29 червня 2009 р.

Транспортне питання

Поки німецький проект триває (фінансований KfW проект щодо транспортної стратегії Львові), не завадить генерувати ідеї про те, як можна розв'язати транспортну трагедію цього міста.

Вихідні положення
  1. Сучасний зручний транспорт не може бути дешевим
  2. Питання не в кількості і ціні, а в якості – якість життя у місті в першу чергу визначається якістю громадського транспорту
  3. Повинні існувати альтернативи – від доїзду ровером до супер швидкого метро
  4. Транспорт – це перш за все люди – водії, ремонтники, монтери, диспетчери, контролери тощо
Ідеї
  • Думати стратегічно – якщо підходити до питання з точки зору 5 років перебування команди в Ратуші – це короткозорість. Програма має бути розрахована на 10 років мінімум. Думати про власників маршруток – бети чесними перед ними – в певний момент робота водія маршрутки не існуватиме - потрібно попередити про те, що ліцензія в певний момент просто не буде поновлена. Люди мусять знати.
  • Гроші є – багато, причому у самих львів'ян. Якщо люди не довіряють, що їхніми грошима розумно розпоряджатимуться, якщо люди не бачать, куди підуть їхні гроші – вони їх не вкладатимуть. Водночас акумуляція фонду на програму зміни транспортної системи Львова є необхідною складовою – коли кожен львів'янин докладеться бодай по 500 грн. - це мільйони. Має бути прозора продумана програма створення та роботи такого фонду – прозора, зрозуміла тощо.
  • Треба думати широко – дозволити собі нарешті розвиватись, а не виживати. Думати про метро, планувати швидкісні трамваї, суцільне місто з доріжками для роверів, стоянки автобусів, зпроектовані найкращими молодими дизайнерами та архітекторами, які отримуватимуть нагороди, автобуси з кондиціонерами, електронні квитки, які можна придбати через мобільний телефон, розумні стоянки, які показуватимуть в реальному часі положення автобусів та транспорту загалом, високоінтелигентні ремонтники, водії із знанням мов та вишколом з обслуговування.
  • Думати про те, як зменшити пасажиропотоки за необхідністю – часто абсолютно ненормальною – наприклад отримати якусь довідку. Продумати, як транспорт має стати засобом приємного пересування (ЗПП), яким їздять до парку, на фестиваль, на концерт, сім'єю на прогулянку. Зелений транпорт, який не дошкуляє вихлопами, громиханням або розмірами.

Каталог комунальної власності міста

Мешканці міста є співвласниками комунальної власності – чи ми знаємо де ця власність і як ефективно нею управляють? В Україні до права власності відносяться як до сімейної таємниці, доступ до якої всіляко обмежують (закритий земельний кадастр) і навколо якої відбуваються неябиякі спекуляції. А чому співвласники не мають права знати про свою власність?

  • Створити відкритий кадастр комунальної власності та власності громади міста – мапу міста із зазначенням власників землі, орендаторів (включаючи на який термін), історії власності віж часів незалежності, власності підприємств, будинків, майнових комплексів тощо
  • Заохочувати мешканців цікавитись, зокрема чомусь щось було передано комусь і саме за такою ціною, заохочувати журналістів проводити розслідування, створити частину сторінки із інформацією про казуси українського законодаства у частині прав власності

12 червня 2009 р.

Тиск на університети

Яким чином університети на інші вищі навчальні заклади допомагають розвинути економіку міста? Міська влада не має права втручатися у процеси розвитку, адміністрування вишів, але опосередковано може створити громадський тиск на університети задля підвищення їхньої ефективності.

