Львівській Аеропорт

Плани розбудови нового пасажирського терміналу у львівському аеропорті починають впроваджувати у життя (див заяву начальника управління та звіт того управління). Коментарі та ідеї

1. Брак концепції. Концепції розвитку “Міжнародного аеропорту “Львів” на 2007-27 рок, яку мали би затверджувати минулого року знайти не вдалось. Її також не представляли на форумі у жовтні 2007р. Яким чином вдалось розробити концепцію за 5 місяців, без громадського та фахового обговорення? Концепція представлятиме собою матеріали декількох консультаційних компаній, нашвидкоруч допасованих в єдиний документ. Ті моменти, про які писали у минулорічному дописі, навляд чи прийняті до уваги.
   
2. Власність та управління. Львівська влада намагається отримати у комунальну власність аеропорт - новини про вето Президента на це рішення обійшло ЗМІ. Якщо врешті аеропорт перейде у комунальну власність - яким чином влада планує нею розпоряжатись, зважаючи на потребу залучити інвесторів? Який варіант управління об'єктом надаватиметься потенційним інвесторам? Чи буде створено нову юридичну особу із часткою власності громади (внесеною майновим комплексом аеропорта) та інвестора, чи МКП Аеропорт матиме певну форму угоди концесії землі та інфраструктури? Чи МКП Аеропорт найматиме компанію-оператора аеропорту на умовах фінансування нею будівництва (отримуючи меншу плату за управління відповідно)? Міськрада може вийти на міжнародні ринкі капіталів для залучення коштів на поповнення статутного фонду МКП Аеропорт - зважаючи на жахливий стан аеропорту, без живих грошей міскадміністрація (і місто) може сильно програти у переговорах із потенційними інвесторами. Водночас вихід на ринки капіталів зробить проект більш привабливим для більшої кількості потенційних інвесторів.
   
3. З думкою про майбутнє. Розбудова аеропорту надає унікальні можливості створити підґрунтя для розвитку, деякі приклади: 1) створення підприємства із ремонту літаків на основі ремонтного заводу, який розташований буквально по іншу сторону смуги та наразі задіяний лише у військові проекти, 2) подбати про сталий розвиток, враховуючи потреби переробки стічних вод, створення замкнених циклів тепло та водопостачання, спів-генерацію (дах може стати чудовим майданчиком для розміщення сонячних батарей), 3) мати обґрунтовані вимоги та налаштовувати інвесторів на те, щоб місцеві (західноукраїнські) компанії мали можливість вчитись/отримувати досвід виконання робіт - вимагати участі українських компаній як партнерів під час виконання робіт або створювати львівські офіси, 4) запрошувати до Львова представників українських міст та міст із Карпатського регіону для поширення досвіду організації роботи аеропортів - тим самим позиціонуючи Львів як центр інформації та досвіду, 5) думати про можливість створення хабу для авіакомпанії власне у Львові - поцікавитись досвідом Братіслави, Кракова, Тімішоари - що їм довелось робити, включити це у концепцію
   
4. Прорахувати та оприлюднити ризики. Фаховий підхід до аналізу ризиків потенційних інвесторів привабить тих самих інвесторів. Деяки приклади ризиків - 1) незрозуміла власність на землю навколо аеропорта, що гальмуватиме можливість розширення 2) потреба узгодити доїзд із міськими транспортними службами - незрозумілий рівень залучення Укрзалізниці для ефективного поєднання із залізничним сполученням, рівень готовності прокласти нові лінії для тролейбусу, 3) із збільшенням пасажиропотоку зростатиме звукове забруднення - наявність плану дій на цей випадок, 4) використання смуги військовими
   
5. Використовувати те, що є. Незважаючи на те, що угоди про вільне небо між Україною та ЄС ще не ратифікована, потрібно залучати нові авіакомпанії для початку перельотів зі Львова вже - з тою інфраструктурою, що є. Допомагати розібратись із ліцензіями в Міністерстві, продумати план свого роду дотацій на рекламну компанію Львова у містах, звідки літає авіакомпанія. Скажімо, чому б не почати працювати із LOTом на розширення кількості перельотів зі Львова (фінансуючи рекламу Львова та нових маршрутів у польській пресі) чи знайти бюджетні авіакомпанії з тих країн, де може бути менше проблем із утриманням ліцензії в Міністерстві (скажімо Wizzair з Будапешту), попрацювати із нашими Аеросвітом та МАУ про розширення географії польотів власне зі Львова (чому жодна українська авіакомпанія не літає до Польщі). Продумати план промоції авіаперельотів серед населення - спонукати до туризму, більшої ділової активності і т.д. Така дільність допоможе міськадміністрації набути досвід у роботі у сфері авіації, створити необхідну команду фахівців.
   

