- Спроектувати гарні, освітлені сходи на Цитадель, з майданчиком для зупинок, з мінімальним втручанням в екологію (вирубка дерев). Сходи можуть мати статуї чи то князів чи то богів чи щось сучасне - самі по собі мають стати окрасою міста.
- Відкрити нормальні стильні літні та зимові кафе, які пасують атмосфері міста
- Зважаючи на те, що поруч - бібліотека, облагородити місця для читання, - на траві, на ліжаках, на підвищеннях, навіть встановити книжки, виліті у формах - як пам'ятники - з реальними текстами
3 вересня 2009 р.
Шлях до Цитаделі
29 серпня 2009 р.
Знакові проекти у Львові
Яка знакова будова з'явилась у Львові за 90-ті та 2000-ні? Знакова - це велика, значна, особлива, яка визначає місто, яка є частиною його душі? Така, яка стає частиною путівників, яка визначає місто, яка є свідченням епохи? Такі знакові будови мають значні бюджети, їхнє планування та будівництво триває роками, якщо не десятиліттями і навколо яких ведуться запальні дискусії. Знакові будови є результатом візії патрона - індустріаліста, мера, заможної родини або громадської організації, яка організовує збір коштів.
Існуючі знакові будови у Львові - Вірменьска церква, Успенська Церква, Катедра, Ратуша, Опера, Сейм (головний корпус Університету), певною мірою скансен на Кайзервальді (Шевченківський Гай). Колись були споруди Виставки Народовей у Стрийському парку.
Класичним прикладом знакової будови є musée du quai Branly в Парижі - музей народного мистецтва Азії, Африки, Океанії та Америки. Музей збудований з використанням "живого фасаду", є пам'яткою архітектури, є найбільшим в Європі музеєм зі своєї тематики та швидко став туристичним центром. Музей Бранлі - дітище Президента та (перед тим) мером Парижа Жака Ширака. Він коштував значних зусиль, великого бюджету, неодноразово ставав предметом парламентських розслідувань та громадських суперечок. Але для Ширака він став його спадщиною - культурною, історичною, - як пам'ятник "епохи Ширака", на кшталт як музей Помпіду став символом епохи Франсуа Міттерана.
Що могло би стати знаковою будовою Львова?
Існуючі знакові будови у Львові - Вірменьска церква, Успенська Церква, Катедра, Ратуша, Опера, Сейм (головний корпус Університету), певною мірою скансен на Кайзервальді (Шевченківський Гай). Колись були споруди Виставки Народовей у Стрийському парку.
Що могло би стати знаковою будовою Львова?
- "Музей Народів Європи" - колекція, музей, просвітницький та дослідницький центр історії давніх і нових народів Європи - об'єднуючий центр Європейського значення
- "Простір Болі і Страждань" - нести пам'ять про злочини проти людства 20 сторіччя. На місці в'язниці на Бандери. Щось відмінне від музею Терору в Будапешті.
- "Центр ООН у Львові" - створити містечко ООН та міжнародних організацій у Львові (про що вже писав).
- "Фестивальний центр" - зважаючи на 82 фестивалі у Львові та регіоні, місту бракує "серця" мистецтва, простору для митців, творців, - не окремий театр, а власне простір, де фестивалі і виставки можуть проводитись, народжуватись і трансформуватись. Де з простором можна експериментувати.
27 серпня 2009 р.
Освітлення багатоповерхових будинків
Ідея - масовий проект освітлення періметрів багатоповерхових будинків енергоощадними лампами які наприклад використали для освітлення колишнього монастиря бернардинців (церкви Андрія). Раптом у чорному нічному небі Львова з'являться фантомні коробки, - несподівані, інакші, футуристичні. Панельні будинки повстануть по-новому. Львів перетвориться на Мекку фотографів, які зніматимуть це (уявіть Сихів, в якому периметр (контури будинку) кожного будинку освітлюється) явише. З літака місто виглядатиме інопланетно, з освітленими контурами дахів, розкиданими навколо чорної плями Високого Замку.
