Як помітити багато вільного місця, яке не помічають

Радянський стиль забудови спотворив уявляння мас про те, скільки місця потрібно для створення комплексів. Будинки можуть бути компактними, елегантними, функціональними і вписуватись у навколишнє середовище.
Львову бракує бізнес-центрів , особливо для МСП, розцінки на кв. метри вищі за Гамбург, Берлін і Тулузу. Поясненням переважно є те, що у Львові бракує землі, майданчиків для забудови. Проте майданчиків є безліч, треба лише вийти за рамки радянської уяви про спосіб забудови.
1. Район навколо Залізничного вокзалу
- Безліч вільного місця, особливо якщо прибрати непотрібні жалюгідні допотопні корпуси УкрЗалізниці технічного призначення. Оптимізація виробничих процесів Укрзалізницею вирішує проблему
- Розташування вигідне з точки зору доїзду, особливо для приїзду колег з інших міст України для одноденних зустрічей.
- Бізнес комплекс допоможе, якщо буде оригінальне архітектурне рішення, створити композицію вкупі із куполами (і загалом гарної) споруди Залізничного вокзалу
- Потрібна тісна співпраця із Залізницею, що може забезпечити лише міська влада.
2. Район коло Податкової
крім податкової там нічого немає, я скільки там місця = за податковою особливо. Поруч взагалі якісь незрозуміли хати (поруч з заводами і залізницею - хтось сам себе вбиває цим повітрям). Люди потрохи наймають і ремонтують якісь кімнатки у навколишніх будинках, але це поодиноко і не створює ані інфраструктури, ані комплексного підходу до планування цього району. Навколо буяють дикі ліси (особливо на закинутій будові театру).
3. Гаражі за стадіоном СКА
для чого це поле іржавих самобудов у місті, яке задихається від браку нормального житла й офісів? Побудувати оригінальну багатоповерхову стоянку, надати безкоштовно в оредну місця для гаражників, повідомити їх заздалегідь, що договір оренди землі з гаражним кооперативом продовжуватись не буде, мати 5-10 років у запасі для переговорів із власниками, для пошуку інвестора, для розробки проекту.На пагорбі можна облаштувати якійсь меморіал або побудувати церкву чи театр - додати культури у загалом сільський пейзаж місцевості. Непогано б було побудувати тонель - вихід майже до самого центру. Багато місця для роверів, і продумати як працівники можуть доїжджати із спальних районів на роверах.

Поэтапнaя программа реформирования ЖКХ

Це саме для Львова?

http://www.dn.kiev.ua/events/ukraine/gkhkiev_17.html

Депутат Киевского городского совета Владимир Бондаренко презентовал поэтапную программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства столицы.

• изменение юридических отношений внутри самой системы
• установление стандартов на услуги, чтобы потребитель мог обратиться в суд в случае предоставления некачественной услуги и не платить по счету
• налаживание общественного контроля
• переход на прокладку новых сетей по новым инновационным технологиям и техническое переоснащение ЖКХ и тому подобное
• провести децентрализацию и демонополизацию системы ЖКХ на базе единых стандартов обслуживания

Механізм спільного фінансування оновлювальних робіт

Перші поверхи - пофарбовані, решта - ні. Знизу - бутік, згори - катастрофа. Гарна ліпка 19 сторіччя - неонова пластикова вивіска яскравого кольору. Праворуч - зеленуватий, ліворуч - тілесного кольору, посередині - бурно синій. Це Львів.

Проблема - відсутність координації оновлювальних робіт фасадів, брак коштів у місті, непрофесійність комунальних служб, нетерплячість орендарів, потреби бізнесу у кращій презентації продукції, брак коштів компаній на оновлення цілого фасаду.

