Соціальний фонд прямого інвестування у потреби інфраструктури галузі культури

У Львові бракує певних елементів інфраструктури у галузі культури, наприклад немає кінотеатрів, які б показували українське (і не лише) авторське кіно (причому у найзручніший час для відвідувачів), немає сучасного виставкого центру неподалік центру із зручним доїздом, мистецьких центрів із врахуванням потреб розвитку молодого львівського мистецтва, немає продакшн-студій для митців і т.д.

Проблема у тім, що з точку зору бізнесу подібні проекти є неприбутковими, точніше збитковими, а ще точніше, вони не мають тої рентабельності, яку можуть забезпечити інші сфери вкладення коштів (насправді такі проекти є рентабельними але не приносять над прибутків, до яких звикли у Львові місцеві бізнесмени). Відповідно страждає місто, не з'являються нові робочі міста, не виникають нові галузі, потенційно високорентабельні, через брак інфраструктури у галузі культури.

Рішення - створити соціальний фонд прямого інвестування (СФПІ), де місто накриклад вкладає 250 млн грн у статутний фонд (наприклад позичивши під невеликі відсотки у Європейського Інвестиційного Банку, заохочує (або вимагає) від комерційних банків увійти до складу інвесторів на паритетних засадах (5 банків по 50 млн грн). На конкурсній основі відбірається компанія з управління фондом, а ще краща - консорціум української та іноземної компанії з досвідом управління СФПІ (наприклад французькі). Фонд надаватиме фінансування комерційним проектам у галузі культурної інфраструктури за умови забезпечення соціальних потреб міста та за умови спів-фінансування приватним капіталом (не менше 50%). Фонд не надаватиме позики, а входитиме як співвласник до статутних фондів новостворених компаній на довготривалий строк. Управлінська компанія має забезпечити виконання бізнес плану, забезпечити цільовий прибуток місту та банкам-пайовим учасникам фонду тощо. СФПІ може наприклад продати певну частку у проекті іншому комерційному фонду за 2-3 роки після виходу на планову рентабельність (стратенія виходу).

У чому вигода для міста - можливість стимулювати розвиток інфраструктури галузі культури, створити нові робочі місця / платників податків, підвищити туристичинй потенціал Львова і т.д. Для банків - менше ризиків, оскільки СФПІ дозволить зменшити ризики за рахунок участі інших учасників. Для позичальників (бізнесменів) - можливість доступу до суттєво дешевшого капіталу, наявність партнера та гарантований інтерес міста у створенні попиту на таку культурну інфраструктуру. Вигода для українського фонду - накопичення досвіду роботи з СФПІ та можливість розширити бізнес на інші міста України.

У Львові і поза Львовом достатньо приватних компаній, які готові вкладати у цікаві інфраструктурні проекти, але не готові робити це самостійно, нести увесь ризик. СФПІ дозволить за рахунок початкової інвестиції міста підняти ще два рази стільки на потреби культури. Зважаючи на розголос, якого набуде така структура, знаковість проектів для міста, імовірність розпорошення фондів є малою - преса та населення помітять. І лише місто, як структура публічного права, має право подати такий проект на розгляд ЄІБ для отримання початкового фінансування. Зрозуміло, що ані місцеві бізнесмени, ані комерційні банки, не почнуть процес створення СФПІ. Ініціатива має бути за містом.

Місце для ковзанки

За Ветеритарною Академією, на вул. Тершаківців, є водойма, яка колись була штучним озером для потреб Ветеритарної. Чому не віддавати на зиму цю водойму для створення ще однією ковзанки у Львові? Це дозволило б покращити освітлення, створити пару робочих місць, і подарувати купу задоволення дітлахам району. Я гості міста, які відпочивають у готелі Європейський, бачили б з вікон дещо краще, ніж темряву чорної діри навпроти. Зрозуміло, що керівництво Ветеритарної Академії знайде тисячу причин, чому сказати "ні", або тисячі перепон, але і їх можна добити. Для здорового ґлузду завжди є місце, навіть серед українського законодавства.

Використовувати вартість нерухомості

За декілька років вартість нерухомості зросла, криза або не криза, квартири, земля, нерухомість у Львові коштують сотні та тисячі євро за квадратний метр. Іпотека нарешті допомогла багатьом отримати власні квартири. Водночас за відсотком іпотеки Україна значно відстає від інших країн - тобто більшість квартир знаходяться у власності, без іпотечних зобов'язань.

