Промислові площі у Львові

Багато промислових площ у Львові та на Львівщині використовують неефективно, або вони просто простоюють. Водночас власники чи орендарі не надто поспішають змінити ситуацію, вичікуючи чи то зростання цін, чи просто їх не цікавлять питання ефективності і влаштовує напів-радянське господарювання. Як можна це змінити:

• Провести аудит промислових площ, які простоюють чи недовикористовуються
• Провести цикл робочих нарад із власниками / орендарями / директорами із залученням фахівців, прикладами з інших країн, потенційними інвесторами, які шукають площі у Львові чи під Львовом
  
• Подавати інформацію для преси - створити суспільний тиск на директорів, вивести їх на люди
• Проводити відверте лобіювання підвищення податку на землю та на ресурси - це дасть дуже добрий сигнал
  
• Напрацювати графіки ефективності використання площ - ВВП на кв.м. або оборот на м.кв. - дозволить графічно побачити які ділянки використовують ефективно, де приховують обороти і де поступово починають з'являтися кластери доданої вартості
  

Двома словами

Чисте повітря
Гідні зарплати
Цікава робота
Якісна освіта
Доступне житло
Можливості розвитку
Доступ до капіталу
Розвинена інфраструктура
Комфортний транспорт
Освітлені вулиці
Цивілізовані відносини
Можливості подорожувати
Захоплююча архітектура
Цікаве дозвілля
Рівні дороги
Доглянуті подвір'я
Міжнародне місто
Неординарні проекти
Постійна вода
Інтелигентна влада
Культурне життя
Бачення майбутнього
Охорона спадщини

Пробудження до важливих проблем

У Львові вже почали говорити про енергозбереження, про зменшення споживання води, про заміну старих неефективних методів та технологій. Але ментальність й далі заціклена на маленьких буденних проблемах, коли люди спроводять години, обговорюючи нікчемні питання, забуваючи про ширше бачення справді важливих проблем. Наговорюючи на розбиті дороги, бідкаючись на затори, які доводиться проводити у щойно купленій новій машині, якось забувається, що власне ця нова машина й додала проблем на дорогах, маленькі податки, заплачені за це авто, навряд чи зарадять розв'язанню проблеми заторів. Розуміння треба пробуджувати, розвивати та створювати ефект лавини, тиснучи на свідомість молоді, яка здатна зламати спротив старшого покоління. Навіть ті, кому лише 30, вже звиклись, обжились у власну розміренність містечкового життя, забуваючи про глобальні проблеми, займаючись накопиченням власних статків або долаючи життя через злидні. Лише підлітки та 20-річні можуть стати лідерами руху за сталий розвиток.

Людей треба шокувати, інформувати, втлумачувати, роз'яснювати:
• На головному вокзалі повісити велике інформаційне цифрове табло, де б показували інформацію про рівень споживання води у місті, про споживання електроенергії на душу населення. Прості факти, які здатні зламати ментальність
• У центрі міста, та у кожній маршрутці, оголошувати про вміст газів у повітрі сьогодні та впродовж певного терміну
• Мер міста може пересісти часом на ровер, пропагуючи здорові методи мобільності
• Ламати ментальність стосовно оплати роботи ЖЕКів – навести приклади, що догляд за будинком не може коштувати дешевше пляшки пива на місяць, - створювати розуміння необхідності інвестувати
• Зобо'язати ЖЕКи поширювати інформаційні матеріали про енергоефективність і що можна зробити у себе вдома
• Серія статей та передач на тему «до і після», - споживання ресурсів до і після продуманого ремонту