Пропоноване рішення - співфінансування і заохочення такого співфінансування:
- Торгівельні точки, які хочуть оновити свій зовнішній виглдя, шукають додаткове фінансування від мешканців будинку на оновлення цілого фасаду (початкову готовність долучитись фінансово), а також визначають власні максимальні ресурси, які вони готові вкласти
- Міська рада долучається фінансово до тих проектів, де мешканці і бізнесмени спільно готові взяти на себе найбільшу долю фінансування (пріоритет - проекти, де треба менше грошей від ратуші), щокварталу 4-5 проектів.
- Міська ратуша розробляє матеріали, які можуть допомогти - опис якісного ремонту, на що звертати увагу, найкращі прикладі у місті, зведена нормативна база, естетичні і стилістичні рекомендації. За кожним проектом закріпляється спеціаліст, визначений мерією, який всіляко допомагає у проекту ремонту - порадами, контактами, попереджає про підрядників, надає естетичні та мистецькі рекомендації і т.д. Міська рада також створює каталог підрядників і публікує відгуки від їхніх замовників, також каталог митців, які можуть прикрасити фасади. Робота закріплених спеціалістів має також оцінюватись, львівянами, мешканцями і т.д. Така мяка підтримка допоможе пришвидшити процес ремонтів.

Так можна швидко й якісно вирішити питання ремонту будинків, також створити культуру співпраці мешканців і бізнесменів, культуру добросусідства і взаємодопомоги. Напрацьований досвід можна буде перенести на забудовників, на ремонт Сихівського гетто і т.д.

Нові готелі такі будуть

Польській Орбіс озвучив плани із побудови двох готелів у Львові (див. тут). Міська адміністрація сприяє у пошуку ділянки, що є дуже добре. Проте зважаючи на гостру потребу у готелях б-якого рівня, ратуша могла б створити фонд потенційних ділянок, описати це на сторінці і активно шукати інвесторів, як в Україні так і за кордоном. Управління земельними ресурсами або промисловості (бо багато ділянок для готелів можна отримати якщо вивести землю з під неефективних промислових обєктів) могли б допомогти у наповненні подібного цільового потенційного земельного банку. Натомість зараз немає навіть хоч якоїсь інформації для потенційних інвесторів та сторінці http://www.city-adm.lviv.ua/turizm_u_lvovi.html . Для стрибка у розвитку, Львову потрібна кампанія із залучення інвесторів у цю сферу. Інакше будемо мати 1 готель на 5 років, як маємо зараз.

Потенціал ІТ у Львові

Кількість ІТ компаній у Львові стрімко зростає, надходять нові проекти, виникають нові компанії, компанії з більшими оборотами виступають із ініціативами національного масштабу (як створення асоціацій і т.д.). Водночас переважна більшість компаній лише надає роботу за непогану для регіону платню, не використовуючи креативну енергію і не сприяючи розвиткові працівників. Ряди боксів-кабінетиків, в яких сидять молоді люди навпроти моніторів і пишуть код, зранку до ночі.

А що можна змінити? Спробуємо подати ідеї:

1. Заохочувати участь працівників у розвиткові технологій, які вони використовують - тобто не лише використання технологій, але й їх подальше вдосконалення. Створення мереж контактів на рівні міста спеціалістів у певних технологіях, підтримка компаніями семінарів, конференцій, навчальних вишколів міжнародного рівня - "вирощування спеціалістів" та їхня промоція на мжн ринку. Активна підтримка поїздок талановитих працівників за кордон на міжнородні семінари. Лише підримка розвитку врятує компанії від втрати таланту. Лише якщо люди бачать, що їх розвиток й ініціатива підтримуються, вони лишатимуться.

2. Залучити працівників до допомоги науковцям, винахідникам, особливо в "упакуванні" продукції, проектів, дослідницьких ініціатив. І не лише технічних напрямків, також гуманітарних. Маркетингові відділи можуть допомогти у розробці планів комерціалізації, - доброчинність потрібна лише на початках, врешті треба розвитати внутрішній ринок. Така привязка працівників до сторонніх проектів може втілитися у неординарні цікаві проекти, наприклад у нові проекти придатні до продажу в США чи ін. регіонах-замовниках.