Більшість таких квартир - це спадщина Радянського Союзу, - квартири, отримані від держави і приватизовані. Значна частка людей, які живуть у таких квартирах, або нарікають на малі зарплати та рівень життя, заважають створенню асоціацій співвласників багатоквартирних будинків або ставлять ще якісь вимоги до влади, громади, сусідів тощо. Проте такі люди - заможні, маючи нерухомість, в якій закрита значна вартість, і якою вони не хочуть або не можуть правильно розпоряджатися.

Квартири стали священною коровою, на які не можна зазіхати. Чому? Чому будинки мають ремонтуватися за копійки жеків, коли власники мають квартири вартістю у декілька десятків тисяч і не гривень? Чому є борги за тепло і воду? Чому молодь не може знайти грошей для початку власної справи, коли їхні діди і батьки мають квартири, будинки, дачі?

Що можна зробити
- Розробити фінансові механізми, за яким мешканці можуть отримувати фінансування для власних потреб, потреб утримання будинків тощо, за рахунок часткового і мінімального використання іпотечних механізмів, з покриттям ризиків страховими компаніями та за мінімальними відсотками
- Створити пул (групу) банків та фінансових установ, які матимуть доступ до страхування своїх ризиків містом за умови надання кращих умов для мешканців міста (дешевих кредитів для певних потреб - наприклад тих самих ремонтів будинків)
- Встановити жорсткий контроль над використанням інформації про можливості схеми, з метою уникнення шахрайства, особливо із людьми похилого віку; залучити соціальну службу до донесення інформації про можливості до цільової групи
- Створити механізм підтримки молодих підприємців - які отримували б кошти за рахунок застави часткової застави нерухомості родичами та допомогу від професійних організацій підтримки бізнесу (для супроводу ідей)

Для чого
- Дати можливість людям старшого віку мати кращий достаток, передавши частину виплат за іпотечним кредитом своїх спадкоємцям (дозволити людям старшого віку розкрити та використати частину вартості своєї нерухомості)
- Дати можливість мешканцям будинків провести капітальні ремонти, із внесками від всіх - і тих, хто має кошти, і тих, хто немає грошей але має нерухомість у такому будинку (за рахунок нової схеми)
- Дати можливість батькам та родичам підтримати підприємливі ідеї своїх дітей та родичів - за рахунок часткової застави нерухомості

Клуби для людей похилого віку

Чим займаються люди похилого віку у Львові? Заховані у квартирах, дачах, зіслані на села, доглядають за онуками - у кращому випадку. Чому не можна активізувати цей прихований потенціал, для покращення їхнього життя та для пожвавлення життя у Львові загалом?

Що можна зробити:
- Підтримати ініціативи на низовому рівні, спрямовані на людей похилого віку, наприклад клуби за інтересами, субсидіювати походи та поїздки, творчі колективи, культурні заходи, зустрічі, самоорганізовані людьми, яким за 65 або де використовується їхній потенціал або знання (наприклад збір історичних даних неурядовими організаціями - зустрічі свідків певних епох або знакових подій). Часткового надавати субсидії на запропоновані проекти. Надавати допомогу у пошуку приміщень для проведення заходів та проектів.
- Підтримати промоцію найкращих проектів як приклади активності на лайт-боксах, в ЗМІ, на біг-бордах, за рахунок соціальної реклами та/або за рахунок коштів соціальної служби - найголовніше, щоб влане люди похилого віку почули про мождивості, про приклади активності та можливості залучення
- Залучити церкви, шпиталі, власне соціальні служби до поширення інформації
- Передати функції та бюджети підтримки на районні адміністрації - вони значно ближче до людей - надати більші бюджети в тих районах, де проблема особлива гостра - наприклад у Сихівському районі (людям старшого віку там просто немає де подітись і що робити)

БТІ у Львові

Бюро технічної інвентаризації - установа, через яку проходить будь-хто, хто колись реєструватиме свої майнові права у Львові. Ті, хто вже проходив через це капище капіталізму на Липинського, знає у якому жалюгідному стані знаходиться ця установа. Радянська будова з працівниками пост-радянської ментальності і абсолютною відсутністю поваги до людей, які тлумляться по коридорах. Так, криза зменшила наплив людей, але буде економічне пожвавлення і ситуація знову повторюватиметься.

