоповерхових будинків

Центр Львова відвойовує свою красу, а що робити спальним районах, в яких самі багатоповерхові будинки? Чому більшість львів'ян не заслуговує на красу навколо них?

Ідея - масовий проект освітлення періметрів багатоповерхових будинків енергоощадними лампами які наприклад використали для освітлення колишнього монастиря бернардинців (церкви Андрія). Раптом у чорному нічному небі Львова з'являться фантомні коробки, - несподівані, інакші, футуристичні. Панельні будинки повстануть по-новому. Львів перетвориться на Мекку фотографів, які зніматимуть це (уявіть Сихів, в якому периметр (контури будинку) кожного будинку освітлюється) явише. З літака місто виглядатиме інопланетно, з освітленими контурами дахів, розкиданими навколо чорної плями Високого Замку.

Кожна така система освітлення має мати лічильник, закріплену обслуговуючу організацію. Для зменшення витрат міська адміністрація може заінсталювати декілька сонячних панелей на дахах, які б виробляли енергію достатню для проекту, - електроенергія передавалась би Львівобленерго в рахунок оплати за лампи підсвітки.

Цікаво, що студенти Вроцлавського Технологічного Університету запропонували ідею як LED освітлення може покращити пост-радянські коробки.

Дахи на Сихові

В номері National Geographic за травеь 2009р. надрукована стаття про озелення дахів. Якби у Львові зробити щось подібне на Сихові - там квадратні кілометри бітуму і асфальту на дахах. А можна було б мати парки і кнайпи - на сихівських дахах. Відворення атмосфери Львові у новому вимірі. Подарувати людям можливість бачити природу, і куполи сихівських церков.

Спів-фінансування соціальних проектів

Як місто може отримати більше від використання бюджетних коштів? Один із способів, який наразі не використовується, - це заохочення фінансування важливих соціальних проектів мешканцями міста та компаніями. У випадку, якщо міська влада надаватиме суму, рівнозначну тій, яку назбирають мешканці або компанії, - це спонукатиме приватну ініціативу. Неурядові організації можуть стати флагманом процесу, - власне для цього за статутом вони й існують. Від дверей до дверей, переконуючи, збираючи, рекламуючи, можна назбирати достатньо коштів для вирішення тих питань, які давно турбують громаду. Наприклад, якщо мешканці багатоповерхового будинку готові вкласти десятки тисяч з власної кішені на відновлення бічної дороги, до якої у міської влади певно що роками не дійдуть руки, - чому місто не може дофінансувати цей проект, тим самим зекономівши кошти міста на той самий ремонт. Ремонт або розбудова дитячих майданчиків, покращення освітлення, покращення матеріальної бази шкіл або лікарень, фінансування вистав та нових проектів культурних устано, нові пам'ятники та сукльптури, і т.д.

Переумови:

• Прозора схема, доступна для всіх
• Гарантування наявності грошей на рахунку для здіснення проекту
• Єдиний простий механізм розподілу, адміністрування, контролю та звітування, максимальне відсторонення міських службовців від реалізації проекту, і максильне їхне залучення у контроль над результатами
• Кожен проект повинен мати наглядову раду із впровадження, члени якої особисто гарантують та відповідають за достовірність реалізації проекту
• Залучення преси як ефективного каналу громадського контролю над виконанням проектів

Відсторонення міських чиновників та комунальних підприємств дозволить значно покращити ефективність освоєння коштів громади, створити передумови для появи нової категорії соціальних підприємців, які зможуть розширювати набутий досвід на інші регіони України.

Оподаткування бездіяльності

Згідно законодавстсва міська влада має право запроваджувати місцеві податки. Фінансування для міського бюджета і так катастрофічно бракує. Яким чином податково стимулювати діяльність, яке спрямована на вирішення соціальних проблем?

Наприклад, багатоквартирні будинки руйнуються через брак фінансування утримання спільних територій, - фасадів, ліфтів, балконів і т.д. Це становить загрозу життя перехожих та псує обличчя міста. Чому не запровадити податок на власників/мешканців тих будинків, які нічого не роблять для їх утримання? Механізм:
1. Визначення проблеми та кошторис та її розв'язання
2. Пропозиція мешканцям багатоквартирного будинку - включаючи певну частину субсидії від міста
3. У випадку відмови - починаємо нараховувати податок
Логіка податку - створенння загрози та спотворення умов життя інших мешканців міста та накопичення витрат на майбутнє для служб міста (у випадку техногенних катастроф).