Аналіз бюджету Львова за 2007р.

Львівська міська рада оприлюднила звіт про виконання міського бюджету за 2007р. Прозорість влади - це безперечно запорука демократії. Наступний крок - це надання зауважень та рекомендацій владі, - реакція громадськості на надану інформацію. Не зазіхаючи на наукову обґрунтованість, деякі спостереження:

• Незрозуміла логіка використання коштів бюджету розвитку - яке відношення до розвитку мають реконструкції котелень, колекторів, будівництво житлових будівель і т.д. - це звичайні нормальні витрати, які мають проходити по загальному фонду бюджету - видатковій частині. Лише статті з розробки проектної документації, будівництва певних соціальних об'єктів (наприклад соціально-реабілітаційних центрів) можна вважати справді такими, що сприятимуть розвитку міста. Якщо це вимоги законодавства - потрібно пояснити, водночас потрібно надати логічну схему бюджету (що вважаєтся статтею бюджету розвитку - які критерії вибору таких статей)
• Звітність - це добре, але потрібно було б звітувати на основі проектів, - тобто скільки грошей було скеровано на вирішення конкретних соціальних питань, оскільки окрім бюджетних коштів є ще кошти компаній (скеровані на соціальні потреби), кошти міжнародних грантів, а також спів-фінансування проектів громадськими організаціями чи окремими громадянами. Лише у такий спосіб міська влада здатна показати, як міське фінансування сприяє виділенню фінансування з інших джерел. Подібна система звітності також створить середовище для зламу логіки управління та архаїчних систем (ЖКГ). Наприклад, у бюджеті чітко прописані витрати на ремонти доріг (і дійсно можна побачити прогрес), водночас частина цих витрат могла би бути скерована на спів-фінансування ремонтних доріг із безпосередньо мешканцями будинків чи підприємствами - гепотетично 500 тис. грн. могли би призвести до проведення ремонтних доріг на суму 2 000 тис. грн. Питання про те, чому не згадані внески забудовників, девелоперів на соціальний розвиток - як саме проходять ці кошти, обліковуються здійснені роботи (за кошти інвесторів), - чи системи обліку не існує? Водночас система витребування внесків на соц. інфраструктуру в наявності є.
• Система подання інформації не продумана і застаріла - вивісити Ексел-файли не складає проблеми, а от чому не створити щось інтерактивне, - чому не можна перейти на сторінки комунальних підприємств, управлінь адміністрації чи окремих проектів? Чому не показати деяку інформацію графічно, зокрема як надходження від податку з власників транспортних засобів використовуються на власне фінансування доріг? Яким чином бюджет 2007р. сприяв виконанню певних стратегічних програм розвитку, якщо такі є - наприклад на який % профінансована програма програма збереження історичного середовища і т.д.
• Не може не тішити збільшення фінансування енергозбереження, ремонт тих самих котелень і т.д. Водночас - на основі якої стратегії здійснюється фінансування. Що береться за основу під час підготовки ТЕО? Чи дійсно застосовуються новітні технології, чи йдеться просто про заміну старого обладнання на нове, без жодної зміни у технології та підході? Заміна котелень у школах може супроводжуватись переплануванням повного циклу водо-, тепло постачання шкіл - чи навіть комплескним підходом до вирішення питання життєзабезпечення школи - зрозуміло, що можна замінити котельню, а можна також замінити вікна, двері в каласах, встановити радіатори із регулюванням тепла, і тим самим радикально зменшити енерговтрати і частину тепла пустити на інші будинки чи потреби. Чи є синергія міє статтями бюджету на комунальне господарство та держ програмою з енергоефективності?
• Чому немає звітів про ефективність виконання проектів - тобто чи дійсно було здійснене спів-фінансування проектів, де воно мало бути здіснене, яка частка робіт, профінансованих з бюджету, була прийнята, а яка - вимагала перероблення, на який термін надається гарантія із згаданих робіт? Чому надання звіту не супроводжується доповідною про можливі шляхи покращення функціонування бюджетної сфери? Безперечно працівники міськадміністрації можуть краще за інших вказати на можливі покращення
• Доходна частина наводить на деякі запитання - за оренду комунального майна торік отримано 20млн. грн. - для майже мілйонного міста та зважаючи на кількість комунального майна - сума мала. Податків за забруднення, шкоди навколишнього середовищу майже немає, або вони несуттєві - зважаючи на екологічний стан міста, потрібно міняти підхід - той, що шкодить, має платити - підвищити плату за опалення, якщо воно виробляється старими неефективними котельнями, додаткові збори за забруднення підприємствами, підвищення плати за реєстрацію старих авто, суттєве підвищення штрафів і т.д. Можна подумати над платою за звукове забруднення - але це тема окремої розмови.
• Зовсім непомітно витрат на захист інтересів міста - юридичних, рекламних і т.д. За умов демократії потрібно позиватись із порушниками - звідки на це йдуть кошти, наразі не відомо (а потенціал доходів може бути неабиякий), жодної аґенції із просування Львова (чи то як туристичного центру, чи як інвестиційного) не засновано і не профінансовано.