Як можна змінити ситуацію? У короткостроковому періоді:
- Розмістити на вході БТІ інформаційний пост (не дошку, а людину/прицівника), щоб люди не бігали по кабінетах і не питали людей в чергах, щоб дізнатись про процедури
- Інфомаційний пост має видавати номерки в чергу до відповідного працівника. Така система дозводить певної мірою навести порядок в чергах, дати можливість людям поїхати по інших справах якщо в них номер 20-тий в черзі, а керівництву слідкувати за продуктівністю роботи персоналу.
- Ввести можливість реєстрації через Інтернет на прийом - щоб люди могли спокійно прийти у призначений час без черги. Зрештою зробити сайт БТІ.

У середньостроковому періоді:
- Прописати проект будівництва нового, сучасного будинку для БТІ, для зручності львів'ян
- Для фінансування проекту подати заявку ЄБРР на умовах залучення довгострокового кредиту
- Виплата відсотків та кредиту та тіла кредиту здійснюватиметься за рахунок надбавки до ціни послуг БТІ. Вони суттєво зростуть, але зважаючи на те, що БТІ реєструє права власності на нерухомість, яка коштує не копійки, відповдіно навіть декілька тисяч гривень - це справедлива плата за реєстрацію права власності, в нормальних умовах.
- Продумати процедури попередньої реєстрації справи онлайн, для пришвидшення розгляду, навіть оплати послуг онлайн
- Продумати процедуру обслуговування іноземців, зокрема росіян, поляків та англомовних мешканців Львова, які хочуть придбати квартири або продати свою нерухомість. Відсутність таких послуг (обслуговування іноземними мовами) стримує попит на нерухомість з боку іноземців.

Будівельна галузь встала - відповідно такі проекти здатні пожвавити будівництво, і виключити корупцію та славнозвісні відкати, зважаючи на стандарти ЄБРР. А львів'яни не будуть з жахом думати про БТІ і всі ті процедури, коли вони захочуть продати або купити квартиру.

Шлях до Цитаделі

Площа коло бібліотеки Стефаника (Оссолінських) - занедбана, хоча знаходиться прямо у центрі міста. За нею - найпряміший вихід на Цитадель, який на жаль наразі являє собою захаращену стежку вгору в темряві. Що можна зробити:

• Спроектувати гарні, освітлені сходи на Цитадель, з майданчиком для зупинок, з мінімальним втручанням в екологію (вирубка дерев). Сходи можуть мати статуї чи то князів чи то богів чи щось сучасне - самі по собі мають стати окрасою міста.
  
Встановити пам'ятник, який пасує такому центральному місцю, з фонтаном, - у місті, де так бракує місць з водою

• Відкрити нормальні стильні літні та зимові кафе, які пасують атмосфері міста
  
• Зважаючи на те, що поруч - бібліотека, облагородити місця для читання, - на траві, на ліжаках, на підвищеннях, навіть встановити книжки, виліті у формах - як пам'ятники - з реальними текстами
  

Знакові проекти у Львові

Яка знакова будова з'явилась у Львові за 90-ті та 2000-ні? Знакова - це велика, значна, особлива, яка визначає місто, яка є частиною його душі? Така, яка стає частиною путівників, яка визначає місто, яка є свідченням епохи? Такі знакові будови мають значні бюджети, їхнє планування та будівництво триває роками, якщо не десятиліттями і навколо яких ведуться запальні дискусії. Знакові будови є результатом візії патрона - індустріаліста, мера, заможної родини або громадської організації, яка організовує збір коштів.

Існуючі знакові будови у Львові - Вірменьска церква, Успенська Церква, Катедра, Ратуша, Опера, Сейм (головний корпус Університету), певною мірою скансен на Кайзервальді (Шевченківський Гай). Колись були споруди Виставки Народовей у Стрийському парку.

Класичним прикладом знакової будови є musée du quai Branly в Парижі - музей народного мистецтва Азії, Африки, Океанії та Америки. Музей збудований з використанням "живого фасаду", є пам'яткою архітектури, є найбільшим в Європі музеєм зі своєї тематики та швидко став туристичним центром. Музей Бранлі - дітище Президента та (перед тим) мером Парижа Жака Ширака. Він коштував значних зусиль, великого бюджету, неодноразово ставав предметом парламентських розслідувань та громадських суперечок. Але для Ширака він став його спадщиною - культурною, історичною, - як пам'ятник "епохи Ширака", на кшталт як музей Помпіду став символом епохи Франсуа Міттерана.