Впровадження подібних податків, принаймні спроба їх запровадження, здатні спонувати до активізації створення асоціацій власників.

Розумне освітлення

Вартість електроенергії зростає, міська влада робить певні кроки для зменшення енергоспоживання, зокрема в бюджетних установах. Водночас мешканці і далі нарікають про неосвітлені під'їзди, проходи та вулиці. Водночас достатньо пройтись спальними районами Львова ввечорі, щоб побачити десятки, сотні під'їздів, освітлені тобі, коли ніхто ними не ходить.

Чому у місті не встановлюють системи автоматичного освітлення, які реагують на рух або які автоматично вимикають освітлення через визначений, короткий період? Подібні системи освітлення є нормою в розвинених країнах, навіть у наших сусідів. Що можна зробити:

1. Прорахувати економію коштів від встановлення таких систем (методології є кому розраховувати, див тут)
2. Визначити необхідний обсяг коштів
3. Підготувати програму для бюджетних установ та для приватного сектору (зокрема для кондомініумів та ЖЕКів), яка б включала доступ до пре-кваліфікованих виконавців та постачальників, методологію оновлення систем освітлення, рамкові угоди з банками на фінансування, опис проекту та ресурси на промоцію програми та навчання відповідальних осіб
4. Провести переговори з Львівобленерго про зміну тарифів, які б стимулювали населення переходити на прогресивні системи освітлення (вищий тариф для під'їздів, де даремно горить світло)
5. Отримати фінансування на програму (держ бюджет, міжнародні фінансові інституції або довгострокові кредитні ресурси)
   

Окрім безпосереднього зменшення енергоспоживання, кращого освітлення, програма здатна створити додаткові робочі місця (підрядники, виробники подібних систем), спонукати мешканців до активнішого переходу від ЖЕКів до об'єднань власників та сприяти підвищенню екологічної свідомості львів'ян.

Професіоналізація та легалізація надання послуг

Як вивести з тіні діючих гравців, активізувати конкуренцію та створити нові ринки послуг у Львові? Йдеться про дуже прозаїчні нагайні послуги, попит на які постійно зростає, тоді як якість та вартість послуг є не найкращими, якщо взагалі такі послуги надають. Приклади:

* Отримання дозволів на добудови, перебудови і т.д. (кожен має займатись своєю справою, мешканці не повинні бігати по кабінетах чиновників, якщо в них є робота)
* Ремонтні роботи в квартирах (електрики, муляри, монтажники, столяри, будівельники і т.д.)
* Озеленення території (наприклад внутрішні подвір'я)
* Проектні організації (зокрема для дрібних проектів як наприклад перебудова під'їзду чи оновлення брами)
* Ремонтні майстерні (гаражі, ремонт побутової техніки і т.д.)

Будь-хто, хто хоч раз стикався з потребою у подібних фахівцях, згадає брак інформації, відсутність можливості перевірити, хто стоїть за конкретним ТзОВ чи СПД, знайти інформацію про попередню роботу. Це забирає час у мешканців міста, робить дійсно добрих майстрів закладниками поганої репутації галузі загалом, - зменшує якість життя у Львові.

Як влада міста може посприяти у вирішенні цієї ситуації без втручання у ринкові механізми?