А тут можна ознайомитись із бюджетом Львова на 2008р.

Промислові площі у Львові

Багато промислових площ у Львові та на Львівщині використовують неефективно, або вони просто простоюють. Водночас власники чи орендарі не надто поспішають змінити ситуацію, вичікуючи чи то зростання цін, чи просто їх не цікавлять питання ефективності і влаштовує напів-радянське господарювання. Як можна це змінити:

• Провести аудит промислових площ, які простоюють чи недовикористовуються
• Провести цикл робочих нарад із власниками / орендарями / директорами із залученням фахівців, прикладами з інших країн, потенційними інвесторами, які шукають площі у Львові чи під Львовом
  
• Подавати інформацію для преси - створити суспільний тиск на директорів, вивести їх на люди
• Проводити відверте лобіювання підвищення податку на землю та на ресурси - це дасть дуже добрий сигнал
  
• Напрацювати графіки ефективності використання площ - ВВП на кв.м. або оборот на м.кв. - дозволить графічно побачити які ділянки використовують ефективно, де приховують обороти і де поступово починають з'являтися кластери доданої вартості
  

Двома словами

Чисте повітря
Гідні зарплати
Цікава робота
Якісна освіта
Доступне житло
Можливості розвитку
Доступ до капіталу
Розвинена інфраструктура
Комфортний транспорт
Освітлені вулиці
Цивілізовані відносини
Можливості подорожувати
Захоплююча архітектура
Цікаве дозвілля
Рівні дороги
Доглянуті подвір'я
Міжнародне місто
Неординарні проекти
Постійна вода
Інтелигентна влада
Культурне життя
Бачення майбутнього
Охорона спадщини

Пробудження до важливих проблем

У Львові вже почали говорити про енергозбереження, про зменшення споживання води, про заміну старих неефективних методів та технологій. Але ментальність й далі заціклена на маленьких буденних проблемах, коли люди спроводять години, обговорюючи нікчемні питання, забуваючи про ширше бачення справді важливих проблем. Наговорюючи на розбиті дороги, бідкаючись на затори, які доводиться проводити у щойно купленій новій машині, якось забувається, що власне ця нова машина й додала проблем на дорогах, маленькі податки, заплачені за це авто, навряд чи зарадять розв'язанню проблеми заторів. Розуміння треба пробуджувати, розвивати та створювати ефект лавини, тиснучи на свідомість молоді, яка здатна зламати спротив старшого покоління. Навіть ті, кому лише 30, вже звиклись, обжились у власну розміренність містечкового життя, забуваючи про глобальні проблеми, займаючись накопиченням власних статків або долаючи життя через злидні. Лише підлітки та 20-річні можуть стати лідерами руху за сталий розвиток.

Людей треба шокувати, інформувати, втлумачувати, роз'яснювати:
• На головному вокзалі повісити велике інформаційне цифрове табло, де б показували інформацію про рівень споживання води у місті, про споживання електроенергії на душу населення. Прості факти, які здатні зламати ментальність
• У центрі міста, та у кожній маршрутці, оголошувати про вміст газів у повітрі сьогодні та впродовж певного терміну
• Мер міста може пересісти часом на ровер, пропагуючи здорові методи мобільності
• Ламати ментальність стосовно оплати роботи ЖЕКів – навести приклади, що догляд за будинком не може коштувати дешевше пляшки пива на місяць, - створювати розуміння необхідності інвестувати
• Зобо'язати ЖЕКи поширювати інформаційні матеріали про енергоефективність і що можна зробити у себе вдома
• Серія статей та передач на тему «до і після», - споживання ресурсів до і після продуманого ремонту