Іновайційні компанії у Львові

Де ті львівські компанії, якими можна пишатися? Які спромоглись так поєднати людський, фінансовий та матеріальні капітали, що створили унікальну продукцію, яка покращує життя людей багатьох міст та країн. Компанії, які утворили додану вартість у Львові, створили сотні робочих місць для амбітних працівників? Не ті компанії, що купили землю та збудувати жахіття на ній, не компанії групи купи-продай, які так наполегливо покращують свій імідж ПіаР-ом для наступного виходу на фондовий ринок без зміни суті бізнес-моделі купи-продай, а машинобудівельні компанії, підприємства із складніим виробничим процесом? Яке львівське підприємство випускає продукцію із 1000+ складників, продукція яких підприємств базується на технологіях, захищених патентами, яка компанія має понад 1000 бізнес-процесів чи кроків у виробничому процесі чи процесі надання послуг? Яке львівське підприємство має мережу продажу продукції у більше ніж 20 країнах? Які львівські підприємства чи компанії фінансують наукові розробки та заохочують раціоналізаторські впровадження? Які компанії (навіть ІТ) створили продукти чи надають послуги, які є унікальними в світі?
Потрібно мати перелік підприємств, які базуються у Львові, і які здатні перейти до випуску іноваційної, технологічно- чи процесо- складної, продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Цей перелік складатиметься з різних груп, залежно від економічного стану компанії та рівня іноваційності. Кожна група вимагатиме окремого стимулювання, - від зустрічей до фінансування виїздів, навчання і т.д. Мета міської влади - створити середовище потреби в іноваційному розвитку серед промисловців Львова та технологічно-інтенсивних компаній (вкл. сектор послуг), поєднати науковий, соціальний потенціали міста м'якими методами. Міська влада не зможе самотужки допомогти у відлагодженні фінансових механізмів іноваційного розвитку, - до цього мають бути запрощені зовнішні експерти.
Окремо має проводить політика із активного залучення зовнішнього капіталу (українського, польського та іноземного) для створення іноваційно-просунутих виробництв та компаній. Зокрема, потрібно визначити ті елементи інституційного ландшафту (НДІ, кафедри з розробками та справді фаховим персоналом, незадіяні або недозадіяні людські ресурси), які здатні привабити таких інвесторів. Уявіть Політех, якійсь дослідницький інститут та певний завод, які разом із представниками мерії пропонують Львів як розташування виробнитцва на спеціалізованих високотехнологічних заходах в Європі та далі у світі? І коли представник мерії здатний обслужити потенційного інвестора від першої зустрічі до відкриття заводу? У мерії мають бути фахівці, які здатні привести до Львова заводи Intel і т.п. Львову потрібні такі компанії, які б замовляли розробки нової продукції у львівських вчених та думати над розбудовою мережі продажів в Азії із львівського офісу. І починати треба із інвентаризаціх тих підприємств та компаній, які мають потенціал, які найбільш придатні до переходу у категорію іноваційних.

Чому Сихів зникне

• Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
• Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
• Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району
  

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).

Лідерство міст - лідерство Львова

Великі міста завжди мають профіль лідерства - у певній сфері, у певному питанні, важливому чи для регіону чи для людства. Столиці зрозуміло мають лідерство адміністративно значимих міст. Крім того, великі міста пробують всіляко зацементувати світове, регіональне та міжнародне лідерство у певному питанні. Зокрема, Варшава всіляко намагається стати економічним центром центральної та східної європи, заохочуючи регіональні штаб-квартири та підтримуючи Варшавську Фондову Біржу у регіональних амбіціях (напряму конкуруючи з Віднем, який завжди позиціонувався як брама до Східної Європи). Берлін став цетром креативної галузі, на пару з Амстердамом приваблюючи новомедальні компанії, заходи та виставки. Гановер має CEBIT, Франкфурт - фінансовий центр контінентальної Європи та книжковий ярмарок. Вроцлав в Польщі позиціонує себе як центр торгівлі, з новими виставковими площами та активним проведенням регіональних форумів.

Де може Львів стати лідером? Пропозиції та міркування:

• Центр книжкової індустрії Центральної та Східної Європи - місто має масово інвестувати в розширення щорічного книжкового форуму, користуючись нагодою, що ані громадяни СНГ ані громадяни ЄС не потребують візи в Україну - унікальна можливість створити захід регіонального масштабу (йдеться про розширення у десятки раз, не на 10-50% шороку, перехід на якісно інший рівень)
• Розмістити агенцію ООН з Карпатського Регіону - чому Відень має мати у себе декілька агенцій ООН, а Львів - жодної? Виділити фінансування на побудову Центру Агенцій ООН у Львові та пролобіювати необхідне рішеня в структурі ООН.
  