• Фінансувати розробку, створення та розповсюдження інформації про знаки якості певних послуг (наприклад, груп з ремонту квартир) на засадах самоорганізації учасників ринку. Наприклад, асоціація підприємців, які надають послуги з ремонту квартир може розробити показники, за якими надаватимуть відповідний знак якості послуг. Місто має визначити обов'язкові критерії, наприклад легальність ведення бізнесу, страхування відповідальності, наявність інформації в Інтернет, відповідність оплати вказаним розцінкам. Інші, зокрема технічні критерії, - це справа асоціації. Так само контролюючий орган знаку якості має нести відповідальність за акредитацію підприємств та підприємців , обробку відгуків споживачів та промоцію відмічених підприємств. Таким чином можна опосередковано спонувати створення прозорих ринків послуг, зменшити "чорні" роботи, провести освіту мешканців, зробити прозорою систему ціноутворення на послуги. Місто має бути власником побіних галузевих знаків якості (на рівні торгівельної марки), та визначити керуючу/управлінську організацію по веденню та просуванню знаків на ринку. Участь має бути добровільною та не суперечити законодавству.
• Провести акредитацію та визначити чіткі умови роботи для проектних компаній та тих, що займаються збиранням дозволів. Не є таємницею існування подібної групи людей, деякі з яких мають дружні відносини в ратуші та швидко залагоджують справи. Проте люди без зв'язків не мають можливості найняти когось для вирішення власних питань. Виведення компаній, які мають справу із дозвільною системою, у цивілізоване русло шляхом акредитації лише дозволить легалізувати існуючий ринок та встановити цивілізовані умови роботи. Зважаючи на факт активної перебудови та подальшої розбудови Львова, попит на такі послуги лише зростатиме і в інтересах міста професіоналізувати та легалізувати цей ринок.
• Створити партнерство з зацікавленими компаніями для вирішення даного питання. Виробники будівельних матеріалів, власники магазинів, виробники деталей і т.ін. так само зацікавлені в легалізації та подальшому зростанню ринку послуг, як і міська влада. Створення постійнодіючого форуму, об'єднання, де влада та бізнес можуть обговорювати механізми впливу на ринок, де бізнес може ділитись напрацьованими механізмами (виробники побутової техніки за останні 5 років налагодили добру систему післягарантійного обслуговування продукції, - з цього можна повчитись чиновникам та іншим підприємствам). Існування побідного об'єднання дозволить також віднайти механізми спільного фінансування необхідних заходів, коли місто не дублює фінансування на те, що можуть проплатити компанії (з маркетингових бюджетів чи як частину програм соціальної відповідальності). Зустрічі дозволять узгодити пріоритети, - бізнес відчюватиме підтримку з боку влади міста.

Пристрій для двірників та концепт-тротуари

Є речі які лишатимуться суто львівськими бо маємо специфічний клімат (сльота, мряка, месиво під ногами) і рішення потрібно шукати суто львівське, але копмлексне і таке, що триватиме.

Як прибирається сніг, вода, месиво з вулиць Львова? Вручну, двірниками, які колять лід, довбають лопатами, збивають кийками бурульки і т.д. і т.п. Чому не розшукати діючий або розробити власний прилад, який би збирав сніг, розтоплював лід, осушував тротуари або навпаки своложував щоб не розліталась пилюка? Пристрій, який би був переносний, потенційно працював би на енергій топленого снігу або на звичайній електроенергії? Або навіть який би виробляв електроенергію з того самого таючого снігу чи льоду?

Так само потрібно кардинально замінити тротуари і концептуалізувати їх:
- Розробити дизайн для ергономного водостоку, щоб вода стікала і під час злив і під час затяжного моросіння і стікала туди, де потрібно
- “Розумний тротуар”, де плитки підігрівають себе у відповідний момент і забезпечують уникнення оледеніння, або зберігають тепло і зволожують себе у гарячий період, попереджаючи ворохи пилюки у місті
- І просто тротуари мають бути пласкі, без ям і вибоїн. Для цього потрібно розібратись із проблемою паркування, збільшити кількість машин, які вивозять невірно прикарковані машини на штрафмайданчик, визначити яким чином оновити та замінити каналізаційні та водопроводні труби, що часом розмивають тротуари зсередини, провести ревізію постачальників та виробників тротуарної плитки, збільшити кількість років гарантії, яку повинні надаватипостачальники плитки.
- Продумати систему з ремонту клаптиковим способом - коли певну ділянку вулиці капітально ремонтують, а головне після цього пильно стежать за якістю цього ремонту. Ділянка вибирається за певним системним підходом, підвищуючи шанси утримання відремонтованої ділянки у належному стані. Опісля розпочинається ремонт наступного клаптика. Використати сучасні програми спостереження через Інтернет, повязані із географічними інформаційними системами та базами даних, які б зберігали б дані про клаптик дороги і миттєво надавали б інформацію у момент потреби (коли ремонтували, хто, як і т.д.)
- Функціонуватиме відлагоджена система комунального оновлення у партнерстві із підприємствами, коли міський бюджет дофінансовуватиме те, що вважатимуть за потрібно вкласти підприємства або мешканці. Збільшення фінансування підприємством/городянами підвищюватимете шанси фінансування міським бюджетом - стимулювання приватних інвестицій.
- З метою запобігання паркування машин на тротуарах, встановити клумби, квітники і т.д. Які водночас не заважають пішоходам нормально ходити у місті.
- Проекспериментувати із розумним освітленням тротуарів - зокрема там, де освітлення вулиць дуже мало або взагалі не існує, - коли тротуари/бордюри світяться вночі, і дозволяють не оступитись в темряві. Естетично-мистецька ватртісь такого освітлення теж неабияка. Водночас зважати і не використовувати екологічно шкідливі хімікати.