3. Створення "кластерного підходу" - створити мапу компетенцій ІТ компаній, вкл. дотичні галузі (дизайн, управління проектами, навчальні курси і т.д.) у Львові. Просування Львова як динамічного центра у сфері нових ІТ технологій. Підтримка постійних конференцій, семінарів, курсів, виставок - Політех та ін. вузи можуть грати ключову роль у цьому. Створення профілей розробників - індивідуальний підхід, відслідковування розробників, що виїхали до Києва чи за кордон - це сприятиме налагодженню контактів, відтермінувати повну втрату людьми контактів із містом (переведення ностальгічного звязку на кокретні комерційні проекти). Висвітлення починаючих компаній, просування міста для інвесторів. Співфінансування проекту Ратушею та компаніями принесе користь усім.

4. Залучати працівників до інформаційного, корисного, фахового й передового наповнення уа-нету. Професійних ресурсів обмаль, непотрібних балачок - нескінченно. Працівники можуть взяти "шевство" над певними сторінками, надавати інформацію у портали, вести віртенники, творчо використовувати відео, аудіо і т.д. Ця громада має потенціал щоб струснути уа-нет. Компанії можуть позиціюнувати це як активну соціальну позицію на сторінках.

5. Створення міської програми залучення працівників ІТ компаній на добровільній основі і у поза робочий час (частково у робочий) до програми масової міграції населення у нові технології, - адаптація навичок, покращення кваліфікацій, надання базових знань користувачів, подолання технологічного страху, - лише молоді люди можуть допомогти іншим інтегрувати технологій у життя інших. Така програма може допомогти Львову обігнати інші міста стосовно розвитку населення.

Стратегічна мета таких починань:
1. Більше прибуткових проектів для львівських ІТ компаній та суміжних галузей - більше податків та інвестицій
2. Краща динаміка у місті - рух ідей, людей, розвиток навичок - створення певного іміджу
3. Більше грошей для людей - і не лише в ІТ (кращі шанси знайти роботу, додаткові заробітки для ІТ і т.д.)

Фінансування розвитку міста

Зважаючи на потреби фінансування міста, що не лише накоплюються, але й зростають з багатьох причин (зростаюча заможність спричинює підвищене споживання і відповідні наслідки для навколишнього середовища, непроплановані проекти, невідповідна реалізація затверджених проектів, міграція в місто і т.д.) , міська влада має шукати нові способи розвязання фінансових проблем. Якщо новий бюджет на 2006 цілої області складає лише 1млрд 240млн грн, но що можна сказати про міський бюджет Львова? Навіть для мілйонного міста з проблемами Львова це було б замало, а тут йдеться про цілу область.

Одним з варіантів пошуку сталого фінансування для міста міг би стати вихід міста на ринки запозичень (муніціпальні позики), як внутрішні так і зовнішні. Але не з простими позиками, як це стає модним серед українських міст, але з муніціпальними проектними позиками, тобто привязаними під конкретні проекти. У Львові є достатньо потенційно привабливих проектів, де необхідне велике повноцінне фінансування, де потрібна підтримка міста, але за наявних коштів ці проекти не є в пріоритетах міськради. Прикладами таких проектів можуть бути:

• Побудова виставкового центру у Львові
• Підготовка місць для розбудови готелів (підготовка майданчиків, відселення, археологічні питання і т.д.)
• Міські програми енергозбереження, наприклад вуличне опалення на фотовольтаниці
• Розширення і побудова спортивних комплексів
• Розширення спроможності каналів Інтернет, розвиток ІТ комплексів
  

Це приблизний перелік, складений без належної оцінки ризиків та бюджетів. Логіка проектного фінансування - гроші скеровуються під конкретні проекти, із визначеним фінансовим планом, з метою капіталізації майбутніх грошових потоків подібних проектів. Місто відіграватиме роль акціонера, можливо навіть в співпраці із приватними компаніями, де частка власності відіграватиме роль застави у випуску позики.