• Центр світового українства - Львів може і повинен грати на своїй славі центру націоналізму, створення різноманітних центрів (наприклад української мови, про що вже писав тут, вивчення історії україни, або певних її етапів, створення центру дослідження іміграції - зважаючи на факт масового виїзду львів'ян на заробітки), музеїв, конференцій на конгресів
  
• ІТ та суміжні креативні галузі - Львів має потрібну атмосферу для людей креативного типу, зважаючи на чисельність компаній-розробників ПЗ у місті та необхідні навчальні заклади - можна спонукати проведення міжнародних нішових семінарів, зустрічей, мати з пару сотень МСП у цій сфері, фінансувати приїзд студентв та молодих спеціалістів на львівські компанії даного профілю - створити жваве середовище, яке саме себе просуватиме
• Лідерство в архитектурних іноваціях - Львів має унікальну архітектуру старого центру, тоді, коли це все будувалось, це було іновативним, новим словом в архітектурі. Львів може віднайти здатність експериментувати в архітектурі, будувати або перебудовувати масиви, райони, будови так, щоб до Львова хотілось приїхати. Не потрібна гігантоманія Москви та Шанхаю, потрібна іновативність, креативність, нестандартність, новизна
• Екологічне лідерство - Львів має усі передумови для жорсткої політики стосовно забруднення середовища та охорони довкілля, - старе місто не здатне витримати навалу машин, поруч Карпати, поліські озера та заповідні ліси Розточчя. Запровадження системи механізмів переходу до способу життя в місті, яке найбільше поважає стан екології, без створення незручностей для мешканців може поставити Львів на мапу Європи як передове місто. Місто може активно щукати та всіляко заохочювати найкращі світові технології.
  

Звісно, що питання лідерства одразу потягнуть за собою необхідність створення цілої стратегії досягення цього лідерства, вимагатимуть від керівництва міста розуміння та знань про питання, які важливі в європейському та міжнародному вимірі.

Професіоналізація та легалізація надання послуг

Як вивести з тіні діючих гравців, активізувати конкуренцію та створити нові ринки послуг у Львові? Йдеться про дуже прозаїчні нагайні послуги, попит на які постійно зростає, тоді як якість та вартість послуг є не найкращими, якщо взагалі такі послуги надають. Приклади:

* Отримання дозволів на добудови, перебудови і т.д. (кожен має займатись своєю справою, мешканці не повинні бігати по кабінетах чиновників, якщо в них є робота)
* Ремонтні роботи в квартирах (електрики, муляри, монтажники, столяри, будівельники і т.д.)
* Озеленення території (наприклад внутрішні подвір'я)
* Проектні організації (зокрема для дрібних проектів як наприклад перебудова під'їзду чи оновлення брами)
* Ремонтні майстерні (гаражі, ремонт побутової техніки і т.д.)

Будь-хто, хто хоч раз стикався з потребою у подібних фахівцях, згадає брак інформації, відсутність можливості перевірити, хто стоїть за конкретним ТзОВ чи СПД, знайти інформацію про попередню роботу. Це забирає час у мешканців міста, робить дійсно добрих майстрів закладниками поганої репутації галузі загалом, - зменшує якість життя у Львові.

Як влада міста може посприяти у вирішенні цієї ситуації без втручання у ринкові механізми?