Ось такі ідеї як подивитися на двірників та тротуари по-іншому.

Комунальний податок у Львові

Крамольна думка, - але чому не ввести новий податок з кожного зареєстрованого мешканця міста? Щорічний, достатньо великий та без пільгових категорій? Чим простіше - тим краще, наприклад 1000грн. на рік з кожного помешкання.

Обгрунтування:
- Більшість податків надходить в державний бюджет і щорічні трагікомедії із трансферами з держбюджету лише годують київську бюрократію
- Місто має право запроваджувати нові податки
- Нерухомість виросла у ціні до такого рівня, що пояснити чому будинок з вартістю кв.м. далеко за 1000 у.е. майже розвалюється, немає постійної води, а доїхати до нього можна лише у коробці з мотором (маршрутка) по уявній дорозі, - неможливо. Час нести відповідальність

Аргумент проти - гроші розтратять на нові машини та поїздки. Як цьому завадити? Використовувати швейцарській варіант - голосування. Кожний район може запропонувати 5 варіантів великих проектів для фінансування, мешканці - обирають на референдумі на що підуть гроші. Кожен проект є прозорим, відомо хто подавав заявки на виконання робіт і хто і скільки і за що отримав. Із щорічним запрошенням на референдум мешканці отримують звіт про використання коштів за попередній рік.

Ще один аргумент проти - платити не будуть. Звичайно треба напрацювати механізми позовів, стягнення коштів, оприлюднення боржників і т.д.

Поэтапнaя программа реформирования ЖКХ

Це саме для Львова?

http://www.dn.kiev.ua/events/ukraine/gkhkiev_17.html

Депутат Киевского городского совета Владимир Бондаренко презентовал поэтапную программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства столицы.

• изменение юридических отношений внутри самой системы
• установление стандартов на услуги, чтобы потребитель мог обратиться в суд в случае предоставления некачественной услуги и не платить по счету
• налаживание общественного контроля
• переход на прокладку новых сетей по новым инновационным технологиям и техническое переоснащение ЖКХ и тому подобное
• провести децентрализацию и демонополизацию системы ЖКХ на базе единых стандартов обслуживания

Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт

Перші поверхи - пофарбовані, решта - ні. Знизу - бутік, згори - катастрофа. Гарна ліпка 19 сторіччя - неонова пластикова вивіска яскравого кольору. Праворуч - зеленуватий, ліворуч - тілесного кольору, посередині - бурно синій. Це Львів.

Проблема - відсутність координації оновлювальних робіт фасадів, брак коштів у місті, непрофесійність комунальних служб, нетерплячість орендарів, потреби бізнесу у кращій презентації продукції, брак коштів компаній на оновлення цілого фасаду.