Кожна така система освітлення має мати лічильник, закріплену обслуговуючу організацію. Для зменшення витрат міська адміністрація може заінсталювати декілька сонячних панелей на дахах, які б виробляли енергію достатню для проекту, - електроенергія передавалась би Львівобленерго в рахунок оплати за лампи підсвітки.
Цікаво, що студенти Вроцлавського Технологічного Університету запропонували ідею як LED освітлення може покращити пост-радянські коробки.
8 липня 2009 р.
Дахи на Сихові
В номері National Geographic за травеь 2009р. надрукована стаття про озелення дахів. Якби у Львові зробити щось подібне на Сихові - там квадратні кілометри бітуму і асфальту на дахах. А можна було б мати парки і кнайпи - на сихівських дахах. Відворення атмосфери Львові у новому вимірі. Подарувати людям можливість бачити природу, і куполи сихівських церков.
6 липня 2009 р.
Тюрма на Городоцькій
В Словенії, Любляні, з тюрми зробили хостел і арт-центр. У хостелі кожна кімната продумана і спланована відомим місцевим дизайнером. Відвідувачі мають можливість вибору, якій камері вони хочуть зупинитись. В арт-центрі постійно відбуваються виставки, події та заходи.
Що можна було б зробити:
- Продумати план - що зробити замісць Бриґітки, - як поєднати вшанування історії та поступ у майбутнє
- Знайти місця/ділянку за містом та продумати план новітньої сучасної в'язниці, вибити кошти з держбюджету на її побудову (також на відновлення теперішньої)
- Зробити процес якомога прозорим для того, щоб депутати не встигли оживитись при слові "земля" та не мали можливості закритих розподілів
- Залучити міжнародні організації - це створило б з центру заклад міжнародного значення, - при всій повазі до місцевих артистів та діячів сфери культури - у них обмаль ваги на міжнародному рівні
29 червня 2009 р.
Динамічне управління
Ми часто забуваємо про те, що світ розширився, пришвидшився і ускладнився. Темп змін несамовито зріс. Порівняння розвитку міста з тим, що було пару років тому чи тим, що є в малозначущих провінціях, як би голосно не звучали назви цих міст, - це закривати очі на реалії. Міста жорстоко конкурують між собою – міста в Європі, міста у світі, сьогодні і у наступні десятиріччя. Ті, що здатні перешвидшити поступ інших – вийдуть переможцями.
Як пришвидшити динаміку управління у Львові
Як пришвидшити динаміку управління у Львові
- Прискорити управлінській поток – подання концепцій, програм, заперечень тощо має відбуватись онлайн, мало не в реальному часі
- Мінімізувати плюндрування часу – кардинально зачистити завдання управлінців, забрати непотрібні наради, підготовку глупих документів, дріб'язкову політику та превдо-лобіювання (зустрічі щодо вибивання коштів) – прозорі програми, на які всі можуть подаватися, тобі як управлінці думають, вдосконалюють, пробують, дебатують, екпериментують, вивчають тощо
- Розширити доступ до знань управлінців – озадачити науковців в державних науково-дослідних установах та просто установах, які пишуть непотріб в стіл, збором, узагальненням іа аналізом потрібної вхідної інформації, яка подаватиметься на стіл тим, кому вона потрібна для прийняття рішень
- Розширити світогляд – більше поїздок за кордон для участі у конференціях, більше гостей в Ратуші, більше знання мов, більше володіння навичками (ІТ, дебатів, комунікацій, концептуального мислення тощо)
- Заставити говорити – роки забивання голов лишили травму свідомості управлінців – вони не можуть і не хочуть публічності, не вміють довести свою думку до громадскості, висловлюються напів жаргонно, хоча таки мають думку, зрештою компетенції і добрі наміри, - примусити виступати, писати, дебатувати з опозицією. Коли і керівники управлінь (не лише вище керівництво) здатні будуть виступати на теледебатах, - динамика управління значно підвищиться