Наприклад, раз на рік можна провести конференцію з ректорами та їх заступниками з усіх львівських вишів. Провести розмову про:
  • Скільки нових підприємств було засновано дослідниками вишів (відпочкувалось), скільки патентів та технологій реально продано? 
  • У скількох проектах (міжнародних) беруть участь виші? 
  • Скільки міжнародних конференцій було організовано, скільки людей їх відвідало? 
  • Скільки наукових статей львівських авторів з'явилось у міжнародних наукових рейтингових журналах? 
Для чого:
  • Показати динаміку, порівняти з іншими країнами, створити дискомфорт для ректорів, нагадати що хтось дивиться за їхньою ефективністю
  • Дати сигнал, що без конкретних результатів для міста університети не матимуть жодного права очікувати преференцій від міської влади
  • Вивести тематику на громадський рівень – запросити пресу, провести роботу для того, щоб ректорам довелось відповідати на непрості запитання в прямому ефірі – тиснути на них громадською увагою 

Програма та фонд сприяння крамарству

Центр міста має багато вуличок, будинків та перших поверхів, де можна було б відкрити цікаві магазини, бутіки, авторські майстерні, крамнички (авторський одяг, промисли, майстерні виробів з місцевих матеріалів, оригінальні аксесуари тощо – умовно назвемо це крамарство). Маючи можливість пробігтись по таких магазинах, люди частіше їздитимуть до центра на закупи, а після лишатимуться на каву чи вечерю. Сотні маленьких авторських крамничок притягуватимуть туристів та створюватимуть власні середовища, з яких народжуватимуться нові ідеї. З'являтимуться нові ресторани та кнайпи, створюючи позитивну спіраль розвитку для міста.

У Львові не бракує талантів, які хотіли б мати кращий доступ до своїх клієнтів. Але є брак капіталу, знань про ведення власної справи, захисту від зарегульованості та свавілля чиновників. Цьому можна зарадити:

Програма розвитку крамарства
  • Курси бізнес планування – допомогти дизайнерам, майстрам, виробникам отримати необхідні знання як вести власну справу
  • Допомога у підготовці бізнес плану та заявки у фонд розвитку крамарства (та/або інші джерела фінансування) 
  • Доступ до персонального радника, який супроводжуватиме бізнес у перший рік його становлення. Якщо у програми буде 2-3 таких радника, між ними буде здорова конкуренція за те, щоб їхні опікуни таки встали на ноги 
  • База даних приміщень для розміщення крамниць, із розв'язаними питаннями власності, вартості тощо – проведення роботи з власниками відповідних приміщень, гаряча лінія для тих, хто хотів би продати свої квартири на перших поверхах під крамниці
  • Прописи вирішення питань (як перевести приміщення в центрі з житлового в нежитловий фонд, які інспенкції мають право перевірок, тощо)
  • Спільна програма реклами бізнесів-учасників програми – рекламні кампанії за рахунок міста, безкоштовне розміщення реклами у брошурах, виданих коштом міста
  • База даних з інформацією про ремонтні бригади, матеріали, архітекторів – можливість поділу знаннями учасниками програми 
  • Гаряча лінія підтримки – якщо вимагають хабарі або затягують рішення, якщо якійсь чиновник чинить безпідставний опір тощо – учасник повинен знати що хтось переймається його проблемами і через цей номер зможе вийти на мера, начальство служб якщо треба 
  • Створити неформальний клуб - зустрічі, навіть безпосередньо в крамницях, створених випускниками програми 
Фонд сприяння крамарству
  • Фонд, в який місто щороку виділятиме кошти, з якого фінансуватимуться нові крамниці (з відповідною часткою в бізнесі та низькими відсотками) або нерухомість в центрі, яка здаватиметься в оренду власникам крамниць
  • Партнерство з місцевими банками та бізнес-янголами – також вкладатимуть кошти у фонд – викрутити руки так, щоб були змушені вкладати дешеві кошти у цей фонд
  • Залучення професійної компанії – менеджера фонду, на третій рік вимагати від менеджера поповнення фонду за рахунок дешевих ресурсів з інших країн, поставити дуже жорсткі умови роботи менеджера, персональні радники підприємців та менеджер фонду повинні вести жорсткі переговори (найменший ризик для міста з найменшими відстотками для позичальника) 
  • Фінансування виділятиметься тим підприємцям, які є учасниками програми розвитку крамарства, працюють у рамках законодавства (зокрема біла зарплата проавцям тощо), за умови подальшого залучення радника з програми

22 листопада 2008 р.