Пропоноване рішення - співфінансування і заохочення такого співфінансування:
- Торгівельні точки, які хочуть оновити свій зовнішній виглдя, шукають додаткове фінансування від мешканців будинку на оновлення цілого фасаду (початкову готовність долучитись фінансово), а також визначають власні максимальні ресурси, які вони готові вкласти
- Міська рада долучається фінансово до тих проектів, де мешканці і бізнесмени спільно готові взяти на себе найбільшу долю фінансування (пріоритет - проекти, де треба менше грошей від ратуші), щокварталу 4-5 проектів.
- Міська ратуша розробляє матеріали, які можуть допомогти - опис якісного ремонту, на що звертати увагу, найкращі прикладі у місті, зведена нормативна база, естетичні і стилістичні рекомендації. За кожним проектом закріпляється спеціаліст, визначений мерією, який всіляко допомагає у проекту ремонту - порадами, контактами, попереджає про підрядників, надає естетичні та мистецькі рекомендації і т.д. Міська рада також створює каталог підрядників і публікує відгуки від їхніх замовників, також каталог митців, які можуть прикрасити фасади. Робота закріплених спеціалістів має також оцінюватись, львівянами, мешканцями і т.д. Така мяка підтримка допоможе пришвидшити процес ремонтів.

Так можна швидко й якісно вирішити питання ремонту будинків, також створити культуру співпраці мешканців і бізнесменів, культуру добросусідства і взаємодопомоги. Напрацьований досвід можна буде перенести на забудовників, на ремонт Сихівського гетто і т.д.

Збереження історичної забудови Львова

Про проблеми історичної частини міста пишуть давно і докладно, наприклад у цій статті http://portal.lviv.ua/article/2004/09/18/141941.html. Проте можна думати про альтернативні ідеї/підходи до збереження історичної забудови Львова, наприклад:

• Спеціальний податок на видачу дозволів на забудову в межах Львова. Оскільки в місті спостерігається бум на побудову житлових будинків, то чому не можна внести у вартість дозволу на забудову додатку на відновлення центральної частини. Навіть якщо вартість квартир у новобудовах зросте на додаткову 1000 грн., це не відлякає інвестора, проте значно додасть коштів на проведення ремонтів. Умова - прозоре та ефективне використання коштів, щоб переконати мешканців у доцільності використання їхніх коштів. Можливо, виникнуть запитання, чому у вартість дозволу наприклад на Сихові має бути включений подібний податок. Логіка відповіді проста - оскільки мешканці перебуватимуть не лише на Сихові, але в центрі міста.
• Введення додаткової плати на паркування або проїзд в центральній частині міста. Треба бути чесними з собою, - ми самі руйнуємо місто, оскільки отруюємо атмосферу викидами. Підняття плати за парковку на 1грн. за годину додасть автоматично тисячі гривень для вирішення проблеми. Так, проблематично, так, дорого, проте необхідно. Це спонукає людей використовувати технології і не робити зайві поїздки в центр. Одночасно потрібно вдосконалювати систему громадського транспорту.
  
• Розробка рекомендацій із ремонту кондомуніумами мешканців. Ситуація: в будинку живе декілька заможних сімей і декілька сімей, що перебувають за межею бідності. Всі хочуть жити у відремонтованому будинку. Проте заможні сімї не мають часу, всі мешканці не мають знань та необхідної компетенції для організації ремонту. Яким чином допомогти мешканцям, які мають фінансові можливості та бажання, відремонтувати будинок? Пропозиція - створити рекомендації, крок-за-кроком інструкцію, яким чином можна це зробити. Відвести для координації спеціальну посаду (правдоподібно, яка вже і так існує в міськраді), яка б мала допомагати об'єднанню мешканців в ремонті. Інструкція мала б висвітлити: 1) оцінку необхідного фінансування, 2) джерела фінансування, у т.ч. можлива допомога з бюджету, 3) перелік необхідної документації, 4) перелік професійних будівельних організацій, 4) умови тендеру. ......
  
• Створення Інтернет сторінки з профілями будинків, що потребують ремонту. Це можуть зробити студенти-стажери за одне літо (впевнений, рада має цифрові камери). Така сторінка має постійно оновлюватись із інформацією про те, які об'єкти планується відремонтовувати за кошти бюджету, які - за рахунок підприємств, які - за рахунок коштів мешканців. Водночас ця сторінка стане фокусом відновлення Львова, допоможе наприклад зконцентрувати допомогу спонсорів або інвесторів, які хочуть вкласти кошти в місто (наприклад дозволить називати будинки імена догорів та меценатів). Поляки, австрійці, колишні львів'яне зможуть вкладати кошти у відбудову своїх колишніх або теперішніх будинків.
  

Маєте інші ідеї - висловлюйтесь!