- Не боятись нового – думати про те, що можливо через 50 років, 100 років, проводити мозгові штурми, не боятись приймати кардинальні рішення, які можуть змінити життя у місті
- Дати знати конкурентам, що місто вийшло на тропу війни – представники Львові на міжнародних форумах, подання ідей та лідерство у певних напрямках на міжнародному рівні (питання місцевого управління)
Транспортне питання
Вихідні положення
- Сучасний зручний транспорт не може бути дешевим
- Питання не в кількості і ціні, а в якості – якість життя у місті в першу чергу визначається якістю громадського транспорту
- Повинні існувати альтернативи – від доїзду ровером до супер швидкого метро
- Транспорт – це перш за все люди – водії, ремонтники, монтери, диспетчери, контролери тощо
- Думати стратегічно – якщо підходити до питання з точки зору 5 років перебування команди в Ратуші – це короткозорість. Програма має бути розрахована на 10 років мінімум. Думати про власників маршруток – бети чесними перед ними – в певний момент робота водія маршрутки не існуватиме - потрібно попередити про те, що ліцензія в певний момент просто не буде поновлена. Люди мусять знати.
- Гроші є – багато, причому у самих львів'ян. Якщо люди не довіряють, що їхніми грошима розумно розпоряджатимуться, якщо люди не бачать, куди підуть їхні гроші – вони їх не вкладатимуть. Водночас акумуляція фонду на програму зміни транспортної системи Львова є необхідною складовою – коли кожен львів'янин докладеться бодай по 500 грн. - це мільйони. Має бути прозора продумана програма створення та роботи такого фонду – прозора, зрозуміла тощо.
- Треба думати широко – дозволити собі нарешті розвиватись, а не виживати. Думати про метро, планувати швидкісні трамваї, суцільне місто з доріжками для роверів, стоянки автобусів, зпроектовані найкращими молодими дизайнерами та архітекторами, які отримуватимуть нагороди, автобуси з кондиціонерами, електронні квитки, які можна придбати через мобільний телефон, розумні стоянки, які показуватимуть в реальному часі положення автобусів та транспорту загалом, високоінтелигентні ремонтники, водії із знанням мов та вишколом з обслуговування.
- Думати про те, як зменшити пасажиропотоки за необхідністю – часто абсолютно ненормальною – наприклад отримати якусь довідку. Продумати, як транспорт має стати засобом приємного пересування (ЗПП), яким їздять до парку, на фестиваль, на концерт, сім'єю на прогулянку. Зелений транпорт, який не дошкуляє вихлопами, громиханням або розмірами.
Каталог комунальної власності міста
Мешканці міста є співвласниками комунальної власності – чи ми знаємо де ця власність і як ефективно нею управляють? В Україні до права власності відносяться як до сімейної таємниці, доступ до якої всіляко обмежують (закритий земельний кадастр) і навколо якої відбуваються неябиякі спекуляції. А чому співвласники не мають права знати про свою власність?
- Створити відкритий кадастр комунальної власності та власності громади міста – мапу міста із зазначенням власників землі, орендаторів (включаючи на який термін), історії власності віж часів незалежності, власності підприємств, будинків, майнових комплексів тощо
- Заохочувати мешканців цікавитись, зокрема чомусь щось було передано комусь і саме за такою ціною, заохочувати журналістів проводити розслідування, створити частину сторінки із інформацією про казуси українського законодаства у частині прав власності
12 червня 2009 р.
Тиск на університети
Яким чином університети на інші вищі навчальні заклади допомагають розвинути економіку міста? Міська влада не має права втручатися у процеси розвитку, адміністрування вишів, але опосередковано може створити громадський тиск на університети задля підвищення їхньої ефективності.