Місто може отримати додаткові бюджетні переваги від подібних проектів, оскільки кожен проект приносить додаткові інвестиції, нові робочі місця і відповідне зростання доходів місцевого бюджету. З іншого боку, лише такий підхід спроможний певною мірою убезпечити цільове використання коштів, - не проїдання їх у відповідності із мінливими політичними настроями. Це також дозволить міській раді спонукати організації думати в системі ринкових відносин - коли місто здатне допомогти, коли надходить добре розроблений проект від організації, які зацікавлені у подібних проектах (переважно асоціації, комунальні підприємства та НУО, оскільки комерційні організації можуть вийти на ринкі капіталу самотужки).

Звичайно проектні муніціпальні позики потребують відповідної підготовчої роботи, відповідних систем контролю, які, зрештою, вже розроблені принаймні на папері через різні КРУ і т.д. Особливо ретельно потрібно підготувати критерії відбору проектів для фінансування, оскільки багато з них може бути реалізовано компаніями на комерційній основі. Місто має відігравати роль важеля, .використовуючи фінансування для проектів, від якх виграє ціла міська громада.

Концепція розвитку Львова

На днях відбулось засідання Міської Ради, на якому розглядалась Концепція Розвитку Львову (чит. у Львівській Газеті). Після тривалих пошуків на сторінках міської влади, знайти цю Концепцію так і не вдалось. Більше того, пошук Інституту Аналітики Містопроект так само не дав результатів, - цікаво, яким чином цей інститут працює, якщо немає сторінки? Аналізують книжки 80-тих років з бібліотек міста?

Натомість вдалось знайти цікаву дискусію 2003 року на тему цієї концепції. Особливо щось додавати не потрібно.

Справжня концепція повинна містити:
- Визначення пріоритетних галузей економіки (визначальних для економіки) та обгрунтування такого визначення
- Чітки галузеві стратегічні програми для подальшої реалізації органами влади (з метою уникнення зміни приоритетів під час ротацій політичних органів влади, особливо актуально для довгострокових програм розвитку)
- Окреслення ролі Львова в регіональному, національному та міжнародному вимірі, тобто яким саме чином Львів відіграватиме роль центру Східної Європи
- Чітке посилання на національні, Європейські та міжнародні пріоритети розвитку, - яким чином Львів як місто сприятиме досягненню визначених цілей, наприклад боротьби із бідністю, забезпечення ефективного зростання ВВП, розвязання важливих економічних питань регіону.

Таке враження, що розробники документу скопіювали стандартні фрази, які підійдуть до будь-якого міста. Немає бажання бачити Львів багатим процвітаючим містом, яке не лише є центром значної частини України, але докладається до вирішення східноєвропейських проблем. Така собі містечковість.

Перелік можна продовжувати до незкінченності. Проте можна зробити висновок - концепція у даному форматі не відповідає потребам міста. Радше нагадує збірник рішень начальників департаментів міської ради, аніж концептуальний документ, яким матиме вагу і значення за 5 років.

Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори

Нове приміщення Українського Музею в Нью-Йорку

Зважаючи на чисельність української діаспори за кордоном та ту кількість українських кредитних спілок, банківських установ та просто культурних організацій (наприклад, дивіться перелік на сторінці Брами http://www.brama.com/diaspora/), українська діаспора має величезний потенціал для розвитку та використання. Поступово стара генерація українців, яка ментально та психологічно найбільш завязана на ностальгії за Україною, більше культурною та родинною ностальгією, старіє. Водночас нове покоління української діаспори, насамперед діти вихідців з України, стають більш мешканцями своїх відповідних країн, аніж українцями. Водоночас ментальний звязок і надалі лишається, як й інтерес до свого коріння. Досі цей звязок використовувався насамперед у культурній сфері, проте економічний аспект - саме те, що потрібно зараз.