Сихів - відновлювана енергія, мистецтво і спроба покращити сірість

1. Відновлювана енергія для Сихова та міста
- Багато багатоповерхівок Сихова мають величезна площі, відкриті до прямого сонячного проміння. Можна замінити частину фасадів будинків і замість плитки запровадити сонячні панелі (наприклад такі).
- Проведення освітньої компанії серед дітей та підлітків, оскільки вони можуть руйнувати панелі. Залучити їх до встановлення панелей.
- Встанвити балансовимірювач – великий обліковий пристрій, який би показував, скільки енергії споживається районом і скільки відновлюваної енергії виробляється.
- Спробувати знайти панелі, які можна використувати як поверхню для артистів, - поєднання із зміною дизайну мікрорайону.

- "Сихівські Дахи" – створити програму із зведення спеціальних споруд на дахах мікрорайону для вбудови сонячних панелей або для вітряків. Дахи декількох будинків можуть використовуватись для цього, - створити футуристичні споруди сучасного дизайну. Кожен Сихівський Дах має стати атракцією для туристів. Можливо, панелі можуть зводити сонячне проміння з одну точку – запалення сонячного вогня на Сихові на Купала, наприклад – створити церемонію для цього.
- Залучити місцевих науковців для проведення програми.

2. Дизайн для мешканців
Надавати грошову програму відновлення та перебудови внутрішнього устрію підїздів сихівських будинків. Частину може покривати місто, другу частину – обовязково мешканці будинку. Можлива розстрочка за допомогою банківських кредитів. Відкриття конкурсу на дизайн підїздів. Мешканці зможуть самі обирати той, що їм сподобається найбільше.
Перевага для мешканців (чому вони/ми мають платити) із зміною дизайну зміниться ринкова вартість їхніх квартир. Проводити роботу зі агенціями нерухомості та асоціацією агентів.

Освітлення міста вітром

Як вирішити проблему хронічної нестачі зовнішнього освітлення у Львові з нестачою коштів у міському бюджеті?

Створення на замовлення Львівської міськради спеціального вітроенергогенератора, який можна розмістити у міській зоні (переважно всередині львівських дворів).

Вимоги: повна звукоізоляція, вібростійкість, дизайн, енергогенерація та ін.

Використання генератора – генерованої енергії повинно вистачати для освітлення будов/будови, де розміщується генератор (зовнішнього освітлення).

Кожен генератор повинен містити спеціальну систему само-освітлення та “стовбовий” потік світла. Щороку у певний день (наприклад, день охорони довкілля) усі генератори, що є в місті, повинні бути запалені у певний момент, найкраще у пеаній послідовності, щоб створити певний ефект від спостереження для глядачів. Таке суцільне само-освітлення вітрогенераторів повинно відбуватись лише один раз на рік для підтримки туристичного ефекту (“щось таке, на що варто подивитись”).

Фінансування міськрадою, - початкові інвестиції в розробку генераторів та енергозберігаючих приладів освітлення. Зиск, - економія коштів на освітлення, - бюджет на технічну підтримку генераторів, але без необхідності платити за електрику. Більше світла в місті за такі самі бюджетні кошти. Можливість залучення коштів населення, - якщо мешканці будинку хочуть зробити щось подібне у своєму власному будинку, - можуть звернутись до когось конкретного. Особливо цікаво для будинків у старому місті на вуличках, що не дуже освітлюються.

Загроза - приватизація будинків, необхідність узгодження в усіма мешканцями.

Подивитись можливість залучення до цього Львівобленерго (чи є у них монополія на подібну практику). Якщо є – потрібно залучати обленерго до цього, але найкраще створення окремої організації, яка в довгострококому періоді може допомагати організувати щось подібне в інших містах (патентування?).

Залучення виробників ламп та засобів освітлення (наприклад, Іскра, можливо Тернопыльську Варту-Шредер або інші заклади, що займаються питаннями освітлення в Україні, - наприклад з цієї статті в Галиціких Контрактах або з цього переліку установ світлотехнічної галузі), - створити енергозберігаючи технології, що можна буде використати де-інде.

Участь консорціумів, бажано залучення іноземних партнерів, особливо таких, що можуть розповсюдити технологію (не лише технічне ноу-хау, але й повну програму сталого освітлення).