Іновайційні компанії у Львові

Де ті львівські компанії, якими можна пишатися? Які спромоглись так поєднати людський, фінансовий та матеріальні капітали, що створили унікальну продукцію, яка покращує життя людей багатьох міст та країн. Компанії, які утворили додану вартість у Львові, створили сотні робочих місць для амбітних працівників? Не ті компанії, що купили землю та збудувати жахіття на ній, не компанії групи купи-продай, які так наполегливо покращують свій імідж ПіаР-ом для наступного виходу на фондовий ринок без зміни суті бізнес-моделі купи-продай, а машинобудівельні компанії, підприємства із складніим виробничим процесом? Яке львівське підприємство випускає продукцію із 1000+ складників, продукція яких підприємств базується на технологіях, захищених патентами, яка компанія має понад 1000 бізнес-процесів чи кроків у виробничому процесі чи процесі надання послуг? Яке львівське підприємство має мережу продажу продукції у більше ніж 20 країнах? Які львівські підприємства чи компанії фінансують наукові розробки та заохочують раціоналізаторські впровадження? Які компанії (навіть ІТ) створили продукти чи надають послуги, які є унікальними в світі?
Потрібно мати перелік підприємств, які базуються у Львові, і які здатні перейти до випуску іноваційної, технологічно- чи процесо- складної, продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Цей перелік складатиметься з різних груп, залежно від економічного стану компанії та рівня іноваційності. Кожна група вимагатиме окремого стимулювання, - від зустрічей до фінансування виїздів, навчання і т.д. Мета міської влади - створити середовище потреби в іноваційному розвитку серед промисловців Львова та технологічно-інтенсивних компаній (вкл. сектор послуг), поєднати науковий, соціальний потенціали міста м'якими методами. Міська влада не зможе самотужки допомогти у відлагодженні фінансових механізмів іноваційного розвитку, - до цього мають бути запрощені зовнішні експерти.
Окремо має проводить політика із активного залучення зовнішнього капіталу (українського, польського та іноземного) для створення іноваційно-просунутих виробництв та компаній. Зокрема, потрібно визначити ті елементи інституційного ландшафту (НДІ, кафедри з розробками та справді фаховим персоналом, незадіяні або недозадіяні людські ресурси), які здатні привабити таких інвесторів. Уявіть Політех, якійсь дослідницький інститут та певний завод, які разом із представниками мерії пропонують Львів як розташування виробнитцва на спеціалізованих високотехнологічних заходах в Європі та далі у світі? І коли представник мерії здатний обслужити потенційного інвестора від першої зустрічі до відкриття заводу? У мерії мають бути фахівці, які здатні привести до Львова заводи Intel і т.п. Львову потрібні такі компанії, які б замовляли розробки нової продукції у львівських вчених та думати над розбудовою мережі продажів в Азії із львівського офісу. І починати треба із інвентаризаціх тих підприємств та компаній, які мають потенціал, які найбільш придатні до переходу у категорію іноваційних.

Чому Сихів зникне

• Бо будинки не простоять і ста років, їхня вартість у певний момент почне катастрофічно падати через брак попиту
• Бо із зростанням заможності мешканців люди стануть по-новому дивитися на відсутність естетики навколо себе
• Бо ніхто не переймається створенням справжньої громади серед мешканців будинків, зменшується соціальна привабливість району
  

Потрібно думати над планом та передбаченням куди та як переселятимуться люди з Сихова і що буде замість Сихова, як можна поступово відбудувати цей район. Також потрібно створити наукову групу із відстеження соціальних процесів та збереження історичної інформації про процес зникнення Сихова як спального району (допоможе іншим містам).

Лідерство міст - лідерство Львова

Великі міста завжди мають профіль лідерства - у певній сфері, у певному питанні, важливому чи для регіону чи для людства. Столиці зрозуміло мають лідерство адміністративно значимих міст. Крім того, великі міста пробують всіляко зацементувати світове, регіональне та міжнародне лідерство у певному питанні. Зокрема, Варшава всіляко намагається стати економічним центром центральної та східної європи, заохочуючи регіональні штаб-квартири та підтримуючи Варшавську Фондову Біржу у регіональних амбіціях (напряму конкуруючи з Віднем, який завжди позиціонувався як брама до Східної Європи). Берлін став цетром креативної галузі, на пару з Амстердамом приваблюючи новомедальні компанії, заходи та виставки. Гановер має CEBIT, Франкфурт - фінансовий центр контінентальної Європи та книжковий ярмарок. Вроцлав в Польщі позиціонує себе як центр торгівлі, з новими виставковими площами та активним проведенням регіональних форумів.