Фактори для залучення інвестицій:

• Українська економіка зростає, умови провадження бізнесу покращуються, кредитні рейтинги України як суверенного позичальника, зростають
  
• Нестача капіталів, особливо у довгострокові проекти, наприклад покращення інфраструктури
• Відсотки за кредитами на міжнародних ринках і надалі лишаються високими

Потрібно створити інститут, який би займався залученням фінансових ресурсів української діаспори у проекти на Україні. Оскільки це повязано із багатьма ризиками, така установа має в першу чергу віідінрвати роль каталізатора, просвітника про можливості цього ресурсного потенціалу як в Україні, так і за кордоном.

Приблизні аспекти роботи можливого Центр розвитку інвестиційного потенціалу української діаспори:

• Організація промоції інвестиційного потенціалу України серед фінансових організацій діаспори
• Промоція муніціпальних бондів на ринках діаспори
• Створення та підтримка віртуального інвестиційного центру для малого бізнесу, коли приватні інвестиції із діаспори можуть бути залучені у малий бізнес в Україні
• Потенційно створення центру для розгляду суперечок стосовно інвестиційних проектів, етичних конфліктів та фактів корупції
  

Чому Львів?

1. Оскільки переважна більшість українців за кордоном - вихідці із Західної України
2. Українські церковні організації мають найбільшу мережу, яку центр може використовувати, а Львів є центром релігійного життя (УГКЦ, УАПЦ)
3. Львів як економічний центр Західної України, можливість позиціюнувати місто як економічний центр та нарешті випередити Київ
4. Львів має емоційну значимість в Польщі, яка може стати одним із пріоритетів діяльності Центру із залучення ресурсів діаспори
   

Потенційні родзинки для туристичного Львова

Львів повинен створювати мережу туристичних маршрутів у регіоні, які б включали Львів як неодмінний елемент туру. Якщо дирекція з розвитку туризму не розпочне цей процес сама, інші міста розпочнуть створення таких програм самостійно і пізніше буде надзвичайно тяжко інтегрувати ці програми.
Давайте подивимось на приблизний перелік цікавих місць з точки зору туриста на Заході України (окрім Львова) і навколо:

• Карпати
• Трипільська культура
• Печери в Тернопільській області
• Почаївська Лавра, Унів, Зарваниці (місця прощ) (легенди)
• Винні місця на Закарпатті
• Розточчя
• Ставка Гітлера на Винничині
• Перемишль

Це лише маленький перелік, такі точки на мапі можна легко поєднати у маршрути, неодмінним елементом яких маж стати відвідання Львова. Зрозуміло, що подібні маршрути вже існують, проте вони більше сфокусовані на історико-культурному аспекті, а не так званому “вау”-факторі (факторі захоплення, коли туристи їдуть подивитися на легенду, історію, щось цікаве з того, що вони чули). Потрібно думати над тим, як створити “вау”-фактор, як створити образи і легенди, які б притякували б людей їздити по маршрутам знову і знову.

Ідеї з того, що може стати “вау”-фактором для Львова з точки зору іноземного туриста:

• Історії Помаранчевої Революції, багато візуальних матеріалів
• Польська історія та культура
• Історії львівських підземель (від княжих часів до схованок євреїв під час Другої Світової)
• Нетрадиційні, цікаві фестивалі, події
• Історія кави
• Індустріальний туризм часів СРСР, можливо навіть із відео-матеріалами тих часів, перетворення одного із старих закинутих заводів на індустріально-туристичний парк, який можна використовувати для великих вечірок на вихідні

А що може бути дійсно цікавим для українців:

• Народні традиції, особливо на визначні релігійні свята
• Історія УПА, але подана на рівні “я можу цього торкнутися” або візуально (кіно, відео матеріали)
• Перетворення Шевченського Гаю з мертвого музея на приклад сільського життя, в якому можна взяти участь
• Зважаючи на історію та архтектуру Львова, навчальні тури з культури, мистецтва, класичної музики
• Аристократичний дух Львова, культура кави ...