Спів-фінансування соціальних проектів

Як місто може отримати більше від використання бюджетних коштів? Один із способів, який наразі не використовується, - це заохочення фінансування важливих соціальних проектів мешканцями міста та компаніями. У випадку, якщо міська влада надаватиме суму, рівнозначну тій, яку назбирають мешканці або компанії, - це спонукатиме приватну ініціативу. Неурядові організації можуть стати флагманом процесу, - власне для цього за статутом вони й існують. Від дверей до дверей, переконуючи, збираючи, рекламуючи, можна назбирати достатньо коштів для вирішення тих питань, які давно турбують громаду. Наприклад, якщо мешканці багатоповерхового будинку готові вкласти десятки тисяч з власної кішені на відновлення бічної дороги, до якої у міської влади певно що роками не дійдуть руки, - чому місто не може дофінансувати цей проект, тим самим зекономівши кошти міста на той самий ремонт. Ремонт або розбудова дитячих майданчиків, покращення освітлення, покращення матеріальної бази шкіл або лікарень, фінансування вистав та нових проектів культурних устано, нові пам'ятники та сукльптури, і т.д.

Переумови:
  • Прозора схема, доступна для всіх
  • Гарантування наявності грошей на рахунку для здіснення проекту
  • Єдиний простий механізм розподілу, адміністрування, контролю та звітування, максимальне відсторонення міських службовців від реалізації проекту, і максильне їхне залучення у контроль над результатами
  • Кожен проект повинен мати наглядову раду із впровадження, члени якої особисто гарантують та відповідають за достовірність реалізації проекту
  • Залучення преси як ефективного каналу громадського контролю над виконанням проектів
Відсторонення міських чиновників та комунальних підприємств дозволить значно покращити ефективність освоєння коштів громади, створити передумови для появи нової категорії соціальних підприємців, які зможуть розширювати набутий досвід на інші регіони України.

Ботанічній сад

У Львові є чудовий ботанічний сад Університету на Погулянці. Як і будь-які інші наукові заклади, ця установа страждає від відсутності фінансування, - розвитку території не відчувається, водночас добре, що сад взагалі зберігся, певно зусиллями колективу. Сад міг би сам на себе заробляти, - це чудове місце, де панує чисте повітря і недалеко від центру міста
Збудувати, у партнерстві із професійною компанією, ресторан та/або кав'ярню. Ботанічний сад (або Університет) міг би стати співвласником, надавши право еклюзивного використання ділянки для цього закладу. Однозначно має бути гарне архітектурне рішення, можливо із залучення міжнародних архітектурних бюро. Відвідувачі ресторану зможуть додати відсоток до рахунку, який піде на потреби розвитку Ботанічного Саду.
Відновити відкритий сад, розбудувати гарний кутий паркан, продумати скульптури в саду - залучити ландшафтних дизайнерів. Територія повинна врахувати майданчик для відкритих заходів. Пам'ятати про першочергове завдання саду - ботаніка як наука
Ботанічному саду бракує освітлення - величезна оранжерея вимагає підсвітки, аналогічно відкриті плоші навколо, також у парку Погулянка
Штатний роклад персоналу повинен включити PR менеджера, у чиї обов'язки входила б промоція Ботанічного Саду як місця проведення прийомів, заходів, конференцій та зустрічей. Наукові працівники саду можуть проводити науково-пізнавальні екскурсії львів'янам, зокрема для сімей.
Додаткове фінансуння можна скерувати на модернізацію системи опалення, розширення та покращеня матеріально-технічної бази, а також на підвищення навичок та етики роботи персоналу саду із відвідувачами. Ресторан високого рівня не може розташовуватись поруч із садом, де працівники вбрані у поношений одяг багалітньої давності, і рівень спілкування не відповідає інтелиґентності університетського рівня. У це потрібно інвестувати теж.
Система енергозабезпечення сама по собі може стати атракцією - якщо забезпечити сонячне електроенергію, а також енергію з біо-палива. В ідеальному випадку, Ботанічний Сад мав би забезпечувати 100% енергії з віновлюваний джерел і стати навчальних майданчиком для відвідувачів.

