Аналіз бюджету Львова за 2007р.

Львівська міська рада оприлюднила звіт про виконання міського бюджету за 2007р. Прозорість влади - це безперечно запорука демократії. Наступний крок - це надання зауважень та рекомендацій владі, - реакція громадськості на надану інформацію. Не зазіхаючи на наукову обґрунтованість, деякі спостереження:

• Незрозуміла логіка використання коштів бюджету розвитку - яке відношення до розвитку мають реконструкції котелень, колекторів, будівництво житлових будівель і т.д. - це звичайні нормальні витрати, які мають проходити по загальному фонду бюджету - видатковій частині. Лише статті з розробки проектної документації, будівництва певних соціальних об'єктів (наприклад соціально-реабілітаційних центрів) можна вважати справді такими, що сприятимуть розвитку міста. Якщо це вимоги законодавства - потрібно пояснити, водночас потрібно надати логічну схему бюджету (що вважаєтся статтею бюджету розвитку - які критерії вибору таких статей)
• Звітність - це добре, але потрібно було б звітувати на основі проектів, - тобто скільки грошей було скеровано на вирішення конкретних соціальних питань, оскільки окрім бюджетних коштів є ще кошти компаній (скеровані на соціальні потреби), кошти міжнародних грантів, а також спів-фінансування проектів громадськими організаціями чи окремими громадянами. Лише у такий спосіб міська влада здатна показати, як міське фінансування сприяє виділенню фінансування з інших джерел. Подібна система звітності також створить середовище для зламу логіки управління та архаїчних систем (ЖКГ). Наприклад, у бюджеті чітко прописані витрати на ремонти доріг (і дійсно можна побачити прогрес), водночас частина цих витрат могла би бути скерована на спів-фінансування ремонтних доріг із безпосередньо мешканцями будинків чи підприємствами - гепотетично 500 тис. грн. могли би призвести до проведення ремонтних доріг на суму 2 000 тис. грн. Питання про те, чому не згадані внески забудовників, девелоперів на соціальний розвиток - як саме проходять ці кошти, обліковуються здійснені роботи (за кошти інвесторів), - чи системи обліку не існує? Водночас система витребування внесків на соц. інфраструктуру в наявності є.
• Система подання інформації не продумана і застаріла - вивісити Ексел-файли не складає проблеми, а от чому не створити щось інтерактивне, - чому не можна перейти на сторінки комунальних підприємств, управлінь адміністрації чи окремих проектів? Чому не показати деяку інформацію графічно, зокрема як надходження від податку з власників транспортних засобів використовуються на власне фінансування доріг? Яким чином бюджет 2007р. сприяв виконанню певних стратегічних програм розвитку, якщо такі є - наприклад на який % профінансована програма програма збереження історичного середовища і т.д.
• Не може не тішити збільшення фінансування енергозбереження, ремонт тих самих котелень і т.д. Водночас - на основі якої стратегії здійснюється фінансування. Що береться за основу під час підготовки ТЕО? Чи дійсно застосовуються новітні технології, чи йдеться просто про заміну старого обладнання на нове, без жодної зміни у технології та підході? Заміна котелень у школах може супроводжуватись переплануванням повного циклу водо-, тепло постачання шкіл - чи навіть комплескним підходом до вирішення питання життєзабезпечення школи - зрозуміло, що можна замінити котельню, а можна також замінити вікна, двері в каласах, встановити радіатори із регулюванням тепла, і тим самим радикально зменшити енерговтрати і частину тепла пустити на інші будинки чи потреби. Чи є синергія міє статтями бюджету на комунальне господарство та держ програмою з енергоефективності?
• Чому немає звітів про ефективність виконання проектів - тобто чи дійсно було здійснене спів-фінансування проектів, де воно мало бути здіснене, яка частка робіт, профінансованих з бюджету, була прийнята, а яка - вимагала перероблення, на який термін надається гарантія із згаданих робіт? Чому надання звіту не супроводжується доповідною про можливі шляхи покращення функціонування бюджетної сфери? Безперечно працівники міськадміністрації можуть краще за інших вказати на можливі покращення
• Доходна частина наводить на деякі запитання - за оренду комунального майна торік отримано 20млн. грн. - для майже мілйонного міста та зважаючи на кількість комунального майна - сума мала. Податків за забруднення, шкоди навколишнього середовищу майже немає, або вони несуттєві - зважаючи на екологічний стан міста, потрібно міняти підхід - той, що шкодить, має платити - підвищити плату за опалення, якщо воно виробляється старими неефективними котельнями, додаткові збори за забруднення підприємствами, підвищення плати за реєстрацію старих авто, суттєве підвищення штрафів і т.д. Можна подумати над платою за звукове забруднення - але це тема окремої розмови.
• Зовсім непомітно витрат на захист інтересів міста - юридичних, рекламних і т.д. За умов демократії потрібно позиватись із порушниками - звідки на це йдуть кошти, наразі не відомо (а потенціал доходів може бути неабиякий), жодної аґенції із просування Львова (чи то як туристичного центру, чи як інвестиційного) не засновано і не профінансовано.

А тут можна ознайомитись із бюджетом Львова на 2008р.