Міська адміністрація може розробити довгосторову програму відбудови/розбудови необхідних елементів подібних проектів/маршрутів. Проблема може полягати у браку коштів для фінансування розробки наприклад відео матеріалів. Проте міська влада може заоохотити інвестиції приватних фірм з Заходу за принципом поділу прибутку від користування кіцевим продуктом (% з продажу квитків). Навіть туристичні бюджети західних міст можуть допомогти за тиким принципом. Фінансування з інших джерел, наприклад дослідницбких бюджетів теж може бути варіантом.

Збереження історичної забудови Львова

Про проблеми історичної частини міста пишуть давно і докладно, наприклад у цій статті http://portal.lviv.ua/article/2004/09/18/141941.html. Проте можна думати про альтернативні ідеї/підходи до збереження історичної забудови Львова, наприклад:

• Спеціальний податок на видачу дозволів на забудову в межах Львова. Оскільки в місті спостерігається бум на побудову житлових будинків, то чому не можна внести у вартість дозволу на забудову додатку на відновлення центральної частини. Навіть якщо вартість квартир у новобудовах зросте на додаткову 1000 грн., це не відлякає інвестора, проте значно додасть коштів на проведення ремонтів. Умова - прозоре та ефективне використання коштів, щоб переконати мешканців у доцільності використання їхніх коштів. Можливо, виникнуть запитання, чому у вартість дозволу наприклад на Сихові має бути включений подібний податок. Логіка відповіді проста - оскільки мешканці перебуватимуть не лише на Сихові, але в центрі міста.
• Введення додаткової плати на паркування або проїзд в центральній частині міста. Треба бути чесними з собою, - ми самі руйнуємо місто, оскільки отруюємо атмосферу викидами. Підняття плати за парковку на 1грн. за годину додасть автоматично тисячі гривень для вирішення проблеми. Так, проблематично, так, дорого, проте необхідно. Це спонукає людей використовувати технології і не робити зайві поїздки в центр. Одночасно потрібно вдосконалювати систему громадського транспорту.
  
• Розробка рекомендацій із ремонту кондомуніумами мешканців. Ситуація: в будинку живе декілька заможних сімей і декілька сімей, що перебувають за межею бідності. Всі хочуть жити у відремонтованому будинку. Проте заможні сімї не мають часу, всі мешканці не мають знань та необхідної компетенції для організації ремонту. Яким чином допомогти мешканцям, які мають фінансові можливості та бажання, відремонтувати будинок? Пропозиція - створити рекомендації, крок-за-кроком інструкцію, яким чином можна це зробити. Відвести для координації спеціальну посаду (правдоподібно, яка вже і так існує в міськраді), яка б мала допомагати об'єднанню мешканців в ремонті. Інструкція мала б висвітлити: 1) оцінку необхідного фінансування, 2) джерела фінансування, у т.ч. можлива допомога з бюджету, 3) перелік необхідної документації, 4) перелік професійних будівельних організацій, 4) умови тендеру. ......
  
• Створення Інтернет сторінки з профілями будинків, що потребують ремонту. Це можуть зробити студенти-стажери за одне літо (впевнений, рада має цифрові камери). Така сторінка має постійно оновлюватись із інформацією про те, які об'єкти планується відремонтовувати за кошти бюджету, які - за рахунок підприємств, які - за рахунок коштів мешканців. Водночас ця сторінка стане фокусом відновлення Львова, допоможе наприклад зконцентрувати допомогу спонсорів або інвесторів, які хочуть вкласти кошти в місто (наприклад дозволить називати будинки імена догорів та меценатів). Поляки, австрійці, колишні львів'яне зможуть вкладати кошти у відбудову своїх колишніх або теперішніх будинків.
  

Маєте інші ідеї - висловлюйтесь!