Де може Львів стати лідером? Пропозиції та міркування:

• Центр книжкової індустрії Центральної та Східної Європи - місто має масово інвестувати в розширення щорічного книжкового форуму, користуючись нагодою, що ані громадяни СНГ ані громадяни ЄС не потребують візи в Україну - унікальна можливість створити захід регіонального масштабу (йдеться про розширення у десятки раз, не на 10-50% шороку, перехід на якісно інший рівень)
• Розмістити агенцію ООН з Карпатського Регіону - чому Відень має мати у себе декілька агенцій ООН, а Львів - жодної? Виділити фінансування на побудову Центру Агенцій ООН у Львові та пролобіювати необхідне рішеня в структурі ООН.
  
• Центр світового українства - Львів може і повинен грати на своїй славі центру націоналізму, створення різноманітних центрів (наприклад української мови, про що вже писав тут, вивчення історії україни, або певних її етапів, створення центру дослідження іміграції - зважаючи на факт масового виїзду львів'ян на заробітки), музеїв, конференцій на конгресів
  
• ІТ та суміжні креативні галузі - Львів має потрібну атмосферу для людей креативного типу, зважаючи на чисельність компаній-розробників ПЗ у місті та необхідні навчальні заклади - можна спонукати проведення міжнародних нішових семінарів, зустрічей, мати з пару сотень МСП у цій сфері, фінансувати приїзд студентв та молодих спеціалістів на львівські компанії даного профілю - створити жваве середовище, яке саме себе просуватиме
• Лідерство в архитектурних іноваціях - Львів має унікальну архітектуру старого центру, тоді, коли це все будувалось, це було іновативним, новим словом в архітектурі. Львів може віднайти здатність експериментувати в архітектурі, будувати або перебудовувати масиви, райони, будови так, щоб до Львова хотілось приїхати. Не потрібна гігантоманія Москви та Шанхаю, потрібна іновативність, креативність, нестандартність, новизна
• Екологічне лідерство - Львів має усі передумови для жорсткої політики стосовно забруднення середовища та охорони довкілля, - старе місто не здатне витримати навалу машин, поруч Карпати, поліські озера та заповідні ліси Розточчя. Запровадження системи механізмів переходу до способу життя в місті, яке найбільше поважає стан екології, без створення незручностей для мешканців може поставити Львів на мапу Європи як передове місто. Місто може активно щукати та всіляко заохочювати найкращі світові технології.
  

Звісно, що питання лідерства одразу потягнуть за собою необхідність створення цілої стратегії досягення цього лідерства, вимагатимуть від керівництва міста розуміння та знань про питання, які важливі в європейському та міжнародному вимірі.

Професіоналізація та легалізація надання послуг

Як вивести з тіні діючих гравців, активізувати конкуренцію та створити нові ринки послуг у Львові? Йдеться про дуже прозаїчні нагайні послуги, попит на які постійно зростає, тоді як якість та вартість послуг є не найкращими, якщо взагалі такі послуги надають. Приклади:

* Отримання дозволів на добудови, перебудови і т.д. (кожен має займатись своєю справою, мешканці не повинні бігати по кабінетах чиновників, якщо в них є робота)
* Ремонтні роботи в квартирах (електрики, муляри, монтажники, столяри, будівельники і т.д.)
* Озеленення території (наприклад внутрішні подвір'я)
* Проектні організації (зокрема для дрібних проектів як наприклад перебудова під'їзду чи оновлення брами)
* Ремонтні майстерні (гаражі, ремонт побутової техніки і т.д.)

Будь-хто, хто хоч раз стикався з потребою у подібних фахівцях, згадає брак інформації, відсутність можливості перевірити, хто стоїть за конкретним ТзОВ чи СПД, знайти інформацію про попередню роботу. Це забирає час у мешканців міста, робить дійсно добрих майстрів закладниками поганої репутації галузі загалом, - зменшує якість життя у Львові.

Як влада міста може посприяти у вирішенні цієї ситуації без втручання у ринкові механізми?