Що могло би стати знаковою будовою Львова?

• "Музей Народів Європи" - колекція, музей, просвітницький та дослідницький центр історії давніх і нових народів Європи - об'єднуючий центр Європейського значення
• "Простір Болі і Страждань" - нести пам'ять про злочини проти людства 20 сторіччя. На місці в'язниці на Бандери. Щось відмінне від музею Терору в Будапешті.
  
• "Центр ООН у Львові" - створити містечко ООН та міжнародних організацій у Львові (про що вже писав).
• "Фестивальний центр" - зважаючи на 82 фестивалі у Львові та регіоні, місту бракує "серця" мистецтва, простору для митців, творців, - не окремий театр, а власне простір, де фестивалі і виставки можуть проводитись, народжуватись і трансформуватись. Де з простором можна експериментувати.
  

Чому за це варто боротись? Бо суперечки забудуться історією, але знакова пам'ятка лишатиметься не та одне сторіччя. Знакові споруди визначаються метрополійність міста, дозволяють ствердити "ми - можемо", підіймають мораль і врешті повністю окуплюють себе.

Освітлення багатоповерхових будинків

Центр Львова відвойовує свою красу, а що робити спальним районах, в яких самі багатоповерхові будинки? Чому більшість львів'ян не заслуговує на красу навколо них?

Ідея - масовий проект освітлення періметрів багатоповерхових будинків енергоощадними лампами які наприклад використали для освітлення колишнього монастиря бернардинців (церкви Андрія). Раптом у чорному нічному небі Львова з'являться фантомні коробки, - несподівані, інакші, футуристичні. Панельні будинки повстануть по-новому. Львів перетвориться на Мекку фотографів, які зніматимуть це (уявіть Сихів, в якому периметр (контури будинку) кожного будинку освітлюється) явише. З літака місто виглядатиме інопланетно, з освітленими контурами дахів, розкиданими навколо чорної плями Високого Замку.

Кожна така система освітлення має мати лічильник, закріплену обслуговуючу організацію. Для зменшення витрат міська адміністрація може заінсталювати декілька сонячних панелей на дахах, які б виробляли енергію достатню для проекту, - електроенергія передавалась би Львівобленерго в рахунок оплати за лампи підсвітки.

Цікаво, що студенти Вроцлавського Технологічного Університету запропонували ідею як LED освітлення може покращити пост-радянські коробки.

Дахи на Сихові

В номері National Geographic за травеь 2009р. надрукована стаття про озелення дахів. Якби у Львові зробити щось подібне на Сихові - там квадратні кілометри бітуму і асфальту на дахах. А можна було б мати парки і кнайпи - на сихівських дахах. Відворення атмосфери Львові у новому вимірі. Подарувати людям можливість бачити природу, і куполи сихівських церков.

Тюрма на Городоцькій

Для чого у центрі Львові стоїть тюрма (Бриґітка) - можливо наприкінці 19-століття це і справді були передмістя, але зараз, у 21 сторіччі, це є сам центр. Величезна сіра будова, обгороджена колючим дротом, не задіяна у жодний спосіб у життя міста, в самому центрі метрополіса.

В Словенії, Любляні, з тюрми зробили хостел і арт-центр. У хостелі кожна кімната продумана і спланована відомим місцевим дизайнером. Відвідувачі мають можливість вибору, якій камері вони хочуть зупинитись. В арт-центрі постійно відбуваються виставки, події та заходи.

Так, Бриґітка має сумну історію, яку треба поважати, - знаком пошани до минулого повинен стати поступ, життя, рух, в жодному разі не консервація минулого нараз із теперішнім.

Що можна було б зробити:

• Продумати план - що зробити замісць Бриґітки, - як поєднати вшанування історії та поступ у майбутнє
• Знайти місця/ділянку за містом та продумати план новітньої сучасної в'язниці, вибити кошти з держбюджету на її побудову (також на відновлення теперішньої)
• Зробити процес якомога прозорим для того, щоб депутати не встигли оживитись при слові "земля" та не мали можливості закритих розподілів
• Залучити міжнародні організації - це створило б з центру заклад міжнародного значення, - при всій повазі до місцевих артистів та діячів сфери культури - у них обмаль ваги на міжнародному рівні
  

Найцікавіше, що можемо - Цитадель-Інн тому добрий приклад.