Наприклад, раз на рік можна провести конференцію з ректорами та їх заступниками з усіх львівських вишів. Провести розмову про:
Наприклад, раз на рік можна провести конференцію з ректорами та їх заступниками з усіх львівських вишів. Провести розмову про:
- Скільки нових підприємств було засновано дослідниками вишів (відпочкувалось), скільки патентів та технологій реально продано?
- У скількох проектах (міжнародних) беруть участь виші?
- Скільки міжнародних конференцій було організовано, скільки людей їх відвідало?
- Скільки наукових статей львівських авторів з'явилось у міжнародних наукових рейтингових журналах?
- Показати динаміку, порівняти з іншими країнами, створити дискомфорт для ректорів, нагадати що хтось дивиться за їхньою ефективністю
- Дати сигнал, що без конкретних результатів для міста університети не матимуть жодного права очікувати преференцій від міської влади
- Вивести тематику на громадський рівень – запросити пресу, провести роботу для того, щоб ректорам довелось відповідати на непрості запитання в прямому ефірі – тиснути на них громадською увагою
Програма та фонд сприяння крамарству
У Львові не бракує талантів, які хотіли б мати кращий доступ до своїх клієнтів. Але є брак капіталу, знань про ведення власної справи, захисту від зарегульованості та свавілля чиновників. Цьому можна зарадити:
Програма розвитку крамарства
- Курси бізнес планування – допомогти дизайнерам, майстрам, виробникам отримати необхідні знання як вести власну справу
- Допомога у підготовці бізнес плану та заявки у фонд розвитку крамарства (та/або інші джерела фінансування)
- Доступ до персонального радника, який супроводжуватиме бізнес у перший рік його становлення. Якщо у програми буде 2-3 таких радника, між ними буде здорова конкуренція за те, щоб їхні опікуни таки встали на ноги
- База даних приміщень для розміщення крамниць, із розв'язаними питаннями власності, вартості тощо – проведення роботи з власниками відповідних приміщень, гаряча лінія для тих, хто хотів би продати свої квартири на перших поверхах під крамниці
- Прописи вирішення питань (як перевести приміщення в центрі з житлового в нежитловий фонд, які інспенкції мають право перевірок, тощо)
- Спільна програма реклами бізнесів-учасників програми – рекламні кампанії за рахунок міста, безкоштовне розміщення реклами у брошурах, виданих коштом міста
- База даних з інформацією про ремонтні бригади, матеріали, архітекторів – можливість поділу знаннями учасниками програми
- Гаряча лінія підтримки – якщо вимагають хабарі або затягують рішення, якщо якійсь чиновник чинить безпідставний опір тощо – учасник повинен знати що хтось переймається його проблемами і через цей номер зможе вийти на мера, начальство служб якщо треба
- Створити неформальний клуб - зустрічі, навіть безпосередньо в крамницях, створених випускниками програми
- Фонд, в який місто щороку виділятиме кошти, з якого фінансуватимуться нові крамниці (з відповідною часткою в бізнесі та низькими відсотками) або нерухомість в центрі, яка здаватиметься в оренду власникам крамниць
- Партнерство з місцевими банками та бізнес-янголами – також вкладатимуть кошти у фонд – викрутити руки так, щоб були змушені вкладати дешеві кошти у цей фонд
- Залучення професійної компанії – менеджера фонду, на третій рік вимагати від менеджера поповнення фонду за рахунок дешевих ресурсів з інших країн, поставити дуже жорсткі умови роботи менеджера, персональні радники підприємців та менеджер фонду повинні вести жорсткі переговори (найменший ризик для міста з найменшими відстотками для позичальника)
- Фінансування виділятиметься тим підприємцям, які є учасниками програми розвитку крамарства, працюють у рамках законодавства (зокрема біла зарплата проавцям тощо), за умови подальшого залучення радника з програми
Підписатися на:
Дописи (Atom)