• Фінансувати розробку, створення та розповсюдження інформації про знаки якості певних послуг (наприклад, груп з ремонту квартир) на засадах самоорганізації учасників ринку. Наприклад, асоціація підприємців, які надають послуги з ремонту квартир може розробити показники, за якими надаватимуть відповідний знак якості послуг. Місто має визначити обов'язкові критерії, наприклад легальність ведення бізнесу, страхування відповідальності, наявність інформації в Інтернет, відповідність оплати вказаним розцінкам. Інші, зокрема технічні критерії, - це справа асоціації. Так само контролюючий орган знаку якості має нести відповідальність за акредитацію підприємств та підприємців , обробку відгуків споживачів та промоцію відмічених підприємств. Таким чином можна опосередковано спонувати створення прозорих ринків послуг, зменшити "чорні" роботи, провести освіту мешканців, зробити прозорою систему ціноутворення на послуги. Місто має бути власником побіних галузевих знаків якості (на рівні торгівельної марки), та визначити керуючу/управлінську організацію по веденню та просуванню знаків на ринку. Участь має бути добровільною та не суперечити законодавству.
• Провести акредитацію та визначити чіткі умови роботи для проектних компаній та тих, що займаються збиранням дозволів. Не є таємницею існування подібної групи людей, деякі з яких мають дружні відносини в ратуші та швидко залагоджують справи. Проте люди без зв'язків не мають можливості найняти когось для вирішення власних питань. Виведення компаній, які мають справу із дозвільною системою, у цивілізоване русло шляхом акредитації лише дозволить легалізувати існуючий ринок та встановити цивілізовані умови роботи. Зважаючи на факт активної перебудови та подальшої розбудови Львова, попит на такі послуги лише зростатиме і в інтересах міста професіоналізувати та легалізувати цей ринок.
• Створити партнерство з зацікавленими компаніями для вирішення даного питання. Виробники будівельних матеріалів, власники магазинів, виробники деталей і т.ін. так само зацікавлені в легалізації та подальшому зростанню ринку послуг, як і міська влада. Створення постійнодіючого форуму, об'єднання, де влада та бізнес можуть обговорювати механізми впливу на ринок, де бізнес може ділитись напрацьованими механізмами (виробники побутової техніки за останні 5 років налагодили добру систему післягарантійного обслуговування продукції, - з цього можна повчитись чиновникам та іншим підприємствам). Існування побідного об'єднання дозволить також віднайти механізми спільного фінансування необхідних заходів, коли місто не дублює фінансування на те, що можуть проплатити компанії (з маркетингових бюджетів чи як частину програм соціальної відповідальності). Зустрічі дозволять узгодити пріоритети, - бізнес відчюватиме підтримку з боку влади міста.

Енергія молоді та оживлення міста

Тиша, спокій, непоквапливий плин життя, місто, що вимирає опісля 10 вечора - для міста, яке пишається кількістю студентів, це неприйнятно. Маючи стільки молоді, потрібно втілити її енергію, потрібно дати можливість молодим людям із ідеями, запалом, енергією, спробувати себе. Проте як?

1. Позбутись звичної ментальності - молодь має радикальні ідеї, треба мати сміливість визнати право молоді на незвичні проекти та ідеї. Не ставити перепони, не встановлювати рамок для проектів. Не засуджувати ще до початку ідеї. Не давати старому поколінню оцінювати ідеї - ті, кому за 25, вже не здатні думати вільно (для прозорості - автору значно більше).
2. Мати кінцеву мету - розбурхати місто, зробити життя у Львові динамічним, залучити більше людей до участі у суспільному житті (у будь-яких проявах - економічному, соціальному, політичному і т.д.)
3. Створити фонд підтримки ідей молоді - великий, вільний, доступний
4. Лишити вибір самій молоді - залучити молодь до вибору кращих проектів. Голосуванням, дебатами, через спільноти в Інтернет ....
5. Підтримати - залучити досвідчених менеджерів для радництва проектам під ча їхньої реалізації, без впливу на самі проекти
6. Скерувати - визначити, що частина коштів має йти на поїздки організаторів за кордон для вивчення аналогічного досвіду

Від перетворення підвалів на центри альтернативної культури, до фестивалів, від епатажних мистецьких акцій, до архітектурних екпериментів - молодь здатна розбурзати місто, достукатись до меценатів, привезти молодь з інших міст та країн. Радикальний план фінансування ініціативи здатний спонувати до появи цієї ініціативи!