Аналітика про Львів

Аналітична інформація про Львів фактично відсутня в Інтернеті, а найімовірніше й взагалі. Комунальні підприємства, сайти міської та обласної ради, статуправління, Інститут Міста - неможливо знайти нормальні толкові аналітичні матеріали про економіку, стратегію розвитку, плануваня, культуру і т.ін. Існують напів-журналістські, напів-анекдотичні статті, є суб'єктивні погляди на ту чи іншу проблематику, інформацію про Львів в контексті національного звіту - і нічого суто про це мільйонне місто. А де результати тих проектів, в яких помічається участь міської адміністрації? Що бере за основу апарат Ратуші під час підготовки стратегічних дркументів для міста? Чому результати цих проектів не оприлюднюються у легкодоступному і логічному місці?

27 липня 2008 р.

Оподаткування бездіяльності

Згідно законодавстсва міська влада має право запроваджувати місцеві податки. Фінансування для міського бюджета і так катастрофічно бракує. Яким чином податково стимулювати діяльність, яке спрямована на вирішення соціальних проблем?

Наприклад, багатоквартирні будинки руйнуються через брак фінансування утримання спільних територій, - фасадів, ліфтів, балконів і т.д. Це становить загрозу життя перехожих та псує обличчя міста. Чому не запровадити податок на власників/мешканців тих будинків, які нічого не роблять для їх утримання? Механізм:
1. Визначення проблеми та кошторис та її розв'язання
2. Пропозиція мешканцям багатоквартирного будинку - включаючи певну частину субсидії від міста
3. У випадку відмови - починаємо нараховувати податок
Логіка податку - створенння загрози та спотворення умов життя інших мешканців міста та накопичення витрат на майбутнє для служб міста (у випадку техногенних катастроф).

Впровадження подібних податків, принаймні спроба їх запровадження, здатні спонувати до активізації створення асоціацій власників.

Лобіювання транспортних рішень

Створення ефективної транспортної системи, замкненої на Львові, дозволить містові зростати, набувати ваги у регіональних процесах. Транспортна система - це одна із тих сфер, де часова лакуна від рішення до впровадження є найбільшою. Ефективне лобіювання віповідних рішень є дуже важливим з боку керівництва міста для позитивних рішень на користь міста у наступний період.

• Наполягати на включення Львова у маршрутні сітки авіакомпаній
• Продумати стратегію перетворенння львівського аеропорта на базовий для якоїсь авіакомпанії
• Залучати рейси у дивні міста - зокрема по СНД та малих містах цетральної та східної європи, чорноморського басейн - разом із зростанням економіки зростатиме і важливість цих рейсів
• Продумати можливості розширення сполучень з іншими континентами - Пн Америкою, Китаєм
• Лобіювати приватний капітал на розбудову концесійних доріг навколо Львова у регіональних напрямках (на Волинь, Тернопіль і тд)
• Впроваджувати спільні проекти із Залізницею із запровадження якісного швидкісного руху на певних напрямках, зокрема на регіональних (Львів-Трускавець). Метою має стати можливість дістатися зручно і яксіно у будь-який регіональний центр навколо Львова за 2 години - найближчі обсасні та районнні центри.
• Лобіювати інтереси Львова в європейських проектах, зокрема транспортних коридорах
• Започаткувати програму планування транспортної системи на наступні 50 років, врахувати проекти та прогнози щодо технічного поступу, обєктивних змін (менше бензину) та неминучих аспектів мобільності (більше потреб для подорожей)

Створення технічних секретаріатів дорадчих рад

Чи є у Львові дієвий механізм представлення інтересів різноманітних груп впливу, тобто представницькі можливості? Люди та організації, задіяні у сферу культури, промисловості, інвестори, споживачі, держслужбовці? Існують дорадчі ради, періодично звітуються про круглі столи, водночас можливості залучення та існування дієвих інструментів лишається примарним.

Будь-який дієвий механізм представлення інтересів певних груп впливу повинен мати технічний секретаріат, тобто декілька людей, які отримують зарплату за обслуговування представників цієї групи впливу, зведення думки та доведення цієї інформації до можновладців. Відсутність технічних секретаріатів призводить до підкилимної боротьби між поодинокими організаціями, асоціаціми за бюджетне/міське фінансування, за створення "своїх" та "інших" інституцій. Можновладці страждатимуть від відсутності різних думок з того чи іншого приводу. Лише коли незаангажований технічний секретаріат подаватиме інформацію, керівники міста матимуть більше опцій для вибору.