• Фінансувати розробку, створення та розповсюдження інформації про знаки якості певних послуг (наприклад, груп з ремонту квартир) на засадах самоорганізації учасників ринку. Наприклад, асоціація підприємців, які надають послуги з ремонту квартир може розробити показники, за якими надаватимуть відповідний знак якості послуг. Місто має визначити обов'язкові критерії, наприклад легальність ведення бізнесу, страхування відповідальності, наявність інформації в Інтернет, відповідність оплати вказаним розцінкам. Інші, зокрема технічні критерії, - це справа асоціації. Так само контролюючий орган знаку якості має нести відповідальність за акредитацію підприємств та підприємців , обробку відгуків споживачів та промоцію відмічених підприємств. Таким чином можна опосередковано спонувати створення прозорих ринків послуг, зменшити "чорні" роботи, провести освіту мешканців, зробити прозорою систему ціноутворення на послуги. Місто має бути власником побіних галузевих знаків якості (на рівні торгівельної марки), та визначити керуючу/управлінську організацію по веденню та просуванню знаків на ринку. Участь має бути добровільною та не суперечити законодавству.
• Провести акредитацію та визначити чіткі умови роботи для проектних компаній та тих, що займаються збиранням дозволів. Не є таємницею існування подібної групи людей, деякі з яких мають дружні відносини в ратуші та швидко залагоджують справи. Проте люди без зв'язків не мають можливості найняти когось для вирішення власних питань. Виведення компаній, які мають справу із дозвільною системою, у цивілізоване русло шляхом акредитації лише дозволить легалізувати існуючий ринок та встановити цивілізовані умови роботи. Зважаючи на факт активної перебудови та подальшої розбудови Львова, попит на такі послуги лише зростатиме і в інтересах міста професіоналізувати та легалізувати цей ринок.
• Створити партнерство з зацікавленими компаніями для вирішення даного питання. Виробники будівельних матеріалів, власники магазинів, виробники деталей і т.ін. так само зацікавлені в легалізації та подальшому зростанню ринку послуг, як і міська влада. Створення постійнодіючого форуму, об'єднання, де влада та бізнес можуть обговорювати механізми впливу на ринок, де бізнес може ділитись напрацьованими механізмами (виробники побутової техніки за останні 5 років налагодили добру систему післягарантійного обслуговування продукції, - з цього можна повчитись чиновникам та іншим підприємствам). Існування побідного об'єднання дозволить також віднайти механізми спільного фінансування необхідних заходів, коли місто не дублює фінансування на те, що можуть проплатити компанії (з маркетингових бюджетів чи як частину програм соціальної відповідальності). Зустрічі дозволять узгодити пріоритети, - бізнес відчюватиме підтримку з боку влади міста.

Енергія молоді та оживлення міста

Тиша, спокій, непоквапливий плин життя, місто, що вимирає опісля 10 вечора - для міста, яке пишається кількістю студентів, це неприйнятно. Маючи стільки молоді, потрібно втілити її енергію, потрібно дати можливість молодим людям із ідеями, запалом, енергією, спробувати себе. Проте як?

1. Позбутись звичної ментальності - молодь має радикальні ідеї, треба мати сміливість визнати право молоді на незвичні проекти та ідеї. Не ставити перепони, не встановлювати рамок для проектів. Не засуджувати ще до початку ідеї. Не давати старому поколінню оцінювати ідеї - ті, кому за 25, вже не здатні думати вільно (для прозорості - автору значно більше).
2. Мати кінцеву мету - розбурхати місто, зробити життя у Львові динамічним, залучити більше людей до участі у суспільному житті (у будь-яких проявах - економічному, соціальному, політичному і т.д.)
3. Створити фонд підтримки ідей молоді - великий, вільний, доступний
4. Лишити вибір самій молоді - залучити молодь до вибору кращих проектів. Голосуванням, дебатами, через спільноти в Інтернет ....
5. Підтримати - залучити досвідчених менеджерів для радництва проектам під ча їхньої реалізації, без впливу на самі проекти
6. Скерувати - визначити, що частина коштів має йти на поїздки організаторів за кордон для вивчення аналогічного досвіду

Від перетворення підвалів на центри альтернативної культури, до фестивалів, від епатажних мистецьких акцій, до архітектурних екпериментів - молодь здатна розбурзати місто, достукатись до меценатів, привезти молодь з інших міст та країн. Радикальний план фінансування ініціативи здатний спонувати до появи цієї ініціативи!

Оновлення трамваїв у Львові

Якісні сучасні трамваї коштують дорого - неякісні напів-трамваї викликають сумніви щодо доцільності їхнього придбання, значно підняти розцінки за проїзд неможливо без політичного буревію, підняти трохи - нічого зрештою не вирішити. Парадокс львівського транспорту.

Можливий вихід - незначне підняття вартості проїзду із якісним оновленням лише певної трамвайної лінії. Мета такого оновлення - продемонструвати можливість гідного якісного громадського транспорту у Львові. Що таке якісний трамвай:

• Сучасні трамваї із кондиціонером, опаленням, із гарним дизайном, зручні для різних категорій пасажирів, безшумні як з зовні так із середини, елктронна система передачи сигналу зупинки від пасажирів до водія, із тривалим терміном експлуатації і т.д.
• Добротний ремонт колії
• Привітні кондуктори та водії у порядній уніформі (на жаль про автоматизовану систему оплати проїзду думати наразі зарано)
• Наявність фахівців із ремонту у депо

Як фінансувати такий проект:

• За рахунок незначної цільової надбавки до вартості проїзду, узгодженої із усіма інстанціями (включити план оновлення до складу собівартості послуг), чітке інформування пасажирів про те, що 50коп. з вартості іде на ремонт певного маршруту, цільова надбавка має діяти 1 рік до початку проекту і років 5-15 після початку (з метою залучення "довгих" коштів), надбавка діятиме на всі маршрути, не лише той, який оновлюватимуть
  
• Коштів міського бюджету, які й так передбачені на ремонт
• Муніціпальної цільової позики на зовнішніх ринках

Який маршрут обрати - наприклад від головного вокзалу до центру - яким пересувається значна кількість як львів'ян так і туристів. Якщо львів'ян переконати у тому, що за додаткові 30коп вони можуть їздити дійсно гідно громадським транспортом, але на жаль лише за одним маршрутом, переконати про необхідність підняття вартості на 3грн., але з новими трамваями на усіх маршрутах, буде значно легше. Проблема львівського трамваю - у недовірі населення до комунальних служб та міської ради добре розпоряджатися коштами. Якщо довести протилежне - продати підвищення вартості проїзду буде значно легше.

Ресторани та кнайпи у Львові - більше та краще

У Львові є чимало кав'ярень, забігайлівок, кнайп. Проте їх є мало, а ще менше - дійсно цікавих, неординарних. Що можна зробити:

1. Визначити відповідального за надання допомоги підприємцям, які хотіли б відкрити ресторан (кнайпу, ін. заклад харчування). Це навіть могла б бути приватна компанія, визначена на відкритому конкурсі. Подібний відповідальний підготував б допоміжні матеріали стосовно стандартів, процедур, отримання дозволів, супровідних документів, приміщень і т.д. Можливий варіант - часткова субсидія на вироблення всіх цих матеріалів (якщо підприємець відмовиться від відкриття закладу - матеріали та дозволи можуть передатись комусь іншому)
2. Створити фахову розсилку (спільноту) для власників та менеджерів закладів харчування у Львові - спонукати до розвитку ідей, організовувати зустрічі із спеціалістами із оформлення інтер'єрів, естетики, обслуговування персоналу і т.д. Заохотити створення у Львові інформаційних порталів стосовно закладів харчування (з повним переліком, рейтингами, відгуками і т.д.) - наприклад провести конкурс на створення подібних комерційних порталів
   
3. Провести кампанію із заохочення львів'ян до відвідин ресторанів, кнайп - відновити культуру зустрічей у ресторанах (створення, пожвавлення ринку). Інша тематики публічної кампанії - підвищення культури поведінки у закладах харчування, зокрема поваги до роботи офіціантів
   
4. Провести порівняльний аналіз наявності концепцій різних закладів харчування - визначити, які типи ресторанів, кафе існують де-інде і знайти відповідники у Львові. Це може бути окремим порталом - з одного боку, дозволить туристам знайти ті заклади у Львові, які їм подобаються вдома, а також може слугувати вказівником підприємцям, що можна відкрити у Львові, або визначити дійсно суто львівські роздинки серед ресторанів. Середньовічні ресторани, ультра-сучасні, з індійською чи бразилійською кухнею, чи лише з варениками, самообслуговування і тд - типів закладів є безліч.
   
5. Підтримка бази даних потенційних приміщень для відкриття ресторанів, кафе і т.д. Власники квартир чи приміщень зможуть звертатись для розміщення інформації у цій базі даних. Допомога у продажу діючих ресторанів, кафе і тд
   
6. Розробити роз'яснювальні матеріали для власників та менеджерів щодо легалізації оборотів, - як власники можуть підвищити вартість власного бізнесу, показуючи реальні доходи (опосередковано допоможе підвищити доходи міського бюджету)
7. Оцінити чи ринок відповідно реагує на потреби закладів стосовно пошуку персоналу, якщо немає компаній чи порталів, які б надавали послуги пошуку кухарів, офіціантів і тд - стимулювати появу подібних послуг
   

Поєднуючи силу ринкової економіки, поглиблюючи попит, підвищуючи вимоги до рівня обслуговування, допомагаючи підприємцям, міська влада допоможе зробити зі Львова жваве, цікаве місто - бо під час розмов у кнайпах народжуюються ідеї, ресторани заохочують туризм, і люди просто зустрічаються!